КУТИ.

1 Означення кута. Види кутів. 7 клас

Бісектриса кута. Суміжні і

2 вертикальні кути
7 клас

Кути при перетині двох

3 прямих січною.
7 клас

4 Кути у колі. 8 клас

5 Властивості вписаних кутів. 8 клас

 КУТИ.
Бісектриса кута – це промінь, який виходить
А із вершини кута, лежить у його внутрішній
С області й ділить кут на дві рівні частини.
О Промінь ОС – бісектриса кута АОВ.
В ∠ АОС = ∠ СОВ.
СУМІЖНІ ТА ВЕРТИКАЛЬНІ КУТИ.
Суміжні кути Вертикальні кути

В А
А
2
3 1
4
О
С
1 2 D
С В
О
∠1 і ∠2 – суміжні кути ∠1 і ∠3 – вертикальні кути
∠1 + ∠2 = 180° ∠2 і ∠4 – вертикальні кути
Сума суміжних кутів дорівнює Вертикальні кути рівні.
180°.
 КУТИ.
Кут – це фігура, яка складається з точки –
вершини кута – і двох променів, які виходять
α із цієї точки, - сторін кута.

Кут – частина площини, обмежена двома

променями зі спільним початком.
Види кутів
α
Прямий Гострий Тупий Розгорнутий

α β γ
360 − α


•
КУТИ ПРИ ПРЕРТИНІ ДВОХ ПРЯМИХ
СІЧНОЮ.
∠1 і ∠5
- внутрішні односторонні кути
∠2 і ∠8
4
3
1
2 ∠1 і ∠8
- внутрішні різносторонні кути
∠2 і ∠5

5 8 ∠4 і ∠5
6 7 ∠3 і ∠8
- відповідні кути
∠1 і ∠6
∠2 і ∠7
 КУТИ У КОЛІ.
Центральний кут
А А
∠АОВ – центральний кут
О О (вершина збігається з центром кола)
∠АОВ = ∪ АВ
В В

Центральний кут вимірюється дугою, на яку він спирається.

Вписаний кут
В ∠АВС – вписаний кут
(вершина лежить на колі, а сторони перетинають коло)
А 1
О
∠АВС = ∪ АС = 1 ∠АОС
2 2
С

.
 ВЛАСТИВОСТІ ВПИСАНИХ КУТІВ.

D В
В К D
∠АВС = ∠АDC = ∠АКС ∠АВС = ∠АDC =90°
•
А С
О
А С
Вписані кути, які спираються на одну і Вписаний кут, який спирається на
ту саму дугу, рівні. діаметр, дорівнює 90°.
М А
А D
М
МА – дотична Хорди АВ і СD
n
МВ – січна С В перетинаються в
точці М
1
∠АМВ = ∪МnВ
В 2
1
∠АМС = ( ∪АС+ ∪DВ )
2
 ТРИКУТНИКИ
1 Рівність трикутників

2 Властивості трикутника

3 Рівнобедрений трикутник

Властивості рівнобедреного
4
трикутника

Висота, медіана, бісектриса та середня

5
лінія трикутника.
Співвідношення між сторонами та
6
кутами в трикутнику.

7 Площа трикутника.
 ТРИКУТНИКИ.
В Рівність трикутників.
Дві фігури називаються рівними, якщо вони рухом переводяться
одна в одну.
АВ = А1 В 1 ∠ А = ∠ А 1
А С
В1 Δ АВС = Δ А1 В1С1 ⇔ АС = А 1 С 1 ∠ В = ∠ В 1
ВС = В 1 С 1 ∠ С = ∠ С 1

А1 С1
Ознаки рівності трикутників.

1. За двома сторонами і кутом між ними.

2. За стороною і двома прилеглими до неї

кутами.

3. За трьома сторонами.
ОЗНАКИ РІВНОСТІ ПРЯМОКУТНИХ Властивості кутів
трикутника.
ТРИКУТНИКІВ В
c a
1. За двома катетами.
А b С
2. За катетом і гострим
∠А + ∠В + ∠С = 180°
кутом.

3. За гіпотенузою і Сума кутів трикутника

гострим кутом. дорівнює 180°
|b-c| < a < b + c -
4. За гіпотенузою і
катетом. нерівність трикутника

Зовнішній кут трикутника

В

2 ∠4=∠1+∠2

1 3 4
А ∠ 4 > ∠ 1, ∠ 4> ∠ 2
С
 РІВНОБЕДРЕНИЙ ТРИКУТНИК.
В В
Трикутник називається рівнобедреним,
якщо у нього дві сторони рівні.

Δ АВС – рівнобедрений ( АВ = ВС )
А С А D С АС – основа, АВ і ВС – бічні сторони

РІВНОБЕДРЕНИЙ ПРЯМОКУТНИЙ ТРИКУТНИК.

А
∠ C = 90° , AC = CB
45°
∠ A = ∠ B = 45°
М
CM AB , тоді СМ = АМ = МВ
T
a
АС = СВ = a, тоді АВ = a 2
45°
С В
a
 В

РІВНОБЕДРЕНИЙ ТРИКУТНИК.

А С
D

Властивості
1. Якщо в Δ АВС АВ = ВС,
то ∠ А = ∠ С
( кути при основі рівні )
2. Якщо Δ АВС - рівнобедрений
і ВD – медіана,
то ВD – висота й бісектриса.
У рівнобедреному трикутнику висота,
медіана і бісектриса, проведені до
основи, збігаються.
Ознаки
1. Якщо в Δ АВС ∠А = ∠ С,
то АВ = ВС
2. Якщо в трикутнику збігаються:
а) висота й медіана, або
б) висота й бісектриса, або
в) медіана і бісектриса,
то трикутник рівнобедрений.
 ВИСОТА, МЕДІАНА, БІСЕКТРИСА ТА СЕРЕДНЯ ЛІНІЯ.
Медіана трикутника. Бісектриса трикутника.
В ВК – медіана, К – середина АС, В
BD- бісектриса
c М – точка перетину медіан
Т трикутника
x N
2x
a
АМ ВМ СМ 2 АD
=
AB
М = = =
А С МN МК МТ 1 А С DC BC
К b D 1
А 1 ∠ АВD =∠ СВD = ∠В
m= c 2
c 2 В
К У прямокутному трикутнику О – точка перетину
медіана, проведена до гіпотенузи, бісектрис , центр
m
С В дорівнює половині гіпотенузи. А
О вписаного кола
С
D
Висота трикутника. Середня лінія трикутника.
В В В В
МN- середня лінія
М М – середина АВ
N
N – середина ВС
С А С 1. МN ⃦ АС
А D С А С D А
2. МN = 1 АС
ВD – висота, ВD AC У прямокутному трикутнику 2
T
ВА - висота Середня лінія трикутника паралельна
Прямі, що містять висоти трикутника, одній із його сторін і дорівнює
перетинаються в одній точці (ортоцентр) половині цієї сторони.
 А ПРЯМОКУТНИЙ ТРИКУТНИК.
Теорема Піфагора
α
a² + b² = c²
c
b в
sin α = а ; cos α = .
с с a = c ∙ sin α
в b = c ∙ cos α
tg α = а ; ctg α = .
90° - α в а a = b ∙ tg α
С а
С В

b a a² = c ∙ a˛ Δ ACD ~ Δ ABC
h˛ b² = c ∙ b˛ Δ CBD ~ Δ ABC
b˛ а˛ h˛² = a˛∙b˛ Δ ACD ~ Δ CBD
А В
cD ДОВІЛЬНИЙ ТРИКУТНИК
c В a b c
А α
β Теорема синусів : = = = 2R
a sin α sin β sin γ
b Теорема косинусів : с² = а² + b² - 2аbсоsγ
γ a, b, c – сторони Δ АВС, R – радіус описаного кола.
С
 НАСЛІДКИ
1. Якщо у трикутнику с² = а² + b² , то γ = 90°,
А тобто цей трикутник є прямокутним
(теорема, обернена до теореми Піфагора).
α

b с 2. Якщо у трикутнику с² < а² + b² , то кут γ–

гострий ( соs γ > 0); якщо с – найбільша
сторона, то трикутник є гострокутним.
γ β
3. Якщо у трикутнику с² > а² + b² , то кут γ–
а В
С тупий ( соs γ < 0); якщо с – найбільша
сторона, то трикутник є тупокутним.

4. У трикутнику проти більшої сторони лежить більший кут,

проти більшого кута лежить більша сторона.
a>bα>β
 ПЛОЩА ТРИКУТНИКА
Довільний трикутник
А
1 abc R – радіус
S= 2
a ∙h S= описаного
b c 4R кола
h
1
S = 2 a∙ b∙ sinγ S=r∙p r- радіус
вписаного
γ
С В кола
a
a+b+c
S= р ( р − a )( p − b)( p − c) , p = - формула Герона
2
Прямокутний трикутник Правильний трикутник
А 1
S = 2a∙b
c
S = a² ∙ 3
b 1 60°
h S = 2 c∙h a a
1
4
В
С a S = 2 b ∙c ∙ sin A 60° 60°
a