Визначники

доц. I.В. Орловський

Кафедра математичного аналiзу та теорiї ймовiрностей

доц. I.В. Орловський, МАтаТЙ Матрицi

1. Означення визначника

Довiльнiй квадратнiй матрицi n-го порядку

 
a11 a12 ··· a1n
 a21 a22 ··· a2n 
A=  ··· ···

··· ··· 
an1 an2 ··· ann

можна поставити у вiдповiднiсть число, яке називається, визначником (детермiнантом)

матрицi A, позначається
 
 a11 a12
 ··· a1n 

 a21 a22
 ··· a2n 
 або |A| або det A або ∆,
 ··· ··· ··· ··· 
 
 an1 an2 ··· ann 

i наводиться нижче.

доц. I.В. Орловський, МАтаТЙ Матрицi

Визначники 1-го, 2-го та 3-го порядкiв
Означення 1
Визначником 1-го порядку матрицi A = (a11 ) називається вираз det A = a11 ;

Означення 2
Визначником
 2-го порядку
 матрицi A називається вираз
 a11 a12 
det A =   = a11 a22 − a12 a21 ;
a21 a22 

Означення 3
Визначником 3-го порядку матрицi A називається вираз
 
 a11 a12 a13 
 
det A =  a21 a22 a23  =a11 a22 a33 + a12 a23 a31 + a21 a32 a13 −
 a31 a32 a33  (1)
− a31 a22 a13 − a21 a12 a33 − a32 a23 a11 ;

доц. I.В. Орловський, МАтаТЙ Матрицi

Схема обчислення визначника 2-го порядку

Розрахунок визначника 2-го порядку можна проiлюструвати схемою, зображеною нижче

Рис.:

Приклад 1
 
2 −3
Знайти визначник матрицi .
  5 6
 2 −3 
 5 6  = 2 · 6 − 5 · (−3) = 12 − (−15) = 27.
 

доц. I.В. Орловський, МАтаТЙ Матрицi

Схеми обчислення визначника 3-го порядку

1. Правило трикутникiв розрахунку визначникiв 3-го порядку: У формулi (1) зi знаком

„+“ беруться добуток елементiв головної дiагоналi та добутки елементiв, що знаходяться у
вершинах двох трикутникiв з основами, паралельними головнiй дiагоналi; зi знаком „-“
беруться добуток елементiв другої (побiчної) дiагоналi та добутки елементiв, що
знаходяться у вершинах двох трикутникiв з основами, паралельними побiчнiй дiагоналi.
Схематично її можна зобразити наступним чином

Рис.:

доц. I.В. Орловський, МАтаТЙ Матрицi

2. Правило Саррюса полягає у дописуваннi справа вiд визначника 1-го та 2-го стовпцiв
зi збереженням порядка. Зi знаком “+” у формулi (1) беруться добутки елементiв головної
дiагоналi та паралельних їй; зi знаком “−” у формулi (1) беруться добутки елементiв
побiчної дiагоналi та паралельних їй. Схематично це правило проiлюстровано нижче

Рис.:

доц. I.В. Орловський, МАтаТЙ Матрицi

Приклад 2
Обчислити визначник 3-го порядку за правилом трикутника
 
1 2 −3
 
0 5 1 
 
2 4 1 

доц. I.В. Орловський, МАтаТЙ Матрицi

Поняття визначника n-го порядку

Означення 4
Перестановкою з n натуральних чисел (1, 2, ..., n) називають довiльну впорядковану
множину з цих чисел. Позначається (α1 , α2 , ..., αn ).

Приклад 3
З 2-х натуральних чисел (1, 2) можна утворити лише двi перестановки:

(1, 2), (2, 1).

Приклад 4
З 3-х чисел (1, 2, 3) можна утворити 6 перестановок:

(1, 2, 3), (1, 3, 2), (2, 1, 3), (2, 3, 1), (3, 1, 2), (3, 2, 1).

Зазначимо, що загальна кiлькiсть перестановок з n-елементiв дорiвнює n!.

доц. I.В. Орловський, МАтаТЙ Матрицi

Означення 5
Пара чисел (i, j) у перестановцi (α1 , α2 , ..., αn ) називається iнверсiєю, якщо i > j.

Виберемо з перестановки (α1 , α2 , ..., αn ) всi можливi пари зi збереженням порядку. Всього
таких пар буде Cn2 = n(n−1)
2 . Позначимо через J – загальну кiлькiсть iнверсiй, серед
обраних пар.

Приклад 5
Нехай задано перестановку (1, 4, 3, 2). Тодi можна утворити всього 6 пар:
(1, 4), (1, 3), (1, 2), (4, 3), (4, 2), (3, 2)), але лише три з них, а саме (4, 3), (4, 2), (3, 2)
утворюють iнверсiї. Отже, J = 3.

доц. I.В. Орловський, МАтаТЙ Матрицi

Означення 6
Визначником n-го порядку матрицi A називається вираз
 
 a11 a12
 · · · a1n 
 a a22 · · · a2n  X
det A =  21 = (−1)J a1α1 · a2α2 · .... · anαn ,
· · · ··· ··· ···  
 (α1 ,α2 ,...,αn )
 an1 an2 · · · ann 

де сума береться по всеможливим перестановкам (α1 , α2 , ..., αn ) з елементiв множини

(1, 2, ..., n), J - кiлькiсть iнверсiй у вiдповiднiй перестановцi (α1 , α2 , ..., αn ).

Зауваження
Зазначимо, що сума мiстить всього n! доданкiв, причому модуль кожного доданка цiєї суми
є добутком n множникiв - елементiв визначника, взятих по одному з кожного рядка i
кожного стовпчика.

доц. I.В. Орловський, МАтаТЙ Матрицi

2. Розклад визначника за будь-яким рядком (стовпцем)

Означення 7
Мiнором деякого елемента aij визначника n-го порядку називається визначник n − 1-го
порядку, який отримано з початкового, шляхом викреслювання рядка i стовпчика на
перетинi яких знаходиться обраний елемент. Позначається Mij .

Приклад 6
 
 a11 a12 a13 
 
Наприклад, якщо ∆ =  a21 a22 a23 , тодi

 a31 a32 a33 

доц. I.В. Орловський, МАтаТЙ Матрицi

Означення 8
Алгебраїчним доповненням елемента aij визначника n-го порядку називається його
мiнор, взятий зi знаком „+“, якщо сума i + j - парне число, i зi знаком „-“, якщо ця сума
непарна. Позначається Aij : Aij = (−1)i+j Mij .

В попередньому прикладi A11 = +M11 , A32 = −M32 .

доц. I.В. Орловський, МАтаТЙ Матрицi

Визначник дорiвнює сумi добуткiв елементiв деякого рядку (стовпчику) на вiдповiднi їм
алгебраїчнi доповнення.
Розклад визначника n-го порядку за i-м рядком (для довiльного i = 1, n):
n
X
det A = ai1 · Ai1 + ai2 · Ai2 + ... + ain · Ain = aij · Aij . (2)
j=1

Розклад визначника n-го порядку за j-м стовпчиком (для довiльного j = 1, n):

n
X
det A = a1j · A1j + a2j · A2j + ... + anj · Anj = aij · Aij . (3)
i=1

Означення 9
Квадратна матриця A називається невиродженою, якщо визначник ∆ = det A 6= 0. В
протилежному випадку (∆ = 0) матриця A називається виродженою.

доц. I.В. Орловський, МАтаТЙ Матрицi

3. Основнi властивостi визначникiв I
1 (Рiвноправнiсть рядкiв та стовпцiв) Визначник матрицi не змiнюється при її
транспонуваннi:
   
 a11 a12 · · · a1n   a11 a21 ··· an1 
   
T
 a21 a22 · · · a2n   a12 a22 ··· an2 
|A| = |A | або  = .
 ··· ··· ··· ···   ··· ··· ··· ···
  

 an1 an2 · · · ann   a1n a2n ··· ann 

2 (Антисиметричнiсть) При перестановцi двох рядкiв (стовпцiв) визначник змiнює знак:

доц. I.В. Орловський, МАтаТЙ Матрицi

3. Основнi властивостi визначникiв II

3 (Однорiднiсть) Спiльний множник елементiв будь якого рядку (стовпця) визначника

можна винести за знак визначника:
   
 a11
 a12 · · · a1n   a11 a12 · · · a1n 
 
 ··· ··· ··· · · ·   ··· ··· ··· ··· 
  
 λai1 λai2 · · · λain  = λ  ai1 ai2 · · · ain  .
   
 ··· ··· ··· · · ·   ··· ··· ··· ··· 
  
 an1 an2 · · · ann   an1 an2 · · · ann 

4 (Умови рiвностi нулевi) Визначник матрицi дорiвнює нулю, якщо

1 один з рядкiв (стовпчикiв) матрицi складається з нулiв:
 
 a11 a12
 ··· a1n 

 ··· ··· ··· ··· 
 
i рядок −→  0 0 ··· 0  = 0;

 ··· ··· ··· ··· 
 
 an1 an2 ··· ann 

доц. I.В. Орловський, МАтаТЙ Матрицi

3. Основнi властивостi визначникiв III
2 матриця має два однаковi рядки (стовпцi):
 
 a11
 a12 ··· a1n 

 ··· ··· ··· ··· 
 
i рядок −→  b1 b2 ··· bn 

 ··· ··· ··· ···  = 0;
 
k рядок −→  b1 b2 ··· bn 

 ··· ··· ··· ··· 
 
 an1 an2 ··· ann 

3 матриця мiстить два пропорцiйнi рядки (стовпчика):

 
 a11 a12
 ··· a1n 

 ··· ··· ··· ··· 
 
i рядок −→  b1 b2 ··· bn 

 ··· ··· ··· ···  = 0;
 
k рядок −→  λb1 λb2 ··· λbn 

 ··· ··· ··· ··· 
 
 an1 an2 ··· ann 

доц. I.В. Орловський, МАтаТЙ Матрицi

3. Основнi властивостi визначникiв IV

5 (Лiнiйнiсть) Якщо елементи деякого рядку (стовпчика) визначника представляють

собою суми двох доданкiв, тодi визначник можна розкласти на суму двох вiдповiдних
визначникiв:
 
 a11
 a12 ··· a1n 
 ··· ··· ··· ··· 
 
i рядок −→  b1 + c1 b2 + c2 · · · bn + cn  =
 ··· ··· ··· ··· 
 
 an1 an2 ··· ann 
   
 a11 a12 · · · a1n   a11 a12 · · · a1n 
   
 ··· ··· ··· ···   ··· ··· ··· ··· 
   
=  b1 b2 · · · bn  +  c1 c2 · · · cn  .
 ··· ··· ··· ···   ··· ··· ··· ··· 
   
 an1 an2 · · · ann   an1 an2 · · · ann 

доц. I.В. Орловський, МАтаТЙ Матрицi

3. Основнi властивостi визначникiв V
6 Визначник не змiниться, якщо до елементiв одного рядку (стовпчика) додати
вiдповiднi елементи другого рядку (стовпчика), помноженого на одне i те саме число:
   
 a11 a12 · · · a1n   a11 a12 ··· a1n 
   
 ··· ··· ··· ···   ··· ··· ··· ··· 
   
 ai1 ai2 · · · ain   ai1 ai2 ··· ain 
   
 ··· ··· ··· ···  =  ··· ··· ··· ··· .
   
 ak1 ak2 · · · akn   ak1 + λai1 ak2 + λai2 · · · akn + λain 
   
 ··· ··· ··· ···   ··· ··· ··· ··· 
   
 an1 an2 · · · ann   an1 an2 ··· ann 

7 Визначник трикутної матрицi дорiвнює добутку елементiв головної дiагоналi:

 
 a11 a12
 · · · a1n−1 a1n 
 0 a22 · · · a2n−1 a2n 

 ··· ··· = a11 · a22 · · · · · ann .
 ··· ··· · · · 
 0 0 ··· 0 ann 

доц. I.В. Орловський, МАтаТЙ Матрицi

3. Основнi властивостi визначникiв VI

8 Визначник добутку двох квадратних матриць дорiвнює добутку їх визначникiв, тобто

|A · B| = |A| · |B|.

9 (Теорема анулювання) Сума добуткiв елементiв рядка(стовпця) визначника на

алгебраїчнi доповнення вiдповiдних елементiв iншого рядка (стовпця) дорiвнюють
нулю:
Xn
aik Ajk = 0, i 6= j. (4)
k=1

доц. I.В. Орловський, МАтаТЙ Матрицi

3. Основнi властивостi визначникiв VII

Доведення
Розглянемо для спрощення (4) з i = 1, j = 2 (при довiльних i, j аналогiчно). Помi-
тимо, що дана сума є розкладом визначника
 
 a11 a12 · · · a1n 
 
 a11 a12 · · · a1n 
 
∆ =  a31 a32 · · · a3n 
 ··· ··· ··· ··· 
 
 an1 an2 · · · ann 

n
P
за 2-м рядком. Звiдки, завдяки властивостi 4.2, a1k A2k = ∆ = 0, що й треба
k=1
було довести.

доц. I.В. Орловський, МАтаТЙ Матрицi

4. Метод зведення визначника до трикутного вигляду I

Даний метод заключається у приведеннi визначника, за допомогою елементарних

перетворень та властивостей визначника, до трикутного вигляду. Приведемо бiльш
детально цей метод за допомогою наступної схеми.
Схема методу зведення визначника до трикутного вигляду.
Розглянемо визначник ∆n = det A матрицi n-го порядку.
1 Якщо всi елементи 1-го стовпця визначника дорiвнюють нулю, тодi det A = 0. В
протилежному випадку переходимо до наступного пункту.
2 Будемо вважати, що a11 6= 0, оскiльки в протилежному випадку iснує деякий елемент
ai1 6= 0 (згiдно з I пунктом), який за допомогою перестановки i-го рядка з 1-м дасть
необхiдне (в цьому випадку необхiдно не забути перед визначником поставити знак

доц. I.В. Орловський, МАтаТЙ Матрицi

4. Метод зведення визначника до трикутного вигляду II

ai1
"−"). Тодi додамо до кожного i-го рядку, i = 2, n, 1-й рядок домножений на −
a11
(данi дiї не змiнюють визначника). Отримаємо
 
 a11 a12 · · · a1n 
   
 a a22 · · · a2n   0 ai1
∆n =  21

· · · · · · · · · · · ·  = aik = aik − a11 · a1k , i.k = 2, n =
 
 an1 an2 · · · ann 
 
 a11 a12 · · · a1n   0
a02n

 a22 · · ·
 0 a022 · · · a02n 
  
 
=   = a11 ·  · · · · · · ···  = a11 · ∆n−1 .
 · · · · ·0 · · · · · 0· · 
 0
a0nn
 
 an2 · · · 
 0 an2 · · · ann 

3 До визначника ∆n−1 застосовуємо 1 та 2 пункти

доц. I.В. Орловський, МАтаТЙ Матрицi

Приклад 7
Знайти визначник 4-го порядку  
1
 2 3 −1
2
 −1 2 0 
4 0 3 1 

2 1 −1 −1

доц. I.В. Орловський, МАтаТЙ Матрицi

Лiтература

Алєксєєва, I. В., Гайдей, В. О., Диховичний, О. О., Федорова, Л. Б. Математика в

технiчному унiверситетi. (Т. 1). К.: КПI iм. Iгоря Сiкорського, 2018
Дубовик В.П., Юрик I.I. Вища математика, - К.: Вища школа, 1998.
Конспект лекцiй з аналiтичної геометрiї та лiнiйної алгебри для студентiв
технiчних факультетiв // Уклад.: З.П. Ординська, I.В. Орловський, М.К. Руновська. -
К.: НТУУ «КПI», Електронне навчальне видання, свiдоцтво  030513. – 2013. – 131 с.
Письменный Д.Т. Конспект лекций по высшей математике, 1 часть. - М.: Айрис
Пресс, 2006.

доц. I.В. Орловський, МАтаТЙ Матрицi