План

Основні означення..............................................................................................3
Квадратна матриця.............................................................................................3
Дії над матрицями..............................................................................................4
Використана література...................................................................................7

2
 Основні означення
Прямокутна таблиця чисел a i j = 1, 2, .... m; j= 1, 2, ..., n, скла -
дена з m рядків та n стовпців і записана у вигляді

або

називається матрицею. Поняття матриці вперше ввели

англійські математики У. Гамільтон і Д. Келі. Коротко матрицю
позначають так:
або
де a i j — елементи матриці, причому індекс і в елементі a i j
означає номер рядка, a j — номер стовпця, на перетині яких стоїть
даний елемент.
Добуток числа рядків m на число стовпців n називають
розміром матриці і позначають m X n. Якщо хочуть вказати розмір
m X n матриці А, то пишуть А m n .

Квадратна матриця
Матриця, в якої число рядків дорівнює числу стовпців,
називається квадратною. Кількість рядків (стовпців) квадратної
матриці називається її порядком. Матриця, у якої всього один
рядок, називається матрицею-рядком, а матриця, у якої всього
один стовпець,— матрицею-стовпцем. Дві матриці А m n =(a i j ) та В m
n = (b i j ) називаються рівними, якщо вони однакових розмірів і
мають рівні відповідні елементи: а i j = b i j . Нульовою називається
матриця, у якої всі елементи дорівнюють нулю. Позначається така
матриця буквою О. Як і в визначниках (п. 1.1), в квадратних
матрицях виділяють головну і побічну діагональ.
Квадратна матриця називається діагональною, якщо всі її
елементи, крім тих, що знаходяться на головній діагоналі,

3
дорівнюють нулю. Діагональна матриця, у якої кожен елемент
головної діагоналі дорівнює одиниці, називається одиничною і
позначається буквою Е. На приклад, одинична матриця третього
порядку має вигляд

Будь-якій квадратній матриці

можна поставити у відповідність певне число, яке

називається визначником (детермінантом) цієї матриці і
позначається символом det А. За означенням

det A=
Наприклад, якщо

то det
Прямокутна матриця розміром т X п (п ф пі) визначника не
має.

Дії над матрицями

1°. Операція додавання матриць вводиться тільки для
матриць однакового розміру. Сумою С = А + В двох матриць А m n

— (a i j ) і В m n = (b i j ) називається матриця С m n = (c i j )=(a i j +b i j ). На-

приклад,

2°. Добутком матриці А m n = (a i j ) на число k (або числа k на

матрицю A m n ) називається матриця В m n = (ka i j ). Наприклад,

4
 3°. Різниця матриць А — В визначається як сума матриці А і
матриці В, помноженої на — 1:
Справедливі такі властивості операцій:
а) А - В = В + А — комутативність відносно додавання
матриць;
б) А + (В + С) — (А + В)+С — асоціативність відносно до -
давання матриць;
в) А + О — А; А — А = О — роль нульової матриці в діях
над матрицями така, як і числа нуль в діях над числами;
г) (βA) = ( β) А — асоціативність відносно множення
чисел;
д) (А + В) = А + В — дистрибутивність множення на
число відносно додавання матриць;
е) ( + β) А — А + βА — дистрибутивність множення на
матрицю відносно додавання чисел.
4°. Операція множення двох матриць вводиться лише для
узгоджених матриць. Матриця А називається узгодженою з
матрицею В, якщо кількість стовпців першої матриці А дорівнює
кількості рядків другої матриці В.
Якщо ця умова не виконується, тобто матриці неузгоджені, то
множення таких матриць неможливе.
З узгодженості матриці А з В не випливає, взагалі кажучи,
узгодженість матриці В з А.
Квадратні матриці одного порядку взаємно узгоджені.
Добутком С = А В матриці А m n — (а i j ) на матрицю B n k =(b i j )
називається така матриця, у якої елемент с i j дорівнює сумі
добутків елементів j-го рядка матриці А на відповідні елементи
четвертого стовпця матриці В:
c i j =a i 1 b 1 j +a i 2 b 2 j + … + a i n b n j ; C = Cm k = (c i j ),
i = 1, 2, …, m; j = 1, 2, …, k.

5
 Це означення називають правилом множення рядка на
стовпець. Наприклад, щоб визначити елемент с 2 4 , що стоїть в
другому рядку і четвертому стовпці матриці С = АВ, потрібно
знайти суму»добутків еле ментів другого рядка матриці А на
відповідні елементи четвертого стовпця матриці В.
Для дій 1°—4° над матрицями виконуються такі властивості
(за умови, що вказані операції мають зміст):
а) (АВ) С = А (ВС); б) ( А) В = А ( В) = (АВ);
в) (A + В) С = AС + BС; г) С (A + В) = СA + СB;
д) A • О = О • А = О; е) АЕ = ЕА = A; е) det (A5) = det А X
det 5.

6
 Використана література.
1. Беклемышев Д. В. Курс аналитической геометрии й
линейной алгебры.— М. : Наука, 1987.— 320 с.
2. Бронштейн Й. Н., Семендяев К. А. Справочник по
математике для инженеров й учащихся втузов.— М. : Наука, 1986.
— 544 с.
3. Бурбаки Н. Очерки по истории математики.— М. : Изд-во
иностр. лит., 1963.— 151 с.
4. Бугров Я. С., Никольский С. М. Елементи линейной
алгебри й аналитической геометрии.— М, : Наука, 1983.— 228 с.
5. Бугров Я- С., Никольский С. М. Дифференциальное й
интегральное нечисленне.— М. : Наука, 1988.— 431 с.
6. Бугров Я. С., Никольский С. М. Дифференциальные
уравнения: Кратные интегралы. Ряди.— М. : Наука, 1989.— 464 с.
7. Самойленко А. М., Кривошея С. А., Перестюк Н. А.
Дифференциальные уравнения.— К. : Вища шк., 1989.— 384 с.
8. Головина Л. Й. Линейная алгебра й некоторые ее
приложения.— М. : Наука, 1985.— ,392 с.
9. Давидов М. О. Курс математичного аналізу: В 3 ч.— К. :
Вища шк., 1990— 1992.— Ч. 1.— 383 с.; Ч. 2.— 366 с.; Ч. 3.—
359 с.