СТАРОДАВНЯ

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
ЧАСТИНА 1
 Що таке історія України?

Джерела вивчення історії України

Археологія – це…

Хронологія

План: Умовний поділ історії

Кам’яний вік та його види

Особливості кам’яного віку

Форми суспільної організації у кам’яному віці

Енеоліт

Трипільська культура
1. Історія України — це наука, що вивчає розвиток людського
суспільства на території України та його закономірності.

2. Джерела вивчення історії України:

— усні (міфи, легенди, казки, народні пісні);
— писемні (літописи, документи, щоденники, мемуари);
— речові (залишки жител, знаряддя праці, посуд, одяг);
— антропологічні (залишки людських поховань);
— мовні явища, які відображають процес розвитку мови;
— етнографічні (побут і звичаї народу);
— фоно- й фотодокументи.
 Археологія — наука, що
вивчає первісні, стародавні та
середньовічні матеріальні Хронологія — послідовність
пам’ятки (стоянки, поселення, певних подій у часі.
поховання, знаряддя праці,
зброю, посуд тощо).
 Кам’яний вік (1 млн — к. III тис. до н. е.)

Палеоліт Мезоліт(середній кам’яний

(давній кам’яний вік) вік)

Неоліт(новий кам’яний вік)

 1) низький рівень розвитку продуктивних сил, майже
цілковита залежність від природи;

2) рівність усіх членів суспільства;

Основні 3) колективний характер праці;

риси: 4) спільна власність на знаряддя та результати праці;

5) зрівняльний розподіл продуктів праці;

6) язичницькі вірування
 Палеоліт

Хронологічні рамки 1 млн — 11 тис. років тому

Природні умови Спочатку клімат теплий і вологий, згодом —

льодовиковий період (250-100 тис. років тому)

Характерні риси - Залюднення території України архантропами;

— основні заняття — збиральництво, полювання

на дрібних тварин, згодом — на мамонтів, зубрів,
північних оленів (привласнювальні форми
господарювання);
Характерні риси — знаряддя праці — рубила, скребла, сокири,
наконечники списів;
— поява нового типу людини — неандерталець (150-
100 тис. років тому);
— опанування вогнем;

— заселення печер, лаштування штучного житла;

— формування абстрактного мислення і мови;
— виникнення людини сучасного фізичного типу

— кроманьйонця (40-35 тис. років до н. е.);

— панування матріархату — епохи в розвитку

первіснообщинного ладу, що характеризується
панівним становищем жінки в суспільстві, родоводом
за материнською лінією;

— поява перших релігійних уявлень — тотемізму

(уявлення про єдність людини з тотемами —
тваринами, рослинами, предметами та явищами
природи), анімізму (віри в існування душі та духів),
магії (віри в можливість людини (чаклуна, мага)
вплинути на іншу людину чи явища природи),
фетишизму (віри в надзвичайні можливості предметів)
Людські стоянки с. Королеве на Закарпатті; Мізинська стоянка
на Десні; Кирилівська стоянка в Києві;
Амвросіївка у Донбасі; Лука Врублівецька
(Хмельницька обл.), печера Кіїк-Коба, Крим
 Мезоліт
Хронологічні рамки 10-6 тис. років тому
Природні умови Потепління, виникнення великої кількості річок,
озер, формування сучасного тваринного світу
Характерні риси — Основні заняття — полювання на невеликих
звірів і птахів, рибальство, збиральництво;

— поширення мікролітів (набірних знарядь праці,

де мініатюрні ріжучі камінці закріплювалися в
дерев’яних чи кісткових пазах) та макролітів
(великих кам’яних знарядь),-

— винайдення лука та стріл, човнів і плотів;

— приручення перших тварин (собаки, свині, кози)

Людські стоянки Мурзак-Коба, Кодак, Гребеники та ін

 Неоліт
Хронологічні рамки 6-4 тис. років тому
Природні умови Близькі до сучасних
Характерні риси — Неолітична революція — перехід від
привласнювальних форм господарювання до
відтворюючих (від полювання до скотарства, від
збиральництва до землеробства);
— створення нових знарядь праці — мотики,
серпа;
— виникнення нових прийомів обробки каменю —
шліфування, свердління, розпилювання;
— поява кераміки, прядіння та ткацтва;
— демографічний вибух;
— початок переходу до патріархату — епохи в
розвитку первіснообщинного ладу, що
характеризується керівною роллю чоловіка в
родинному, господарському та громадському житті;
— формування археологічних культур (Буго-
Дністровська, культура лінійно-стрічкової
кераміки)
Форми суспільної організації у кам’яному віці
 Енеоліт (IV—III тис. до н. е.)

Характерні риси енеоліту:

1) скотарство відокремилося від хліборобства;

2) скотарство стає кочовим;

3) поруч із кам’яними знаряддями праці починали виготовляти мідні;

4) відбувся перехід від мотичного до рільного землеробства;

5) вирощувалися майже всі сучасні зернові та садово-городні культури

6) було винайдено вози, що сприяло розширенню контактів і розселенню;

7) примітивна торгівля.
Трипільська культура
(кінець V — середина III
тис. до н. є.)

• Територія розселення. Батьківщина

трипільців — береги Південного Бугу й
Дністра , а звідти вони розселилися на
схід до Середнього Подніпров’я, на
захід до Румунського Прикарпаття, на
південь до Північного Причорномор’я та
на північ майже до сучасних кордонів
України.
Поселення. Відомо понад 3 тисячі поселень на берегах річок, на
схилах долин. Найвідоміші — Майданецьке, Тальянки та ін.
площею 250-400 га, в яких проживало до 10-20 тисяч осіб (так
звані протоміста, будинки в яких були розташовані по спіралі).
Житла були дерев’яними, з глиняною піччю та жертовником, могли
бути двоповерховими. Підлогу робили глиняну, а стіни
розписували фарбами.
• Основа господарства — рільне
землеробство (пшениця, ячмінь, просо,
горох) і скотарство (свині, велика й
дрібна рогата худоба). Кожні 50-70 років
поселення переносилися на нове місце
через виснаження землі. Трипільці
виготовляли характерну мальовану
кераміку з використанням червоних,
чорних та жовтих фарб. Перші в Україні
застосували механічний предмет —
свердло.
• Релігія та культура. Головним
божеством трипільців була богиня
родючості. Вони поклонялися бику
(символу сонця та чоловічої сили),
змієві (охоронцеві дому). У
трипільській культурі створено основу
для появи писемності у вигляді
глиняних символів та знаків на
кераміці.
Причини зникнення трипільської спільноти остаточно не з’ясовані.
Основні версії:
— витіснена кочовиками;
— розпалася внаслідок господарської та екологічної кризи.