Ранг матриці та способи його обчислення

Рангом матриці називається найвищий порядок відмінних від нуля мінорів.

Його позначають через r або r(A), або rang(A).

Властивості рангу матриці:

1. Ранг матриці рівний нулю лише для нульової матриці. В інших випадках
ранг матриці рівний деякому додатному числу.
2. Ранг прямокутної матриці не перевищує меншого із двох чисел m і n, тобто

3. Для квадратної матриці n-го порядку r=n тільки тоді, коли матриця
невироджена А ≠ 0.
4. У випадку квадратної матриці, якщо r<n то визначник матриці дорівнює
нулю (рядок або стовпчик нульовий).

Ранг матриці можна знайти різними способами:

1. Метод перебору усіх мінорів.
2. Метод окантування (окаймляючих мінорів).
3. Метод елементарних перетворень.

1. Досліджуються мінори першого, другого, …, k-го порядку доти, поки не

станеться одне з двох: або всі мінори порядку k дорівнюють нулю, або
мінорів порядку k не існує, тоді r=k-1

Приклад. Знайти ранг матриці.

( )
1 0 −1 0
A= 2 0 −4 0
3 0 6 0
Серед мінорів першого порядку (елементів матриці) є відмінні від нуля, тому
r(A)=1
Шукаємо мінор 2-го порядку:
|12 00|=0 ,|12 −4|
−1 =−2 ≠0

r(A)=2
Всі мінори третього порядку = 0, тому ранг матриці дорівнює 2.

З матриці порядку m×n можна скласти C km ∙ C kn мінорів k-го порядку.

k m! k n!
C m= , Cn =
k !(m−k )! k ! (n−k )!

2. Якщо всі мінори 1-го порядку, тобто елементи матриці, рівні нулю, то r=0.
Якщо хоч один із мінорів 1-го порядку не дорівнює нулю, а всі мінори 2-го
порядку дорівнюють нулю, то r=1.
Якщо мінор 2-го порядку відмінний від нуля, то досліджуємо мінори 3-го
порядку. Таким способом знаходять мінор k-го порядку і перевіряють, чи не
дорівнюють нулю мінори k+1-го порядку.
Якщо всі мінори k+1-го порядку дорівнюють нулю, то ранг матриці A(a ij)m,n
дорівнює числу k. Такі мінори k+1-го порядку, як правило, знаходять шляхом
"окантування" мінора k-го порядку.

Приклад. Знайти ранг матриці.

( )
2 −1 3 −2 4
A= 4 −2 5 1 7
2 −1 1 8 2

Вибираємо у матриці мінор 1-го порядку, відмінний від нуля, наприклад,

верхню праву 4-ку.
М1=4≠0
Далі вибираємо мінор 2-го порядку, не будь-який, а той, що окаймляє або
містить вибраний мінор 1-го порядку.
| |
M 2= −2 4 =−18≠ 0
1 7
Далі вибираємо мінор 3-го порядку, який окаймляє даний мінор.

| |
3 −2 4
M 3= 5 1 7 =0 (окаймляємо 3-тім стовпцем та 3-тім рядком)
1 8 2

| |
−1 −2 4
M 3= −2 1 7 =0 (окаймляємо 2-гим стовпцем та 3-тім рядком)
−1 8 2

| |
2 −2 4
M 3= 4 1 7 =0 (окаймляємо 1-им стовпцем та 3-тім рядком)
2 8 2

Таким чином ранг матриці дорівнює 2.

3. Матриці, одержані одна з другої елементарними перетвореннями,

називаються еквівалентними. Еквівалентні матриці не рівні одна одній, але
при елементарних перетвореннях матриці її ранг не змінюється. Якщо
матриці A і B еквівалентні, то це записують так:

Метод визначення рангу матриці полягає в застосуванні елементарних

перетворень матриці при зведенні її до діагонального вигляду. Ранг такої
матриці дорівнює кількості відмінних від нуля діагональних елементів
або не рівних нулю рядків.
 

 Приклад. Знайти ранг матриці.

1. Переставимо четвертий стовпець на перше місце, а всі решта змістимо вправо.

2. Занулимо всі елементи в першому рядку після 1. Для цього до 2,3,4,5 стовпців додамо
перший помножений на -3; -2; 2; -5 відповідно.
3. Третій стовпець поділимо на 6. До четвертого і п'ятого стовпців додамо третій,
помножений на -1;-3.

4. До п'ятого стовпця додамо четвертий, помножений на 2.

5. Переставимо третій і четвертий стовпці на друге і третє місця, а другий стовпець на
місце четвертого.

У вихідній матриці викреслемо останній стовпець з нульовими елементами

Ранг еквівалентної матриці рівний чотирьом, а отже і rang(A)=4.

Знайти ранг матриці:

1.

( )( )( )
1 23 0 1 23 0 1 23 0
A= 0 1 2 −1 0 1 2 −1 0 1 2 −1
3 7 11 −1 0 1 2 −1 0 00 0

| |
1 2 3
0 1 2 =¿
3 7 11
r(A)=2

( )( )
1 2 3 4 5 1 2 3 4 5
2 3 1 −1 −1 0 −1 −5 −9 −11
A=
1 3 8 13 16 0 1 5 9 11
1 0 −7 −14 −17 0 −2 −10 −18 −22

( )
1 2 3 4 5
0 −1 −5 −9 −11
0 0 0 0 0
0 0 0 0 0

r(A)=2

Розв’язок СЛР методом Гауса

Метод застосовується, коли кількість рівнянь не дорівнює кількості

невідомих.

{
a 11 x 1+ a12 x 2+ …+a 1n x n=b 1
a 21 x 1+ a22 x 2+ …+a 2n x n=b 2
… … … … … … … … … … … … … ..
a m 1 x 1+ am 2 x2 +…+ amn x n=bm

aij (i = 1, 2, …, m; j = 1, 2, …, n) – коефіцієнти при невідомих xj ( j = 1, 2, …, n);

bi (i = 1, 2, …, m) – вільні члени системи лінійних рівнянь.

( )
a11 a 12 … a1 n
A= a21 a 22 … a2 n −основна матриця системи ;
… …… …
am 1 a m 2 … amn

( )
a11 a12 … a 1 n b1
~ a21 a22 … a 2 n b2
A= − розширена матриця системи
… …… ……
a m1 am 2 … amn bm

Теорема Кронекера-Капеллі:
Для того щоб система лінійних рівнянь була сумісною (мала розв’язок),
необхідно і достатньо, щоб ранг її основної матриці дорівнював рангу
~
розширеної матриці, тобто r ( A )=r ( A ).
Тобто:
~
1) якщо r ( A ) ≠r ( A ) – система несумісна (немає розв’язку);
~
2) якщо r ( A )=r ( A )=r – система сумісна (має розв’язок):
а) r =n система має єдиний розв’язок;
б) r <n система має безліч розв’язків.
Суть метода Гауса полягає в тому, що послідовним виключенням невідомих
система рівнянь перетворюється у еквівалентну їй східчасту або трикутну
систему. Елементарні перетворення зручно проводити з розширеною
матрицею.

Приклад. Розв’язати систему методом Гауса.

{
2 x 1+ 3 x 2−5 x 3=7
6 x 1+ 8 x2 −14 x3 =20
2 x 1−2 x2 −x3 =1
5 x 1 +11 x 2−16 x 3=21

Складемо розширену матрицю системи. Оперуючи з рядками, зведемо її до

трикутної матриці, у якій усі елементи під головною діагоналлю дорівнюють
нулю. Для цього перший рядок помножимо послідовно на 3, 1, 5 і віднімемо
від другого, третього і четвертого, помноженого на 2:

( |)( |)
2 3 −5 7 2 3 −5 7
6 8 −14 20 ⇒ 0 −1 1 −1
2 −2 −1 1 0 −5 4 −6
5 11 −16 21 0 7 −7 7

Останній рядок відкидаємо, тому що він пропорційний другому. Другий

рядок помножимо на -5 і додаємо до третього. Дістанемо матрицю:

( |)
2 3 −5 7
0 −1 1 −1 , r ( A )=r (~
A )=3– система має єдиний розв’язок
0 0 −1 −1
0 0 0 0

Відтворимо систему, еквівалентну заданій:

{
2 x 1 +3 x2 −5 x 3=7
−x 2+ x 3=−1
−x 3=−1

З останнього рівняння системи х3=1, і, піднімаючись по системі вгору

знайдемо всі невідомі. Тобто х2=2, х1=3.
Розв’язати систему методом Гауса.
1.

{
x1 −x2 +2 x 3=−1
−x 1+2 x 2−3 x 3=3
2 x 1−x 2 +3 x 3=2

( | )( | )( |)
1 −1 2 −1 1 −1 2 −1 1 −1 2 −1
−1 2 −3 3 0 1 −1 2 0 1 −1 2
2 −1 3 2 0 1 −1 4 0 0 0 2

| || |
−1 2 −1 −1 2 −1
1 −1 2 = 0 1 1 =−1∗1∗2=−2
0 0 2 0 0 2

~
2 = r ( A ) ≠r ( A )=3 – система несумісна (немає розв’язку)

2.

{
−x 1+ x 2 +2 x3 =1
x 1 +2 x2 −x3 =2
2 x 1 + x 2−3 x3 =1
x 1+5 x 2=5

( |)( |) ( |)
−1 1 2 1 −1 1 2 1 −1 1 21
1 2 −1 2 0 3 13 = 0 3 13
2 1 −3 1 0 3 1 3 0 0 0 0
1 5 0 5 0 6 2 6 0 0 0 0

2) якщо r ( A )=r ( ~
A )=2– система сумісна (має розв’язок):

б) r <n система має безліч розв’язків.

{
−x 1+ x 2 +2 x3 =1
3 x2 + x 3=3
x 3=¿ t

x 2=1−t /3

( 3t )+2 t =−1+1− 3t + 2t= −t3 + 63t =5 t /3

x 1=−1+ 1−

x= {53t , 1−t /3 , t|tє R }

3.

{
x 1 + x 2−x3 =1
2 x 2 + x 3=0
5 x 1 + x 2+ x 3=1
7 x1 + x 2+ 2 x 3=1

( |)( | )( | )( | )
1 1 −1 1 1 1 −1 1 1 1 −1 1 1 1 −1 1
0 2 1 0 0 2 1 0 0 2 1 0 0 2 1 0
5 1 1 1 0 −4 6 −4 0 0 8 −4 0 0 2 −1
7 1 2 1 0 −6 9 −6 0 0 12 −6 0 0 2 −1

( |)
1 1 −1 1
0 2 1 0
0 0 2 −1
0 0 0 0

~
3=r ( A )=r ( A ) =3

а) r =n система має єдиний розв’язок;

{
x1 + x 2−x 3=1
2 x 2+ x 3=0
2 x 3=−1

x= { 14 ,1 /4 ,−1/2}
4.

{
x1 +2 x2 +2 x 3=2
4 x 1 +5 x2 −5 x 3=−8
5 x 1+7 x 2−2 x 3=−5
6 x 1 +9 x 2=−3

¿
{¿

x= {, , }

5.

{
x1 +2 x 2−3 x3 =−7
x 2 +2 x 3=1
x1 + 4 x 3=13
3 x 1 +4 x 2−2 x 3=3