Вкладка 1

Нумерація трицифрових чисел

Числа, які застосовують під час лічби, називають натуральними чис­лами.
Найменше натуральне число — 1, найбільшого натурального числа
не існує.
У десятковій позиційній системі числення десять одиниць нижчого розря-
ду утворюють одну одиницю вищого розряду:

10 одиниць = 1 десяток 1, 10, 100,

10 десятків = 1 сотня 1 000... — це
10 сотень = 1 тисяча розрядні одиниці

Залежно від кількості цифр, які використовують для запису числа, числа
поділяють на одноцифрові, двоцифрові, трицифрові... Проте всі числа за-
писують за допомогою 10 цифр:

0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9

Значення кожної цифри в записі числа залежить від місця (позиції) цифри
в цьому записі. Наприклад: у числі 567 цифра 7 стоїть на першому місці
справа, тому вона позначає одиниці; цифра 6 стоїть на другому місці спра-
ва, тому вона позначає десятки; цифра 5 стоїть на третьому місці справа,
тому вона позначає сотні.
Двоцифрові та трицифрові числа мають розрядний склад, оскільки в них
можна виділити кількість одиниць у кожному розряді. Наприклад: у чис-
лі 872 у розряді одиниць — 2 одиниці, у розряді десятків — 7 одиниць,
у розряді сотень — 8 одиниць. З погляду на це двоцифрові та трицифрові
числа можна подати у вигляді суми розрядних доданків. Наприклад, три-
цифрове число 872 можна подати у вигляді суми розрядних доданків так:
872 = 800 + 70 + 2 або 872 = 8 . 100 + 7 . 10 + 2
У двоцифрових і трицифрових числах можна виділити загальну кількість
десятків: десятки стоять на другому місці справа, отже, щоб визначити
в такому числі загальну кількість десятків, треба прикрити першу цифру
справа, ліворуч залишаться десятки.
У трицифрових числах можна виділити загальну кількість сотень: сотні
стоять на третьому місці справа, отже, у такому числі треба прикрити пер-
шу та другу цифри справа, ліворуч залишаться сотні.
Вкладка 2
Додавання Множення
Означення
Множення — це додавання однако-
вих доданків:
а+а+а=а.3
3 рази
Задачі на конкретний зміст арифметичної дії
1. Дізнатися, скільки всього. Дізнатися, скільки всього, якщо
2. Дізнатися, скільки стало, якщо до по взяти разів.
того, що було, додали, долили,
досипали тощо.
Назви компонентів і результату арифметичної дії
а + b = c а . b = c
І доданок ІІ доданок Значення І множник ІІ множник Значення
суми добутку
Перевірка
відніманням діленням
Взаємозв’язок арифметичних дій
Якщо від суми двох доданків Якщо добуток двох множників
відняти один доданок, розділити на один множник,
то одержимо інший доданок. то одержимо інший множник.
c–a=b c:a=b
а+b=c а.b=c
c–b=а c:b=а
Властивості
а+0=0+а=а а.0=0.а=0
а + 1 = b, де b — наступне число а.1=1.а=а
Переставний закон
а+b=b+а а.b=b.а
Від переставляння доданків Від переставляння множників зна-
значення суми не змінюється. чення добутку не змінюється.
Сполучний закон
(а + b) + c = а + (b + c) (а . b) . c = а . (b . c)
Розподільний закон
Розподільний закон множення
відносно додавання (віднімання):
(а b) . с = а . с b . с
Вкладка 3
Віднімання Ділення
Означення
Від числа а відняти число b — це Число а розділити на число b — це
означає знайти таке число с, яке означає знайти таке число с, яке
в сумі з числом b дає число а. в добутку з числом b дає число а.
а–b= + с, оскільки с + b = а а : b =. с, оскільки с . b = а

Задачі на конкретний зміст арифметичної дії

Дізнатися, скільки залишилося від 1. Дізнатися, скільки разів у вмі-
того, що було, якщо щось забрали, щується по .
витратили, вилучили тощо. 2. Дізнатися, скільки в одній частині,
якщо розділили на порівну.

Назви компонентів і результату арифметичної дії

а – b = c а : b = c
Зменшуване Від’ємник Значення Ділене Дільник Значення
різниці частки
Перевірка
додаванням множенням
Взаємозв’язок арифметичних дій
Якщо від суми двох доданків Якщо добуток двох множників
відняти один доданок, розділити на один множник,
то одержимо інший доданок. то одержимо інший множник.
с–a=b с:а=b
а+b=c а.b=c
с–b=a с:b=а
Правила
а + (b – c)
(а + b) – c = (а – c) + b (с : а) : b
с : (а . b) =
(c – а) – b (с : b) : а
c – (а + b) = (c – b) – а
Розподільний закон
Розподільний закон ділення
відносно додавання (віднімання):
(а b) : с = а : с b : с, якщо а і b
діляться націло на с і с ≠ 0.
Вкладка 4
Типові задачі
Задачі на знаходження четвертого пропорційного
План розв’язування
1. Знаходжу значення однакової вели-
чини за відомими значеннями двох
І а однакова с
величин стосовно одного з випадків.
величина
ІІ b k 2. Відповідаю на запитання задачі.
а, b, с, k — числа задачі, одне з яких є шуканим.

Задачі на подвійне зведення до одиниці

Третя 1 __, 1 __ —
Пряма , — обернена
задача задача —
? __,
1 __, 1 __ — ?

Перша 1 __, 1 __ — План розв’язування

обернена
—
1. Знаходжу дією ділення (мно-
задача , ? ження) величину однієї одиниці
Друга для певної кількості або часу.
1 __, 1 __ —
обернена 2. Відповідаю дією ділення (мно-
задача , ? __ — ження) на запитання задачі.

Задачі на спільну роботу

Продуктивність Час Загальний
праці роботи виробіток
І а
ІІ b
І і ІІ ? k c
План розв’язування
1. Знаходжу продуктивність спільної роботи.
2. Відповідаю на запитання задачі.
а, b, с, k — числа задачі, одне з яких є шуканим.
Вкладка 5
Частини
1 1 1 1
Частина — одна з кількох рівних частин цілого: ; ; ; ...
2 3 4 5

a Чисельник Скільки частин узяли

b Знаменник На скільки рівних частин розділили ціле

Правило знаходження частини від цілого

1 — m
1 — m
1 m:b
1 — ?
—? b
b

Щоб знайти частину від цілого, треба величину цілого

розділити на кількість рівних частин у ньому.

Правило знаходження цілого за величиною його частини

1 — ?
1 — ?
1 1
—k k.b
—k b
b

Щоб знайти ціле за величиною однієї з його

рівних частин, треба величину частини помножити
на кількість рівних частин у цілому.

Порівняння частин

Із двох частин більша та, у якої знаменник менший.

Вкладка 6
Одиниці вимірювання величин

Одиниці довжини

. 100

. 1000 . 10 . 10 . 10
1 км 1 м 1 дм 1 см 1 мм
: 1000 : 10 : 10 : 10
: 100

Одиниці маси
. 1000
. 10 . 100 . 1000
1 т 1 ц 1 кг 1 г
: 10 : 100 : 1000
: 1000

Одиниці часу

. 365; 366

. 12 . 28(29); 30; 31 . 24 . 60 . 60
1 рік 1 міс. 1 доба 1 год 1 хв 1с
: 12 : 28(29); 30; 31 : 24 : 60 : 60

: 365; 366