ЛІНІЙНА АЛГЕБРА.

1. Означення матриці. Види матриць. Дії над матрицями.

Матрицею розміру mn називається прямокутна таблиця, складена із елементів (або
чисел), розміщених в m рядках і n стовпцях.
Позначається:
а11 а12........а1n
А= a21 a22........a2n
.......................
am1 am2......amn .
Скорочено матрицю можна позначити так: А=[ai j], де i=1.2, ....m, j=1.2 ....n
Числа ai j називають елементами матриці. Дві матриці А і В однакових розмірів
називають рівними тоді і тільки тоді, коли в них рівні відповідні елементи, ai j=bi j.
Розглянемо основні види матиць.
Нульовою називається матриця розміру mn, всі елементи якої дорівнюють нулю.
Квадратною називається матриця, в якій кількість рядків дорівнює кількості стовпців
(m=n).
Діагональною називається така квадратна матриця, в якої елементи головної діагоналі
відмінні від нуля, а всі решта елементів дорівнюють нулю.
Позначається:
d11 0............0
Д= 0 d22..........0
.........................
0 0.........dnn .
Головною діагоналлю квадратної матриці називається діагональ, яка проходить з
верхнього лівого до нижнього правого кута.
Діагональна матриця, в якої всі елементи головної діагоналі дорівнюють одиниці,
називається одиничною.
Позначається:
1 0 ... 0
Е= 0 1 ... 0
.............
0 0 ... 1 .
Матриця, що складається з одного стовпця, називається матрицею-стовпцем.
в1
В= в2
в3 .
Аналогічно, матриця-рядок складається із одного рядка. С=[c1 , c2 , ..., cn ].
Розглянемо приклади.

Приклад 1. Відомість на отримання стипендії для 20 студентів є прикладом матриці

розміром 201, елементами якої є розмір стипендії кожному.

Приклад 2. У відомості на зарплату бригаді для 15 робітників можуть бути вказані суми:
нарахована, утримана і до оплати. Дані цієї відомості теж представляють матрицю
розміру 153.
1
Приклад 3. При виконанні робіт у шахті по прохідці можна виділити два основних види
робіт; виїмка породи (сюди входить буріння шпурів, заряджання, підривання,
прибирання породи) і кріплення. Обидва види робіт при сталій площі поперечного
перетину можуть вимірюватись в погонних метрах. Припустимо, що на протязі доби
кожна із трьох змін добилася таких результатів:

Зміни Виїмка (в м.) Кріплення (в м.)

1. зміна а11 а12
2. зміна а21 а22
3. зміна а31 а32

Ці результати можна записати у вигляді матриці розміром 32.

а11 а12
А= а21 а22
а31 а32 .
Іноді в роботі з таблиця (матрицями ) прикладів типу 1-2 приходиться виконувати над
ними певні операції. Так, якщо в прикладі 1 потрібно відрахувати запланований розмір
стипендій за семестр ( 6 місяців ), то очевидно необхідно кожний елемент цієї матриці
помножити на 6.
Таким чином, матрицю можна множити на число.
Якщо в умовах прикладу 2 ми маємо відомості 3-х місяців одного квартала, то можна
скласти зведену відомість за квартал, додаючі розміщені у відповідних графах дані
стосовно кожного робітника.

Таким чином, матриці можна додавати (звичайно, якщо вони одного розміру).
Добутком матриці А=[a i j] на число а називається матриця, елементи якої одержують
множенням всіх елементів матриці А на число а:

аа11 аа12 ... аа1n

аА= aa21 aa22 ... aa2n
....................….....
aam1 aam2 ... aamn .
Дія додавання ( віднімання ) вводиться тільки для матриць одного і того ж розміру.
Сумою двох матриць одного і того ж розміру А+В=[ai j]+[bi j], ( i=1.2,... m; j=1.2... n)
називається матриця С=[ci j] того ж розміру, елементи якої дорівнюють сумі відповідних
елементів.
1 2 3 4 1 -1 2 -7
Наприклад: Дано: А= -2 0 4 5 ; В= 4 3 -2 -4
-7 6 1 2 1 -6 0 -1
1 -1 4 3 2 3 4 -5 .
Знайти: 1) С=А+В; 2) С=А-В.

1). 2 1 5 -3 2). 0 3 1 11
С=А+В= 2 3 2 1 ; С=А-В= -6 -3 6 9
-6 0 1 1 -8 12 1 3
3 2 8 -2 -1 -4 0 8 .
2
 Властивості дій додавання, віднімання і множення матриць на число:
1. А+В=В+А.
2. (А+В)+С=А+(В+С).
3. А+0=А.
4. А+(-А)=0.
5. 1А=А.
6. L(BA)=(LB)A.
7. L(A+B)=LA+LB.
8. (L+B)A=LA+BA.
(-А)- матриця, протилежна матриці А.
Приклад:
1 3 -4 2 6 -8
Дано: А= 0 1 -2 ; Знайти: 2А. 2А= 0 2 -4
-3 1 5 -6 2 10 .

Множення матриць.
Щоб помножити матрицю А на матрицю В, необхідна їх узгодженність, тобто, щоб
число стовпців матриці А (першого співмножника) співпадало з числом рядків матриці
В ( другого співмножника).
Елемент матриці С=АВ обчислюють за правилом:
Щоб одержати елемент Ci j, який знаходиться в і-тому рядку і j-тому стовпцю
добутку двох матриць, необхідно елементи і-того рядка 1-ї матриці помножити на
відповідні елементи j-того стовпця 2-ої матриці і одержані добутки скласти.
а11 а12 а11в11+а12в21 а11в12+а12в22
С=АВ= а21 а22  в11 в12 = а21в11+а22в21 а21в12+а22в22
а31 а32 в21 в22 а31в11+а32в21 а31в12+а32в22 .

Приклад 1: 2 -1
1 -3
АВ= 3 2 8 1  0 1 = 3·2+2·1+8·0+1·3 3·(-1)+2·(-3)+8·1+1·1 = 11 0
1 -4 0 3 3 1 1·2+(-4)·1+0·0+3·3 1·(-1)+(-4)·(-3)+0·1+3·1 7 14 .

Приклад 2:
-1 1
Дано: А= 2 -3 4 ; В= 2 3
4 0 5 2 -1 .
Знайти: 1) АВ; 2) ВА.

-1 1
1) АВ= 2 -3 4  2 3 = 2·(-1)+(-3)·2+4·2; 2·2+(-3)·3+4·(-1) = 0 -11
4 0 5 2 -1 4·(-1)+0·2+5·2 ; 4·1+0·3+5·(-1) 6 -1 .
Перемножити самостійно:
2 3 1
2) ВА= 16 -6 23
0 -6 3 .
Таким чином, АВВА.

3
Приклад 3:
1 2 3 1 1·1+2·2+3·3 14
АВ= 4 5 6  2 = 4·1+5·2+6·3 = 32
7 5 9 3 7·1+5·2+9·3 44 .

Приклад 4: 3 2 4
А= 1 2 3 ; В = 2 1 3 ; Знайти: 1) АВ; 2) ВА.
4 5 6 4 3 0
3 2 4
1) АВ= 1 2 3  2 1 3 = 19 13 10
4 5 6 4 3 0 46 31 31 .
2) В А не існує, тому що кількість стовпців 1-ї матриці В не дорівнює числу рядків 2-ї
матриці А.

Властивості дії добутку двох матриць:

1. (АВ)С=А(ВС);
2. (LA)B=A(LA), де L-число;
3. (А+В)С=АС+ВС;
4. С(А+В)=СА+СВ.
Якщо АВ=ВА, матриці називаються переставними або комутативними.

Транспонування матриць.
Якщо в матриці
a11 a12 ... a1n а11 а12 ... а1n
А= a21 a22 ... a2n замінити рядки відповідними стовпцями, АТ= а12 а22 ... a2n
...................... то одержимо матрицю АТ, розміром nm, .......................
am1 am2 ... amn яка називається транспонованою по аm1 аm2 ... amn .
відношенню до матриці А.

Приклад
Для матриці 1 2 -3 5 2 1 1
Т
А= 1 0 4 2 розміром 34 транспонованою А= 1 0 2 розміром 43.
1 2 3 4 буде матриця: -3 4 3
5 2 4
Властивості операції транспонування:
1. (АТ)Т=А;
2. (А+В)Т=АТ+ВТ;
3. (АВ)Т=ВТАТ.
2. Визначник матриці.
Властивості визначників і правила їх обчислення.
Нехай А-будь-яка квадратна матриця порядку n.
a11 a12 ... a1n
А= a21 a22 ... a2n
............…......
an1 an2 ... ann .
4
 З матрицею А пов'язаний визначник, який позначається:
a11 a12 ... a1n
=d=D=det A=|A|= a21 a22 ... a2n
.......................
побічна діагональ an1 an2 ... ann головна діагональ
В визначнику відрізняють головну і побічну діагональ.
Порядок визначника відповідає порядку матриці.
Таким чином, визначник-це число, яке обчислюється за деякими правилами.
Обчислення визначників 2-го порядky.

Нехай задана квадратна матриця 2-го порядку;

а11 а12
А= а21 а22 .

Визначником цієї матриці називається число:

d= a11 a12 = a11 a22 -a12 a21.
a21 a22
Отже, визначник другого порядку дорівнює різниці добутків елементів головної
діагоналі і елементів побічної діагоналі.
Приклад: Обчислити визначник
d= 1 2 = 5-8 = -3.
45
Обчислення визначників 3-го порядку.

Визначником 3-го порядку називається число, отримане з дев'яти заданих чисел,

розміщених у вигляді квадратної таблиці і обчислюється за правилом:
a11 a12 a13
d= a21 a22 a23 = a11 a22 a33 +a12 a23 a31 +a21 a32 a13-a31a22a13-a21 a12a33-a32 a23 a11.
a31 a32 a33
Обчислювати визначник можна за допомогою правила трикутників, яке схематично
зображується так:

d= + + - - -
.

Основні властивості визначників 3-го порядку.

1. Величина визначника не зміниться при транспонуванні:

а11 а12 а13 а11 а21 а31
а21 а22 а23 = а12 а22 а32
а31 а32 а33 а13 а23 а33 .
2. Знак визначника зміниться на протилежний, якщо в ньому поміняти місцями два його
рядки ( стовпці).
3. Визначник дорівнює 0, якщо в ньому співпадають відповідні елементи двох рядків
(стовпців).
4. Визначник дорівнює 0, якщо всі елементи одного рядка ( стовпця) є нулями.

5
5. Спільний множник елементів одного рядка ( стовпця) можна винести за знак
визначника.
a11 a12 ka13 a11 a12 a13
a21 a22 ka23 = k a21 a22 a23
a31 a32 ka33 a31 a32 a33 .

3. Мінори. Алгебраїчні доповнення.

Мінором елемента ai j (позначається Мi j) визначника n-го порядку (n  2) називається
визначник ( n-1)-го порядку, отриманий з даного визначника, в якому викреслено і-тий
рядок і j-тий стовпець, в яких містився елемент ai j (j-номер стовпця; і- номер рядка).
Наприклад в визначнику ІІІ-го порядку
a11 a12 a13
d= a21 a22 a23 мінором елемента а12 є визначник II-го порядку: М12= а21 а23
a31 a32 a33 а31 а33 .
Аналогічно можна виписати мінори для решти елементів. Всього для елементів
визначника ІІІ-го порядку можна виписати 9 мінорів.
Алгебраїчним доповненням елемента а i j ( позначається А i j) називається відповідий
мінор Mi j, взятий зі знаком (-1) i+j, тобто:

А i j=(-1)i+j  M i j

Знаки перед мінорами залежать від місця елемента а i j у визначнику. Поняття

алгебраїчного доповнення дає можливість ще одного способу обчислення визначника:
Теорема:(про розклад визначника). Визначник дорівнює сумі добутків елементів
рядка (стовпця) на їх алгебраїчні доповнення;
Наприклад:
a11 a12 a13
d= a21 a22 a23 = a11A11+a21A21+a31A31 = a11 a22 a23 - a21 a12 a13 + a31 a12 a13 =
a31 a32 a33 a32 a33 a32 a33 a22 a23

= a11 a22 a33 - a11 a32 a23 - a21 a12 a33 + a21 a32 a13 + a31 a12 a23 - a31 a22 a13.
Рівність d=a11 A11+a21 A21+a31 A31 називають розкладом визначника за елементами
першого стовпця.
Приклад 1: Для матриці А обчислити визначник та алгебраїчні доповнення до кожного
елемента.
1 2 3 1 2 3
А = -4 5 –1 d= -4 5 -1 =1·5·2+(-4)·1·3+2·(-1)·2-2·5·3-(-4)·2·2-1·(-1)·1= -19.
2 1 2 . 2 1 2

Ai j=(-1)i+j  Mi j

A11= (-1)1+1M11= (-1)2  5 -1 = + 5 -1 =10 - (-1) =11;

1 2 1 2

A12= (-1)1+2M12= (-1)3  -4 -1 = - -4 -1 = - (-8-(-2))= - (-8+2) = 6;

2 2 2 2
6
A13= (-1)1+3M13= (-1)4  -4 5 = + -4 5 = - 4 –10 = -14;
2 1 2 1

A21= (-1)2+1M21= (-1)3  2 3 = -(4-3)= -1;

1 2

A22= (-1)2+2M22= (-1)4  1 3 = 2 - 6= -4;

2 2

A23= (-1)2+3M23= (-1)5  1 2 = -1 2 = - (1-4)= 3;

2 1 2 1

A31= (-1)3+1M31= (-1)4  2 3 = (-2-15) = -17;

5 -1

A32= (-1)3+2M32= (-1)5 1 3 = - (-1+12)= -11;

-4 -1

A33= (-1)3+3M33= (-1)6 1 2 = (5+8)=13.

-4 5

Приклад 2: Обчислити визначник, розклавши його по елементам I-го стовпця:

1 1 1 1
d= -1 2 3 4 Застосуємо формулу: d=a11 A11+a21 A21+ a31 A31+a41 A41.
-2 3 6 10
3 4 10 20 .
2 3 4
1+1
A11= (-1)  M11 = 3 6 10 = (240+120+120 - 96 -200 – 180) = 4;
4 10 20

1 1 1
2+1
A21= (-1)  M21= - 3 6 10 = (120+30+40-24-100 -60)= -6;
4 10 20

1 1 1
3+1
A31 =(-1)  M31= 2 3 4 = (60+20+16-12-40-40)= 4;
4 10 20

1 1 1
4+1
A41=(-1)  M41= - 2 3 4 = - (30+12+12-9-24-20) = -1;
3 6 10
d=1·4+(-1)·(-6)+(-2)·4+3·(-1)=4+6-8-3= -1.
Відповідь: d= -1.

7
 4. Обернена матриця.

Розглянемо квадратну матрицю А.

Матриця А називається неособливою (невиродженою), якщо її визначник відмінний від
нуля, тобто d.
Якщо в матриці А визначник d=0, то ця матриця називається особливою (виродженою).
Квадратна матриця А-1називається оберненою до матриці А, якщо виконується рівність:
А-1А=АА-1=E
тобто добуток цих матриць як зліва такі справа дорівнює одиничній матриці Е.

Теорема: Якщо матриця А-неособлива (d0), то ця умова є необхідною і

достатньою для існування оберненої матриці А-1.
Нехай задана матриця А , визначник якої (d0).
а11 а12 а13
А= а21 а22 а23
а31 а32 а33 .
Обернену матрицю можна знайти так:
1. Обчислимо алгебраїчні доповнення матриці Аi j для кожного з елементів а i j.
2. Складемо з цих алгебраїчних доповнень так звану допоміжну матрицю за формулою:
А11 А12 А13
А1= А21 А22 А23
А31 А32 А33 . ~
3. Транспонуємо матрицю А1 і одержимо так звану союзну матрицю A:
~ А11 А21 А13
T
A1= А1 = А12 А22 А32
А13 А23 А33 .

4. Обчислимо обернену матрицю за формулою:

А11 А21 А31
1
А-1= А12 А22 А32
d
А13 А23 А33 .
5.Перевіримо рівність А-1А=Е
Приклад: Знайти матрицю, обернену до матриці А:
2 1 0
А= - 1 3 4
5 4 2 .
Розв'язання:
1) Знайдемо визначник матриці А.
2 1 0
d= -1 3 4 = 12 + 20 + 2-32=20.
5 4 2
Таким чином, обернена матриця існує.
2) Знайдемо алгебраїчні доповнення до кожного елемента матриці А:
3 4
1+1 2
А11=(-1)  М11= (-1)  4 2 = -10;
8
 -1 4
1+2 3
А12=(-1)  М12= (-1)  5 2 = + 22;

-1 3
4 4
А13=(-1)  М13= (-1)  5 4 = - 19;

А21= -2; А22= 4; А23= -3; А31= 4; А32= -8; А33= 7.

3) Складемо допоміжну матрицю А1 з алгебраїчних доповнень:
А11 А12 А13 -10 22 -19
А1= А21 А22 А23 = -2 4 -3
А31 А32 А33 4 -8 7 .

4) Транспонуємо матрицю А1 і одержимо союзну:

~ -10 -2 4
T
А =А1 = 22 4 -8
-19 -3 7 .

5) Знайдемо обернену матрицю за формулою: А-1=
A:
d
-10 -2 4 -5 -1 2
1
А-1 = 22 4 -8 = 11 2 -4
2
-19 -3 7 -9,5 -1,5 3,5 .
6) Перевіримо правильність знаходження оберненої матриці: АА-1 = Е

2 1 0 -5 -1 2
-1
АА = -1 3 4  11 2 -4 =
5 4 2 -9,5 -1,5 3,5 .

2·(-5) +1·11+0·(-9,5) 2·(-1) + 1·2+0·(-1,5) 2·2+1·(-4)+0·3,5 1 0 0

= (-1)·(-5)+ 3·11+4·(-9,5) (-1)·(-1)+3·2+4·(-1,5) (-1)·2+3·(-4)+4·3,5 = 0 1 0
5·(-5)+4·11+2·(-9,5) 5·(-1)+4·2+2·(-1,5) 5·2+4·(-4) +2·3,5 0 0 1 .
Таким чином, обернена матриця знайдена вірно.
Для самостійного розв’язку:
Знайти обернену матрицю для заданої:
2 3 3
А= 1 2 3
2 4 5 .
5. Розв’язання матричних рівнянь.
Розглянемо три види матричних рівнянь:
А·Х= В (1).
Х·А= В (2).
А·Х·В= С (3),
a11 … а 1 n в11 …в 1 n c 11 … c 1 n
де: А= …………. ; B= …………... ; C= …………. – задані квадратні матриці
аn1 … а nn в n.1 … в n n c n1 … c n n одного і того ж розміру,
9
 х11 … х 1 n
Х= ………….. – квадратна матриця того ж розміру, елементи якої невідомі.
x n1 … xnn
Розглянемо рівняння (1). Для того, щоб його розв’язати, помножимо ліву і праву його
частину на обернену матрицю А-1 ( припустимо, що вона існує).
А·Х=В
А-1 ·А·Х= А-1 ·B,
але ми знаємо, що А-1А=Е, тоді ЕХ=А-1 B або Х= А-1·B .

Приклад 1 : розв’язати матричне рівняння.

2 5 -2 3
-1 9 Х = 1 -1 .
А В
Розв’язання:
2 5
1. Знайдемо визначник матриці А: d= -1 9 = 18 +5 = 23 0.
2. Обчислимо алгебраїчні доповнення матриці А і складемо з них допоміжну матрицю
А1.
А11=9; А12=1; А21= -5; А22=2.
А11 А12 9 1
А1= А21 А22 , А1= -5 2 . 
3. Транспонуємо матрицю А1 і одержимо союзну матрицю А .
 9 -5
Т
А= А1 = -5 2 .
4. Знайдемо матрицю Х=А-1 В;
 9 -5 9 -5 -2 3 -23 32
1 1 1 1
А-1= A = · 1 2 ; X= · 1 2  1 -1 = · 0 1 .
d 23 23 23

-23 32
1
Відповідь: Х= 0 1 .
23
Приклад 2: Розв’язати матричне рівняння.
1 1 2 х1 -1
2 -1 2  х2 = -4 - це записана система лінійних рівнянь:
4 1 4 х3 -2
А Х В
х1 + х2 + 2х3 = -1
2х1 - х2 + 2х3 = -4
4х1 + х2 + 4х3 = -2
Розв’язання:

1 1 2
1. d = 2 -1 2 = 6 , d  0. Таким чином рівняння має розв’язок
4 1 4

10
2. Знайдемо алгебраїчні доповнення А i j до кожного елемента матриці А.
А i j= (-1) i+j  M i j
-1 2
1+1 2
А11= (-1)  М11= (-1)  1 4 = - 4 - 2= - 6;

2 2
1+2 3
А12= (-1)  М12= (-1)  - 4 4 = - (8 - 8)= 0;
A13= 6; A21= -2; A22= -4; A23= 3; A31= 4; A32= 2; A33= -3.

А11 А12 А13 -6 0 6

3. А1= А21 А22 А23 = -2 -4 3
А31 А32 А33 4 2 -3 .

 -6 -2 4
Т
4. А= А1 =. 0 -4 2
6 3 -3 .

5.  -6 -2 4 -1 -2 4
1 1
А-1= A = 0 -4 2 = 0 -2/3 1/3
d 6
6 3 -3 1 1/2 -1/2 .
6.
-1 -1/3 2/3 -1 1
X = 0 -2/3 1/3  -4 = 2 - це відповідь.
1 1/2 -1/2 -2 -2 .
Приклад 3: Розв'яжемо рівняння виду (2) Х·А=В.
Для його розв'язання помножимо ліву і праву частину рівняння на А-1 (припустимо,
що А-1 існує).
Х·А=В.
Х·АА-1 =В·А-1 ; А·А-1 =Е.
Х·Е=В·А-1.
Х=В·А-1

Розв'яжемо таке матричне рівняння :

1 1 -1 6 2 -1
Х  2 -1 1 = 6 1 1
1 0 1 8 1 4 .

1 1 -1
1. dА = 2 -1 1 = -1+1-1-2= -3; d0; Розв’язки існують.
1 0 1 .

2. Знайдемо алгебраїчні доповнення А i j до кожного елемента матриці А.

А11 = -1; А21 = -1; А31 = 0; А12 = -1; А22 =2; А32 = -3; А13 = 1; А23 = 1; А33 = -3.

11
 -1 -1 1 ~ -1 -1 0
3. А1= -1 2 1 4. А = А1Т = -1 2 -3
0 -3 -3 . 1 1 -3 .

~ -1 -1 0 1/ 3 1/ 3 0
1 1
5. А-1=  А=- -1 2 -3 = 1/ 3 -2/ 3 1
d 3
1 1 -3 -1/ 3 -1/ 3 1 .

6 2 -1 1/3 1/3 0 3 1 1
-1
6. X= BA = 6 1 1  1/3 -2/3 1 = 2 1 2
8 1 4 -1/3 -1/3 1 1 2 3 .

Приклад 4: Розв'яжемо рівняння виду (3) А·Х·В = С.

Помножимо і ліву і праву частину рівняння зліва на А-1; справа на В-1 (якщо вони
існують);
А-1 ·А·Х·В-1 ·В = А-1 ·С·В-1
Е·Х·Е = А-1 ·С·В-1

Х=А-1·С·В-1

Розв'яжемо матричне рівняння :

1 -3 2 3 1 1 8 -4 -4
3 -4 0  2 1 2 = 18 5 10
2 -5 3 1 2 3 17 -3 -1 .

Розв'язання:

1. Знайдемо А-1 і В-1 (зробити самостійно).

-12 1 8 1/4 1/4 -1/4

-1 -1
А = -9 -1 6 ; В = 1 -2 1
-7 -1 5 -3/4 5/4 -1/4 .

2. Виконаємо множення:

-12 1 8 8 -4 -4 22 19 30
-1
А ·С= -9 -1 6  18 5 10 = 12 13 20
-7 -1 5 17 -3 -1 11 8 13 .

3. Знайдемо матрицю Х за формулою Х=А-1 ·С·В-1

22 19 30 1/4 1/4 -1/4 2 5 6

Х= 12 13 20  1 -2 1 = 1 2 5 - це відповідь.
11 8 13 -3/4 5/4 -1/4 1 3 2 .
12
 6. Системи лінійних рівнянь.
Система m лінійних рівнянь з n невідомими записується так:

а11 х1 + а12 х2 + ... + а1 n x n = в1

а21 в1 + а22 х2 + ... + а2 n х п = в2 (1)
...................................................
аm 1 х1 +аm 2 х2 + ... +аm n х n = в m

де числа х1, х2,..., х n - невідомі; а11, а12, ... , а m n - коефіцієнти. Коефіцієнт при
невідомому в рівняннях позначається а i j. Коротко систему записують так :
n
 aijxj= bi , і= 1,2, ..., m; і - номер рівняння; j- номер невідомого при даному
коефіцієнті.
j=1

Розв'язком системи лінійних рівнянь (1) називається будь-яка сукупність чисел

а1, а2, .., а n , яка при підстановці на місце невідомих х1, х2, ..., х n в рівняння системи,
перетворює їх у тотожності. Система лінійних рівнянь називається сумісною, якщо вона
має розв'язки. Якщо система лінійних рівнянь не має розв'язків, то вона називається
несумісною.
Сумісна система лінійних рівнянь може мати один або декілька розв'язків. Якщо система
має один розв'язок, то вона називається визначеною, якщо має більше одного розв'язку -
невизначеною.
7. Розв’язання систем лінійних рівнянь за допомогою
матричного рівняння.
Алгоритм.
Нехай задана система рівнянь:

x1 + x2 + 2x3 = -1
2x1 - x2 + 2x3 = -4
4x1 + x2 +4x3 = -2
Складемо матричне рівняння

1 1 2 x1 -1
2 -1 2  x2 = -4
4 1 4 x3 -2 .

А Х В
Як нам відомо, розв’язати матричне рівняння - це знайти елементи невідомої
матриці за формулою:
Х=А-1·В
1. Знайдемо визначник матриці А:
1 1 2
d = 2 –1 2 = 6  .
4 1 4
Таким чином система має розв’язок.
13
2. Обчислимо алгебраїчні доповнення всіх елементів матриці А за формулою:
А i j= (-1) i+j  M i j
-1 2
1+1 2
А11=(-1)  М11=(-1)  1 4 = -4-2=-6.

2 2
1+2 3
А12=(-1)  М12=(-1)  4 4 = 0.

1 1
4 4
А13=(-1)  М13=(-1)  2 -1 = 6.

А21= -2; А22= - 4; А23= 3; А31= 4; А32= 2; А33= -3 .

3. Складемо допоміжну матрицю А1 з алгебраїчних доповнень:
А11 А12 А13 -6 0 6
А1= А21 А22 А23 = -2 -4 3
А31 А32 А33 4 2 -3 .
~
4. Транспонуємо матрицю А1 і одержимо союзну матрицю А

~ -6 -2 4
А =А1T = 0 -4 2
6 3 -3 . ~
5. Знайдемо обернену матрицю за формулою: А-1=
A
d
-6 -2 4
1
А-1 = 0 -4 2
6
6 3 -3 .
6. Перевіримо чи правильно знайдена обернена матриця: АА-1 = Е;
де Е-одинична матриця

1 1 2 -6 -2 4 1 0 0
1
АА-1 = 2 -1 2   0 -4 2 = 0 1 0
6
4 1 4 6 3 -3 0 0 1 .

Таким чином, обернена матриця знайдена вірно.

7. Знаходимо матрицю Х за формулою: Х=А-1В.

-6 -2 4 -1 -1 -1/3 2/3 1 1
1
Х= 0 -4 2  -4 = 0 -2/3 1/3  -4 = 2
6
6 3 -3 -2 1 1/2 -1/2 -2 -2 .

1
Відповідь: Х= 2
-2 .
14
 8. Розв' язання систем n лінійних рівнянь з n невідомими за
формулами Крамера.

Нехай задана система лінійних рівнянь, в яких число рівнянь дорівнює числу невідомих.
а11 х1 + а22 х2 + ... + а1 n xn = b1
a21 x2 + a22 x2+ ... + a2 n xn = b2 (І)
..................................………….
am 1 x1 + am 2 x2 + ... + am n xn = bm
Матриця цієї системи має вигляд:
а11 а12 а13
А= а21 а22 а23
а31 а32 а33 .

Стовпчик вільних членів має вигляд: Стовпчик невідомих:

в1 x1
В= в2 X= x2
вn . xn .

Теорема Крамера. Система n лінійних рівнянь з n невідомим, визначник якої не

дорівнює 0, завжди сумісна і має один розв'язок, що обчислюється за формулами:

d1 d2 d n
x1= ; x2= ; xn= .
d d d

Ці формули називаються формулами Крамера.

Де d – визначник матриці коефіцієнт біля невідомих: d1, d2, d3, … , dn – отримуються
із визначника d шляхом заміни відповідного стовпця стовпцем вільних членів.
Приклад 1: Розв’язати за формулами Крамера систему лінійних рівнянь:
х1+х2+2х3= -1
2х1-х2+2х3= -4
4х1+х2+4х3= -2
1. Обчислимо визначник системи:
1 1 2
d= 2 -1 2 = 6;
4 1 4
2. Знайдемо допоміжні визначники:
-1 1 2 1 -1 2 1 1 -1
d1 = -4 -1 2 = 6; d2 = 2 -4 2 = 12; d3 = 2 -1 4 = -12.
-2 1 4 4 -2 4 4 1 -2
3. Знаходимо розв’язок за формулами Крамера:
d 6 d d  12
x1= 1 = = 1; x2= 2 = 12 = 2; x3= 3 = = -2.
d 6 d d 6
Відповідь: {1; 2; -2}.

15
 9. Розв’язування систем лінійних рівнянь методом Гаусса.
(метод послідовного виключення невідомих)

К. Гаусс (1777-1855)- німецький математик, фізик, астроном.

При розв’язанні даним методом необхідно систему рівнянь привести до

еквівалентної їй системи з трикутною матрицею.
Системи називають еквівалентними, якщо множини їх розв’язків співпадають. Ці дії
називають прямим ходом з одержаної трикутної системи зміні знаходять за допомогою
послідовних підстановок (зворотній хід).

При виконанні прямого ходу використовують наступні перетворення:

1) множення або ділення коефіцієнтів та вільних членів на одне й те ж саме число;
2) додавання та віднімання рівнянь системи;
3) перестановку рівнянь системи;
4) виключення із системи тих рівнянь, в яких всі коефіцієнти при невідомих та вільні
члени дорівнюють 0.

Приклад 1. Розв’язати за допомогою метода Гауса систему рівнянь.

3x + 2y – z = 4
2x – y + 3z = 9
x – 2y +2z = 3
Розв’язання:
Переставимо третє рівняння на місце першого:
x – 2y +2z = 3
3x + 2y – z = 4 (1)
2x – y + 3z = 9

Перетворимо цю систему в еквівалентну таким чином:

- перше рівняння – записуємо без зміни;
друге рівняння одержуємо так: від другого рівняння віднімаємо перше, яке
попередньо помножимо на 3:
3x + 2y – z = 4
- 3x – 6y + 6z = 9
0 + 8y – 7z = -5
- третє рівняння: від третього рівняння системи (1) віднімемо перше, попередньо
помноживши це перше на 2:
2x – y + 3z = 9
- 2x – 4y + 4z = 6
0 + 3y – z = 3
Система еквівалентна (1) буде мати вигляд:
x – 2y +2z = 3
8y – 7z = -5 (2)
3y – z = 3

Далі необхідно зробити так, щоб на місці коефіцієнта 8 при змінній у другому
рівнянні стояла 1.
16
Поділимо на 8 друге рівняння: x – 2y +2z = 3
y – 7/8z = -5/8 (3)
3y – z = 3
Знову перетворимо систему (3):
- перше і друге рівняння – без зміни;
- третє рівняння одержуємо так: від третього рівняння системи (3) віднімаємо
друге, попередньо помноживши його на 3:
3y – z = 3
- 3y – 21/8z = -15/8
31/8z = 39/8
Система, еквівалентна (3), має вигляд:
x – 2y +2z = 3
y – 7/8z = -5/8 (4)
31/8z = 39/8
Зворотній хід:
13 39 7 5
z= y– ·3=  x–2·2+2·3=3
8 8 8 8
39 13 21 5
z= : y- = x–4+6=3
8 8 8 8
5 21
z=3 y=  + x=3–2
8 8
16
y= x=1
8
y=2
Відповідь: (1;2;3)
Приклад 2. x1 + 2x2 + 3x3 + 4x4 = 11
2x1 + 3x2 + 4x3 + x4 = 12
3x1 + 4x2 + x3 + 2x4 = 13 (I)
4x1 + x2 + 2x3 + 3x4 = 14
x1 + 2x2 + 3x3 + 4x4 = 11
x2 + 2x3 + 7x4 = 10
x2 + 4x3 + 5x4 = 10 (II)
7x2 + 10x3 + 13x4 = 30
x1 + 2x2 + 3x3 + 4x4 = 11
x2 + 2x3 + 7x4 = 10
x3 – x4 = 0 (III)
x3 + 9x4 = 10
x1 + 2x2 + 3x3 + 4x4 = 11
x2 + 2x3 + 7x4 = 10
x3 – x4 = 0 (IV)
10x4 = 10
10x4 = 10 x3 – x4 = 0 x2 + 2x3 + 7x4 = 10 x1 + 2x2 + 3x3 + 4x4 = 11
x4 = 10:10 x3 – 1 = 0 x2 + 2 + 7 = 10 x1 + 2 + 3 + 4 = 11
x4 = 1 x3 = 1 x2 = 10 – 9 x1 = 11 – 9
x2 = 1 x1 = 2
Відповідь: (2;1;1;1)

17
18
19
20
21
22
 Вказівка до розв’язання задачі

Варіант 1

1. Згідно до таблиці 2 складаємо матрицю S1. Цією матрицею задається кількість

комплектуючих Z1, Z2, Z3 на одиницю випуску чотирьох видів продукції
B1, B2, B3, B4.
2 1 4 4
S1 = 3 0 5 5
4 3 0 0 .
2. Згідно до таблиці 1 складаємо матрицю S2. Цією матрицею задається кількість
вихідного матеріалу А1, А2, А3 на складання одиниці виробів Z1, Z2, Z3.
2 1 4
S2 = 3 0 5
4 3 0 .
3. Розраховуємо потрібну кількість вихідного матеріалу А1, А2, А3 на одиницю
кінцевої продукції B1, B2, B3, B4 за формулою:
2 1 4 2 1 4 4
K = S2  S1 = 3 0 5  3 0 5 5
4 3 0 4 3 0 0 .
4. Розраховуємо кількість вихідного матеріалу при виробничій програмі на квартал,
наведеній у таблиці 3.
B1 2
B = K  B2 = K  3
B3 4
B4 1 .

23
 Завдання для самостійної роботи
1. Виконати дії над заданими матрицями:
а) 2 -4 0 4 -1 -2
А = -1 5 1 ; B = 0 -3 5
0 3 -7 2 0 -4 .
Знайти: А + В; А  В; 3А - 2В.
б) 0 -1 2 3 1
А= 2 1 1 ; B= 2 1
3 6 1 1 0 .
3 7 1
Знайти: А  В.
в) 1 2 1 4 1 1
А= 2 1 2 ; B= 4 2 0
1 2 3 1 2 1 .
Знайти: АВ - ВА.
г) 1 2 -3 1
А= 1 0 2 ; B= 2 ; С= 2 0 5 .
4 5 3 0
Знайти: Д = АВС - 3Е (Е – одинична матриця).
д) 2 0
А= 3 4 2 ; B= 1 3 ; С= 1 3
1 0 5 0 5 0 4 .
T 2
Знайти: Д = (АВ) – C .
е)
А= 4 3 ; B = -28 93 ; С= 7 3
7 5 38 -126 2 1 .
Знайти: АВС.
ж) 1 1 -1
А = 3 -1 2 .
2 1 0
Знайти: А3.
2. Обчислити визначники:
а) -2 7 б) 2 4 1 в) -1 4 г) 5 -2 д) -8 -10 е) - а а ж) а + в а - в
3 8 -1 3 5 3 -2 7 -3 20 25 1 а а-в а+в
8 -2 6
з) sin α cos α к) 1 1 1 л) 1 2 3 4 м) 1 3 5 н) 2 4 1 о) 3 4 5 п) 1 1 1
-cos α sin α 2 -3 1 2 3 4 1 0 2 1 3 6 2 5 -6 -3 m n p
4 -1 -5 3 4 1 2 4 1 2 4 -1 -3 -4 5 1 m2 n2 p2
4 1 2 3
3. Знайти X із рівняння:
а) x2 x 1 б) x2 1 4
4 2 1 x -1 2
9 3 1 1 1 1

24
4. Розв’язати рівняння:
а) x 2 -1 б) 2 -3x 0 в) 3 5 7 г) z-1 5 0
x 4 0 =5 -3 2x 1 =1 x -4 6 = 0 2 3 1 =0
-5 1 3 -2 1 5 -x 1 -3 -4 2 0
5. Обчислити визначники:
1 1
а) 3 -2 7 б) 2 -3 1 в) 3 4 -5 г) tg α д) lg -4 е) sin α 1
cos  10
1
-1 5 2 6 -6 2 8 7 -2 ctg α cos α 2 lg10 0
cos 
5 -12 3 2 -1 2 2 -1 8
ж) ( 12 ) 2 
31
32
з) lg 100 1 к) 16 1/ 4 ( 12 ) -1 л) 9 1/ 2 27 -1/ 3 м)
2
cos 
1
1
1 ( 12 ) 3 lg 1000 2 2 -3 1
3
-5 cos α

н) log 2 32 log 3 27 о) ( 13) 2 -2 п) 3 0 2 0 р) 1 0 1 с) 2 -1 1 0

log 4 16 log 5 125 0 -9 2 3 -1 4 2 1 3 0 1 2 -1
0 4 -2 3 5 0 -1 3 -1 2 3
5 2 0 1 3 1 6 1
6. Обернути матрицю:
а) 3 0 -2 б) 5 1 в) 6 1 -2 г) 4 1 -1 д) 2 3 е) 1 0 -2 ж) 4 -8 -5
-1 -6 1 4 2 -1 1 1 -1 -1 1 1 7 -1 3 1 -4 7 -1
2 1 2 -1 1 -2 2 -3 2 6 1 2 -3 5 1
7. Задані матриці:
А= 3 2 ; В= 1 2 7 ; С= 4 7
1 1 0 4 8 0 1
2 3
3 4 .
Розв’язати матричне рівняння : 1) AX = B ; 2) XA = C .
8. Розв’язати матричні рівняння:
а) 2 1 1 0 7 б) 4 3 2 8
1 1  X= 8 1 2 ; X 1 1 = 1 1 .
0 -1
9. Розв’язати системи лінійних рівнянь за допомогою матричного рівняння та за
формулами Крамера:
а) 5x + 2y = 11 б) 2x + 3y = 8 в) x + 4y = 12 г) 3x + 4y + 2z = 8
4x – y = 14 x – 2y = -3 3x – 2y = -6 x + 5y + 2z = 5
2x + 3y + 4z = 3
д) x + 7y = 0 е) 9x + 2y = 8 ж) 3x + ay = 7 з) x + 2y – z = 2
3x – 5y =2 4x + y = 3 2x + ay = -2 2x – 3y + 2z = 2
3x + y + z = 8
к) x + 3y – 6z = 12 л) 2x + 4y + z = 4 м) 2x + y – z = 0 н) 2x + z = 6
3x + 2y + 5z = -10 3x + 6y + 2z = 4 x – y – 3z = 13 3x – 4y = -2
2x + 5y – 3z = 6 4x – y – 3z = 1 3x – 2y + 4z = -15 2y – z = 2

25
 о) 2x – 3y + 3z = -10 п) -x + 3y + 2z = 3 р) x + y – z = -2 c) -x + 2y + z = -4
x + 3y – 3z = 13 2x – 5y + 4z = 3 x + 2y + z = -2 -3x –2y – 5z = 5
x+z=0 3x – 10y – 14z = -18 x – y + z = 4 4x – 2y + 2z = 17
10. Розв’язати системи рівнянь:
а) x + y –z = 0 б) 10x + y + 4z = 1 в) 5x - 3y + 2z = 19 г) 2x – y + 2z = -3
3x + 2y + z = 1 x – 2y – 7z= -3 4x + 5y – 3z = 31 x + 2y – z = 4
x–y–z=2 2x + y + 5z = 0 3x + 7y – 4z = 31 3x + y – 3z = 3

д) 4x + y – 2z = 10 е) 4x – y – 5z = 1 ж) 3x + 4y + 2z = 75 з) 3x – 2y + z = -3
-x + 3y – z = -1 x + y – 2z = 6 5x – 6y – 4z = -3 5x + y - 2z = 11
3x – y + 5z = 1 3x – 2y – 6z = -2 -4x + 5y + 3y = 1 x+y+z=1

к) 3x + 2y + z = 14 л) 2x – 3y + z = -3 м) x + y + z = 5 н) 5x + y – 2z = 5
2x + y + 4z = 12 x + 5y – z = -1 x–y+z=1 10x + y + z = 0
x + 3y + 2z = 11 3x + y + 4z = 11 x+z=2 x – y + z = 11

о) x – y + 3z = 3 п) x + y + z = 5 р) 5 – 2x = z – 3y
3x + y – 6z = -7 x–y+z=1 1–y=x–z
9x – 2y – z = 3 x+z=3 2 – 3x =1 – 5z

5 x  7 y  2 8 x  3 z  4 11x  5 z  4 x  18 x
c)*   т)* y + = 41
12 21 14 2
11x  5 z  12 3 y  7 z  2 x 8 z  3x  82 z 41
  x+ =
14 18 21 4 2
7
3x – y –2z = 16 y + = 34
5

11. Розв’язати матричним способом:

а) 3x1 – 5x2 = 13 б) 3x1 – 4x2 = -6 в)
5x1 + 8x2 + x3 = 2
2x1 + 7x2 = 81 3x1 + 4x2 = 18 3x1 – 2x2 + 6x3 = -7
2x1 + x2 – x3 = -5
г) 2x1 – 3x2 + x3 = -7 д) x + 2y + z = 8 е) 3x + 2y – 5z = 0
x1 + 4x2 + 2x3 = -1 3x + 2y + z = 10 2x – 3y + 4z = 3
x1 – 4x2 = -5 4x + 3y – 2z = 4 x + 2y – z = 2
12. Розв’язати систему рівнянь довільним способом.
а) 7x – 3y + 5z = 32 б) x – 2y + 3z = 6 в) 4x – 5(y + 1) = 1
5 1
5x + 2y + z = 11 2x + 3y – 4z = 20 y – z = -1
12 2
5 1 3
2x – y + 3z = 14 3x – 2y – 5z = 6 x + y – z = -1
6 3 2
г) 5x + y – 3 z = -2 д) 5x + 3y + 3z = 48
4x + 3y + 2z = 16 2x + 6y – 3z = 18
2x – 3y + z = 17 8x – 3y + 2z = 21

26
13. Розв’язати систему рівнянь за формулами Крамера:
3
а) 2x + 3y = 13 б) 10x + 27y = 10 в) x + 3 = y г) 4x + 9y = 21
4
1 1
5x – y = 7 -25x + 12y = -25 2 x+1=1 y 12x + 15y = 51
2 3
д) 5x - 2y = 7 е) 8x – y = -15 ж) 4x – 9y = 22a з) 3x + 4y = 18
3x + 4y = 25 -x + 8y = -6 11x + 5y = a 2x + 5y = 19
14. Розв’язати системи рівнянь методом Гауса:
а) x1 + 2x2 + 3x3 = 6 б) 2x1 + 3x2 – x3 + x4 = -3
2x1 + 3x2 – x3 = 4 3x1 – x2 + 2x3 + 4x4 = 8
3x1 + x2 – 4x3 = 0 x1 + x2 + 3x3 – 2x4 = 6
-x1 + 2x2 + 3x3 + 5x4 = 3
15. Взуттєва фабрика спеціалізується на випуску товарів трьох видів: чобітків,
босоніжок, кросівок. При цьому використовується сировина трьох видів: S1, S2, S3.
норми використання кожного типу сировини на одну пару взуття та об’єм
використання сировини на 1 день задані таблицею. Знайти щоденний випуск взуття.
Норми використання сировини
Норма використання
на одну пару;
Вид сировини сировини
ум. од.
на 1 день
Чобітки Босоніжки Кросівки
S1 5 3 4 2700
S2 2 1 1 900
S3 3 2 2 1600
Вказівка: нехай кожен день фабрика виробляє X1 пар чобітків, X2 пар босоніжок,
X3 пар кросівок.
Тоді у відповідності з використанням сировини кожного виду маємо систему
рівнянь, яку можливо розв’язати будь-яким відомим способом.
5x1 + 3x2 + 4x3 = 2700
2x1 + x2 + x3 = 900
3x1 + 2x2 + 2x3 = 1600
16. Розв’язати системи рівнянь:
а) x - 2y + 2z = 13 б) x + y - z = -9 в) -x + 2y + z = -4
3x + 2y - 10z = -33 -x + y + 3z = 17 -3x - 2y - 5z = 5
-2x + y + 5z = 7 2x - 3y + 3z = 32 4x - 2y + 2z = 17

г) x + y + 4z = 1 д) x - 2y + z = -4 е) x + y + z = 0
-3x - y + 2z = 27 -4x + 3y + 6z = 13 x-y+z=2
x + 5y - z = -5 5x - 8y + 3z = -3 3x + y + z = -2

ж) x + y - z = 0 з) x + y + z = -2 й)* x +y - z = -6
3x + 2y + z = 1 2x + y - z = 5 2x - 2y + 2z = 3
x-y-z=2 x - y + 2z = -3 3x + 3y - 3z = 2

27
 Відповіді:
1. г) 1 0 10 д) 9 -13 е) 2 0 ж) 7 0 0
6 -3 15 22 9 0 3 0 7 0
34 0 82 0 0 7

2. а) -37; б) 218; в) -10; г) -1; д) 0; е) -2а; ж) 4ав; з) 1;

к) 40; л) 160; м) -25; н) 9; о) 60; п) (m-n) (n-p) (p-m);

3. а) 2 ; 3 б) -1 ; 2.

5. а) 0; б) 10; в) 0; п) -54; р) -6; с) 0.

7. 1) 1 -6 -9 2) -3 13
-1 10 17 -1 3
-1 5
-1 0

8. а) -7 -1 5 б) -6 26
15 2 -3 0 1
1 -4
1 7 4
9. а) (3;-2) б) (1;2) в) (0;3) г) (2;1;-1) д) (  ; ) е) (2;-5) ж) (1; )
13 16 а
з) (1;2;3) к) (0;0;-2) л) (-2;3;-4) м) (-1;-2;-4) н) (2;2;2) о) (1;3;-1)
1 2
п) x є R р) ( ;-2;1 ) с)
3 3
1
10. а) (1;-1;  ) б) (0;5;-1) в) (5;4;3) г) (-1;3;1) д) (2;0;-1) е) (0;4;-1)
4
ж) (1;-2;5) з) (1;2;-2) к) (3;2;1) л) (-2;1;4) м) н) (-1;10;0)
о) (1;2;2) п) x є R р) (2;0;1) с)* (11;3;7) т) (18; 32;10) .

11. а) (16;17) б) (2;3) в) (-3;2;1) г) (-1;1;-2) д) (1;2;3) е) (1;1;1)

12. а) (2;-1;3) б) (8;4;2) в) (9;6;7) г) (3;-2;5) д) (3;5;6)

13. а) (2;3) б) (1;0) в) (6;12) г) (3;1) д) (3;4) е) (-2;1) ж) (а;-2а) з) (2;3)

14. а) (1;1;1) б) (1;-1;2;0)

15. (200;300;200)

16. а) (-1;-5;2) б) (1;-3;7) в) г) (-8;1;2) д)

13 10 15
е) (-1;-1;2) ж) (1;-1;0) з) (1;-2;1) и) ( ; ; )
12 3 4

28
 Екзаменаційні питання.
1. Означення матриці. Види матриць. Дії над матрицями.

2. Визначник матриці. Визначники другого і третього порядку, їх

властивості і правила обчислення.

3. Мінори та алгебраїчні доповнення.

4. Обернена матриця і правила її знаходження.

5. Види матричних рівннянь і методи їх розв’язання.

6. Розв’язання систем лінійних рівнянь за допомогою матричних рівнянь.

7. Формули Крамера для розв’язання систем лінійних рівнянь.

8. Метод Гауса.

9. Застосування матриць в економіці.

29