Лекції №3, №4.

Матриці

Означення. Матрицею розміром m  n називається прямокутна таблиця,

складена з m  n чисел, розташованих у m рядків і n стовпчиків. Ці числа
називаються елементами матриці. Якщо m  n , то матриця називається
квадратною.

Позначення матриць:
таблиця заключається в дужки (круглі – ( ) , або квадратні – [ ] ), або
обрамляється подвійними вертикальними рисками – .

 a 11 a 12 a 13 
 
A   a 21 a 22 a 23  (1)
a a 32 a 33 
 31 

Матриця називається нульовою, якщо всі її елементи нулі.

Квадратна матриця називається діагональною, якщо всі її елементи за
винятком елементів головної діагоналі дорівнюють нулю. Наприклад

 a 11 0 0 
 
A 0 a 22 0  (2)
 0 0 a 33 
 
Діагональна матриця називається одиничною, якщо всі елементи її головної
діагоналі дорівнюють одиниці. Одинична матриця позначається буквою E (або
буквою І ) і має вигляд
1 0 0
 
E 0 1 0 (3)
0 0 1
 

Матриця, одержана з даної матриці A заміною рядків стовпчиками і навпаки

стовпчиків рядками називається транспонованою матрицею і позначається як AT .
Наприклад, якщо

 b11 b12 
   b11 b 21 b 31 
B   b 21 b 22  , то B   .
T

b   b12 b 22 b 32 
 31 b 32 
1
 Квадратна матриця A називається симетричною, якщо a ik  a ki для всіх
значень i та k .

 a 11 a 12 a 13 
 
Так матриця A   a 12 a 22 a 23  є симетричною .
a a 23 a 33 
 13

Очевидно, що у випадку коли матриця A є квадратною і симетричною, то

транспонована матриця AT також буде симетричною.

Лінійні дії над матрицями

1. Добутком матриці A на число k називається матриця kA , елементи якої

одержано добутком елементів матриці A на число k .

 a 11 a 12 a 13   ka 11 ka 12 ka 13 
   
kA  k   a 21 a 22 a 23    ka 21 ka 22 ka 23 .
a a 32 a 33   ka ka 32 ka 33 
 31   31 

2. Сумою двох матриць однакових розмірів називається матриця того ж розміру,

елементи якої дорівнюють сумам відповідних елементів матриць-доданків.
Наприклад

 a 11 a 12   b11 b12   a 11  b11 a 12  b12 

     
A  B   a 21 a 22    b 21 b 22    a 21  b 21 a 22  b 22  .
a a 32   b 31 b 32   a b a 32  b 32 
 31   31 31

Матриці A і B називаються взаємно протилежними, якщо A  B  O , де

O – нуль-матриця (всі елементи нуль-матриці дорівнюють нулю). Матриця,
протилежна матриці A позначається як  A і її елементи протилежні за знаком
відповідним елементам матриці A .

3. Різницею матриць A і B є сума матриці A і матриці, протилежної матриці

B , тобто
A  B  A  ( B) .

2
Властивості лінійних дій над матрицями:

1) A  B  B  A
2) ( A  B )  C  A  ( B  C )
3) A  O  O  A , де O – нуль-матриця
4) k (n  A)  (k  n)  A
5) (k  n)  A  kA  nA
6) k ( A  B )  kA  kB
7) k  O  O , ( O – нуль-матриця)

Множення матриць

Означення. Добутком матриці A на матрицю B називається матриця

A  B  C , в якій елемент c ik дорівнює сумі добутків елементів i -го рядка
матриці A на елементи k -го стовпчика матриці B .
m
c ik   a in  b nk .
n 1

Для існування добутку A  B необхідно, щоб число стовпчиків першого

множника (матриці A ) співпадало з числом рядків другого множника
(матриці B ).

Приклади
 3 4  2 
2 1 3   
№ 1. A    , B   1 5  4  . Знайти A  B .
 4  2  1   2 1 1 
 
Розв’язання.

 3 4 2 
2 1 3   
A  B      1 5 4  
 4  2  1  
 2 1 1 
 2  ( 3)  11  3  2 2  4  1 5  3  ( 1) 2  ( 2)  1 ( 4)  3 1) 
  
 4  (  3)  2 1 1 2 4  4  2  5 1 (1) 4  ( 2)  2  ( 4) 1  (1) 
 1 10  5 
   .
  16 7  1 
3
  1 4  3 6 
№ 2. Дано: A    , B    .
  2 5   2  1 

Знайти A  B і B  A .

Розв’язання.

 1 4    3 6   1 ( 3)  4  2 1 6  4  (1)   5 2 
A  B            
  2 5   2  1    2  (  3)  5  2  2  6  5  (  1)   16  17 

  3 6   1 4    3 1  6  ( 2)  3  4  6  5   15 18 
B  A            
 2  1    2 5   2 1  1 (  2 ) 2  4  1 5   4 3 

Ми бачимо, що A  B  B  A .

Властивості множення матриць:

1) A  B  B  A
2) (kA)  B  A  (kB)  k  ( A  B )
3) A  ( B  C )  AB  AC і ( B  C )  A  BA  CA
4) A  ( B  C )  ( A  B)  C
5) A  E  E  A  A , де E – одинична матриця
6) A  O  O  A  O , де O – нуль-матриця

1
Означення. Матриця A називається оберненою до матриці A , якщо

A  A1  A1  A  E , де E – одинична матриця.

Кожній квадратній матриці A ставиться у відповідність число, яке

називається визначником або детермінантом матриці A і позначається
 A або det A .

 2 3 4 
 
Так для матриці A   1 5  2 
  3 1 1 
 

4
 2 3 4
5 2 1 2 1 5
det A  1 5  2  2 3 4 
1 1  3 1 3 1
 3 1 1

 2 (5  2)  3 ( 1  6)  4 (1  15)   49 .

Означення. Квадратна матриця A називається не виродженою, якщо det A  0 ,

і виродженою, якщо det A  0 .

Теорема. Для того, щоб дана матриця A мала обернену, необхідно і достатньо,
щоб вона була не виродженою, (приймемо без доведення).

Алгоритм знаходження оберненої матриці для матриці A :

1
1) Знайти det A . (Якщо det A  0 , то A існує);

2) В матриці A замінити кожний елемент a ik його алгебраїчним доповненням

A ik .
Одержимо матрицю
 A11 A12 A13 
~  
A   A 21 A 22 A 23 
A A 32 A 33 
 31
~
3) Транспонувати матрицю AT
 A11 A12 A13 
~T  
A   A12 A 22 A 23 
A A 23 A 33 
 13

4) Кожний елемент отриманої матриці розділити на визначник матриці A ;

1 ~
A1   AT .
det A

2 3 2 
 
Приклад. Знайти матрицю обернену до матриці A   1 2  3  .
3 4 1 
 

5
Розв’язок.
2 3 2
1) det A  1 2  3  2 (2  12)  3 (1  9)  2 (4  6)   6
3 1 1

2 3 1 3 1 2
2) A11   14 ; A12    10 ; A13   2;
4 1 3 1 3 4

3 2 2 2 2 3
A 21   5; A 22  4; A 23    1;
4 1 3 1 3 4

3 2 2 2 2 3
A 31   13 ; A 32    8; A 33   1.
2 3 1 3 3 4

 14 10  2 
~  
A   5 4 1 
 13 8 1 


 14 5 13 
~T  
3) A   10  4 8 
 2 1 1 
 
 7 5 13 
  
 3 6 6 
1 1 ~ 1 ~T  5 2 4 
4) A   AT   A   
det A 6 3 3 3
 
 1 
1

1 
 3 6 6 
 

Зробимо перевірку.
 7 5 13 
  
2 3 2   3 6 6 
   5 2 4 
A  A1   1 2  3      
3 4 1   3 3 3

   1 1 1 
 3   
 6 6 

6
   7 5 1  5 2  1 13  4  1
 2      3     2  2      3   2     2   3      2     
  3 3 3  6 3  6 6  3  6
  7 5 1  5 2 1 13  4  1
  1     2   3  1     2   3  1  2      3      
  3 3 3  6 3 6 6  3  6
  7 5 1  5 2  1 13  4  1
 3      4   1 3      4   1    3   4      1    
  3 3 3  6 3  6 6  3  6

 14  15  2 10  12  2 26  24  2 
 
 3 6 6  1 0 0
 
 7  10  3 5  8  3 13  16  3    0 1 0 .
 3 6 6   

  21  20  1 15  16  1 39  32  1   0 0 1
 
 3 6 6 

Розв’язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь

матричним методом

Розглянемо для визначення систему трьох лінійних рівнянь з трьома

невідомими
 a 11 x  a 12 y  a 13 z  b1

 a 21 x  a 22 y  a 23 z  b 2 (1)
a x  a y  a z b
 31 32 33 3

 a 11 a 12 a 13  x  b1 
     
Позначимо A   a 21 a 22 a 23  , X   y , B   b2 .
a a 33  z b 
 31 a 32    3 
Тоді, використовуючи правило множення матриць, систему (1) можна
записати у матричному вигляді
A X  B (2)
1
Якщо det A  0 , то для матриці A існує обернена матриця A . Помножимо
1
рівняння (2) зліва на матрицю A і скористаємось властивостями множення
матриць.
A1 ( AX )  A1  B
( A1  A)  X  A1  B
E  X  A1  B
X  A1  B (3)
Формула (3) визначає розв’язок рівняння (2)

7
 Ця формула особливо зручна, коли потрібно розв’язати системи з однією і
тією ж матрицею A і різними стовпчиками вільних членів B .

 x  2 y  4z   7

Приклад. Розв’язати систему  3 x  y  2 z  7 .
 x  3y  2z  9

1 2 4
1 2 3 2 3 1
det A  3 1  2  1   2  4 
2 2 1 2 1 3
1 3 2

 1( 2  6)  2 (  6  2)  4 (9  1)  28 .

1 2 3 2 3 1
A11   4; A12    4; A13   8;
3 2 1 2 1 3

2 4 1 4 1 2
A 21    8; A 22  6 ; A 23   5;
3 2 1 2 1 3

2 4 1 4 1 2
A 31   0; A 32    14 ; A 33   7.
1 2 3 2 3 1

4 4 8  4 8 0 
~   ~T   1 ~T
A   8 6 5 ; A   4  6 14  ; A1  A .
 0 14 28
 7   8 5 7 
 

4 8 0  7   28  56  0 
1 1     1  
X  A B  4  6 14  7
      28  42  126  
28     28   56  35  63 
 8 5 7   9   

 28   1 
1    
  56    2 .
28    1 
  28   

Відповідь: x  1 ; y  2 ; z  1 .

8
 Приклади для самостійного розв’язання:

 2 3   1 1
   
№1. Дано: A   1 4 ; B 5 1 ;
2 5   3  2 
  

 1 4 2 
 3 1 5   
C    ;
D3 1 5 .
 4 2  1   2 3 0 
 
Знайти A  B ; B  A ; 2 A ; A  C ; D  B ; D 1 .

Відповіді:

 1 2   3 4   4 6 
     
A B 6 5 ; B  A   4 3 ; 2A   2 8 ;
 1 3   5 7   4 10 
    

 
 
 15 6 2 
 18  4 13   25 9  77 77 7 
   
A  C   13 9 1  ; D  B   13  6  ; D 1   10 4 1 .
 14 12 5   17   
   1   77 77 7 
 1 1 1 
7 7

7 
 

№2. Розв’язати матричним методом систему рівнянь

 x  3y  2z  0

 2 x  y  3z   7 .
 x  2 y  z  5

Відповідь: x  1; y  1; z  2 . (   14) .

9
 Системи (економічні задачі)

Розглянемо приклади задач, які виникають в економіці, що зводяться до

систем лінійних алгебраїчних рівнянь.

Приклад №1. Взуттєва фабрика спеціалізується на випуску трьох видів взуття:

чобіт, кросівок і туфель. При цьому використовується 3 види
сировини: S 1 , S 2 , S 3 . Норми витрат кожного з яких на одну пару
взуття і об’єми витрати сировини на 1 день задаються таблицею

Норми витрату сировини Витрати сировини

Види
на одну пару взуття умовн. од. за один день;
сировини
чоботи кросівки туфлі умовн. од.
S1 5 3 4 2700
S2 2 1 1 900
S3 3 2 2 1600

Знайти щоденний об’єм випуску кожного виду взуття

Розв’язок. Нехай фабрика випускає щоденно x 1 пар чобіт, x 2 пар кросівок, x 3

пар туфель. Тоді у відповідності з витратами сировини кожного виду матимемо
систему:

 5 x 1  3 x 2  4 x 3  2700  2  5

 2 x 1  x 2  x 3  900  |
 3 x  2 x  2 x  1600  5
 1 2 3

5 3 4 2700   5 2 4 2700 
   
0 1 3 900  ~  0 1 3 900 
 0 1 2 100   0 0 5 1000 


x 3  200 ; x 2  300 ; x 1  200

Приклад №2. З двох заводів надходять автомобілі до двох автогосподарств,

потреби яких складають 200 і 300 машин. Перший завод випускає 350
машин, другий – 150 машин. Відомі витрати на доставку машин із
заводу до кожного автогосподарства, які можна записати у вигляді
таблиці

10
 Витрати на перевезення в грош. од.
Завод
1 автогосп. 2 автогосп.
1 15 20
2 8 25

Мінімальні витрати на перевезення складають 7950 грош.од. Знайти оптимальний

план перевезення машин.
Розв’язок. Нехай xij – кількість машин, що надходять з « i » заводу до « j »-го
автогосподарства (i  1, 2 ; j  1, 2) . Одержимо систему

 x11  x12  350

 x  x  150
 21 22

 x11  x21  200

 x  x  300
 12 22
 15 x11  20 x12  8 x21  25 x22  7950

Пропонується самостійно розв’язати одержану систему.

Відповідь: x11  50 ; x12  300 ; x21  150 ; x22  0 .

Приклад №3. Кожен з 3-х банків нараховує вкладнику свій певний процент га
рік. На початку року вклад розміром 6000 грош.од. було вкладено наступним
чином:

1
 I банк (2000)
3
1
 II банк (3000)
2
Залишок  III банк (1000)

На кінець року сума вкладу виросла до 7250 грош.од.

Якби на початку року

1
вкладу (1000) поклали до I -го банку
6
2
(4000) – до II -го банку
3

11
1
(1000) – до III -го банку
6
Сума вкладу склала би на кінець року 7200 грош.од.

Якщо гроші розподілити наступним чином:

1
(3000)  I банк
2
1
(1000)  II банк
6
1
(2000)  III банк, то сума вкладу складе 7200 грош.од.
3
Який процент виплачує кожен банк?

Розв’язання №3. Нехай x 1 – % I банку ,

x 2 – % II банку,
x 3 – % III банку.
Толі маємо:
 2000 x1  3000 x2  1000 x 3  1250

 1000 x1  4000 x2  1000 x 3  1200 ; Розвя’жемо одержану систему.
 3000 x  1000 x  2000 x  1250
 1 2 3

 x1  4 x2  x 3  1,20   2   3

 2 x1  3 x2  x 3  1,25  |
 3 x  x  2 x  1,25  
 1 2 3

 x1  4 x2  x 3  1,20  x1  4 x2  x 3  1,20
 
 5 x2  x 3  1,15 (1)  5 x2  x 3  1,15
 11 x2  x 3  2,35  6 x2  2,35
 

x 2  0,2 ; x 3  1,15  5  0,2  0,15 ; x 1  1,2  4  0,2  0,15  0,25 .

Відповідь: x 1  25% x 2  20% x 3  15% .

12
 Власні вектори та власні значення матриці А


Означення 1. Вектор x називається власним вектором матриці А, якщо існує

таке число  , що ( A  E )  x  0 .
Означення 2. Число  називається власним значенням матриці А, що відповідає
вектору x .

Зауважимо, що значення {  } не залежать від вибраного базису.

1 4
Приклад. Знайти власні значення і власні вектори матриці A   .
9 1 
1  4 
Розв’язання. ( A  E )    .
 9 1   

Система ( A  E )  x  0 має безліч розв’язків при det ( A  E )  0 .
Розв’яжемо дане рівняння.
1  4
 0,
9 1 
 2  2  35  0 ,   1   5 ;  2  7 – власні значення матриці А.

Знайдемо власні вектори, які відповідають знайденим значенням .

  6 4   x1 
 1   5 ; Розв’яжемо рівняння ( A   1 E )  x  0 ;       0 .
 9 6   x2 

 6 x 1  4 x 2  0 : ( 2)  3x 1  2 x 2  0 3
   ,  x2  x 1  1,5 x 1
9
 1 x  6 x 2  0 : 3 3
 1 x  2 x 2  0 2

Нехай x 1  C , де C  довільна стала.  x  (C ; 1,5 C ) власний вектор
матриці А, що відповідає  1   5 . Ч=-1жн=1жя=2
  6x1  4x 2  0
Для  2  7 одержимо систему  ,   3x 1  2 x 2  0 ,
 9 x 1  6 x 2  0
Якщо x 1  C 1 , то x 2  1,5 C 1 , де C1  довільна стала.

Тоді x  (C 1 ; 1,5 C 1 ) власний вектор матриці А, що відповідає власному
значенню 2  7.
13
 Типовий розрахунок «Власні вектори та власні значення матриці А»

Знайти власні значення матриці А та власні вектори, які відповідають знайденим

власним значенням матриці А:

1 1   2 1   1 5 
1) A   ; 2) A   ; 3) A   ;
5  3  5  2   1 3 

 1  4   2 1   2 3 
4) A   
; 5) A   
; 6) A   
;
 3 6   4 1   2 1 

2 1  1 2   2  2 
7) A   ; 8) A   ; 9) A   ;
8 3  3 2   2 3 

 4 2    4 1  5  3 
10) A   ; 11) A   ; 12) A   ;
2 1   6 3 


 4 2 

 6 5   2 1   2 1 
13) A   
; 14) A   
; 15) A   
;
  3  2   8  4   3  2 

3 1  1 1  2 1 
16) A   
; 17) A   
; 18) A   ;
 5 1   5  3  3 4 

3 2  1 6  3 2 
19) A   ; 20) A   ; 21) A   ;
1 4  
 2 3  6 1 

 2 1  1  3  2 2 
22) A   
; 23) A   
; 24) A   ;
 2 5   2 6  5 1 

 2 6    2 1  1 3 
25) A   
; 26) A   
; 27) A   ;
 1  3   2  5  3 4 

 1 1   2  3   2 4 
28) A   ; 29) A   ; 30) A   .
 7 5   4 5 

 3 6 

14