1. Знайдемо коефіцієнти, використовуючи метод найменших квадратів.

Для цього треба

перетворили надвизначену систему лінійних рівнянь в нормальну. Маємо:
n n n
a1 ∑ xi a2 ∑ x i ∑ yi
2
n a0
i=1 i=1 i=1
n n n n
a0 ∑ x i a1 ∑ x i a2 ∑ x i ∑ xi yi
2 3

i=1 i=1 i=1 i=1

n n n n
a0∑ xi a1 ∑ xi a2∑ xi ∑ x i2 y i
2 3 4

i=1 i=1 i=1 i=1

Позначимо відповідно S(1) = сума x за першим степенем, S(2) - за другим і так далі, S(5) – сума у,
S(6) – сума добутків х на у, S(7) – сума добутків квадрату х на у. Знайдемо ці числа:

S(1) = 0+1+2+3+4+5 = 15

S(2) = 0+1+4+9+16+25 = 55

S(3) = 0+1+8+27+64+125 = 225

S(4) = 0+1+16+81+256+625 = 979

S(5) = 2.1+7.7+13.6+27.2+40.9+61.1 = 152.6

S(6) = 0*2.1+1*7.7+2*13.6+3*27.2+4*40.9+5*61.1 = 585.6

S(7) = 0*2.1+1*7.7+4*13.6+9*27.2+16*40.9+25*61.1 = 2488.8

Маємо систему, яку вирішуємо через метод Крамера:

6 15 55 152 .6
15 55 225 | 585.6
55 225 979 2488.8

| |
6 15 55
∆= 15 55 225 = 3920
55 225 979
 | |
152.6 15 55
∆ 0= 585.6 55 225 =9716
2488.8 225 979

| |
6 152.6 55
∆ 1= 15 585.6 225 =9248.4
55 2488.8 979

| |
6 15 152.6
∆ 2= 15 55 585.6 =7294
55 225 2488.8

Отже:

∆0
а0 = = 2.47857
∆
∆1
а1 = = 2.35929
∆
∆2
а2 = = 1.86071
∆
Коефіцієнти збігаються, отже апроксимація виконана коректно.

2. Бачимо, що в першому стовпці елементи під головною діагоналлю вже нульові, отже, онулюємо
елемент а32. Маємо:

Знайдемо потрібний вектор W:

S=||a2||(де а2 – 2 стовпець матриці без елементу а12) = 3.606

µ = (2 S (S−a 22))−1 /2 = 0.1449. Тоді:

T
W = µ(0,a22-S,a32) = (0, -0.95721, 0.2898)
Тоді:

1 0 0 −2 1 3
А1 = (E-W*W )A = 0 −0.8326 0.5548 * A = 0
T
3.6074 −1.1096
0 0.5548 0.832 0 −0.0004 −1.664
Бачимо, що вийшла верхньотрикутна матриця, отже – розклад правильний. Через велику кількість
розрахунків, для знаходження власних чисел використаємо пакет Mathematica:
Як бачимо, при зростанні ітерацій елементи на головній діагоналі починають прямувати до
відповідних значень -2,-3,-2, що і є власними значеннями нашої матриці.