Визначники, матриці.

Матриці.

В техніці дуже часто зустрічаються випадки, коли треба розв’язати систему

рівнянь, яка містить 1000 і більше невідомих. Зараз це здійснюється за
допомогою комп’ютерної техніки, в основі якої лежать стандартні методи
розв’язання цих систем рівнянь.

В загальному вигляді система рівнянь записується

так:

де - невідомих, – рівнянь, - невідомі, - коефіцієнти

при невідомих, - вільні члени.

Запишемо таблицю, складену з коефіцієнтів при невідомих

або

Означення. Прямокутна таблиця, складена з елементів

деякої множини називається матрицею.

Елементи матриці нумеруються двома індексами: перший і – означає номер

рядка, другий - означає номер стовпця. Матриця має розмір ( –
рядків, - стовпців).

Матриця називається числовою, якщо її елементи - числа, функціональною,

якщо її елементи - функції, векторною, якщо її елементи - вектори і т.д.

Дві матриці А і В називаються рівними, якщо (відповідні елементи рівні).

Рівними можуть бути тільки матриці однакової розмірності.

Матриця, у якої називається квадратною:

1
Якщо m=1, то матриця називається матрицею – рядком: .

Якщо n=1, то матриця називається матрицею – стовпцем:

Квадратні матриці, у яких відмінні від нуля тільки елементи головної діагоналі,

називаються діагональними:

Якщо всі елементи головної діагоналі діагональної матриці рівні між собою, то

така матриця називається скалярною:

Якщо елементи діагональної матриці дорівнюють одиниці, то така матриця

називається одиничною:

Матриця називається трикутною, якщо всі елементи розміщені вище (або

нижче) головної діагоналі дорівнюють нулю:

2
 Визначники.

Розглянемо систему рівнянь, яка має п – рядків і п – невідомих:

Матриця, складена з коефіцієнтів при невідомих буде

квадратною:

Така матриця має числову характеристику, яка називається визначником (або

детермінантом: det): . Даний визначник має порядок п.

Мінором визначника  порядку п називається визначник (п-1) порядку, який

отримуємо в результаті викреслювання з визначника  і – того рядка і к – того
стовпця. Позначають .

Приклад: ,

Алгебраїчним доповненням елемента називається величина

: .

Приклад:

Значення визначника  дорівнює сумі добутків елементів якого – небудь

стовпця (або рядка) на їх алгебраїчні
доповнення: (розклад за елементами другого
стовпця).

3
Обчислимо визначник другого

порядку:

Основні властивості визначників.

1. значення визначника не зміниться, якщо його рядки замінити

відповідними стовпцями;
2. якщо поміняти місцями два відповідних рядка визначника, то результат
змінить знак на протилежний;
3. визначник з двома однаковими паралельними рядками дорівнює нулю;
4. якщо елементи деякого рядка (або стовпця) мають спільний множник, то
його можна виносити за знак визначника;
5. якщо всі елементи деякого рядка дорівнюють нулю, то визначник
дорівнює нулю
6. визначник, у якого елементи двох паралельних рядків пропорційні,
дорівнює нулю;
7. визначник не зміниться, якщо до елементів якого – небудь стовпця
(рядка) додати відповідні елементи іншого стовпця (рядка) помножені на

одне і те ж число

4
 Методи обчислення визначників.

Визначники 3го – порядку обчислюються двома основними способами

1. За правилом Саррюса (правило трикутників).

2.

а11 а12 а 13
Δ=|а21 а22 а 23|=а11 а 22 а 33+ а12 а23 а31+ а21 а32 а13−
а31 а32 а 33
−(а13 а22 а31 +а 12 а21 а33 +а 23 а 32 а 11 ) .
Приклад

1 2 −3
|4 6 5 |=1⋅6⋅1+2⋅5⋅2+4⋅(−1)⋅(−3)−( (−3 )⋅6⋅2+2⋅4⋅1+
2 −1 1
+1⋅5⋅(−1) )=71 .
2 Шляхом розкладу по елементах рядка або стовпчика

а11 а12 а 13
1+1 а а 1+2 а а
Δ=|а21 а22 а 23|=а11⋅(−1) ⋅| 22 23 |+а 12⋅(−1 ) ⋅| 21 23|+
а32 а33 а31 а33
а31 а32 а 33
а а 22
+а 13⋅(−1)1+3⋅| 21 |
а31 а 32 .
Приклад
4 2 1
Δ=| 0 13 0 |
−7 30 0
Розкладемо по елементах 3 стовпчика
5
 0 13 4 2 4 2
Δ=1⋅(−1)1+3 | |+0⋅(−1)2+3| |+0⋅(−1)3+3| |=
−7 30 −7 30 0 13
=91+ 0+0=91 .

Як видно з наведених прикладів, обчислення визначників значно спрощується, якщо

який-небудь ряд визначника має тільки один елемент, від-особистий від нуля. Це
можна завжди досягти, використовуючи властивості визначників. У визначнику
−1 3 2
Δ=| 2 8 1|
1 1 2
помножимо перший рядок на 2 і додамо до другої, додамо перший рядок до
третьої, отримаємо
−1 3 2
14 5
Δ=| 0 14 5 |=−4| |=−36
1 1
0 4 4

2. Обчислення визначників (третього та вищих порядків) розкладанням за

елементами і - рядка або j - стовпця.

Теорема: визначник дорівнює сумі добутків елементів якого – небудь рядка

(стовпця)на їх алгебраїчні доповнення, тобто або

Розкладання визначника 4 – го порядку за елементами 2 – го рядка:

6
Приклад 1. Задана матриця

Знайти det A.

Розв,язок. Перетвoримо задану матрицю так, щоб в одному рядку або в одному стовпці всі
елементи, крім одного, стали рівними нулю. Перетворення при цьому проводимо такі, щоб
визначник матриці не змінювався. Для цього до елементів 1-го і 3-го рядка додаємо подвоєні
елементи 2-го рядка.

Розкладаючи визначник по елементах 2-го стовпця по формулі (3), одержимо

Розв,язок. Перетворимо матрицю так, щоб всі елементи 3-го рядка, крім одного, обертались
в нуль. Для цього до елементів 1-го стовпця додамо елементи 3-го, помножені на -4, а до
елементів 2-го стовпця додаємо елементи 3-го, помножені на 2. Тоді будемо мати

Додаємо до елементів першого рядка елементи 2-го рядка, помножені на -2, і до елементів
3-го елементи 2-го, помножені на -3. Тоді

Приклади розв’язання задач

1.1. Обчисліть визначник другого порядку

7
1.2. Обчисліть визначник третього порядку

+(−1)⋅4⋅(−2)−(−1)⋅1⋅1−3⋅3⋅(−2)−3⋅4⋅(−2)=54

1.3. Обчисліть визначник третього порядку

Розклавши визначник по елементах 1-го рядка, одержимо

1.4. Обчисліть попередній приклад інакше, використавши властивості визначників.

До елементів 1-го рядка додамо відповідні елементи 2-го рядка, помножені на 5, а до

елементів 3-го рядка - відповідні елементи 2-го рядка, помножені на 7.

Розклавши визначник по елементах 1-го стовпця, одержимо

1.5. Обчисліть визначник

8
Виконаємо такі дії: 1) до елементів 1-го рядка додамо помножені на -3 відповідні елементи 2-
го рядка; 2) до елементів 3-го рядка додамо подвоєні елементи 2-го рядка; 3) до елементів
4-го рядка додамо відповідні елементи 2-го рядка, помножені на -1. Тоді вихідний визначник
перетвориться до вигляду.

Розклавши цей визначник по елементах 1-го стовпця, маємо

Додамо до елементів 1-го рядка елементи 3-го рядка і віднімемо від елементів 2-го рядка
елементи 3-го рядка, одержимо

Розкладемо визначник по елементах 1-го стовпця.

1.6 Обчисліть визначник двома способами

:
а) розкладом по елементам 1 рядка, б) по правилу Саррюса.

9
а)
=2·(2·1-3·(-2)) + 1·(7·1-3·3) + 4(7·(-2)-3·2) = -66

б) <
= 4 – 9 – 56 – 24 + 12 + 7 = -66

1.7 Розкласти визначник третього порядку за елементами першого рядка та другого стовпця

Проводимо розклад за елементами першого рядка

Подібним чином виконуємо обчислення розкладу за елементами другого стовпця

Обидва значення однакові, а значить розрахунки проведені правильно.

1.8 Знайти визначник четвертого порядку методом розкладу

10
Розкладемо визначник матриці за елементами третього рядка (виділений червоним), та як в
ньому найбільше нульових елементів.

Визначники, що входять в розклад знаходимо за правилом трикутників

Знайдені значення підставляємо та сумуємо

Обчислити визначник матриці

В. 0

В. -161

11
В. 10

В. 3

В. 39

Приклад 1. За правилом трикутника знайти визначники матриць

Det(A)=2•7•4+5•1•1+4•3•6-(4•7•1+5•3•4+2•1•6)=56+5+72-28-60-12=33.

1)
2) Det(B)=4•3•5+5•6•7+2•1•2-(2•3•7+5•1•5+4•6•2)=60+210+4-42-25-
48=159.
2)
3) Det(C)=8•3•3+1•4•6+1•2•5-(1•3•6+1•2•3+8•4•5)=72+24+10-18-6-160=-78.
3)
4) Det(D)=3•7•9+2•8•2+5•4•4-(5•7•2+2•4•9+3•8•4)=189+32+80-70-72-
96=63.

12
Обчислити визначник матриці

Δ1=1•5•9=45;
Δ2=-2•4•7=56.

13
 Обчислення визначників методом ефективного зниження порядку.

Використовуючи основні властивості визначників, обчислення визначника

завжди можна звести до обчислення визначника (п-1)-го порядку, зробивши в
якому – небудь рядку (стовпці) всі елементи рівні нулю, крім одного.

Приклад:

зробимо нулі в третьому стовпці: для цього елементи першого і четвертого

рядка залишаємо без зміни; елементи першого рядка множимо на 3 і додаємо
до відповідних елементів другого рядка і записуємо в другому рядку;

відповідні елементи першого і третього рядків додаємо і записуємо в третьому

рядку

зробимо нулі в третьому рядку: для цього елементи першого стовпця

залишаємо без зміни; елементи першого стовпця множимо на 2 і додаємо до
відповідних елементів другого стовпця і записуємо в другому стовпці; елементи
першого стовпця множимо на -3 і додаємо до відповідних елементів третього
стовпця і записуємо в третьому стовпці

Метод зведення визначника до трикутного вигляду.

Використовуючи основні властивості визначників, обчислення визначника

зводимо визначник до трикутного вигляду, тоді значення визначника
дорівнює добутку його діагональних елементів.

14
 поміняємо місцями перший та другий стовпці

Дії над матрицями.

1. Додавання матриць.

Означення. Сумою двох матриць А і В називається матриця С, елементи якої

дорівнюють сумі відповідних елементів матриць А і В:

Сума матриць визначена тільки для матриць однакової розмірності.

3. Віднімання матриць.

Означення. Різницею двох матриць А і В називається матриця С, елементи якої

дорівнюють різниці відповідних елементів матриць А і В:

Різниця матриць визначена тільки для матриць однакової розмірності.

3 Множення матриці на число.

Означення. Добутком матриці А на число  називається матриця С, елементи

якої дорівнюють добутку відповідних елементів матриці А на число :

15
Приклад:

4 Множення матриць.

Матриця А називається узгодженою з матрицею В, якщо кількість стовпців

матриці А дорівнює кількості рядків матриці В.

Добутком матриць і називається матриця , у якої елемент

дорівнює сумі добутків елементів і – того рядка матриці А на відповідні
елементи - того стовпця матриці В.

, , ,

- означає, що елементи першого рядка матриці А перемножаються на

відповідні елементи другого стовпця матриці В.

Приклад.

16
 Основні операції з матрицями
В основі вивчення операцій з матрицями лежить поняття рівності матриць. Будемо
виходити з такого визначення: дві матриці однієї і тієї ж розмірності називаються рівними,
якщо рівні всі їх відповідні елементи.

Отже, матриці А і В однієї і тієї ж розмірності nxm рівні тоді і тільки тоді, коли Aik=Bik i=1, 2,...,
n; k=1, 2,..., m. При цьому ще раз підкреслимо, що порівнювати можна лише матриці однієї і
тієї ж розмірності.

Сумою двох матриць А і В однієї і тієї ж розмірності nxm називається матриця С тієї ж
розмірності така, що

(С)ik=(A)ik+(B)ik

Отже, при додаванні матриць (додавати можна тільки матриці однієї і тієї ж розмірності)
треба складати всі їх відповідні елементи.

Оскільки додавання матриць зводиться до додавання чисел - елементів цих матриць,

очевидно, має місце комутативна і асоціативна властивість.

А+В=В+А; (А+В)+С=А+(В+С)

Добутком матриці А на число  (або числа  на матрицю А) називається матриця В така, що

(В)ik= (A)ik

тобто при множенні матриці на число (або числа на матрицю) необхідно всі елементи
матриці помножити на це число. Нагадаємо, що при множенні на число визначника матриці
достатньо було помножити на це число лише елементи будь-якого рядка (або стовпця).

Легко перевірити, що при множенні матриці на число має місце розподільча властивість:

 (А+В)= А+ В; ( + )= А+ В

Визначимо тепер добуток двох матриць. Нехай дана матриця А розмірності nxm і матриця В
розмірності mxp.

Визначення. Добутком матриці А розмірності nxm на матрицю В

розмірності mxp називається матриця С розмірності nxp така, що

17
інакше кажучи, для одержання елементу, що знаходиться в і-ому рядку і в k-ому стовпцю
матриці добутку, потрібно обчислити суму добутків елементів і-го рядка першого множника і
відповідних елементів k-го стовпця другого множника. Отже, для того щоб можливо було
скласти вказану суму, потрібна рівність числа стовпців в першій матриці (тобто число
елементів в кожному рядку) числу рядків у другій (тобто числу елементів в кожному стовпці).

Приклад 1.

Знайти А В

Розв`язок. Матриця А має розмірність 3х2, матриця В 2х2; добуток існує - це матриця
розмірності 3х2.

Добуток матриць не має переставної властивості: А В, взагалі кажучи, не дорівнює В А.

По-перше, із того, що можна обчислити А В, зовсім не виходить, що має

зміст В А. Наприклад, в тільки що розібраному прикладі перестановка множників, тобто
множення В на А неможливе оскільки не можна матрицю розмірності 2х2 помножити на
матрицю розмірністю 3х2 - число стовпців першої матриці тут не дорівнює числу рядків
другої. Але навіть якщо добуток В А існує, то нерідко . Розглянемо приклад.

Нехай . Тоді

18
Разом з тим можливо довести (таке доведення ми рекомендуємо провести читачу), що

(А В) С=А(В С) (6)

А (В+С)=АВ+АС

(звичайно приймається до уваги, що всі ці добутки мають зміст).

У відповідності із визначенням добутку матриць завжди можливо множення квадратних

матриць одного порядку, при цьому добуток буде матрицею того ж порядку. Відмітимо без
доведення одну із властивостей добутку квадратних матриць одного порядку: визначник
добутку двох матриць одного і того ж порядку дорівнює добутку визначників матриць,
що перемножуються.

Дуже часто доводиться розглядати добуток матриці розмірності nxm на матрицю

розмірності mx1, тобто на матрицю з одним стовпцем. Очевидно, ми повинні одержати в
результаті матрицю розмірності nx1, тобто також матрицю з одним стовпцем. Нехай,
наприклад, необхідно помножити матрицю

на матрицю

В результаті одержимо матрицю , елементи якої обчислюються за формулами:

Але це означає, що систему рівнянь 1-ого порядку, розглянуту в попередньому параграфі,

можна записати в дуже зручній матричній формі: АХ=В.

19
Суттєву роль в різних застосуваннях матричної алгебри відіграє квадратна матриця, у якої
всі діагональні елементи (тобто елементи, які знаходяться на головній діагоналі) дорівнюють
1, а всі інші елементи дорівнюють нулю. Така матриця називається одиничною матрицею.
Очевидно, що визначник одиничної матриці

=1

Характерні наступні властивості одиничної матриці: нехай задана квадратна матриця А

порядку n і Е-одинична матриця того ж порядку. Тоді АЕ=ЕА=А.

Дійсно але

+Тому в сумі відмінні від нуля тільки ті складові, для яких e=k. Отже, (АЕ)ік=(А)ік , і
звідси АЕ=А. Аналогічно одержуємо і для добутку ЕА.

Приклади розв`язку задач

1.1. Знайти добуток А В та В А двох матриць

Добуток А В не існує, бо число стовпців матриці А не дорівнює числу рядків матриці В.

Число стовпців матриці В дорівнює числу рядків матриці А. Отже існує добуток В А:

20
1.2. Знайти матрицю 2А+5В, якщо

1.3 Приклади. Знайти добуток матриць.

Для знаходження добутку перемножуємо рядки першої матриці на стовпці другої

На цьому і побудована операція множення, необхідно почленно перемножити елементи

рядка першої матриці на елементи стовпця другої матриці та просумувати. Звідси
випливають і властивості добутку матриць, і обмеження на матриці (які можна перемножити,
а які ні).

За формулою множення знайдемо елементи нової матриці

21
Записуємо отримані значення в матрицю.

=======================================================
Це і є шуканий результат добутку двох матриць.

За правилами добутком буде матриця-вектор розмірності . Обчислимо її елементи

Остаточно матриця набуде вигляду

Хоча це біьше усім нагадує вектор, проте це матриця одиничної розмірності.

22
При обчисленні добутку матриць-векторів отримаємо квадратну матрицю розміру .

При цьому операцій мінімум, а отримана нова квадратна матриця має п'ятий порядок.

Результатом множення в даному прикладі буде матриця, яка містить лише один елемент.

А все тому, що перша матриця має 1 рядок, а друга - один стовпець!

23
 Обернена матриця.

Квадратна матриця А називається невиродженою, якщо її визначник не

дорівнює нулю: . Якщо , то матриця називається
виродженою.

Тільки для невироджених матриць вводиться поняття оберненої матриці.

Означення. Нехай А – квадратна матриця. Матриця називається

оберненою до матриці А, якщо

де - алгебраїчні доповнення елементів визначника матриці А.

Приклад 1. Знайти матрицю , обернену до матриці А,

якщо

24
Перевірка:

25
26
1.2 Знайти матрицю, обернену до матриці

Обчислюємо визначник матриці

Так як детермінант не рівний нулю ( ), то обернена матриця існує. Знаходимо

матрицю, складену з алгебраїчних доповнень

Поділимо матрицю на визначник і отримаємо обернену

Бачимо, що у випадку, коли визначник рівний одиниці приєднана і обернена матриці

співпадають.

1.3 Знайти матрицю, обернену до матриці

Рахуємо визначник матриці 3 порядку

Знаходимо матрицю алгебраїчних доповнень .

27
Кінцевий вигляд матриці доповнень наступний

Протранспонувавши її, знайдемо союзну матрицю

Далі знаходимо обернену матрицю

Знайти обернену матрицю

Розв'язання: Обчислюємо визначник матриці 3*3 за правилом трикутників

Визначник відмінний від нуля, отже матриця А не вироджена і існує обернена до неї.

Мінори рівні визначникам на 1 меншого порядку ніж матриця, які утворюються викреслюванням
рядка та стовпця на перетині якого знаходиться елемент. Більш зрозуміло стане з
наступних прикладів обчислень алгебраїчних доповнень

28
29
Із знайдених значень формуємо матрицю алгебраїчних доповнень

Ділимо на визначник і отримуємо обернену матрицю

1.4 Знайти матрицю, обернену до матриці

Обчислимо детермінант матриці 4 порядку. Для цього розкладемо його за першим рядком
(містить два нульові елементи). В результаті отримаємо два відмінні від нуля доданки

30
Знаходимо матрицю алгебраїчних доповнень . Розклад визначника проводимо по рядках і
стовпцях, в яких найбільше нульових елементів (позначені чорним кольором).

31
Ми тільки що знайшли 16 мінорів-визначників третього порядку. Знак перед визначником
перетворює мінор в алгебраїчне доповнення.
Записуємо результати обчислень в матрицю доповнень

Протранспонувавши її, знаходимо приєднану матрицю

32
Оскільки визначник головної матриці рівний одиниці, то обернена матриця співпадає з приєднаною.
Даний приклад повністю розв'язано.

33