Пропорція. Основна властивість пропорції.

Степінь з натуральним показником

Рівність двох відношень називають пропорцією. Степенем числа а з натуральним показником
a c n називається добуток n множників, кожний з
Пропорцію можна записати так: a : b  c : d , або  .
b b яких дорівнює а: аn = a∙a∙a∙…∙a(n-разів) (а0 = 1)
Основна властивість пропорції: добуток крайніх членів Основні властивості дій зі степенями.
дорівнює добутку середніх членів.
Проценти. Задачі на проценти.
am n
1. a m a n  a mn . 2. n  a mn . 3. a m  a mn .
a
 
Відсотком (процентом) називають одну соту частину
n
числа. 1 a an
Види задач на відсотки 4. ab  n
 a n n
b . 5.  a n
. 6.    .
an b bn
1. Знаходження відсотка від числа:
р
Квадратний корінь та його властивості.
р % від числа а дорівнює а  Озн: Арифметичним квадратним коренем числа
100
а називається невід’ємне число, квадрат якого
2. Знаходження числа за значенням його відсотка
дорівнює числу а.
Якщо р % від якогось числа становить b, то все число
дорівнює:  
1. a
2
 a; ab  a  b ;
3.
р
b: a a
100 
3. Знаходження відсоткового відношення двох чисел a a
2
2. ; 4. b b;
a
Число а становить від числа b:  100 0 0
b 5. Якщо a  b , то a  b .
р n Арифметична прогресія
4. Обчислення складних відсотків: Аn= А0 (1 + )
100 Арифметичною прогресією називається
Формули скороченого множення. числова послідовність, кожний член якої,
1. (а + b)2 = а2 + 2аb + b2; починаючи з другого, дорівнює попередньому, до
2. (а – b)2 = а2 – 2аb + b2, якого додається одне й те саме постійне для даної
послідовності число (d):
3. (а – b)(а + b) = а2 – b2,
4. (а + b)3 = а3 + 3a2b + 3аb2 + b3, d = а2  а1  а3  а2  а4  а3  аn1  an
Формула n-го члена арифметичної прогресії:
5. (а – b)3 = а3 – 3а2b + 3аb2 – b3, an  a1  d (n  1) .
6. (а + b)(а2 – ab + b2) = а3 + b3, Формули суми n перших членів арифметичної
7. (а – b)(а2 + ab + b2) = а3 – b3. прогресії:
Квадратні рівняння. a  an 2a  d (n  1)
Sn  1  n , або S n  1 n .
Алгебраїчне рівняння другого степеня з одним невідомим 2 2
ax2  bx  c  0 a  0 називається квадратним Характеристична властивість арифметичної
b D a  a n 1
рівнянням: x  , D  b 2  4ac . прогресії: a n  n 1 .
2a 2
Неповні квадратні рівняння. Властивість арифметичної прогресії: сума
членів, рівновіддалених від кінців прогресії, є
ax 2  c  0 ax 2  bx  0 ax 2  0
величиною сталою, тобто a1  an  a2  an1  ...
ax 2  c xax  b  0 x  0.
Геометрична прогресія
b x1  0, Геометричною прогресією називається
2
x 
a b послідовність відмінних від нуля чисел, кожний
x2   .
b a член якої, починаючи з другого, дорівнює
Якщо вираз   0, то рівнян- попередньому члену, помноженому на одне й те
a
саме число. Це стале для даної послідовності число
b позначають q, називають знаменником
ня має два корені: x1,2   
a геометричної прогресії: q = b n  1
bn
b
Якщо   0 , то рівняння Характеристична властивість: bn2  bn1  bn1
a
коренів не матиме. Формула п-го члена геометричної прогресії:
Теорема Вієта. bn  b1 q n 1
Рівняння виду x 2  px  q  0, називається зведеним Сума перших п членів геометричної прогресії:
квадратним рівнянням Для коренів x1 , x2 зведеного b1 q n  1
квадратного рівняння справджується формула Вієта: S n 
q 1
 x1  x2   p Сума нескінченної спадної геометричної

 x1 x2  q прогресії (|q| < 1): S = 1 . b
Розклад квадратного тричлена на лінійні множники: 1 q

ax  bx  c  ax  x1 x  x2 
2
Співвідношення між сторонами і кутами в прямокутному Значення тригонометричних функцій.
трикутнику. Кут
Позначимо сторони Функція
В 30° 45° 60° 90° 120° 135° 150°
прямокутного трикутника через а, 1 1
2 3 3 2
 b, с, де с — гіпотенуза, C — sin α 1
а
с прямий. 2 2 2 2 2 2
В такому трикутнику вводять 3 2 1 1 2 3
 наступні співвідношення: cos α 0 - - -
2 2 2 2 2 2
C А
b
a 3 3
 sin   cos  , tg α 1 3 - - 3 -1 -
c 3 3
a b b a b c
 tg  ctg ,  ctg  tg  cos   sin 
Теорема синусів:    2R
b a c sin A sin B sin C
Теорема Піфагора та наслідки з неї. Теорема косинусів: a2 = b2 + c2 – 2bccosα
Теорема Пифагора: AB2 = AC2 + BC2 [sin(180o - φ) = sin φ; cos(180o - φ) = - cos φ]
Наслідки: Декартові координати на площині.
1. АС 2 = AD ∙ AB у1  у 2
х х
2. BC 2 = BD ∙ AB Середина відрізка: х0  1 2 , у 0  .
2 2
3. CD 2 = AD ∙ B D
4. У прямокутному Довжина відрізка: АВ  ( х2  х1)2  ( у2  у1)2 .
трикутнику будь який з
катетів менше Вектори на площині.
гіпотенузи. Координати вектора АВ : АВ (хВ – хА; уВ – уА)
Паралелограм та його властивості
1) Середина діагоналі паралелограма є його центром симетрії. Довжина вектора: АB  ( х2  х1)2  ( у2  у1)2
2) Протилежні сторони паралелограма рівні.
3) Протилежні кути паралелограма рівні. Скалярний добуток векторів: а · b = | а | · | b |cosφ
4) Кожна діагональ паралелограма ділить його на два рівні або а · b = а b + а b . ( а  b  а · b = 0)
1 1 2 2
трикутники.
Площа трикутника
5) Діагоналі паралелограма діляться точкою перетину навпіл. 2
6) Сума квадратів діагоналей паралелограма (d1 і d2) дорівнює 1 а 3
1) S = bhb; 2) S = ;
сумі квадратів усіх його сторін: d12  d22  2(a2  b2 ) . 2 4
1
Властивості ромба 3) S = absinγ; 4) S = Pr;
2
1) Протилежні кути ромба рівні.
1
2) Сума кутів ромба, які прилягають до однієї сторони рівна a bc 5) S = abc ; 6) S = ab (прямокутн.)
180°. p 4R 2
2
3) Діагоналі ромба перетинаються під кутом 90 градусів. 7) S = p(p - a)(p - b)(p - c)
4) Діагоналі ромба є одночасно бісектрисами його кутів. Означення прямокутника та його властивості.
5) Діагоналі ромба в точці перетину діляться пополам. Прямокутником називають паралелограм, у
Трапеція, види трапеції, середня лінія трапеції якого всі кути прямі.
Трапецією називають чотирикутник, у якого дві сторони Властивості прямокутника:
паралельні, а дві інші не паралельні. Трапеція, у якої бічні 1) У прямокутнику протилежні сторони попарно
сторони не рівні, називається різносторонньою. Трапеція, у якої рівні.
бічні сторони рівні, називається рівнобічною. Трапеція 2) Периметр прямокутника Р
АВCD = 2(АВ + ВС).
називається прямокутною, якщо одна бічна сторона 3) Діагоналі прямокутника рівні і точкою перетину
перпендикулярна до основи. діляться пополам.
Відрізок, який сполучає середини бічних сторін, називається 4) Точка перетину діагоналей прямокутника
середньою лінією трапеції. рівновіддалена від усіх його вершин.
1. Середня лінія трапеції паралельна основам і рівна їх півсумі. Площа чотирикутника
2.У равнобічної трапеції кути при основі рівні.
3.У равнобічної трапеції діагоналі рівні.
4. Якщо трапеція равнобічної, то біля неї можна описати коло.
5. Якщо сума основ трапеції рівна сумі бічних сторін, то в неї
можна вписати коло.
Означення квадрата та його властивості
Квадратом називають прямокутник, у якого всі сторони рівні
1) Усі кути квадрата прямі.
2) PABCD = 4 ∙ AВ.
3) Діагоналі квадрата рівні.
4) Діагоналі квадрата перпендикулярні і точкою перетину
діляться пополам.
5) Діагоналі квадрата ділять його кути пополам, тобто
утворюють зі сторонами квадрата кути 45°.