«Україна на перехресті перших

цивілізаційних впливів»

 Зміст

 1. Етапи та періодизація найдавнішої історії
 2. Перші людські поселення на території
України (1 млн років тому – 1 тис. до н.е.)
 3. Світ кочовиків (кіммерійці, скіфи, сармати)
 4. Грецька колонізація
 5. Велике розселення слов’янських племен
 1. Етапи та періодизація найдавнішої історії

(середній
кам'яний вік) -
IX-VI тис. р. до н.
е.

(мідно-кам'яний вік; перехідний
етап від кам'яного періоду до
епохи металу) - IV-III тис. р. до н.
е. 1 тис. р. до н. е.

Палеоліт Мезоліт Бронзови Залізний

Неоліт Енеоліт
й вік вік

(давній кам'яний вік) - 1 (новий кам'яний вік) - III-I тис. р. до н. е.

млн. р. до н. е. - 10 тис. р. VІ-ІV тис. р. до н, е.
до н. е.
• ранній палеоліт - 1
млн. р. до н. е. - 150
тис. р. до н. е.;
• середній палеоліт -
150 тис. р. до н. е. - 40
тис. р. до н. е.;
• пізній палеоліт - 40
тис. р. до н. е. - X тис.
р. до н. е.
 2. Перші людські поселення на території України
5 найвідоміших палеолітичних стоянок
України
  Першим періодом історії
людства став кам'яний вік
(палеоліт), а перші людські
поселення на теренах
України з’явились близько 1
млн років тому.
Найдавнішою з них
вважається стоянка поблизу
села Королеве, що на
Закарпатті. Викопні
рештки, знайдені тут
археологами у 70-х роках
XX ст. датуються приблизно
1 млн. років.

Кар'єр на місці Королевської палеолітичної

стоянки
2. Перші людські поселення на території України

  Мезоліт — середня кам'яна

доба (XI - VI тис. до н.е.) - Вища
фаза розвитку мисливського
господарства, у надрах якої зріє
його остаточна криза. Основою
мезолітичної економіки було
неспеціалізоване індивідуальне
полювання за допомогою лука
та стріл на лісових нестадних
копитних. Мезолітичне
суспільство характеризується
індивідуалізацією способу
життя, яка виявилася в
частковому господарсько-
побутовому усамостійненні
сім'ї від общини.
2. Перші людські поселення на території України
 Неоліт — новокам'яний вік (VII -

 IV тис. до н.е.). Визначна

прикмета неоліту - поява першого
глиняного посуду, який посів
значне місце в поліпшенні засобів
зберігання та приготування їжі.
Неолітичне населення України
займалося раннім тваринництвом
та розводило коней, корів, овець,
кіз, свиней. Значний розвиток
одержало плетіння, на основі
якого в деяких груп населення
виникло ткацтво.
 Неолітична революція — перехід
від привласнюючого господарства
(полювання, збиральництво) до
відтворюючого (тваринництво,
землеробство)
 2. Перші людські поселення на території України
Трипільська культура


Енеоліт — мідно-кам'яний вік (VI-III тис. до н.е.).
Трипільська культура — археологічна культура доби
мідно-кам'яного віку та початку бронзового віку (бл.
5400 — 2750 до н. е.). На території України пам'ятки
Трипільської культури відомі в 19-ти областях, усього
на 2012 р. їх було приблизно 2300. Територія
поширення: від Прикарпаття на заході до долини
Дніпра на сході, у межах лісостепової смуги.
Найпізніші пам'ятки виходять у степ — до Пн.-Зх.
Причорномор'я.
Основою економіки було відтворювальне господарство
на основі вирощування злакових і тваринництва.
Знаряддя праці виготовляли з кременю, каменю, кістки
та рогу, використовували мідь. Трипільці відомі
розписною керамікою, дрібними статуетками людей і
тварин, керамічними моделями будівель, саней, тронів
та сокир і біноклеподібними посудинами. Їхні
поселення називають протомістами. Інколи вони
2. Перші людські поселення на території
України Середньостогівська археологічна
культура
  Середньостогівська енеолітична культура
існувала 4 500 – 3 500 рр. до н. е. у
сусідстві з племенами Трипільської
культури.
 Була поширена у степу Придніпров'я,
Приазов’я, у сточищі Дінця та в
Нижньому Подонні.
 Назва походить від урочища Середній
Стіг (на півн. сході о. Хортиця), яке
досліджувала Дніпробудівська експедиція
у 1927–1933 рр.
 Основне зайняття населення –
скотарство, головним чином – конярство
та рибальство. Тут вперше в Європі
приручено коня до їзди.
 Досліджено понад 100 поселень,
могильників. Виявлено поховання з
трупопокладенням у ґрунтових могилах
або кам'яних скринях, із скорченими
кістяками, посипаними чорною вохрою,
зі знаряддями праці, посудом і
2. Перші людські поселення на території України

  Бронзовий вік (III тис. - XII ст. до

н.е.)
 Це період поширення виробів з
бронзи (сплаву міді з оловом,
миш'яком, рідше – зі свинцем та
іншими металами). Бронза
плавиться легше, ніж чиста мідь, а
вироби з неї твердіші та гостріші. У
степових племен посилилася роль
кочового скотарства. А досконаліші
бронзові знаряддя спричинили
поширення орного землеробства,
Асортимент культурних рослин
значно зріс. Також розвивалося
садівництво. Праця стала більш
продуктивною, це спричинило
посилення майнової нерівності.
3. Світ кочовиків (кіммерійці, скіфи, сармати)
Кіммерійці

  Кіммерійці - стародавній
кочовий народ, який жив на
території Північного
Причорномор'я (півдня
України) в IX — VII
століттях до н. е. Іраномовне
плем’я, перші, чия назва
відома з писемних джерел.
Займалися обробкою
металів, ковальством і
скотарством. Винайшли
далекобійний лук. Мали
патріархальний устрій.
Релігія – язичництво.
Скіфи


 Скіфи – (VII-III ст. до н. е.) давнє
кочове плем’я, що мешкало на
території від Дунаю до Дону. Поділ
на чотири групи – орачі, землероби,
кочовики, царські. Займалися
торгівлею з грецькими полісами,
скотарством і землеробством. Вели
скіфсько-перські війни приблизно у
VI ст. до н.е.. Перше державне
утворення України – Велика Скіфія.
Язичники, поховання у курганах.
Вирізнялися своїм «звіриним»
стилем у мистецтві.
 Відомі кургани скіфів – Товста
могила (Нікополь), Кам’яна могила
(Мелітополь).
Сармати

  Сармати – ( III ст. до. н. е. – III ст. н.е.)

кочовий іраномовний народ, який
належав до іранської групи народів.
Сармати мешкали у власній державі -
Сарматії, що нині займає територію
сучасної України та прилеглі до неї
землі. Оволодівши землями скіфів,
сарматський народ зі степів
Причорномор'я в III ст. н. е. був
витіснений готами, які, зруйнувавши
сарматські торгові центри, розсіяли
кочів'я. Їх остаточне зникнення на цих
територіях пов'язане з експансією гунів
середини IV ст. Матріархат.
Язичництво. Поховання у курганах в
степу, пересування у кибитках.
Напади на римські поліси
4. Грецька колонізація

 8-6 ст. до н. е. – початок. Причини :

перенаселення грецьких міст у наслідок
демографічного вибуху, нестача
родючої землі, розвиток ремесла і
торгівлі, боротьба за владу у Греції.
 Існували до 4 ст. н. е., Кожна колонія
карбувала власну монету,
рабовласницькі республіки за держ.
устроєм. Язичництво, грецькі боги.
Землеробство, виноградарство,
риболовля, соледобування. Носили
мирний, аграрний характер, не
залежали від митрополій. Розвиток
науки і літератури.
Ольвія за півроку до сучасної
російсько-української війни

Ольвія (2021 р.)


 Ольвія (2021 р.)


ТЕМЕНОС – священна ділянка
античного міста, на якій
розміщували головні храми,
святилища, вівтарі, жертовники
найбільш шанованих
язичницьких богів; місце
богослужінь
 5. Велике розселення слов’янських племен


 Слов’яни належать до індоєвропейських
народів, батьківщиною яких вчені визнають
різні райони Європи та Азії.
 У період т. зв. ”великого переселення
народів” (ІІ–VІ ст. н.е.), пов’язаного із навалою
готів, гунів, аварів та ін. слов’яни розселилися
на європейських просторах від Балтійського до
Адріатичного моря. Активніше розвивалося
землеробство й скотарство, помалу набирали
силу ремесла й промисли, тіснішими стали
торговельні взаємини всередині слов’янського
світу, інтенсифікувалися демографічні процеси.
 Слов’яни поділялись на кілька груп, що
займали різні регіони сучасної території
України.
 5. Велике розселення слов’янських племен
 На території України, землі між
річками Горинню,Прип’яттю й
Дніпром, займали древляни. На


південь від них, у Подніпров'ї, жили
поляни. На лівому березі Дніпра – в
басейні Десни – сіверяни. Між
Дніпром і Бугом проживали уличі.
Між Дністром і Прутом на
південний захід від уличів – тиверці.
У Закарпатті – хорвати (білі). У
верхів’ях західного Бугу жили
дуліби, волиняни, бужани.
Скандинави називали
східнослов’янські землі Гардарікою,
що означає "країна укріплень”.
Чисельні поселення слов’ян
розташувались, як правило, на
відстані 30-40 км одне від одного,
були укріплені частоколом і
служили для захисту племені, тут
проводились племінні сходи та
культові обряди, вони ставали
центрами ремесла й торгівлі. Східні
слов’яни були язичниками. Вони
Давні слов'яни V-VІ ст.


Давні слов'яни VІ-VІІІ та ІХ ст.


 Спорідненість слов'янських мов, як
свідчення відмінності етногенезу українців
і росіян

 Висновки :


 Отже, українські землі з давніх часів були
привабливими для багатьох народів та племен.
Вдале географічне розташування, клімат і
родючі степові чорноземи робили свою справу, і,
тому, у різні часи цю територію населяло
величезне різноманіття. За постійного впливу
різних етносів та цивілізацій утворилася сучасна
українська нація, яка живе і сама творить вплив
на світ.