Елементи лінійної

алгебри

Кафедра вищої та прикладної математики

Доцент Артемчук Л.М.
 План

 Визначники

 Матриці та дії над ними

 СЛАР (системи лінійних
алгебраїчних рівнянь)
 1.Визначники n-порядку

Вираз ∆=

називається визначником (детермінантом) n-

порядку
Позначається ∆, /А/ або det A
 Символи αiј називаються елементами
визначника
 Розташування елемента у визначнику
характеризується двома індексами: перший
індекс (і) означає номер рядка (зверху
вниз), а другий (ј) - номер стовпчика (зліва
направо), на перетині яких розміщується
даний елемент
 Елементи αii складають головну діагональ
визначника, а21, а12 (для визначника другого
порядку) побічну діагональ
 1.1 Визначник 2-порядку

Правило обчислення визначника другого порядку:

щоб обчислити визначник другого порядку, необхідно від добутку
елементів головної діагоналі
відняти добуток елементів побічної
діагоналі
Приклад:
1.2 Визначник 3-порядку
Правило обчислення визначника третього
порядку:Зі знаком “+” беруться три доданки,
кожен з яких є добутком трьох чисел. Перший
доданок містить добуток трьох елементів головної
діагоналі. Другий і третій доданки містять добуток
трьох елементів, що є вершинами рівнобедреного
трикутника з основою, паралельною головній
діагоналі
Зі знаком “–” так само беруть три доданки, кожен
з яких є добутком трьох чисел. Перший доданок
містить добуток трьох елементів побічної
діагоналі. Другий і третій доданки містять добуток
трьох елементів, що є вершинами рівнобедреного
трикутника з основою, паралельною побічній
діагоналі
1.2 Визначник 3-порядку
Приклад:
 1.3  Розклад визначника за
елементами довільного рядка
(стовпчика)
 Означення. Мінором Мiј елементу αiј
визначника n-го порядку називають
визначник (n–1)-го порядку, що
одержують із визначника  шляхом
вилучення його i-го рядка та j-го
стовпчика, на перетині яких розміщений
елемент αiј
 1.3  Розклад визначника за
елементами довільного рядка
(стовпчика)- продовження
 Означення.

Алгебраїчним доповненням Аiј

елементу αiј визначника називають
число Аiј =(-1) i+j Мiј
Приклад: Дано визначник

Обчислити мінори М12 і М22 та алгебраїчні

доповнення А12 і А22.
 1.3  Розклад визначника за
елементами довільного рядка
(стовпчика) - продовження
 ТЕОРЕМА1: Визначник дорівнює сумі
добутків елементів будь-якого рядка
(стовпця) на їхні алгебраїчні
доповнення, тобто

∆=kαikAik
Приклад: Обчислити визначник розкладаючи
його за елементами третього рядка:
 1.4 Властивості визначників
1. Значення визначника не змінюється,
якщо всі його рядки замінити
відповідними стовбцями. Така операція
називається транспонуванням.
2. Перестановка двох рядків (стовпців)
визначника рівносильна множенню його
на -1.

3. Якщо визначник має два однакових

рядки, або стовпці, то він дорівнює нулю.
4. Якщо всі елементи якого-небудь рядка, або
стовпця визначника містять спільний множник,
то його можна винести за знак визначника.

5. Якщо всі елементи деякого рядка, або

стовпця визначника дорівнюють нулю, то
сам визначник дорівнює нулю.
6. Якщо відповідні елементи двох
рядків визначника пропорційні, то визначник
дорівнює нулю.

7. Якщо до елементів деякого рядка

визначника додати відповідні елементи іншого
рядка, помножені на довільний спільний
множник, то значення визначника при цьому не
зміниться.
8. Якщо кожен елемент деякого рядка
визначника є сумою двох доданків, то визначник
може бути зображений у вигляді суми двох
визначників, у яких один у згаданому рядку має
перші з заданих доданків, а інші другі; елементи,
що знаходяться на решті місць у всіх трьох
визначниках одні й ті самі.
 2. Матриці та дії над ними
Прямокутну таблицю вигляду
 a11 a12 a13 ... a1n 
 
 a21 a22 a23 ... a2 n 
 ... ... ... ... ...
 
 am1 am 2 am 3 ... amn 
називають матрицею розмірності mn.
Числа αiј називають елементами
матриці.
 Квадратна матриця
Якщо кількість рядків матриці дорівнює
кількості стовпчиків, то матрицю називають
квадратною
Уявний відрізок, що сполучає верхній лівий кут
і нижній правий кут квадратної матриці
називають головною діагоналлю матриці. Іншу
діагональ називають побічною.
Квадратну матрицю називають діагональною,
якщо всі її елементи, крім елементів головної
діагоналі, дорівнюють нулю.
 Одинична матриця
 Матрицю називають одиничною, якщо
вона діагональна і всі елементи
головної діагоналі дорівнюють 1.
Позначають Е.
1 0 ... 0 
 
 0 1 ... 0 
 ... ... ... ... 
 
0 0 ... 1 
 
 Детермінант матриці

Кожній квадратній матриці ставиться у

відповідність певне число, яке
називається детермінантом det A
 Дії над матрицями
Операція додавання матриць вводиться тільки
для матриць однакового розміру
Сумою двох матриць А і В називається матриця С,
елементи якої дорівнюють сумам елементів
матриць А і B з однаковими індексами.
Сmn=Аmn+Вmn
 Різниця матриць А-В визначається як сума
матриць А+(-1)В
А-В= А+(-1)В
 Множення матриць
Для того, щоб матрицю А помножити на матрицю В,
потрібно, щоб вони були узгоджені для множення:
кількість стовпців матриці А повинна дорівнювати
кількості рядків матриці В.
Добутком двох матриць Аmk і Вkn називають
матрицю C mn , елементи якої знаходять за
формулою:
тобто елемент cij є сумою добутків відповідних
cij  ai1b1 j  ai 2b2 j   ai 3b3 j   aik bkj
елементів i-го рядка матриці і j-го стовпчика
матриці
 Обернена матриця

Матрицю А-1 називають оберненою до

квадратної матриці А, якщо
А А-1 =А-1А=Е
Якщо /А/=0, то для матриці А не існує
оберненої матриці.
Якщо /А/0 , то для матриці А існує
обернена матриця А-1 і її можна знайти
 Алгоритм знаходження
оберненої матриці
1. Обчислити /А/
2. Знайти матрицю АT , транспоновану до
матриці A.
3. Знайти алгебраїчні доповнення АTij всіх
елементів матриці АT.
4. Записати обернену матрицю
 A11
T
A12T
... A1Tn 
 
1  A21 A22 ... A2 n 
T T T
A1   
A  ........................... 
 AT AT ... AT 
 n1 n2 nn 
 Ранг матриці
Рангом матриці А називають найвищий
порядок мінорів, що відмінні від нуля.
Ранг матриці А позначають r(А).
Теорема 1. При елементарних
перетвореннях ранг матриці не змінюється.
Теорема 2. Ранг матриці ступінчастого
вигляду дорівнює кількості ненульових
рядків.
 Алгоритм знаходження рангу
матриці А.
1. Елементарними перетвореннями рядків або
стовпчиків звести матрицю до ступінчастого
вигляду.
2. Ранг матриці А дорівнює кількості ненульових
рядків відповідної матриці ступінчастого вигляду.
3. Серед алгоритмів для знаходження рангу
матриці виділяють два: метод обвідних
мінорів та метод елементарних перетворень
 Елементарні перетворення
матриць
 Переставити місцями два рядки (стовпці)
 Помножити кожен елемент рядка
(стовпця) на один і той самий відмінний
від нуля множник
 Додати до елементів рядка (стовпця)
відповідні елементи другого рядка
(стовпця), помножені на одне і те саме
число
 Системи лінійних
алгебраїчних рівнянь
1. Метод Крамера
2. Матричний метод
3. Метод Гауса