2.1.

Матриці та операції над ними

2.1.1. Основні поняття про матриці

Означення. Прямокутну таблицю чисел, записану у вигляді

 a11 a12 K a1n 
 
 a a K a 2n 
A = (aij ) m ,n =  21 22
KKKKKK 
 
a 
 m1 am 2 K amn 
називають матрицею розміру m × n .
Тут m – число рядків, n – число стовпців матриці. Числа aij , i = 1, 2, K, m ,

j = 1, 2, K, n , які утворюють дану матрицю, називають елементами матриці. Числа

i та j називають індексами елемента aij , вони вказують відповідно номер рядка і

стовпця, в якому знаходиться цей елемент.

Матриці позначають великими латинськими літерами, наприклад, A, B, C або
малими з двома індексами у круглих дужках (aij ), (bij ), (cij ) чи (aij ) m ,n , (bij ) m ,n , (cij ) m,n .

1 2 3 4 
Так, наприклад, матриця A =   є матрицею розміру 2 × 4 .
5 4 2 9
Означення. Якщо кількість рядків матриці рівна кількості її стовпців ( m = n ),
то матрицю називають квадратною матрицею розміру n .
 6 2 3
 
Наприклад, матриця B =  5 4 2  є квадратною матрицею розміру 3.
 − 2 6 0
 
Означення. Матриці A = (aij ) m,n та B = (bij ) m,n називають рівними, якщо рівні

їхні відповідні елементи, тобто

aij = bij ∀ i = 1, 2, K, m ∧ ∀ j = 1, 2, K, n .

У цьому випадку пишуть A = B .

Означення. Матрицю, що складається з одного рядка, називають
однорядковою матрицею або вектор-рядком.
Так, матриця C = (1 9 3 7 − 4 0 6) – однорядкова матриця.

1
 Означення. Матрицю, що має один стовпець, називають одностовпцевою
матрицею або вектор-стовпцем.
 2
 
5
Наприклад, матриця D =   – одностовпцева матриця або матриця-стовпець.
0
 
3
Зауваження. Матрицю, що складається з одного числа ототожнюють з цим числом,
тобто будь-яке число можна розглядати як матрицю, що має один рядок і один
стовпець.
Означення. Матрицю, всі елементи якої рівні нулеві, називають нульовою
0 0 K 0
 
матрицею і позначають 0, тобто 0 = KKKK .
0 0 K 0
 
Означення. Сукупність елементів квадратної матриці, які розташовані на лінії,
що сполучає лівий верхній кут з правим нижнім, називають елементами головної
діагоналі, тобто це елементи вигляду aii , i = 1, 2, K, n .
Означення. Квадратні матриці, в яких всі елементи, що не лежать на головній
діагоналі, є нульовими, називають діагональними матрицями і записують у вигляді
 a11 0 K 0   a11 0 
   
0 a22 K 0   a22 
A= =  = diag (a11 , a22 , K , ann ) .
KKKKKK   O
   
0 0 K a  0 a 
 nn   nn 

Означення. Якщо всі елементи головної діагоналі діагональної матриці рівні,

то її називають скалярною, тобто скалярна матриця має вигляд
a 0
 
 a 
A= .
O 
 
0 a 
Означення. Якщо елементи скалярної матриці рівні одиниці, то таку матрицю
називають одиничною і позначають буквою E або I , тобто

2
 1 0
 
 1 
I= .
O 
 
 0 1 
Надалі одиничну матрицю позначатимемо I .
Іноді для запису елементів одиничної матриці використовують символ
1, якщо i = j ,
Кронекера δ ij =  Тоді, I = (δ ij ) n .
0, якщо i ≠ j.
Означення. Квадратну матрицю називають трикутною, якщо всі елементи,
що знаходяться нижче (або вище) від головної діагоналі, дорівнюють нулеві.
Матрицю вигляду
 b11 b12 K b1n 
 
 0 b22 K b 2n 
B=
KKKKKK 
 
0 0 K b 
 nn 

називають верхньою трикутною або правою матрицею.

Матрицю
 c11 0 K 0 
 
 c21 c22 K 0 
C=
KKKKKK 
 
c c K c 
 n1 n 2 nn 

називають лівою або нижньою трикутною матрицею.

 1 1 1 0 
Так, матриця A =   є верхньою, а матриця B =   – нижньою
 0 1 1 1 
трикутною.

2.1.2. Лінійні операції над матрицями

До лінійних операцій над матрицями належать операції додавання матриць і

множення матриці на число.
Нехай дано дві матриці A = (aij ) m,n та B = (bij ) m,n .

3
 Означення. Сумою двох матриць A і B називають матрицю C = A + B ,
елементи якої дорівнюють сумі відповідних елементів матриць A і B , тобто
cij = aij + bij для довільних i = 1, 2, K, m , j = 1, 2, K, n . Отже,

 a11 + b11 a12 + b12 K a1n + b1n 

 
C = A + B = K K K K K K K K K K K .
a + b 
 m1 m1 am 2 + bm 2 K amn + bmn 
Означення. Добутком матриці A на число k називають матрицю, елементи
якої отримують із відповідних елементів матриці A множенням на число k , тобто
 ka11 ka12 K ka1n 
 
C = kA = K K K K K K K  .
 ka 
 m1 kam 2 K kamn 
Означення. Матрицю (−1) ⋅ A = − A називають протилежною до матриці A .
Означення. Суму матриць A та (−B) називають різницею матриць A та B і
позначають A − B , тобто A + (−B) = A − B .

 2 1 − 1
Приклад. Знайти суму та різницю матриць A =   та
 1 3 2 
 −1 3 2 
B =   .
 − 2 4 0
За означенням матриці додають та віднімають поелементно, тому
 2 + (−1) 1 + 3 − 1 + 2   1 4 1 
C = A + B =   =   ,
 1 + (−2) 3 + 4 2 + 0   − 1 7 2 
 2 − (−1) 1 − 3 − 1 − 2   3 − 2 − 3 
D = A − B =   =   .
 1 − ( −2) 3 − 4 2 − 0   3 − 1 2 
 1 4 1
П р и к л а д . Обчислити добуток матриці A =   на число –2.
 − 1 7 2 
З означення добутку матриці на число, отримуємо, що елементи результуючої
матриці рівні елементам вихідної матриці, що помножені на задане число, тому
 − 2 ⋅1 − 2 ⋅ 4 − 2 ⋅1   − 2 −8 − 2
C = −2 ⋅ A =   =  .
 − 2 ⋅ (−1) − 2 ⋅ 7 − 2 ⋅ 2   2 − 14 − 4 

4
  2 1 − 1  −1 3 2 
П р и к л а д . Обчислити 3A − 2B , якщо A =   та B =   .
 1 3 2   − 2 4 0 
 2 1 − 1  − 1 3 2   6 3 − 3  − 2 6 4 
3A − 2B = 3 ⋅   − 2 ⋅   =   −   =
 1 3 2   − 2 4 0   3 9 6   − 4 8 0 
8 − 3 − 7 
=   .
 7 1 6 
Нехай задано матриці A = (aij ) m,n , B = (bij ) m,n , C = (cij ) m,n та довільні числа k ,

l.
Властивості операцій додавання матриць та множення матриці на число:
1. Операція додавання матриць комутативна: A + B = B + A .
2. Операція додавання матриць асоціативна: ( A + B) + C = A + (B + C) .
3. Матриця 0 є нейтральним елементом відносно операції додавання матриць,
тобто для довільної матриці A вірна рівність A + 0 = A .
4. Сума матриці та їй протилежної рівна нульовій матриці: A + (− A) = 0 .
5. Для додавання матриць справедливий дистрибутивний закон:
k ⋅ ( A + B) = k ⋅ A + k ⋅ B .
6. При множенні матриці на число вірний дистрибутивний закон відносно
додавання чисел, тобто (k + l ) ⋅ A = k ⋅ A + l ⋅ A .
7. k ⋅ (l ⋅ A ) = (k ⋅ l ) ⋅ A .
8. 1 ⋅ A = A .
Означення. Якщо рядки матриці A розміру m × n замінити її стовпцями, то
отримаємо матрицю розміру n × m , яку називають транспонованою до матриці A і
позначають
 a11 a21 K am1 
 
 a a K am2 
A T = (a ji ) n , m =  12 21
.
KKKKKK 
 
a 
 1n a2 n K amn 
Означення. Якщо A T = A , то матрицю A називають симетричною.
Означення. Якщо A T = − A , то матрицю A називають кососиметричною.

5
 Легко бачити, що для симетричної матриці виконуються рівності aij = a ji , а

для кососиметричної ці рівності мають вигляд aij = − a ji для довільних i = 1, 2, K, m ,

j = 1, 2, K, n .

 2 1 − 1
 
При заміні рядків матриці A =  1 3 0  її стовпцями, тобто при здійсненні
 − 1 0 1
 
операції транспонування, ми знову отримуємо матрицю A , тобто за означенням
 0 − 1
матриця A є симетричною. Матриця B =   є кососиметричною, оскільки
 1 0 
T
 0 − 1  0 1  0 − 1
B = 
T
 =   = −   = −B .
 1 0   − 1 0   1 0 

2.1.3. Множення матриць

Добуток A ⋅ B матриці A на матрицю B визначають тільки за умови, що

кількість стовпців матриці A дорівнює кількості рядків матриці B .
Отже, нехай задані матриці A = (aij ) m, n та B = (bij ) n , p .

Означення. Добутком A ⋅ B матриці A на матрицю B (записаних у вказаній

послідовності) називають матрицю C = (cij ) m, p , елементи якої визначають за

формулою
n
cij = ai1b1 j + ai 2b2 j + K + ainbnj = ∑ ais bsj , i = 1, 2, K, m , j = 1, 2, K, p .
s =1

Отже, матриця C має розмір m × p . Елементи матриці-добутку C визначають

за правилом: елемент cij , що знаходиться на перетині i -го рядка та j -го стовпця

матриці C , дорівнює сумі добутків елементів i -го рядка матриці A на відповідні

елементи j -го стовпця матриці B .

1 2  1 − 2 
П р и к л а д . Знайти добуток матриць A =   та B =   .
1 0  0 1 
За означенням множення матриць результуюча матриця також буде квадратною
матрицею розміру 2. Використовуючи означення множення матриць, одержимо

6
 1 2  1 − 2  1 ⋅1 + 2 ⋅ 0 1 ⋅ (−2) + 2 ⋅1 1 0 
A ⋅ B =   ⋅   =   =   .
 1 0   0 1   1 ⋅ 1 + 0 ⋅ 0 1 ⋅ ( −2) + 0 ⋅ 1   1 − 2 
 4
 
1 2 2 1 1 
П р и к л а д . Знайти добуток матриць A =   та B =   .
1 1 2 0  0
 
1 
Оскільки розмірність матриці A рівна 2 × 4 , а розмірність матриці B відповідно
рівна 4 × 1 , то ми можемо здійснити множення цих матриць, в результаті отримавши
матрицю розміру 2 × 1 . Отже,
 4
 
1 2 2 1 1  1 ⋅ 4 + 2 ⋅1 + 2 ⋅ 0 + 1 ⋅1  7 
A ⋅ B =   ⋅   =   =   .
 1 1 2 0    
0 1 ⋅ 4 + 1 ⋅ 1 + 2 ⋅ 0 + 0 ⋅ 1  5
1 
 
1 2 
П р и к л а д . Нехай дано матрицю A =   . Обчислити f (A ) , якщо
1 1 
f ( x) = x 2 + 2 x + 3 .
Многочленом від матриці є матриця, яку обчислюють за правилом
f (A ) = A 2 + 2 ⋅ A + 3 ⋅ I . Отже,
2
1 2  1 2   1 0  3 4  2 4   3 0   8 8
f (A ) =   + 2 ⋅   + 3 ⋅   =   +   +   =   .
 1 1   1 1   0 1   2 3   2 2   0 3   4 8 
З означення добутку матриць зрозуміло, що з можливості множення матриці
A на матрицю B , не випливає можливість множення B на A .

Зауваження. Добутки A ⋅ B і B ⋅ A одночасно існують, якщо A і B квадратні

матриці одного порядку.

Властивості добутку матриць:

1. Множення матриць не є комутативним: A ⋅ B ≠ B ⋅ A .
2. Операція множення матриць є асоціативною: A ⋅ (B ⋅ C) = ( A ⋅ B) ⋅ C .
3. Операція множення числа на матрицю є асоціативною:
k ⋅ ( A ⋅ B) = ( k ⋅ A) ⋅ B = A ⋅ ( k ⋅ B) .
4. Лівий дистрибутивний закон множення матриць: C ⋅ ( A + B) = C ⋅ A + C ⋅ B .
7
 5. Правий дистрибутивний закон множення матриць: ( A + B) ⋅ C = A ⋅ C + B ⋅ C .
Означення. Матриці A і B , для яких виконується рівність A ⋅ B = B ⋅ A
називають переставними.
Так одинична I та нульова 0 матриці переставні з будь-якою матрицею A
відповідного розміру.
0 2 1 2
П р и к л а д . Нехай дано матриці A =   та B =   . З’ясувати чи
 1 0   0 1 
матриці A і B є переставними.
 0 2 1 2 0 2
A ⋅ B =   ⋅   =   ,
 1 0   0 1   1 2 
1 2  0 2  2 2
B ⋅ A =   ⋅   =   .
0 1 1 0 1 0
Як бачимо A ⋅ B ≠ B ⋅ A . Отже, матриці A та B не є переставними.
Властивості транспонування матриць:
1. (A + B ) = A T + B T .
T

2. (A ⋅ B ) = B T ⋅ A T .
T

3. (k ⋅ A ) = k ⋅ A T .
T

( )
4. A T
T
= A.