Лекція 1

Тема 1. Елементи лінійної алгебри

1.1. Матриці

– Матриці. Основні поняття

– Типи матриць
– Основні алгебраїчні операції з
матрицями
– Транспонування матриць

Поняття матриці є основним в лінійній алгебрі. Ці математичні

об’єкти широко застосовують в лінійному програмуванні, фізиці,
статистиці, комп’ютерній графіці.

1.1.1. Основні поняття

У 1850 р. англійський математик Джеймс Сільвестр (James
Joseph Sylvester) ввів в математику слово “матриця” для
опису масивів. Сільвестр відомий тим, що давав
фантастичні назви математичним об’єктам. Матрицею
повинно називатися місце, в якому щось розвивається або
виникає. Ми будемо розуміти матрицю в сенсі
упорядкування.

Означення 1.1.

Матрицею розміру (“ на ”) називають

прямокутну таблицю дійсних чисел , яка
містить рядків та стовпців:

Матриця — це фактично двовимірний масив чисел.

 Числа aij називають елементами матриці A .

Елемент aij має індекси i та j : перший індекс i вказує номер

рядка ( 1  i  m ), другий індекс j – номер стовпця ( 1  j  n ).

Наприклад, матриця

5 стовпців
     (1.1)
 1 2 1 0 5  
A    2 рядки
 9 8 7 6 4  

має розміри 2  5 ( A25 ); її елемент a23 дорівнює 7 ( a23  7 ), а елемент

a14 в першому рядку та четвертому стовпці дорівнює 0 ( a14  0 ).

Рядок

(ai 1 ai 2 ... ain )  ai

називають i -им рядком матриці A .

Стовпець
 
 a1 j 
 a2 j  
 ...   a j
 
amj 

називають j -им стовпцем матриці A .

Наприклад, першим рядком матриці A в (1.1) є


a1  (1 2 1 0 5) ,

а третім стовпцем —
 1
a 3    .
 7 
 Матрицю Amn можна розглядати як рядок n стовпців:

 a11   a12   a1n  


     

 a21   a 

 a     
Amn  
   22
   2n  
  (a1 a2  an ) ,

        


     

 m 1 
 a  am 2   amn 


або як стовпець m рядків:

 (a11 a12  a1n )   a1 

   
 (a a  a )   a2 
 
Amn   21 22 2n
     .
    
   
 (am 1 am 2  amn )   a m 

Отже,
 
Amn  (aij )  (a j )  (ai ) .

1.1.2. Типи матриць

Розглянемо деякі типи матриць
1. Матрицю Omn , елементами якої є всі нулі, називають
нульовою матрицею, наприклад,
 
 0   0 0   0 0 0 0 0

O21   ,
   O22    , O35  
 0 0 0 0 0  .
 0   0 0   
 0 0 0 0 0 

2. Матрицю A називають квадратною матрицею, якщо кількість

її рядків дорівнює кількості стовпців ( m  n ); кількість n рядків
(стовпців) такої матриці називають порядком квадратної матриці
(позначають Ann  An ):

 a11 a12 a13 ... a1n 

 
 a a a ... a 
 21 22 23 2n 

An         .
 
an 1,1 an 1,2 an 1,3 ... an 1,n 
 
 an 1 an 2 an 3 ... ann 
 Елементи
a11, a22, ..., ann

квадратної матриці A ( An ) утворюють головну діагональ матриці.

Слідом квадратної матриці A (позначають trA ) називають суму
її діагональних елементів:

trA  a11  a22  ...  ann .

Наприклад, матриця
 1 1 2 
 

A   3 5 8 
 
 13 21 34 

є квадратною матрицею третього порядку ( A 3 ); елементи 1, 5, 34

утворюють головну діагональ, trA  1  5  34  40 .
3. Квадратна матриця, всі елементи якої під (відп. над) головною
діагоналлю дорівнюють 0, називають верхньою (відп. нижньою)
трикутною матрицею:
 a11 a12  a1n   a11 0  0 
   a 
 0 a22  a2n   21 a22  0 
  , .
          
 
 0 0  ann   a
 n 1 an 2  ann 

4. Квадратну матрицю вигляду

a11 0  0 
 
 0 a22  0 
D(a11, a22,..., ann )   
     

 0
 0  ann 

називають діагональною матрицею.

Якщо елементи aii , i  1,..., n , діагональної матриці D рівні, тоді
таку матрицю називають скалярною.
Наприклад, матриця
 7 0 0 
 
 0 7 0 
 
 0 0 7 

є скалярною матрицею.
 5. Частинним випадком діагональної матриці є одинична
матриця (позначають E або I ).

Всі діагональні елементи одиничної матриці дорівнюють

одиниці:
 1 0  0 
 
 0 1  0 
In  D(1,1,...,1)   .
     
 0 0  1 
 
Наприклад,
 1 0 0 
 1 0 
 

I3   0 1 0  .
I1 = (1) , I2    ,

 0 1  
 0 0 1 

Елементи одиничної матриці можна виразити символом

Кронекера:

1, якщо i  j,
I  (ij )  
 0, в інших випадках.

6. Матрицю розміру 1  n (має тільки один рядок)

(a11 a12 ... a1n )  a

називають матрицею-рядком. Часто матрицю-рядок називають

вектором-рядком.

7. Матрицю розміру m  1
 a11 
 
 a21  
 ...   a
 
am 1 

називають матрицею-стовпцем (вектором-стовпцем).

1.1.3. Основні операції з матрицями
Введемо основні операції з матрицями.

Рівність матриць, додавання, множення на число

Розглянемо дві матриці:

Amn  (aij ) ,

Bmn  (bij ) .

Означення 1.2.

Матриці та називають рівними ( ), якщо вони

одного розміру та всі відповідні елементи рівні:

, .

Наприклад,

 2 1   22  2 20   2 1   2 1 0 
     ,   
 3 5    3 5 0  .

 3 5   2  1 22  1     

 Матрична рівність має наступні властивості:

1) A  A (рефлексивність);
2) якщо A  B , тоді B  A (симетрія);
3) для матриць однакового розміру:
якщо A  B і B  C , тоді A  C (транзитивність).
 Означення 1.3.

Сумою двох матриць та ! NB одного розміру

( ) називають ! матрицю , кожен
елемент якої є сумою відповідних елементів матриць
та :
.

Наприклад,

 1 3 0   1 0 3   (1)  1 3  0 0  3   0 3 3 
      
 0 1 2    5 2 4    0  (5) 1  2 (2)  4    5 3 2  .

       

Означення 1.4.

Добутком матриці на число називають

матрицю розміру :
.

NB Кожен елемент матриці множиться на число .

Наприклад,
 1 3   3  1 3  3   3 9 
     
  
3   5 0    3  (5) 3  0    15 0  .
 
     
 1 4   3  (1) 3  4   3 12 

Під різницею A  B двох матриць A та B

Зауваження
одного розміру розуміють суму

 A  B  A  (1)  B .
 Додавання матриць та множення на число називають лінійними
операціями.

 Операції додавання матриць та множення матриці на число

мають наступні властивості:

1) A  B  B  A ;
2) A  (B  C)  (A  B)  C ;

3) A  Omn  A ( Omn — нульова матриця);

4) A  (A)  Omn (матрицю (A)  (1)  A називають

протилежною матрицею до A );
5) 1  A  A ;
6) (  )  A    A    A ;
7)   (A  B)    A    B ;
8)   (  A)  ()  A .

Множення матриць
Визначимо спочатку добуток матриці–рядка на матрицю-
стовпець.
Добутком рядка

a  (a1 a2 ... an )

на стовпець
 x 1 
 
  x 2 
x   
 ... 
 x 
 n

 (“довжина” рядка дорівнює “висоті” стовпця)

є NB число (або матриця розміру 1  1 ):

  x 1 
 
x 
(a1 a2 ... an )   2   (a1x 1  a2x 2  ...  an xn ) ,
 ... 
 x 
 n

n
 
a  x  a1x 1  a2x 2  ...  an xn   ak x k .
k 1

Наприклад,

 2 
 

(1 2 5)   0   (1)  2  2  0  5  7  33 .
 
 7 

Тепер введемо добуток матриці на матрицю-стовпець.

Спочатку розглянемо приклад

 (“довжина” кожного рядка матриці дорівнює “висоті” стовпця).

Розглянемо матрицю ( 4  3 !)

 1 2 5 
 
 1 3 7 
 
 0 4 3 
 
 9 0 6 

та стовпець (! 3  1 )
 2 
 
 0  .
 
 7 

 NB Кожен рядок матриці множимо на стовпець.

 В результаті отримаємо стовпець ( 4  1 ):

 1 2 5   (1)  2  2  0  5  7   33 
   2     
 1 3 7     1  2  (3)  0  7  7   51 
 
    0        . (1.2)
 0 4 3     0  2  4  0  3  7   21 
 9   7     
 0 6     9  2  0  0  6  7   60 

В загальному випадку маємо:

 
Amn  x n1  bm1 ,

 a11 a12  a1n   x 1   b1 

     
 a a22  a2n   x 2   b2 
 21        , (1.3)
           
     
am 1 am 2  amn   x n  bm 

n
 
bi  ai  x  ai 1x 1  ai 2x 2  ...  ain xn   aik xk , i  1, m .
k 1

Рівність (1.3) можна записати у вигляді

 a11x1  a12x 2    a1n x n   b1 

   
 a x  a x    a x   b 
2n n 
 21 1 22 2
   2  (1.4)
     
   
am 1x1  am 2x 2    amn x n  bm 

або

 a11   a12     
     a1n   b1 
 a   a   a   b 
   
x1   21   x 2   22     x n   2n    2  . (1.5)
           
 
      
a
 m 1   m 2 
a  mn  bm 
a 
 Отже, добуток матриці
 5 
 1 2

 1 3 7 
 
 0 4 3 

 9
 0 6 

на стовпець
 2 
 
 0 
 
 7 
ми можемо знайти як

 1 2 5   1   2   5   33 
   2   
 
 
     
1 3 7      1   3   7   51 
    0   2     0     7       .
 0 4 3     0   4   3   21 
  7  
 9        
 0 6   9   0   6   60 

Ліву частину в (1.5) ( x1 множиться на перший стовпець a1

матриці A плюс x 2 множиться на другий стовпець a2 матриці A

плюс … плюс x n множиться на n -ий стовпець an o матриці A )
  
називають лінійною комбінацією стовпців a1, a2,..., an з коефіцієнтами
x1, x 2, ..., x n .
Читаємо рівність (1.5) так:
стовпець
b 
 1 
  b 
b   2 
  
 
 bm 
є лінійною комбінацією стовпців

a   a12   a1n 
 11     
 a
 21   a
 22     a2n 
a1   , a   , ..., an   .
   2      
     
 am 1   am 2   amn 
 А тепер введемо добуток матриць.

Для того, щоб був визначений добуток A  B двох матриць

NB A та B , число стовпців матриці A повинно дорівнювати
числу рядків матриці B . Такі матриці A та B називають
узгодженими.

Наприклад, для матриць

 2 1 5   1 4 7 10 13 
A23    та B25   
 0 3 7   2 4 6 8 1 

не можна знайти їх добуток ( (2  3)  (2  5) ).

Можна візуалізувати добуток матриць на площині (рис. 1.1).

Рис. 1.1

А для матриць A23 та B33 добуток існує (в другій чверті отримали

квадрат 3  3 ) (рис. 1.2).

Рис. 1.2
NB Правило: при множенні матриці (m  k ) на матрицю
(k  n ) середні числа ( k ) повинні бути рівними, в
результаті отримаємо матрицю (m  n ) :

(m  k )  (k  n )  (m  n ) .

Означення 1.5.

Добутком двох узгоджених матриць та

називають матрицю :

кожен елемент якої , , , знаходиться за

правилом (Рис. 1.3):


bj
 a11 a12  a1k 
   b11  b1 j  b1n 
       
   b  b2 j  b2n 
ai  ai1 ai 2  aik    21 
        
       
  b  bkj  bkn 
 am 1 am 2  amk   k 1

j -й ст.
 c11  c1 j  c1n 
 
      
 
  ci 1  cij  cin  i -й рядок
 
      
 
 cm 1  cmj  cmn 

Рис. 1.3
 Наприклад,

 
 1 3 0   1 0 3 
    5 2 0  
A23  B33  
 0 1 7   

 1 4 3 

 (1)  1  3  (5)  0  (1) (1)  0  3  2  0  4 (1)  3  3  0  0  (3) 

   
 0  1  1  (5)  7  (1) 0  0  1 2  7  4 0  3  1  0  7  (3) 

 16 6 3 
    C ,

 12 30  21  23

 
тут c11  a1  b1  (1)  1  3  (5)  0  (1)  16 ,
 
c12  a1  b2  (1)  0  3  2  0  4  6 ,
 
c13  a1  b3  (1)  3  3  0  0  (3)  3 ,
 
c21  a2  b1  0  1  1  (5)  7  (1)  12 ,
 
c22  a2  b2  0  0  1  2  7  4  30 ,
 
c23  a2  b3  0  3  1  0  7  (3)  21 .

При знаходженні добутку матриць зручно застосовувати схему

Фалька (німецький математик Sigurd Falk).
Схема Фалька для множення двох матриць утворюється так:
матриці-співмножники Amk та Bk n і добуток Amk  Bk n  Cmn
розташовують таким чином, щоб елемент cij матриці-добутку C
знаходився на перетині i -го рядка матриці A та j -го стовпця
матриці B:
B


  


 
 
      

 Добуток матриць
 1 0 3 
 1 3 0   
 
A23  B33      5 2 0 

 0 1 7  
 1 4 3 
за схемою Фалька зображено на рис. 1.4:
B
b11 b12 b13
b21 b22 b23
b31 b32 b 33

A
a 11 a12 a13
a 21 a 22 a 23
C

1 0 3
5 2 0
1 4 3
(1)  0  3  2  0  4
1
(1)  3  3  0  0  (3)
3 0
(1)  1  3  (5)  0  (1)

16 6 3
0  1  1  (5)  7  (1) 0 0 12  7  4 0  3  1  0  7  (3)
0 1 7
12 30 21
(1)+0 3+1 0+7 (1)  1  4  (5)  7  (1) (1)  0  4  2  7  4 (1)  3  4  0  7  (3)

(16)  (12) 6  30 (3)  (21)

1 4 7
28 36 24
Рис.1.4

Контроль обчислень при використанні схеми Фалька

здійснюється за допомогою перевірки сум елементів стовпців.
При множенні матриці A на одиничну матрицю I в результаті
отримаємо матрицю A :
 1 0 0 
 1 3 0     1 3 0 
A23  I3      0 1 0      A,
 0 1 7     0 1 7 
 0 0 1 

 1 0   1 3 0   1 3 0 
I2  A23           A.
 0 1 
 
 0 1 7   0 1 7 
 Розглянемо приклад:
 1 3   3 3   0 0 
A  B         
 3 9   1 1   0 0 


(множимо ! ненульові матриці, а в результаті отримали нульову

матрицю, хоча для чисел знаємо: a  b  0  a  0 або b  0 );
 3 3   1 3   6 18 
B  A     
   
 ,
 1 1   3 9   2
 6 

отже, A  B  B  A.
Хоча
tr(A  B)  0  0  0  (6)  6  tr(B  A) .

 Добуток узгоджених матриць A, B, C має властивості:

1) A  (B  C)  (A  B)  C ;

2) A  (B  C)  A  B  A  C ,
(A  B)  C  A  C  B  C ;

3) (A  B)  (A)  B  A  (B) ,    ;

4) Amn  En  Em  Amn  A ;

5) Amk  Ok n  Omn , Osm  Amn  Osn .

Степені n NB для квадратної матриці A визначають як

An  A  A
  ...  A
 .
n
Можна ввести поняття матричного полінома.
Якщо задано многочлен
f (x )  an x n  an 1x n 1  ...  a2x 2  a1x  a 0 ,

квадратну матрицю A  Am ,
тоді
f (A)  an An  an 1An 1  ...  a2A2  a1A  a 0E

NB ( I  Im — одинична матриця, Am0  Im , a0  a0  I ).

Транспонування матриці

 Операцію, яка змінює рядок на стовпець або навпаки,

називають транспонуванням (позначають “ T ”):

T a   a  T
 11   11 
(a11 ... a1n )   ...  ,  ...   (a11 ... an 1 ) .
a  a 
 1n   n1 
Наприклад,
 1 
  T
 2   (1 2 0) .
 
 0 

Означення 1.6.

Транспонованою до матриці :

називають матрицю :

Наприклад, якщо
 1 0 3 
A23    ,
 2 5 7 
тоді
 1 2 
 
A T32   0 5  .
 
 3 7 
 Властивості операції транспонування:

1) (A T )T  A ;
2) (A  B)T  A T  BT ;
3) (A)T  A T ;
4) (AB)T  BT A T ;
5) (D)T  D для довільної діагональної матриці D .
6) tr(A T )  trA для довільної квадратної матриці A .

Якщо маємо, наприклад,

Y  A  X  B,
тоді
Y T  X T A T  BT .
Властивості 2) та 4) поширюються на скінченну кількість
матриць:
(A  B  C)T  A T  BT  CT ;

(A  B  C)T  CT  BT  A T .

 Транспонування можна застосовувати при знаходженні

добутку матриць.

Розглянемо матриці:

 1 0 3 
 1 3 0   
A    та B   5 2 0  .
 0 1 7   
 1 4 3 

Необхідно знайти добуток A  B .

Спочатку транспонуємо матрицю A :
 1 0 
 
A   3 1  .
T
 
 0 7 
Тоді
 1 0    1 0 3 
   
   
 3 1    5 2 0  
 0 7    1 4 3 
   

 (1)  1  3  (5)  0  (1) (1)  0  3  2  0  4 (1)  3  3  0  0  (3) 

   .
 0  1  1  (5)  7  (1) 0  0  1 2  7  4 0  3  1  0  7  (3) 

Отже,
 16 6 3 

AB    .
 12 30 21 

Розглянемо важливі приклади:

 b11   a11 T  b11 

(a11 a12 )           (a11  b11  a12  b21 ) ;

 21   12   b21 
b  a

   
 b11   (a a )  (b b )T  (a a )   b11  a11 b11  a12  .
 b  11 12 11 21 11 12  b  a b  a 
 21   21 11 21 12 

Квадратну матрицю A називають симетричною матрицею,

якщо

AT  A

(aij  a ji для всіх i та j ).

Наприклад, матриці
 2 1 2 
 1 3   
 ,  1 0 7 
 3 2  2 7 5 
 

є симетричними матрицями.

Квадратну матрицю A називають кососиметричною матрицею,

якщо

A T  A

( в даному випадку всі діагональні елементи дорівнюють нулю).

 Наприклад, матриця
 0 1 2 
 
A   1 0 7 
 2 7 0 
 

є кососиметричною матрицею, оскільки

 0 1 2   
   0 1 2 
A T   1 0 7     1 0 7   A .
 2 7 0   2 7 0 
 

 Для симетричних матриць A та B ( A  A T , B  BT )

одного порядку справджуються наступні властивості:

1) A T є симетричною матрицею;
2) A  B та A  B є симетричними матрицями;
3) A — симетрична матриця.

В загальному випадку добуток симетричних матриць не є

симетричною матрицею:

(AB)T  BT A T  BA .

Таким чином, (AB)T  AB , тоді і тільки тоді, коли AB  BA .

NB Добутки AA T та A T A завжди є симетричними матрицями:

(AA T )T  (A T )T A T  AA T ,

(A T A)T  A T (A T )T  A T A .
Зауваження NB Розглянемо матрицю-стовпець
x 
   
x   y  .
 z 
 
Тоді отримаємо
 x 
   
x T  x  (x y z )   y   x 2  y 2  z 2
 
 z 

– (рис. 1.5 (голубий квадрат)),

та
 x   x 2 xy xz 

  T    

x x   y   (x y z )   yx y 2
yz 
  
 z   zx zy z 2 
 

– (див. рис. 1.5 (рожевий квадрат)).

Очевидно,
   
tr(x  x T )  x T  x .

Рис. 1.5
1.1.4. Застосування матриць

Матриці та цифрові зображення

Нехай зображення “Кіт” (рис. 1.6)

Рис. 1.6
задається 16  16 матрицею A (рис. 1.7).
 0 0 0 1 0 0 0 0 0 0 0 0 1 0 0 0 

 0
 0 0 1 1 0 0 0 0 0 0 1 1 0 0 0 
 0
 0 0 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 0 0 0 
 
 0 0 0 1 1 1 2 1 2 1 1 1 1 0 0 0 
 0

0 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 0 0 
 0
 0 1 1 1 1 2 2 2 1 1 1 1 1 0 0 

 0
 0 1 1 1 1 1 2 1 1 1 1 1 1 0 0 
A= 0 
 0 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

 0
 0 1 1 1 1 2 2 2 1 1 1 1 1 0 0 

 0 0 0 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 0 0 0 

 0 0 0 0 0 1 1 1 1 1 1 1 1 0 0 0 

 0 0 0 0 0 0 0 0 0 1 0 0 0 0 0 0 

 0 0 0 0 0 0 0 0 1 1 1 0 1 0 0 0 
 
 0 0 0 0 0 0 0 0 1 1 1 0 0 1 0 0 

 0 0 0 0 0 0 0 0 1 1 1 1 0 1 1 0 
 0
 0 0 0 0 0 1 1 1 1 1 1 1 0 0 0 
Рис. 1.7
Елементами матриці є 0, 1 і 2, які визначають колір (рис. 1.8):

0 1 2 3
Білий Світло Темно Чорний
сірий сірий
Рис. 1.8
 Кожен елемент матриці A задає інтенсивність кольору
відповідного пікселя. Для покращення контрасту зображення “Кіт”
необхідно додати матрицю B (рис. 1.9) до матриці A .
 2 2 2 1 2 2 2 2 2 2 2 2 1 2 2 2 
 
 2 2 2 1 1 2 2 2 2 2 2 1 1 2 2 2 

 2
 2 2 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 2 2 2 
 2
 2 2 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 2 2 2 

 2
 2 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 2 2 

 2

2 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 2 2 
 2 2 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 2 2 

B

 2 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 2 

 2
 2 1 1 1 1 0 0 0 1 1 1 1 1 2 2 

 2 2 2 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 2 2 2 
 
 2 2 2 2 2 1 1 1 1 1 1 1 1 2 2 2 

 2 2 2 2 2 2 2 2 2 1 2 2 2 2 2 2 
 2 

2 2 2 2 2 2 2 1 1 1 2 1 2 2 2 

 2

2 2 2 2 2 2 2 1 1 1 2 2 1 2 2 
 2 2 2 2 2 2 2 2 1 1 1 1 2 1 1 2 
 1 1 1 1 1 1 1 2 

 2 2 2 2 2 2 2 2
Рис. 1.9

Отримаємо матрицю A+B (рис. 1.10)


 2 2 2 0 2 2 2 2 2 2 2 2 0 2 2 2 

 2 2 2 0 0 2 2 2 2 2 2 0 0 2 2 2 



2 2 2 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 2 2 2 


2 2 2 0 0 0 3 0 3 0 0 0 0 2 2 2 


 2 2 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 2 2 


 2 2 0 0 0 0 3 3 3 0 0 0 0 0 2 2 

 2 2 0 0 0 0 0 3 0 0 0 0 0 0 2 2 
A+B  2  ,



2 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0


2 2 0 0 0 0 2 2 2 0 0 0 0 0 2 2 

 2 2 2 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 2 2 2 

 2 2 2 2 2 0 0 0 0 0 0 0 0 2 2 2 

 2 2 2 2 2 2 2 2 2 0 2 2 2 2 2 2 



2 2 2 2 2 2 2 2 0 0 0 2 0 2 2 2 


2 2 2 2 2 2 2 2 0 0 0 2 2 0 2 2 


2 2 2 2 2 2 2 2 0 0 0 0 2 0 0 2 

 2 2 2 2 2 2 0 0 0 0 0 0 0 2 2 2 
Рис. 1.10

яка описує нове зображення “Cat” (рис.1.11).

 Рис. 1.11

Зображення на рис 1.12 відповідає транспонованій матриці A+B .

Fig. 1.12
Матриці та шифрування

Зашифруємо повідомлення “Make haste slowly“. Кожній літері

відповідає число. Застосовуємо літери англійської абетки (рис. 1.13).

A B C D E F G H I J K L M N
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

O P Q R S T U V W X Y Z Space
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 0

Рис. 1.13

Маємо:

m – 13, a – 1, k – 11, e – 5; h – 8, a – 1, s – 19, t – 20, e – 5;

s – 19, l – 12, o – 15, w – 23, l – 12, y –25.

Наше повідомлення набуває вигляду:

13, 1, 11, 5, 0, 8, 1, 19, 20, 5, 0, 19, 12, 15, 23, 12, 25.

За «ключову» матрицю вибираємо, наприклад, матрицю 3  3 :

 1 2 1 
 
K   2 3 4  .
 3 1 1 
 

Побудуємо матрицю 3  3 , що відповідає повідомленню:

 13 5 1 5 12 12 
 
A   1 0 19 0 15 25  .
 
 11 8 20 19 23 0 

Помножимо A на K зліва (матриці повинні бути узгодженими):

   
 1 2 1   13 5 1 5 12 12 
K  A   2 3 4    1 0 19 0 15 25  
   
 3 1 1   11 8 20 19 23 0 

 4 3 19 14 19 62 
 
  15 22 21 66 23 99  .
 51 23 42 34 74 61 

 Отримувач прочитає:

4, –15, 51, –3, –22, 23, 19, –21, 42, –14, –66, 34, 19, –23, 74, 62, 99, 61.

Для розшифрування помножимо K  A на обернену матрицю K1

(в розділі 1.3 розглянемо поняття оберненої матриці, методи
знаходження) зліва:
 7 3 5 
1  
K 1
  14 4 2  ;
14  7 5 1 
 

 7 3 5 
  4 3 19 14 19 62 
1  
 14 4 2   15 22 21 66 23 99  
14  7 5 1   51 23 42 34

74 61 
 

 182 70 14 70 168 168   13 5 1 5 12 12 

1    
  14 0 266 0 210 350    1 0 19 0 15 25   A .
14  154 112 280 266 322 0   11 8 20 19 23 0 
   

Отже:
13, 1, 11, 5, 0, 8, 1, 19, 20, 5, 0, 19, 12, 15, 23, 12, 25,

Що означає

“MAKE HASTE SLOWLY“.

Матриці та перетворення

зсув

масштабування

відображення

обертання

Рис. 1.14.

Розглянемо матрицю, яка описує деяку фігуру. Наприклад,

квадрат з вершинами у точках: (2; 0) , (2; 4) , (6; 4) , (6; 0) (Fig. 1.15).

Fig. 1.15

Утворимо матрицю:
 2 2 6 6 
 
 0 4 4 0  .
 
 Віднімемо від кожного елемента матриці 3:

     
 2 2 6 6    2  3 2  3 6  3 6  3    1 1 3 3 .
   
 0 4 4 0  
 0  3 4  3 4  3 0  3   3 1 1 3 

Відбувся зсув на 3 вліво та вниз (рис. 1.16).

Рис.1.16

Зменшити вдвічі:

1  2 2 6 6   1 1 3 3 
     .
 
2   0 4 4 0    0 2 2 0 

Рис. 1.17
 Матриці відображення :

відносно осі О x

 1 0 
 
 0 1  ;
 

відносно осі О y
 1 0 
 
 0 1  ;
 

відносно початку координат

 1 0 
 
 0 1  .
 

Приклад, відображення відносно осі y :

 1 0  2 2 6 6   2 2 6 6 
     .
 0 1  0 4 4 0    0 4 4 0 
   

Рис. 1.18
 Матриця обертання

 cos  sin  
 
  sin  cos  
 

(поворот на кут  за годинниковою стрілкою),

або
 
 cos   sin  
 sin  cos  
 

(поворот на кут  проти годинникової стрілки).

Повернемо квадрат на кут   180 . Матриця обертання набуває

вигляду
 1 0 
 
 0 1  .
 

Отже,
 1 0 
 2 2 6 6    2 2 6 6  .
  0 4 4 0   0 4 4 0 
 0 1     

Рис. 1.19
(співпадає з відображенням відносно О).
Основні поняття лекції 1
1. Матриця
2. Елементи матриці
3. Розмір матриці
4. Нульова матриця
5. Квадратна матриця
6. Порядок квадратної матриці
7. Головна діагональ квадратної матриці (діагональні елементи)
8. Слід матриці
9. Матриця-рядок (вектор-рядок)
10. Матриця-стовпець (вектор-стовпець)
11. Діагональна матриця
12. Одинична матриця
13. Трикутна матриця (верхня, нижня)
14. Транспонована матриця
15. Симетрична, кососиметрична матриці
16. Сума матриць
17. Добуток матриці на число
18. Добуток матриці-рядка на матрицю-стовпець
19. Добуток матриці на матрицю
20. Схема Фалька
21. Лінійна комбінація стовпців
22. Степені квадратної матриці

Контрольні запитання
1. Що називають матрицею розміру m  n ?
2. Які матриці називають квадратними, діагональними, одиничними
та нульовими?
3. Які матриці називають рівними? узгодженими?
4. Які дії над матрицями називають лінійними?
5. Наведіть означення лінійної комбінації стовпців.
6. Наведіть означення дій з матрицями.
7. Матриці яких розмірів можна додавати, а яких — перемножувати?
8. Якими властивостями множення матриць відрізняється від
множення чисел? Для яких матриць визначені обидва добутки AB
та BA ?
9. У чому полягає дія транспонування? Чи можуть бути рівними
матриці A та AT ?
1. Що можна сказати про рівність матриць, якщо:
1) вони однакового розміру;
2) вони однакового розміру і в них рівні відповідні елементи;
3) якщо i -й рядок однієї матриці рівний i -му стовпцю другої матриці;
4) якщо в них рівні відповідні рядки.

2. Чи завжди можна додати дві матриці, якщо вони:

1) прямокутні, однакового розміру;
2) квадратні, однакового порядку;
3) квадратні, різних порядків;
4) узгоджені.

3. Чи завжди можна перемножити дві матриці, якщо вони:

1) прямокутні, однакового розміру;
2) квадратні, однакового порядку;
3) квадратні, різних порядків;
4) узгоджені.

4. Добуток матриць буде числом, якщо перемножити:

1) стовпець заввишки n на рядок довжини n;
2) рядок довжини n на стовпець заввишки n;
3) одиничну матрицю і квадратну матрицю того ж порядку.

5. Якого розміру матриця X у добутку матриць AXB, якщо A42 , B35 ?

6. З’ясувати, для яких матриць A, B має місце рівність
(A  B )2  A2  2AB  B 2

 1 2 
7. Задано матрицю   . Побудуйте таку матрицю B , щоб
 4  8 
добуток AB  0

8. На яку матрицю необхідно помножити матрицю A , щоб в

результаті одержати:
а) перший стовпець матриці A ,
б) перший рядок матриці A .
  2 1 
9. Нехай A    .
 3 1 
1) Знайти A T  A1 .
2) Обчислити слід матриці, яка транспонована до матриці f (A) , якщо

f (x )  x 2  1 .
 1 1 
10. Записати матрицю A=   у вигляді суми симетричної та
 3 4 
кососиметричної матриць.

1. Лінійна алгебра та аналітична геометрія: Навч. посібник / В. В.

Булдигін, І. В. Алєксєєва, В. О. Гайдей, О. О. Диховичний, Н. Р.
Коновалова, Л. Б. Федорова; с.9-17.

2. Математика в технічному університеті [Електронний ресурс]: І. В.

Алєксєєва, В. О. Гайдей, О. О. Диховичний, Л. Б. Федорова; за ред. О. І.
Клесова; КПІ ім. Ігоря Сікорського. –– Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського,
2018. – Т. 1. с.119-129.