Тема: Матриці та операції над ними

1. Основні визначення

2. Операції над матрицями

3. Приклади

1. Основні визначення

Прямокутну таблицю вигляду

 a11 a12 a13 ... a1n 

 
a a22 a23 ... a 2n 
А=  21
.... ..... ..... ... ..... 
 
 am1 a m 2 a m3 ... amn 

називають матрицею розмірності mn. aij (i=1, m , j= 1, n ) називають

елементами матриці. Це, як правило, певні числа, але можуть бути функції,
буквенні вирази тощо.

Для позначення матриць використовують великі літери латинського

алфавіту: А, В, С, …, а для позначення її елементів – малі літери з подвійною
нижньою індексацією. Перше число в індексації означає номер рядка, а друге
– номер стовпчика, де розміщений елемент. Наприклад, a23 – елемент, що
міститься у другому рядку і третьому стовпчику матриці.

Крім зазначеного позначення матриці розміром mn використовують

простіші: А= aij , i= 1, m , j=1, n або A = aij .

m n

 1 3 4
Приклади матриць: В=   – матриця розмірності 23;
 2  4 5
  1  4
 
С=   5 3  – матриця розмірності 32.
 8 1 
 

Якщо матриця містить лише один рядок, то її називають вектором-

рядком. Наприклад, D=(1 –5 0).

Якщо матриця містить лише один стовпчик, то її називають вектором-

 1
 
 0
стовпчиком. Наприклад, С=   .
3
 
 5

Якщо кількість рядків матриці дорівнює кількості стовпчиків, то

1  2
матрицю називають квадратною. Наприклад, В=   .
 6 0 

Елементи квадратної матриці з однаковими індексами утворюють

головну діагональ матриці. Іншу діагональ називають побічною.

Квадратну матрицю називають трикутною, якщо всі її елементи, що

знаходяться нижче головної діагоналі, дорівнюють нулю. Наприклад,

 3 1 8
 
С=  0 4 0  .
 0 0 5
 

Квадратну матрицю називають діагональною, якщо всі її елементи, які

не лежать на головній діагоналі, дорівнюють нулю, тобто aij  0, i  j .

Наприклад,

3 0 0 0
 
0  5 0 0
А=  .
0 0 1 0
 
0 0 0 2 
 Матрицю називають одиничною, якщо вона діагональна і всі елементи
 1 0 0
 
головної діагоналі дорівнюють 1. Позначають Е. Наприклад, Е=  0 1 0  .
 0 0 1
 
Матрицю називають нульовою, якщо всі її елементи дорівнюють нулю.
Позначають нульову матрицю літерою О.

2. Операції над матрицями

Порівняння двох матриць. Дві матриці однакової розмірності

називають рівними, якщо у них рівні відповідні елементи, тобто A  B , якщо
aij  bij ,  i, j . Якщо ж матриці не є рівними, то їх не порівнюють.

Транспонування матриці. Процес заміни рядків матриці на стовпчики і

навпаки називають транспонуванням матриці. Матрицю, транспоновану до
матриці А позначають АТ.

Додавання двох матриць. Сумою (різницею) двох матриць А і В

однакової розмірності називають матрицю С, кожний елемент якої є сумою

(різницею) відповідних елементів матриць А і В, тобто якщо A = aij ,

m n

B = bij , то C = cij = aij  bij .

m n m n

Множення матриці на число. Для того щоб помножити матрицю А на

число , потрібно кожний елемент цієї матриці помножити на , тобто

 A = aij .
m n

Множення двох матриць. Множити можна лише ті матриці, для яких

кількість стовпчиків матриці першого множника дорівнює кількості рядків
матриці другого множника.
 Добутком двох матриць A і B називають матрицю C = cij ,
m k k n m n
елементи якої обчислюють за формулою:

cij  ai1b1 j  ai 2 b2 j  ai 3b3 j  ...  aik bkj ,

тобто елемент cij є сумою попарних добутків елементів i-го рядка матриці А і

відповідних елементів j-го стовпчика матриці В.

 b1 j 
 
 b2 j 
cij  ai1 ai 2 ai 3 ... aik    b3 j   ai1b1 j  ai 2b2 j  ai 3b3 j  ...  aik bkj .
 
 ... 
b 
 kj 

У загальному випадку AB  BA .

Піднесення до степеня (можливе лише для квадратних матриць). За

означенням An  
A 
A ...
 A.
n разів

3. Приклади
 1 3 0
1. Знайти матрицю AT , якщо A    .
 1 7 2
Розв'язання. Матриця A має два рядки та три стовпчики. Тому матриця
AT буде мати три рядка та два стовпчики. Записавши перший і другий рядки
 1  1
 
матриці А у перший і другий стовпчики, одержимо матрицю AT   3 7  .
0 2 
 
2. Знайти A  B , A  B та 3 A , якщо
3 2 4   5 1 0 
A    , B    .
 1 0  1   6 2  3
Розв'язання.
   3 2 4   5 1 0    3  5 2 1 4  0   2 3 4 
A  B             ;
 1 0  1   6 2  3   1  6 0  2  1  3    5 2  4 
  3 2 4   5 1 0    3  5 2 1 4  0    8 1 4
A  B            
 1 0  1    6 2  3   1   6  0  2  1   3   7  2 2 
  3 2 4   3   3 3  2 3  4    9 6 12 
3A  3          .
 1 0  1   3  1 3  0 3   1   3 0  3 
 2  3
1 0 1  
3. Знайти добутки АВ та ВА, якщо А=   , В=  1 0  .
2 3  2  5  2
 

Розв’язання. Кількість стовпчиків матриці А дорівнює 3 і кількість

рядків матриці В дорівнює 3. Тому добуток С=АВ можна знайти, причому
A  B = C , тобто матриця С матиме розмірність 22.
23 32 22

Помноживши елементи першого рядка матриці А на відповідні

елементи першого стовпчика матриці В і додавши одержані добутки,
знайдемо елемент с11 матриці С:

 2
 
с11=а11b11+а12b21+а13b31= 1 0  1   1   1  2  0  1   1  5  3 .
5
 

Аналогічно знайдемо інші елементи матриці С:

с12=а11b12+а12b22+а13b32=1(–3)+00+(–1)(–2)=–1;

с21=а21b11+а22b21+а23b31=22+31+(–2)5=–3;

с22=а21b12+а22b22+а23b32=2(–3)+30+(–2)(–2)=–2.

 2  3
1 0 1     3 1
Отже, С=АВ=     1 0  =   .
 2 3  2  5  2   3  2
 
Знайдемо добуток ВА:
  2  3
  1 0 1
ВА=  1 0     =
 5  2  2 3  2 
 
 2  1  ( 3)  2 2  0  ( 3)  3 2  ( 1)  ( 3)  ( 2)    4  9 4 
   
=  11  0  2 1 0  0  3 1  ( 1)  0  ( 2)  =  1 0  1 .
 5  1  ( 2)  2 5  0  ( 2)  3 5  ( 1)  ( 2)  ( 2)   1  6  1
   
4. Знайти матрицю X з рівняння
 1   2 3 5 
   
 1  2 0  3   2 X   0 1  4 .
  3  3 2 0 
   
Розв'язання. Обчислимо добуток двох матриць:
 1   1 2 1 0 1   3   2 0  3 
     
A   1   2 0  3   1  2 1  0 1   3  =
  2 0  3 .
  3   3  2  3  0  3   3   6 0 9 
     
Тоді
 2 3 5  
1   
X     0 1  4   A =
2   
 3 2 0  
  2  2 3  0 5   3    2 3 / 2 4 
1    
=  0  2 1  0  4   3 =   1 1 / 2  1 / 2  .
2 
 3   6 2  0 0  9   9 / 2 1  9 / 2 

 1 4
5. Знайти A3 , якщо A    .
  2 1 
Розв'язання. За означенням A3  A  A  A .
 1 4  1 4   7 8 
A2  A  A          ,
  2 1    2 1    4  7 
  7 8   1 4    23  20 
A3  A2  A          .
  4  7    2 1   10  23 
  23  20 
Отже, A3    .
 10  23 
 6. Знайти значення матричного многочлена f  A , якщо

 1 3
f  x   2 x 2  5 x  3, A    .
  2 0 
Розв'язання. Значення матричного многочлена f  A  визначається

рівністю f  A   2 A2  5 A  3E . Знайдемо A2 :

 1 3  1 3   5 3 
A2  A  A          .
  2 0    2 0    2  6 
5 3   1 3  1 0
Тоді f  A  2     5     3    =
  2  6    2 0   0 1 
10  6   5 15   3 0   12 9 
=            .
 4 12    10 0   0 3    6 9 
 12 9 
Отже, f  A    .
  6 9 