У листопаді 2008 р.

в
історичному музеї міста
Торонто(Канада) було
відкрито виставку
«Невідома трипільська
культура».
Чим же пояснити ту
цікавість, що її виявили
жителі Канади до такого
явища в нашій історії, як
трипільська культура?
 План
1. Відкриття трипільської культури.
2. Житло трипільців.
3. Господарство та побут трипільців.
4. Культура розписної кераміки.
5. Духовний світ представників
трипільської культури.
 1. Відкриття трипільської культури

? Що таке «археологічна
культура»?

Археологічна культура –
поєднані спільними рисами
речові джерела, що належать
до одного історичного часу і
поширені на певній території.
Історична довідка

Трипілля
Село Трипілля розташоване
за 50 км від Києва вниз по Дніпру.
Саме тут впадають у нього відразу
три річки – Стугна, Красна і Бобриця,
утворюючи три поля, від чого й
утворилася назва поселення
1896 року київський археолог
Вікентій Хвойка біля села
Трипілля дослідив нове
поселення і відкрив
археологічну культуру, яка від
місця першого її виявлення
отримала назву трипільської.
Зразки матеріальної та
духовної культури, аналогічні
тим, які знайшов Хвойка, були
пізніше знайдені у багатьох
місцях Правобережної України.
 Теодор Бурада – румунський
археолог, фольклорист,
етнограф, музикознавець,
який у 1884 році виявив
фрагменти гончарних та
теракотових фігурок поблизу
села Кукутені, що призвело до
відкриття трипільської
культури на території Румунії.
Трипільська культура – це сукупність
археологічних пам’яток, що датуються
VІ – першою половиною ІІІ тис. до н. е. Вона
займала все Лісостепове Правобережжя та
Подністров’я – до Дніпра і Чорного моря, а
також території сучасної Молдови та Румунії.
Назва культури походить від села Трипілля, а
румунські вчені дали їй свою назву від
місцевості Кукутені. Таким чином, ця
культура у всесвітній історії має назву
Трипілля – Кукутені.
 За останніми
археологічними
даними, площа
території України,
зайнята
трипільськими
племенами, на
сьогодні дорівнює
близько 600 тис. га.
На ній виявлено
близько двох тисяч
трипільських
поселень
 Трипільці з'явилися на території сучасної Україні
наприкінці ІV тис. до н. е., мігрувавши з Трансильванії і
Молдови, куди потрапили з південної Анатолії через
Балкани у VІ тис. до н. е.
У ті місця, куди йшли трипільці, вони несли з собою
навички відтворюючого господарства, культурні
рослини (пшеницю, ячмінь, сочевицю), домашніх
тварин (овець, кіз), близькосхідну культуру та мову. Ці
люди належали до східно-середземноморського
антропологічного типу, який характеризується
тонкокістністю, невисоким зростом, темною
пігментацією, скошеним чолом і великим носом
своєрідної форми.
 Час існування

На теренах України племена трипільської культури

мешкали із другої половини ІV до кінця ІІІ тис. до н.
е., в період енеоліту. Найдавніші її поселення нині
датують другою половиною VI тис. до н. е.

Кам’яний вік Енеоліт – Бронзовий Залізний

мідний вік вік вік
Палеоліт

Мезоліт

тис. до н.
Неоліт
VІ – ІІІ

е.

ІV – ІІІ тис. до н. е. ІІ тис. до н. е. із І тис. до н. е.

 2. Житло трипільців

А яким же було житло трипільців?

Ці глиняні моделі своїх жител зробили

самі трипільці
Трипільське житло
«Трипільська хата стояла на слупах, і на
1-му поверсі, мабуть, розміщувалися
господарські приміщення – для худоби,
зберігання якихось запасів. А для
проживання відводився 2-й поверх.
Саме там ми знаходимо жертовники,
печі, лави, робочі місця. Житло ж
трипільців було досить великих
розмірів: завширшки 4,5 – 5 м, а
завдовжки від 10 до 20 м. Штукатурка
прогладжена, стіни пофарбовані в
теракотовий (цегляний) колір, вікна
круглі»
(Археолог Владислав Чабанюк)

Модель трипільського житла з глини;

конструкція, яка, на думку археологів, зберігалася в
українському селі до XIX ст.
Трипільське житло очима
археологів

Реконструкція
План будівлі
житла
 Трипільські поселення:
 будувалися на зручних для оборони місцях;
 мали як чітке, заздалегідь продумане, так і
довільне планування;
 мали великі (багатосімейні) та малі (односімейні)
житла;
 планування відзначалося колоподібною,
радіальною структурою;
 між розташованими у вигляді кількох кіл
будівлями пролягали кільцеві проходи;
 входи споруд були орієнтовані на геометричний
центр поселення;
 центральний майдан поселення виконував
ритуально-символічну, об’єднуючу функцію;
 зовнішнє коло утворювалося з великих будинків
глухими (затильними) стінами назовні, які
правили за своєрідний захисний мур;
 пізніше зростає площа поселень та чисельність
їхнього населення, з’являються протоміста
 Поселення-протоміста
 ще більше зростають площа поселень та чисельність
їхнього населення;
 вони мали розвинену систему укріплень і форму,
наближену до ідеального кола (діаметром понад 1 км)
або еліпсу;
 найбільші поселення виявлені на Черкащині поблизу
сіл Тальянки (450 га), Доброводи (250 га),
Майданецьке (200 га)
 Трипільські протоміста
Панорама
трипільського протоміста

біля с. Майданецьке
(3600 – 3500 рр. до н. е. )
Площа – 2 кв. км,
близько 2 тисяч споруд,
6 – 9 тисяч мешканців

 Фрагмент
реконструкції
протоміста

Карта
місцевості
(100 × 100м) 
Спалення трипільцями помешкань 

Одним із найзагадковіших
ритуалів, як вважають
дослідники, було спалення
трипільцями своїх поселень.
Коли наставав час
переселятися на нове місце,
то вогонь переносив у інший
світ старі споруди, наповнені
посудом, запасами харчів та
іншими речами, потрібними
предкам, які вже відійшли у
потойбічний світ. Ця жертва
мала забезпечити також
добробут і процвітання
громади на новому місці.
 3. Господарство та побут трипільців

Населення міст займалося переважно сільським

господарством, проте були там і ремісники –
гончарі, ковалі, ткачі. З високим ступенем
імовірності можна припустити, що життя в
трипільському суспільстві було ледь не райським
– тихим, мирним, спокійним. Адже в них не було
ворогів! Лук – улюблена зброя. Але ознак
військових зіткнень немає! Знайдено лише сліди
незначних конфліктів – кілька десятків
наконечників стріл в тому чи в іншому місці.
Схоже, що на трипільські поселення не тиснули
дикі степові племена – їх у той час просто не
існувало. Хоча коня й було приручено, але, судячи
по збруї, у військових цілях його не
використовували.
 Особлива роль у трипільському
суспільстві належала жінці. Її день
минав у турботах: вона розтирала
зерно, носила воду, годувала
живність, розфарбовувала мисочки
й глечики, ткала полотно, шила одяг,
майструвала зі шкіри взуття – судячи
з неймовірної кількості жіночих
глиняних статуеток, жінка в
трипільському суспільстві
користувалася величезним
авторитетом.
 Заняття трипільців

рільництво осіле скотарство

господарські
ремесла
промисли

обмін із сусідніми риболовля та

племенами мисливство
 Рільництво
Головне заняття
трипільців –
землеробство:
мотичне;
із застосуванням
тяглової сили
тварин;
орне
Зображення рала на уламку трипільського
горщика, знайдене 2005 р. на Волині, археологи
датують межею IV – III тис. до н. е., тобто
припускають, що орне землеробство в Україні
з'явилося на тисячоліття раніше, ніж вважали
 Рільництво
 Сіяли ячмінь, просо,
пшеницю, вирощували
садово-городні культури,
льон;
 ріллю обробляли
дерев'яною мотикою з
кам'яним чи кістяним
наконечником, пізніше –
ралом;
 збіжжя жали серпами
кістяними із крем'яними
вкладишами або
крем'яними;
 зерно на борошно мололи
кам'яними зернотерками
(жорнами)
 Скотарство
Чоловіки активно займалися тваринництвом –
розводили кіз, корів, свиней, чому сприяли багаті
луги і пасовиська в долинах Дністра, Дніпра,
Південного Бугу.
Велика кількість зображень котів та собак, які
зустрічаються на трипільській кераміці свідчать,
що вони, імовірно, одомашнювали тварин.
 Риболовля та мисливство
Чоловіки активно займалися:
 полюванням – на зубрів, оленів, лосів, косуль,
диких кабанів;
 рибальством – ловили річну рибу (плотву, окуня,
щуку, вугра).

Рибальський гачок віком 6,5

тисяч років. Гачок дотепер
гострий і на нього можна
зловити рибу до 5 кг ваги
 Ремесла
 Гончарство – виробництво глиняного посуду;
 виробництво знарядь із каменю, кості та кременя;
 обробка металів;
 прядіння й ткацтво
Прядіння й ткацтво
 Трипільський ткацький верстат
мав вертикальну будову і
складався з дерев'яної рами.
 Нитки основи у такому верстаті
прив'язували щільними рядами
до верхнього валу й рівномірно Прясла — округлі маховики
натягували глиняними для дерев'яного веретена,
відтяжками, до яких розміром від 3 до 8 см у
прив'язували нижні кінці діаметрі, завтовшки 0,7 – 2 см,
ниток. із невеличким отвором у
центрі. Таким веретеном
 Нитки відповідно пряли нитку в різні історичні
розподілялися на передні та часи у різних народів, включно
задні. Вони перепліталися по до XX ст.
горизонталі іншими нитками,
утворюючи тканину
 Вбрання племен
трипільської культури
Трипільські жінки рясно
декорували
свій одяг розписом,
вишивками, аплікаціями,
носили прикраси, традиційно
Вбрання трипільських
жінок татуювали своє тіло, вміли
робити нарядні зачіски; за
допомогою техніки в'язання і
плетіння виготовляли
своєрідні головні убори -
сітки, шапочки
Вбрання часів трипільської
культури
Відома вишивка з епохи пізнього
неоліту
Згодом такі орнаменти почнуть з'являтися на
одязі праукраїнців, а потім і на українській
вишивці
4. Культура розписної кераміки

Кераміка –
головна
прикмета
трипільської
культури
 Гончарство

Різновиди кераміки у
трипільців

Тарний Кухонна Столовий

Ритуальна
посуд кераміка посуд

для горщики і миски,

статуетки,
збереження миски різного горщики,
фігурки тварин
зерна профілю макітри

великі циліндричні
чаші, глечики, чаші,
(0,8 – 1 м.), кубки, молочні
вази келихи
товстостінні глечики

грушоподібної «фруктовниці»
або моделі жител,
, келихи
кульоподібної саней тощо
зерновики
форми
Трипільська кераміка
 Вироби
трипільських гончарів
Іграшки на коліщатах
Посудина
біноклевидна
ритуальна Пов'язана з
«поїнням землі» та
проханням родючості.
Глина, розпис.
пос. Раковець

Тринокль – невід'ємна
частина в ритуалах
закликань дарування дощу,
родючості землі. Глина.
п. Веселий Кут, 4 тис. до н.е.
 5. Духовний світ представників трипільської культури

Космос
трипільці бачили єдиним і неподільним, і зображували його
у своїх розписах тривимірним, трискладовим, триярусним:
 У верхній частині горщика (біля вінців
посуду) горизонтальною хвилястою
лінією зображували Найвище Небо, де
перебувають вічний Господар Світу і
Світові води.
 Посередині – на другому ярусі –
розташовують Небесні Сили – астральний
ряд: сонце, місяць, зорі, дощові потоки,
які зумовлюють життєдайний колообіг
природи.
 На третьому ярусі – у нижній частині
Міфологічна посуду – вимальовано світ Потойбічний:
картина не окреслений символами, а позначений
світу двома паралельними лініями
 Духовний світ трипільців
 Земля та жінка порівнюються та
уподоблюються на основі ідеї родючості
 Жіночі зображення символізують Матір-
землю, яка дає життя
 Народження із зерна нових зерен
уподібнено народженню дитини
 Релігія
Хлібороби-трипільці своєрідно
сприймали довколишній світ. Вони
вірили в богів грому, сонця, вітру, дощу.
Дослідники припускають, що трипільці
поклонялися також богині родючості.
Підставою для таких припущень є
численні жіночі фігурки, які знаходять
Модель трипільського храму майже в кожному трипільському
поселенні.
 винайшли плуг;
 винайшли колесо;
 приручили коня;

?
 спекли першу хлібину;
 будували міста;
 будували двоповерхові будівлі;
 створили писемність;
 заснували державу Аратта;
 заснували шумерську цивілізацію
у Дворіччі.
 Запитання до групи істориків

1. Чому культура, яку ми вивчаємо, отримала

назву трипільська?
2. Кому завдячуємо відкриттям трипільської
культури?
3. Про що свідчить ареал поширення
трипільської культури?
4. Назвіть основні заняття трипільців.
 Запитання до групи етнографів

1. Чому, незважаючи на те, що

трипільці займалися скотарством,
полюванням, рибальством і
збиральництвом, ми їх називаємо
землеробською культурою?
2. Чому, незважаючи на те, що
трипільці не знали гончарного
кола, їхній посуд вважався одним
із найкращих у світі і витвором
мистецтва свого часу?
3. Чи можемо ми довести, що
трипільські протоміста були
досконалішими з перших міст
світу?
4. Про що свідчить сферична або
колоподібна забудова поселень
племен трипільської культури?
Запитання до групи культурологів

1. Що свідчить про те, що на

початкових етапах існування
трипільської культури у даних
племен був матріархат?
2. Чому жінка у трипільців була
символом родючості?
3. Що вам відомо про духовне
життя трипільського суспільства?
4. Чому, незважаючи на високий
рівень розвитку, трипільські
племена зазнають занепаду і
зникають?
 Запитання

1. Чому трипільську культуру

характеризують як найяскравішу
хліборобську культуру на наших
землях?

2. Куди на вашу думку зникли

представники трипільської культури?
 Домашнє завдання
1. Опрацювати § 7, попрацювати з презентацією, скласти
конспект.

2. Вивчити дати й визначення за темою.

3. Скласти кросворд на тему «Трипільська культура»,

який повинен містити не менше 15 слів
або
Написати твір-есе «Моя подорож до трипільського
протоміста».

4. Переглянути фільм за посиланням https://

www.youtube.com/watch?v=TUm-DZCLb6E