Українська архітектура ХХ

століття: основні напрями та

представники
На початку ХХ століття в Україні запанував стиль МОДЕРН

Основними елементами модерну є:

• Використання синусоїдальних
ліній,стилізованих квітів, язиків
полум'я,хвилястих ліній, запозичених в
природі.
• Використання примхливих, мінливих
форм, вигадливих ліній.
• Принцип асиметрії, вільного плавання.
• Декоративність, орнаментальність
• Елегантність, технологічність, комфортність
• Плинність форм
• Використання природних мотивів ( рослин,
раковин, луски риб, потоки води)
• Єдність з навколишнім середовищем
• Активне застосування кольору
 На території України за часів модерну творили такі постаті як:

Яков Паученко Олексій Бекетов Григорій Артинов Іван Левинський

Тадеуш Обмінський Василь Кричевський Олександр Лушпинський Владислав Городецький

Вирізняється постать Владислава Городецького.
мавританська
Неоготика
архітектури

Миколаївський костел,
нині Національний Караїмська кенаса,
будинок органної нині Будинок
музики актора

Модерн Неокласицизм

Музей старожитностей
і мистецтва, нині
Будинок з химерами
Національний
художній музей
Модерн
Перший будинок, збудований у новому українському стилі, що
згодом отримає назву Український архітектурний модерн.

Будинок Полтавського земства, 1903 рік,

Василь Кричевський
проект Василя Кричевського.
Модерн

Будинок із химерами — цегляна споруда з прикрасами на міфологічні сюжети, є головною

архітектурною спорудою ранього стилю модерн міста Києва, столиці України. Свою назву
отримала через скульптурні прикраси, тематика яких — тваринний наземний та підводний
світи, атрибути полювання, казкові істоти. 
1901—1902р

Владислав Городецький
Комплекс лікарні побудований відомим єлисаветградським
архітектором Яковом Паученком на кошти Ганни Дмитрян — дочки
місцевого грецького купця Михайла Мартакі.

Яков Паученко

м. Новомиргород, міська лікарня, 1910 р.

Модерн
У стилі модерну побудовано залізничні вокзали

Львівський залізничний вокзал Залізничний вокзал Жмеринки

Залізничний вокзал Києва Залізничний вокзал Харкова

Модерн

У стилі модерну побудовано перший в Україні критий ринок

(Бесарабський) Вражає оголеністю конструкцій та інтер’єром,
який майже не декорувався.
Фасад будинку від Хрещатика оформлено
декором з елементами народної творчості,
надвіконня другого поверху прикрашає
геометричний орнамент. Визначальними
особливостями споруди є конструктивна
виразність та природність матеріалів
Горельєфи «Селянин» та
«Молочниця», які виконав
скульптор Т. В. Руденко,
органічно вписуються у фасад.
Модерн

Особняк Аршавського (« Дім невтішної вдови », « Дім вдови, що плаче ») 

1907
Будинок відомий під поетичною
назвою «Дім Невтішної вдови»,
вірогідно, через те, що його
головний фасад вінчає жіноча
маска і під час дощу кам'яними
щоками сумної красуні невпинно
течуть сльози. За легендою
особняк належав якійсь
безутішній вдові, але насправді
його замовив Сергій Аршавський.
Ні він, ні його родина не бідували,
тож залишається загадкою чому
жінка плаче.
Архітектор
Едуард Брадтман
Модерн

Будинок колишньої електростанції у Ніжині

Архітектор – Микола Даміловський

Модерн

Житлові будинки:

Автор проекту - Кричевський В.Г

Автор проектів – Іван Левинський

Модерн

Колишня клініка Солецького

Архітектор – Олександр Лушпинський

Модерн

Церква в с. Бориня

Храм Успення
Пресвятої
Богородиці, м.
Борислав

Автор проекту – Лушпинський Олександр

Автор проекту – Сергій Тимошенко

Одночасно з модерністськими в архітектурі початку XX ст.
використовувалися й мотиви класичного та інших стилів.
У цей час було споруджено немало прекрасних будівель.

Педагогічний музей Національний банк Бібліотеки

архітектор архітектор Київського університету
П. Альошин О. Кобелєв архітектор
1909—1911 1902—1905 В. Осьмак
1914—1915
Українське бароко було значною мірою витіснене, хоча
окремі будівлі в цьому стилі ще будувалися

Архітектор – Дмитро Дяченко

Сільськогосподарська Академія у Києві

У 1910–1920 рр. отримав розповсюдження стиль необароко — спроба
поєднати традиції високого бароко із досягненнями європейського
модерну.

Будинок Народної
аудиторії у Києві

Будинок у стилі необароко на

Необарокова вул. Хрещатик, 27 у Києві.
дзвіниця, Почаївська Стара Прилука. Колишній Зруйнований під час Другої
лавра. палац С.Ф. Мерінга, нині світової війни.
дитячий інтернат.
Неоготика або Псевдоготика —напрямок в архітектурі, що сполучає
елементи готики з ясними композиціями, що йдуть від класицизму. Частка
«нео» - вказівка, що стиль виник на новому етапі розвитку архітектури кінця
19-середини 20ст.

Колишня садиба Сергія

Кеніга, Харківська Костел Воздвиження Святого
Кирха, нині Дім Єваангелія, область Хреста у м.Фастів (1903-11 рр.)
м.Луцьк (1906-07 рр.)
Із 1920-х років починається в архітектурі радянський період,
що є досить складним, насиченим тотальними знищеннями
багатьох споруд.
Після Соціалістичної революції у світі на зміну епохи модерна
приходить епоха Модернізму, яка в Радянської Україні представлена
стилем Конструктивізму.

Характеризується суворістю,
геометризмом, лаконічністю форм і
монолітністю зовнішнього вигляду.

Нереалізований проект київського вокзалу

харківських конструктивістів Перший будинок Лікаря
Перший радянський хмарочос Архітектори:
Конструктивізм

Сергій Серафимов

Самуїл Кравець

Марк Фельгер
Будівля Держпрому у Харкові
 У 1936 – 1939 роках споруджено:

Іван Фомін
Йосип Лангбард

Будівля Кабінету Міністрів України Павло Абросімов

Міністерство закордонних справ України

(колишня будівля ЦК КП(б)У. Київ)

Заболотний Володимир

Будинок Верховної Ради

В 1960—70-ті роки з'являються перші прояви нової образності
архітектури, використання сучасних індустріальних конструкцій
та прогресивних будівельних матеріалів

Готель «Тарасова гора» в м. Каневі

Метрополітен «Хрещатик»  Метрополітен «Університет»

Палац дітей та юнацтва у Києві

Найбільша крита спортивно-видовищна споруда України
Архітектори:

О. Заваров

Роботи були
завершені за
рекордно короткий
термін — всього за 2
роки і 8 місяців

Палац спорту в Києві

М. Гречина
 Національний палац мистецтв «Україна»
Палац має форму трапеції та
вміщує понад 300 приміщень,
різних за величиною та
функціональним
призначенням.

Архітектори:

Маринченко Жилицький

І. Г. Вайнер
Оригінальністю та новизною форм позначена архітектура
комплексу Київського національного університету ім. Т. Г.
Шевченка

Архітектори:

Л. Коломієць

В. Ладний

А. Буділовський
Архітектура — теж літопис світу: вона го­ворить
тоді, коли вже мовчать і пісні, і пе­рекази.

Архітектура — це музика в просторі, ніби

застигла музика.

Дякуємо за увагу!

Архітектурний вигляд будівлі, який викликає у нас

відчуття, що відповідає його призначенню, — це і є
стиль.