Лекція 1-2

Матриці та дії над ними

Означення. Прямокутна таблиця, яка складається з n m чисел ( 1, , 1, ) ij a i n j
m   називається матрицею і позначається одним з символів a a a a a a
... ...


11 12 1 11 12 1
mm
aaaaaa
... ...


Aaa
21 22 2 21 22 2
mm


jmjm
... ... ... ... ... ... ... ... ...
n m nm n m nm 1 2 1 2 1, 1,
 .
...  ij ij i n i n  

aaaaaa 1, 1,

Числа ij a називають елементами матриці A . Індекс i визначає номер рядка, а

індекс j – номер стовпця матриці.
Добуток кількості рядків на кількість стовпців n m називають розміром або
розмірністю матриці і позначають dimA n m   .
Означення. Матрицю A називають квадратною, якщо її кількість рядків
дорівнює кількості стовпців ( n m ). У іншому випадку матрицю називають
прямокутною.
Якщо усі елементи матриці дорівнюють нулю, матрицю називають нульовою або
нуль-матрицею і 0
позначають літерою О.


0 0 ... 0   0 0 ...
O ... ... 0 0 ...
... ...
  0

.
 

Елементи 11 22 , , , nn a a a  квадратної матриці утворюють головну діагональ, а

елементи 1 2 1 1 , , , n n n a a a   – бічну діагональ. Якщо усі елементи матриці
крім діагональних дорівнюють нулю, матрицю називають діагональною і
позначають 0 ... 0
 

d
11
0 ... 0
d


D  d
22  nn
... ... ...  .

...
0 0 ...

Якщо усі ненульові елементи діагональної матриці дорівнюють одиниці,

матрицю
називають 1 0 ... 0 
  0 0 ...

  0 1 ...
1
одиничною і 0
.
    
позначають E ... ... ... ...

Матрицю, що складається з одного стовпця називають

       
матрицею-стовпцем 
a
1

 , а матрицю,що складається з одного рядка називають матрицею-рядком

A
a
n

A a a   1 n .


Приклади.
18612 
202705 270,,,04,

ADBC .
G 035311
 83446

Означення. Дві матриці A і B вважають рівними тоді і тільки тоді, коли рівні
їх розмірності і усі відповідні елементи, тобто
   , якщо ij ij a b  для будь-яких i j , .
A B a b 
  1, 1,  
ij ij i n i n
jmjm

1, 1,

Дії над матрицями

Означення. Нехай матриці A і B однакового розміру. Сумою A B  цих
матриць буде матриця C того ж розміру, кожен елемент якої є сумою
відповідних елементів матриць A і B :
A B a b a b c 
.
  1, 1, 1, 1,      
ij ij ij ij ij i n i n i n i n
jmjmjmjm

1, 1, 1, 1,
173250
Приклад.

AB 

    ,
,
531343
тоді
    . 5 3 3 4 1 3 8 7
AB  2

1 2 7 5 3 0 3 12 3


Означення. Добутком довільного дійсного числа  на матрицю a a a


...
11 12 1

a a a ... 
m 21 22 2

m
A
 ... ... ...
...
 n m nm
 12


aaa

...
називають матрицю, кожен елемент якої є добутком відповідного елемента
матриці A
на число , тобто m 

aaa


A
     a a a ...
21 22 2
aaa
m ...
n m nm 1 2

... ... ... ... ...   

.
11 12 1

     
 ,

36
тоді 

Приклад.    
.
   
3 0 15
A  A 96
120532 
Означення. Різницю двох матриць однакового розміру A B  визначають
як суму A B A B a b a b c    

( ) ij ij ij ij ij i n i n i n i n
  1, 1, 1, 1,      
jmjmjmjm

1, 1, 1, 1,
зі збереженням усіх властивостей цих операцій.
Означення. Матрицю T A називають транспонованою до матриці A, якщо її
рядки є стовпцями , а стовпці – рядками матриці A:
 
aaa  aaa 

... ...
11 12 1 11 21 1
m
a a a ... n
aaa
 A  m ...
21 22 2 12 22 2
 , тоді Tn

 A 
... ... ... ...

 
aaa ... ... ... ... ...
12
... aaa m m nm
n m nm 1 2


Приклад. 
52  
570
 .
74,
T
    AA 24202
Властивості дій над матрицями
1. A B B A    комутативна властивість.
2. ( ) ( ) A B C A B C      асоціативна властивість.
3.       ( ) A B A B дистрибутивна властивість числового
множника відносно суми матриць.
4. ( )        A A A дистрибутивна властивість матричного
множника відносно суми чисел.
5. ( ) ( )       A A асоціативна властивість числового множника.
T
T
AA  .
6.

TTT
ABAB .
7.  
8. ( )T T    A A .
Означення. Квадратну матрицю називають симетричною відносно головної
діагоналі, якщо для , 1, ij ji    i j n a a . Квадратну матрицю називають
кососиметричною відносно головної діагоналі, якщо для , 1, ij ji     i j n a a
. 132

      
 – симетрична матриця.
Прикла A 3872
д. 73
014

     
   – кососиметрична матриця.
105
A
450
 Симетрична матриця співпадає зі своєю транспонованою матрицею,
тобто T A A  , для кососиметричної T A A   .

Добуток матриць
Розглянемо матриці A dimA=n k ,  і B dimB=k m ,  . Кількість стовпців
матриці A дорівнює кількості рядків матриці B . Такі матриці називають
узгодженими. Означення. Добутком матриці A dimA=n k ,  на матрицю B
dimB=k m ,  називають матрицю C A B   розміру dimC=n m , кожен
елемент ij c якої є сумою добутків елементів i – го рядка матриці A на відповідні
елементи j – го стовпця матриці B :
1 1 2 2 , 1, , 1, ij i j i j ik kj c a b a b a b i n j m        .
Операція множення визначена тільки для узгоджених
матриць. Приклад. Знайти добутки матриць.
2310

AB 

   .
,
5476
Тоді

AB 
2 1 3 7 2 0 3 6 23 18

   , але
5 1 4 7 5 0 4 6 33 24

BA 
1205130423

   . Тобто A B B A    .
7 2 6 5 7 3 6 4 44 45
Операція множення матриць в загальному випадку не
31
комутативна. 10


AB
 
   .
Приклад. Знайти добутки 2 5 ,
4371
матриць


3 1 1 4 3 0 1 ( 3) 7 3 

AB .
2 1 5 4 2 0 5 ( 3) 18 15
 7 0 ( 1) ( 3) 3 3


     7 1 ( 1) 4
Добуток B A неможливо знайти, оскільки матриця B не узгоджена з
матрицею A (кількість стовпців матриці B не дорівнює кількості рядків матриці
A). У випадку, коли добутки A B B A    , матриці A і B називають
комутативними. Зауважимо, що будь-яка квадратна матриця A комутативна з
одиничною матрицею одного з нею розміру A E E A    .
Властивості добутку матриць
Якщо існують добутки матриць A B C , , , то
1. ( ) A B C AC BC    .
2.      ( ) ( ) ( ) AB A B A B .
3. ( ) ( ) AB C A BC  .
4. ( )T T T AB B A  .
Для квадратних матриць можна розглянути операцію піднесення до
AAAA  
натурального  .
k
степеня. Якщо A – квадратна матриця, то
k разів

21
-
31A =.
A , якщо
Приклад. Знайти 3 ()
×-××--×====
3 1 3 1 3 2 1 3 3 ( 1) 1 1 AA A - - ×+××-+×( )
2 2 1 2 1 2 2 1 3 2 ( 1) 1 1
-
1 3 -.

( )( ) ( )
92
-----=====
9 2 3 1 18 6 9 2 A A A AA ----( )
322 13212913
--
-. 7 4

Далі
( )( ) ( ) 12 11
ВИЗНАЧНИКИ ДРУГОГО ТА ТРЕТЬОГО ПОРЯДКІВ.
ЇХ ВЛАСТИВОСТІ
Розглянемо систему двох рівнянь з двома

невідомими:  
 axb ;
yc
111a x b y
c
.
222
Домножимо перше рівняння на 2 b , а друге на 1b і віднімемо від першого
рівняння друге.
Маємо cb.

12211221(
)ababxcb
Подібним чином виключимо з системи змінну x :
12211221( ) a b a b y c a c a    .
За умови, що вираз 1 2 2 1 ( ) 0 a b a b   ділимо обидві частини отриманих
рівнянь на цей множник і одержимо єдиний розв’язок системи:
cbcb caca
 
 1221
;
1221 y
x a b a b 1221
a b a b 1221

.
Запишемо коефіцієнти системи у вигляді матриці
ab

 .
11
ab
22
Тоді вираз 1 2 2 1 ( ) a b a b  називають визначником
матриці a b

11


A
ab
22
другого порядку і
позначають
det deta b  
ab
     1111

AA A
a b 22 ab
22

 .
 Розглянемо ще систему трьох рівнянь з трьома

невідомими:  
axbyczd;
1111a xbycz
d
;

2222 

axbyczd.
3333
Виключимо з системи змінні x y, . Помножимо перше рівняння на 2 3 3 2 ( ) b c b c
 , друге на 3 1 1 3 ( ) b c b c  , третє на 1 2 2 1 ( ) b c b c  і додамо всі три
рівняння.
Маємо
1 2 3 1 3 2 (a b c a b c   2 3 1 2 1 3 a b c a b c   3 1 2 3 2 1 a b c a b c x   )
1 2 3 1 3 2    (b b c b b c 2 3 1 2 1 3 b b c b b c   3 1 2 3 2 1 b b c b b c y   )
1 2 3 1 3 2    (c b c c b c 2 3 1 2 1 3 c b c c b c   3 1 2 3 2 1 c b c c b c z   )
123132   d b c d b c 231213d b c d b c   312321d b c d b c  .
Коефіцієнти при y z, дорівнюють нулю, а коефіцієнт при змінній x відіграє таку ж
роль, що і 1 2 2 1 ( ) a b a b  для системи другого порядку. Його називають
визначником матриці третього порядку і позначають так:
abcabc


1
11111

  AAa b c a b c

det
 .

222222
abcabc
333333

Елементи визначника, аналогічно елементам матриці, записують з подвійними

індексами, тобто
aaa
aa
11 12
; 11 12 13
A Aaaa
aa 
21 22 23
aaa
21 22 31 32 33
Уведемо кілька означень для узагальнення результату на системи п рівнянь з п
невідомими.
Нехай є перестановка 1 2 ( , , ..., ) n
j j j j  , де 1 2 , , ..., n
j j j – числа 1, 2, ...,п,
розташовані в певному порядку.
Пара елементів ( , ) i k j j , i k  утворює інверсію, якщо i k j j  . Число всіх таких
пар інверсій називають числом інверсій у перестановці 1 2 ( , , ..., ) n
j j j j  і позначають:
inv j j j . Перестановку називають парною, якщо число інверсій парне і
1 2 ( , , ..., ) n
непарною – в протилежному випадку. Так inv(3, 2,1) 3  .
Приклад. inv(3, 8,4,7,5,6,2,1) 7 6 0 1 2 2 1 19         .
Визначником п-го порядку квадратної матриці А розміру п називають
алгебраїчну суму всіх можливих добутків, які містять по одному елементу з
кожного рядка і кожного стовпчика матриці. Знак кожного доданка дорівнює ( 1)t
 , де t – число інверсій в других індексах, якщо елементи доданка
розташовані у порядку
зростання перших ...
індексів. 11 12 1

aaa
a a a ... 21 22 2
inv j j j

 aaa.
n

( , , ..., ) 1
12( 1) ... nn
  det A    21 2
A ... j j nj
n n n nn 1 2 j
... ... ... ... a a a

Порядок визначника дорівнює числу його рядків або

стовпчиків. Визначники 2-го і 3-го порядків визначають
рівності

aa
11 12
Aaaaa
;
aa 11 12 13
11 22 12 21
21 22
aaa
 Aaaaaaaaaaaaa

21 22 23 11 22 33 12 23 31 21 32 13
aaa
31 32 33

aaaaaaaaa
13 22 31 11 23 32 33 12 21.

Наведемо властивості визначників на прикладі визначників другого порядку: 1)

визначник не зміниться, якщо його рядки поміняти місцями з відповідними
стовпчиками, т. т.
aaaa
11 12 11 21
;
aaaa
21 22 12 22
2) визначник змінить знак на протилежний, якщо переставити два рядки (два
стовпчики), тобто ;

a a a a 11 12 21 22   a a a a 21 22 11 12

3) визначник з двома однаковими рядками (стовпчиками) дорівнює нулю; 4)

спільний множник усіх елементів рядка (стовпчика) можна винести за знак
визначника: k
a ka a a 21 22 21 22
a ka a a 11 12 11 12  ;
5) якщо усі елементи рядка (стовпчика) дорівнюють нулю, то визначник
дорівнює нулю;
6) визначник, який містить два пропорційні рядки (стовпчики), дорівнює нулю; 7)
якщо елементи деякого рядка (стовпчика) є сумою двох доданків, то визначник
дорівнює сумі двох визначників:

     
aaaaaaa
11 11 12 11 12 11 12

    ;
aaaaaaa
21 21 22 21 22 21 22
8) якщо до елементів будь-якого рядка (стовпчика) визначника додати відповідні
елементи іншого рядка (стовпчика), помножені на одне й те саме число, то
значення визначника не зміниться, тобто
aaaaa


11 12 12 11 12

 .
 aaaaa
21 22 22 21 22
Усі властивості визначників другого порядку мають місце і для визначників
довільного порядку.
Мінором Мij елемента ij a визначника n - го порядку називають визначник ( n
1) - го порядку, що отриманий з визначника n - го порядку шляхом
викреслення i -го рядка та j - го стовпчика.
Алгебраїчним доповненням елемента ij a називають його мінор Мij ,
помножений на ( 1)i j    1i j A M ij ij
.


При обчисленні визначників порядку n n  2 часто користуються

теоремою Лапласа: визначник n -го порядку дорівнює сумі добутків елементів
довільного рядка (стовпчика ) на їх алгебраїчні доповнення, тобто
aaa
...
11 12 1
aaa n

...
...
21 22 2
AaAaAaA .
n
i i i i in in 1 1 2 2
... ... ... ... a a a
...
n n nn 1 2

Наслідок. Добуток елементів довільного рядка (стовпчика ) на алгебраїчні

доповнення до елементів іншого рядка (стовпчика ) дорівнює нулю. Приклад 1.
Обчислити визначник, розклавши його за елементами першого рядка.
324

311
.
Розв’язання. 113

324
1131


1112

3111312


113 1313
133 1 
.143

4 2 8 4 4 44

11