Лекція 3

1.3. Обернена матриця

– Невироджена матриця
– Умови існування оберненої матриці
– Приєднана матриця
– Методи знаходження оберненої матриці

1.3.1. Означення оберненої матриці

Для матриць не визначена операція ділення.

Означення 1.9.
Матрицю називають оберненою до квадратної
матриці , якщо виконуються рівності

де — одинична матриця.

NB Тільки квадратна матриця має обернену.

Теорема 1.1. Матриця A має єдину обернену матрицю A1 .

2 – обернені матриці до матриці A .

 Припустимо, що A11 та A 1

Доведемо, що
A11  A 1
2 .
Дійсно,

2 )  (A1 A)A2  I  A2  A2 . 
A11  A11  I  A11(AA 1 1 1 1 1
 Припустимо, що матриці A та B мають обернені.
Тоді:
1) (A1 )1  A ;

2) (A1)n  (An )1, n   ;

3) (AB)1  B1A1;

4) (A1 )T  (AT )1 ;

1 1
5) (A)1  A .


 Доведемо, наприклад, властивість 1.

Помножимо рівність
A1(A1)1  I
на A зліва. Отримаємо:

A  A1(A1)1  A  I  (A  A1)(A1)1  A  I  (A1)1  A .

Отже,
(A1)1  A .

Доведемо властивість 3:

(AB)  (B1A1)  A  (BB1)  A1  A  I  A1  A  A1  I .

Аналогічно доводиться, що
(B1A1)  (AB)  I .
Рівності можливі, коли
B1A1  (AB)1 .
Це означає
(AB)1  B1A1 .
Дану властивість можна узагальнити:

(ABC)1  C1B1A1 . 
1.3.2. Методи знаходження оберненої матриці
Розглянемо квадратну матрицю A n -го порядку, визначник якої не
дорівнює нулю. Таку матрицю називають невиродженою матрицею.
Як відомо, матриця A1 є оберненою до матриці A , якщо
виконуються співвідношення:

AA1  A1A  I .

З‘ясуємо умови існування оберненої матриці. Має місце теорема.

Матриця має обернену тоді і тільки тоді, коли

Теорема 1.2.
вона невироджена.

  Доведемо, якщо матриця має обернену, тоді вона

невироджена.
Застосовуючи рівність
AA1  I ,
обчислимо визначник матриці A :
det(AA1)  det A  det A1  1  0 .

Отже,
det A  0 ,

матриця A є невиродженою.

 Припустимо, що матриця

 a11 a12  a1n 

 
a a22  a2n 
A   21   (aij )
     

a
 n 1 an 2  ann 

є невиродженою:
det A  0 .
Покажемо, що матриця має обернену.
 Для матриці A побудуємо матрицю C , елементами якої є
алгебраїчні доповнення відповідних елементів матриці A :

 A11 A12  A1n 

 
A A22  A2n 
C   21   (Aij ) .
     

 A
 n 1 An 2  Ann 

Транспонуємо матрицю

 A11 A21  An 1 
 
A A22  An 2 
CT   12   (Aji ) .
     
 A A2n

 Ann 
 1n
Матрицю CT називають приєднаною матрицею.
Знайдемо A  CT :

 a11 a12  a1n 

 A11 A21  An 1 
  den
a a22  a2n  A12 A22  An 2 
ACT   21    B , B  (bij ) ,
          
 
a
 n 1 an 2  ann  A1n A2n  Ann 

де
 
 Aj 1 

 Aj 2 
n
 0, i  j,
bij  (ai 1ai 2 ...ain )  
 ... 
  ik jk  det A, i  j .
a A  
 k 1 
 A 
 jn 
Таким чином,

 det A 0  0 
 
 0 det A  0 
A  CT   
     

 0
 0  det A 

1 0  0 
 
0 1  0 
 det A     det A  I .
     

 0
 0  1 
 Аналогічно можна довести:
CT  A  det A  I .
Отже,
 1   1 
A   CT     CT  A  I .
 det A   det A 
Тому

 A11 A21  An 1 
 
1 1  A12 A22  An 2 
A 1  CT        .
 (1.6)
det A det A  
 A A
 1n 2n  Ann 

Теорема доведена. 

Знайдемо обернену матрицю A1 , якщо

Приклад
 1 2 1 
 
A   2 3 4  .
 3 1 1 
 

 Переконаємося, що матриця невироджена:

1 2 1
det A  2 3 4  14  0 .
3 1 1

Отже, матриця має обернену. Обернену знайдемо за формулою

A A21 A31 
1  11 
A 1   A12 A22 A32  .
det A  A 
 13 A23 A33 

Обчислимо алгебраїчні доповнення відповідних елементів:

3 4 2 4
A11  (1)2  7, A12  (1)3  14 ,
1 1 3 1

2 3
A13  (1)4  7 ;
3 1
 2 1 1 1
A21  (1)3  3 , A22  (1)4  4,
1 1 3 1

1 2
A23  (1)5  5;
3 1

2 1 1 1
A31  (1)4  5 , A32  (1)5  2,
3 4 2 4

1 2
A33  (1)6  1 .
2 3

Отже,

 7 3 5   7 3 5 
1   1  
A 1   14 4 2    14 4 2  .
(14)  7 5 1  14  7 5 1 


Перевірка:

 7 3 5  1 2 1   14 0 0   1 0 0 
1    1    
A A   14 4 2  2 3 4    0 14 0    0 1 0   I
1
14  7 5 1  3 1 1  14  0 0 14   0 0 1 
      

та
 1 2 1  7 3 5   14 0 0 
1    1  
AA1   2 3 4  14 4 2    0 14 0   I . 
14  3 1 1  7 5 1  14  0 0 14 
    
 Зауваження Для матриці другого порядку
a a 
 A   11 12 
 a21 a22 

обернену матрицю A 1 знаходять за

формулою

1  a22 a12 
A 1
   .
det A  a21 a11 

 Діагональна матриця
a11 0  0 
 
 0 a22  0 
D(a11, a22,..., ann )   
     

 0
 0  ann 

має обернену тоді і тільки тоді, коли всі діагональні елементи не

дорівнюють нулю:
1/a11 0  0 
 
 0 1/a22  0 
D1(a11, a22,..., ann )   .
     

 0
 0  1/ann 

 Обернену до невиродженої квадратної матриці A n -го порядку

можна знайти методом елементарних перетворень.

Розширену матрицю

 a  a 1  0 
 11 1n 

(A | I)          .
 
 an 1  ann 0  1 

методом елементарних перетворень зводимо до матриці вигляду

(I | B) .
Тоді
B  A 1 .
 Знайдемо обернену матрицю методом
Example
Приклад елементарних перетворень, якщо
 1 2 1 
 
A   2 3 4  .
 3 1 1 
 

 Побудуємо розширену матрицю, застосуємо елементарні

перетворення:
 
 1 2 1 1 0 0  b  a
   1  1 

(A | I)   2 3 4 0 1 0  b2  a2  2a1 
    
 3 1 1 0 0 1  b3  a 3  3a1
 
 1 2 1 1 0 0  c  b
   1 1

  0 1 2 2 1 0  c2  b2 
    
 0 5 4 3 0 1  c3  b3  5b2

 1 2 1 1 0 0  d1  c1  2c2
   
  0 1 2 2 1 0   d2  c2 
   
 0 0 14 7 5 1  d3  (1/14)c3
  
 1 0 5 3 2 0  e1  d1  5d3
   

  0 1 2 2 1 0  e2  d2  2d3 
   
 0 0 1 7/14 5/14 1/14  e3  d 3

 1 0 0 7/14 3/14 5/14 

 
  0 1 0 1 4/14 2/14  .
 
 0 0 1 7/14 5/14 1/14 

Таким чином,

 7/14 3/14 5/14   7 3 5 

  1  
A 1   1 4/14 2/14    14 4 2  . 
 7/14 5/14 1/14  14  7 5 1 
   

! Пригадайте, що обернена матриця єдина.

 Метод елементарних перетворень можна
Зауваження
застосовувати до розширеної матриці
вигляду:
  a11  a1n 
 
   
 
  a  ann 
 A    n 1  .
  0 
 I   1
  
  
 
 0  1 

В цьому випадку працюють тільки зі

стовпцями.

Розглянемо знову нашу матрицю

 1 2 1 
 
A   2 3 4  .
 3 1 1 
 

Побудуємо розширену матрицю, застосуємо метод елементарних

перетворень:

1 2 1 
 
 2 3 4 

 A   3 1 1    
 b  a b  a  2a b  a  a 
   
 I   1 0 0  1 1 2 2 1 3 3 1

 0 1 0 
 0 
0 1 

1 0 0 
 
 2 1 2 
 3 5 4        
  
   c1  b1  2b2 c2  b2 c3  b3  2b2 
 1 2 1 
 0 1 0 
 
 0 0 1 
  1 0 0 
 
 0 1 0 

 7 5 14    
 d  c d  c d  1 c 
 
 3 2 5  1 1 2 2 3
14 3
 2 1 2 
 
 0 0 1 

 1 0 0 
 
 0 1 0 

 7 5 1       
 e  d  7d e  d  5d e  d 
 
  3 2 5/14  1 1 3 2 2 3 3 3
 2 1 2/14 
 
 0 0 1/14 

 1 0 0 
 
 0 1 0 

 0 0 1 
   .
7/14 3/14 5/14 

 1 4/14 2/14 

 7/14 5/14 1/14 

Отримали той же результат:

 7 3 5 
1  
A 1   14 4 2  .
14  7 5 1 
 
Основні поняття лекції 3
1. Невироджена матриця.
2. Обернена матриця.
3. Приєднана матриця.
4. Розширена матриця.

Контрольні запитання
1. Наведіть означення оберненої матриці.
2. Як будується приєднана матриця?
3. Яку матрицю називають невиродженою?
4. Сформулюйте умови існування оберненої матриці.
5. Як можна знайти обернену матрицю?

 2 1 
1. Нехай A    . Обчислити A T  A1 .
 3 1 
2. Розв’язати матричне рівняння

 2 3   1 0 
X       .
 1 1   0 1 
3. Розв’язати матричне рівняння

 2 3  1
   X    .
 1 1   1 
   
4. Відомо, що визначник матриці A другого порядку дорівнює 5
( detA  5 ). Обчислити визначник матриці 5A -1 ( det(5A -1) ),
A -1 – обернена матриця.
 5. Задано матричне рівняння
1 T T 1
(X A)  B  I ,
5
де A, B, X невироджені матриці другого порядку, I – одинична
матриця.
1) Обчислити det(X) , якщо det A  2 det B ;
2) Знайти матрицю X із заданого рівняння, якщо

 3 2   1 1 
 
A    , B=  2 1  .

 1 1   
6. Розв’язати матричні рівняння

 2 3   1 1   4 6   1 1 
   X    X     
 4 6   3 1   6 9    1 1 

   ,    
7. При яких значень параметра  матриця

  4 1 
 
A=  2 5 1 
 
 0  1 
не має обернену?

1. Лінійна алгебра та аналітична геометрія: Навч. посібник / В. В.

Булдигін, І. В. Алєксєєва, В. О. Гайдей, О. О. Диховичний, Н. Р.
Коновалова, Л. Б. Федорова; с.9-17.

2. Математика в технічному університеті [Електронний ресурс]: І. В.

Алєксєєва, В. О. Гайдей, О. О. Диховичний, Л. Б. Федорова; за ред. О. І.
Клесова; КПІ ім. Ігоря Сікорського. –– Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського,
2018. – Т. 1. с.119-129.