Лекція 2

1.1. Транспонування
матриці
(продовження)

11.09.2023
 Операцію, яка змінює рядок на стовпець або навпаки,
називають транспонуванням (позначають “ T ”):

 a   a  T
T 11   11 
(a11 ... a1n )   ...  ,  ...   (a11 ... an 1 ) .
a  a 
 1n   n1 

Наприклад,
 1 
  T
 2   (1 2 0) .
 
 0 
Транспонованою до матриці :

називають матрицю :

.
Наприклад, якщо
 1 0 3 
A23    ,
 2  5 7 

 1 2 
 
тоді A 3T2   0 5  .

 3 7 
 Властивості операції транспонування:

1) (A T )T  A ;

2) (A  B)T  A T  BT ;

3) (A)T  A T ;

4) (AB)T  BT A T ;

5) (D)T  D для довільної діагональної матриці D .

6) tr(A T )  trA для довільної квадратної матриці A .

Якщо маємо, наприклад,

Y  A  X  B,
тоді
Y T  X T A T  BT .

Властивості 2) та 4) поширюються на скінченну кількість матриць:

(A  B  C)T  A T  BT  CT ;

(A  B  C)T  CT  BT  A T .
 Транспонування можна застосовувати при знаходженні
добутку матриць.

Розглянемо матриці:

 
 1 3 0   1 0 3 

A    та B   5 2 0  .
 0 1 7   
 1 4 3 
Необхідно знайти добуток A  B .
Спочатку транспонуємо матрицю A :
 1 0 

 
A   3 1  .
T
 
 0 7 
 Тоді

 1 0    1 0 3 
   
   
 3 1    5 2 0  
 0 7    1 4 3 
   

 (1)  1  3  (5)  0  (1) (1)  0  3  2  0  4 (1)  3  3  0  0  (3) 

   .
 0  1  1  (5)  7  (1) 0  0  1 2  7  4 0  3  1  0  7  (3) 

Отже,
 16 6 3 

A  B    .
 12 30 21 
Квадратну матрицю A називають симетричною матрицею, якщо

AT  A

( aij  a ji для всіх i та j ).

Наприклад, матриці

 2 1 2 
1 3   
 3 2  ,  1 0 7 
  2 7 5 
 

є симетричними матрицями.
Квадратну матрицю A називають кососиметричною матрицею, якщо

A T  A

( в даному випадку всі діагональні елементи дорівнюють нулю).

Наприклад, матриця
 0 1 2 
 
A   1 0 7 
 2 7 0 
 

є кососиметричною матрицею, оскільки

 0 1 2   
   0 1 2 
A T   1 0 7     1 0 7   A .
 2 7 0   2 7 0 
   
 Для симетричних матриць A та B ( A  A T , B  BT )
одного порядку справджуються наступні властивості:

1) A T є симетричною матрицею;
2) A  B та A  B є симетричними матрицями;
3) A — симетрична матриця.

В загальному випадку добуток симетричних матриць не є симетричною

матрицею:
(AB)T  BT A T  BA .

Таким чином, (AB)T  AB , тоді і тільки тоді, коли AB  BA .

NB Добутки

AA T та A T A

завжди є ! симетричними матрицями:

(AA T )T  (A T )T A T  AA T ,

(A T A)T  A T (A T )T  A T A .
Розглянемо матрицю-стовпець
x 
  
x   y  .
 z 
 

Тоді x T  (x y z ) .
Знайдемо:
 x 
T   
x  x  (x y z )   y   x 2  y 2  z 2 ,
 z 
 
 x   x 2 xy xz 

  T    
x  x   y   (x y z )   yx y 2 yz  .

 z   2 
   zx zy z 
Очевидно,
   
tr(x  x T )  x T  x .