РІВНЯННЯ, НЕРІВНОСТІ ТА ЇХ СИСТЕМИ З ПАРАМЕТРОМ

Лінійні рівняння з параметром

aх  b  0
a і b – параметри
a0 a  0, b  0 a  0, b  0
aх   b 0 х  b  0 0 х  0  0
b 0  х  b 0х 0
х
a рівняння немає рівняння має безліч
розв’язків розв’язків

Приклад 1. При якому значенні а рівняння 2 ах  48 має корінь, що дорівнює числу 6.

Розв’язання.
Якщо корінь дорівнює 6, тоді х  6 .
Підставимо у рівняння х  6 , маємо 2 а  6  48, 12 а  48, а  4.
Відповідь. 4.
Приклад 2. При якому значенні а рівняння ( 4  а ) х  6  2 а має корінь, що дорівнює
числу 2.
Розв’язання.
х  2, тоді (4  а )  2  6  2а , 8  2а  6  2а , 2a  2а  6  8 , 4 а  2 ,
2 1
а      0 ,5 .
4 2
Відповідь. -0,5.
Приклад 3. При якому значенні параметра b рівняння b 2  1x  b 2  2b  3 має безліч
розв’язків?
Розв’язання. Використовуючи схему дослідження лінійного рівняння, маємо:
b 2  1  0
 2
b  2b  3  0 .
Розв’язуючи цю систему, дістанемо:
 b  1
 b  1

  отже, b  1.
  b  1
 b  3

Відповідь. 1.
Приклад 4. При якому значенні параметра b рівняння b 2  2 x  2b  3bx  2 не має
розв’язку?
Розв’язання. Після перетворення рівняння до виду
b 2  3b  2 x  2b  2 .
Останнє рівняння не має розв’язків якщо
 b 2  3b  2  0

2b  2  0
звідки
 b  2

 b  1,  отже, b  2 .
b  1.

Відповідь. -2.

Лінійні нерівності з параметром

aх  b
a – параметри, b – число
a  0 , то 0  х  b b b
a  0 , то x  a  0 , то x 
b  0  х R b  0  х Ø a a

Приклад 1. Розв’язати нерівність ( а  1) х  5 а .

Розв’язання.
1) а  1 , то (1  1) х  5  1 , 0  х  5  х  R.
5a
2) а  1 , то х  .
a 1
5a
3) а  1 , то х  .
a 1
Приклад 1. При якому найменшому цілому значені а нерівність 2 х  а  6 є
наслідком нерівності 3а  x  1 ?
Розв’язання.
З першої нерівності виразимо змінну х
6а
2х  а  6, 2х  6  а , х  .
2
З другої нерівності виразимо змінну х
3а  x  1 , 3а 1  х .
6а
Оскільки перша нерівність є наслідком другої, то  3а  1 . Розв’яжемо дану
2
нерівність відносно значення а.
6а 8
 3 а  1  2  6  а  6 а  2 , 6  2  6 а  а , 7 а  8, а  .
2 7
За умовою а  Z, тоді найменше ціле а  2 .
Відповідь. 2.
 Квадратні рівняння з параметром
Означення. Рівняння виду ax 2  bx  c  0 , де x — шукане невідоме, a , b, c —
параметри, a  0 називається квадратним рівнянням з параметрами.
Корені квадратного рівняння знаходимо за формулою:
b D
x1, 2  , де D  b 2  4 ac .
2a
1. Якщо D  0 , то рівняння має 2 дійсні корені.
2. Якщо D  0 , то рівняння має єдиний корінь.
3. Якщо D  0 , то рівняння не має дійсних коренів.
Теорема (узагальнена Вієта). Між коренями x1 і x2 квадратного рівняння

ax 2  bx  c  0 існують співвідношення:
 b
 x1  x 2   ;
a

 x1  x2  c .
 a

Теорема Вієта може успішно застосовуватися при розв’язуванні різних задач,

зокрема, задач на дослідження знаків коренів квадратичного рівняння. Це міцний
інструмент для розв’язування багатьох задач з параметрами для квадратичної функції.

Теорема 1. Для того щоб корені квадратного рівняння мали однакові знаки,
необхідно і достатньо виконання співвідношень:
c
D  b 2  4 ac  0 , x1  x2  0
a
при цьому обидва корені будуть додатні, якщо додатково виконується умова
b
x1  x2    0,
a
і обидва кореня будуть від’ємні, якщо
b
x1  x2    0.
a

Теорема 2. Для того щоб корені квадратного рівняння мали різні знаки,
необхідно і достатньо щоб виконувалися співвідношення
 c
x1  x 2   0.
a
Наведемо також теореми про розташування коренів квадратного рівняння.

Теорема 3. Нехай числа x1 і x2  x1  x2  корені квадратного рівняння f  x   0 ,

де f  x   ax 2  bx  c , D  b 2  4 ac  0 , a  0 , і дані деякі точки A і B на осі OX .

Тоді:
1. Обидва корені менше числа A , тобто
x1  A і x2  A
тоді і тільки тоді, коли
a  0 a  0
 
 b  b
 x B   2a  A або  x B   2a  A
f  A  0 f  A  0 .

2. Корені лежать по різні боки від числа A тобто

x1  A  x2
тоді і тільки тоді, коли
a  0 a  0
 або 
 f  A  0  f  A  0 .
3. Обидва корені більше числа A , тобто x1  A і x2  A тоді і тільки тоді, коли

a  0 a  0
 
 x B  A або  x B  A
 f  A  0  f  A  0 .
 
4. Обидва кореня між точками A і B тобто
A  x1  B і A  x2  B
тоді і тільки тоді, коли
a  0 a  0
A  x  B A  x  B
 B  B
 або 
 f  A  0  f  A  0
 f  B   0  f  B   0 .

5. Корені рівняння лежать по різні боки відрізка A, B , тобто x1  A  B  x2 тоді і

тільки тоді
 a  0 a  0
 
 f  A   0 або  f  A   0
 f B   0  f B   0.
 

Приклад 1. Знайти кількість цілих значень m при яких квадратне рівняння

2 x 2  mx  2 m  0 не має дійсних коренів?
Розв’язання. Рівняння не має дійсних коренів, якщо D  m 2  16 m  0 , тобто
mm  16   0 або m  0, 16 .
З цього проміжку знаходимо цілі m : 1, 2, 3, …, 15.
Відповідь. 15 цілих значень.
Приклад 2. Знайти значення параметра а, при якому рівняння
a  2 x 2  4  2 a x  3  0 має лише один корінь.
Розв’язання. Якщо а = 2, то рівняння – лінійне (4 − 4)·х + 3 = 0, що немає коренів.
Якщо а ≠ 2, то рівняння квадратне і має один корінь лише тоді, коли D = 0.
D  (4  2а )2  4  ( а  2)  3  16  16а  4а 2  12а  24  4а 2  28a  40 ,

4а 2  28а  40  0, 4( а 2  7 а  10)  0, а 2  7а  10  0 ,

 а  2,
За теоремою Вієта маємо  1
 а2  5.
Значення а = 2 не задовольняє умову задачі.
Відповідь. а = 5.
Приклад 3. При яких значеннях а число 2 знаходиться між коренями рівняння
x 2  4 a  5  x  3  2 a  0 ?
Розв’язання. Скористаємося п. 2 теореми 3
f  2   2 2   4 a  5   2  3  2 a  0 , 4  8а  10  3  2 а  0 ,
17
17  6 a  0  a   .
6
17
Відповідь. a   .
6
Приклад 4. Обчислити суму цілих значень параметра а при яких рівняння
a  7  x 2  2 ax  11a  0 має два різні дійсні корені.
Розв’язання. Рівняння має два різні дійсні корені якщо
  a  7  0,

 D  4 a  4a  7   11a  0,
2

a  7, a  7, a  7,

 2  2  2
4(a  11a ( a  7))  0, a  11a (a  7)  0, a  11a  77a  0,
2

a  7, a  7, a  7, a  7,

    
10a  77 a  0, 10a  77 a  0, a (10a  77)  0, a  ( 7,7;0).
2 2

Далі знаходимо суму цілих значень параметра а:

S  6  5  4  3  2  1  21.
Відповідь.  21.
Приклад 5. Знайти кількість цілих значень параметра m при яких сума розв’язків
m 
рівняння 3 x 2    1 x  4  0 належить проміжку   2 ;  1 ?
2 
Розв’язання. За теоремою Вієта
m m
1 1
x1  x2   2 , 2 2  1  3 .
3 3
Тоді
m m m
6   1  3,  6  1    3  1,  7    4  ( 2), 8  m  14 .
2 2 2
Параметр m набуває наступних цілих значень: 9, 10, 11, 12, 13.
Відповідь. 5.

Графічне розв’язання рівнянь з параметрами

Алгоритм графічного методу:
1. Знайти область допустимих значень невідомого та параметрів, що входять до
рівняння.
2. Виразити параметр як функцію від невідомого: a  f  x  .
3. В системі координат Oxy побудувати графік функції y  f  x  для тих значень
х, які входять в область визначення рівняння.
4. Знайти точки перетину прямої y  a з графіком y  f  x  .
 Дослідження та розв’язання систем лінійних рівнянь з двома невідомими та з
параметрами
Система лінійних рівнянь з двома невідомими має вигляд
a1 x  b1 y  c1

a2 x  b2 y  c2 ,
де x, y — невідомі; a1 , a2 , b1 , b2 , c1 , c2 — параметр.
a1 b1
1. Якщо  , то система має єдиний розв’язок.
a 2 b1
При цьому графіки рівнянь, що входять у систему, мають одну спільну точку,
координати якої є розв’язком системи.
a1 b1 c1
2. Якщо   , то система не має розв’язків.
a 2 b2 c2
Графіки рівнянь при цьому є взаємно паралельними прямими.
a1 b1 c1
3. Якщо   , то система рівнянь має безліч розв’язків.
a 2 b2 c2
Графіки рівнянь збігаються.
ax  3 y  9
Приклад 1. При якому значенні параметра а система  має безліч
12 x  ay  18
розв’язків?
a 3 9
Розв’язання. Система має безліч розв’язків, якщо   .
12 a 18
a 3 3 9
Розв’язати рівняння  . Звідси a  6 . З умови  маємо a  6 .
12 a a 18
Відповідь. a  6 .