Вступ до історії України

• Історія – це наука, що вивчає в хронологічній послідовності хід розвитку

людського суспільства й закономірності.

Відомі історики

Геродот М. Грушевський
• Історія України – процес формування держави України.
• Хронологія – послідовність історичних подій у часі; опис і вивчення того,
як саме відбувалися певні події в часі.
• Археологія – наука, що вивчає історію людства за матеріальними
залишками діяльності людей.
• Цивілізація – людська спільнота, яка впродовж певного періоду часу
має стійкі особливі риси в соціально–політичній організації, економіці та
культурі, спільні духовні цінності та ідеали, ментальність.
 Періодизація історії України:
Стародавня історія (від найдавніших часів до V ст.)
Середньовіччя (V-XV ст.)
Ранній новий час (XVI-XVIIIст.)
Новий час (XIX ст.)
Новітня історія (XX-XXI ст.)

Історичні джерела — носії історичної інформації, що є свідченням

минулого людства, його розвитку, природи й культури та
відображають той чи інший бік людської діяльності.

Речові — пам'ятки матеріальної культури: знаряддя

виробництва, предмети побуту, архітектурні пам'ятники.
Письмові — зафіксовані на папірусі, пергаменті, папері
джерела, а також літописи.
Усні — фольклор, народні пісні, думи,
перекази, легенди, народні прислів'я та приказки
Етнографічні — пам'ятки, які розповідають про характер
і особливості побуту, культури, звичаїв того чи іншого
народу.
Лінгвістичні — мовні явища та дані з історії розвитку мови.
 Стародавня історія України

@vitalytsykalo
 Періодизація
Кам’яний вік
1

5
@vitalytsykalo
 Поява металів

@vitalytsykalo
Ранній палеоліт

Архантроп

@vitalytsykalo
 Середній палеоліт

Неандерталець

• поява матріархату

@vitalytsykalo
@vitalytsykalo
 Пізній палеоліт

Кроманьйонець

@vitalytsykalo
 Знаряддя праці

@vitalytsykalo
 Первісні релігійні уявлення

@vitalytsykalo
 Меандровий браслет
Мізин
Кирилівська
Межиріч
Брастлет доби кам’яного віку
з кістки мамонта знайдений в
с. Мізин. Браслет прикрашений
меандровим орнаментом, вчені
вважають, що це не що інше, як
Королеве календар 20 000 літньої давності

Умовні позначення:

- кордони сучасної
Киїк-Коба
України
-стоянки кам’яного віку
@vitalytsykalo
 Мезоліт (середній кам’яний вік)

Лук і стріли

• поява патріархату

@vitalytsykalo
 Документи

• «…Мисливці тієї доби навчилися

користуватися луком і стрілами, лижами,
човнами, навчилися рибалити, приручили
собаку…»
• відповідь: Мезоліт (середній кам’яний вік)
 Неоліт (новий кам’яний вік)
Отвір
свідчить про
свердління
знарядь

Особливості:

Наслідки неолітичної революції:

@vitalytsykalo
 Енеоліт (мідно-кам’яний вік)

Особливості:

Археологічна культура - це стійка сукупність ознак, властивих матеріальним

пам´яткам, які відносяться до однієї території і епохи. Їх знахідки свідчать про певний
спосіб життя людей, які залишили ті чи інші пам´ятники минулого.
Сюди входять:
- певний обряд поховання;
- повторювані форми прикрас;
- приналежності одягу;
- характерні типи знарядь, зброї, побутового інвентаря;
- специфічні особливості у облаштуванні жител і поселень;
- форми кераміки.
@vitalytsykalo
 Племена доби енеоліту
Трипільці (ІV-ІІІ тис. до н.е.)

Київ Вікентій Хвойка

Археолог, у 1896 р. відкрив
землеробську культуру
мальованої кераміки, яка
отримала назву
Перші землероби на трипільської – від села
Трипілля (Київщина), де
території України збереглося найбільш
цілісне поселення, або
«протомісто».

Умовні позначення:

- кордони сучасної
України
-межі розселення трипільців
@vitalytsykalo
 Енеоліт

Трипільці –«культура МАЛЬОВАНОЇ кераміки»

Енеоліт
 Енеоліт

Трипільці –
мали ДВОПОВЕРХОВІ житла
 Енеоліт

Тальянки
 Енеоліт

Трипільці –
поклонялися богині Матері
 Енеоліт
Трипільці зникають у ІІІ тис. до н.е.

@vitalytsykalo
 Енеоліт
Інші племена доби
Енеоліту:
• Середньостогівська
(археологічна культура скотарів
доби енеоліту )

Культура шнурової кераміки

@vitalytsykalo
 Бронзовий вік
сурма

@vitalytsykalo
 Залізний вік

• Залізна зброя
• Індоіранські племена
• Кочовики

@vitalytsykalo
 Залізний вік

Кіммерійці (ІХ-VІІ ст. до н.е.)

Господарство:

«доярі кобил»

Духовне життя кіммерійців:

- поховання померлих у курганах

@vitalytsykalo
 Залізний вік

Скіфи (VІІ - ІІІ ст. до н.е.)

Суспільний устрій:

Господарство:

• скотарство
 Залізний вік

Скіфи (VІІ - ІІІ ст. до н.е.)

Духовне життя:

• варварсько-еллінська релігія

Причини занепаду Великої Скіфії:

Наслідки занепаду Великої Скіфії:

Малу Скіфію: (ІVст. до н.е.- ІІІ ст. н.е.), яка знищена готами

@vitalytsykalo
 Залізний вік

Похід Дарія І на скіфів (VІ ст. до н.е.)

 Залізний вік

Скіфські знахідки в курганах

Товста Могила
Чортомлик

Солоха
 Документи

1. «...У них немає хат, а живуть вони в кибитках, з

яких найменші бувають чотириколісні, а інші
шестиколісні... У таких кибитках перебувають жінки, а
чоловіки їздять верхи на конях, за ними йдуть їхні
стада овець і корів і табуни коней».

2. «...Гробниці їхніх царів містяться в Геррах, до яких

Борисфен ще судноплавний. У Геррах тіло ховали у
просторій гробниці разом з дружиною, найближчими
слугами, кіньми... Над гробницями насипали величезні
кургани, – що знатніший був цар, то вищий курган...»

відповідь: скіфи
 Залізний вік
Сармати
(ІІІ ст. до н.е.- ІІІ ст.)

Господарство:

Духовне життя:

служили у війську Римської імперії

• Витіснені Готами у ІІІ ст.

Амазонки
 Античні міста-держави (поліси)
АнтичніПричорномор’ї
у Північному міста-держави (поліси)
(VІІ ст. до н.е.- ІV ст.)
Колонізація – заселення нової території
Причини колонізації:

Особливості:

• переселенці з грецького
міста – Мілет

@vitalytsykalo
 Античні міста-держави
Суспільний устрій:

Господарство:

Духовне життя:

@vitalytsykalo
 Античні міста-держави
Наслідки:

Захоплені Римом у І ст., пограбовані Готами у ІV ст.

@vitalytsykalo
Античні міста-держави
Давньогрецька кераміка
 Слов’яни (V-VІІ ст.)

@vitalytsykalo
 Слов’яни (V-VІІ ст.)
Анти

@vitalytsykalo
 Слов’яни (V-VІІ ст.)

@vitalytsykalo Збручанський ідол

 V-VІІ ст.
Основні заняття слов’ян:

Орне землеробство
 Документи

1. «...Ці племена... не підлягають одній людині, а з

давніх-давен живуть у демократії, тому про все, що
для них корисне чи шкідливе, вони міркують спільно»
• відповідь: Анти
2. «...Вони спустошили й спалили їх (міста й
фортеці), взяли полонених і стали панами на землі...
Вони осіли ній панами, як на своїй, без страху... І нині
вони лишаються тут, живуть і спокійно
перебувають у країні ромеїв... Зіслов’янилась вся
наша земля і стала варварською».
відповідь: Велике розселення слов’ян (V-VII ст.)
 Документи

• Макрикій Стратег (VI cт.) писав:

3. «Ці племена не можна схилити до неволі або покори у
своїй країні. Вони численні, терплячі, легко зносять
спеку, холод, дощ, брак одягу, нестачу їжі. Полонених
вони не тримають у неволі, як інші племена протягом
необмеженого часу, але обмежуючи (час неволі) певним
часом, пропонуючи їм вибрати: чи хочуть вони за
якийсь викуп повернутися додому, чи залишитися там
у стані вільних і друзів. У них велика кількість всілякої
худоби і плодів земних, що лежать купами, зокрема
просо і пшениця…»
відповідь: слов’яни
 ТЕМА 3
Русь–Україна (Київська держава)

(ІХ – ХІІІ ст.)

 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

@vitalytsykalo

На території сучасної України проживали племена південно-західної групи: поляни (між притоками
Дніпра — Тетеревом і Россю), деревляни (уздовж річок Прип’ять, Горинь, Тетерев), сіверяни (у
басейні Дніпра, Десни, Сули, Ворскли, Дінця), волиняни або дуліби (у басейні Західного Бугу й
Прип’яті), тиверці (у нижній течії Дністра й Прута), уличі (між річками Оріль і Дніпро, біля
Південного Бугу), білі хорвати (у межиріччі Збруча, Прута, Дністра).
 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Київська Русь за перших князів (ІХ – ХІІІ ст.)

Аскольд
Сприяв зростанню авторитету Києва, зміцнення
його ролі серед інших слов’янських міст
• здійснив письмово задокументований похід на
Візантію, зокрема у 860 р. на
Константинополь, що змусило імперію вперше
визнати Русь як державу, укласти перший
відомий договір Русі з Візантією
• Аскольд і частина його дружини
прийняли християнство
Наприкінці ІХ — у Х ст. відбувається швидке
територіальне зростання Київської держави
 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Олег (882-912 рр.)

882 року Олег, як регент малолітнього князя Ігоря вбиває Аскольда

«Київ – мати міст руських» - Олег

 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Олег Віщий (882-912 рр.)

911 р. Олег прибиває щит на воротах Царгорода, як наслідок
успішного походу і підписаного найвигіднішого договору для Русі

Олег помер 912 р. від укусу гадюки,

що виповзла з черепа його улюбленого
коня.
 Документи

• Уривки про Олега:

1. «…І вискочили всі [вої] з човнів, і мовив Олег Аскольдові й
Дірові: «Ви оба не є ні князі, ні роду княжого. А я є роду княжого.
– І винесли Ігоря. – А се – син Рюриків…»»
відповідь: Олег утвердився в Києві

2. «І сказали греки: «Чого хочете – (того) ми й дамо тобі

Олег. І зажадав він дати воям на дві тисячі кораблів по
дванадцять гривень… а потім давати укладати на руські
городи – спершу на Київ, а тоді й на Чернігів, і на
Переяславль, і на Полоцьк, і на Ростов, і на Любеч».
відповідь: Олег
 Документи

3. «І йде пшениця за сіль, хутра - за оксамит, мед – за

коней, віск – за рибу.
Пускають в хід гривну й куни, рези й драхми, диргени й
динари».
відповідь: Київська Русь
• Про яке місто йдеться в уривку?
4. «Пішов Олег на греків, Ігоря зоставивши в Києві... І
прибув він до …, а греки замкнули Суд і город заперли. І
вийшов Олег на берег, і повелів воям виволокти кораблі на
берег. І повелів Олег воям своїм колеса зробити і
поставити на колеса…»
відповідь: Царгород (Константинополь)
 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Ігор Рюрикович ( 912- 945 рр.)

У 941 та 944 роках Ігор здійснив два походи

на Константинополь. Перший завершився поразкою, а
в результаті другого був укладений мирний договір, вже
не такий вигідний, як за Олега
944 рік – похід Ігоря на Закавказзя, в ході якого йому
вдалося захопити міста Берда та Дербент.
 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Ігор Рюрикович (912-945 рр.)

 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Ігор Рюрикович (912-945 рр.)

Князь Ігор загинув від рук деревлян
в 945 році, коли хотів зібрати з
них вдвічі більшу
данину. Повстання деревлян під
Іскоростенем спричинило смерть
князя.
 Документи

• Уривки про Ігоря:

1. «І приспіла осінь, і став він замишляти [похід] на
древлян, прагнувши добути більшу данину…».

2. «…І не послухав їх Ігор, і древляни, вийшовши

насупроти з міста Іскоростеня, вбили Ігоря і дружину його;
бо їх було мало. І похований був Ігор,і єсть могила коло
Іскоростеня в древлянах…».
3. «Пішов... на греків... І порадилися руси, і вийшли,
оружившись, проти греків, і битва межи ними обома була
люта, і заледве одоліли греки... Феофан, сановник Романа,
зустрів їх у човнах з вогнем і став пускати вогонь трубами
на човни руські. І було видно страшне диво...»
відповідь: Ігор
Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Ольга (945-964 рр.)

 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Ольга (945-964 рр.)

Саме за правління Ольги на Русь звідусіль їхали купці за хутром. Щоб не
підбурювати народ на повстання Ольга змінила правила збору данини, встановивши
уроки, устави, ставши, фактично, першим податківцем на Русі. Вона впорядкувала
збирання данини, організувала опорні пункти київської влади (погости), що стали
першими адміністративно-територіальними одиницями на Русі.

• Як велика правителька Ольга розуміла, що самою лише силою і

мечем втримати кордони держави буде важко – народ мала
об’єднати спільна ідея. Цим об’єднавчим елементом стало
християнство, як релігія пануючих держав. Ольга вирушає до
Константинополя і стає християнкою.
• Розум, сила і краса княгині Ольги заворожила самого імператора
Костянтина Багрянородного. Кажуть, що він домагався її руки і
серця, бо бачив передусім жінку, а лише потім – княгиню і
керівника великої держави.
• Ольга зіграла на тому, що Костянтин, як християнин, не міг
одружитися на язичниці і вона просить її охрестити. У 955
році в Константинополі, в Соборі святої Софії патріарх
Феофіліктій і Костянтин VII Багрянородний особисто хрестили
княгиню. Після таїнства Ольга оголосила, що вийти заміж за
хрещеного батька – великий гріх. Вона встановила
дипломатичний мир з Константинополем.
• Ольга також налагодила дипломатичні стосунки з німецьким
імператором Оттоном І та Папою Римським.
 Документи

Мета реформ Ольги

1.«Ішла Ольга до Новгорода. І встановила вона…

погости і оброки. І ловища її є по всій землі, і знаки (її),
…і сани її стоять у Пскові й до сьогодні...»
«…І пішла Ольга по древлянській землі з сином своїм і
дружиною, встановлюючи устави й уроки; й існують
становища її й ловища…»

відповідь: упорядкування системи управління

державою і збору данини
 Документи

• Уривки про Ольгу:

• 2. Київська княгиня Ольга звернулась із такими
словами до племені:«Більше вже не хочу мститися -
хочу тільки взяти з вас невелику данину. Дайте мені від
кожного двору по три голуби і по три горобці...»?
відповідь: древляни
 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Святослав Ігорович (964-972 рр.)

Переважну частину свого правління князь Святослав провів
у походах.
Приєднання в'ятичів
• У 964 році князь Святослав Ігорович здійснив свій
перший похід на землі слов'янського племені в'ятичів, які
платили данину хозарам. В'ятичі заселяли лісисте
межиріччя Оки і Волги. Пробувши в них усю зиму,
Святослав домігся свого: вони перестали платити данину
хозарам і підкорилися Києву.
Розорення Булгарії
• Навесні наступного 965 року Святослав відправив
хозарському кагану своє знамените історичне послання:
«Іду на ви» (тобто «я йду на вас»). Пройшовши по ріці
Оці на Волгу, а потім рухаючись донизу по великій ріці,
через землі волзьких булгарів — данників хозар, —
Святослав вступив у володіння Хозарського каганату.
Розорення Хазарії
• Головна битва руської раті з хозарами сталася десь в
низов'ях Волги, на ближніх підступах до столиці каганату
Ітілю. Руси йшли туди на лодіях, а руська і союзна
печенізька кіннота — вздовж берега Волги. Літописець
просто говорить про перемогу князя Святослава:
«Переміг хазар». Далі князь Святослав повів своє військо
вздовж берега Хвалинського моря на південь, до
древньої столиці Хозарії міста Семендера.
Перемога ясів і касогів
 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Святослав Ігорович (964-972)

968 рік – дунайський похід Святослава. Тут він допомагав
Візантії у війні з Болгарією і захопив її усю.
Князь хотів жити в Переяславці на Дунаї, і навіть хотів
перенести туди столицю.

Візантія, що воювала проти болгар, знову злякалася величі

Київської Русі, та об’єдналася з болгарами.
Отже, Святославу зі своєю дружиною довелося воювати не
тільки з болгарами, але й з візантійцями. В результаті
нерівного бою Святослав погодився на те, що завойовані ним
землі в Подунав’ї переходили на бік Візантії та Болгарії.
Битва під Доростолом. «Мертві сорому не мають!», «Не
посоромимо землі Руської!»
Битва завершилася почесною капітуляцією.
Але цього було недостатньо візантійцям – вони боялися
навіть переможеного князя Київської Русі. І тоді візантійський
правитель знову уклав домовленість з печенігами. Хан Куря
напав на Святослава та його дружину, коли той був у дорозі.
Святослав загинув у цьому бою в 972 році на о. Хортиця.
Легенди кажуть, що хан зробив кубок із черепа Святослава
та завжди коштував з нього напої. Бо князь став великим
полководцем не тільки для свого народу, а й на світовій
арені.
 Документи

Уривки про Святослава:

1. «На вигляд він був такий: середнього зросту, не дуже
високий, не дуже низький, з густими бровами, з
блакитними очима, з голеною бородою і з густим довгим
волоссям на верхній губі. Голова в нього була зовсім
гола, а тільки з одного боку її висів локон волосся, що
означає знатність роду…Одяг на ньому був білий, нічим,
крім чистоти, від інших не відмінний».

2. «Не любо мені в Києві жити. Хочу жити в Переяславці

на Дунаї, бо то є середина землі моєї. Адже там усі
добра сходяться: із Греків – паволоки, золото, вино й
овочі різні, а з Чехів і з Угрів – срібло й коні…»
відповідь: Святослав
 Документи

• О. Субтельний писав:
3. «Його слов’янське ім’я, варязьке виховання, кочовий
спосіб життя віддзеркалювали поєднання європейського та
азіатського начал. Його управління ознаменувало апогей
ранньої героїчної доби в історії Київської Русі».
відповідь: Святослав
4. «Хозари вийшли супроти нього з каганом, князем своїм. І
зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і
одолів він хозар і город їхній столицю Ітіль, і город Білу
Вежу взяв...»

5. «Прийшов [князь] у Переяславець. І послав до греків

послів, говорячи: «Хочу йти на вас»...І пішов до Царграда,
розоряючи міста. І дали йому данину...! повернувся він в
Переяславець...»
відповідь: Святослав
 Документи

Уривки про Святослава:

6. «…на другий день посилає до імператора просити
миру за такою умовою: [русичі] повинні віддати
[візантійцям] Доростол.., [візантійці] повинні дозволити
привозити до себе хліб…»
відповідь: Святослав
7. «...[Вони], як ударна сила князівських військ Русі, не
тільки принесли з собою високу для тих часів систему
організації, навчання й озброєння армії, а й зробили
вагомий внесок у формування й зміцнення державних
інституцій Русі».

відповідь: Варяги
 Документи

Уривки про Святослава:

8. Візантійський імператор Іоанн Цимісхій із таким посланням
звертався до князя: «Вважаю, що ти не забув про поразку батька
твого.., який, порушивши клятвений договір, приплив до столиці
нашої з величезним військом на 10 тисячах кораблях, а
повернувся лише з десятком човнів, сам став передвісником своєї
біди. Не згадую я вже про його подальшу жалюгідну долю...»
9. «…Вони ж послухали його, і послали йому меч та іншу зброю. А
він прийняв і почав любуватися і хвалити й висловлювати подяку
цареві. І сказали бояри: «Лютий цей муж буде, бо не дбає про
маєток, а хапає за зброю, зобов’яжись платити данину…»
10. «Хозари вийшли супроти нього з каганом, князем своїм. І
зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він
хозар і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв. І ясів він
переміг, і касогів, і прийшов до Києва».
відповідь: Святослав Ігорович
 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Володимир Святославич Великий

(980-1015 рр.)
Великий, Хреститель, Святий, Красне Сонечко –
якими тільки епітетами не нагороджували молодшого
Святославовича сучасники, нащадки та історики.
Дійсно, стільки реформ та зрушень відбулося за період
князювання Володимира, що лишити його без
прізвиська історія не змогла. Почав княжити Володимир
у 980 році. Найпершим його здобутком на престолі
стало об’єднання усіх земель східних слов’ян в одній
державі. Звісно, об’єднання відбувалося силою, а
хронологія його походів така:
• 981 року була завойовані Червенські міста та
Перемишль;
• 982 – остаточно приєднані до Русі в’ятичі, яких
обклав даниною
• 983 – приєднано землі балтійського племені ятвягів;
• 984 – завойовано землі радимичів;
• 985 – військові дії проти Волзької Булгарії.
 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Володимир Великий (980-1015 рр.)

Ставши на чолі Київського князівства, Володимир Великий
розумів, що держава, яка опинилася у його руках, потребує
багатьох реформ і перетворень. Для того щоб гідно заявити про
себе на міжнародній арені, він розпочинає проводити
прогресивну внутрішню політику.
Адміністративні перетворення були направлені на
централізацію князівства – він усунув від влади місцевих князів,
посадивши на їхні місця своїх синів. Система «племінних
князівств» була зруйнована, а всі землі поділені на 8
адміністративних округів, таким чином він домігся зосередження
влади в руках однієї князівської родини.
Військова реформа
• Розуміючи, що без сильного війська Київська держава не
зможе захищати свої кордони, князь провів і перетворення в
сфері оборони. Були ліквідовані військові об’єднання племен,
тепер землі роздавалися конкретним особам за умови
військової служби. Основу війська тепер складали слов’яни,
а не варяги. Для захисту кордонів від кочівників побудована
система укріплень – «Змієві вали».
 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Володимир Великий (980-1015 рр.)

• Далі князь Володимир зайнявся південними справами, які
відігравали головну роль у першу чергу в торгово-
економічних відносинах України-Русі з Візантією. Судячи
зі всього, на той час торговий шлях Дніпром занепав і для
наведення там порядку,Володимир поновив торгівельний
шлях "із варягів у греки" і забезпечив собі свободу
комунікацій Дніпром до Криму і Царгорода.
• Карбував власні монети златники і срібляники.
• Зміцнив Київ, збудував в центрі фортецю –
• місто Володимира
Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Релігійні реформи
Володимира Великого
Володимир встановив єдиний пантеон
язичницьких богів для зміцнення держави.
Головним богом став Перун, ідол якого стояв
на пагорбі в Києві.

"І став княжити Володимир у Києві один. І

постави в він кумири на пагорбі, поза
дворомтеремним: Перуна дерев’яного, а
голова його [була] срібна, а вус — золотий, — і
Хорса, і Дажбога, і Стрибога, і Сімаргла, і
Мокош. і приносили їм люди (жертви),
називаючи їх богами, і приводили синів своїх і
жертвували (їх цим) бісам, і оскверняли землю
требами своїми. І осквернялася жертвами
їхніми земля Руськая і пагорб той".
Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Хрещення Русі 988 р.

Князь Володимир Великий вибирав майбутню
релігію з декількох можливих варіантів: іслам,
буддизм, юдаїзм, християнство. Вибір саме
християнської віри був обумовлений такими
факторами як:
• Іслам забороняв вживати алкоголь, а князь
полюбляв влаштовувати банкети.
• В юдаїзмі немає інституту єдиної держави.
• В буддизмі не існую єдиного Бога, а йому був
потрібен єднальний фактор.
• Християнська спільнота була в Києві ще з часів
князів Аскольда і Діра, до того ж християнство
ставило Русь на один рівень з Європейськими
країнами.
• Зробивши вибір, Володимир в 988 році прийняв
хрещення. Нова релігія стала обов’язковою для
всього населення. На місцях старовинних
язичницьких капищ почали будувати
християнські церкви.
• Після хрещення Русі правитель взявся за
перетворення в сфері освіти – в державі почали
створювати школи, перша школа при
Десятинній церкві в Києві, до Київської держави
почали приїжджати грецькі монахи та науковці, які
сприяли подальшому розвитку науки.
 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.
Володимир Великий (980-1015 рр.)
пам'ятник Володимиру Великому
в м. Києві. Архітектор А. Тон
Князь Володимир помер в 1015 році й
був похований поруч з дружиною Анною
в побудованій ним Десятинній церкві.
Київська Русь за часи Володимира
Великого вперше за всю історію
держави стала на один рівень з
розвиненими Європейськими країнами.
Завдяки прийняттю християнства, країну
перестали вважати спільнотою
язичницьких племен, а шлюб із
представником княжої родини став
почесним для будь-якого європейського
двору.
Через величезний вклад в поширенні
християнства, Великий князь був
канонізований, його вшановують у
католицькій і православній церкві як
святого рівноапостольного.
 Документи

• Уривки про Володимира:

1. «Для захисту південних земель від войовничих печенігів
наказав збудувати цілу систему укріплень уздовж рік Трубіж,
Сула, Стугна…»
відповідь: «Змієві вали»
2. «І поставив він кумири на пагорбі, поза двором теремним:
Перуна дерев'яного, - а голова його була срібна, а вус -
золотий, - і Хорса, і Дажбога, і Стрибога, і Сімаргла...».
3. «…Якби був поганий закон грецький, то не прийняла б
його твоя бабця Ольга».
4. «І повелів він поскидати кумирів — тих порубати, а других
вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до
хвоста і волочити з Гори по Боричевому узвозу на ручай...»
відповідь: Володимир Великий
 Документи

Уривки про Володимира:

5. «Не годиться християнам віддавати [заміж] за язичників. Якщо
охрестишся, то і це одержиш, і царство небесне приймеш, і з нами
однієї віри будеш. Коли ж не хочеш цього робити, то не можемо
віддати сестри своєї за тебе»?
відповідь: Володимир Великий
6. «…З того часу великий князь став повноцінним суб’єктом
міжнародного права, а Давньоруській державі відкрито шлях до
налагодження й розширення плідних зв’язків, заснованих на принципі
рівноправності, з багатьма європейськими країнами»
7. «…Послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: «Якщо не
з’явиться хто завтра на ріці – багатий чи убогий, чи старець, чи раб, -
то мені той противником буде…»
відповідь: хрещення Русі, 988 р.
8. «...побачив, що церкву завершено, він помолився Богу, говорячи:
«Осе даю церкві сій, святій Богородиці, од маєтності своєї десяту
частину. Якщо се одмінить хто - хай буде проклят...».
відповідь: Десятинна церква
 Документи

Уривки про Володимира:

9. «Повелів він робити церкви і ставити їх на місцях, де ото
стояли кумири. І поставив він церкву Святого Василія
(Великого) на пагорбі, де стояли кумири Перун та інші і де
жертви приносили князь і люди…»
відповідь: Володимир Великий
 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Ярослав Мудрий (1019 -1054 рр.)

Після остаточної перемоги над Святополком Окаянним (який вбив
Бориса і Гліба) в битві на р. Альта 1019 р. Ярослав Мудрий став
Великим київським князем.
Прагнучи об'єднати всі руські землі під своєю владою, Ярослав
Володимирович вів боротьбу проти свого брата Мстислава
Володимировича, князя тмутараканського. Після битви, яку
Ярослав програв під Лиственом 1024 р. Ярослав мусив
поступитися Мстиславові Чернігівщиною і всіма землями на схід
від Дніпра, Після смерті Мстислава у 1036
році Ярослав об'єднав під своєю владою лівобережні
землі, ставши єдиним володарем могутньої Київської
держави, окрім Полоцького князівства, яке виділено Володимиром
Святим в уділ роду Ізяслава. 1036 року, за літописом, Ярослав
Мудрий розгромив біля Києва печенігів. (вони назавжди
припинили напади на Русь) На честь цієї перемоги було
добудовано Софійський собор (1037 рр.) – головний храм
Давньоруської держави.
У 1040-х рр. Ярослав вів успішні походи проти литовських племен –
ятвягів, проти Мазовії, проти прибалтицько-фінських племен ямь і
чудь.
Під час його правління Київська Русь перетворилася на могутню
європейську державу.
 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Ярослав Мудрий (1019 -1054 рр.)

Усього в Києві за часів його князювання
було побудовано 400 церков. Ярослав
Мудрий заснував бібліотеку й архів при
Софійському соборі. Там же було засновано
школу для «книжкового навчання». Школи
були не тільки при монастирях, але також
при великих церквах. При Ярославі були
засновані перші монастирі, зокрема
Києво- Печерський монастир (1051 р.),
які стали осередками культури. Велике
значення в політичному і релігійному житті
Руської держави мало оформлення
константинопольським патріархом у 1039 р.
самостійної київської церковної митрополії.
Підвищенню її авторитета сприяло
призначення у 1051 р. першого
митрополита-русича Іларіона.

@vitalytsykalo
 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Ярослав Мудрий (1019 -1054 рр.)

За Ярослава Мудрого було
складено перший збірник писаного
давньоруського звичаєвого права-
«Руську правду». Це був кодекс
законів, який закріплював
розшарування суспільства,
панування князів і бояр над
простим людом. В її основі лежало
покарання штрафом - грошовим
стягненням. Розмір штрафу
залежав від соціального стану
потерпілого. «Руська правда» є
важливим джерелом для вивчення
історії та культури України. З неї
ми дізнаємося про господарське та
культурне життя того часу, про
відносини різних верств населення
у державі і, взагалі, про устрій
самої Київської держави.

@vitalytsykalo
 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Ярослав Мудрий (1019 -1054 рр.)

У міжнародній політиці Ярослав віддавав перевагу
дипломатичним методам налагодження зв’язків з
різними державами. Як було заведено у середньовіччі
ці зв’язки він зміцнював за рахунок шлюбів своїх дітей,
так звана - «шлюбна дипломатія». Ярослава Мудрого
називали «тестем Європи».
Шлюби зазвичай були закріпленням дипломатичних
угод. Його дочка Анна стала дружиною французького
короля Генріха I, донька Єлизавета була за норвезьким
королем Гаральдом Сміливим, Анастасія (третя його
донька) була видана заміж за угорського короля
Андрія. Сам Ярослав був одружений з Інгігердою –
донькою шведського короля. Усі ці заходи принесли
великий міжнародний авторитет Київській державі.
Таким чином, саме за Ярослава Мудрого Київська Русь
досягла найбільшої могутності.
Її авторитет не поступався жодній тогочасній
європейській державі.
«Золоті ворота» – збудував Ярослав Мудрий.
 Документи

• Уривки з історичних джерел про Ярослава:

• 1. «Тепер же поручаю я, - замість себе - стіл свій, Київ,
найстаршому синові Ізяславу. А Святославу даю я Чернігів, а
Всеволоду - Переяслав, а Ігорю - Володимир, а В’ячеславу -
Смоленськ...».

• 2. «Зібрав він воїнів і прийшов до Києва, і вчинив мир із братом

своїм Мстиславом. І розділили вони по Дніпру Руську землю:
собі узяв сю сторону, а Мстислав - ту...».

• 3. «А було ж печенігів без числа. Виступив тоді він із города,

приготував до бою дружину. Зійшлися вони на місці, де ото нині
Свята Софія стоїть, митрополія руська. І сталася січа люта, і
ледве одолів він печенігів під вечір».
• відповідь: Ярослав Мудрий
 Документи

Уривки про Ярослава:

4. «Отець бо його... землю... хрещенням просвітив, а сей
великий князь... засіяв книжними словами серця віруючих
людей...»
5. «…поставив …русина Іларіона митрополитом Русі у Святій
Софії, зібравши єпископів…»
6. «Коли Ярослав був у Новгороді, йому прийшла звістка, що
печеніги оточують Київ. Ярослав же, зібравши багато війська з
варягів та слов’ян,.. прийшов до Києва та вступив у свій
город…»
відповідь: Ярослав Мудрий
7. «...І сталася жорстока січа, і ледве переміг Ярослав під
вечір. Розбіглися печеніги врізнобіч і самі не знали, куди вони
бігли. А деякі, тікаючи, потонули в Сітомлі…»
відповідь: 1036 рік
 Документи

• Уривки про Ярослава:

8. «Якщо вдарить мечем не на смерть, то має заплатити 3 гривні
продажі, а потерпілому - гривню за рану, як лікувальне. Коли ж уб'є на
смерть, то платити віру...Якщо смерд умре без дітей, то спадщина
його передається князю. А якщо боярин чи з боярської дружини, то
князю спадщина не йде».
відповідь: Руська Правда
9. «… І зійшлися супротивники (на р. Альті), і бій був жорстокий,
і не могли печеніги допомогти (Святополкові).
І одолів Ярослав Святополка і той утік…»?
відповідь: 1019 рік
10. «…Відбувалися урочисті посадження на великокняжий
престол, церковні собори, прийоми послів, затвердження
політичних угод. Тут велося літописання й були створені перші
відомі на Русі бібліотека та школа…»
відповідь: Софійський собор
11. «У ці ж часи видав Ярослав сестру свою [Добронігу-Марію]
за Казимира [князя лядського]. І дав Казимир за неї людей
вісімсот, яких полонив був Болеслав…»
відповідь: шлюбна дипломатія
 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Тріумвірат Ярославичів (1054-1073 рр.)

Тріумвірат утворився невдовзі після
смерті Ярослава Мудрого.

Ярослав Мудрий намагався

вирішити проблему
престолонаслідування для
того, щоб уникнути
міжусобної боротьби за
київський престол, котра
могла спалахнути після його
смерті між його синами. Так
Ярослав керувався
принципом старшинства,
закріпивши за старшим
сином Ізяславом – Київ, за
Святославом – Чернігів, за
Всеволодом – Переяслав.
 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Поразка Ярославичів1068 р. від половців

 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Тріумвірат Ярославичів (1054-1073 рр.)

У 1072 р. Ярославичі внесли зміни до Руської

правди. Вони видали новий звід законів, який
отримав назву «Правда Ярославичів».
Зміни в першу чергу стосувались
запровадження князівської власності на
землю. Ярославичі вважали свої уділи
спадковою власністю (вотчиною).

Родина Князя Святослава

Ярославовича. Мініатюра
з «Ізборника». 1073 р.
 Документи

• Уривки про Ярославичів:

1. «Прийшли іноплемінники на Руську землю, половці многі. А
Ізяслав, і Святослав, і Всеволод вийшли супроти них на р. Альту. І
коли настала ніч, рушили вони одні проти одних. …і побігли руські
князі, і перемогли половці…»
відповідь: поразка Ярославичів у 1068 р.
2. «…почав міжусобну війну Всеслав, син Брячеслава,
полоцький і зайняв Новгород. Троє Ярославичів – Ізяслав,
Святослав і Всеволод, – об’єднавши військо, пішли на
Всеслава лютої зими…»
відповідь: Тріумвірат Ярославичів
 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Володимир Мономах (1113-1125 рр.)

Народився 1053 р. в Києві, був сином князя Всеволода. Мати його Марія -
гречанка, дочка царя візантійського Костянтина IX Мономаха. Через рік
сім’я князя Володимира переїхала до Переяслава. Князював у Чернігові аж
до 1093 року, до смерті батька, а потім у Переяславі з 1094 року до 1113
року.
Був ініціатором скликання князівських з’їздів (снемів), усіляко намагався
примирити князів, припинити усобиці, щоб мир і злагода панували на Русі.
У 1097 р. організував Любецький з’їзд князів, на
якому було схвалено принцип князівської вотчини.
Активний захисник Русі від половців «Хрестовий похід» 1111 р. проти
половців.
У 1113 році був запрошений киянами, княжити у Києві.
Також в 1115 р. розпочав будівництво першого моста через Дніпро.
Розробив «Устав», ще одне доповнення до «Руської правди».
Відновив централізовану владу на Русі.
Написав свої дітям знамените “Повчання дітям”.
Помер у 1125 році.

• «Володимир Мономах сів у Києві.

Зустріли ж його митрополит
Никифор з єпископами й усіма
киянами з честю великою.., сів
він на столі отця свого й
предків своїх, і всі люди раді
були, а заколот улігся…»

1097 р. Любецький з’їзд князів

 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Володимир Мономах (1113-1125 рр.)

1103,1111
Шапка Мономаха
 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Володимир Мономах (1113-1125 рр.)

У 1113 р. – Нестор написав
«Повість минулих літ» - це літопис,
складений на основі як раніше написаних
літописів, архівних, народних переказів,
оповідань, так і описання подій, свідком і
учасником яких був Нестор.

“Повчання дітям” Мономаха

«...Паче всього — убогих не забувайте, годуйте й подавайте сироті
...гордості не майте в серці і в умі. Старих шануй, як отця, а молодих — як
братів....»

Старих шануйте, як батька, а молодих, яко братів …при

старших годиться мовчати, премудрих слухати, старшим
підкорятися, з рівними і молодими мати згоду і бесіду вести
без лукавства, а щонайбільше розумом вбирати. Не
лютувати словом, не ганьбити нікого в розмові, не сміятися
багато. Очі тримати донизу, а душу вгору.
В домі своєму не ледачкуйте… Брехні остерігайтесь і
пияцтва, і облуди, від того душа гине і тіло».
 Документи

• Уривки з історичних джерел:

• 1. «Прибули Святополк [Ізяславич], і Володимир
[Всеволодович], і Давид Ігоревич, і Василько Ростиславич,
і Давид Святославич, і брат його Олег і зібралися [в городі]
Любечі, щоб уладнати мир. І говорили вони один одному,
кажучи: “Пощо ми губимо Руську землю, самі проти себе
зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді є,
що межи нами війна донині. Відтепер з’єднаймося в одне
серце й обережімо Руську землю. Кожен хай держить
отчину свою... І на цім вони цілували хреста. А якщо
відтепер хто на кого встане, то проти того будем ми всі і
чесний хрест…».
відповідь: Любецький з’їзд князів, 1097 рік
 Документи

• Уривки про Мономаха:

2. «Володимир Мономах сів у Києві. Зустріли ж його митрополит
Никифор з єпископами й усіма киянами з честю великою.., сів він
на столі отця свого й предків своїх, і всі люди раді були, а заколот
улігся…»
відповідь: Мономах сів у Києві, 1113 рік
3. «А найголовніше - убогих не забувайте, а скільки можете, по
змозі годуйте і подайте милостиню сироті, і вдовицю оправдуйте
самі, не давайте сильним погубити людину...»
відповідь: «Повчання дітям»
 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Мстислав Великий (1125-1132 рр.)

Наступником Володимира Мономаха
став його син Мстислав, який зумів
утримати Русь, об’єднану батьком, навіть
приєднав непокірне Полоцьке князівство.
Також Мстислав організував декілька
походів у Прибалтику
• Помер у 1132 році.
Останній правитель єдиної
Київської Русі
 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Роздробленість Київської Русі

Причини: Наслідки:
Поступово зникало почуття єдності Русі. В
1. Великий розмір території держави; 1169 р. сталася подія, яка потрясла
2. Етнічна неоднорідність населення; сучасників: після тривалої облоги війська
3. Ріст міст, зародження внутрішніх володимиро-суздальського князя Андрія
торгівельних зв’язків; Боголюбського оволоділи Києвом, і два дні
4. Занепад торгівельного шляху «з варяг в страшно спустошили його. Літописець
греки»; записав: “не було милосердя нікому нізвідки:
5. Зростання продуктивних сил у сільському церкви горіли, християн убивано, інших брано
господарстві та ремісництві;
в неволю”.
6. Зміцнення феодальної власності на землю,
Наслідком феодальної роздробленості
розвиток великого вотчинного землеволодіння;
7. Відсутність чітко регламентованого порядку
стала втрата єдності і могутності
престолонаслідування; Київської Русі.
8. Загострення соціальної боротьби. Під її
впливом посилилося прагнення місцевих
феодалів взяти апарат управління державою в
свої руки.
Супутником роздробленості стали феодальні
війни («усобиці») за землю та політичний
вплив.
 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Культура

Слово про закон і благодать – 1038 р.

 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.
Культура

Спасо–Преображенський собор
Софійський собор у м. Київ, у м. Чернігів – 1036 р.
1037р., сучасний вигляд.

Успенський собор Києво–Печерської лаври – П’ятницька церква в м. Чернігів –

1073–1078 рр., сучасний вигляд. кінець ХІІ– початок ХІІІ ст.
 Київська Русь (ІХ – ХІІІ ст.)

Мозаїка Христа Вседержителя

із Софійського собору в м. Київ

Ікона Богородиці з пророками з церкви

у с. Підгородці
 Київська Русь (ІХ – ХІІІ ст.)

Мозаїка Богоматері Оранти

із Софійського собору в м. Київ Мозаїка «Євхаристія»
із Михайлівського Золотоверхого собору

Михайлівський Золотоверхий собор

м. Київ – 1108–1113 рр.

Мініатюра Євангеліст Лука

з Остромирового Євангелія –
Вишгородська ікона Богородиці 1056–1057 рр.
 Київська Русь (ІХ – ХІІІ ст.)

Свенська ікона Богородиці з

Антонієм та Феодосієм Печерськими
Мініатюра Родина князя Святослава
Ярославича з «Ізборника» – 1073 р.
 Київська Русь (ІХ – ХІІІ ст.)

Терміни і дати
• Аліпій (1050 -1114) — перше відоме з літопису ім'я
староруського художника іконопису, один з авторів
Києво-Печерського патерика.
• Агапіт - лікар, чернець Києво-Печерського монастиря
1056 - 1057 р. — створення Остромирового Євангелія
1113 р. — укладення Повісті минулих літ, авторства
літописця Нестора.
1187 р. — перша згадка назви «Україна» у письмових
джерелах, створення «Слова о полку Ігоревім».
 Київська Русь (ІХ – ХІІІ ст.)
Терміни і дати
• Племінний союз — територіальне й політичне об’єднання кількох сусідніх племен.
• Князь — вождь племені, з появою держави — її правитель.
• Полюддя — форма збирання князем із дружиною данини з підлеглого населення.
• Язичництво — релігійні вірування у багатьох богів, обожнювання сил природи, тварині рослин,
людиноподібних істот (русалок, берегинь та ін.).
• Шлюбна дипломатія — встановлення дипломатичних зв’язків засобом укладання шлюбів між. правлячими
родинами.
• Роздробленість — розпад київської русі на окремі удільні князівства, зміцнення їхньої самостійності.
• Віче — народні збори для вирішення нагальних питань.
• Вотчинне землеволодіння — спадкове земельне володіння князів, бояр та інших членів панівної верхівки в
Київській Русі.
• Бояри — представники правлячого стану в київській русі, які займали друге, після князів, панівне становище
в управлінні державою.
• Смерди — особисто вільні селяни, які мали земельні наділи, власне господарство й мусили платити данину
та виконувати повинності на користь держави.
• Ізгої — особи, які з певних причин випали зі своїх соціальних груп і втратили з ними зв’язок; були особисто
вільними.
• Закупи — селяни, що потрапили в залежність від феодала, взявши в нього позику («купу»).
• Ікони — живописне зображення ісуса христа, діви марії, ангелів, святих, яке є предметом релігійного
поклоніння.
• Мозаїка — зображення, зроблене з окремих непрозорих різнокольорових шматочків скла (смальти), щільно
припасованих один до одного і закріплених на цементі.
• Фреска — картина, написана водяними фарбами на свіжій вогкій штукатурці.
• Книжкова мініатюра — невеличкий кольоровий малюнок у рукописній книзі.
• Билини — пам’ятки давньоруської усної творчості, у яких розповідалося про боротьбу русі з ворогами.
• Літопис — хронологічно послідовний запис історичних подій, зроблений їхнім сучасником.
Селяни
 Документи

• Уривки з історичних джерел:

• 1. «У тім же поході розболівся Володимир Глібович недугою
тяжкою... І принесли його в город його Переяславль ...і тут
преставився він ...і плакали по ньому всі переяславці. ...був же він
князь доблесний у бою, і мужністю відзначався… За ним же
Україна багато потужила»
• відповідь: 1187 р.
• 2. «Перестали князі невірних воювати, стали один одному казати:
се моє, а се моє теж, брате! Стали вони діла дрібні вважати за
великі, на себе самих підіймати чвари, — а невірні з усіх сторін
находили, землю Руську долали...»
• відповідь: Політична роздробленість
• 3. «Й ті ж слов’яни, прийшовши, сіли по Дніпру і назвалися
полянами, а інші - деревлянами, бо осіли в лісах... Другі ж сіли на
Десні, і по Сейму, і по Сулі називалися сіверянами...»
відповідь: Повість минулих літ, 1113 р.
 Документи

• Уривки з історичних джерел:

4. «Заснована ж була сія божественна церква Богородична в літо
1073 р. У дні благовірного князя Святослава, сина Ярославового,
який своїми руками почав рів копати, стала будуватися церква ця.»
• відповідь: Успенський собор
5. «...І сказав йому буй-тур Всеволод: «Один брат, один світ світлий
— ти, Ігорю! Обидва ми Святославичі!» ...«Хочу-бо, — сказав Ігор,
— списа переломити кінець поля половецького; з вами, русичі, хочу
голову свою положити або напитися шоломом з Дону!..»
відповідь: 1187 р., «Слово о полку Ігоревім»