Лекція 2-3.

Матриці і визначники
1. Основні поняття про матриці. Види матриць
2. Дії над матрицями
3. Визначники квадратних матриць та їхні властивості
4. Обернена матриця
1.Основні поняття про матриці. Види матриць
Означення. Матрицею розміру m n називається упорядкована
прямокутна таблиця (чи масив) чисел, що містить m рядків і n стовпців, де всі
клітинки заповнені. Числа, що входять в опис матриці, називаються її елементами,
характеризуються як своїм значенням, так і номерами рядків і стовпців.
Позначимо через ai j елемент матриці, який міститься в i -му рядку та j -му

стовпці.
Наприклад, позначають матрицю з елементами ai j , i  1, m ; j  1, n

(розгорнута форма запису) так:

 a11 a12  a1n 
 
 a 21 a 22  a 2n 
A ,
    
 
 a m1 a m 2  a mn 

або A  (aij ) , i  1, m ; j  1, n (коротка форма запису) або просто A .

Крім круглих дужок у позначенні матриці використовують інші позначення

матриці:  , .

Означення. Дві матриці A  (aij ) і B  (bij ) однакових розмірів називаються

рівними, якщо рівні їх відповідні елементи, тобто aij  bij для

всіх i  1, m ; j  1, n .
Матриці прийнято класифікувати по кількості їхніх рядків та стовпців.
Означення. Матриця, що складається лише з одного рядка, називається
матрицею (вектором) – рядком, а з одного стовпця – матрицею (вектором) –
стовпцем.
 Позначають їх так: A  (a11 a12  a1n ) – матриця – рядок (розмір 1 на n );

 b11 
 
 b21 
B – матриця – стовпець (розмір m на 1).

 
b
 m1 
Наприклад, нехай задані матриці
 5 7 3 1
  1 0 3    2 2
A   ; B   6 3 4  1; C   ; D  (2  3 1 6) .
  6 2 5   2 1  2 5    1 6 
 
Матриця A має розмір 2  3 , матриця B має розмір 3 4 , C – розміру 2 2
(пізніше порядку 2 ), матриця – рядок 1 4 .
Матриця, всі елементи якої дорівнюють нулю, називається нульовою й
позначають так:
0 0  0
 
0 0  0
0  .
   
 
0 0  0 
Матрицю називають квадратною порядку n , якщо кількість її рядків
дорівнює кількості стовпців, тобто m  n . Її позначають так:
 a11 a12  a1n 
 
 a 21 a 22  a 2n 
A .
   
 
 a n1 a n 2  a nn 
Елементи a11 , a22 , , ann квадратної матриці A порядку n утворюють її
головну діагональ, а елементи a1n , a2n 1 ,  , an1 – побічну (допоміжну) діагональ.
Діагональною називають квадратну матрицю, в якої всі її недіагональні
елементи дорівнюють нулю. Позначають так:
 a11 0  0 
 
 0 a 22  0 
 .
  
 
 0 0  a nn 

2
 Одиничною називають діагональну матрицю, в якої всі елементи головної
діагоналі дорівнюють одиниці і найчастіше позначається E або I :
1 0  0
 
0 1  0
E .
   
 
0 0  1 
Квадратна матриця називається верхньою (нижньою) трикутною, якщо її
елементи, які розміщені під (над) головною діагоналлю, дорівнюють нулю, тобто
ai j  0 , якщо i  j (i  j ) . Надалі ці матриці називатиме трикутними.

2. Дії над матрицями

Спочатку розглянемо лінійні операції над матрицями. До них належать
операції додавання, віднімання матриць (лише однакового розміру) та множення
їх на число.
Означення. Сумою (різницею) двох матриць A  (aij ) і B  (bij ) розміру

m n називаються така матриця C  (cij ) розміру m  n , елементи якої

визначаються рівністю cij  aij  bij (cij  aij  bij ) для всіх i  1, m ; j  1, n

(тобто матриці додаються чи віднімаються поелементно). Позначення суми

(різниці): C  A  B (C  A  B) .
Приклад 1. Знайдемо суми матриць A  B .
 2 3 6 7  2  6 3  7   8 10 
1. А    , В    . А  В      .
 4 5 8 9  4  8 5  9  12 14 
2 1 1  3 4 5
2. А    , В    .
 0 3 2  6 7 8
 2  3 1  4 1  5  5 5 6 
А  В       .
 0  6 3  7 2  8   6 10 10 
Означення. Добутком матриці A  (aij ) на число  називається матриця

B  (bij ) , елементи якої визначаються рівністю bij  aij для

всіх i  1, m ; j  1, n . Записують так: B  A .

Відзначимо, що множити на число можна матрицю будь-якого розміру.
3
 2 1 1   14 7 7 
Наприклад, якщо А    , то 7A    .
 0 3 2  0 21 14 
Матриця (1) A називається протилежною до матриці A й позначається
 A.
Властивості лінійних операцій над матрицями
1. A  B  B  A 5. 1 A  A
2. ( A  B)  C  A  ( B  C ) 6.  ( A)  ( ) A
3. A  0  A 7.  ( A  B)  A  B
4. A  ( A)  0 8. (   ) A  A  A
Добуток матриць
Для знаходження добутку AB матриць A та B необхідно, щоб кількість
стовпців матриці A (першого множника) дорівнювала кількості рядків матриці B
(другого множника).
Означення. Добутком матриці A  (aij ) розміру k  m і матриці B  (bij )

розміру m  n називається матриця C  (cij ) розміру k  n , елементи якої

m
визначаються рівністю ci j  ai1b1 j  ai 2 b2 j  ...  ai m bm j   ai s bs j .
s 1

Отже, щоб дістати елемент cij матриці C , треба знайти суму добутків

елементів i -го рядка матриці A на відповідні елементи j -го стовпця матриці B .

Очевидно, що матриця C  AB матиме при цьому k рядків і n стовпців.
Приклад 2. Знайдемо добутки матриць AB і BA , якщо вони існують.
 2 3 6 7
1. А    , В    .
 4 5   8 9 
 2  6  3  8 2  7  3  9   36 41
АВ      .
 4  6  5  8 4  7  5  9   64 73 
 6  2  7  4 6  3  7  5   40 53 
ВА      . Отже, АВ  ВА.
 8  2  9  4 8  3  9  5   52 69 

4
  6 7
5 1 4   
2. А    , В   8 9 .
 0 2 3   2  1
 
 5  6  1  8  4  (2) 5  7  1  9  4  (1)   30 40 
АВ      .
 0  6  2  8  3  ( 2) 0  7  2  9  3  ( 1)   10 15 
 65  70 6 1  7  2 6  4  7  3   30 20 45 
   
ВА   8  5  9  0 8 1  9  2 8  4  9  3    40 26 59  .
  2  5  (  1 )  0  2 1  (1)  2  2  4  (1)  3    10  4  11
   
Отже, АВ  ВА.
2 1 1  3 4 5
3. А    , В    . Для цих матриць добуток як AB , так і BA
 0 3 2   6 7 8 
не існує.
  2 0 4
 3 0 1  
4. А    , В   6 1 5 .
1 2 0   7 8 9
 
 3  (2)  0  6  1  7 3  0  0  1  1  8 3  4  0  5  1  9 
АВ   .
1  ( 2)  2  6  0  7 1  0  2  1  0  8 1  4  2  5  0  9 
 1 8 21
Отримаємо АВ    , а BA – не існує.
10 2 14 
Зауваження. Добуток матриць взагалі не має властивості комутативності,
тобто АВ  ВА (приклад 2). Якщо АВ  ВА , то матриці A і B називаються
комутативними (переставними).
Властивості операції множення матриць
1. AE  EA  A 4. A( B  C )  AB  AC
2. A  0  0  A  0 5. ( A  B)C  AC  BC
3. ( AB)C  A( BC) 6.  ( AB)  (A) B  A(B)
Зауваження. Як елементи матриці можна використовувати не тільки числа,
але й інші математичні об'єкти, для яких належно визначені операції множення,
додавання і множення на число, наприклад, векторів, функцій, чи тих же
матриць.

5
 Піднесення матриць до степеня
Операція піднесення до степеня визначена тільки для квадратних матриць.

Означення. Цілим додатним степенем An (n  1) квадратної матриці A

називається добуток n матриць A , тобто
An  
AA 
A.
n разів

За означенням A0  E , A1  A . Легко бачити, що A n A m  A n m ,

( A n ) m  A nm .

 1 3
Приклад 3. Знайти A3 , де A    .
 0 2
 1 3  1 3  1 3   1 9  1 3   1 21
Маємо A3  A  A  A             .
 0 2  0 2  0 2   0 4  0 2   0 8 
Транспонування матриць
Для кожної матриці A  (aij ) розміру m  n можна записати матрицю

AT  (aijT ) розміру n  m , елементи якої визначаються рівністю aijT  a ji .

Матриця AT називається транспонованою до матриці A . Її можна одержати,

якщо в матриці A рядки й стовпці поміняти місцями:
 a11 a 21  a m1 
 
 a12 a 22  a m2 
AT  
    
 
 a1n a 2n  a mn 

Приклад 4. Знайдемо транспоновані до матриць.

 5 0
 2 3 T  2 4  5 1 4   
1. А    , А    ; 2. B    , B T   1 2  ;
 4 5  3 5  0 2 3  4 3
 
 6 7
   6 8  2
3. C   8 9 , C T    .
  2  1  7 9  1 
 

6
 Властивості операції транспонування матриць

1. ( AT )T  A 3. (A)T  AT

2. ( A  B)T  AT  BT 4. ( AB)T  BT AT

3. Визначники квадратних матриць та їхні властивості

Розглянемо квадратну матрицю A n -го порядку. Поняття визначника
матриці введемо індуктивно за порядком матриці. Визначник квадратної матриці
n -го порядку позначатимемо так det A або  :
a11 a12  a1n
a 21 a 22  a 2n
det A  .
   
a n1 an2  a nn
Означення. Визначником квадратної матриці A  (aij ) n-го порядку

називається число, яке обчислюється за таким правилом:

 для n  1 визначник матриці A  (a11 ) порядку 1 дорівнює
елементу цієї матриці, тобто det A  a11 ;

 для n  1
det A  a11M11  a12 M12    (1)1 k a1k M1k    (1)1 n a1n M1n 
n
  (1)1 k a1k M 1k , (1)
k 1

де a11 , a12 , , a1n  елементи першого рядка, M 1k – визначник матриці (n  1) -

го порядку, утвореної з матриці A викреслюванням першого рядка і k -го стовпця
(мінор елемента a1k ).
Наприклад, якщо A  (7) , то   det A  7 .
Обчислимо визначник матриці другого порядку (визначник другого порядку)
a a12 
А   11 .
 a21 a22 

Маємо M 11  a 22 , M 12  a 21 . Звідси

a11 a12
det A   a11a 22  a12 a 21 .
a 21 a 22
7
 Обчислимо визначник матриці третього порядку (визначник третього
 a11 a12 a13 
 
порядку) A   a21 a22 a23  .
a a32 a33 
 31
a 22 a 23 a 21 a 23 a 21 a 22
Маємо M 11  , M 12  , M 13  .
a32 a33 a31 a33 a31 a32
Отже,
a11 a12 a13
det A  a21 a22 a23  a11 (a22 a33  a23 a32 )  a12 (a21a33  a23 a31 )  a13 (a21a32  a22 a31 ) 
a31 a32 a33

 a11a22 a33  a13 a21a32  a12 a23 a31  a13 a22 a31  a12 a21a33  a11a23 a32 .
Кожний доданок алгебричної суми в останній формулі є добутком елементів
матриці, взятих лише по одному з кожного рядка й кожного стовпця. Цей добуток
входить із відповідним знаком. Підрахунок значення визначника матриці третього
порядку зручніше запам’ятати за наступним правилом трикутників: кожен
доданок у означенні є добуток деякої трійки елементів матриці, причому
елементи, що входять у добутки, що беруться зі знаком "плюс", з'єднані на рис.1
суцільними лініями, елементи, що входять у добутки, що беруться зі знаком
"мінус", - штриховими лініями.
     

     



     
Рис.1
Приклад 5. Знайдемо визначники матриць
  2 0 4
 2 3  
А    і В   6 1 5 .
 4 5  7 8 9
 

8
 2 3
det A   2  5  4  3  10  12  2 .
4 5

2 0 4
det B  6 1 5  (2)  1  9  0  5  7  6  8  4  7  1  4  6  0  9  8  5  (2) 
7 8 9

 18  192  28  80  226.

На практиці для обчислення визначників вищих порядків використовують
інші формули.
Розглянемо визначник матриці n -го порядку. Виділимо в ньому елемент a ij .

Означення. Мінором M ij елемента aij матриці n -го порядку називається

визначник (n  1) -го порядку, утворений з матриці A викреслюванням i -го рядка

та j -го стовпця, на перетині яких розташований елемент aij .

 a11 a12 a13 

 
Наприклад, мінором елемента a32 матриці A   a 21 a 22 a 23  буде
a a32 a33 
 31
a11 a13
M 32  .
a 21 a 23
Означення. Алгебричним доповненням Aij елемента aij матриці n -го

порядку називається його мінор, взятий із знаком (1) i j :

Aij  (1) i  j M ij ,

тобто алгебричне доповнення збігається з мінором, якщо сума номерів рядка

і стовпця (i  j )  парне число, й відрізняється від мінора знаком, якщо
(i  j )  непарне число.

Наприклад, A32  (1) 3 2 M 32   M 32 , A22  (1) 2 2 M 22  M 22 .

З формули (1) випливає, що
n
det A   a1k A1k .
k 1

Важливе значення для обчислення визначників має наступна теорема.

9
 Теорема. Визначник квадратної матриці дорівнює сумі добутків
елементів будь-якого рядка (стовпця) на їхні алгебричні доповнення:
n
det A  ai1 Ai1  ai 2 Ai 2    ain Ain   ais Ais , i  1, n (2)
s 1

і
n
det A  a1 j A1 j  a2 j A2 j    anj Anj   asj Asj , j  1, n . (3)
s 1

Формули (2)-(3) називають формулами розкладу визначника відповідно за

елементами i -го рядка та j -го стовпця.
Переконаємось у справедливості теореми на прикладі визначника третього
порядку. Здійснимо розклад цього визначника за елементами третього стовпця
( j  3 ):

2 0 4
6 1 2 0 2 0
det B  6 1 5  4(1)1 3  5(1) 2 3  9(1) 3 3 
7 8 7 8 6 1
7 8 9
 4  (48  7)  5  (16  0)  9  (2  0)  164  80  18  226 .
Аналогічний результат отримаємо, якщо здійснювати розклад визначника
матриці за іншим рядком чи стовпцем.
Зауважимо, що для обчислення визначника верхньої трикутної матриці
 a11 a12  a1n 
 
 0 a22  a2n 
A
   
 
 0 0  ann 

a 22  a 2n
маємо det A  a11 A11 , де A11      алгебричне доповнення елемента
0  a nn

a33  a3n
a11 , яке дорівнює A11  a 22 A22 , де A22     . Продовжуючи
0  a nn

обчислення, дістанемо det A  a11a 22    a nn .

Аналогічна відповідь буде й для визначника нижньої трикутної матриці

10
  a11 0  0 
 
 a21 a22  0 
A .
   
 
 an1 an 2  ann 
Отже, визначник трикутної матриці (очевидно й діагональної) матриці
дорівнює добутку елементів головної діагоналі.
Властивості визначників
1. При транспонуванні матриці її визначник не змінюється, тобто

det AT  det A .
2. Визначник, що містить нульовий рядок (стовпець), дорівнює нулю.
3. При перестановці двох рядків (стовпців) матриці знак її визначника
змінюється на протилежний.
4. Визначник матриці, що містить два однакових рядка (стовпці), дорівнює
нулю.
5. Спільний множник усіх елементів деякого рядка (стовпця) визначника
можна винести за знак визначника.
7. Якщо i -ий рядок ( k -ий стовпець) матриці C дорівнює сумі i -го рядка ( k -
го стовпця) матриці A та i -го рядка ( k -го стовпця) матриці B , а всі інші рядки
(стовпці) матриць A , B , C відповідно дорівнюють один одному, то
det C  det A  det B .
8. Визначник не зміниться, якщо до елементів його одного рядка (стовпця)
додати відповідні елементи іншого рядка (стовпця), помножені на довільне число.
9. Визначник добутку матриць порядку n дорівнює добутку їхніх
визначників, тобто det( АВ)  det А det В .
10. Сума добутків елементів будь-якого рядка (стовпця) визначника на
алгебричні доповнення відповідних елементів іншого рядка дорівнює нулю, тобто
n
 ais A js  0 , якщо i  j .
s 1

Об’єднуючи результат теореми і останню властивість, отримаємо

n
det A, i  j ,
 is js 0, i  j.
a A 
s 1

11
 Приклад 6. Обчислити визначник
1 3 1 4
1 5 2 3
2 2 6 3
0 2 1 2
а) за формулою розкладу визначника за елементами першого стовпця;
б) використовуючи властивості визначника (зведення визначника до
трикутного вигляду).
Розв’язання. а) “Обнулимо” у першому стовпці всі елементи, окрім одного.
Для цього додамо до першого рядка другий і третій рядки, відповідно помножені
на 1 і (-2), а четвертий рядок перепишемо без змін.

1 3 1 4 1 3 1 4
2 3 1
1 5 2 3 0 2 3 1
  1  4 4  5  16  30  4  8  24  10  60.
2 2 6 3 0 4 4 5
2 1 2
0 2 1 2 0 2 1 2

Після проведених перетворень використано формулу (3) розкладу визначника за

елементами першого стовпця;
б)Обчислимо визначник, звівши його до трикутного вигляду.
1 3 1 4 1 3 1 4 1 3 1 4 1 3 1 4
1 5 2 3 0 2 3 1 0 2 3 1 0 2 3 1
= = = =
2 2 6 3 0 4 4 5 0 0 2 7 0 0 2 7
0 2 1 2 0 2 1 2 0 0  4 1 0 0 0 15
 1  2  (2)  15  60.
Для обчислення визначника використано такі перетворення:
а) до другого рядка додано перший, а до третього перший, помножений на -2;
б) до третього рядка додано другий, помножений на -2, а до четвертого –
третій, помножений на -1;
в) до четвертого рядка додано другий, помножений на -2.

12
 4. Обернена матриця
Означення. Квадратна матриця A 1 називається оберненою до квадратної

матриці A порядку n , якщо мають місце рівності A1 A  AA 1  E , де

E  одинична матриця порядку n .
Означення. Матриця A , для якої det A  0 , називається виродженою, а
матриця, для якої det A  0 – невиродженою.
Не кожна квадратна матриця має обернену.
Теорема (необхідна й достатня умова існування оберненої матриці).
Обернена матриця A 1 існує й єдина тоді й лише тоді, коли матриця A не
вироджена.

Обернена матриця A 1 знаходять за формулою:

1
A 1 = ( Aij )T . (4)
det A
де Aij  алгебричні доповнення елементів aij матриці A .

Наслідок. Вироджена матриця не має оберненої.

Властивості невироджених матриць

1. ( A1 ) 1  A . 3. ( AB ) 1  B 1 A 1 .
1
2. ( An ) 1  ( A1 ) n . 4. det A 1  .
det A
Матричні рівняння
Означення. Матричним рівнянням називається рівняння вигляду
A X  B або X  A  B,
де A, B  задані квадратні матриці n -го порядку, X  невідома матриця того
ж порядку.
Якщо A  невироджена матриця ( тобто det A  0 ), то домножемо обидві

частини рівняння A  X  B зліва на А1 . Одержимо А1  A  X  А1  B ,

E  X  А1  B , X  А1  B , (де E – одинична матриця).
Отже, матричні рівняння мають єдиний розв’язок:
X  A 1 B або X  BA 1 .
13
 Зауваження. Нехай задано матричне рівняння вигляду
A X  B  C .
Якщо det A  0 і det B  0 , то розв’ язок знаходимо за формулою:

X  A1CB 1 .
1 2 5
 
Приклад 7. Знайдемо матрицю, обернену до матриці А   1 3 9  .
 0 1 3
 
Розв’язання. Оскільки det A  1  0 , то A 1 існує й яку знаходимо за
формулою (4). Обчислимо алгебричні доповнення елементів матриці A
3 9 2 5 2 5
A11   0; A21    1 ; A31   3;
1 3 1 3 3 9

1 9 1 5 1 5
A12    3; A22   3; A32    4;
0 3 0 3 1 9

1 3 1 2 1 2
A13   1; A23    1; A33   1.
0 1 0 1 1 3
Записуємо матрицю з алгебричних доповнень, транспонуємо її і поділимо
кожний її елемент на det A  1. Одержуємо
 0 1  3
 
A1   3  3 4 .
  1 1  1
 
 2  3 1 3 
Приклад 8. Розв’язати матричне рівняння:    X   .
 2 4   7  2
 2  3 1 3 
Розв’язання. Позначимо A   , B   , X – невідома
  2 4   7  2 
матриця.
2 3
Оскільки det A   8  6  2  0, то для матриці A існує обернена
2 4

матриця А1 і розв’язок має вигляд: X  А1  B . Обчислимо А1 . Для цього

1  4 3   2
3
A11  4; A12  2; A21  3; A22 1
 2; A     
знайдемо
 2 .
2  2 2 1 1
 

14
  3  1 3   23 
Тоді X   2     2
3
.
 2 
 7  2   
1 1   8 1
Приклад 9. Перевірити, чи задана матриця A є коренем многочлена f (x) ,
якщо
 4 2 2 
 
f ( x)  x 2  5 x  6 , A    5 7  5  .
  6 6  4
 
Розв’язання. Обчислимо значення многочлена f (x) від матриці A

f ( A)  A2  5 A  6E, де E  одинична матриця 3-го порядку.

Маємо
 4  2 2  4  2 2   4  2 2   1 0 0
      
f ( A)    5 7  5   5 7  5   5  5 7  5   6 0 1 0  
  6 6  4   6 6  4    6 6  4   0 0 1
      
 14  10 10   20  10 10   6 0 0   0 0 0 
       
   25 29  25     25 35  25    0 6 0    0 0 0 .
  30 30  26    30 30  20   0 0 6   0 0 0 
       
Отже, матриця A  корінь многочлена f (x) .
Контрольні запитання
1. Що таке матриця? Які є види матриць?
2. Які операції над матрицями називаються лінійними?
3. Яку матрицю називають сумою (різницею) матриць?
4. Яку матрицю називають добутком матриці на число?
5. Які властивості лінійних операцій над матрицями?
6. Для яких матриць визначено дію множення?
7. Яку матрицю називають добутком матриць?
8. Які властивості множення матриць?
9. Як обчислюють визначник квадратної матриці другого,
третього,  , n -го порядку?
10. Які властивості визначників?
11. Як записують розклад визначника n  го порядку за елементами
будь-якого рядка (стовпця)?
12. Що таке обернена матриця?
13. Які існують методи обчислення оберненої матриці?
14. Запишіть розв’язки матричних рівнянь A  X  B , X  A  B ,
A X  B  C ?

15