1

ЛА Лекція 1. Поняття матриці та визначника. Алгебраїчні доповнення та

мінори. Властивості визначників. Дії над матрицями. Ранг матриці.

Поняття матриці.
Означення: Числовою матрицею розмірів m n називається прямокутна
таблиця з m n чисел чи інших символів, розташованих у m рядках та n
стовпчиках.
Позначають матрицю наступним чином:
 a11 a12 ... a1n  a11 a12 ... a1n  a11 a12 ... a1n 
   
 a21 a22 ... a2n  a21 a22 ... a2n  a21 a22 ... a2n 
 ... ; ... ;
 ... 
   
 am1 am 2 ... amn  am1 am 2 ... amn am1 am 2 ... amn 
A  Amn  aij mn   
 aij i  1, m, j  1, n 
Означення: Числа або інші символи, з яких складається матриця,
називаються елементами матриці.
Означення: Матриця, яка складається з одного стовпця (рядка),
називається вектором або матрицею-стовпцем (матрицею-рядком).
Означення: Матриця, всі елементи якої дорівнюють нулю, називається
 0 0 ... 0 
 
нульовою матрицею. Позначають O   ... .
 0 0 ... 0 
 
Означення: Матриця, у якої кількість рядків дорівнює кількості стовпців
m  n  називається квадратною. Кількість рядків (або стовпців) квадратної
матриці називається її порядком.
 a11 a12 ... a1n 
 
Означення: У квадратної матриці A   ...  елементи
a 
 n1 an 2 ... ann 
a11, a22 , ... , ann складають головну діагональ, а елементи a1n , a2n 1 , ... , an1 -
побічну діагональ.
Означення: Квадратна матриця, у якої всі елементи, які не розміщені на
головній діагоналі, дорівнюють нулю, називається діагональною.
Означення: Діагональна матриця, у якої всі елементи головної діагоналі
 1 0 ... 0 
 
 0 1 ... 0 
дорівнюють одиниці, називається одиничною. Позначають E   ... .
 
 0 0 ... 1 
 
Означення: Квадратна матриця називається трикутною, якщо всі її
елементи розмішені по один бік від головної діагоналі, дорівнюють нулю.
 2
Означення: Квадратна матриця A  aij  nn називається симетричною,
якщо aij  a ji i  1, n, j  1, n .
Означення: Дві матриці називаються рівними, якщо вони мають однакові
розміри і елементи однієї матриці дорівнюють відповідним елементам другої,
 m p

тобто Amn  B pk   n  k .
a  b i  1, m, j  1, n
 ij ij
Означення: Матриця, яку отримують з даної заміною кожного її рядка її ж
стовпцем із тим самим номером називається матрицею транспонованою до
даної. Позначають AT  aij  mn   nm
T
 a ji .
Означення: Перестановкою з n натуральних чисел 1, 2,..., n називається
будь-яке їх розташування у визначеному порядку.
Довільну перестановку з n чисел будемо записувати у вигляді
1,2 ,...,n  , де  i - одне з чисел 1, 2,..., n , причому  i   j , коли i  j .
Кількість різних перестановок з n чисел визначимо з таких міркувань: на
першому місті можна розмістити будь-яке з n чисел, на другому – будь-яке з
n 1 чисел, що залишились, і т.д. Отже всього маємо nn 1n  2 2 1  n!
різних перестановок з n чисел.
Говорять, що два числа утворюють інверсію в перестановці, якщо більше
з них стоїть зліва від меншого (більше передує меншому). Кількість інверсій в
перестановці 1,  2 ,..., n  позначають - k 1, 2 ,..., n  .
n 1
k 1,  2 ,..., n    ki  k1  k2  ...  kn 1 ,
i 1
де k i - кількість чисел більших за i які стоять в перестановці перед числом i .
Наприклад: 4,1,3,2 k1  1, k2  2, k3  1  k 4,1,3,2  1  2  1  4 .
Нехай задано квадратну матрицю A  aij  nn
порядку n . Розглянемо
добутки елементів цієї матриці, які взяті по одному з кожного рядка та кожного
стовпчика - a11  a2 2  ... an n . Різних добутків такого вигляду для даної
матриці можна скласти стільки, скільки існує різних перестановок з n чисел,
тобто n!.
Означення: Визначником (детермінантом) квадратної матриці A  aij  nn
n -го порядку, називається число, яке дорівнює сумі n! добутків:
a11 a12 ... a1n

   1k 1 , 2 ,..., n   a11  a2 2  ...  an n .

a a22 ... a2n
  det A  21
...
am1 am 2 ... amn
Зауваження: В кожному з n! добутків присутні як елементи кожного з
рядків матриці (їх номери – перші індекси) так і елементи кожного з її стовпців
(другі індекси).
 3
Елементи, рядки, стовпці та діагоналі матриці називаються відповідно
елементами, рядками, стовпцями та діагоналями її визначника.
Транспозицією називається взаємна заміна в перестановці двох елементів.
Якщо позначити S 1,  2 ,..., n  кількість транспозицій, за допомогою яких
перестановку 1,  2 ,..., n  можна перевести в перестановку 1,2,..., n  , то,
можна довести, що det A   1S 1 , 2 ,..., n   a  a
 11  ... a
2 2 .
n n

Обчислення визначників окремих порядків

1. Визначник матриці першого порядку A  a11  містить один доданок і
дорівнює самому цьому числу – єдиному елементу матриці
det A  a11  a11 .
2. Визначник матриці другого порядку складається з 2-х доданків:
a a  a a
det 11 12   11 12  a11a22  a12a21 .
 a21 a22  a21 a22
3. Визначник матриці 3-го порядку містить 3!=6 доданків і обчислюється
за правилом трикутників або за правилом Саруса:
a11 a12 a13
a21 a22 a23  a11a22 a33  a13a21a32  a12 a23a31  a13a22 a31  a11a23a32 
a31 a32 a33
 a12 a21a33

     
“+„ “-„
     
     

Алгебраїчні доповнення та мінори

Розглянемо матрицю Amn . Мінором k -го порядку матриці Amn
називається визначник матриці k -го порядку, отриманої з елементів матриці
Amn , які розташовані на перетинах довільних k її рядків та довільних k її
стовпців.
Мінором елемента aij квадратної матриці Ann називається число M ij ,
яке дорівнює визначнику матриці, отриманої з матриці Amn викреслюванням
i -го її рядку та j -го її стовпчика.
Алгебраїчним доповненням елемента aij квадратної матриці Ann
називається число Aij   1i  j  M ij , де M ij - мінор елемента aij .

Властивості визначників
1. Визначник транспонованої матриці дорівнює визначникові даної
матриці det AT  det A .
 4
Ця властивість, як і наступні, для визначників другого та третього
порядків легко перевіряється прямою підстановкою в їх означення.
Наслідок: Якщо якась властивість має місце для рядків визначника, то
така сама властивість має місце і для його стовпців, бо після транспонування
рядки визначника стають його стовпцями.
2. Якщо всі елементи деякого рядка визначника дорівнюють нулю, то
визначник дорівнює нулю.
Згідно з означенням визначник квадратної матриці це сума добутків її
елементів, які взяті по одному з кожного стовпця та кожного її рядка, отже в
кожному з добутків присутній елемент нульового рядка, тому кожен з добутків,
як і їх сума, дорівнює нулю.
3. Якщо всі елементи деякого рядка визначника мають спільний множник,
то цей множник можна винести за знак визначника.
4. Якщо поміняти місцями два рядки визначника, то знак визначника
зміниться на протилежний.
Дійсно у таких двох визначників кількість транспозицій S 1,  2 ,..., n  в
кожному з n! добутків буде відрізнятись на одиницю отже знаки кожного з
відповідних добутків, як і знак їх суми, будуть протилежними.
5. Якщо квадратна матриця А має два однакові рядки, то її визначник
дорівнює нулю.
Доведення: Нехай det A  C , поміняємо в А рівні рядки, отримаємо
матрицю А*. Згідно з властивістю 4: det A*   det A  C , але A*  A , тому
det A*  det A  C  C  C  C  0 .
6. Якщо матриця А має два пропорційні рядки, то її визначник дорівнює
нулю. Це випливає з властивостей 3 та 5.
7. Визначник у якого кожний елемент деякого рядка є сумою двох
доданків, дорівнює сумі двох визначників, у першого з яких у вказаному рядку
стоять перші доданки, а у другого – другі, всі ж інші рядки у всіх трьох
визначників співпадають.
8. Величина визначника не зміниться, якщо до елементів одного його
рядка додати відповідні елементи другого його рядка помножені на одне й те
саме число. Це випливає з властивостей 6 та 7.
9. Визначник квадратної матриці дорівнює сумі добутків елементів
деякого його рядка на їх алгебраїчні доповнення:
i  1, n ця рівність зветься розвиненням визначника по
n
det A   aik  Aik
k 1

i  тому рядку. Згідно з наслідком з властивості 1 має місце і розвинення по

j  1, n .
n
j  тому стовпчику: det A   akj  Akj
k 1

10. Сума добутків елементів будь-якого рядка визначника на алгебраїчні

доповнення іншого його рядка дорівнює нулю.
n n

 aik  Alk 0 l  i  , та  akj  Akl  0 l  j  .

k 1 k 1

Для обчислення визначників порядку більшого ніж три використовують

або властивість 9: послідовно зводячи визначник до обчислення визначників
 5
меншого порядку; або властивість 8 зводячи визначник до визначника
трикутного вигляду, тобто
a11   
0 a22  
 a11  a22    ann тому що всі інші добутки, які складають
   
0 0  ann
цей визначник мають в своєму складі множником елемент з нижнього лівого
кута – тобто нуль.
Приклад:
1 2 1 0
0 1 1 2 1 1 2 0 1
2 0 1 1
 1   1 3  2   1 3   1   1
11 1 2 1 3
а) 3 1 2 1 2 3 3 
2 3 1 3
3 1 2 6 1 2 6 3 2
6 3 1 2
2 0 1
 0   1 2 3  1  1  0  3  9  3  0  6  2 4  2  18  6  6  4  112  6  0  18  0  18  
1 4

6 3 1
 3  8  6  1 .
б)
1 2 1 0 26 1 2 1 0 1 2 1 0 1 2 1 0
2 0 1 1 0 4 3 1 0 1 1  3 4 9 0 1 1 3
   
2 3 1 3 0 1 1 3 0 4 3 1 0 0 1  13  2
6 3 1 2 0 9 7 2 0 9 7 2 0 0  2  25
1 2 1 0
0 1 1 3
  1  1   1  1  1 .
0 0  1  13
0 0 0 1

Дії над матрицями. Ранг матриці.

Лінійні операції над матрицями.
Операцію додавання матриць можна виконувати тільки для матриць
однакових розмірів.
Означення: Сумою двох матриць A  aij mn та B  bij mn називається така
матриця C  cij mn , що cij  aij  bij , i  1, m, j  1, n .
Означення: Добутком матриці A  aij mn на число  називається така матриця
B  bij mn , у якої bij  aij , i  1, m, j  1, n .
Означення: Матрицю  1  A називають протилежною матриці A і позначають
 A.
Властивості лінійних операцій над матрицями:
1. A  B  B  A
2.  A  B  C  A  B  C 
3. A  O  A
 6
4. A   A  O
5. 1  A  A
6.  A   A
7.   A  B  A  B
8.    A  A  A
Означення: Різницю матриць A  B розуміють як суму матриці A та матриці
протилежної матриці B .

Добуток матриць
Означення: Матриця A називається узгодженою з матрицею B , якщо кількість
стовпців матриці A дорівнює кількості рядків матриці B , тобто якщо
A  aij mn , то B  bij nk . Множити матрицю A на матрицю B можна лише
якщо A узгоджена з B .
Означення: Добутком матриці A  aij mn на матрицю B  bij nk називають

матрицю C  cij mk , таку, що cij   ais  bsj , i  1, m, j  1, k . Тобто елемент

n

s 1
cij дорівнює сумі добутків елементів i  го рядка матриці A на відповідні
елементи j  го стовпця матриці B .
Властивості добутків матриць
1. AE  EA  A
2. AO  OA  O
3.  ABC  ABC
4.   AB  AB  AB
5.  A  BC  AC  BC
6. C A  B  CA  CB
Попередження: Добуток матриць не комутативна операція, навіть якщо
A узгоджена з B , та одночасно B узгоджена з A , то в загальному випадку
AB  BA , якщо ж AB  BA , то кажуть, що матриці A з B комутують.
Властивості транспонованих матриць:
1. A 
T T
A
2. AT  AT
3.  A  B T  AT  BT
4.  AB T  BT  AT
5. det AT  det A
2 4 3 0  2 1 
Приклади: A    , B    :
 1  2 3   3 1  1 
0 3 
 2 0 5  2 4 3     5 7 
1) A  2B    , 2) A  B T       2 1     .
 7 0 1   1  2 3    7  2 
1  1
Ранг матриці
 7
Означення: В матриці A  aij mn мінор порядку r називається базисним,
якщо він не дорівнює нулю, а всі мінори порядку r  1 цієї матриці
дорівнюють нулю або не існують, отже r  min{ n, m} .
У матриці може бути декілька базисних мінорів, але всі вони мають
однаковий порядок r .
Рядки та стовпці, на перетині яких розташовані елементи базисного
мінору також звуться базисними.
Означення: Рангом матриці називають порядок її базисного мінору, тобто
найвищий порядок не рівного нулю мінору матриці. Позначають: RgA або
rangA .
Перебір всіх мінорів матриці в пошуках базисного пов’язаний з великою
кількістю обчислень, однак існують методи знаходження рангу матриці без
обчислення всіх її мінорів.
Метод елементарних перетворень
Означення: Наступні перетворення матриць називають елементарними:
1. Множення деякого рядка (стовпця) матриці на відмінне від нуля число;
2. Додавання до деякого рядка (стовпця) матриці іншого її рядка (стовпця)
помноженого на довільне число;
3. Обмін місцями двох рядків (стовпців).
Означення: Дві матриці A  aij mn та B  bij mn називають еквівалентними,
якщо одну з них можна отримати з іншої за допомогою елементарних
перетворень. Позначають A  B .
Т. Елементарні перетворення не змінюють рангу матриці.
За допомогою елементарних перетворень матрицю зводять до вигляду,
при якому в кожному рядку та в кожному її стовпці знаходяться або тільки нулі
або нулі і одна одиниця. Кількість одиниць в отриманій матриці і дорівнює
рангові заданої. Якщо ж не користуватись обміном рядків (стовпців), то
базисними будуть рядки та стовпці в яких в отриманій матриці розташовані
одиниці.
Метод обвідних мінорів
Означення: Мінор M k 1 порядку k  1, який містить в собі мінор M k порядку
k , називається обвідним для M k .
Метод обвідних мінорів базується на наступній теоремі: Якщо у матриці
A існує мінор M k  0 , а всі обвідні для M k мінори порядку k  1 дорівнюють
нулю, то rangA k .
 1  3 5 4
 
Приклади: A   2  6 4 3  Знайти rangA та її базисний мінор двома
 3  9 3 2
 
методами: 1) метод елементарних перетворень:
 1  3 5 4  2  3 1  3 5 4  1 0 0 0 
     
A   2  6 4 3 0 0  6  5 0 0  6  5  
 3  9 3 2  0 0  12  10   0 0  12  10 
     
 8
1 0 0 0 1 0 0 0 1 0 0 0
     
 0 0 1 1  2   0 0 1 1  0 0 1 0 .
 0 0 2 2  0 0 0 0  0 0 0 0
     
Висновок: rangA  2 , за базисні можна обрати рядки: перший та другий,
стовпці: перший та третій.
2) метод обвідних мінорів:
Мінор першого порядку M 1  a11  a11  1  0 . Шукаємо обвідний для
нього мінор другого порядку, який не дорівнює нулю:
a a12 1  3 a a 1 3
M 21  11   6  6  0 , M 22  11 12   9  9  0 ,
a21 a22 2  6 a31 a32 3  9
a11 a13 1 5
M 23    4  10  0 .
a21 a23 2 4
a11 a13
Мінорів третього порядку обвідних для M 23  існує тільки два:
a21 a23
a11 a12 a13 1 3 5
M 31  a21 a22 a23  2  6 4  18  90  36  90  36  18  0 ,
a31 a32 a33 3 9 3
a11 a13 a14 1 5 4
M 32  a21 a23 a24  2 4 3  8  24  45  48  9  20  0 .
a31 a33 a34 3 3 2
Висновок: rangA  2 , за базисні можна обрати рядки: перший та другий,
стовпці: перший та третій.
Означення: Лінійною комбінацією елементів будь-якої природи a1 , a2 ,, an
n
називається вираз  i  ai , де  i - деякі числа.
i 1
Означення: Система елементів ai 1 називається лінійно залежною, якщо існує
n

n
такий набір чисел    i  ai  0 , і при цьому хоча б одне з чисел
n
i 1, що
i 1
 j  0 . Або інакше: один з елементів системи можна представити, як лінійну
комбінацію інших.
В протилежному випадку система елементів ai 1 називається лінійно
n

незалежною.
Т.1: В довільній матриці кожен її рядок (стовпчик) є лінійною комбінацією її
базисних рядків (стовпчиків).
Т.2: Ранг матриці дорівнює максимальній кількості її лінійно незалежних
рядків (стовпчиків).