1

Множини та операції над ними

Множиною називають сукупність елементів різної природи, які об’єднані
за певною (характеристичною) ознакою.
Множини позначаються великими буквами A, B, X , а елементи множин –
малими буквами a, b, x . Той факт, що елемент x належить множині A
записують x  A . Якщо ж x не є елементом множини A, то записують x  A .
Множину, яка не містить жодного елемента, називають порожньою
множиною і позначають  .
Множину можна задати, перерахувавши усі її елементи,
A  a, b, c, d – множина A складається з елементів a, b, c, d . Множину
можна задати, описавши її характеристичну ознаку,
A  x : α (x) – множина A складається з елементів х, яким притаманна
властивість α ( x) .
Приклад. A  x : 0  x  12, x  парне – множина A складається з усіх
парних додатніх чисел, які менші 12. Цю ж множину можна визначити і так
A  2, 4, 6, 8, 10.
Множини, які складаються з одних і тих самих елементів, називають
рівними.
Якщо кожний елемент множини B є одночасно елементом множини A, то
множину B називають підмножиною множини A і позначають B  A . З того,
що B  A і A  B випливає, що A  B .
Приклад. A  x : x  вид тварин, B  x : x  вид савців і
C  x : x  вид котячих . Тоді B  A , C  A і C  B .
Операції над множинами
Об’єднанням множини A і множини B ( A  B) називають множину, яка
складається з елементів, що належать або до A, або до B, або до A і B
одночасно, тобто A  B  x : x  A  x  B.
Приклад. A – множина чоловіків, які палять, певного регіону, а B –
множина чоловіків цього регіону, у яких є діти. Тоді A  B – множина чоловіків
цього регіону, які або палять, або мають дітей, або палять і мають дітей.
Аналогічно можна побудувати об’єднання більшої кількості множин.
Наприклад, A  B  C  x : x  A  x  B  x  C.
 2

На рис. 1 зображено об’єднання множин.

А А
С
В В

A B A B C
Рис. 1

Перетином множини A і множини B ( A  B) називають множину, яка

складається з елементів, що належать до A і до B одночасно, тобто
A  B  x : x  A  x  B.
Аналогічно можна побудувати перетин більшої кількості множин. Наприклад,
A  B  C  x : x  A  x  B  x  C. На рис. 2 перетину множин відповідає
область перекривання множин.

А А С

В В

A B A B C
Рис. 2

Для довільних множин A і B :

1) A  B  B  A , A  B  B  A.
2) A  (B  C)  ( A  B)  C , A  (B  C)  ( A  B)  C .
3) ( A  B)  C  ( A  C)  (B  C) , ( A  B)  C  ( A  C)  (B  C) .
Різницею множини A і множини B ( A \ B) називають множину, яка
складається з елементів множини A, які не належать до множини B, тобто
A \ B  x : x  A  x  B.
Для довільних множин A і B виконується рівність .
Якщо a  A і b  B , то пару елементів a і b , яка записана у вигляді (a, b)
називають впорядкованою парою. При цьому, впорядковані пари (a1, b1) і (a2 , b2 )
рівні тоді і тільки тоді, коли a1  a2 і b1  b2 .
Множину, елементами якої є всі впорядковані пари (a, b) , де a  A і b  B
називають прямим або декартовим добутком множин A і B. Позначають
A B. При цьому, A  B  B  A , окрім окремих випадків.
 3
Якщо B  A , то множину A \ B називають доповненням множини B до
множини A і позначають  A B.

Множина дійсних чисел

Множина натуральних чисел (N) – множина чисел, які використовують при
лічбі
N  1, 2, 3, ..., n, ....
Множина цілих чисел (Z) складається з натуральних, їм протилежних і нуля.
Z  0,  1,  2,  3, ...,  n, ....
Множина раціональних чисел (Q) складається з цілих чисел і звичайних
дробів
 
Q   m : m  Z, n  N  .
 n 
Усі решта чисел складають множину ірраціональних чисел.
Множину усіх раціональних та ірраціональних чисел називають множиною
дійсних чисел R. Між цими множинами існує ланцюжок вкладень
N  Z  Q  R.

КОМПЛЕКСНІ ЧИСЛА

1. Основні поняття
2. Геометричне зображення комплексних чисел
3. Форми запису комплексних чисел
4. Дії над комплексними числами

1.Основні поняття

Розглянемо рівняння x 2  1 , це рівняння має розв’язок в множині

комплексних чисел, його позначимо через i . Тоді i 2  1 .

Комплексним числом z називається вираз вигляду

z  x  iy ,
де x і y — дійсні числа, а
i — так звана уявна одиниця, i2 = –1.
Якщо x = 0, то число 0 + iy називається чисто уявним.
Якщо y = 0, то число x + i0 = х ототожнюється з дійсним числом х, а це
означає, що множина R всіх дійсних чисел є підмножиною множини С всіх
комплексних чисел, тобто R  С .
Число х називається дійсною частиною комплексного числа z і позначається
x  Re z , а y — уявною частиною, y  Im z .
 4
Два комплексних числа z 1  x1  iy 1 , z 2  x 2  iy 2 називаються рівними
( z 1  z 2 ) тоді і тільки тоді, коли рівні їхні дійсні частини і рівні їхні уявні
частини: x 1  x 2 , y 1  y 2 . Зокрема, комплексне число z  x  iy дорівнює нулю
тоді і тільки тоді, коли x = y = 0. Поняття "більше" і "менше" для комплексних
чисел не вводиться.
Два комплексних числа z  x  iy і z  x  iy , що відрізняються лише знаком
уявної частини, називаються комплексно спряженими (або взаємно
спряженими). Комплексне число спряжене до комплексного числа z позначають
z.

Мають місце наступні властивості, що легко перевіряються, для будь-яких

z, z1 , z 2  С :

1. (z )  z ;
2. Число z буде дійсним тоді і лише тоді, коли z  z ;
3. Число z z  a 2  b 2 завжди дійсне і невід’ємне;
4. z1  z 2  z1  z 2 ; z1 z 2  z1 z 2 .

Приклад. Добути квадратній корінь з комплексного числа.

Нехай z  a  bi - довільне комплексне число. Припустимо, що квадратній
корінь з нього існує та дорівнює u  i , тобто a  bi  u  i . Тоді u  i 2 a  bi , або
u 2  i 2   2ui  a  bi . Визначимо тепер u і  :
u 2   2  a  u 2  2  a
 або  2 .
 2 u  b u   2
 a 2
 b 2

a 2  b2  a a2  b2  a
Звідси випливає, що u   ;  .
2 2
Для знаходження a  bi значення a , b заданими цими формулами, не можна
комбінувати довільно, оскільки згідно з формулою 2u  b знак добутку u має
збігатися зі знаком числа b .
Приклад. Розв’язати квадратне рівняння 1  i z 2  iz  2  4i  0 .
Обчислимо
D  b 2  4ac  i 2  41  i 2  4i   1  42  4i  2i  4  1  8  24i  7  24i ,
а також
D  7  24i . Нехай 7  24i  u  i . Тоді за формулами для u і  з попереднього
49  576  7 49  576  7
прикладу u    4 ;     3 .
2 2
Таким чином, 7  24i  4  3i або 7  24i  4  3i .
 i  4  3i 4  4i 2  2i 1  i 
Отже, x1     2i ;
21  i  21  i  2
 i  4  3i  4  2i  2  i 1 3
x2      i.
21  i  21  i  1 i 2 2
 5
2. Геометричне зображення комплексних чисел
Будь-яке комплексне число z  x  iy можна зобразити точкою M ( x; y)
площини Oxy такою, що x  Re z , y  Im z . І навпаки, кожну точку M ( x; y)
координатної площини можна розглядати як образ комплексного числа z  x  iy
(рис. 1).
y

y M

r
r


O x x
Рис. 1
Площина, на якій зображують комплексні числа, називається комплексною
площиною. Вісь абсцис називають дійсною віссю, так як на ній лежать дійсні
числа z  x  i0  x . Вісь ординат називають уявною віссю, оскільки на ній лежать
чисто уявні комплексні числа z  0  iy .
Комплексні числа можна задавати за допомогою радіус-вектора
r  OM  ( x; y ) . Довжина вектора r , який зображає комплексне число z,
називається модулем цього числа і позначається z або r . Величина кута між
додатним напрямком дійсної осі і вектором r , який зображає комплексне число,
називається аргументом цього комплексного числа і позначається arg z або .
Аргумент комплексного числа z = 0 не визначений. Аргумент комплексного
числа z  0 — величина багатозначна і визначається з точністю до доданка 2k
( k  0,  1,  2, ... ).
Arg z  arg z  2k , де arg z — головне значення аргументу, яке знаходиться в
проміжку  ;   (іноді за головне значення аргументу беруть величину, яка з
 0; 2  ).
3. Форми запису комплексних чисел
Запис числа z  x  iy називають алгебраїчною формою комплексного
числа.
Модуль r і аргумент  комплексного числа можна розглядати як полярні
координати вектора r  OM , який зображує комплексне число z  x  iy (див.
рис. 1). Тоді отримуємо x  r cos  , y  r sin  . Отже, комплексне число z  x  iy
можна записати у вигляді
z  r cos   ir sin  або
z  r (cos   i sin ) .
Такий запис комплексного числа називається тригонометричною формою.
Модуль r  z однозначно визначається за формулою
 6

r  z  x2  y2 .
Аргумент  визначається з формул
x y y
cos  , sin   , tg  .
r r x
Оскільки
  Arg z  arg z  2k , то
cos   cos(arg z  2k )  cos(arg z ) ,
sin   sin(arg z ) .
Через те при переході від алгебраїчної форми комплексного числа до
тригометричної достатньо визначити лише головне значення аргументу
комплексного числа z, тобто   arg z .
y
Оскільки   arg z   , то із формули tg  отримаємо, що
x
 y для внутрішніх точок
 arctg ,
x І, IV чвертей (x  0);

 y для внутрішніх точок
arg z   arctg  ,
 x ІІ чверті (x  0, y  0);
 y для внутрішніх точок
 arctg  
 x ІІI чверті (x  0, y  0).
Якщо точка z лежить на дійсній або уявній осі, то arg z можна знайти
безпосередньо (рис. 2). Наприклад, arg z 1  0 для z 1  2 ; arg z 2   для z 2  3 ;
 
arg z 3  для z 3  i і arg z 4   для z 4  4i .
2 2

z3 = i

z2 = –3 z1 =2 x

z4 = –4i

Рис. 2
 7

Використовуючи формулу Ейлера

e i  cos   i sin 
комплексне число z  r (cos   i sin ) можна записати в показниковій (або
експоненціальній) формі z  re i , де r  z — модуль комплексного числа, а кут
  Arg z  arg z  2k , k  .
На підставі формули Ейлера функція e i є періодичною з основним періодом
2 . Тому для запису комплексного числа z в показниковій формі достатньо
знайти головне значення аргументу комплексного числа, тобто вважати
  arg z .
4. Дії над комплексними числами
Сумою двох комплексних чисел z 1  x1  iy 1 і z 2  x 2  iy 2 називається
комплексне число, яке визначається рівністю

z 1  z 2  ( x1  x 2 )  i( y 1  y 2 ) .

Віднімання визначається як дія обернена до додавання. Різницею двох

комплексних чисел z 1 і z 2 називається таке комплексне число z, тобто
z  z 1  z 2 , додавши яке до z 2 , отримаємо число z 1 , тобто z  z 2  z 1 .
Якщо z 1  x1  iy 1 , z 2  x 2  iy 2 то із означення легко отримати різницю z:
z  z 1  z 2  ( x1  x 2 )  i( y 1  y 2 ) .
Приклад.
z 1  1  i, z 2  2  3i , тоді
z 1  z 2  (1  2)  i (1  3)  3  i 4 ;
z 1  z 2  (1  2)  i (1  3)  1  i 2 .
Добутком комплексних чисел z 1  x1  iy 1 і z 2  x 2  iy 2 називається
комплексне число, яке визначається рівністю

z 1  z 2  ( x 1x 2  y 1 y 2 )  i ( x 1 y 2  x 2 y 1 ) .

Звідси, зокрема, виходить важливе співвідношення

i 2  1 .

Справді, i 2  i  i  (0  1i )(0  1i)  (0  1)  i(0  0)  1.

Тому попередня формула для добутку двох комплексних чисел отримується
формально шляхом перемноження двочленів x 1  iy 1 і x 2  iy 2 :
( x1  iy 1)( x 2  iy 2 )  x1x 2  ix1 y 2  iy 1x 2  i 2 y 1 y 2 
 x1x 2  y 1 y 2  i( x1 y 2  x 2 y 1 ).
 8

Приклад.
(2  3i)( 3  4i)  6  8i  9i  12i 2  6  12  i(8  9)  6  i17 .
Зауважимо, що z  z  ( x  iy )( x  iy )  x 2  y 2 — дійсне число.
Суттєвою перевагою тригонометричної та показникової форм запису
комплексного числа в порівнянні з алгебраїчною є простота виконання дій
множення та ділення.
При множенні комплексних чисел в тригонометричній і показниковій
формах їхні модулі перемножуються, а аргументи додаються:
z 1  z 2  r1e i1  r2e i 2  r1r2e i (1 2 )  r1r2  cos( 1   2 )  i sin( 1   2 )  .
Це правила розповсюджується на будь-яке скінченне число множників.
Зокрема, якщо є n множників і всі вони однакові, то

z n   r (cos   i sin )   r n (cos n  i sin n) .

n

Ця формула називається формулою Муавра.

Приклад. Знайти (1  3i ) 9 .


 3 3 
2
r  1  2 , arg z  arctg  .
1 3
  
z  2  cos  i sin 
 3 3
  
z 9  (1  3i) 9  2 9  cos9   i sin 9   
 3 3
 2 9  cos3  i sin 3   2 9  ( 1)  512.


При діленні комплексних чисел в тригонометричній і показниковій формах
їхні модулі діляться, а аргументи віднімаються:

z 1 r1e i 1 r1 i ( 1  2 ) r1
  e   cos( 1   2 )  i sin( 1   2 )  .
z 2 r2e i 2 r2 r2

На практиці частку двох комплексних чисел, заданих в алгебраїчній формі,

знаходять шляхом множення чисельника і знаменника на число, спряжене зі
знаменником
1  3i
Приклад. Виконати ділення .
2i

 9
1  3i (1  3i)(2  i) 2  i  6i  3 5  5i
    1 i .
2  i (2  i)(2  i) 5 5

Коренем n-го степеня із комплексного числа z називається комплексне
число , яке задовольняє рівність  n  z , тобто n z   , якщо  n  z .
Якщо покласти z  r (cos   i sin ) , а   (cos   i sin ) , то за визначенням
кореня і формулою Муавра отримаємо:
z   n  r (cos   i sin )   n (cos n  i sin n) .
Звідси маємо
 n  r , n    2k , k  .
  2k
Тобто,   n r (арифметичний корінь),   .
n
Тому рівність n z   має вигляд
n r (cos   i sin )  n r  cos
  2k   2k 
  i sin  , (k  0,1, 2, ..., n  1) /
n n 
Отримаємо n різних значень кореня. За інших значень k через періодичність
косинуса і синуса, отримуються значення кореня, які співпадають з вже
знайденими.
Отже, для будь-якого z  0 корінь n-го степеня із числа z має рівно n різних
коренів.
Приклади.
1) Знайти 1   .

1  cos   i sin  .
  2k    2k 
1  cos   i sin   cos  i sin , k  0,1 .
2 2
 
При k  0 отримаємо  0  cos  i sin  i ,
2 2
3 3
а при k  1 отримаємо  1  cos  i sin  i .
2 2
Отже, 1  i і 1  i .

2) Розв’язати рівняння z 3  1  0  z  3 1 .


1  cos   i sin  .
3   2k    2k 
1  cos  i sin , k  0,1, 2.
3 3
При k  0
 10

  1 3
z 0  cos  i sin   i ,
3 3 2 2
При k  1
z 1  cos   i sin   1,
При k  2
5 5   1 3
z 2  cos  i sin  cos  i sin   i .
3 3 3 3 2 2
5  5       1
cos  cos      cos  2    cos 
3  3 3 3  3 3 2
5    3
sin  sin  2     sin  
3  3 3 2

Контрольні запитання
1. Дайте означення комплексного числа. Що таке дійсна та уявна частина
комплексного числа? Яка його форма називається алгебраїчною?
2. Які два комплексні числа називаються рівними?
3. Яке число називається комплексно спряженим до числа ?
4. Що таке модуль і аргумент комплексного числа?
5. Яка геометрична інтерпретація комплексних чисел?
6. Яка форма запису комплексного числа називається тригонометричною?
показниковою?
7. Як здійснити перехід від алгебраїчної форми запису до тригонометричної
форми?
8. Як здійснюються операції множення й ділення комплексних чисел у
тригонометричній і показниковій формах?
9. Запишіть формулу Ейлера? формулу Муавра?
10. Що називається коренем го степеня з комплексного числа? Запишіть
формулу добування кореня го степеня з комплексного числа.