Professional Documents
Culture Documents
34456
34456
КАМ’ЯНИЙ ВІК
Кам’яний вік – найдовший культурно-історичний період у розвитку людства, коли основні знаряддя праці виготовлялися переважно з каменю,
кістки та дерева. Тривав від появи першої людини до віку обробки металів.
І. Палеоліт (давній кам’яний вік) тривав від появи першої людини до ХІ тис. р. до н. е.
Духовне життя
Тотемізм – віра в спільного для конкретного роду (племені) предка (тварини, рослини)
Фетишизм – поклоніння предметам неживої природи, віра в надприродні властивості матеріальних речей.
Магія – віра у вміння людини, засобом звернення до надприродного світу, керувати світом людей та природи.
Закінчується льодовиковий період, що призводить до зникнення великих тварин і появи дрібніших: кабанів, вовків, лисиць, бобрів…). Це
зумовило мисливську кризу.
Знаряддя праці часів мезоліту: лук та стріли, мікроліти (дрібні знаряддя праці з каменю), гачки для рибалки, гарпуни.
За доби мезоліту починається приручення диких тварин. Першою прирученою твариною був собака.
- Винайдення і поширення якісно нових способів виготовлення знарядь праці з каменю (шліфування, пиляння, свердління).
- Виникнення нових видів виробництва та виготовлення штучних продуктів (гончарство, керамічний посуд, прядіння, ткацтво, винайдення
першого маленького колеса для прядіння).
- Перехід до осілого способу життя.
- Активне формування стад свійських тварин, використання їх як тяглової сили (бики, свині, кози, вівці).
- Зрушення у демографічній сфері (збільшення кількості населення).
Енеоліт – це перехідний період від кам’яного віку до епохи металів. Серед знарядь праці з’являються вироби з міді, золота.
У період енеоліту в Україні проживали племена Трипільської археологічної культури. Назва трипільської культури походить від с. Трипілля на
Київщині, поряд з яким археолог В.Хвойко у 1896 р. виявив перші пам’ятки цієї культури.
Археологічна культура – це сукупність історичних джерел, що належать до одного часу, знаходяться на одній території і мають місцеві
особливості, подібність
Трипільці проживали у IV-III тисячолітті до н.е. на території сучасної Правобережної України, Румунії, Молдови. Трипільці зникають
унаслідок зміни клімату (клімат стає більш посушливим) та тиску степових скотарських племен.
Господарство трипільців
8
Трипільці – землеробські (хліборобські) племена. Займалися екстенсивним зерновим землеробством та осілим скотарством. Робили керамічні
вироби з кольоровим орнаментом. Використовували мідні знаряддя праці. Будували великі глиняні одно-двоповерхові будинки барачного типу. Жили
великими поселеннями (15-20 тис. чол.).
БРОНЗОВИЙ ВІК
- Скотарство (переважало),
- землеробство,
- гончарство,
- виробництво виробів із бронзи.
У ІІ тис. до н. е. відбувається перший суспільний поділ праці – скотарство відокремлюється від землеробства.
Другий суспільний поділ праці – це відокремлення ремесла в окрему сферу діяльності.
Третій суспільний поділ праці – це поява торгівлі.
ЗАЛІЗНИЙ ВІК
починається з І тис. до н.е.
Ранній залізний вік - історичний період, який характеризується поширенням виробів із заліза. Останній період давньої історії.
За часів залізного віку з’являються перші народи на території України, про які залишилися писемні згадки.
Поліс – місто-держава
Грецькі міста-держави на території Північного Причорномор’я з’являються в результаті Великої грецької колонізації. Найперше грецьке місто
на території України – Борисфеніда. Найвідоміші міста-держави на території України: Херсонес (біля сучасного Севастополя), Ольвія (Дніпро-Бузький
лиман, біля Миколаїва), Пантікапей (Керч), Тіра (Бєлгород-Дністровський)…
Греки привезли традиційний для себе спосіб життя і культуру на українські землі. Займалися торгівлею, землеробством, осілим скотарством,
ремеслом. В основному поліси були республіками. Панував рабовласницький лад.
Боспорське царство:
У V ст. до н. е. греками на Таманському та Керченському півостровах було засноване Боспорське царство (столиця м.Пантікапей).
У І ст. до н.е. Боспорське царство та інші грецькі поліси потрапили в залежність від Римської держави. Починається римський період в історії
античних міст-держав на території України.
У ІІІ-IV ст. античні міста-держави Північного Причорномор’я занепадають під тиском готів та гунів внаслідок Великого переселення народів.
Велике переселення народів – рух племен і народів Європи та Азії у IV-VI ст., що розпочався з вторгнення племен гунів у північну частину
Римської імперії у 375 р.
Готи – германські племена. У II ст. н е готи з’явились у Північному Причорномор’ї, витіснили частину сарматів, зруйнували міста Ольвію, Тіру,
Танаїс, захопили Крим.
Гуни – кочові тюркомовні азіатські племена, що з’явились в Українських степах у IV ст., підкорили готів.
Слов’яни – це етнос, народи якого проживають на території Центральної та Східної Європи (від р. Одер на Заході до рр. Дніпро, Ока, Волга на
Сході)
Батьківщиною слов’ян вважається територія між річками Одер та Дніпро (Дніпро-Одерська концепція батьківщини слов’ян).
Першою слов’янською археологічною культурою була зарубинецька культура (II ст. до н. е. – II ст. н. е.)
Перші писемні відомості про слов’ян датуються І ст. н.е. і зустрічаються в працях римських та візантійських вчених (Тацит, Пліній Старший,
Птолемей, Прокопій Кесарійський, Йордан). У творах цих авторів слов’яни згадуються як венеди, склавіни та анти.
Господарство: займалися землеробством, використовували вогнево-підсічний спосіб оброки землі, вирощували жито, пшеницю, овес…. Також
займалися осілим скотарством, сільськими промислами (наприклад, бортництвом – збиранням дикого меду), ремеслами, торгівлею з різними
народами-сусідами.
Соціальна сфера: перехід до сусідської общини, формування військової та племінної знаті, поява «градів» (великих поселень).
Сусідська община – це община, що прийшла на зміну родової; вона складалася з окремих сімей, які не пов’язані між собою кровними узами.
Релігійна сфера: вірування у слов’ян були язичницькі. Боги давніх слов’ян: Дажбог – бог Сонця, Сварог – бог небесного вогню, Перун – бог
грому і блискавки, Лада - богиня кохання, Мара – богиня хвороб і смерті, Дана – богиня води, Макош – богиня землі, Велес – бог худоби, Стрибог –
бог вітру.
Протягом V – VII ст. тривало велике розселення слов’ян.
Антський військово-племінний союз виникає у IV ст. у межиріччі Дністер та Дніпро. Анти займалися землеробством, осілим скотарством,
ремеслом, торгівлею.
21
Зародки держави у антів були у формі воєнної демократії (перехід від первісно-родового ладу до класового суспільства), тобто вища влада
належала народним зборам (віче), а на період воєн вона зосереджувалась в руках князів, які командували військовими дружинами. Влада князів
передається по спадковості.
Воювали анти з готами. Здійснювали походи на Візантію. Відомий князь антів – Бож. Готам вдалося підкорити антів, проте наприкінці IV ст.
анти в союзі з гунами перемагають готів і здійснюють вдалі походи на Візантію. У VII ст. (602 р.) авари (тюркські племена) знищують антський
племінний союз.
Український історик М. Грушевський називав антів праукраїнцями. Сучасні вчені вважають, що пращурами українців є анти та частина
склавинів. Також на формування українців впливали інші народи під час міграційних процесів.
Браслет із меандровим орнаментом. Мізинська стоянка (унікальний зразок прикладного декоративного мистецтва стародавньої Європи).
Золотий гребінь з кургану Солоха. Кінець V – початок IV ст. до н. е. (скіфський «звіриний стиль»).
24
Збруцький ідол. ІХ ст. Вигляд з чотирьох боків (символ тривимірності світу: небо, земля, підземне царство).