1

ЛА Лекція 2. Обернена матриця. Розв’язок матричних рівнянь. Методи

розв’язку систем лінійних алгебраїчних рівнянь. Загальна теорія лінійних
систем. Однорідні системи.

Обернена матриця
1
Означення: Матриця A називається оберненою до матриці A , якщо
виконуються рівності: A1  A  A  A1  E .
Отже обернена матриця може існувати тільки для квадратної матриці.
Означення: Невиродженою або неособливою називається квадратна матриця,
визначник якої не дорівнює нулю.
Позначимо через AV матрицю, яка складається з алгебраїчних доповнень
до відповідних елементів матриці A .
Означення: Союзною до матриці A називається матриця
 A11 A21  An1 
 
 
T 
A*  AV   12
A
 
A22  An2 

, де Aij - алгебраїчні доповнення елементів aij
 
 1n
A A2n  Ann 
матриці A .
Т.: Для того, щоб існувала матриця обернена до матриці A необхідно і
достатньо щоб A була невиродженою.

Алгоритм побудови оберненої матриці

1. Знаходимо det A : якщо det A  0 , то оберненої матриці не існує; якщо ж
det A  0 , то:
2. Знаходимо Aij , i  1, n, j  1, n .
3. Будуємо союзну матрицю A*  AV .  T

1
4. Знаходимо A1   A* .
det A
Т.: Для невиродженої матриці існує єдина обернена матриця.

За допомогою оберненої матриці стає можливим розв’язок матричних

рівнянь вигляду AX  B або XA  B . Щоб розв’язати такі рівняння у випадку,
коли A - квадратна матриця слід помножити їх обидві частини належним
чином (справа або зліва) на A 1 . Наприклад для рівняння AX  B -
A1  A  X  A1  B ( але не A  X  A1  B  A1 )
 
A1  A  X  A1  B  E  X  A1  B  X  A1  B .
 3 5  2 3 
Приклад: X        X  A  B  X  B  A 1 ,
 4 6  1  4
A   1  6  6
11
 3 5 3 5 A21  5
A   , det A   18  20  2  0  11
A12   1  4  4
1 2
 4 6 4 6 A22  3
 2
 5 
 6  5  1  6  5    3 
1
A*     A      2 ,
 4 3  2   4 3   2  3 
 
 2
 5   9  1
2 3    3    6  6 5    0 
X  B  A 1      2  2 2 .
 1  4   2  3    3  8 5  6    11 17 
 2  2   2
 1
 0 
Перевірка:  2    3 5    2 3  .
   
  11 17   4 6   1  4 
 2
Означення: Системою лінійних алгебраїчних рівнянь (СЛАР) з m рівнянь
та n невідомими називається система вигляду:
 a11 x1  a12 x2    a1n xn  b1
 a x  a x  a x  b
 21 1
, де aij , bi  задані числа, x j  невідомі ,
22 2 2n n 2
(*) 
 
a m1 x1  a m 2 x2    a mn xn  bm
( i  1, m , j  1, n ), aij  коефіцієнти при невідомих, bi  вільні члени рівнянь.
Означення: Упорядкована система чисел c1 , c2 ,, cn  називається
розв’язком системи (*), якщо після підстановки замість x1 , x2 ,, xn  відповідно
c1 , c2 ,, cn  , кожне з рівнянь системи перетворюється в тотожність.
Означення: Система рівнянь називається сумісною, якщо існує хоча б
один розв’язок цієї системи. Якщо система не має розв’язків, то вона зветься
несумісною.
Означення: Якщо сумісна система має один єдиний розв’язок, то вона
зветься визначеною.
Означення: Якщо сумісна система має більше ніж один розв’язок, то вона
зветься невизначеною.
Означення: Дві системи називаються еквівалентними або рівносильними,
якщо вони мають одну й ту саму множину розв’язків. Наприклад всі несумісні
системи – еквівалентні.
Означення: Елементарними перетвореннями СЛАР називають:
1. Множення деякого рівняння системи на не рівне нулю число;
2. Додавання до одного рівняння системи іншого її рівняння, помноженого на
довільне число;
3. Обмін місцями двох рівнянь системи.
В наслідок елементарних перетворень отримують систему еквівалентну
даній – на цьому заснований метод розв’язку СЛАР, який має назву:
Метод Гаусса
Нехай a11  0 (якщо це не так поміняємо рівняння місцями). В (*)
поділимо перше рівняння на a11 , отримаємо систему
 3
 x1  a12 * x2    a1n * xn  b1 *
 a x  a x  a x  b

(**)  21 1 22 2 2n n 2
.
 
 a m1 x1  a m 2 x2    a mn xn  bm
Виключимо з 2,3,..., m  го рівнянь невідому x1 , для чого перше рівняння з
(**) помножимо на  a21  і додамо до другого, потім помноживши його на
 a31  додамо до третього, і так далі до m  го рівняння. Отримаємо систему
 x1  a12 * x2    a1n * xn  b1 *
 a * x  a * x b *

(***)  22 2 2n n 2
.
 
 a m 2 * x2    a mn * xn  bm *
Далі ділимо друге рівняння (***) на a22 *  0 і виключаємо x2 з усіх
рівнянь починаючи з третього. Послідовно аналогічним способом виключаємо
змінні xi з рівнянь з номерами від i  1  го до m . Таку операцію називають
прямим ходом методу Гаусса.
В ході виконання прямого ходу можлива ситуація при якій всі
коефіцієнти при невідомих в деякому рівнянні стануть рівними нулю, якщо при
цьому вільний член цього рівняння теж дорівнює нулю, то ми маємо тотожність
тому це рівняння можна вилучити з системи, якщо ж вільний член не дорівнює
нулю, то ми маємо невірну рівність, а це означає що система несумісна.
Припустимо, що система сумісна і визначена, в цьому випадку прямий
хід методу Гаусса приведе до системи трикутного вигляду:
 x1  a12 * x2    a1n * xn  b1 *
 x2    a 2 n * xn  b2 *

  .
 xn1  a n1n * xn  bn1 *

 xn  bn *
Розв’язок системи отримаємо виконавши зворотній хід методу Гаусса:
З останнього рівняння маємо xn , підставивши його значення в передостаннє
рівняння знайдемо xn1 і так далі доки з першого рівняння не отримаємо x1 .
Матричний метод розв’язку СЛАР
Повернемося до системи з m рівнянь та n невідомими
 a11 x1  a12 x2    a1n xn  b1
 a x  a x  a x  b
 21 1 22 2 2n n 2
(*) 
 
a m1 x1  a m 2 x2    a mn xn  bm
 4
Означення: Основною матрицею системи називається матриця складена
 a11 a12  a1n 
 
 a21 a22  a2 n 
з коефіцієнтів при невідомих A   .
  
 
 m1
a a m2  a mn 
Означення: Матриця, отримана з основної в наслідок дописування
стовпця вільних членів називається розширеною матрицею системи:
 a11 a12  a1n b1 
 

 a21 a22  a2 n b2 
A .
    
 
 m1
a a m2  a mn bm

 x1   b1 
   
 x  b2 
Введемо матриці X   2  та B    , тоді СЛАР можна записати у
 
   
 xn   bm 
матричній формі A  X  B .
Припустимо, що основна матриця СЛАР A квадратна і невироджена, тоді
для неї існує обернена матриця A 1 і розв’язок системи можна отримати у
матричному вигляді X  A1  B .
Правила Крамера
Підставимо в розв’язок системи у матричному вигляді вираз A 1 :
 x1   A11 A21  An1   b1   A11b1  A21b2    An1bn 
       
 x2  1  A12 A22  An 2   b2  1  A12b1  A22b2    An 2bn 
    det A     
     det A   .
       
 n
x  1n
A A2n  A nn   n 
b  1n 1
A b  A b
2n 2    A nn n 
b
 A1i b1  A2i b2    Anibn   i n
Звідки i  1, n, xi   , де   det A , а  i   bk  Aki
det A  k 1
є визначником матриці отриманої з матриці A в наслідок заміни i  го її
стовпця на стовпчик вільних членів.
Таким чином, якщо матриця A квадратна і невироджена, то розв’язок

СЛАР можна знайти за формулами Крамера: xi  i , i  1, n .

Критерій сумісності СЛАР. Теорема Кронекера-Капеллі.
Повернемося до системи з m рівнянь та n невідомими (*).
Для сумісності СЛАР необхідно і достатньо, щоб ранг основної матриці

системи дорівнював рангові її розширеної матриці. Тобто rangA  rang A .
 5
Доведення: Необхідність: Нехай система сумісна, тобто існує набір чисел
 c1 
 
c 
C   2  , таких, що після їх підстановки матричне рівняння перетворюється в

 
 cn 
n
тотожність AC  B . Але це означає, що i  1, m,  aik ck  bi , тобто стовпчик
k 1
вільних членів є лінійною комбінацією стовпців матриці A , тоді його
дописування до матриці A не збільшує загальну кількість лінійно незалежних

стовпців. Отже rangA  rang A .

Достатність: Нехай rangA  rang A , це означає, що базисний мінор матриці A

буде базисним і для розширеної матриці A . Тому стовпчик вільних членів
можна представити у вигляді лінійної комбінації базисних стовпців матриці A .
Якщо при цьому у матриці A є стовпці, що не входять в базисний мінор, то
n
взявши відповідні ci  0 , ми отримаємо bi   ck aik , i  1, m , але це означає,
k 1

що  n
ci 1 є розв’язком системи. Отже система сумісна.

Теорема. Якщо rangA  rang A  n - кількості невідомих системи, то
система визначена, тобто має єдиний розв’язок.
З умов теореми випливає, що задана система еквівалентна системі з n
рівнянь, які відповідають базисним рядкам матриці A , та з n невідомими, при
цьому визначник її основної матриці не дорівнює нулю. А така система має
єдиний розв’язок, який можна отримати методом Гаусса, або за допомогою
оберненої матриці, або за формулами Крамера.

Теорема. Якщо rangA  rang A  r  n , то система має нескінченну
кількість розв’язків.
Доведення: Для спрощення будемо вважати, що базисний мінор
розташований в верхньому лівому куті матриці A .
Оскільки кожний небазисний рядок є лінійною комбінацією базисних, то
рівняння, які відповідають небазисним рядкам можна виключити. Перенесемо
невідомі, коефіцієнти при яких не входять в базисні стовпці в праві частини
рівнянь.
 a11 x1  a12 x2    a1r xr  b1  a1r 1 xr 1    a1n xn
a x  a x    a x  b  a x    a x
 21 1 22 2 2r r 2 2 r 1 r 1 2n n
Отримаємо систему:  .
 
 ar1 x1  ar 2 x2    arr xr  br  arr 1 xr 1    arn xn
Невідомі xi 1 називають базисними (коефіцієнти при цих невідомих складають
r

базисний мінор матриці A ), а невідомі xi r 1 - вільними або параметричними.

n
 6
Надамо вільним змінним довільних значень   Отримана в
xi  ci r 1 .
n

наслідок цього система відносно r невідомих матиме єдиний розв’язок

xi  ci 1r . Оскільки є безліч можливих наборів значень вільних невідомих, то
нескінчена кількість розв’язків xi  ci 1 заданої системи.
n

Схема розв’язку СЛАР:

 
1. Знайти rangA , та rang A , якщо rangA  rang A , то система несумісна (не має
розв’язків).

2. Нехай rangA  rang A  r . Порівняємо rangA з кількістю невідомих n :
Якщо rangA n , то система визначена – має єдиний розв’язок, який можна
знайти одним з відомих методів (Гаусса, оберненої матриці, Крамера).
3. Якщо rangA n , то відділивши вільні невідомі від базисних та надавши їм
довільних значень знайдемо базисні невідомі та запишемо загальний розв’язок
системи.
Система однорідних лінійних алгебраїчних рівнянь (СОЛАР)
Означення: Якщо в системі (*) всі вільні члени дорівнюють нулю, то
система зветься однорідною.

Оскільки для однорідної системи rangA  rang A , то вона завжди сумісна.
Розв’язок однорідної системи xi  01 зветься нульовим або тривіальним.
n

З попереднього випливає, що СОЛАР має єдиний тривіальний розв’язок,

якщо rangA n . Якщо ж rangA n то така система має нескінченну кількість
розв’язків. Проте не всі з них лінійно незалежні.
Якщо C  ci n1 і D  d i n1 - матриці стовпці є розв’язками СОЛАР:
AX  O , то будь-яка їх лінійна комбінація теж буде розв’язком цієї СОЛАР.
Теорема: Якщо для СОЛАР rangA  r  n , то така однорідна система має n  r 
лінійно незалежних розв’язків.
Доведення: Нехай xi 1 - базисні невідомі, xi r 1 - вільні (їх n  r  штук).
r n

Надамо вільним невідомим наступні набори значень:

1) xr 1  c, xr 2  xr 3    xn  0 ;
2) xr 1  0, xr 2  c, xr 3    xn  0 ;
...
n  r ) xr 1  xr 2   xn1  0, xn  c .
Для кожного з цих наборів знайдемо відповідний набір значень базисних
невідомих, отже отримаємо n  r  розв’язків системи:
 7
 c11   c12   c1nr 
     
 c21   c22   c2 nr 
    
     
 c r1   cr 2   crn r 
C1    , C 2   0  , ... , C nr   .
 
c  c  
0

 0      
   0   

    0 
 0     c 
   0  
Ці розв’язки лінійно незалежні, оскільки, якщо скласти з них матрицю, то в її
останніх n  r  рядках буде розташована діагональна матриця, визначник якої
не дорівнює нулю. Отже всі стовпці цієї матриці лінійно незалежні.
Означення: Отримана система n  r  лінійно незалежних розв’язків
СОЛАР - C1 , C2 , , Cnr - називається фундаментальною системою розв’язків, а
якщо при знаходженні обрати c  1 - нормальною фундаментальною системою
розв’язків.
Побудувавши фундаментальну систему розв’язків, всі інші розв’язки
системи можна отримати як їх лінійну комбінацію.
 x  x2  x3  x4  0
Приклад: Знайти загальній розв’язок системи  1 ,
2 x1  x2  x3  x4  0
 1 1  1  1
A    , M1  1  0 ,
 2  1 1 1 
1 1
M2   3  0  rangA  2 , x1 , x2  базисні, x3 , x4  вільні невідомі.
2 1
Надамо вільним невідомим такі набори значень:
   0
   
 x3  1  x  x  1  x  0 1
1)  , система матиме вигляд:  1 2
 1  C1    ;
 x4  0 2 x1  x2  1  x2  1 1
 
   0

   0
   
 x3  0  x1  x2  1  x1  0 1
2)  , система матиме вигляд:    C1    .
 x4  1 2 x1  x2  1  x2  1 0
 
  1

Загальний розв’язок заданої СОЛАР можна надати у вигляді:
 0  0  0 
     
 1   
1    
X  C1  C2           , де  ,   довільні числа.
1 0  
     
 0 1   
 8
Нехай задана невизначена неоднорідна СЛАР: AX  B , причому

rangA  rang A  r  n . Тоді Т.: Загальний розв’язок X ÇH невизначеної
неоднорідної системи лінійних алгебраїчних рівнянь дорівнює сумі загального
розв’язку відповідної однорідної системи X ÇO та будь-якого її частинного
розв’язку X ×Í : X ÇH  X ÇO  X ×Í .
 x  x2  x3  x4  3
Приклад: Знайти загальній розв’язок системи  1 ,з
 1
2 x  x 2  x3  x 4  0
 0 
 
   
попереднього прикладу X ÇO   , надамо вільним невідомим значення
 
 
  
  1
   
 x3  0  x1  x2  3  x1  1  2
 , система матиме вигляд:    X ×Í    ; отже
 x4  0 2 x1  x2  0  x2  2 0
 
   0

 0  1  1 
     
       
2     2 
X ÇH  X ÇO  X ×Í  
   
0   , де  ,   довільні числа.
     
     
0  