Тестові завдання з вищої математики Пархоменко

Міністерство освіти і науки України
Миколаївський національний університет

імені В.О. Сухомлинського
О. Ю. ПАРХОМЕНКО
В. М. ДАРМОСЮК
Л. Я. ВАСИЛЬЄВА
Тестові завдання з вищої

математики
Навчальний посібник
для студентів закладів вищої освіти
Миколаїв
2019
УДК 51
Автори:
Пархоменко О. Ю., Дармосюк В. М., Васильєва Л. Я.
Рецензенти:
Хомченко А.Н. професор, доктор фізико-математичних наук, завідувач

кафедри прикладної та вищої математики Чорноморсь-
кого національного університету імені Петра Могили
Січкар Т.Г. Доцент, кандидат фізико-математичних наук, професор
кафедри загальної та прикладної фізики Національного
педагогічного університету імені М.П. Драгоманова
Навчальний посібник для студентів закладів вищої освіти
Рекомендовано вченою радою Миколаївського національного

університету імені В.О. Сухомлинського
(протокол №19 від 28.05.2019)
Посібник містить 400 теоретичних питань з закритою формою відповіді.
Питання розбитті на 5 блоків: «Лінійна алгебра», «Аналітична геометрія», «Фу-
нкція. Границя та неперервність. Диференціальне числення функції однієї змін-
ної», «Інтегральне числення функції однієї змінної. Функція багатьох змінних,
диференціальне числення», «Диференціальні рівняння. Ряди». Кожне питання
містить чотири варіанти відповіді, з яких тільки один вірний.
Відповідаючи на питання, студент матиме можливість самостійно актуалі-
зувати основні положення теоретичного матеріалу, а також підготуватися для
успішного складання підсумкового контролю знань за допомогою
комп’ютерного тестування.
Пархоменко О. Ю.
Тестові завдання з вищої математики./ О.Ю. Пархоменко,
В.М. Дармосюк, Л.Я. Васильєва: навчальний посібник.– Миколаїв: Миколаївсь-
кий національний університет імені В. О. Сухомлинського, 2019– 155 с.
2
Зміст
Зміст
Передмова……………………………………………………… 4
Тема 1. Лінійна та векторна алгебри ……………………….. 5
Відповіді до теми 1……………………………………………. 37
Тема 2. Аналітична геометрія……………………………….. 38

Відповіді до теми 2 ………………………………………….. 65
Тема 3. Функція. Границя та неперервність.

Диференціальне числення функції однієї змінної………….. 66
Відповіді до теми 3 ………………………………………….. 91
Тема 4 Інтегральне числення функції однієї змінної.

Функція багатьох змінних, диференціальне числення ……... 92
Відповіді до теми 4 …………………………………………… 123
Тема 5. Диференціальні рівняння. Ряди…………………… 124

Відповіді до теми 5 …………………………………………. 153
Список літератури……………………………………………. 154
3
О. Ю. Пархоменко, В. М. Дармосюк, Л. Я. Васильєва Тестові завдання з вищої математики
Передмова
Курс вищої математики є профілюючим курсом, фундаментом

математичної підготовки студентів природничих, математичних,
технічних та економічних спеціальностей. Одним із шляхів
формування якості професіоналізму майбутніх фахівців є створення і
вдосконалення системи діагностики рівня засвоєння теоретичного
матеріалу. Сучасні вимоги модернізації вищої освіти в Україні
зумовлюють впровадження в освітній процес тестового контролю
знань та вмінь студентів.
Авторами посібника розроблено теоретичні тестові питання з
п’яти тем курсу вищої математики, а саме: «Лінійна алгебра»,
«Аналітична геометрія», «Функція. Границя та неперервність.
Диференціальне числення функції однієї змінної», «Інтегральне
числення функції однієї змінної. Функція багатьох змінних,
диференціальне числення», «Диференціальні рівняння. Ряди».
Розроблені тестові запитання відповідають навчальній програмі з
курсу вищої математики. Пропонований збірник містить 400
теоретичних питань з закритою формою відповіді, по 80 з кожної
теми. Кожне питання містить чотири варіанти відповіді, з яких тільки
один вірний.
Відповідаючи на питання, студент матиме можливість самостійно
актуалізувати основні положення теоретичного матеріалу, а також
підготуватися для успішного складання підсумкового контролю знань
за допомогою комп’ютерного тестування.
Навчальний посібник «Тестові завдання з вищої математики»
пройшов апробацію на механіко-математичному факультеті та
факультеті економіки Миколаївського національного університету
ім. В. О. Сухомлинського та одержав позитивну оцінку у студентів та
викладачів кафедри фізики та математики.
Дана методична розробка може бути корисною як для поточного,
так і для підсумкового контролю рівня засвоєння студентами питань
теоретичної частини курсу вищої математики в рамках кредитно-
трансферної системи навчання.
4
Тема 1 «Лінійна та векторна алгебри»
1. Яка матриця називається транспонованою AT до матриці

 a11 a12 a1 n 
 
a a22 a2 n 
A   21 ?
 
 
 am1 am 2 amn 
 a1 n a2( n 1) a11 

 
a2 n a2( n 1) a21 
a) 
 
 
 amn am( n1) am1 
 a11 a21 am1 

 
a a22 am 2 
b)  12
 
 
 a1 n a2 n amn 
 am1 am 2 amn 
 
a a( m2)2 a( m1)n 
c)  ( m1)1
 
 
 a11 a12 a1 n 
d) AT   A
2. Яка квадратна матриця є одиничною?
1 0 0
1 1 0 
a) E  
 
 
1 1 1
5
1 0 0
0 1 0 
b) E  
 
 
0 0 1
1 1 1
0 1 1 
c) E  
 
 
0 0 1
1 0 0 0
1 1 0 0 
d) E  
 
 
0 0 1 1
3. Що називається добутком матриці A на число  ?
a) Добутком матриці A на число  називається нова матриця

C   A , яка відрізняється від матриці A тим, що кожний
елемент першого рядка матриці A множиться на число 
  a11  a12  a1 n 
 
a a22 a2 n 
 A   21
 
 
 am1 am 2 amn 
b) Добутком матриці A на число  називається нова матриця

6
елемент першого стовпця матриці A множиться на число 

  a11 a12 a1 n 
 
a a22 a2 n 
 A   21
 
 
  am1 am 2 amn 
c) Добутком матриці A на число  називається нова матриця

елемент головної діагоналі матриці A множиться на
  a11 a12 a1 n 
 
a  a22 a2 n 
число   A   21
 
 
 am1 am 2  amn 
d) Добутком матриці A на число  називається нова матриця

елемент матриці A множиться на число 
  a11  a12  a1 n 

a  a22  a2 n 
 A   21
 
 
  am1  am 2  amn 
4. Яка матриця A 1 називається оберненою до матриці A ?
a) Квадратна матриця A 1 того ж порядку, що і A , називається

оберненою до A , якщо A  A1  0
b) Квадратна матриця A 1 того ж порядку, що і A , називається

оберненою до A , якщо A  A1  A1 A  E , де E – одинична
матриця того ж порядку
7
c) Квадратна матриця A 1 того ж порядку, що і A , називається

оберненою до A , якщо A1 A  A
d) Квадратна матриця A 1 того ж порядку, що і A , називається

оберненою до A , якщо A  A1  A
5. Для якої матриці A існує обернена матриця A 1 ?
a) Матриця A повинна бути прямокутною розміру m  n ,

причому кількість рядків m більша кількості стовпців n
(m  n )
b) Матриця A повинна бути квадратною (m  n) і особливою

(det A  0)
c) Матриця A повинна бути прямокутною розміру m  n ,

причому кількість рядків m менша кількості стовпців n ,
(m  n )
d) Для того, щоб матриця A мала обернену A 1 необхідно і

достатньо, щоб матриця A була квадратною (m  n) і
невиродженою (det A  0)
6. Визначник дорівнює нулю
a) якщо всі елементи головної діагоналі дорівнюють нулю
b) якщо до будь-якого рядка або стовпчика додати інший

рядок або стовпчик, помножений на деяке число
c) якщо він має два однакових рядки або стовпці
d) якщо елементи будь-якого рядка або стовпчика рівні

8
7. Дві матриці називаються рівними
a) якщо вони мають однакові елементи
b) якщо вони мають однаковий розмір
c) якщо кількість рядків однієї дорівнює кількість стовпців

іншої
d) якщо вони мають однаковий розмір і в них рівні між собою

однаково розміщені елементи
8. Матриця називається прямокутною
a) якщо число рядків не дорівнює числу стовпців
b) якщо число рядків дорівнює числу стовпців
c) якщо елементи головної діагоналі дорівнюють елементам

допоміжної
d) якщо добуток елементів головної діагоналі дорівнює

добутку елементів допоміжної діагоналі
9. При множенні визначника на число:
a) його діагональні елементи множаться на це число
b) всі елементи довільного рядка або стовпця множаться на це

число
c) всі його елементи множаться на це число
d) один з його елементів множиться на це число
9
10. Квадратна матриця називається невиродженою, якщо:
a) її визначник не дорівнює нулю
b) її визначник дорівнює нулю
c) всі елементи на головній діагоналі не дорівнюють нулю
d) всі її елементи не дорівнюють нулю
11. Яка з наведених нижче операцій над матрицями не

виконується:
a) віднімання
b) множення на число
c) ділення на число
d) ділення
12. Однорідна система лінійних рівнянь з невідомими завжди:
a) має єдиний розв’язок
b) не має жодного розв’язку
c) має розв’язків
d) має хоча б один розв’язок
13. Якщо поміняти місцями будь-які два рядки (стовпці)

визначника,
a) то його знак зміниться на протилежний
b) то він дорівнюватиме нулю
10
c) то він дорівнюватиме добутку елементів головної діагоналі
d) то він дорівнюватиме добутку елементів пропорційних

рядків
14. В результаті множення двох прямокутних матриць

отримуємо матрицю
a) лише квадратну
b) що має стільки рядків, скільки рядків у першій матриці, і

стільки стовпців, скільки стовпців у другій матриці
c) що має стільки рядків, скільки рядків у другій матриці, і

стільки стовпців, скільки стовпців у першій матриці
d) того ж порядку, що і перша матриця
15. Різницею двох матриць одного і того ж розміру називають

нову матрицю того ж розміру, кожний елемент якої дорівнює
a) добутку відповідних елементів цих матриць
b) сумі відповідних елементів цих матриць
c) різниці відповідних елементів цих матриць
d) елементам першої матриці, які відсутні в другій матриці
16. Яке з наведених тверджень хибне ?
a) додавати і віднімати можна лише квадратні матриці
b) додавати можна матриці лише однакового розміру
11
c) в результаті множення двох матриць отримуємо нову

матрицю , яка має стільки рядків , скільки рядків в першій
матриці і стільки стовпців, скільки в другій матриці
d) добуток матриць АВ є визначеним лише в тому разі, коли

число рядків другої матриці дорівнює числу стовпців
першої матриці
17. Нульовою називається така матриця, у якої
a) всі елементи першого рядка є нулями
b) всі елементи є нулями
c) визначник дорівнює нулю
d) всі елементи деякого стовпця є нулями
18. Систему лінійних рівнянь можна розв’язати за правилом

Крамера, якщо її матриця:
a) квадратна вироджена
b) квадратна невироджена
c) тільки трикутна
d) прямокутна
19. Система лінійних рівнянь називається невизначеною, якщо:
a) вона має єдиний розв’язок
b) вона не має жодного розв’язку
c) вона має більше, ніж один розв’язок

12
d) визначник дорівнює нулю
20. Система m лінійних рівнянь називається несумісною, якщо

вона
a) має безліч розв’язків
b) має єдиний розв’язок
c) не має жодного розв’язку
d) визначник відмінний від нуля
21. Система лінійних рівнянь називається однорідною, якщо:
a) вона не має жодного розв’язку
b) всі вільні члени дорівнюють нулю
c) вона більше, ніж один розв’язок
d) хоча б один вільний член дорівнює нулю
22. Діагональною називається…
a) будь-яка матриця, в якій всі елементи, крім головної або

допоміжної діагоналі, дорівнюють нулю
b) будь-яка матриця, в якій всі елементи головної діагоналі

дорівнюють нулю
c) квадратна матриця, в якій всі елементи, крім головної

діагоналі, дорівнюють нулю
d) квадратна матриця, в якій всі елементи, крім допоміжної

діагоналі, дорівнюють нулю
13
23. Транспонованою називається матриця…
a) в якій всі елементи над або під діагоналлю дорівнюють

нулю
b) в якій всі елементи над або під головною діагоналлю

дорівнюють одиниці
c) в якій переставляються місцями рядки
d) в якій рядки міняються місцями з відповідними стовпцями
24. Одиничною називається …
a) матриця, в якій всі елементи дорівнюють одиниці
b) діагональна матриця, в якій всі елементи головної діагоналі

c) діагональна матриця, в якій всі елементи крім діагональних

d) квадратна матриця, в якій всі елементи головної діагоналі

25. При якій умові квадратна система лінійних рівнянь

 a11x1  a12 x2    a1n xn  b1 a11 a12  a1n
a x  a x    a x  b
 21 1 a 21 a22  a2 n

22 2 2n n 2
, де   – головний
     .........       
an1 x1  an 2 x2    ann xn  bn an1 an1  ann
визначник системи, має єдиний розв’язок?
a)   0
14
b)   0
c)   0
d)   0
26. Укажіть розв’язок матричного рівняння для

оборотних матриць та :
a)
b)
c)
d)
27. Добутком матриці на число називається така нова

матриця , кожний член якої утворюється…
a) в результаті множення першого рядка матриці на число
b) в результаті ділення першого рядка матриці на число
c) в результаті додавання числа , до кожного елемента

матриці
d) в результаті множення відповідних елементів матриці на

число
28. Яке з наведених тверджень хибне?
a) множити можна лише квадратні матриці
b) додавати можна матриці лише однакового розміру
15
c) добуток матриць AB є визначеним лише в тому разі, коли

число стовпців першої матриці А дорівнює числу рядків
другої матриці В
d) в результаті множення двох матриць отримуємо нову

матрицю, яка має стільки рядків, скільки рядків в першій
матриці і стільки стовпців, скільки в другій матриці
29. При якій достатній умові квадратна система лінійних рівнянь

 a11x1  a12 x2    a1n xn  b1 a11 a12  a1n
a x  a x    a x  b
 21 1 a 21 a22  a2 n

22 2 2n n 2
     .........       
an1 x1  an 2 x2    ann xn  bn an1 an1  ann
b1 a12  a1n
b2 a22  a2 n
визначник системи і (1)  ,
   
bn an 2  ann
a11 b1 a13  a1n a11 a12  b1

a21 b2 a23  a2 n a21 a22  b2
( 2)  , ... , ( n )  –
        
an1 bn an3  ann an1 an 2  bn
допоміжні визначники системи, не має жодного розв’язку?
a)   0 ,   0 ( j  1, 2, ..., n)
( j)
b)   0 ,   0 , j  1, 2, ..., n
( j)
c)   0 ,   0 ( j  1, 2, ..., n)
( j)
16
d)   0 , а хоча б один із визначників ( j ) ( j  1, 2, ..., n)

відмінний від нуля
30. Необхідною і достатньою умовою наявності ненульового

розв’язку однорідної квадратної системи лінійних рівнянь
 a11x1  a12 x2    a1n xn  0 a11 a12  a1n
a x  a x    a x  0
 21 1 a 21 a22  a2 n

22 2 2n n
    .........        

an1 x1  an 2 x2    ann xn  0 an1 an1  ann
визначник, є
a)   0
b)   0
c)   0
d)   0
31. Визначник | | дорівнює:
a)
b)
c)
d)
32. Який з наведених нижче добутків не входить у визначник

третього порядку:
a)
17
b)
c)
d)
33. Який з наведених нижче добутків входить у визначник

третього порядку:
a)
b)
c)
d)
34. Добутки і входять у визначник третього

порядку із знаками відповідно:
a) “+” і “+”
b) “+” і “-“
c) “-“ і “+”
d) “-“ і “-“

a) “+” і “+”
b) “+” і “-“
c) “-“ і “+”
18
d) “-“ і “-“

a) “+” і “+”
b) “+” і “-“
c) “-“ і “+”
d) “-“ і “-“
37. Матриця має розмірність 3×5 . Тоді матриця матиме

розмірність:
a) 1×5
b) 5×3
c) 3×1
d) 3×5
38. Матриці та мають однакову розмірність 2×3. Над ними

можна провести операцію:
a) перемножити на
b) поділити на
c) додати
d) перемножити на
19
39. Матриці та мають однакову розмірність 4× 2. Над ними

можна провести операцію:
a) відняти
b) перемножити на
c) перемножити на
d) поділити на
40. Матриці та мають розмірності 2×3 та 3× 4 відповідно.

Над ними можна провести операцію:
a) додати
b) від відняти
41. Дві матриці можна додати, якщо вони:
a) невироджені
b) квадратні
c) однакового розміру
d) діагональні
42. Матриці та називаються переставними, якщо:
a)
b)
20
c)
d)
43. Матриця має розмірність 5×4. Яку з операцій неможливо

виконати:
a) транспонувати
b) перемножити на
44. Матриця має розмірність 4×5. До неї можна додати

матрицю , якщо вона має розмірність:
a) 4×5
b) 4× 4
c) 5× 4
d) 5×5
45. Для квадратної матриці оберненою називається матриця

така, що:
a)
b)
c)
d)
21
46. Якщо – квадратна матриця, то дорівнює:
a)
b)
c)
d)
47. Якщо – невироджена матриця, то дорівнює:
a)
b)
c)
d)
48. Визначник одиничної матриці -го порядку дорівнює:
a)
b)
c)
d)
49. Сумісна система лінійних рівнянь з n ,(n  1)

невідомими називається визначеною, якщо вона:
a) має розв’язків
b) має розв’язків
22
c) має безліч розв’язкі
d) має єдиний розв’язок
50. Якщо визначник матриці дорівнює нулю, то її ранг:
a) співпадає з її розмірністю;
b) не дорівнює розмірності визначника;
c) значення рангу матриці менше за розмірність визначника;
d) не існує.

51. Що називається проекцією вектора AB на вісь l ?

a) Проекцією вектора AB на вісь l називається число прl AB ,
яке дорівнює довжині відрізка Al Bl між проекціями від-


повідно початку A і кінця B вектора на вісь l .

b) Проекцією вектора AB на вісь l називається число прl AB ,
яке дорівнює довжині відрізка між проекціями

Al Bl

відповідно початку A і кінця B вектора на вісь l , причому

довжина береться зі знаком "" , якщо вектор Al Bl
  
співнапрямлений з віссю l Al Bl  l , або довжина

береться зі знаком "" , якщо вектор Al Bl напрямлений
  
протилежно осі l Al Bl  l .
23

c) Проекцією вектора AB на вісь l називається число прl AB ,
яке дорівнює сумі довжин відрізків AAl і BBl , де Al і Bl –
проекції відповідно початку A і кінця B вектора AB на вісь


l

d) Проекцією вектора AB на вісь l називається вектор прl AB ,
 
який дорівнює сумі векторів AAl і BBl , де Al і Bl – проекції
відповідно початку A і кінця B вектора AB на вісь l .
52. Чому дорівнює проекція суми прl (a  b) ?
a) прl (a  b)  прl a  прl b  2прl a  прl b .
b) прl (a  b)  прl a  прl b .
c) прl (a  b)  прl a  прl b .
d) прl (a  b)  b прl a  a  прl b .

  
53. Проекція прa b вектора b на вектор a дорівнює
   
a) прa b | a | sin (a , b ) .
   
b) прa b | a | cos( a , b ) .
   
c) прa b | b | cos( a , b ) .
   
d) прa b | b | sin( a , b ) .
24

54. Напрямні косинуси cos  , cos  , cos  вектора a зв’язані
співвідношенням
a) cos 2   cos 2   cos 2   1.

b) cos 2   cos 2   cos 2  | a |2 .
c) cos   cos   cos   1.
d) | cos  |  | cos  |  | cos  | 1.


55. В якому випадку прl a  0 ?
 
a) Вектор a паралельний до осі l .
 
b) Вектор a утворює з віссю l кут 30 .
 
c) Вектор a утворює з віссю l кут 45 .
 
d) Вектор a перпендикулярний до осі l .
56. Чому дорівнюють координати вектора AB , якщо відомі коор-

динати його початку A( x A , y A , z A ) і кінця B( xB , y B , z B ) ?
a) AB  ( x A  xB ; y A  y B ; z A  z B ) .
b) AB  ( x A  x B ; y A  y B ; z A  z B ) .
c) AB  ( x B  x A ; y B  y A ; z B  z A ) .
d) AB  ( x A  x B ; y A  y B ; z A  z B ) .
25
57. Як обчислюється модуль (довжина) вектора

   
a  axi  a y j  az k ?

a) a  a x  a y  a z .

b) a   a x 2  a y 2  a z 2 .

c) a  a x 2  a y 2  a z 2 .

d) a  a x 2  a y 2  a z 2 .
 
58. Що називається добутком  a вектора a на скаляр  ?
 
a) Добутком вектора a на число  називається вектор  a ,
 
який має такі властивості: 1) |  a ||  || a | ; 2) якщо   0 ,
     
то 0  a  0 ; якщо   0 , то a  a ; якщо   0 , то a  a .
 
b) Добутком вектора a на число  називається вектор  a ,
 
який має такі властивості: 1) |  a |  | a | ; 2) якщо   0 , то
     
0  a  0 ; якщо   0 , то a  a ; якщо   0 , то a  a .
 
c) Добутком вектора a на число  називається вектор  a ,
 
який має такі властивості: 1) |  a ||  || a | ; 2) якщо   0 ,
   
то 0  a  0 ; якщо   0 , то a  a .
 
d) Добутком вектора a на число  називається вектор  a ,
 
який має такі властивості: 1) |  a |  | a | ; 2) якщо   0 , то
   
0  a  0 ; якщо   0 , то a  a .
26

59. Довжина якого з векторів дорівнює a  5 ?
   
a) a  3i  2 j  4k .
   
b) a  3i  2 j  2 3k .
   
c) a  2i  2 j  2 3k .
   
d) a  3i  2 j  4k .
   
60. Що називається скалярним добутком a  b векторів a і b ?
 
a) Скалярним добутком векторів a і b називається число, яке
     
дорівнює a  b  a b cos (a , b ) .
 
b) Скалярним добутком векторів a і b називається число, яке
     
дорівнює a  b  a b sin (a , b ) .
 
c) Скалярним добутком векторів a і b називається число, яке
   
дорівнює a  b  a  b .
 
d) Скалярним добутком векторів a і b називається число, яке
    
дорівнює a  b  a b cos (a , b ) .
 
61. Чому дорівнює скалярний добуток a b векторів
       
a  a x i  a y j  a z k і b  b x i  b y j  bz k ?
 
a) a  b  a x bx  a y b y  a z bz .
27
 
b) a  b  a x bx  a y b y  a z bz .
 
c) a  b  a x b y  a y bz  a z bx .
 
d) a  b  a x bx  a y b y  a z bz .
 
62. Чому дорівнює косинус кута   a , b між двома векторами
       
a  a x i  a y j  a z k і b  b x i  b y j  bz k ?
  a x bx  a y b y  a z bz
a) cos (a , b )  .
a x  a y  a z  bx  b y  bz
2 2 2 2 2 2
  a x bx  a y b y  a z b z
b) cos (a , b )  .
a x  a y  a z  bx  b y  bz
2 2 2 2 2 2
  a x bx  a y b y  a z bz
c) cos (a , b )  .
a x  a y  a z  bx  b y  bz
2 2 2 2 2 2
  a x bx  a y b y  a z bz
d) cos (a , b )  .
ax  a y  az
2 2 2
bx  b y  bz
2 2 2
 
63. Для того, щоб ненульові вектори a і b були ортогональними
 
(перпендикулярними) a  b , необхідно і достатньо, щоб
 
a) a b  0 .
 
b) b  0 .
a
 
c) b  0 .
a
28
 
d) a b  0 .
   
64. Для того, щоб ненульові вектори a  a x i  a y j  a z k і
   
b  b x i  b y j  bz k були колінеарними (паралельними) a || b ,
необхідно і достатньо, щоб
a) a x by  a y bz  a z bx  0 .
b) a x bx  a y by  a z bz  0 .
ax a y az
c)   .
bx b y bz
ax a y az
d)   .
b x b y bz
  
65. Що називається векторним добутком a  b вектора a на

вектор b ?
  
a) Векторним добутком a  b називається вектор c , який
        
задовольняє умовам: 1) c  a b sin (a , b ) ; 2) c  a , c || b ;
  
3) якщо вектори a , b , c відкласти від однієї точки, то з
 
кінця вектора c найкоротший поворот вектора a до

суміщення з вектором b видно здійснюваним проти ходу
годинникової стрілки.
  
b) Векторним добутком a  b називається вектор c , який
        
задовольняє умовам: 1) c  a b cos (a , b ) ; 2) c  a , c  b ;
29
  
 

  
c) Векторним добутком a  b називається вектор c , який
        
задовольняє умовам: 1) c  a b sin (a , b ) ; 2) c  a , c  b ;
  

кінця вектора c найкоротший поворот вектора a до

  
d) Векторним добутком a  b називається вектор c , який
        
задовольняє умовам: 1) c  a b sin (a , b ) ; 2) c  a , c  b ;
  
 

суміщення з вектором b видно здійснюваним за ходом
   
66. Векторний добуток a  b векторів a і b дорівнює нулю,
якщо
   
a) Вектори a і b перпендикулярні ( a  b).
   
b) Вектори a і b колінеарні a || b .
   
c) Вектори a і b утворюють між собою кут a , b   4 .
30
   
d) Вектори a і b утворюють між собою кут a , b   6 .
 
67. Чому дорівнює векторний добуток a b векторів
       
a  a x i  a y j  a z k і b  bxi  by j  bz k ?
  
i j k
 
a) a  b  a x ay az .
bx by bz
  
i j k
 
b) a  b  bx by bz .
ax ay az
  
i j k
 
c) a  b  a x  ay az .
bx by bz

i bx ax
  
d) a  b  j b y ay .

k bz az
 
68. Модуль (довжина) векторного добутку a  b дорівнює
     
a) | a  b || a || b | sin( a , b ) .

  |a|  
b) | a  b |  sin( a , b ) .
|b |
     
c) | a  b || a || b | cos( a , b ) .
31

  |b |  
d) | a  b |  sin( a , b ) .
|a|
  
69. Як розташований векторний добуток a  b  c по відношенню
 
до векторів a і b ?
      
a) a  b  c ; c  a ; c || b .
      
b) a  b  c ; c || a ; c || b .
      
c) a  b  c ; c || a ; c  b .
      
d) a  b  c ; c  a ; c  b .
  
70. Чому дорівнює мішаний добуток (a  b )  c трьох векторів
           
a  a x i  a y j  a z k , b  b x i  b y j  bz k і c  c x i  c y j  c z k ?
ax ay az
  
a) (a  b )  c  bx by bz .
cx cy cz
ax ay az
  
b) (a  b )  c  c x cy cz .
bx by bz
  
i j k
  
c) (a  b )  c  a x ay az .
bx by bz
32
  
i j k
  
d) (a  b )  c  bx by bz .
cx cy cz
  
71. В якому випадку мішаний добуток трьох векторів (a  b )  c
дорівнює нулю?
  
a) Вектори a , b , c взаємно перпендикулярні.
  
b) Вектори a , b , c лінійно незалежні.
  
c) Вектори a , b , c – компланарні (розташовані в одній
площині або в паралельних площинах).
  
d) Вектор a  b перпендикулярний до вектора c .
  
72. Які три вектори a , b , c утворюють базис у тривимірному
просторі?
  
a) Вектори , b , c утворюють у просторі базис, якщо вони
a
лінійно залежні.
  
b) Вектори a , b , c утворюють у просторі базис, якщо їх
  
мішаний добуток (a  b )  c  0 .
     
c) Вектори a , b , c утворюють у просторі базис, якщо a || b || c
  
d) Вектори , b , c утворюють у просторі базис, якщо вони
a
лінійно незалежні.
33
73. Два вектори утворюють базис на площині, якщо вони:
a) тільки одиничні неколінеарні.
b) тільки ортогональні.
c) довільні неколінеарні.
d) тільки одиничні колінеарні.
74. Три вектори утворюють базис в просторі, якщо вони:
a) довільні некомланарні.
a) тільки одиничні некомланарні.
b) довільні компланарні.
c) тільки одиничні компланарні.
75. Скалярним добутком двох векторів називається:
a) добуток їх довжин на синус кута між ними.
b) добуток їх довжин.
c) добуток їх довжин на косинус кута між ними.
d) косинус кута між ними.
76. Модулем векторного добутку двох векторів називається:
a) добуток їх довжин на косинус кута між ними.
b) добуток їх довжин на синус кута між ними.
c) добуток їх довжин.
34
d) синус кута між ними.
77. Мішаним добутком трьох векторів називається:
a) векторний добуток першого на векторний добуток другого і

третього.
b) скалярний добуток першого на векторний добуток другого і

третього.
c) добуток першого на скалярний добуток другого і третього.
d) добуток їх довжин.
78. Якщо вектори ̅ та ̅ , то ̅ ̅ дорівнює:
a)
b)
c)
d)
a)
b)
c)
d)
35
a)
b)
c)
d)
36
Відповіді до теми 1
1. b 41. c
2. b 42. b
3. d 43. d
4. b 44. a
5. d 45. b
6. c 46. d
7. d 47. d
8. a 48. c
9. b 49. d
10. a 50. с
11. d 51. b
12. d 52. c
13. a 53. c
14. b 54. a
15. c 55. d
16. a 56. c
17. b 57. d
18. b 58. a
19. c 59. b
20. c 60. a
21. b 61. d
22. c 62. d
23. d 63. b
24. b 64. d
25. d 65. c
26. a 66. b
27. d 67. a
28. a 68. a
29. d 69. d
30. d 70. a
31. c 71. c
32. a 72. d
33. b 73. c
34. b 74. a
35. a 75. c
36. d 76. b
37. b 77. b
38. c 78. a
39. a 79. b
40. d 80. c
37
Тема 2 «Аналітична геометрія»

1. Яке з рівнянь є рівнянням прямої у відрізках на осях?
x  x0 y  y0
a) 
m n
x y
b)  1
a b
c) Ax  By  C  0
d) y  kx  b
2. Яке з рівнянь є рівнянням прямої з кутовим коефіцієнтом?

x  x0 y  y0
a) 
m n
x y
b)  1
a b
c) y  kx  b
d) Ax  By  C  0
3. Яке з рівнянь є рівнянням прямої, що проходить через дві

задані точки?
y  y1 x  x1
a) 
y2  y1 x2  x1
y  y1 x  x1
b) 
y2  y1 x2  x1
y  y1 x  x2
c) 
y2  y1 x2  x1
d) y  y0  k  x  x0  .
38
4. Яке з рівнянь є канонічним рівнянням прямої?

x  x0 y  y0
a) 
m n
x y
b)  1
a b
c) y  kx  b
d) Ax  By  C  0
5. Які з рівнянь є загальним рівнянням прямої?

a) Ax  By  C  0
b) y  kx  b
c) y  y0  k  x  x0 
x y
d)  1
a b
6. Яке з рівнянь є рівнянням прямої, що проходить через задану
точку і має заданий кутовий коефіцієнт?
x y
a)  1
a b
y  y1 x  x1
b) 
y2  y1 x2  x1
c) y  kx  b
d) y  y0  k  x  x0 
7. Що називається кутовим коефіцієнтом k прямої l ?
a) Кут нахилу прямої l до осі Ox : k   .

b) Тангенс кута нахилу прямої l до осі Ox : k  tg .
39
c) Синус кута нахилу прямої l до осі Ox : k  sin  .

d) Косинус кута нахилу прямої l до осі Oy : k  cos  .
8. За якою формулою обчислюється кут  між двома прямими

l1 : y  k1 x  b1 і l2 : y  k2 x  b2 ?
k1  k2
a) tg 
1  k1k2
k1  k2
b) tg 
1  k1k2
k2  k1
c) tg 
1  k1k2
k2  k1
d) tg 
1  k1k2
9. В загальному рівнянні прямої Ax  By  С  0 вектор ( A, B) –

це
a) координати напрямного вектора прямої
b) координати точки, через яку проходить пряма
c) величини відрізків, які відтинає пряма на осях координат
d) координати нормального вектора
10. Прямі A1 x  B1 y  C1  0 і A2 x  B2 y  C2  0
перпендикулярні, якщо:
a) A1B1  А2 В2  0
b) A1 А2  B1В2  0
A1 B1
c) 
A2 B2
40
C1 B1
d) 
C2 B2
11. Пряма задана нормальним рівнянням x cos  y sin   p  0

Тут p - це:
a) довжина відрізка, який відтинає пряма на осі абсцис;

b) довжина відрізка, який відтинає пряма на осі ординат;
c) довжина відрізка між точками перетину прямої з
координатними осями;
d) відстань від початку координат до прямої.
12. Пряма задана нормальним рівнянням x cos  y sin   p  0
Тут  - це:
a) кут, який утворює пряма з додатнім напрямом осі Ox
b) кут, який утворює пряма з додатнім напрямом осі Oy
c) кут, який утворює нормаль до прямої з додатнім напрямом

осі Ox
d) кут, який утворює нормаль до прямої з додатнім напрямом
осі Oy
13. Яка з прямих відсікає на осях координат Ox , Oy відповідно

відрізки a  2, b  5 ?
a) 5x  3 y  10  0
b) 5x  2 y  9  0
c) 5x  2 y  10  0
d) 5x  2 y  10  0
41
14. Яка з прямих паралельна прямій y  3x  7 ?
x3 y 2
a) 
1 3
x3 y 2
b) 
6 2
x3 y 2
c) 
5 3
x3 y 2
d) 
4 3
15. Яка з прямих перпендикулярна до осі Ox ?
a) 5x  y  8  0
b) 5x  8  0
c) 5 y  8  0
d) 5x  5 y  8  0
16. Які з двох прямих перпендикулярні між собою?
 y  2 x  1,

a)  1
 y  x  3;
2
 y  2 x  1,

b)  1
 y  x  3;
3
 y  2 x  1,

c)  1
 y   x  1;
2
 y  2 x  5,
d) 
 y  3x  1.
42
17. Які з двох прямих паралельні між собою?
3x  y  5  0,
a) 
2 x  y  4  0;
3x  y  5  0,
b) 
3x  y  5  0;
3x  y  7  0,
c) 
6 x  y  7  0;
3x  y  5  0,
d) 
6 x  2 y  2  0.
4
18. Яка з прямих перпендикулярна до прямої y  x6 ?
3
a) 3x  4 y  8  0
b) 3x  4 y  7  0
c) 4 x  3 y  7  0
d) 4 x  3 y  8  0
19. Яка з прямих проходить через точку M 0 1, 2  ?
a) 2 x  3 y  8  0
b) 2 x  3 y  8  0
c) 2 x  8 y  3  0
d) 2 x  4 y  8  0
43
4
20. Відстань від точки до прямої y   x  7 дорівнює
3
a) 4
b) 2
c) 7
d) 6
21. Яка з площин паралельна до осі Ox ?
a) 3x  5 y  2 z  8  0
b) 3x  6 y  8  0
c) 3x  7 z  8  0
d) 5 y  3z  8  0
22. Яка з площин паралельна до осі Oy ?
a) 4 x  3 y  4 z  7  0
b) 4 x  5z  7  0
c) 4 x  2 y  9  0
d) 2 y  3z  18  0
23. Яка з площин паралельна до осі Oz ?

a) 3x  4 y  2 z  4  0
b) 3 y  5z  8  0
c) 3x  4 y  7  0
d) 5z  8  0
44
24. Яка з площин перпендикулярна до вектора n (3;4;  5) ?
a) 3x  4 y  5z  10  0
b) 3x  2 y  5z  7  0
c) 3x  4 y  5z  8  0
d) 3x  4 y  5z  8  0
25. Яка з площин відсікає на осях координат Ox , Oy , Oz

відповідно відрізки a  15, b  10, c  6 ?
a) 2 x  3 y  5z  30  0
b) 2 x  3 y  30  0
c) 2 x  3 y  4 z  12  0
x y z
d)   1
15 10 6
26. Яка з площин паралельна до площини Oxy ?
a) 3x  4 y  z  12  0
b) 5z  18  0
c) 5x  7  0
d) 3x  4 y  24  0
27. Яка з площин паралельна до площини Oyz ?
a) 5x  3 y  15  0
b) 3 y  2 z  12  0
c) 5 y  12  0
d) 3x  8  0
45
28. Яка з площин паралельна до площини Oxz ?

a) 7 y  15  0
b) 7 x  18  0
c) 2 x  3 y  12  0
d) 7 z  16  0
29. Яке з рівнянь є рівнянням площини у відрізках на осях?

a) Ax  By  Cz  D  0
b) z  ax  by  c
x  x0 y  y0 z  z0
c)  
e m p
x y z
d)   1
a b c
30. Які з двох площин паралельні між собою?
2 x  y  z  6  0
a) 
3x  y  z  2  0
2 x  y  z  4  0
b) 
2 x  y  z  2  0
2 x  y  3z  1  0
c) 
6 x  3 y  9 z  7  0
2 x  y  z  1  0
d) 
4 x  2 y  2 z  7  0
31. Які дві площини взаємно перпендикулярні?
3x  2 y  z  7  0
a) 
x  y  2z  8  0
46
3x  y  7  0
b) 
3 y  2 z  8  0
3x  y  z  7  0
c) 
x  2 y  z  8  0
3x  2 z  8  0
d) 
2 y  8 z  1  0
32. Які дві площини утворюють між собою гострий кут?
3x  y  z  5  0
a) 
x  y  2z  8  0
3x  y  z  6  0
b) 
x  y  z  8  0
3x  y  z  6  0
c) 
x  4 y  z  7  0
3x  y  2 z  5  0
d) 
2 x  4 y  3z  8  0
33. Які дві площини утворюють між собою тупий кут?
2 x  y  z  6  0
a) 
3x  4 y  z  7  0
2 y  z  5  0
b) 
3x  y  9  0
2 x  y  5  0
c) 
3 y  z  7  0
2 x  y  z  6  0
d) 
3x  4 y  3z  7  0
47
34. Як розташований вектор n ( A, B, C ) по відношенню до

площини  , загальне рівняння якої Ax  By  Cz  D  0 ?
a) Вектор n ( A, B, C ) паралельний до площини  .
b) Вектор n ( A, B, C ) перпендикулярний до площини  .
c) Вектор n ( A, B, C ) розташований у площині  .
d) Вектор n ( A, B, C ) утворює кут   45 з площиною  .
35. Яка з площин проходить через три задані точки M1 ( x1 , y1 , z1 ) ,

M 2 ( x2 , y2 , z2 ) , M 3 ( x3 , y3 , z3 ) ?
x  x1 y  y1 z  z1
a) x2  x1 y2  y1 z2  z1  0
x3  x1 y3  y1 z3  z1
x  x1 y  y1 z  z1
b) x2  x1 y2  y1 z2  z1  0
x3  x1 y3  y1 z3  z1
x  x1 y  y1 z  z1
c) x2  x1 y2  y1 z2  z1  0
x3  x1 y3  y1 z3  z1
x  x1 y  y1 z  z1
d) x2  x1 y2  y1 z2  z1  0
x3  x1 y3  y1 z3  z1
36. Як розташований вектор s (m, n, p) по відношенню до прямої

x  x0 y  y0 z  z0
l , канонічні рівняння якої   ?
m n p
a) Вектор s (m, n, p) паралельний до прямої l .
48
b) Вектор s (m, n, p) перпендикулярний до прямої l .
c) Вектор s (m, n, p) утворює кут   30 з прямою l .
d) Вектор s (m, n, p) утворює кут   45 з прямою l .
37. Яка з прямих проходить через точку A(4;4;2) ?
x 1 y z  2
a)  
4 7 3
x  4 y 1 z
b)  
4 7 1
x 1 y 1 z
c)  
3 5 2
x2 y 5 z
d)  
5 2 7
38. Яка з прямих проходить через дві точки M1 1;  1;1 і
M1  3;  4;6  ?
x 1 y 1 z 1
a)  
2 3 5
x 3 y  4 z 6
b)  
2 3 4
x 1 y 1 z 1
c)  
2 3 5
x 1 y  4 z
 
d) 2 5 7
49
39. Які з двох прямих перпендикулярні між собою?
 x 1 y 3 z
 3  7

2
a) 
 x 1  y 1 z  4

 1 2 11
 x 1 y  2 z
 3  4  5
b) 
 x  2  y  z 1
 2 1 2
 x 1 y  2 z
 3  4  5
c) 
 x 1  y  2  z
 2 1 1
 x 1 y  2 z
 3  4  5
d) 
 x 1  y  3  z  2
 2 1 1
40. Яка з прямих l розташована в площині  ?
 x 1 y  2 z
l :  
a)  3 2 1
 : 3x  y  z  1  0
 x 1 y 1 z  2
l :  
b)  3 3 1
 : 3 x  2 y  3z  8  0
 x 1 y 1 z
l :  
c)  3 3 1
 : x  2 y  3z  3  0
50
 x 1 y z 1
l :  
d)  3 2 5
 : x  2 y  z  7  0
41. Яка з прямих l паралельна площині  ?
 x y z 1
l :  
a)  2 5 3
 : x  2 y  3z  1  0
 x2 y z
l :  
b)  2 7 4
 : x  2 y  3z  12  0
 x 1 y z 1
l :  
c)  2 5 4
 : 2 x  y  z  1  0
 x2 y2 z
l :  
d)  2 5 4
 : 3x  y  z  1  0
42. Яка з прямих l перпендикулярна до площини  ?
 x 1 y 1 z
l :  
a)  1 2 5
 : x  2 y  5 z  1  0
 x  2 y 1 z
l :  
b)  1 2 5
 : 2 x  y  5 z  1  0
 x  2 y 1 z
l :  
c)  2 3 5
 : x  2 y  3z  1  0
51
 x  2 y 1 z 1
l :  
d)  2 3 1
 : 2 x  3 y  z  3  0
43. Яка з прямих l утворює гострий кут з площиною  ?
 x 1 y z 1
l :  
a)  1 2 4
 : x  y  z  18  0
 x 1 y z  2
l :  
b)  1 3 5
 : x  2 y  z  8  0
 x y2 z
l :  
c)  1 3 5
 : x  y  2 z  1  0
 x y z2
l :  
d)  1 3 5
 : x  y  2 z  1  0
44. Яка з прямих l утворює тупий кут з площиною  ?
 x y 1 z
l :  
a)  1 3 4
 : x  y  z  18  0
 x 1 y 1 z
l :  
b)  1 3 5
 : x  y  z  12  0
 x y z 3
l :  
c)  2 1 4
 : x  2 y  z  8  0
52
 x3 y z
l :  
d)  3 4 5
 : x  3 y  z  8  0
x  x0 y  y0 z  z0
45. В якому випадку пряма l :   паралельна
m n p
площині  : Ax  By  Cz  D  0 ?
A B C
a) s (m, n, p) || n ( A, B, C ) :  
m n p

b) s (m, n, p), n ( A, B, C ) :   (n , s )  45

c) s (m, n, p), n ( A, B, C ) :   (n , s )  30
d) s (m, n, p)  n ( A, B, C ) : Am  Bn  Cp  0
x  x0 y  y0 z  z0
46. В якому випадку пряма l:  
m n p
перпендикулярна до площини  : Ax  By  Cz  D  0 ?
A B C
a) s (m, n, p) || n ( A, B, C ) :  
m n p
b) s (m, n, p)  n ( A, B, C ) : Am  Bn  Cp  0

c) s (m, n, p), n ( A, B, C ) :   (n , s )  45

d) s (m, n, p), n ( A, B, C ) :   (n , s )  60
x  x1 y  y1 z  z1
47. В якому випадку прямі l1 :   і
m1 n1 p1
x  x2 y  y2 z  z2
l2 :   , напрямні вектори яких відповідно
m2 n2 p2
s1 (m1 , n1 , p1 ) і s2 (m2 , n2 , p2 ) , паралельні між собою?
53

a)   ( s1 , s2 )  30
b) s1  s2  m1m2  n1n2  p1 p2  0

c)   ( s1 , s2 )  60
m1 n1 p1
d) s1 || s2   
m2 n2 p2
48. В якому випадку площини 1 : A1 x  B1 y  C1 z  D1  0 і

 2 : A2 x  B2 y  C2 z  D2  0 , нормальні вектори яких відповідно
n1 ( A1 , B1 , C1 ) і n2 ( A2 , B2 , C2 ) , взаємно перпендикулярні?
A1 B1 C1
a) n1 || n2   
A2 B2 C2

b)   (n1 , n2 )  30
c) n1  n2  A1 A2  B1B2  C1C2  0

d)   (n1 , n2 )  45
49. Які з двох прямих мимобіжні?
 x 1 y  2 z
 0  4  2
a) 
 x 1  y  z  2
 0 2 1
 x 1 y z  3
 0  2  1
b) 
 x  y 1  z
 1 2 0
54
 x 1 y z  3
 0  2  1
c) 
x2  y 4  z 2
 1 2 0
 x 1 y 1 z  3
 2  4  0
d) 
x2  y 2  z  2
 1 2 0
50. Дві площини 1 : A1 x  B1 y  C1 z  D1  0 і

 2 : A2 x  B2 y  C2 z  D2  0 паралельні, якщо:
A1 B1 C1
a)  
A2 B2 C2
b) A1 A2  B1B2  C1C2
c) A1 A2  B1B2  C1C2  0
d) A1 A2  B1B2  C1C2  0
51. Для якої кривої другого порядку сума відстаней від довільної
точки M цієї лінії до двох різних фіксованих точок F1 і F2 (фокусів) є
величиною сталою: F1M  F2 M  2a ?
x2 y2
a) Для гіперболи 2  2  1
a b
x2 y2
b) Для еліпса 2  2  1
a b
c) Для кола x 2  y 2  R 2
d) Для параболи y 2  2 px
55
52. Для якої кривої другого порядку модуль різниці відстаней від
довільної точки M цієї лінії до двох різних фіксованих точок F1 і F2
(фокусів) є величиною сталою: F1M  F2 M  2a ?
a) Для кола x 2  y 2  R 2 .
b) Для параболи y 2  2 px .
x2 y2
c) Для еліпса 2  2  1 .
a b
x2 y2
d) Для гіперболи 2  2  1 .
a b
53. Для якої кривої другого порядку відстані від довільної точки
M цієї лінії до фіксованої прямої d (директриси) і до фіксованої
точки F (фокуса) рівні між собою: MN  MF , де MN  d ; N  d ?
x2 y2
a) Для гіперболи 2  2  1 .
a b
x2 y2
b) Для еліпса 2  2  1 .
a b
c) Для кола x  x0 2   y  y0 2  R 2 .
d) Для параболи y 2  2 px .
54. Для якої кривої другого порядку відстань від довільної точки
M цієї лінії до фіксованої точки C x0 ; y0  залишається сталою
величиною?
x  x0 2  y  y0 2
a) Для еліпса  1
a2 b2
x  x0 2  y  y0 2
b) Для гіперболи  1
a2 b2
56
c) Для кола  x  x0 2   y  y0 2  R 2
d) Для параболи  y  y0 2  2 p x  x0 
55. Для якої кривої другого порядку існують асимптоти і які їх

рівняння?
a) Для кола x 2  y 2  R 2 . Асимптоти x  a, a  R
b
b) Для параболи y 2  2 px . Асимптоти y   x
a
x2 y2 a
c) Для еліпса 2  2  1 . Асимптоти x  
a b e
x2 y2 b
d) Для гіперболи 2  2  1 . Асимптоти y   x
a b a
56. Для якої кривої другого порядку ексцентриситет e
2c
задовольняє нерівності: 0  e  1 ?
2a
a) Для кола x 2  y 2  R 2
x2 y2
b) Для еліпса 2  2  1
a b
x2 y2
c) Для гіперболи 2  2  1
a b
57. Для якої кривої другого порядку ексцентриситет задовольняє

2c
умові: e   1?
2a
x2 y2
a) Для еліпса 2  2  1
a b
57
b) Для кола x 2  y 2  R 2
x2 y2
c) Для гіперболи  1
a 2 b2
58. Яка з кривих другого порядку має лише одну вісь симетрії?
a) Парабола
b) Коло
c) Еліпс
d) Гіпербола
59. Еліпсоїд – це поверхня, канонічне рівняння якої в
прямокутній декартовій системі координат має наступний вигляд:
x2 y 2 z 2
a) 2  2  2  1
a b c
x2 y 2 z 2
b) 2  2  2  1
a b c
x2 y 2 z 2
c) 2  2  2  1
a b c
d) ( x  x0 )2  ( y  y0 )2  ( z  z0 )2  R 2
60. Рівняння сфери, центр якої знаходиться в точці (1;2;3) та

радіусом рівним 1, має вигляд:
a) ( x  x0 ) 2
 ( y  y0 ) 2
 ( z  z0 ) 2
 R 2
b) x 2
 y 2
 z 2
1
c) ( x  1) 2
 ( y  2) 2
 ( z  3) 2
1  0
d) ( x  1) 2
 ( y  2) 2
 ( z  3) 2
1
58
61. Канонічне рівняння еліпса має наступний вигляд:
a)
b)
c)
d)
62. Канонічне рівняння параболи має наступний вигляд:
a)
b)
c)
d)
63. Канонічне рівняння гіперболи має наступний вигляд:
a)
b)
c)
d)
64. Яка з наступних ліній є обмеженою:

a) гіпербола
b) парабола
c) пряма
d) еліпс
59
65. Яка з наступних ліній не має жодної осі симетрії:

b) парабола
c) коло
d) еліпс
66. Яка з наступних ліній не має центра симетрії:
b) парабола
c) коло
d) еліпс
67. Нехай ε – ексцентриситет лінії другого порядку. Які з
наведених нижче тверджень є правильними: 1) для еліпса ε >1; 2) для
кола ε =1; 3) для гіперболи ε >1; 4) для кола ε = 0 .
a) 2 і 3
b) 1 і 4
c) 3 і 4
d) 1 і 2
68. Ексцентриситетом еліпса називається число:
a)
b)
c)
d)
60
2
69. Для параболи y 2 px параметр p – це:
a) подвоєна віддаль від фокуса до директриси
b) віддаль від вершини до фокуса
c) віддаль від вершини до директриси
d) віддаль від фокуса до директриси
70. Рівняння прямої матиме нормальний
вигляд, якщо:
a)
√
b)
√
c) , причому
√
d) , причому
√
71. Відстань від точки до прямої

дорівнює:
a) | |
| |
b) | |
| |
c) | | | |
| |
d)
√
72. Кут між прямими та

дорівнює:
a) | |
b) | |
61
c) | |
d) | |
73. Прямі y k1x b1 та y k2 x b2 паралельні, якщо:
a) k1k2 1
b) k1k2 1
c) k1 k2
d) k1 k2
74. Прямі y k1x b1 та y k2 x b2 перпендикулярні, якщо:
a) k1k2 1
b) k1k2 1
c) k1 k2
d) k1 k2
75. Кут між прямими та

дорівнює:
a)
√ √
b)
√ √
c)
√ √
d)
√ √
62
76. Нормальне рівняння прямої має вид:
a)
b)
c)
d)
77. Еліпсом називається множина точок площини, для кожної з
яких:
a) відстань до заданої точки дорівнює відстані до заданої
прямої
b) сума відстаней до двох фіксованих точок є величина стала
c) добуток відстаней до двох фіксованих точок є величина
стала
d) модуль різниці відстаней до двох фіксованих точок є
величина стала
78. Параболою називається множина точок площини, для кожної
з яких:
прямої
стала
63
79. Гіперболою називається множина точок площини, для кожної

з яких:
прямої
стала
80. Рівняння асимптот гіперболи має вигляд ( –

ексцентриситет):
a)
b)
c)
d)
64
1. b 41. b
2. c 42. a
3. b 43. d
4. a 44. a
5. a 45. d
6. d 46. a
7. b 47. d
8. d 48. c
9. d 49. b
10. b 50. a
11. d 51. b
12. c 52. d
13. c 53. d
14. a 54. c
15. b 55. d
16. c 56. b
17. d 57. c
18. a 58. a
19. b 59. a
20. b 60. c
21. d 61. b
22. b 62. c
23. c 63. a
24. c 64. d
25. a 65. a
26. b 66. b
27. d 67. c
28. a 68. d
29. d 69. d
30. c 70. c
31. c 71. d
32. b 72. a
33. d 73. c
34. b 74. b
35. b 75. b
36. a 76. b
37. c 77. b
38. a 78. a
39. b 79. d
40. c 80. d
65
Тема 3 «Функція. Границя та неперервність. Диференціальне

числення функції однієї змінної.»
1. Сукупність усіх можливих значень залежної змінної у

називають
a) Областю значень функції
b) Областю визначення функції
c) Областю неперервності функції
d) Областю змістовності функції
2. Сукупність усіх значень , при яких функція має зміст,
називають
a) Областю значень функції
b) Областю визначення функції
c) Областю змістовності функції
d) Областю неперервності функції
3. Якщо похідна функції у точці x існує, то функція
називається
a) Неперервною в цій точці
b) Монотонною в цій точці
c) Диференційовною в цій точці
d) Недиференційовною в цій точці
4. Якщо існує скінченна границя відношення приросту функції
до приросту аргументу за умови, що приріст аргументу прямує до
нуля, то ця границя називається
a) Похідною функції
b) Границею приростів
66
Тема 3 «Функція. Границя та неперервність. Диференціальне числення функції однієї змінної»
c) Нульовою границею
d) Ознакою неперервності функції
5. Похідна добутку функцій дорівнює
a) Різниці похідних цих функцій
b) Похідній першого множника помноженій на другий
множник плюс перший множник помножений на похідну
другого множника
c) Добутку похідних цих функцій
d) Сумі похідних цих функцій
6. Функція f  x  називається неперервною в точці x0 , якщо
a) f  x  існує в точці x0 , а lim f  x  не існує

x x0
lim f  x  f  x0   lim f  x 
b) f  x0  і x x0 існують, але x x0
c) f  x0  і lim f  x  існують, причому f  x0   lim f  x 

x x0 x x0
d) f  x0  і lim f  x  існують, причому lim f  x   

x x0 x x0
7. Функція f  x  в точці x0 має усувний розрив, якщо
a) lim f x   lim f x  і при цьому f  x0  не існує або

x x0 0 x x0 0
lim f x   lim f x   f x0 

x x0 0 x x0 0
b) lim f x  і lim f  x  мають скінченні значення, але

x x0 0 x x0 0
lim f x   lim f x 
x  x0  0 x  x0  0
c) Не існує скінченної границі lim f  x  або lim f x 

x x0 0 x x0 0
67
d) Хоча б одна з односторонніх границь lim f  x  або

x x0 0
lim f  x  взагалі не існує

x x0 0
8. Функція f  x  в точці x0 має розрив другого роду, якщо

x x0 0 x x0 0
lim f x   lim f x   f x0 

x x0 0 x x0 0
b) Існують скінченні границі lim f  x  та lim f  x , але

x x0 0 x x0 0
lim f x   lim f x 
x x0 0 x x0 0
c) Хоча б одна з односторонніх границь lim f  x  чи

x x0 0
lim f  x  нескінченна або взагалі не існує.

x x0 0
d) Існують скінченні границі lim f  x  та lim f  x , але

x x0 0 x x0 0
lim f  x   lim f  x 
x x0 0 x x0 0
9. Якщо C – стала, то lim C 

x x0
a) 1
b) C
c) 0
d) 
10. Якщо границі функцій f  x  і g  x  існують при x  x0 , то
lim  f x   g  x  
x x0
a) 0
68
lim f  x 
x x0
b)
lim g  x 
x x0
c) lim f  x   lim g  x 
x x0 x x0
d) g  x  lim f  x   f  x  lim g  x 
x x0 x x0
11. Якщо границі функцій f  x  і g  x  існують при x  x0 , то

lim f  x   g  x  
x x0
a) lim f  x   lim g  x 
x x0 xx0
b) 1
c) lim f  x 
x x0
d) g  x  lim f  x   f  x  lim g  x 
x x0 x x0
12. Якщо границя f  x  існує при x  x0 і C – стала, то

lim Cf  x  
x x0
a) C
b) lim f  x 
x x0
c) 0
d) C lim f  x 
x x0
13. Якщо границі функцій f  x  і g  x  існують при x  x0 , а

f x 
lim g  x   0 , то lim 
x x0 x x0 g x 
69
g  x  lim f  x   f  x  lim g  x 
x x0 x x0
a)
 g  x  
2
lim f  x 
x x0
b)
lim g  x 
x x0
c) 1
d) lim g  x 
x x0
14. Функція f  x  в точці x0 має скінченний стрибок, якщо

x x0 0 x x0 0
lim f x   lim f x   f x0  .

x x0 0 x x0 0

x x0 0 x x0 0
lim f x   lim f  x .
x x0 0 x x0 0
c) Не існує скінченної границі lim f  x  або lim f x 

x x0 0 x x0 0
d) Хоча б одна з односторонніх границь lim f  x  або

x x0 0
lim f  x  взагалі не існує.

x x0 0
15. Функція f  x  в точці x0 має нескінченний стрибок, якщо

x x0 0 x x0 0
lim f x   lim f x   f x0  .

x x0 0 x x0 0

x x0 0 x x0 0
lim f x   lim f x  .
x x0 0 x x0 0
70
c) Обидві односторонні границі lim f  x  та lim f x 

x x0 0 x x0 0
нескінченні або одна з них нескінченна, а друга – скінченна.

d) Хоча б одна з односторонніх границь lim f  x  чи
x x0 0
lim f  x  взагалі не існує.

x x0 0
16. Точка x0 називається критичною точкою функції f (x), якщо:

a) функція в цій точці не визначена;
b) функція в цій точці визначена, а її похідна або дорівнює
нулю або не існує;
c) функція і її похідна в цій точці не визначені;
d) Функція в цій точці визначена, а її похідна не існує.
17. Яке з тверджень виражає геометричний зміст похідної?
a) Графіки функції і її похідної паралельні між собою
b) Значення похідної функції в деякій точці дорівнює тангенсу
кута нахилу дотичної, проведеної в цій точці, з додотнім
напрямом осі абсцис
c) Похідна від функції шляху по часу є функцією прискорення
d) Похідна від функції шляху по часу є функцією швидкості
18. Похідна суми функцій дорівнює
a) Різниці похідних цих функцій
b) Похідній першого множника помноженій на другий
множник плюс перший множник помножений на похідну
другого множника
c) Добутку похідних цих функцій
d) Сумі похідних цих функцій
71
19. Яке з тверджень виражає фізичний зміст похідної?

a) Графіки функції і її похідної паралельні між собою
b) Значення похідної функції в деякій точці дорівнює тангенсу
кута нахилу дотичної, проведеної в цій точці, з додатнім
напрямом осі абсцис
c) Похідна від функції шляху по часу є функцією прискорення
d) Похідна від функції шляху по часу є функцією швидкості
20. Якщо y  u , де
v
u  u  x  , v  v  x  , то:
a) y  u v ln u  vu v1
b) y  u v v ln u  vu v1u
c) y  u v v ln u  u vu
d) y  u v v ln u  vu v1
21. Диференціал першого порядку функції y  f ( x) має вид:

a) dy  f ( x)dx
1
b) dy  dx

f ( x)
c) dy  f ( x)dx
1
d) dy  dx
f ( x)
22. Які з наступних рівностей є неправильними ( C  const ,
u  u  x  , v  v  x  ):
a) dC  0
b) d  u  v   du  dv
72
 u  udv  vdu
c) d   
v v2
d) d  uv   vdu  udv
23. Яка з наступних формул застосовується для наближених
обчисленнях:
a) f ( x0  x)  f ( x0 )x
b) f ( x0  x)  f ( x0 )  x
c) f ( x0  x)  f ( x)  f ( x0 )x
d) f ( x0  x)  f ( x)  f ( x0 )x
24. Яка з наступних формул є правильною, якщо функція задана
 x  f (t )

параметрично  y  g (t ) :
gt
a) yx 
ft
ft
b) yx 
gt
g x
c) yx 
ft
gt
d) yx 
f x
25. Похідна другого порядку параметрично заданої функції
 x  x(t )

 y  y (t ) , знаходиться за формулою:
ytt xt  ytxtt
a) yxx 
 xt 
3
73
ytt xt  ytxtt

b) yxx 
 xt 
3
ytxtt  ytt xt

c) yxx 
 xt 
3
ytt
d) yxx 
xtt
26. Формула Лейбніца має вид (

u  u  x  , v  v  x  ):
n
 n  n
 uv    Cnk  u   v  
k
a)
k 0
n
 n  nk 
 uv    Cnk  u   v  
k
b)
k 0
n
 n  nk 
 v 
k 1
c)  uv    Cnk  u 
k 0
n
 n  nk 1
 uv    Cnk  u   v  
k
d)
k 0
27. Диференціал n - го порядку функції y  f ( x) визначається

формулою:
a) d n y  f ( x)dx n
b) d n y  f   ( x)dx n
n
c) d n y  f   ( x)  dx n
n
dx n
d y
n
f   ( x)
n
d)
74
28. Яка з наведених умов є умовою теореми Ролля:

a) функція f ( x) неперервна на  a; b , диференційована на
 a; b  , f (a)  f (b)
b) функція f ( x) неперервна на  a; b  , f (a)  f (b)
c) функція f ( x) неперервна на  a; b , диференційована на
 a; b 
d) функція f ( x) неперервна на  a; b  , диференційована на
 a; b  , f (a)  f (b)
29. Теорема Лагранжа: якщо функція f ( x) неперервна на  a; b  ,
диференційована на  a; b  , то існує точка c   a; b  така, шо

справджується рівність
ba
a) f (c) 
f (b)  f (a)
f (b)  f (a)
b) f (c) 
ba
c) f (c)  f (b)  f (a)
f (b)  b
d) f (c) 
f (a)  a
30. Теорема Коші: якщо функція f ( x) і g ( x) неперервні на  a; b  ,
диференційовані на  a; b  , причому g ( x)  0 при x   a; b  , то існує
c   a; b  така, шо справджується рівність

f (c) f (b)  f (a)
a) 
g (c) g (b)  g (a)
75
f (c) f (b)  f (a)

b) 
g (c) g (b)  g (a)
f (c) f (b)  f (a)
c) 

g (c) g (b)  g (a)
f (c) f (b)  g (b)
d) 
g (c) f (a)  g (a)
f ( x) 0 
31. Нехай відношення є невизначеністю чи при
g ( x) 0 
x  x0 Яке з наступних тверджень є правильним:
f ( x) f ( x)
a) якщо існує lim , то існує lim і
x x0 
g ( x) x x0 g ( x)
f ( x) f ( x)
lim  lim
x x0 g ( x) xx0 g ( x)
f ( x) f ( x)
b) якщо існує lim , то існує lim і
x x0 g ( x) x x0 g ( x)
f ( x) f ( x)
lim  lim
x x0 g ( x) xx0 g ( x)
f ( x) f ( x)
c) якщо існує lim , то існує lim і
x x0 g ( x) x x0 g ( x)
f ( x)  f ( x) 
lim  lim  
x x0 g ( x ) x x0 g ( x)
 
f ( x) f ( x)
якщо існує lim , то існує lim і
d)
x x0 g ( x) x x0 g ( x)
 f ( x)  f ( x)
lim  
 xx0 
lim
x x0 g ( x )
  g ( x)
76
32. Формула Тейлора для функції f ( x) має вид:
a) f ( x)  f ( x0 )  f ( x0 )( x  x0 )  f ( x0 )( x  x0 ) 2  ... f  n ( x0 )( x  x0 ) n 
f
n1
( x0   ( x  x0 ))( x  x0 )n1 , 0    1
f ( x0 ) f ( x0 ) f   ( x0 )
n
b) f ( x)  f ( x0 )  ( x  x0 )  ( x  x0 )  ...
2
( x  x0 ) n 
1! 2! n
f
n1
( x0   ( x  x0 ))
 ( x  x0 ) n1 , 0    1
(n  1)!
f ( x0 ) f ( x0 ) f   ( x0 )
n
c) f ( x)  f ( x0 )  ( x  x0 )  ( x  x0 )  ...
2
( x  x0 ) n 
1! 2! n
f
n1
( x0   ( x  x0 ))
 ( x  x0 ) n1 , 0    1
(n  1)!
f ( x0 ) f ( x0 ) f   ( x0 )
n
d) f ( x)  f ( x0 )    ... 
1! 2! n
f
n1
( x0   ( x  x0 ))
 , 0  1
(n  1)!
33. Формула Маклорена для функції f ( x) має вид:
 n
f (0) f (0) 2 n f (0) n
f ( x)  f (0)  x x  ...  (1) x 
1! 2! n
a)
f  n1 ( x) n1
(1) n
x , 0  1
(n  1)!
f (0) f (0) 2 f  n  (0) n

f ( x)  f (0)  x x  ...  x 
1! 2! n
b)
f  n1 ( x) n1
 x , 0  1
(n  1)!
77
f   (0) f   ( x)
n1
f (0) f (0)
n
c) f ( x)  f (0)    ...   , 0  1
1! 2! n (n  1)!
f ( x)  f (0)  f (0) x  f (0) x 2  ...  f  n  (0) x n  f  n1 ( x) x n1 ,

d)
0  1
34. Яке із наступних тверджень є істинним?
a) Для того, щоб в точці x0 функція f ( x) мала локальний
екстремум достатньо, щоб в цій точці похідна функції або
дорівнювала нулю або не існувала
b) Якщо f ( x)  0 і при переході через точку x0 похідна змінює
знак, то в точці x0 функція f ( x) має локальний екстремум
c) Якщо функція f ( x) має в точці x0 локальний екстремум і
диференційована в цій точці, то f ( x)  0
d) Якщо в точці x0 похідна функція f ( x) не існує, то в цій
точці функція має локальний екстремум
35. Графік функції y  f ( x) опуклий на  a; b  , якщо у всіх точках
цього інтервалу:
a) f ( x)  0
b) f ( x)  0
c) f ( x)  0
d) f ( x)  0
36. Графік функції y  f ( x) угнутий на  a; b  , якщо у всіх точках
цього інтервалу:
a) f ( x)  0
b) f ( x)  0
78
c) f ( x)  0
d) f ( x)  0
37. Якщо в точці x0 похідна функція y  f ( x) має неперервну
другу похідну і точка M 0  x0 ; f ( x0 )  є точкою перегину графіка

функції, то
a) f ( x0 )  f ( x0 )  0
b) f ( x0 )  0
c) f ( x0 )  0
d) f ( x0 )  0
38. Коефіцієнт k і b в рівнянні похилої асимптоти y  kx  b
знаходяться за формулами:
f ( x)
a) k  lim  f ( x)  x  , b  lim
x x x
f ( x)
b) k  lim , b  lim  f ( x)  kx 
x x x
f ( x)
c) k  lim , b  lim  f ( x)  kx 
x x x
f ( x) kf ( x)
d) k  lim , b  lim
x x x x
39. Пряма x  x0 називається вертикальною асимптотою графіка
функції y  f ( x) , якщо
a) lim f ( x) не існує
x x0
b) хоча б одна з границь lim f ( x) чи lim f ( x) нескінчена

x x0 0 x x0 0
79
c) хоча б одна з границь lim f ( x) чи lim f ( x) дорівнює

x x0 0 x x0 0
нулю
d) в точці x0 функція має розрив першого роду
40. Пряма y  a буде горизонтальною асимптотою графіка
функції y  f ( x) , якщо
f ( x)
a) lim a
x x
b) lim f ( x)  a
x
c) lim  f ( x)  x   a
x
d) lim  f ( x)  ax   0
x
41. Функція називається парною, якщо:

a)
b)
c)
d) | |
42. Функція називається непарною, якщо:
a)
b)
c)
d)
43. Функція називається періодичною, якщо існує таке
, що:
a)
b)
80
c)
d)
44. Число називається границею послідовності , якщо:
a) | | 
b) | |
c) | |
d) | |
45. Послідовність називається обмеженою, якщо:
a) | |
b) | |
c) | |
d) | |
46. Послідовність називається необмеженою, якщо:
a) | |
b) | |
c) | |
d) | |
47. Послідовність називається нескінченно малою, якщо:
a) | |
b) | |
c) | |
d) | | 
48. Послідовність називається нескінченно великою, якщо:
a) | |
b) | |
81
c) | |
d) | |
49. Яке з наступних тверджень є правильними:
a) Якщо послідовність монотонна, то вона збіжна;
b) Якщо послідовність збіжна, то вона обмежена;
c) Якщо послідовність обмежена, то вона збіжна;
d) якщо послідовність неспадна, то кожен наступний її член
більший за попередній.
a) Якщо послідовність монотонна, то вона збіжна;
b) Якщо послідовність збіжна, то вона необмежена;
c) Якщо послідовність обмежена, то вона збіжна;
d) Якщо послідовність монотонна і обмежена, то вона збіжна.
a) Якщо послідовність нескінченно велика, то вона
необмежена;
b) Якщо послідовність збіжна, то вона монотонна;
c) Якщо монотонна послідовність обмежена, то вона збіжна;
d) Якщо послідовність обмежена, то вона нескінченно мала.
a) Якщо послідовність нескінченно велика, то вона
необмежена;
b) Якщо послідовність збіжна, то вона монотонна;
c) Якщо монотонна послідовність обмежена, то вона
монотонна;
82
d) Якщо послідовність необмежена, то вона нескінченно

велика.
a) Всяка розбіжна послідовність є необмеженою:
b) Всяка збіжна послідовність є обмеженою;
c) Всяка монотонна обмежена послідовність є нескінченно
малаю;
d) Всяка обмежена послідовність є збіжною.
54. Яке з наступних тверджень є неправильними:
a) Всяка розбіжна послідовність є необмеженою:
b) Всяка збіжна послідовність є обмеженою;
c) Всяка монотонна обмежена послідовність є збіжною;
d) Якщо послідовність необмежена, то вона нескінченно
велика.
55. Яке з наступних тверджень є неправильними:
a) Добуток нескінченої малої послідовності на обмежену
послідовність є нескінчено малою послідовністю;
b) Якщо послідовність збіжна, то існує розбіжна її
підпослідовність;
c) Сума двох нескінченно малих послідовностей є нескінченно
малою послідовністю.
d) Якщо в числовій послідовності змінити, відкинути або
приєднати скінчену множину членів, то це не вплине ні на
існування, ні на величину границі даної послідовності.
83
56. Число є границею числової послідовності , загальний

член якої має вид:
a)
b)
c)
d)
57. Число називається границею функції в точці якщо:

a) | | | |
b) | | | |
c) | | | |
d) | | | |
58. Число називається границею функції при ,
якщо:
a) | | | |
b) | | | |
c) | | | |
d) | | | |
якщо:
a) | |
b) | |
c) | |
d) | |
84

якщо:
a) | |
b) | |
c) | |
d) | |
61. Число називається границею функції в точці зліва ,
якщо:
a) | |
b) | |
c) | |
d) | |
62. Число називається границею функції в точці
справа, якщо:
a) | |
b) | |
c) | |
d) | |
63. Функція називається нескінченно малою в точці ,
якщо:
a) | | | |
b) | | | |
c) | | | |
d) | | | |
85
64. Функція називається нескінченно малою при ,

якщо:
a) | | | |
b) | | | |
c) | | | |
d) | | | |
65. Функція називається нескінченно великою при ,
якщо:
a) | | | |
b) | | | |
c) | | | |
d) | | | |
66. Функція називається нескінченно великою при ,
якщо:
a)
b)
c)
d)
67. Який з виразів є першою важливою границею:
a)
b)
c)
d)
86
68. Який з виразів є другою важливою границею:
a) ( )
b) ( )
c) ( )
d)
69. Які з наведених нижче нескінченно малих еквівалентні при
:
a) 1, 2 і 4
b) всі
c) 1 і 2
d) 2 і 4
:
a) всі
b) 2, 3 і 4
c) 1 і 2
d) тільки 4
a) 3 і 4
b) 1 і 3
c) тільки 1
d) 2 і 4
87
72. Функція називається неперервною в точці , якщо:

a) вона визначена в цій точці
b) існує
c)
d)
73. Якщо – точка розриву функції першого роду типу
стрибка, то яке з наступних висловлювань істинне:
a) Односторонні границі в точці існують, скінченні,
але не рівні між собою;
b) Односторонні границі в точці існують, скінченні,
рівні між собою, але не дорівнюють значенню функції в
точці (в точці функція може і не існувати);
c) Хоча б одна з односторонніх границь в точці або не
існує, або нескінченна.
d) Односторонні границі в точці існують, скінченні,
рівні між собою та дорівнюють значенню функції в точці
74. Якщо – точка розриву функції другого роду, то які з
наступних висловлювань можуть бути істинними:
c) Одна з односторонніх границь в точці не існує.
d) всі висловлювання істинні.
88
75. Якщо – точка розриву функції першого роду типу

усувна, то яке з наступних висловлювань істинне:
c) Хоча б одна з односторонніх границь в точці або не
існує, або нескінченна.
d) Односторонні границі в точці існують, скінченні,
рівні між собою та дорівнюють значенню функції в точці
76. Похідна функції в точці визначається так:
a)
b)
c)
d)
77. Рівняння дотичної до графіка функції в точці

має вид:
a)
b)
c)
d)
89
78. Яка з наступних рівностей є неправильною (

):
a) ( )
b)
c) ( )
d)
79. Які з наступних рівностей є правильними (
):
a) ( )
b)
c)
d)
80. Якщо функція має похідну в точці , а функція
має похідну у відповідній точці , то складена функція
має похідну в точці x і справедлива формула:
a)
b)
c)
d)
90
1. a 41. b
2. b 42. c
3. c 43. b
4. a 44. a
5. b 45. d
6. c 46. b
7. a 47. d
8. c 48. c
9. b 49. b
10. c 50. d
11. a 51. c
12. d 52. d
13. b 53. b
14. b 54. a
15. c 55. b
16. b 56. d
17. b 57. c
18. d 58. a
19. d 59. d
20. d 60. c
21. c 61. b
22. c 62. b
23. d 63. c
24. a 64. a
25. a 65. d
26. b 66. a
27. b 67. b
28. d 68. a
29. b 69. a
30. b 70. b
31. a 71. d
32. c 72. d
33. b 73. a
34. b 74. c
35. c 75. b
36. b 76. d
37. c 77. c
38. b 78. c
39. b 79. d
40. b 80. c
91
Тема 4 «Інтегральне числення функції однієї змінної. Функція

багатьох змінних, диференціальне числення»
1. Площа S плоскої області D , правильної (стандартної) у
напрямку координатної осі Ox (рис. 1), обчислюється за формулою
b
a) S    y1 ( x)  y2 ( x)  dx
a
b
b) S    y2 ( x)  y1 ( x)  dx
a
b
c) S   y1 ( x)  y2 ( x) dx
a
d) S    y1 ( x)  y2 ( x)  dx Рис. 1
a
2. Площа S плоскої області D , правильної (стандартної) у

напрямку координатної осі Oy (рис. 2), обчислюється за формулою
d
a) S    x1 ( y )  x2 ( y )  dy
c
dx2 ( y )
b) S   dy
x
c 1 ( y )
d
c) S   x1 ( y )  x2 ( y ) dy
c
Рис. 2
d
d) S    x2 ( y )  x1 ( y )  dy
c
3. Чому дорівнює площа S криволінійного сектора, обмеженого

лініями     ,    ,    (   ) у полярній системі
координат?
92
Тема 4 «Інтегральне числення функції однієї змінної. Функція багатьох змінних, диференціальне числення»

a) S    2   d


1
b) S    2   d
2

1
c) S    2   d
2

d) S         d
1 2
2
4. У прямокутній декартовій системі координат Oxy довжина l
дуги L : y  f ( x) , x  [a ; b] , a  b дорівнює
b
a) l   1   f   x   dx
2
b) l   1  f   x  dx
a
b
c) l    1   f   x   dx
2
 
b
d) l    1   f   x   dx
2
5. У прямокутній системі координат Oxy довжина l дуги
 x  x(t ),
параметрично заданої лінії L :  t  [ ;  ] ,    дорівнює
 y  y (t ),

a) l   1   y(t )  dt
2


b) l    x(t )    y(t )  dt
2 2

93

c) l    x(t )    y(t ) 
2 2
dt


d) l    x(t )  y (t )  dt

6. У полярній системі координат довжина l дуги L:

    ,    ,    (   ) дорівнює

a) l     ( )     ( )  d
2 2

b) l    ( )    ( )  d
2

c) l     ( )     ( )  d
2 2

d) l      ( )     ( )  d
2 2
7. Об’єм V тіла, утвореного обертанням криволінійної трапеції

D: y  f ( x)  0 ; y  0 ; x  a ; x  b (a  b) навколо осі Ox ,
обчислюється за формулою
 b
a) V    f ( x) 
2
dx
2 a
b) V    1   f ( x)  dx
2
c) V     f ( x)  dx
2
d) V   1  f ( x) dx
a
94
8. Площа S поверхні, утвореної обертанням дуги кривої

L: y  f ( x)  0 ; x [a ; b] (a  b) навколо осі Ox , обчислюється за
формулою
b
a) S  2  f ( x) f ( x) dx
a
b
b) S    f ( x) 1  f ( x) dx
a
c) S  2  f ( x) 1   f ( x)  dx
2
b
d) S     f ( x)  dx
2
9. Як виглядає одна з форм заміни змінної у визначеному

інтегралі?
b
u    x  ; du     x  dx u2
a)  f   x      x dx    f  u  du
a
u1    a  ; u2    b  u1
b
u    x  ; du     x  dx b
b)  f   x     x dx 
a u1  a ; u2  b
  f  u  du
a
b
u    x  ; du     x  dx b
c)  f   x dx 
a u1  a ; u2  b
  f  u  du
a
b
u    x  ; du     x  dx u2
d)  f   x  dx    f  u  du
a
u1    a  ; u2    b  u1
10. Як виглядає формула інтегрування частинами у визначеному

інтегралі?
b b
a)  u dv  u a  v a   v du .
b b
a a
95
b b
b)  u dv  uv a   v du .
b
a a
b b
c)  u dv  uv a   v du .
b
a a
b b
d)  u dv  v a  u  v du .
b
a a
11. Що називається повним диференціалом du функції

u  f x, y, z  в точці M 0 x0 , y 0 , z0 ?
a) du  f x  M 0   f y  M 0   f z M 0  .
b) du  f x M 0   f y M 0   f zM 0 xyz , де x, y, z – при-
рости аргументів в точці M 0 x0 , y 0 , z0  .

c) du  f x M 0 x  f y M 0 y  f zM 0 z , де x, y, z –
прирости аргументів в точці M 0 x0 , y 0 , z0 .

d) du   f x M 0   f y M 0   f M 0 xyz , де x, y, z –
прирости аргументів в точці M 0 x0 , y 0 , z0 .

12. Сформулюйте достатню умову існування гладкого
екстремуму для функції двох змінних z  f x, y  .
a) Якщо M 0 x0 , y0  – стаціонарна точка функції z  f x, y  і
f xx f xy
справедлива нерівність    0 , тоді функція
f xy f yy
M0
z  f x, y  має в точці M 0 екстремум, причому максимум,

якщо f xx M 0   0 , і мінімум, якщо f xx M 0   0 .
96
b) Якщо M 0 x0 , y0  – стаціонарна точка функції z  f x, y  і
справедлива нерівність    0 , тоді функція
M0

якщо f xx M 0   0 , і мінімум, якщо f xx M 0   0 .
c) Якщо M 0 x0 , y0  – стаціонарна точка функції z  f x, y  і
справедлива нерівність    0 , тоді функція
M0

якщо f xx M 0   0 , і мінімум, якщо f xx M 0   0 .
d) Якщо M 0 x0 , y0  – стаціонарна точка функції z  f x, y  і
справедлива рівність   0 , тоді функція
M0
якщо f xx  M 0   0 , і мінімум, якщо f xx M 0   0 .


13. Що називається невласним інтегралом з нескінченною


верхньою межею  f  x  dx ?
a
 b
a)  f  x  dx  f  x  dx .
a a
 b
b)  f  x  dx  lim  f  x  dx .
a
b
a
97
 b
c)  f  x  dx  lim  f  x  dx .
a
b
a
 b
d)  f  x  dx  lim  f  x  dx .
a
b
a
14. Що називається невласним інтегралом з обома


нескінченними межами  f  x  dx ?

 a
a)  f  x  dx  lim  f  x  dx .

a
a
 c b
b)  f  x  dx 

lim
a  f  x  dx  lim  f  x  dx .
a
b
c
 c b
c)  f  x  dx   f  x  dx   f  x  dx .
 a c
 c b
d)  f  x  dx  lim  f  x  dx 

a
a
lim
b  f  x  dx .
c
(Тут c – довільне дійсне число).

 
15. При яких умовах невласні інтеграли  f  x  dx

a
і  g  x  dx
a
від невід’ємних функцій f x   0, g x   0 , x  a,   збігаються чи

розбігаються одночасно?
a) Якщо існує відмінна від нуля скінченна границя
f x 
lim  q 0  q   .
x  g x 
f x 
b) Якщо існує границя lim 0 .
x g x 
98
c) Якщо існує відмінна від нуля скінченна границя

lim  f x   g x   q 0  q   .
x
d) Якщо існує границя lim  f x   g x   0 .

x
b
16. Що називається невласним інтегралом  f  x  dx
a
від
розривної в точці b функції f  x  ?

b b
a)  f  x  dx  lim
a
  f  x  dx .
0 0
a
b b
b)  f  x  dx 
a
lim
0 0  f  x  dx .
a
b b
c)  f  x  dx  lim
a
  f  x  dx .
0 0
a
b b
d)  f  x  dx  lim
a
  f  x  dx .
0
a
17. Що називається невласним інтегралом  f  x  dx

a
від
розривної в точці c  (a ; b) функції f  x  ?

b c b
a)  f  x  dx  lim
a
  f  x  dx  lim
0 0
a
  f  x  dx .
0 0
c
b c  b
b)  f  x  dx   f  x  dx   f  x  dx , де  , 
a a c
– достатньо малі
додатні числа.
b
 c b

c)  f  x  dx  lim   f  x  dx   f  x  dx  .
0 0
a  a c  
99
b c  b
d)  f  x  dx 
a
lim
0 0  f  x  dx 
a
lim
0  0  f  x  dx .
c
18. Функція F (x) називається первісною для функції f (x) на

a; b
a) x  (a; b) : F ( x)  f ( x)
b) x  (a; b) : F ( x)  f ( x)
c) x  (a; b) : f ( x)  F ( x)
d) x  (a; b) : F ( x)  f ( x)
19. Невизначеним інтегралом  f ( x) dx називається:
a) похідна від підінтегральної функції f (x) :  f ( x)dx  f ( x)

b) сукупність усіх первісних для підінтегральної функції f (x) :
 f ( x) dx  F ( x)  C , де F (x) – одна з первісних, C –
довільна стала
c) сукупність усіх функцій, що визначаються виразом
 f ( x)dx  f ( x)  С , де C – довільна стала

d) диференціал первісної F (x) :  f ( x) dx  dF ( x)
20. Інтеграл   f  x    g  x  dx , де  ,  – сталі, дорівнює
a)   f  x  dx    g  x  dx
b)   f  x  dx    g  x  dx
c)   f ( x)dx    g ( x)dx
d)   g ( x)dx    f ( x) dx
100
21. Яке співвідношення називається формулою інтегрування

частинами
a)  udv  uv   vdu
b)  udv  uv   vdu
c)  udv  uv   uvdu
d)  udv  uv   uvdu
b
22. З геометричної точки зору визначений інтеграл  f (x) dx
a
при
f (x)  0 , a  b дорівнює
a) площі прямокутника з основою b  a і висотою f (a)
b) площі прямокутника з основою b  a і висотою f (b)
c) площі криволінійної трапеції, яку обмежено прямими x  a ,
x  b , y  0 і кривої y  f (x)
d) найбільшому значенню функції f (x) на відрізку  a; b

23. Формула Ньютона-Лейбніца обчислення визначеного
інтеграла має вигляд:
b
a)  f (x) dx  F (a)  F (b)

a
b)  f (x) dx  f (b)  f (a)

a
c)  f (x) dx  F (b)  F (a)

a
101
b
d)  f (x) dx  F (b)  F (a)
a
0
24. Яким виразом визначається невласний інтеграл 

f ( x) dx ?
b
a) lim  f ( x) dx
b0

b) lim  f ( x) dx
a
a
c) lim  f ( x) dx
a0
a
b
d) lim  f ( x) dx
b
0
25. У чому полягає геометричний зміст визначеного інтеграла

b
 f  x  dx ?
a
a)  f  x  dx  S
a
дорівнює площі криволінійної трапеції, що
обмежена лініями: y  0, x  a , x  b, y  f x  в декартовій

системі координат Oxy
b
b)  f  x  dx  S
a
обмежена лініями: y  1, x  a , x  b , y  f x  в декартовій

102
b
c)  f  x  dx  S
a
обмежена лініями: y  0, x  0 , x  b, y  f x  в декартовій

b
d)  f  x  dx  S
a
дорівнює площі криволінійного сектора,
обмеженого лініями:   a ,   b ,   f   в полярній

системі координат
26. Формула інтегрування частинами для визначеного інтеграла
має вигляд
b b b
 u( x) v( x) dx  u( x) v( x)
a a
  v( x ) u' ( x ) dx
a
a)
b b b
 u( x) v( x) dx  u( x) v( x)
a a
  v( x ) u' ( x ) dx
a
b)
b b b
 u( x) v( x) dx  u( x) v( x)
a a
  v ( x ) u' ( x ) dx
a
c)
b b
 u( x) v( x) dx  u( x) v( x)   v( x) u' ( x) dx
a a
d)
b
27. Якщо в інтегралі  f ( x) dx

a
підінтегральну функцію f (x)
збільшити на 2, то значення інтеграла

a) не зміниться
b) збільшиться на 2(b  a)
103
c) збільшиться на (b  a)
d) збільшиться у 2 рази
28. Яка з наведених нижче рівностей завжди виконується для
функції , при умові, що відповідні похідні неперервні.
a)
b)
c)
d) .
29. Необхідна умова екстремуму функції двох змінних: Якщо в

точці диференційована функція має екстремум,
то:
a) її частині похідні в цій точці дорівнюють нулю
b) її частині похідні в цій точці рівні між собою
c) її частині похідні в цій точці задовольняють умову
d) її частині похідні в цій точці додатні

30. Стаціонарною точкою функції називається точка:
a) координати якої перетворюють на нуль обидві частині
похідні функції
b) координати якої перетворюють на нуль хоча б одну з
частинних похідних функції
c) координати якої перетворюють на нуль частинну похідну
104
d) координати якої перетворюють на нуль частинну похідну
31. Нехай функція має в деякому околі точки

неперервні частинні похідні першого і другого порядків,
причому . Тоді функція має в точці
екстремум, якщо:
a) ( )
b) ( )
c) ( )
d) ( )

причому . Тоді функція має в точці
максимум, якщо:
a) ( )
b) ( )
c) ( ) ,
d) ( ) ,
105

причому . Тоді функція має в точці мінімум,
якщо:
a) ( )
b) ( )
c) ( ) ,
d) ( ) ,

причому . Тоді функція має в точці не має
екстремуму, якщо:
a) ( )
b) ( )
c) ( ) ,
d) ( ) ,
35. Функція z  f ( x, y) зображається графічно:

106
a) деякою лінією в просторі

b) деякою лінією на площині
c) деякою поверхнею в просторі
d) деякою областю на площині
36. Стаціонарною точкою функції z  f ( x, y) називається точка
M 0 ( x0 , y0 ) , в якій частинні похідні
a) одночасно задовольняють нерівності f x ( x0 , y0 )  0 ,
f y ( x0 , y0 )  0
b) одночасно задовольняють нерівності f x ( x0 , y0 )  0 ,

f y ( x0 , y0 )  0
c) задовольняють хоча б одну з рівностей f x ( x0 , y0 )  0 ,

f y ( x0 , y0 )  0
d) одночасно задовольняють рівності f x ( x0 , y0 )  0 ,

f y ( x0 , y0 )  0 .
37. Точкою максимуму функції z  f ( x, y) називається точка

M 0 ( x0 , y0 ) , в проколеному околі якої виконується
a) нерівність f ( x, y)  f ( x0 , y0 )
b) нерівність f ( x, y)  f ( x0 , y0 )
c) рівність f ( x, y)  f ( x0 , y0 )
d) нерівність f ( x0 , y0 )  f ( x, y)  0
2z
38. Частинна похідна функції z  f ( x, y) визначається
yx
рівністю
107
2 z   y 
a)   
yx z  x 
2 z   z 
b)   
yx y  y 
2 z   z 
c)   
yx x  y 
2 z   z 
d)   
yx x  x 
39. Точкою мінімуму функції z  f ( x, y) називається точка
M 0 ( x0 , y0 ) , в проколеному околі якої виконується
a) нерівність f ( x, y)  f ( x0 , y0 )
b) нерівність f ( x, y)  f ( x0 , y0 )
c) рівність f ( x, y)  f ( x0 , y0 )
d) нерівність f ( x0 , y0 )  f ( x, y)  0
40. Що називається лінією рівня функції z  f x, y  ?
a) Лінією рівня функції z  f x, y  називається множина всіх
точок M x, y  координатної площини Oxy , які
задовольняють нерівність f x, y   0 .
b) Лінією рівня функції z  f x, y  називається множина всіх
задовольняють нерівність f x, y   0 .
108
c) Лінією рівня функції z  f x, y  називається множина всіх

задовольняють рівняння f x, y   C , де C – довільна стала.
d) Лінією рівня функції z  f x, y  називається множина всіх
точок M x, C  координатної площини Oxy , які
задовольняють рівняння f x, C   0 , де C – довільна стала.
41. Що називається поверхнею рівня функції u  f x, y, z ?
a) Поверхнею рівня функції u  f x, y, z  називається множина
всіх точок простору M x, y, z , які задовольняють нерівність
f x, y, z   0 .
b) Поверхнею рівня функції u  f x, y, z  називається множина
всіх точок простору M x, y, z , які задовольняють рівняння
f x, y, z   С , де C – довільна стала.
c) Поверхнею рівня функції u  f x, y, z  називається множина
всіх точок простору M x, y, z , які задовольняють нерівність
f x, y, z   0 .
d) Поверхнею рівня функції u  f x, y, z  називається множина
всіх точок простору M x, y, C  , які задовольняють рівняння
f x, y, C   0 , де C – довільна стала.
2 z
42. Частинна похідна функції z  f ( x, y) визначається
y 2
рівністю:
 2 z   y 
a)   
y 2
z  x 
109
 2 z   z 
b) 2   
y y  y 
 2 z   z 
c)   
y 2 x  y 
 2 z   z 
d) 2   
y x  x 
43. Вставити пропущені слова: Границю __________ (число I)
називають визначеним інтегралом для функції на відрізку
і позначають ∫ .
a) функції
b) відношення приросту функції до приросту аргумента
c) інтегральної суми
d) диференціальної суми
44. Похідна невизначеного інтеграла дорівнює:
a) підінтегральному виразу;
b) підінтегральній функції;
c) первісній
d) сталій
45. Який із вказаних інтегралів не береться частинами:
a) ∫ x sin x
b) ∫
c) ∫
d) ∫
46. Який із вказаних інтегралів береться частинами:
110
a) ∫
b) ∫
c) ∫
d) ∫
a) ∫
b) ∫
c) ∫
d) ∫
a) ∫
b) ∫
c) ∫
d) ∫
49. Інтеграл ∫ ( ) раціоналізується
підстановкою x t , де n :
n
a) найбільше з чисел n1,n2 ,...,nk

b) найменше з чисел n1,n2 ,...,nk
c) сума чисел n1,n2 ,...,nk
d) спільний знаменник дробів , , …,
111
50. Інтеграл ∫ ( ( ) ( ) ( ) )
t , де n :
n
раціоналізується підстановкою
a) найменше з чисел n1, n2 ,..., nk

b) найбільше з чисел n1,n2 ,..., nk
c) найменше спільне кратне чисел n1, n2 ,..., nk
d) сума чисел n1,n2 ,..., nk
51. Інтеграл ∫ , де , – ціле,
раціоналізується підстановкою:
a) a bx t
n s
b) a bx t
n r
c) a bx t x
n s n
d) a bx t x
n r n
52. Інтеграл ∫ , де , – ціле,
раціоналізується підстановкою:
a) a bx t
n s
b) a bx t
n r
c) a bx t x
n s m
d) a bx t x
n s n
53. В інтегралі ∫ використовується

підстановка виду:
a)
112
b)
c)
d)
54. Правильний раціональний дріб інтегрується шляхом:

a) розкладання чисельника на множники
b) розкладання чисельника і знаменника на множники
c) розкладання раціонального дробу на суму елементарних
дробів
d) ділення чисельника і знаменника на старший степінь
55. Теорема про середнє. Якщо функція неперервна на
відрізку , то знайдеться точка така, що:
a) ∫
b) ∫
c) ∫
d) ∫
56. Площа криволінійного сектора, обмеженого кривою, заданою

в полярних координатах функцією і двома променями
, обчислюється за формулою:
a) ∫
b) ∫
c) ∫
113
d) ∫
57. Довжина дуги кривої, заданої параметрично
обчислюється за формулою:
a) ∫ √
b) ∫ √
c) ∫
d) ∫
58. Довжина дуги, заданої в полярних координатах рівнянням
, обчислюється за формулою:
a) ∫ √
b) ∫ √
c) ∫ √
d) ∫ √
59. Площа поверхні, утвореної обертанням кривої, заданої
рівнянням , навколо осі , обчислюється за
формулою:
a) ∫ √
b) ∫ √
c) ∫
d) ∫
114
60. Площа поверхні, утвореної обертанням кривої, заданої

параметрично , навколо осі ,
обчислюється за формулою:
a) ∫ √
b) ∫ √
c) ∫ √
d) ∫
61. Вставити пропущений вираз. Означення границі функції:
Число A називається границею функції в точці
, якщо _____________________, що для всіх точок
таких, що виконується нерівність
.
a) для будь-якого ε > 0 , для будь-якого δ > 0
b) для будь-якого ε > 0 існує таке δ > 0
c) існує таке ε > 0 , існує таке δ > 0
d) існує таке ε > 0 , що для будь-якого δ > 0
62. Точка M0 x0 ; y0  є точкою розриву функції z f x, y, якщо
із умов: 1) Функція визначена в точці M0. 2) Існує .
3) порушується:
a) тільки 1
b) тільки 2
c) тільки 3
d) хоча б одна
115
63. Яка з наступних формул використовується в наближених

обчисленнях?
a)
b)
c)
d)
64. Яке з рівнянь визначає дотичну площину до поверхні
в точці ?
a)
b)
c)
d)
65. Яке з рівнянь визначає нормаль до поверхні в
точці ?
a)
b)
c)
d)
66. Повний диференціал функції знаходиться за

формулою:
116
a)
b)
c)
d)
67. Повний диференціал другого порядку функції

знаходиться за формулою:
a)
b)
c)
d)
68. Повний диференціал третього порядку функції

a) ( )
b)
c)
d)
117
69. Якщо , де , то яка з

рівностей є правильною:
a)
b)
c)
d) ( )( )
70. Яка з формул є правильною, якщо неявна функція однієї
змінної задана рівнянням :
a)
b)
c)
d)
71. Повний диференціал другого порядку функції

a)
b)
c)
118
d)
72. Яке з рівнянь визначає дотичну площину до поверхні, заданої

рівнянням , в точці ?
a)
b)
c)
d)
73. Яке з рівнянь визначає нормаль до поверхні, заданої
рівнянням , в точці ?
a)
b)
c)
d)
74. Повний диференціал функції знаходиться за

формулою:
a)
b)
c)
d)
119
75. Яка з формул є правильною, якщо неявна функція двох

змінних задана рівнянням
a)
b)
c)
d)
76. Яка з формул є правильною, якщо неявна функція двох

змінних задана рівнянням :
a)
b)
c)
d)
77. Що називають стаціонарною точкою M 0 x0 , y0, z0  функції
u  f x, y, z  ?
a) Стаціонарною точкою M 0 x0 , y0, z0  функції u  f x, y, z 
називається точка, в якій всі частинні похідні одночасно
задовольняють нерівності f xM 0   0 , f y M 0   0 ,
f zM 0   0 .
b) Стаціонарною точкою M 0 x0 , y0, z0  функції u  f x, y, z 

120
задовольняють нерівності f xM 0   0 , f y M 0   0 ,
f zM 0   0 .
c) Стаціонарною точкою M 0 x0 , y0, z0  функції u  f x, y, z 

задовольняють рівності f xM 0   0 , f y M 0   0 , f zM 0   0 .
d) Стаціонарною точкою M 0 x0 , y0, z0  функції u  f x, y, z 

називається точка, в якій частинні похідні задовольняють
хоча б одну з рівностей f xM 0   0 , f y M 0   0 , f zM 0   0 .
78. Чому дорівнює похідна функції u  f x, y, z  в точці М 0 за

напрямом вектора s , напрямні косинуси якого cos , cos  , cos  ?
f M 0 
 f xM 0 cos  f y M 0 cos   f zM 0 cos 
a) s .
f M 0 
 f xM 0 cos  f y M 0 cos   f zM 0 cos 
b) s .
f M 0 
 f xM 0 cos 2   f y M 0 cos 2   f zM 0 cos 2 
c) s .
f M 0 
 f xM 0   f y M 0   f zM 0 cos  cos   cos 
d) s .
79. Градієнтом grad f M 0  функції u  f x, y, z  в точці
M 0 x0 , y0 , z0  називається
a) вектор

grad f  M 0   f  M 0  f x  M 0  i  f y  M 0  j  f z  M 0  k . 
b) вектор grad f  M 0   f x  M 0  i  f y  M 0  j  f z  M 0  k .
c) величина grad f  M 0   f x  M 0   f y  M 0   f z  M 0  .
121
d) величина grad f  M 0   f x  M 0   f y  M 0   f z  M 0  .
80. Який геометричний зміст градієнта grad f M 0  функції

u  f x, y, z  ?
a) Вектор grad f M 0  є вектором нормалі в точці M 0 x0 , y 0 , z0 
до поверхні рівня функції u  f x, y, z  , яка проходить через
цю точку.
b) Вектор grad f M 0  розташований під кутом 60 до вектора
нормалі в точці M 0 x0 , y 0 , z0  до поверхні рівня функції
u  f x, y, z  , яка проходить через цю точку.
c) Вектор grad f M 0  утворює кут 45 з вектором нормалі в
точці M 0 x0 , y 0 , z0  до поверхні рівня функції u  f x, y, z  ,

яка проходить через цю точку.
d) Вектор grad f M 0  перпендикулярний до вектора нормалі в
точці M 0 x0 , y 0 , z0  до поверхні рівня функції u  f x, y, z  ,
яка проходить через цю точку.
122
1. b 41. b
2. d 42. b
3. b 43. c
4. a 44. b
5. c 45. b
6. c 46. d
7. c 47. c
8. c 48. d
9. a 49. d
10. c 50. c
11. c 51. a
12. c 52. d
13. c 53. b
14. b 54. c
15. a 55. b
16. b 56. b
17. c 57. a
18. a 58. b
19. b 59. b
20. a 60. c
21. b 61. b
22. c 62. d
23. c 63. c
24. b 64. c
25. a 65. b
26. a 66. b
27. d 67. b
28. d 68. d
29. a 69. b
30. a 70. b
31. b 71. b
32. c 72. a
33. b 73. c
34. a 74. b
35. c 75. c
36. d 76. b
37. b 77. c
38. c 78. a
39. a 79. b
40. c 80. a
123
Тема 5 «Диференціальні рівняння. Ряди»
1. Графік розв’язку диференціального рівняння називається:

a) Інтегральною кривою
b) Інтегральною прямою
c) Кривою Гаусса
d) Диференціальною кривою
2. Розв’язком диференціального рівняння називається:
a) Знаходження першої похідної
b) Відшукання невідомої функції, що входить до
диференціального рівняння
c) Диференціювання рівняння
d) Знаходження невідомого аргументу
3. Порядком диференціального рівняння називається:
a) найвищий степінь невідомої функції;
b) найвищий порядок похідної невідомої функції;
c) найвищий степінь вільної змінної;
d) найнижчий порядок похідної невідомої функції.
4. Теорема Коші визначає:
a) Існування розв’язку задачі Коші
b) Єдиність розв’язку задачі Коші
c) Існування та єдиність розв’язку задачі Коші
d) Заперечує існування розв’язку задачі Коші
124
5. Геометричний зміст теореми Коші:

a) Через кожну точку ( x0 , y0 )  D не проходить жодної
інтегральної кривої
b) Через кожну точку ( x0 , y0 )  D проходить безліч
інтегральних кривих
c) Існує точка ( x0 , y0 )  D через яку не проходить інтегральна
крива
d) Через кожну точку Через кожну точку ( x0 , y0 )  D
проходить єдина інтегральна крива
6. Рівняння, що містить незалежну змінну x , шукану функцію
цієї змінної y  y( x) та її похідні або диференціали називається:

a) Рівнянням в частинних похідних
b) Звичайним диференціальним рівнянням
c) Незвичайним диференціальним рівнянням
d) Інтегральним рівнянням
7. Диференціальне рівняння першого порядку, яке містить
добутки множників, кожен з яких є функцією лише однієї змінної
називається:
a) Диференціальним рівнянням з невідокремленими змінними
b) Однорідним диференціальним рівнянням
c) Рівнянням частинних похідних
d) Диференціальним рівнянням з відокремлюваними змінними
8. Функція ( ), яка залежить від аргументу
і сталих та задовольняє умовам:
125
- функція ( ) є розв’язком рівняння

( ) ( )
( ) при будь-яких значеннях сталих
;
- можна знайти такі значення сталих
, що функція ( ) задовольняє
( )( ( )
початкові умови: ( ) ( ) ) ;
називається:
a) загальним розв’язком диференціального рівняння
( ) ( )
( ) в області
b) частинним розв’язком диференціального рівняння
( ) ( )
c) загальним розв’язком диференціального рівняння ( )
d) умовним розв’язком диференціального рівняння
( ) ( )
9. Загальним розв’язком диференціального рівняння першого
порядку має вигляд:
a) ( )
b) ( )
c) ( )
d) ( )
10. Розв’язок, який можна знайти з загального розв’язку
диференціального рівняння при певних значеннях сталих
називають:
a) частинним розв’язком диференціального рівняння
b) загальним розв’язком диференціального рівняння
126
c) сталим розв’язком диференціального рівняння

d) умовним розв’язком диференціального рівняння
11. Якщо загальний інтеграл диференціального рівняння
( ) ( ) визначає формула ∫ ( ) ∫ ( ) ,
то говорять, що це рівняння:
a) розв’язане в квадратурах
b) нерозв’язане
c) нерозв’язане в квадратурах
d) розв’язане в кубатурах
12. Які з наведених нижче рівнянь є рівняннями з
відокремлюваними змінними?
a) ( ) ( )
b) ( ) ( )
c) ( ) ( )
d) ( ) ( )
13. Які з наведених нижче рівнянь є рівняннями з
a) ( ) ( )
b) ( )
c) ( ) ( )
d) ( ) ( ) ( ) ( )
14. Які з наведених нижче рівнянь не є рівнянням з
a) ( ) ( )
b) ( ) ( ) ( ) ( )
c) ( ) ( )
127
d) ( ) ( )
15. Для рівняння першого порядку ( ) початкова

умова має вид:
a) ( )
b) ( ) ( )
c) ( ) ( )
d) ( )
16. Рівняння ( ) є однорідним -степеня, якщо
функція ( ) задовольняє умові:
a) ( ) ( )
b) ( ) ( )
c) ( ) ( )
d) ( ) ( )
17. Однорідне рівняння ( ) інтегрується за
допомогою заміни:
a)
b)
c)
d)
18. Яке з поданих нижче рівнянь зводиться до однорідного?
a) ( )
b) ( )
128
c) ( )
d) ( )
19. Вставити пропущений термін. Рівняння виду

( ) ( ) називається рівнянням ________.
a) Бернуллі
b) однорідним
c) лінійним
d) в повних диференціалах
20. Яка із замін використовується при розв’язуванні лінійного
диференціального рівняння першого порядку ( ) ( )?
a)
b)
c) ( )
d)
21. Рівняння ( ) ( ) є рівнянням Бернуллі

тільки у випадку, коли:
a)
b)
c)
d)
22. Рівняння Бернуллі ( ) ( ) зводиться до
лінійного заміною:
a)
b)
129
c)
d)
23. Рівняння ( ) ( ) є рівнянням в
повних диференціалах, якщо:
a)
b)
c)
d)
24. Загальний інтеграл рівняння в повних диференціалах

( ) ( ) можна записати у виді:
a) ∫ ( ) ∫ ( )
b) ∫ ( ) ∫ ( )
c) ∫ ( ) ∫ ( )
d) ∫ ( ) ∫ ( )
25. Якщо рівняння ( ) ( ) допускає

інтегрувальний множник , який залежить тільки від , то його
знаходять із рівняння:
a)
b)
130
c)
d)
26. Як формується загальний розв’язок лінійного неоднорідного

диференціального рівняння (ЛНДР) другого порядку?
a) Загальний розв’язок ЛНДР дорівнює y  y  y* , де
y  C1 y1  C2 y 2 – загальний розв’язок відповідного
однорідного рівняння; y* – довільний частинний розв’язок
ЛНДР.
b) Загальний розв’язок ЛНДР збігається із загальним розв’яз-
ком відповідного однорідного рівняння y  y  C1 y1  C2 y 2 .
c) Загальний розв’язок ЛНДР збігається із деяким частинним
розв’язком цього рівняння y  y* .
d) Загальний розв’язок ЛНДР дорівнює добутку y  y  y* , де
y  C1 y1  C2 y 2 – загальний розв’язок відповідного
однорідного рівняння; y* – довільний частинний розв’язок
ЛНДР.
27. Яке рівняння називається характеристичним для лінійного
однорідного диференціального рівняння y   py   qy  0 зі сталими
коефіцієнтами?
a) k 3  pk 2  qk  1  0
b) k 2  pk  q  0
c) k 2  pk  q  0
131
d) k 2  pk  q  1
28. Якщо характеристичне рівняння k 2  pk  q  0 лінійного
коефіцієнтами має два дійсні різні корені k1 та k2 , то загальний
розв’язок рівняння має вигляд:
a) y  C1e 1  C2e 2
kx k x
b) y  C1e 1  e 2
kx k x
c) y  (C1  C2 x)e
kx
x
d) y  e (C1 cos  x  C2 sin  x)

коефіцієнтами має два дійсні рівні корені k1 = k2  k , то загальний

розв’язок рівняння має вигляд:
a) y  C1e 1  C2e 2
kx k x
b) y  C1e 1  e 2
kx k x
c) y  (C1  C2 x)e
kx
x
d) y  e (C1 cos  x  C2 sin  x)

однорідного диференціального рівняння y  py  qy  0 зі сталими
коефіцієнтами має два комплексні корені k1     i та k2     i , то

загальний розв’язок рівняння має вигляд:
a) y  C1e 1  C2e 2
kx k x
132
b) y  C1e 1  e 2
kx k x
c) y  (C1  C2 x)e
kx
x
d) y  e (C1 cos  x  C2 sin  x)
31. Що називається числовим рядом?

a) Числовим рядом називається сума u
n 1
n нескінченного
числа доданків, якими служать члени довільної числової

послідовності u1 , u 2 , ... , u n , ... .
b) Числовим рядом називається сума скінченного числа
N
довільних доданків u
n 1
n , де N   , u1 , u 2 , ... , u n , ... – деяка
числова послідовність
N
c) Числовим рядом називається границя lim  un
N 
n 1

d) Числовим рядом називається сума u
n 1
n нескінченного чис-
ла доданків, кожний з яких служить елементом деякої

скінченної числової множини
32. Ряд називається збіжним, якщо
a) існує скінчена границя загального члену ряду
b) існує скінчена границя послідовності його часткових сум
c) послідовність часткових сум ряду обмежена
d) кожний наступний член ряду менше за попередній
33. n -й часткової сумою ряду називається
a) сума останніх n членів ряду
133
b) сума перших n членів ряду

c) границя суми перших n членів ряду
d) сума всіх членів ряду

34. Часткова сума S n ряду u
n 1
n визначається рівністю
n
a) Sn   (1)k 1 uk  u1  u2   (1)n1 un .
k 1
n
b) Sn   (1) k uk  u1  u2   (1)n un .
k 1

c) Sn   uk  un  un1 
k n
n
d) Sn   uk  u1  u2   un .
k 1

35. Який ряд u
n 1
n називається збіжним?

a) Ряд u
n 1
n називається збіжним, якщо lim Sn  0 , де S n –
n
часткова сума.

b) Ряд u
n 1
n називається збіжним, якщо існує скінченна
границя lim Sn , де S n – часткова сума.

n

c) Ряд u
n 1
n називається збіжним, якщо не існує границя
lim S n , де S n – часткова сума.

n
134

d) Ряд u
n 1
n називається збіжним, якщо lim S n   , де S n –
n
часткова сума.
36. У чому полягає необхідна умова збіжності ряду?

a) Якщо ряд u
n 1
n збігається, тоді lim un  0 .
n

b) Якщо ряд u
n 1
n збігається, тоді lim un  0 .
n

c) Якщо ряд u
n 1
n збігається, тоді 0  lim un  1.
n

un1
d) Якщо ряд u
n 1
n збігається, тоді lim
n u
 1.
n
37. У чому полягає основна (перша) ознака порівняння рядів з

додатними членами?
 
a) Якщо  u u
n1
n n  0 , v v
n1
n n  0  і u n  vn n  1, 2, ...  , тоді

1) якщо “більший” v
n 1
n ряд збігається, то “менший” ряд
 
u
n 1
n розбігається; 2) якщо “менший” u
n 1
n ряд

розбігається, то “більший” ряд v
n 1
n збігається.
 
b) Якщо  u u
n1
n n  0 , v v
n1
n n  0  і un  vn n  1, 2, ... , тоді
обидва ряди збігаються чи розбігаються одночасно.
135
 
c) Якщо  u u
n1
n n  0 , v v
n1
n n  0  і un  vn  1 n  1, 2, ... ,

тоді 1) якщо “більший” v
n 1
n ряд збігається, то “менший”
 
ряд u n 1
n також збігається; 2) якщо “менший” u
n 1
n ряд

n 1
n також розбігається.
 
d) Якщо  u u
n1
n n  0 , v v
n1
n n  0  і u n  vn n  1, 2, ...  , тоді

1) якщо “більший”  vn ряд збігається, то “менший” ряд
n 1
 
u
n 1
n також збігається; 2) якщо “менший” u
n 1
n ряд

n 1
n також розбігається.
38. У чому полягає гранична (друга) ознака порівняння рядів з

додатними членами?
 
un
a) Якщо  un  un  0  ,
n1
 vn  vn  0  і lim
n1
n v
q 0  q   ,
n
тоді обидва ряди збігаються чи розбігаються одночасно.

 
un
b) Якщо  u u
n1
n n  0 , v v
n1
n n  0  і lim
n v
 q 0  q   ,
n
тоді обидва ряди збігаються чи розбігаються одночасно.

 
un
c) Якщо  u u
n1
n n  0 , v v
n1
n v
 q 0  q   ,
n
тоді обидва ряду збігаються чи розбігаються одночасно.

136
 
un
d) Якщо  u u
n1
n n  0 , v v
n1
n v
 q 0  q   ,
n
тоді обидва ряди збігаються і розбігаються одночасно.

39. Як формулюється ознака Даламбера збіжності або роз-

біжності знакододатного ряду u
n 1
n , un  0 ?

un1
a) Якщо для ряду  u u
n1
n n  0  існує границя lim
n u
 l , тоді
n
1) якщо l  1, то ряд збігається, 2) якщо l  1, то ряд

розбігається.

un1
b) Якщо для ряду  u u
n1
n n  0  існує границя lim
n u
 l , тоді
n
1) якщо l  1, то ряд збігається, 2) якщо l  1, то ряд


un1
c) Якщо для ряду  un  un  0 існує границя lim
n1
n u
 l , тоді
n
1) якщо l  1, то ряд збігається, 2) якщо l  1, то ряд

розбігається, 3) якщо l  1, то ознака Даламбера на питання
про збіжність ряду відповіді не дає.

d) Якщо для ряду  u u
n1
n n  0 обчислити границю
un1
lim  l , тоді 1) якщо границя скінченна l   , то ряд
n u
n
збігається, 2) якщо границя нескінченна l   , то ряд

розбігається, 3) якщо границя взагалі не існує, то ознака
Даламбера на питання про збіжність ряду відповіді не дає.
137
40. Як формулюється радикальна ознака Коші збіжності або


розбіжності ряду u
n 1
n з додатними членами un  0 ?

a) Якщо для ряду  u u
n1
n n  0  існує границя lim n un  l , тоді
n
1) якщо l  1, то ряд збігається, 2) якщо l  1, то ряд


b) Якщо для ряду  u u
n1
n n  0 обчислити границю
lim n un  l , тоді 1) якщо границя скінченна l   , то ряд

n
збігається, 2) якщо границя нескінченна l   , то ряд

розбігається, 3) якщо границя взагалі не існує, то радикальна
ознака на питання про збіжність ряду відповіді не дає.

c) Якщо для ряду  u u
n1
n
1) якщо l  1, то ряд збігається, 2) якщо l  1, то ряд


d) Якщо для ряду  u u
n1
n
1) якщо l  1, то ряд збігається, 2) якщо l  1, то ряд

розбігається, 3) якщо l  1, то радикальна ознака на питання
про збіжність ряду відповіді не дає.

41. Який знакозмінний ряд u
n 1
n називається абсолютно
збіжним, а який умовно збіжним?
138

a) Знакозмінний ряд u
n 1
n називається абсолютно збіжним,

якщо збіжним є ряд | u
n 1
n | , складений із модулів його
 
членів. Якщо | u
n 1
n | розбігається, а u
n 1
n - збігається, тоді

ряд  un називається умовно збіжним.
n 1

b) Знакозмінний ряд u
n 1
n називається абсолютно і умовно

збіжним, якщо збіжним є ряд | u
n 1
n | , складений із модулів
його членів.

c) Знакозмінний ряд u
n 1

збіжним, якщо розбіжним є ряд | u
n 1
n | , складений із

модулів його членів, а сам ряд u
n 1

d) Знакозмінний ряд u
n 1

збіжним, якщо збіжним є ряд | u
n 1
n | , складений із модулів

його членів, а сам ряд u
n 1
n розбігається.
139
42. Як формулюється ознака Лейбніца збіжності знакопере-


міжного ряду  (1)
n1
n1
un , un  0 n  1, 2, ... ?

a) Якщо  (1)
n1
n1
un , un  0 , un1  un n  1, 2, ...  і lim un  0 ,
n
тоді цей ряд збігається і сума S ряду 0  S  u1 .


b) Якщо  (1)
n1
n1
un , un  0 , un1  un n  1, 2, ...  і lim un  0 ,
n
тоді цей ряд збігається і сума S ряду 0  S  u1 .


c) Якщо  (1)
n1
n1
un , un  0 , un1  un n  1, 2, ...  і lim un  0 ,
n
тоді цей ряд збігається і сума S ряду S  u1 .


d) Якщо  (1)
n1
n1
un , un  0 , un1  un n  1, 2, ...  і lim un  1,
n
тоді цей ряд збігається і сума S ряду 1  S  u1 .

43. При яких умовах збігається та розбігається геометричний ряд

u q
n1
1
n1
?

a) Геометричний ряд u q
n1
1
n1
збігається, якщо q  1, і
розбігається, якщо q  1 .

b) Геометричний ряд u q
n1
1
n1
збігається, якщо q  1, і
розбігається, якщо q  1.
140

c) Геометричний ряд u q
n1
1
n1
збігається, якщо q  1, і
розбігається, якщо q  1.

d) Геометричний ряд u q
n1
1
n1
збігається, якщо q  1, і
розбігається, якщо q  1 .

44. Умова збіжності додатного ряду a
n 1
n в ознаці Даламбера
має вигляд:
an
a) lim  q 1
n  a
n 1
an
b) lim  q 1
n  a
n 1
a n 1
c) lim q2
n  a
n
a n1
d) lim  q 1
n  a
n

45. Умова збіжності додатного ряду a
n 1
n в ознаці Коші має
вигляд:
a) lim an  q  1
n
b) lim n an  q  1
n
c) lim n an  q  1
n
d) lim an  q  1
n
141

1
46. Ряд n
n 1
завжди:
a) збіжний
b) розбіжний
c) умовно збіжний
d) умовно розбіжний

(1) n
47. Ряд  :
n 1 n
a) збіжний
b) умовно збіжний
c) розбіжний
d) умовно розбіжний

48. Яка з умов гарантує розбіжність ряду a
n 1
n , (an  0) :
a) lim an  0
n
an1
b) lim 1
n a
n
an1
c) lim 1
n a
n
an1
d) lim 1
n a
n

49. Яка з умов гарантує розбіжність ряду a
n 1
n , (an  0)
a) lim an  0
n
b) lim n an  1
n
142
c) lim n an  1
n
d) lim n an  1
n

50. Яка з умов гарантує збіжність ряду a
n 1
n , (an  0) :
a) lim an  0
n
b) lim n an  1
n
an
c) lim 1
n a
n1
an1
d) lim 1
n a
n

51. Яка з умов гарантує збіжність ряду a
n 1
n , (an  0) :
a) lim an  0
n
an1
b) lim 1
n a
n
c) lim n an  1
n
d) lim n an  1
n
52. У чому полягає інтегральна ознака збіжності або розбіжності


ряду u
n 1
n з додатними членами un  0 ?
143
 
a) Нехай u
n 1
n , u n  0 , u n1  u n n  1, 2, ...  і  f ( x) dx ,
1

f ( x )  0 , f ( n )  un n  1, 2, ... . Тоді ряд u
n 1
n і невласний

інтеграл  f ( x) dx
1
збігаються чи розбігаються одночасно.
 
b) Нехай u
n 1
n , u n  0 , un1  un n  1, 2, ...  і  f ( x) dx ,
1

f ( x )  0 , f ( n )  un n  1, 2, ... . Тоді ряд u
n 1

1
 
c) Нехай u
n 1
n , u n  0 , u n1  u n n  1, 2, ...  і  f ( x) dx ,
1
f ( x )  0 , f ( n)  u n n  1, 2, ... . Тоді 1) якщо невласний

 
інтеграл  f ( x) dx збігається, то ряд u
n 1
n розбігається; 2)
1

якщо невласний інтеграл  f ( x) dx
1
розбігається, то ряд
u
n 1
144
 
d) Нехай u n 1
n , u n  0 , u n1  u n  1 n  1, 2, ...  і  f ( x) dx ,
1

f ( x)  0 , f (n)  u n n  1, 2, ...  . Тоді ряд u
n 1

1
53. Якщо ряд ∑ збіжний, то:

a)
b)
c) не існує
d)
54. Степеневим рядом загального вигляду називається ряд виду:

a)  a (x  x )
n1
n 0
n

b)  a (x
n1
n
n
 x0 )

c) a n
n1
n
x  x0

d) a x
n 1
n
n
55. Радіус збіжності степеневого ряду ∑ ( ) може

бути знайдений за формулою:
a) | |
b)
c) | |
145
d) √
56. Радіус збіжності степеневого ряду ∑ ( ) може
бути знайдений за формулою:
a) | |
b)
c)
√
d) √
57. Якщо для степеневого ряду ∑ ( ) границя
√ , то ряд:
a) Збігається тільки в точці
b) Збігається при довільному дійсному
c) Збігається на проміжку ( )
d) Розбігається при довільному дійсному
√ , то ряд:
| | , то ряд:

146
60. Якщо для степеневого ряду ∑ ( )
границя | | , то ряд:

61. Якщо для степеневого ряду ∑ ( )
границя | | , то ряд:

c) Збігається на інтервалі ( )
d) Збігається на інтервалі ( )
√ , то ряд:
c) Збігається на інтервалі ( )
d) Збігається на інтервалі ( )
63. Для залишку ряду лейбніцевого типу ∑ ( )

( ) виконується умова:
a)
147
b)
c)
d)
64. Ряд Тейлора функції ( ) має вигляд:
a) ( ) ( )( ) ( )( )
( )( )( )
( ) ( ) ( )( )
b) ( ) ( ) ( )
( )
( ) ( )
c) ( )
( )( )
d) ( ) ( )( )
( )( )( )
65. Ряд Маклорена функції ( ) має вигляд:
( )(
a) ( ) ( ) ( ) )
( )(
b) ( ) ( ) ( ) )
( ) ( ) ( )( )
c) ( )
( ) ( ) ( )( )
d) ( )
66. Яка функція є сумою ряду ∑ ?
a)
b)
c)
d) ( )
67. Яка функція є сумою ряду ∑ ( ) ?

( )
148
a)
b)
c)
d)
68. Яка функція є сумою ряду ∑ ( ) ?

( )
a) ( )
b)
c)
d)
69. Яка функція є сумою ряду ∑ ( )

( )
( )?
a) ( )
b)
c)
d)
70. Яка функція є сумою ряду ∑ ( ) ( )?
a)
b) ( )
c)
d)
71. Яка функція є сумою ряду ∑ ( ) ( )?
a)
149
b)
c) ( )
d)
72. Яка функція є сумою ряду ∑ ( )?
a)
b)
c)
d) ( )
73. Сумою якого ряду є функція ?
a)
b)
c)
d)
a)
b)
c)
d)
a)
150
b)
c)
d)

a)
b)
c)
d)
77. Сумою якого ряду є функція ( )?
a)
b)
c)
d)
78. Сумою якого ряду є функція ( ) ?

( ) ( )( )
a)
b)
c)
d)
151
a)
b)
c)
d)
a)
b)
c)
d)
152
1. a 41. a
2. b 42. b
3. b 43. b
4. c 44. d
5. d 45. c
6. b 46. b
7. d 47. b
8. a 48. c
9. c 49. c
10. a 50. d
11. a 51. d
12. b 52. b
13. d 53. b
14. a 54. a
15. d 55. c
16. a 56. c
17. c 57. b
18. a 58. a
19. c 59. b
20. b 60. a
21. d 61. c
22. a 62. c
23. c 63. d
24. b 64. b
25. d 65. c
26. a 66. b
27. b 67. a
28. a 68. d
29. c 69. c
30. d 70. b
31. a 71. d
32. b 72. a
33. b 73. b
34. d 74. b
35. b 75. d
36. a 76. c
37. d 77. b
38. c 78. a
39. c 79. b
40. d 80. c
153
Література
Список літератури
1. Александров П.С. Лекции по аналитической геометрии/

Александров П.С.- М: Наука, 1968. - 912 с.
2. Аналітична геометрія./[ Білоусова В.П., Ільїн І.Г., Сергумова
О.П., Котлова В.Н.]-К: Вища школа, 1973.- 328 с.
3. Атанасян Л.С. Аналитическая геометрия/ Атанасян Л.С. - М.:
«Просвещение» т. 1 1967. - 300с.
4. Бермант А.Ф., Араманович И.Г. Краткий курс
математического анализа. - М., Наука, 1973.
5. Борисенко О.А. Аналітична геометрія./ О.А. Борисенко, Л.М.
Ушакова. - Харків: Основа, 1993.- 192 с.
6. Бугров Я.С., Никольский С.М. Дифференциальное и
интегральное исчисление.- М., Наука, 1980.
7. Бугров Я.С., Никольский С.М. Элементы линейной алгебры и
аналитической геометрии. - М., Наука, 1980.
8. Васильченко І.П. Вища математика для економістів:
Підручник. – К.: Знання-Прес, 2004, - 454с.
9. Васильченко І.П., Данилов В.Я., Лобанов А.І., Таран С.Ю.
Вища математика: основні означення, приклади і задачі: Навч.
посібник. у двох частинах. Частина 2 - К., Либідь, 1992, 256с.
10. Гриньов Б.В. Аналітична геометрія/ Б.В. Гриньов, І.К.
Кириченко. -Харків:Гімназія, 2008. - 163 с.
11. Гриньов Б.В. Векторна алгебра./ Б.В. Гриньов, І.К.
Кириченко. - Харків: Гімназія, 2008.- 340 с.
12. Гутер Р.С., Янпольский А.Р. Дифференциальные уравнения. -
М., Высшая школа, 1976.
13. Завало С.Т. та ін. Алгебра і теорія чисел.-К.: Вища школа.
Головне вид-во, 1976.-Ч.2.,384 с.
14. Кириченко В.В. Аналітична геометрія: навчальний посібник./
В.В. Кириченко, Н.Ю. Петкевич, А.П. Петравчук. - К.: ВПЦ
«Київський університет», 2003.- 192 с.
15. Кравченко В.В. Вища математика. Векторна алгебра та
аналітична геометрія./ В.В. Кравченко, Т.В. Лубенська, Т.І.
Олешко. - К: Книжкове видавництво НАУ, 2005.- 144 с.
16. Кулініч Г.Л., Максименко Л.О., Плахотнік В.В., Призва Г.И.
Вища математика: основні означення, приклади і задачі: Навч.
посібник у двох частинах. Частина 1 - К., Либідь, 1992, 288с.
154
17. Курош А.Г. Курс высшей алгебры. - М., Наука, 1975.

18. Мантуров О.В., Матвеев Н.М. Курс высшей математики. - М.,
Высшая школа, 1986.
19. Моденов П.С. Аналитическая геометрия./ Моденов П.С. - М:
Издательство МГУ, 1969. - 698 с.
20. Никольский С.М. Курс математического анализа. - М., Наука,
Т.1-2, 1983.
21. Пискунов Н.С. Дифференциальное и интегральное
исчисление.- М., Наука, Т.1-2, 1964.
22. Погорелов А.В. Аналитическая геометрия/ Погорелов А.В.-
М.: Наука 1978.- 176 с.
23. Тестові завдання з вищої математики: Навчальний посібник /
С.І. Гургула, В.М. Мойсишин, В.О. Воробйова та ін.; За ред. С.І.
Гургули, В.М. Мойсишина.–Івано - Франківськ: Факел, 2008. – 737
с.
24. Фихтенгольд Г.М. Основы математического анализа. - М.,
Наука, Т.1-2, 1968.
25. Щипачев В.С. Высшая математика. - М., Высшая школа,
1985.
155

Тестові завдання з вищої математики Пархоменко

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Тестові завдання з вищої математики Пархоменко

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Міністерство освіти і науки України

Миколаївський національний університет

Тестові завдання з вищої

Хомченко А.Н. професор, доктор фізико-математичних наук, завідувач

Навчальний посібник для студентів закладів вищої освіти

Рекомендовано вченою радою Миколаївського національного

Відповіді до теми 1……………………………………………. 37

Тема 2. Аналітична геометрія……………………………….. 38

Тема 3. Функція. Границя та неперервність.

Тема 4 Інтегральне числення функції однієї змінної.

Відповіді до теми 4 …………………………………………… 123

Тема 5. Диференціальні рівняння. Ряди…………………… 124

Список літератури……………………………………………. 154

Курс вищої математики є профілюючим курсом, фундаментом

Тема 1 «Лінійна та векторна алгебри»

1. Яка матриця називається транспонованою AT до матриці

 a1 n a2( n 1) a11 

 a11 a21 am1 

2. Яка квадратна матриця є одиничною?

3. Що називається добутком матриці A на число  ?

a) Добутком матриці A на число  називається нова матриця

b) Добутком матриці A на число  називається нова матриця

елемент першого стовпця матриці A множиться на число 

c) Добутком матриці A на число  називається нова матриця

d) Добутком матриці A на число  називається нова матриця

4. Яка матриця A 1 називається оберненою до матриці A ?

a) Квадратна матриця A 1 того ж порядку, що і A , називається

b) Квадратна матриця A 1 того ж порядку, що і A , називається

c) Квадратна матриця A 1 того ж порядку, що і A , називається

d) Квадратна матриця A 1 того ж порядку, що і A , називається

5. Для якої матриці A існує обернена матриця A 1 ?

a) Матриця A повинна бути прямокутною розміру m  n ,

b) Матриця A повинна бути квадратною (m  n) і особливою

c) Матриця A повинна бути прямокутною розміру m  n ,

d) Для того, щоб матриця A мала обернену A 1 необхідно і

6. Визначник дорівнює нулю

a) якщо всі елементи головної діагоналі дорівнюють нулю

b) якщо до будь-якого рядка або стовпчика додати інший

c) якщо він має два однакових рядки або стовпці

d) якщо елементи будь-якого рядка або стовпчика рівні

7. Дві матриці називаються рівними

a) якщо вони мають однакові елементи

b) якщо вони мають однаковий розмір

c) якщо кількість рядків однієї дорівнює кількість стовпців

d) якщо вони мають однаковий розмір і в них рівні між собою

8. Матриця називається прямокутною

a) якщо число рядків не дорівнює числу стовпців

b) якщо число рядків дорівнює числу стовпців

c) якщо елементи головної діагоналі дорівнюють елементам

d) якщо добуток елементів головної діагоналі дорівнює

9. При множенні визначника на число:

a) його діагональні елементи множаться на це число

b) всі елементи довільного рядка або стовпця множаться на це

c) всі його елементи множаться на це число

d) один з його елементів множиться на це число

10. Квадратна матриця називається невиродженою, якщо:

a) її визначник не дорівнює нулю

b) її визначник дорівнює нулю

c) всі елементи на головній діагоналі не дорівнюють нулю

d) всі її елементи не дорівнюють нулю

11. Яка з наведених нижче операцій над матрицями не

12. Однорідна система лінійних рівнянь з невідомими завжди:

a) має єдиний розв’язок

b) не має жодного розв’язку