Заняття 1.

Перші люди на території

України; Найдавніші часи в історії
України; Античні міста-держави
 Періодизація історії України
• Стародавня доба (близько 1 млн. років тому - V ст.).
• Доба Середньовіччя (V-XVІ ст.) : Київська Русь, Галицько-
Волинська Держава, Україна у складі ВКЛ.
• Нова доба (XVІ - 1914 р.): Україна у складі Речі Посполитої,
Доба козацтва, Україна у складі Московського царства –
Рос. Імперії, Австрійської (Австро-Угорської) імперії
• Новітня доба (1914 р. - до сьогодення): Перша світова
війна, Українська національна революція, Україна у складі
СРСР, інших держав, Друга світова війна, доба
незалежності, Помаранчева революція, Революція
Гідності…)
 Стародавня історія – поділ на періоди
• Кам’яний вік (приблизно 1 млн. – бл. 10 тис. років тому на
території України):
– Палеоліт:
• ранній палеоліт (1 млн. - 150 тис. рр. тому.)
• середній палеоліт (150 - 40/35 тис. рр. тому)
• пізній палеоліт (40/35 - 10 тис. рр. тому)
– Мезоліт (10 – 7(6) тис. р. до н. е.)
– Неоліт (7(6) – 4 тис. р. до н.е.)
• + Енеоліт (мідно-кам’яний вік)
• Бронзовий вік (ІІІ — кінць II тис. до н. е.)
• Ранній залізний вік (поч. І тис. до н. е. – IV ст. н. е.)
 Палеоліт
• Характерні риси:
• Освоєння трудових навичок
• Людина навчилася використовувати, а потім і добувати вогонь:
• Людина навчилася виготовляти одяг, влаштовувати штучні житла
• Зародження духовних вірувань і мистецтва
• Основні види занять: збиральництво та полювання

Рубила, наконечники, скребла, різці, ножі і т.д.

 Мезоліт
• Характерні риси:
• Винайдення лука і стріли
• Початок приручення тварин
• Люди стали жити в куренях, так як вели
кочовий спосіб життя і часто пересувалися.
 Неоліт
• Характерні риси:
• Протягом VI-IV тис. до н. е. в житті людства відбувся якісний поворот – від
збирання дарів природи й примітивного полювання люди перейшли до
відтворювальних видів діяльності, тобто обробки землі і розведення свійських
тварин – Неолітична революція → землеробство і скотарство
• Поширення керамічного посуду
• Винахід способу одержання тканин
• Перехід від кочового до осілого способу життя
• Приручення більшості свійських тварин
• Створення нових знарядь праці(мотика, серп)
• Нові способи виготовлення знарядь праці:
Шліфування, сверління, пиляння
 Поява та розселення перших людей на
території України
• Первісні люди з’явились на території України у
період раннього палеоліту  близько 1 млн. років
тому – стоянка біля с. Королеве Закарпатської
області
Стоянки перших людей
 Киїк-Коба
• Середній палеоліт. Стоянки розташовані в печерах східної частини
Кримських гір (Киїк-Коба, Пролом I, Буран-Кая III, Вовчий Грот).
 Мізинська
• Пізній палеоліт. Розташована в с. Мізин Коропського р-ну Чернігівської
обл., на правому березі Десни.
 Межиріч
• Пізній палеоліт. Межиріч – стоянка розташована в с.
Межиріч Канівського р-ну Черкаської області.
 Кирилівська
• Пізній палеоліт. Двошарова пам'ятка пізнього палеоліту на правому
березі Дніпра, у межах міста Київ.
 Тріпільска культура
• Трипільська культура, культура Кукутень  — археологічна
культура часів енеоліту, назва якої походить від
назви села Трипілля на Київщині, у зазначеній
«розширеній» назві культури присутня ще й назва
румунського села Кукутень.
• Бл. 5400 — 2750 до н. е.
• Відкрив Вікентій Хвойка.  Офіційним роком відкриття
Трипільської культури в Україні вважається 1893 — рік
початку розкопок на вулиці Кирилівській у Києві.
• Основою економіки було відтворювальне господарство на
основі вирощування злакових і тваринництва. Знаряддя
праці виготовляли з кременю, каменю, кістки та рогу,
використовували мідь. Трипільці відомі розписною
керамікою, дрібними статуетками людей і тварин,
керамічними моделями будівель, саней, тронів та сокир і
біноклеподібними посудинами. Їхні поселення називають
протомістами. Інколи вони будували двоповерхові житла.
• Релігія та культура. Головним божеством трипільців була
богиня родючості. Вони поклонялися бику (символу сонця та
чоловічої сили), змієві (охоронцеві дому). У трипільській
культурі створено основу для появи писемності у вигляді
глиняних символів та знаків на кераміці. Причини зникнення
трипільської спільноти остаточно не з'ясовані. Основні версії:
витіснена кочовиками;розпалася внаслідок господарської та
екологічної кризи.
• Основа господарства— рільне землеробство (пшениця, ячмінь,
просо, горох) і скотарство (свині, велика й дрібна рогата
худоба). Кожні 50-70 років поселення переносилися на нове
місце через виснаження землі.
 Бронзова доба
• Це період поширення виробів з бронзи (сплаву міді з
оловом, миш'яком, рідше – зі свинцем та іншими
металами). Бронза плавиться легше, ніж чиста мідь, а
вироби з неї твердіші та гостріші. У степових племен
посилилася роль кочового скотарства. А досконаліші
бронзові знаряддя спричинили поширення орного
землеробства, Асортимент культурних рослин значно зріс.
Також розвивалося садівництво. Праця стала більш
продуктивною, це спричинило посилення майнової
нерівності.
 Залізний вік - кочівники
• Залізну добу на територію України принесли кімерійці (IX-
VII ст. до н.е). Рання залізна доба для України характерна
пануванням кочівників. В археології дуже мало відомо про
кіммерійців північного узбережжя Чорного моря. Їх
зв'язують із зрубною культурою, яка витіснила
ранішу катакомбну культуру. Витіснені скіфами.
 Скіфи
• Прийшли на зміну кімерійцям. Панували впродовж (VII- III ст.до н.е)
• Геродот поділив їх на скіфів-орачів, скіфів-землеробів, скіфів-
кочівників та царських скіфів
• Політична влада зосереджувалася в руках "царських" скіфів -
кочовиків, що вважали себе найчисленнішими й найкращими і
змушували інших скіфів та нескіфські племена України сплачувати їм
данину. 
• Скіфи, що жили в степу вели переважно кочовий спосіб життя та
займалися переважно скотарством, ті, що жили в лісостепу –
землеробство
• Були язичниками
• Були вправними вершниками та гарно стріляли с лука
 Велика та Мала Скіфія
• У 514-513 рр. до. н. е. перський цар Дарій здійснив похід на Скіфію та
зазнав нищівною поразки.
• Наприкінці VІ-V ст. до н. е. утворилася скіфська рабовласницька
держава — Велика Скіфія.Вона являла собою союз племен на чолі з
царем, влада якого передавалася у спадок Цареві належала військова,
судова, політична влада, він був верховним жерцем. Столицею
Великої Скіфії було Кам'янське городище на Дніпрі (біля Нікополя).
• Найбільшого піднесення Велика Скіфія зазнала за царя Атея, при
якому карбувалися монети.  339 році до н. е. зазнали поразки в битві
з македонським цаем Філіпом ІІ. Цар Атей, якому виповнилося 90
років, загинув. Після цього скіфська держава починає занепадати.
• У ІІІ ст. до н.е. були витіснені сарматами в Крим, де утворили нову
державу – Мала Скіфія. Центром її був Неаполь Скіфський у межах
нинішнього Сімферополя. Мала Скіфія проіснувала до II ст. н. е.
 Кургани
• Скіфи вірили в потойбічне життя і безсмертя душі. Це породило складний
поховальний обряд. Померлих ховали разом зі зброєю, одягом, посудом,
їжею, часто в жертву приносили дружин і рабинь. Скіфських вельмож і царів
ховали у величезних курганах (їх висота сягала 20 м). Найбільш відомі в Україні
скіфські кургани: Чортомлик, Солоха, Куль-Оба, Товста Могила та
інші. Основою скіфського мистецтва був «звіриний стиль». Улюбленими
зображеннями були олень, баран, кінь, кішка, фантастичний грифон та інші.

Золота пектораль з кургану Товста Могила. IV

століття до н. е. Знайдено у 70-х рр. Б.
Мозолевським
Скіфський золотий гребінь з Срібна амфора з кургану
кургану Солоха. Кінець V – Чортомлик. IV ст. до н. е
початок IV ст. до н. е.
 Сармати
• Витіснили скіфів і панували на території
України впрдовж ІІІ ст. до н. е. – ІІІ ст. н.
е., однак занепали під натиском готів,
яки витіснили згодом гуни
• Важливим політичним центром було м.
Танаїс у гирлі Дону
• Були риси матріархату.  У військових
діях брали участь навіть жінки
• Також були вправними вершниками
• Племена: роксолани, алани, язиги
тощо
 Велика грецька колонізація
• Г. Колонізація (VIII — VI ст. до н. е.) — процес заснування грецькою
державою нових поселень (полісів) на чужих землях.
• Причини грецької колонізації:
– перенаселення Греції в І тис. до н. е.;
– нестача орної землі, нестача зерна;
– пошук нових джерел сировини, передусім металів;
– пошук ринків збуту своїх товарів;
– внутрішня політична боротьба змушувала до імміграції тих, хто
програв;
– напади лідійців і персів підштовхували до пошуку безпечніших
місць проживання
• В історії колоній було 2 періоди: грецький(VII-I ст. до н.е.) і римський (І
ст. до н.е. – ІІІ ст. н. е.)
• Тіра (Білгород-Дністровський, Одеська область),
•  Ольвія (Миколаївська область), 
• Пантікапей (Керч, АР Крим), 
• Херсонес (Севастополь) Боспорське царство.
• Найдавнішим на території України було грецьке поселення
на острові Березань, засноване в VII столітті до н. е. 
• В містах розвивалися металургійне, каменярське,
деревообробне, гончарне, ювелірне, кісткорізне та інші ремесла, а
також рибальський промисел і виноробство. В міста Греції, Малої
Азії, Єгипту з цих міст вивозили хліб, рибу, хутра, продукти
тваринництва тощо.
• Міста мали постійний економічний і культурний взаємовплив і
зв'язки з місцевими
племенами: скіфами, сарматами, таврами, фракійцями та іншими.
• Слід відзначити, що у V ст. до н. е. Ольвію відвідав усім відомий
«батько історії» Геродот. 
• Наслідки колонізації: демократичний устрій, прогресивні
технологій землеробства і ремесел, урбанізація Причорномор'я,
монети, поширення античної культури та південний вектор
цивілізаційної орієнтації Київської Русі (подальші контакти з
Візантією).
 Боспорьске царство
• На сході Криму з’явились міста: Пантікапей (сучасна Керч), Фанагорія, Тірітака,
Феодосія, Кіммерік, Кітейта та інші. У 480 р. до н. е. вони об’єднуються у
Боспорське царство, яке займало землі по берегах Боспору Кіммерійського
(Керченської протоки). 
• У IV-III до н. є. Боспорське царство сягає найбільшого розквіту й поширює свій
вплив на Північне узбережжя Чорного моря. Але з кінця III ст. до н. є. Боспор
поступово занепадає. Царство зазнає фінансово-економічних і соціальних
катаклізмів унаслідок кризи рабовласницької системи, поглибленої
повстанням у Пантикапеї у 107 р. до н. є. під проводом Савмака.