ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТЕОРІЇ ВІДНОШЕНЬ

1. Поняття відношення та способи його задання

Означення. Для будь-яких двох множин A і B довільна підмножина   A  B
називається бінарним відношенням між A і B (або просто на A , якщо A = B ). Для
впорядкованої пари  a, b    використовують позначення a  b і кажуть, що a
знаходиться у відношенні  з b . Якщо ж два елементи a , b не зв’язані відношенням
 , то записують  a,b    або  a,b  , або a  b .
Приклади. 1. Нехай A  6 ,7 ,8 , B  5,6 ,7 ,8,9 . Множина A  B   
  a,b : a  A,b  B, a  b є відношенням.
2. Нехай A  1,2,3,4,5,6. Множина A2    :
  x, y  : x, y  A, x  дільник y, x  3, y  6 є відношенням.
3. Множина    x, y  : x, y  N , x  y є відношенням на множині N : (7,9) ;
(9,9) ; (9,7) .
4. Множина    x, y  : x, y  N , x y є відношенням на множині N :  4,2  ;
 4,4  , (2,4) , (9,7) .
5. Множина    x, y : x, y  R, x  y є відношенням на множині R .
6. Множина  x, y : x, y  R задає добре знайомі декартові координати точки
2
на площині. Оскільки ця множина дорівнює множині R , то за означенням вона є
відношенням.
7. Множина всіх пар точок  xi , yi  , x ,y 
j j площини R 2 таких, що
xi  x j , yi  y j є відношенням ”бути симетричним відносно осі Ox ”:
  x , y  ,  x , y :  x , y   R , x  x , y  y .
i i j j i i
2
i j i j

8. На множині людей також можна вказати відношення: „бути начальником”,

„бути братом”, „бути молодшим”, „жити в одному місті”, «вчитися в одній
академгрупі».
Аналогічно можна визначити n -арне відношення як множину впорядкованих n -ок.
Оскільки відношення – це множини, то їх можна задавати переліком елементів
або характеристичними властивостями. Крім того, для бінарних відношень існують ще
декілька способів їх задання.
Способи задання відношень
1. Перелік елементів.
 Відношення з прикладу 1 між множинами A  6 ,7 ,8 і B  5,6 ,7 ,8,9 , яке
задане характеристичною властивістю    a,b : a  A,b  B, a  b легко задати в
явному вигляді, перелічивши всі його елементи:
   6,5 , 7 ,5  , 7 ,6  , 8,5  , 8,6  , 8,7 
Відношення з прикладу 2 на множині A  1,2,3,4,5,6, яке задане
характеристичною властивістю    x, y  : x, y  A, x  дільник y, x  3, y  6
легко задати в явному вигляді, перелічивши всі його елементи:
  1,1 ,1,2  ,1,3 ,1,4  ,1,5 , 2,2  , 2,4  , 3,3 .
2. За допомогою характеристичної властивості елементів.
Цим способом задані всі відношення з прикладів 1–7.
3. Матрицею відношення, рядки і стовпці якої відповідають елементам
множин A і B . Пари, які входять у відношення  , зображуються
спеціальним символом, наприклад, 1, на перерізі відповідних рядків і
стовпців.
Наприклад, відношення з прикладу 1, яке задане характеристичною властивістю,
може бути задане матрицею:
5 6 7 8 9
6 1 0 0 1 0 
7 1 1 0 0 0 
8 1 1 1 0 0 
Відношення з прикладу 2, яке задане характеристичною властивістю, може бути
задане матрицею:
1 1 1 1 1 0
0 1 0 1 0 0
 
0 0 1 0 0 0
 
0 0 0 0 0 0
0 0 0 0 0 0
 
0 0 0 0 0 0
Матрицю відношення легко скласти, скориставшись переліком його елементів.
4. Графіком, який являє собою множину точок на площині
з ПДСК, координатами яких є пари з множини  .
Наприклад, графіки відношень з прикладів 1, 2, 3 і 5 мають відповідно такий
вигляд:
у у

9 6

8 5

7 4

6 7 8 х 1 2 3 4 5 6 х

1 2

у
у

х
х

3 5
5. Якщо   A  B , то відношення можна задати діаграмою, яка
складається з вузлів і стрілок, причому вузлам відповідають елементи множин
A і B , а стрілка з’єднує елемент a  A з елементом b  B тільки у випадку,
коли  a,b    .
Наприклад, відношення з прикладу 1 може бути задане діаграмою
5
6

7 6
7
8 8
9

6. Якщо   A , то відношення можна задати графом – сукупністю

2

вузлів, яким відповідають елементи множини A , і дуг, напрямлених від a до

b тільки у випадку, коли  a,b    .
Наприклад, відношення з прикладу 2 може бути задане графом
 3
4
2
5

1 6

Зауваження. Способи задання 4–6 ще називають графічними способами

зображення відношень. Графічні способи представлення відношень мають властивість
наочності (при невеликих потужностях множин).

2. Образи і прообрази елементів і множин відносно відношень.

Операції над відношеннями
Нехай між множинами A і B встановлено відношення   A  B . З кожним
бінарним відношенням  на множинах A і B зв’язані деякі множини.
Означення. Множина A називається множиною відправлення, множина B
називається множиною прибуття відношення.
З кожним бінарним відношенням  на множинах A і B зв’язані ще дві
множини – область визначення і область значень.
 
Означення. Множина D     a: a,b     A перших компонент всіх пар,
які входять до відношення  називається областю визначення відношення  .
 
Множина E     b :  a,b     B других компонент всіх пар, які входять до
відношення  називається областю значень відношення  .
Зобразимо відношення між множинами A і B на діаграмі Ейлера-Венна:
Область відправлення А Область прибуття В

 a,b   
а
b

Область визначення Область значень

Приклад. Розглянемо відношення з прикладу 2, явний запис якого має вигляд:

 
  1,1 ,1,2  ,1,3 ,1,4  ,1,5 , 2,2  , 2,4  , 3,3 .
Тоді D     1,2 ,3 , E     1,2 ,3,4 ,5 .
 Означення. Сукупність всіх тих b  B , в які переходить даний елемент a  A ,
називається образом елемента a  A і позначається   a   b  B :  a, b    . 
Сукупність всіх тих a  A , які переходять в даний елемент b  B , називається

прообразом елемента b  B і позначається   b   a  A :  a, b    . Аналогічно
1

визначаються образ   A  множини A  A і прообраз   B  множини B   B .
1

Оскільки відношення – це множини, над ними можна виконувати всі теоретико-

множинні операції: переріз, об’єднання, віднімання, доповнення. При цьому
виконуються всі закони алгебри множин. Крім того для відношень має зміст операція
обернення. Перехід від  до  здійснюється взаємною перестановкою компонент
1

кожної пари, яка входить до відношення.

Означення. Нехай  – бінарне відношення на множинах A і B . Відношенням,
оберненим до відношення  називається таке відношення  1 , що  b,a    1 тоді
і тільки тоді, коли  a,b    .
 1   b,a : a,b     .
Отже, якщо   A  B , то  1  B  A і D   1   E    , E   1   D    .
Приклад. Нехай A  a, b, c і   A2 :    a,b  , b,c  , c,a  . Тоді

 1   b,a  , c,b  , a,c  .

Якщо два відношення 1  A  B і  2  B  C застосувати послідовно, то
можна знайти їх композицію, тобто побудувати нове відношення
3   1   2   A  C , при умові, що елементи області значень першого відношення
є елементами області визначення другого відношення.
Означення. Композицією двох відношень 1  A  B і  2  B  C називається
відношення 3   1   2   A  C , де
3   a, c  : a  A, c  C i b  B :  a, b   1 ,  b, c    2  .
Нехай   A , A   .
2

Для будь-якої непорожньої множини A визначимо такі окремі випадки

відношень.
Означення. Повним (універсальним) відношенням називається відношення, яке
виконується для будь-якої пари елементів множини A .
u A   x, y  : x  A, y  A
Таким чином, u A  A .
2
 Наприклад, універсальними є відношення „вчитися в одній академгрупі” на
множині студентів конкретної групи.
Означення. Порожнім відношенням називається відношення, яке не
виконується для жодної пари елементів множини A .
Таким чином, оскільки   A , то  є відношенням на A .
2

Наприклад, порожнім є відношення „бути братом” на множині жінок.

Означення. Тотожним (діагональним) відношенням називається відношення,
яке виконується тільки між елементом множини A і ним самим.
 
iA   x,x  : x  A, x  A .
Наприклад, тотожнім є відношення з прикладу 5.