ВИЗНАЧНИКИ ДРУГОГО ТА ТРЕТЬОГО ПОРЯДКІВ.

ЇХ ВЛАСТИВОСТІ

Розглянемо систему двох рівнянь з двома


невідомими:  
axb ;
yc
111a x b y
c
.
222
Домножимо перше рівняння на 2 b , а друге на 1b і віднімемо від першого
рівняння друге.
Маємо cb.

12211221( )ababxcb
Подібним чином виключимо з системи змінну x :
12211221( ) a b a b y c a c a    .
За умови, що вираз 1 2 2 1 ( ) 0 a b a b   ділимо обидві частини отриманих
рівнянь на цей множник і одержимо єдиний розв’язок системи:
cbcb caca
 
 1221
;
1221 y
x a b a b 1221
a b a b 1221

.
Запишемо коефіцієнти системи у вигляді матриці
ab

 .
11
ab
22
Тоді вираз 1 2 2 1 ( ) a b a b  називають визначником
матриці a b

11


A
ab
22
другого порядку і
позначають ab
det deta b  

     1111

AA A
a b 22 ab
22

 .
Розглянемо ще систему трьох рівнянь з трьома

невідомими:  
axbyczd;
1111a xbycz
d
;

2222 

axbyczd.
3333
Виключимо з системи змінні x y, . Помножимо перше рівняння на 2 3 3 2 ( ) b c b c
 , друге на 3 1 1 3 ( ) b c b c  , третє на 1 2 2 1 ( ) b c b c  і додамо всі три
рівняння.
Маємо
1 2 3 1 3 2 (a b c a b c   2 3 1 2 1 3 a b c a b c   3 1 2 3 2 1 a b c a b c x   )
1 2 3 1 3 2    (b b c b b c 2 3 1 2 1 3 b b c b b c   3 1 2 3 2 1 b b c b b c y   )
1 2 3 1 3 2    (c b c c b c 2 3 1 2 1 3 c b c c b c   3 1 2 3 2 1 c b c c b c z   )
123132   d b c d b c 231213d b c d b c   312321d b c d b c  .
Коефіцієнти при y z, дорівнюють нулю, а коефіцієнт при змінній x відіграє таку ж
роль, що і 1 2 2 1 ( ) a b a b  для системи другого порядку. Його називають
визначником матриці третього порядку і позначають так:
abcabc


1
11111

  AAa b c a b c

det
 .

222222
abcabc
333333

Елементи визначника, аналогічно елементам матриці, записують з подвійними

індексами, тобто
 aaa
aa
11 12
; 11 12 13
A Aaaa
aa 
21 22 23
aaa
21 22 31 32 33

Уведемо кілька означень для узагальнення результату на системи п рівнянь з п

невідомими.
Нехай є перестановка 1 2 ( , , ..., ) n
j j j j  , де 1 2 , , ..., n
j j j – числа 1, 2, ...,п,
розташовані в певному порядку.
Пара елементів ( , ) i k j j , i k  утворює інверсію, якщо i k j j  . Число всіх таких
пар інверсій називають числом інверсій у перестановці 1 2 ( , , ..., ) n
j j j j  і позначають:
inv j j j . Перестановку називають парною, якщо число інверсій парне і
1 2 ( , , ..., ) n
непарною – в протилежному випадку. Так inv(3, 2,1) 3  .
Приклад. inv(3, 8,4,7,5,6,2,1) 7 6 0 1 2 2 1 19         .
Визначником п-го порядку квадратної матриці А розміру п називають
алгебраїчну суму всіх можливих добутків, які містять по одному елементу з
кожного рядка і кожного стовпчика матриці. Знак кожного доданка дорівнює ( 1)t
 , де t – число інверсій в других індексах, якщо елементи доданка
розташовані у порядку
зростання перших ...
індексів. 11 12 1

aaa
a a a ... 21 22 2
inv j j j

 aaa.
n

( , , ..., ) 1
12( 1) ... nn
  det A    21 2
A ... j j nj
n n n nn 1 2 j
... ... ... ... a a a

Порядок визначника дорівнює числу його рядків або

стовпчиків. Визначники 2-го і 3-го порядків визначають
рівності

aa
 11 12
Aaaaa
;
aa 11 12 13
11 22 12 21
21 22
aaa

Aaaaaaaaaaaaa

21 22 23 11 22 33 12 23 31 21 32 13
aaa
31 32 33

aaaaaaaaa
13 22 31 11 23 32 33 12 21.

Наведемо властивості визначників на прикладі визначників другого порядку: 1)

визначник не зміниться, якщо його рядки поміняти місцями з відповідними
стовпчиками, т. т.
aaaa
11 12 11 21
;
aaaa
21 22 12 22
2) визначник змінить знак на протилежний, якщо переставити два рядки (два
стовпчики), тобто ;

a a a a 11 12 21 22   a a a a 21 22 11 12

3) визначник з двома однаковими рядками (стовпчиками) дорівнює нулю; 4)

спільний множник усіх елементів рядка (стовпчика) можна винести за знак
визначника: k
a ka a a 21 22 21 22
a ka a a 11 12 11 12  ;
5) якщо усі елементи рядка (стовпчика) дорівнюють нулю, то визначник
дорівнює нулю;
6) визначник, який містить два пропорційні рядки (стовпчики), дорівнює нулю; 7)
якщо елементи деякого рядка (стовпчика) є сумою двох доданків, то визначник
дорівнює сумі двох визначників:

     
aaaaaaa
11 11 12 11 12 11 12

    ;
aaaaaaa
21 21 22 21 22 21 22
8) якщо до елементів будь-якого рядка (стовпчика) визначника додати відповідні
елементи іншого рядка (стовпчика), помножені на одне й те саме число, то
значення визначника не зміниться, тобто
 aaaaa


11 12 12 11 12

 .
aaaaa
21 22 22 21 22
Усі властивості визначників другого порядку мають місце і для визначників
довільного порядку.
Мінором Мij елемента ij a визначника n - го порядку називають визначник ( n
1) - го порядку, що отриманий з визначника n - го порядку шляхом
викреслення i -го рядка та j - го стовпчика.
Алгебраїчним доповненням елемента ij a називають його мінор Мij ,
помножений на ( 1)i j    1i j A M ij ij
.


При обчисленні визначників порядку n n  2 часто користуються

теоремою Лапласа: визначник n -го порядку дорівнює сумі добутків елементів
довільного рядка (стовпчика ) на їх алгебраїчні доповнення, тобто
aaa
...
11 12 1
aaa n

...
...
21 22 2
AaAaAaA .
n
i i i i in in 1 1 2 2
... ... ... ... a a a
...
n n nn 1 2

Наслідок. Добуток елементів довільного рядка (стовпчика ) на алгебраїчні

доповнення до елементів іншого рядка (стовпчика ) дорівнює нулю. Приклад.
Обчислити визначник, розклавши його за елементами першого рядка.
324

311
.
Розв’язання. 113

324
1131


1112

3111312


113 1313
133 1 

.143

4 2 8 4 4 44

11