1667159993572515

Короткий математичний довідник
I. Перетворення та рівняння
Короткий математичний довідник. Додаток до видання: Математика. Типові тестові завдання: Збірник
А. Формули скороченого множення
1. ( a ± b ) = a2 ± 2ab + b2
2
(
3. a3 ± b3 = ( a ± b ) a2  ab + b2 )
2. ( a + b ) ( a − b ) = a − b
2 2
4. ( a ± b ) = a ± 3a b + 3ab ± b3
3 3 2 2
Б. Ступені та корені
5. ak ⋅ an = ak + n a
−n
b
n
11.   =  , a≠0, b≠0

6. ak : an = ak −n b a
7. a0 = 1 , a ≠ 0 k
/ А. Р. Гальперіна, О. Я. Міхеєва.— Х.: Веста, 2010.— 112 с.

12. n
ak = a n , a > 0
( )
n
8. ak = akn
13. n k
a = nk a
9. ( ab ) = a b
n n n
14. nk
amk = n am
−n 1
10. a = n ; a≠0
a 15. x2 = x
В. Лінійні рівняння ax = b
b
Якщо a ≠ 0 , то x = ; якщо a = b = 0 , то x — будь-яке число;
a
якщо a = 0 , а b ≠ 0 , то розв’язків немає ( ∅ ).
Г. Квадратні рівняння ax2 + bx + c = 0 , a ≠ 0

y = ax2 + bx + c
− b ± D , де D = b2 − 4ac > 0 D
x1,2 = a>0 a<0
2a
1) D>0
1) Якщо D > 0 — 2 розв’язки
2) Якщо D = 0 — 1 розв’язок
2) D=0
 b 
 x = − 2a ;
 
3) Якщо D < 0 — розв’язків

немає 3) D<0
1
II. Прогресії III. Графіки
А. Арифметична Б. Геометрична 1. y = kx + b 6. y = log a x
y = kx + b
Формули прогресія прогресія а) k > 0 а) a > 1 б) 0 < a < 1

a1 , a2 ,…, an b1 , b2 ,…, bn , q ≠ 0 b>0
Формула n-го 1. an = a1 + d ( n − 1) 1. bn = b1 ⋅ q n −1
члена прогресії
Характеристична a + ak +1 2. bk = ± bk −1 ⋅ bk +1 б) y=b 7. y = x3
2. ak = k −1
властивість про- 2 k=0 y=b
гресії b>0
Сума n перших a1 + an b1 − bn q

3. Sn = ⋅n , 3. Sn = ,
членів прогресії 2 1− q в) x=a x=a 8. y = x
або або a>0
4. Sn =
2a1 + d ( n − 1 )
⋅n 4. Sn =
(
b1 1 − q n )
2 1− q
2. y = ax2 9. y = sin x
Сума нескінченної спадної геометричної b
5. S = 1 a>0
прогресії 1− q
В. Координати
1. Нехай дано точки A (x1; y1; z1 ) і B (x2 ; y2 ; z2 ) , тоді середина 3. y = x , 10. y = cos x
 x + x2 y1 + y2 z1 + z2  x0
відрізка AB — точка O  1 ; ;
 2 2 2 
2. Нехай дано точки A (x1; y1; z1 ) і B (x2 ; y2 ; z2 ) , тоді довжина

k 11. y = tg x
4. y = ,
відрізка AB = ( x2 − x1 ) + ( y2 − y1 ) + ( z2 − z1 )
2 2 2 x
k>0
3. Точки, симетричні точці A ( x ; y ; z ) : відносно площини xOy —
5. y = a x 12. ( x − a ) + ( y − b ) = R 2
2 2
A1 ( x; y; − z ) ; відносно початку координат — A2 ( −x; − y; − z )
а) a > 1 б) 0 < a < 1
4. Рівняння кола: ( x − a ) + ( y − b ) = R 2
2 2
5. Рівняння сфери: ( x − a ) + ( y − b ) + ( z − c ) = R 2
2 2 2

2 3
III. Графіки
1. y = kx + b 6. y = log a x
y = kx + b
а) k > 0 а) a > 1 б) 0 < a < 1

b>0

б) y=b 7. y = x3
k=0 y=b
b>0

в) x=a x=a 8. y = x
a>0
2. y = ax2 9. y = sin x
a>0
3. y = x , 10. y = cos x
x0
k 11. y = tg x
4. y = ,
x
k>0
5. y = a x 12. ( x − a ) + ( y − b ) = R 2
2 2
а) a > 1 б) 0 < a < 1
3
IV. Вектори V. Основні формули тригонометрії
1. Нехай задано точки A ( a1 ; a2 ) і B ( b1 ; b2 ) , А. 1. sin2 α + cos2 α = 1

тоді AB ( b1 − a1 ; b2 − a2 ) 2. tg2 α + 1 =
1 π
, α ≠ + πk, k ∈ Z
cos2 α 2
1
2. Нехай задано точки A ( a1 ; a2 ) і B ( b1 ; b2 ) , 3. ctg2 α + 1 = , α ≠ πn , n ∈ Z
sin2 α
  πk
тоді довжина вектора AB : AB = ( b1 − a1 ) + ( b2 − a2 )
2 2
4. tg α ⋅ ctg α = 1 , α ≠ , k ∈Z
2
Б. 1. sin ( α ± β ) = sin α cos β ± cos α sin β
 
3. Вектори a ( a1 ; a2 ) і b ( b1 ; b2 ) колінеарні тоді й тільки тоді, коли 2. cos ( α ± β ) = cos α cos β  sin α sin β
tg α ± tg β

a1 a2
= =λ 3. tg ( α ± β ) =
b1 b2 1  tg α tg β
 2 tg α
 В. 1. sin 2α = 2 sin α cos α =
4. a ( a1 ; a2 ) = b ( b1 ; b2 ) тоді й тільки тоді, коли a1 = b1 ; a2 = b2 1 + tg2 α
1 − tg2 α
 2. cos 2α = cos2 α − sin2 α = 1 − 2 sin2 α = 2 cos2 α − 1 =
5.

(
a ( a1 ; a2 ) ± b ( b1 ; b2 ) = a1 ± b1 ; a2 ± b2 ) 2 tg α
1 + tg2 α
3. tg 2α =
1 − tg2 α
    
6. a ( a1 , a2 ) = a1e1 + a2 e2 , где e1 і e2 — одиничні, взаємно перпенди- 1 − cos 2α
кулярні вектори (орти) Г. 1. sin2 α =
2
1 + cos 2α
2. cos2 α =
Скалярний добуток векторів 2
      sin 2α 1 − cos 2α
7. a ⋅ b = a1b1 + a2b2
або 8. a ⋅ b = a ⋅ b cos ϕ , 3. tg α = =
1 + cos 2α sin 2α
де ϕ — кут між векторами α±β αβ
Д. 1. sin α ± sin β = 2 sin cos
2 2
Із формули 8 випливають формули 9—11 α+β α −β
2. cos α + cos β = 2 cos cos
2 2
a1b1 + a2b2 α+β α −β
9. cos ϕ =   3. cos α − cos β = −2 sin sin
a ⋅ b 2 2
1
    Е. 1. sin α sin β = ( cos ( α − β ) − cos ( α + β ) )
10. a ⋅ a = a ⋅ a cos 0° = a2 2
1
  2. cos α cos β = ( cos ( α − β ) + cos ( α + β ) )
( )
11. a ⊥ b ⇔ ( a b cos 90° = 0 )
1
2
Аналогічно для тривимірного простору 3. sin α cos β = ( sin ( α − β ) + sin ( α + β ) )

2
4 5
V. Основні формули тригонометрії
А. 1. sin2 α + cos2 α = 1
1 π
2. tg2 α + 1 = , α ≠ + πk, k ∈ Z
cos2 α 2
1
3. ctg2 α + 1 = , α ≠ πn , n ∈ Z
sin2 α
πk
4. tg α ⋅ ctg α = 1 , α ≠ , k ∈Z
2
Б. 1. sin ( α ± β ) = sin α cos β ± cos α sin β
2. cos ( α ± β ) = cos α cos β  sin α sin β
tg α ± tg β

3. tg ( α ± β ) =
1  tg α tg β
2 tg α
В. 1. sin 2α = 2 sin α cos α =
1 + tg2 α
1 − tg2 α
2. cos 2α = cos2 α − sin2 α = 1 − 2 sin2 α = 2 cos2 α − 1 =
1 + tg2 α
2 tg α
3. tg 2α =
1 − tg2 α
1 − cos 2α
Г. 1. sin2 α =
2
1 + cos 2α
2. cos2 α =
2
sin 2α 1 − cos 2α
3. tg α = =
1 + cos 2α sin 2α
α±β αβ
Д. 1. sin α ± sin β = 2 sin cos
2 2
α+β α −β
2. cos α + cos β = 2 cos cos
2 2
α+β α −β
3. cos α − cos β = −2 sin sin
2 2
1
Е. 1. sin α sin β = ( cos ( α − β ) − cos ( α + β ) )
2
1
2. cos α cos β = ( cos ( α − β ) + cos ( α + β ) )
2
1
3. sin α cos β = ( sin ( α − β ) + sin ( α + β ) )
2
5
VI. Розв’язання тригонометричних рівнянь VII. Тригонометричні функції
1. Значення арксинуса й арккосинуса деяких чисел А. Знаки триго-
нометричних
1 1 3 3 2 1
a 0 1 –1 − − − функцій
2 2 2 2 2 2
π π π π π π π π y = sin x y = cos x
y = tgyx =, ctg x
arcsin a 0 − − − −
6 4 3 2 2 3 4 6
π
π π π π 5π 3π 2π Б. Правила вираження тригонометричних функцій кутів k±α ,
arccos a 0 p 2
2 3 4 6 6 4 3 k∈ Z , через тригонометричні функції кута α
π π 3π 
2. arcsin a + arccos a = При відхиленні кута α від вертикалі  ± α або ± α  функція
2 2 2 

3. arcsin ( − a ) = − arcsin a 4. arccos ( − a ) = π − arccos a
змінюється на кофункцію ( sin на cos , tg на ctg і навпаки). При
відхиленні кута від горизонталі ( π ± α або 2π ± α ) функція не змі
−1 a1 a=0 a =1 a = −1
нюється. Перед наведеною функцією ставиться знак чверті вихід
5. Розв’язання рівнянь виду cos x = a  3π 
ної функції. Наприклад, cos ( π ± α ) = − cos α ; sin  ± α  = − cos α ;
π  2 
x = ± arccos a + 2πn , n ∈ Z x= + πl , x = 2πn , x = π + 2πk ,
2 π 
tg  + α  = − ctg α ; ctg ( 2π − α ) = − ctg α .
l∈Z n∈Z k∈ Z 2 
6. Розв’язання рівнянь виду sin x = a
В. Періодичність
π π
x = ( −1) arcsin a + πk , k∈ Z
k
x = πl , x= + 2πn , x = − + 2πk , Для функцій y = sin x і y = cos x найменший додатний період T = 2π ;
2 2
l∈Z n∈Z k∈ Z для функцій y = tg x і y = ctg x — T = π .
7. Значення арктангенса й арккотангенса деяких чисел Г. Парність
1 1 sin ( −α ) = − sin α , cos ( −α ) = cos α , tg ( −α ) = − tg α , ctg ( −α ) = − ctg α

a 0 1 3 − 3 –1 −
3 3 Д. Значення тригонометричних функцій деяких кутів
π π π π π π α , град 0° 30° 45° 60° 90° 120° 135° 150° 180°
arctg a 0 − − −
6 4 3 3 4 6 α , рад 0 π6 π4 π3 π2 2π 3 3π 4 5π 6 π
π π π π 5π 3π 2π sin α 0 12 1 2 3 2 1 3 2 1 2 12 0
arcctg a
2 3 4 6 6 4 3
cos α 1 3 2 1 2 12 0 −1 2 −1 2− 3 2 –1
π
8. arcctg a + arctg a =
2 0 1 – –1
9. arcctg ( −a ) = π − arcctg a 10. arctg ( −a ) = − arctg a tg α 1 3 3 − 3 −1 3 0
11. Розв’язання рівнянь виду tg x = a , a ∈ R : x = arctg a + πk , k∈ Z ctg α – 3 1 1 3 0 −1 3 –1 − 3 –

12. Розв’язання рівнянь виду ctg x = a , a ∈ R : x = arcctg a + πn , n ∈ Z Зауваження. 1 2 = 2 2; 1 3= 3 3
6 7
VII. Тригонометричні функції
А. Знаки триго-
нометричних
функцій
y = sin x y = cos x
y = tgyx =, ctg x
π
Б. Правила вираження тригонометричних функцій кутів k±α ,
2
k∈ Z , через тригонометричні функції кута α
π 3π 
При відхиленні кута α від вертикалі  ± α або ± α  функція
2 2 

змінюється на кофункцію ( sin на cos , tg на ctg і навпаки). При
відхиленні кута від горизонталі ( π ± α або 2π ± α ) функція не змі
нюється. Перед наведеною функцією ставиться знак чверті вихід
 3π 
ної функції. Наприклад, cos ( π ± α ) = − cos α ; sin  ± α  = − cos α ;
 2 
π 
tg  + α  = − ctg α ; ctg ( 2π − α ) = − ctg α .
2 
В. Періодичність
Для функцій y = sin x і y = cos x найменший додатний період T = 2π ;
для функцій y = tg x і y = ctg x — T = π .
Г. Парність
sin ( −α ) = − sin α , cos ( −α ) = cos α , tg ( −α ) = − tg α , ctg ( −α ) = − ctg α
Д. Значення тригонометричних функцій деяких кутів

α , град 0° 30° 45° 60° 90° 120° 135° 150° 180°
α , рад 0 π6 π4 π3 π2 2π 3 3π 4 5π 6 π
sin α 0 12 1 2 3 2 1 3 2 1 2 12 0
cos α 1 3 2 1 2 12 0 −1 2 −1 2− 3 2 –1
tg α 0 1 3 1 3 – − 3 –1 −1 3 0
ctg α – 3 1 1 3 0 −1 3 –1 − 3 –
Зауваження. 1 2 = 2 2; 1 3= 3 3
7
VIII. Комбінаторика. Біном Ньютона. IX. Похідні
Теорія ймовірностей
А. Правила диференціювання
u ′ u′v − uv′
А. Розміщення
1. Ank = n ( n − 1 ) ... ( n − k + 1 ) 2. A =
k n! 1. ( u ± v )′ = u′ ± v′ 4.   =
(не всі елементи, v  v2
важливий порядок)
n
(n − k)!
2. ( uv )′ = u′v + uv′ 5. ( uvw )′ = u′vw + uv′w + uvw′
Б. Перестановки 3. ( cu )′ = cu′ 6. ( f ( g ( x ) ) )′ = f ′ ( g ( x ) ) ⋅ g ′ ( x )
(використовуються 1. Pn = n ! , n ! = 1 ⋅ 2 ⋅ 3... ⋅ n
всі елементи) 7. Рівняння дотичної: y = y ( x0 ) + y′ ( x0 ) ( x − x0 )
Б. Таблиця похідних

В. Комбінації n ( n − 1 ) ... ( n − k + 1 ) n! № y = f (x) y′ = f ′ ( x ) № y = f (x) y′ = f ′ ( x )
(не всі елементи, 1. Cnk = 2. Cnk = п/п п/п
порядок елементів k! (n − k)!k ! 1
1 С 0 11 ctg x −
не важливий) sin2 x
1
2 x 1 12 arcsin x
1 − x2
1
Г. Властивості комбінацій 3 x2 2x 13 arccos x −
n −k
1 − x2
1. C = C
k
n n
1
2. Cnk + Cnk +1 = Cnk++11 4 xn nxn−1 14 arctg x
1 + x2
3. Cn0 + Cn1 + ... + Cnn = 2n 1 1
5 x 15 arcctg x −
2 x 1 + x2
k
k nk −1 ex ex
6 n
xk = x n x 16
Д. Біном Ньютона n
1
7 = x −k −kx − k −1 17 ax a x ln a
(a + b)
n
= Cn0 an + Cn1 an −1b + ... + Cnk an −k bk + ... + Cnn bn , x k
cos x 1
де k +1 — елемент розкладання Tk+1 = Cnk an−kbk 8 sin x 18 ln x
x
− sin x 1
9 cos x 19 log a x
x ln a
Е. Імовірність події А  1 , якщо x > 0
1 
P( A) =
m
, де n — число всіх можливих випадків події A, 10 tg x cos2 x 20 x  0 , якщо x = 0
n  −1 , якщо x < 0

а m — число сприятливих наслідків цієї ж події A
8 9
IX. Похідні
А. Правила диференціювання
u ′ u′v − uv′
1. ( u ± v )′ = u′ ± v′ 4.   =
v  v2
2. ( uv )′ = u′v + uv′ 5. ( uvw )′ = u′vw + uv′w + uvw′

3. ( cu )′ = cu′ 6. ( f ( g ( x ) ) )′ = f ′ ( g ( x ) ) ⋅ g ′ ( x )
7. Рівняння дотичної: y = y ( x0 ) + y′ ( x0 ) ( x − x0 )
Б. Таблиця похідних

№ y = f (x) y′ = f ′ ( x ) № y = f (x) y′ = f ′ ( x )
п/п п/п
1
1 С 0 11 ctg x −
sin2 x
1
2 x 1 12 arcsin x
1 − x2
1
3 x2 2x 13 arccos x −
1 − x2
1
4 xn nxn−1 14 arctg x
1 + x2
1 1
5 x 15 arcctg x −
2 x 1 + x2
k
k nk −1 ex ex
6 n
xk = x n x 16
n
1
7 k
= x −k −kx − k −1 17 ax a x ln a
x
cos x 1
8 sin x 18 ln x
x
− sin x 1
9 cos x 19 log a x
x ln a
 1 , якщо x > 0
1 
10 tg x cos2 x 20 x  0 , якщо x = 0
 −1 , якщо x < 0

9
X. Інтегрування XI. Логарифми
1. Логарифмом log a b = c називається таке число c, що a c = b ,
А. Таблиця первісних і невизначених інтегралів де b > 0 , a > 0 ; a ≠ 1 .
№ f (x) F ( x ) = ∫ f ( x ) dx № f (x) F ( x ) = ∫ f ( x ) dx Десятковим логарифмом називається логарифм, основа якого
п/п п/п
дорівнює 10.
1 1 x+C 8 sin x − cos x + C
log10 b = lg b
2 k kx + C 9 cos x sin x + C
Натуральним логарифмом називається логарифм, основа яко-
x 2
1
3 x +C 10 tg x + C го дорівнює e.
2 cos2 x
1 log e b = ln b
xn+1
4 xn ( n ≠ −1) +C 11 − ctg x + C

n +1 sin2 x
1 1 x
5 ln x + C 12 arcsin +C, a>0 2. aloga b = b — основна тотожність
x a −x
2 2 a
1 1 x
6 e x
e +C
x
13 arctg + C , a ≠ 0
a2 + x2 a a log a b
3. log a b + log a c = log a bc 9. log c b =
ax
1 1 a+x log a c
7 ax +C 14 ln + C, a > 0
ln a a − x2
2
2a a−x
Б. Правила інтегрування n
1 4. n log a b = log a bn 10. log ak bn = log a b
1. ∫ kf ( x ) dx = k ∫ f ( x ) dx 2. ∫ f ( kx + b ) dx = f ( kx + b ) + c k
k
3. Інтегрування по частинах: ∫ uv dx = uv − ∫ vu dx
′ ′
b
В. Визначений інтеграл 5. log a b − log a c = log a 11. log a b ⋅ log b a = 1
a b a c
4. ∫ f ( x ) dx = 0
a
5. ∫ f ( x ) dx = −∫ f ( x ) dx
a b
b c b
6. ∫ f ( x ) dx = ∫ f ( x ) dx + ∫ f ( x ) dx , a < c < b
a a c
6. log a a = 1 12. log n a n
b = log a b
a
7. ∫ f ( x ) dx = 0 , якщо f ( x ) непарна, неперервна
−a
1
b 7. log 1 a = log a = −1 13. log 1 b = − log a b
8. ∫ f ( x ) dx = F ( b ) − F ( a )
a
a
a a
b
9. S = ∫ f ( x ) dx , yде= f ( x ) — неперервна додатна функція — площа
a
фігури, обмеженої лініями y = f ( x ) , y = 0, x = a , x = b 8. log a 1 = 0
10 11
XI. Логарифми
1. Логарифмом log a b = c називається таке число c, що a c = b ,
де b > 0 , a > 0 ; a ≠ 1 .
Десятковим логарифмом називається логарифм, основа якого
дорівнює 10.
log10 b = lg b
Натуральним логарифмом називається логарифм, основа яко-

го дорівнює e.
log e b = ln b

2. aloga b = b — основна тотожність
log a b
3. log a b + log a c = log a bc 9. log c b =
log a c
n
4. n log a b = log a bn 10. log ak bn = log a b
k
b
5. log a b − log a c = log a 11. log a b ⋅ log b a = 1
c
6. log a a = 1 12. log n a n

b = log a b
1
7. log 1 a = log a = −1 13. log 1 b = − log a b
a
a a
8. log a 1 = 0
11
XII. Нерівності XIV. Трикутники
 x > c, якщо a > 1, А. Прямокутний трикутник

1. ax > ac ⇔ 
 x < c, якщо 0 < a < 1 1. a 2 + b 2 = c2 6. cos α =
b
11. S=
ab
c 2
 x > c, якщо a > 1, a ch

2. a2 = c ⋅ ac 7. tg α = 12. S=
2. log a x > log a c ⇔  b 2
 0 < x < c, якщо 0 < a < 1
b ab
3. b2 = c ⋅ bc 8. ctg α = 13. h=
a c
 g ( x ) > 0,
 c
3. f ( x ) < g ( x ) ⇔ f ( x ) 0, 4. h2 = ac ⋅ bc 9. R=

 2
f ( x ) < g ( x )
2
a a+b−c
5. sin α = 10. r=
c 2
  g ( x ) < 0,
 Б. Рівносторонній трикутник
 f ( x ) 0,
4. f (x) > g (x) ⇔  1. h = R +r 4. a = 2r 3
  g ( x ) 0,

 f ( x ) > g ( x ) a 3
2
2. R = 2r 5. h=
2
3. 6. a2 3
a=R 3 S=
XIII. Дослідження функцій 4
Для неперервної й диференційованої на ОПЗ функції y = f ( x ) справ В. Різнобічний трикутник

джуються такі твердження. ab sin γ bc sin α ac sin β
1. S= ; S= ; S=
1. Корені рівняння f ′ ( x ) = 0 x1 , x2 ,…, xi є критичними точками 2 2 2
функції f ( x ) 2. S=
c ⋅ hc
2
2. f′ ( x ) a+b+c
3. S= ( p − a ) ( p − b ) ( p − c ) p , де p=
f (x) x1 x2 x3 x4 x5 2
max перегин min перегин max abc abc
4. S= , R=
4R 4S
3. Якщо f ′′ ( a ) > 0 , то f ( x ) у точці x = a має мінімум, а якщо (a + b + c)⋅r S
5. S= ; r=
f ′′ ( b ) < 0 , то f ( x ) в точці x = b має максимум 2 p
12 13
XIV. Трикутники
А. Прямокутний трикутник
b ab
1. a 2 + b 2 = c2 6. cos α = 11. S=
c 2
a ch
2. a2 = c ⋅ ac 7. tg α = 12. S=
b 2
b ab
3. b2 = c ⋅ bc 8. ctg α = 13. h=
a c
c
4. h2 = ac ⋅ bc 9. R=

2
a a+b−c
5. sin α = 10. r=
c 2
Б. Рівносторонній трикутник
1. h = R +r 4. a = 2r 3
a 3
2. R = 2r 5. h=
2
3. 6. a2 3
a=R 3 S=
4
В. Різнобічний трикутник
ab sin γ bc sin α ac sin β
1. S= ; S= ; S=
2 2 2
c ⋅ hc
2. S=
2
a+b+c
3. S= ( p − a ) ( p − b ) ( p − c ) p , де p=
2
abc abc
4. S= , R=
4R 4S
(a + b + c)⋅r S
5. S= ; r=
2 p
13
XV. Трикутники. Коло XVI. Чотирикутники
А. Бісектриса, медіана А. Паралелограм

a n CO 2 d1d2 sin ϕ
1. = 4. = 1. S = bhb ; S = aha 3. S=
b k ON 1 2
2. l2 = ab − nk 2. S = ab sin α 4. 2a2 + 2b2 = d12 + d22

2ab cos α 1
3. l = 5. ma = 2b2 + 2c2 − a2
a+b 2
Б. Ромб
Б. Теореми синусів і косинусів 1. S = ah ; S = 2ar 4. d12 + d22 = 4a2

a b c
6. Теорема синусів: = = = 2R , 2. S = a2 sin α d1 α
sin α sin β sin γ 5. r = · sin ;
2 2
a = 2R sin α
d1d2 S
3. S= r=
7. Теорема косинусів: c2 = a2 + b2 − 2ab cos γ , 2 2a
a 2 + b2 − c2
cos γ =
2ab
В. Трапеція Г. Квадрат
В. Коло
a+b 1. d = a 2
1. S = ⋅h
2
d1d2 sin ϕ a 2 a
2. R= ; r=
2. S= 2 2
2
d2
∠ AOB ∪ AB 3. S = a2 =
1. ∠ C = ∠ D = = 2
2 2
3. NS ⋅ SK = PS ⋅ MS
4. FK 2 = FP ⋅ FM
5. FP ⋅ FM = FL ⋅ FT ,
2. a + d = b + c FK — дотична
14 15
XVI. Чотирикутники
А. Паралелограм
d1d2 sin ϕ
1. S = bhb ; S = aha 3. S=
2
2. S = ab sin α 4. 2a2 + 2b2 = d12 + d22

Б. Ромб
1. S = ah ; S = 2ar 4. d12 + d22 = 4a2
2. S = a2 sin α d1 α
5. r = · sin ;
2 2
d1d2 S
3. S= r=
2 2a
В. Трапеція Г. Квадрат
a+b 1. d = a 2
1. S = ⋅h
2
d1d2 sin ϕ a 2 a
2. R= ; r=
2. S= 2 2
2
d2
3. S = a2 =
2
15
XVII. Стереометрія Короткий математичний довідник
I. Перетворення та рівняння
1. Теорема про три 4. Конус
перпендикуляри А. Формули скороченого множення
Sбок = πRl 1. ( a ± b ) = a2 ± 2ab + b2
2
(
3. a3 ± b3 = ( a ± b ) a2  ab + b2 )
S = πRl + πR 2 2. ( a + b ) ( a − b ) = a − b
2 2
4. ( a ± b ) = a ± 3a b + 3ab ± b3
3 3 2 2
1
V= πR 2 H Б. Ступені та корені
3
5. ak ⋅ an = ak + n a
−n
b
n
11.   =  , a≠0, b≠0

6. ak : an = ak −n b a
а) KO ⊥ α ; NO ⊥ l , Зрізаний конус 7. a0 = 1 , a ≠ 0 k

12. n
ak = a n , a > 0
тоді KN ⊥ l πH
( ) ( )
n
V= ⋅ R 2 + Rr + r 2 8. ak = akn
або 3 13. n k
a = nk a
9. ( ab ) = a b
n n n
б) KO ⊥ α ; KN ⊥ l ,
14. nk
amk = n am
тоді NO ⊥ l −n 1
10. a = n ; a≠0
a 15. x2 = x
В. Лінійні рівняння ax = b
2. Призма 5. Циліндр b
Якщо a ≠ 0 , то x = ; якщо a = b = 0 , то x — будь-яке число;
a
V = Sосн ⋅ H Sбок = 2πHR якщо a = 0 , а b ≠ 0 , то розв’язків немає ( ∅ ).
S = Sбок + 2Sосн S = 2πRH + 2πR 2
Г. Квадратні рівняння ax2 + bx + c = 0 , a ≠ 0
V = πR H
2
y = ax2 + bx + c
− b ± D , де D = b2 − 4ac > 0 D
x1,2 = a>0 a<0
2a
3. Піраміда 6. Куля D>0

1)
1) Якщо D > 0 — 2 розв’язки
1 S = 4πR 2
V= Sосн ⋅ H 2) Якщо D = 0 — 1 розв’язок
3 4
V= πR 3 2) D=0
S = Sбок + Sосн 3  b 
 x = − 2a ;
 
Зрізана піраміда 3) Якщо D < 0 — розв’язків

3) D<0
V=
H
3
(
S2 + S2 S1 + S1 ) немає
16 1

1667159993572515

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

1667159993572515

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Короткий математичний довідник

I. Перетворення та рівняння

11.   =  , a≠0, b≠0

/ А. Р. Гальперіна, О. Я. Міхеєва.— Х.: Веста, 2010.— 112 с.

Г. Квадратні рівняння ax2 + bx + c = 0 , a ≠ 0

3) Якщо D < 0 — розв’язків

/ А. Р. Гальперіна, О. Я. Міхеєва.— Х.: Веста, 2010.— 112 с.

2. Нехай дано точки A (x1; y1; z1 ) і B (x2 ; y2 ; z2 ) , тоді довжина

/ А. Р. Гальперіна, О. Я. Міхеєва.— Х.: Веста, 2010.— 112 с.

а) a > 1 б) 0 < a < 1

/ А. Р. Гальперіна, О. Я. Міхеєва.— Х.: Веста, 2010.— 112 с.

Аналогічно для тривимірного простору 3. sin α cos β = ( sin ( α − β ) + sin ( α + β ) )

/ А. Р. Гальперіна, О. Я. Міхеєва.— Х.: Веста, 2010.— 112 с.

/ А. Р. Гальперіна, О. Я. Міхеєва.— Х.: Веста, 2010.— 112 с.

7. Значення арктангенса й арккотангенса деяких чисел Г. Парність

1 1 sin ( −α ) = − sin α , cos ( −α ) = cos α , tg ( −α ) = − tg α , ctg ( −α ) = − ctg α

11. Розв’язання рівнянь виду tg x = a , a ∈ R : x = arctg a + πk , k∈ Z ctg α – 3 1 1 3 0 −1 3 –1 − 3 –

/ А. Р. Гальперіна, О. Я. Міхеєва.— Х.: Веста, 2010.— 112 с.

Д. Значення тригонометричних функцій деяких кутів

/ А. Р. Гальперіна, О. Я. Міхеєва.— Х.: Веста, 2010.— 112 с.

2. ( uv )′ = u′v + uv′ 5. ( uvw )′ = u′vw + uv′w + uvw′

/ А. Р. Гальперіна, О. Я. Міхеєва.— Х.: Веста, 2010.— 112 с.

/ А. Р. Гальперіна, О. Я. Міхеєва.— Х.: Веста, 2010.— 112 с.

Натуральним логарифмом називається логарифм, основа яко-

/ А. Р. Гальперіна, О. Я. Міхеєва.— Х.: Веста, 2010.— 112 с.

6. log a a = 1 12. log n a n

 x > c, якщо a > 1, А. Прямокутний трикутник

 x > c, якщо a > 1, a ch

/ А. Р. Гальперіна, О. Я. Міхеєва.— Х.: Веста, 2010.— 112 с.

Для неперервної й диференційованої на ОПЗ функції y = f ( x ) справ­ В. Різнобічний трикутник

/ А. Р. Гальперіна, О. Я. Міхеєва.— Х.: Веста, 2010.— 112 с.

А. Бісектриса, медіана А. Паралелограм

/ А. Р. Гальперіна, О. Я. Міхеєва.— Х.: Веста, 2010.— 112 с.

Б. Теореми синусів і косинусів 1. S = ah ; S = 2ar 4. d12 + d22 = 4a2

/ А. Р. Гальперіна, О. Я. Міхеєва.— Х.: Веста, 2010.— 112 с.

11.   =  , a≠0, b≠0

/ А. Р. Гальперіна, О. Я. Міхеєва.— Х.: Веста, 2010.— 112 с.

3. Піраміда 6. Куля D>0

Зрізана піраміда 3) Якщо D < 0 — розв’язків

You might also like

Для неперервної й диференційованої на ОПЗ функції y = f ( x ) справ В. Різнобічний трикутник