Історія як наука

Історичні джерела
 Писемні джерела
 Усні джерела
 Археологічні джерела
 Фото- та кіно-
документи
Допоміжні історичні
дисципліни
 Археологія – наука, що
вивчає історію за
речовими джерелами
 Нумізматика – наука про монети
 Сфрагістика – наука про печатки
 Етнографія – наука, яка вивчає звичаї, культуру, традиції різних народів
 Фольклористика – наука про усну народну творчість
 Хронологія – наука про розподіл часу в історії.

Стародавня історія (1млн. р. тому - 5 ст.)

Теорії виникнення людини: творення, еволюція, космічна

Періоди стародавньої історії
Палеоліт (1 млн. –10 тис. років до н.е.)
• ≈ 1 млн. років до н. е. на території України з'явився Пітекантроп (людина прямоходяча).
• користувався знаряддям праці та зброєю, які виготовляв шляхом оббивання каміння (ручне рубило);
• постійно пересувався по місцевості в пошуках їжі (збиральництво)
• Мисливство, спочатку житло не будували, кочовий спосіб життя
• Не мають поховань
• Первісне людське стадо – форма суспільної організації.

Неандерталець ≈ 150- 40 тис. років до н.е. на території України з’явився Неандерталець - людина вміла
(рештки були знайдені в долині Ніандерт на території Німеччини).
• Льдовиковий період. Мізин (Чернігівщина,
• Привласнюючі форми господарювання - збиральництво, полювання. р. Десна)
• Житло – печери, споруди з кісток мамонтів і шкір
• Знаряддя праці – кам’яні (скребки), дерев’яні, кістяні
• Вміли видобувати вогонь
• Примітивний одяг
• Поховальний обряд, ознаки релігії та первісне мистецтво
(наскельний живопис)
• Первісне людське стадо.
Homo sapiens ≈ 40-35 тис. років до н.е. - з’явилась
«Людина розумна сучасна» Homo sapiens який названий Кроманьонцем (печера Кро-Маньон у Франції, де
виявили вперше рештки цієї людини).
Перші стоянки на території України
• Королеве (Закарпаття, 1 млн. р. тому)
• Кирилівка (Київщина)
• Киїк-Коба (Крим)
 Первісні форми релігії

Мезоліт -середній кам’яний вік (10

тис-7 тис. років до н.е)
• Закінчився останній
льодовиковий період
• Привласнюючі форми
господарювання+рибальство
• Клімат пом’якшав, зникли
мамонти
• Мікроліти
• Винайдено лук і стріли, пліт,
човен, знаряддя для ловлі
риби
• Приручено собаку, пізніше –
свиню та бика
• Повне заселення території
України
• Плем’я
Неоліт - новий кам’яний вік (7 тис- 4
тис.років до н.е)

• Перехід до відтворюючого господарства (неолітична революція)

• Землеробство і скотарство (відтворююче господарство)
• Ремесла (гончарство, прядіння та ткацтво)
• Керамічний посуд
• Одомашнення тварин (риручено корову, вівцю, козу)
• З’явилися нові знаряддя праці, пов’язані з новими видами господарства – зернотерки, серпи, мотики
тощо.
Нові способи обробітку каменю:
• Пиляння
• Шліфування
• Сверління
Енеоліт ( мідно - кам'яний вік )-- період в історії людства, коли воно освоїло перший метал — мідь
• Винайдення колеса
• Гончарний круг
• Перехід від мотичного землеробства до рільництва (польового землеробства)
• Формування сусідської общини — об’єднання людей за принципом спільної території проживання, а не
кровної спорідненості
• Відокремлення скотарства від землеробства.

Трипільці (4-3 тис. до н.е.)

Трипільці – землеробські (хліборобські) племена.

• Трипільці – землеробські (хліборобські) племена.
• В. Хвойка (відкриття поблизу с. Трипілля на Київщині, 19
ст.)
• Землеробство, осілий спосіб життя
• Розвинуте прядіння, ткацтво, гончарство
• Мідно-кам’яні знаряддя праці
• Протоміста з населенням 15-20 тис.
мешканців
• Трипільці були язичниками,
поклонялися богині родючості.
• Вірили у Велику Богиню-Матір
• Територія Правобережжя
Зникнення трипільців:

• Тиск на трипільців войовничих

скотарських племен
• зниження врожайності
• погіршення кліматичних умов.
 Бронзовий вік (ІІ -
початок І тис. до н.е)
• Перший штучно
створений метал (сплав
міді і олова – бронза)
• Виникнення союзів
племен – перших
політичних об’єднань
• Війни
• Другий суспільний
поділ праці – це
відокремлення ремесла
в
окрему сферу
діяльності.
• Третій суспільний поділ праці – це поява торгівлі

Археологічна культура
це сукупність розташованих на значній території речових пам'яток, які датуються одним відрізком часу і мають
спільні ознаки. Оскільки назви давніх народів не збереглися, вчені послуговуються умовними, користуючись
поняттям археологічної культури.
- буго-дністровська
- дунайська
- дніпро-донецька
- ямна (використання колеса)
- середньостогівська (приручення коня)
-
Середньостогівська археологічна культура (IV-сер.ІІІ тис. до н.е.)
 Культура названа за позначенням поселення Середній Стіг
 Охоплює степові та лісостепові зони Наддніпрянщини від півдня сучасної Херсонської області до
східних районів Київської області, а також майже все Приазов’я.
 Вели напівкочовий спосіб життя — займалися скотарством та землеробством (грало другорядну роль).
 Розводили овець, кіз, свиней, коней.
 Історики припускають, що саме ці племена вперше приручили коней.
 Стародавня історія України (залізний вік)

Кіммерійці (ІХ–VІІ ст. до н. е.) Скіфи (VІІ-ІІІ ст. до н. е.)

 Іраномовне плем’я  Кочові племена, що витіснили кіммерійців на
 Залізні вироби теренах Північного Причорномор’я.
 Північне Причорномор’я  Іраномовні племена
 Кочове скотарство  Головне заняття – скотарство, війни, ковальство
 Житло не будували (меч - акінак)
(кибитки)  Торгували з греками, продавали їм зерно, рабів,
 Війни  натомість купували вино, ремісничі вироби,
 Гомер «Одіссея» (перша оливкову олію.
письмова згадка) Держава Велика Скіфія
Були детально описані першим істориком Геродотом у своїй “Історії”.
Виділяв: Рабство
 Царські скіфи (Причорномор’я, Крим, збирали данину з Цар Атей
інших) 514–513 р. до н. е. – похід
 Скіфи кочівники (степи) перського царя Дарія І
 Скіфи землероби (Лівобережжя) проти скіфів, перемога
 Скіфи орачі (Правобережжя) скіфів.
Поховання у курганах
(Товста Могила –
пектораль,
Чортомлик - гребінь)

Сармати
(ІІІ ст. до н. е. – ІІІ ст. н. е.)
 Сармати
 Північне Причорномор’я
 Війни з Римом
 Кочове скотарство
 Важкоозброєна кіннота
 Матріархат
Причини колонізації:
Античні міста-держави демографічна – перенаселення
VIIІ – початок VI ст. до н.е. – Велика грецька колонізація. у материковій Греції унаслідок
480 р. до н. е. – утворення Боспорського царства (столиця Пантікапей) демографічного вибуху;
ІІІ–IV ст. – знищення грецьких міст-держав у Північному Причорномор`ї аграрна – нестача родючої
навалою гунів. землі у метро-полії;
сировинна – у Греції не
Колонізація— заселення та освоєння вистачало певних продуктів та
вільної території. джерел сировини
Метрополія — країна, що керує соціальна – невщухаюча
колоніями. соціальна боротьба
Колонія — залежна країна. між окремими верствами
Грецькі колонії – полісно-рабовласниці населення примушувала тих,
республіки, крім Боспорського царства. хто зазнав поразки, мігрувати.
Були незалежні від метрополій.
Основні колонії
Місто – центр, околиця – хора
 Ольвія (поблизу
(сільськогосподарська округа)
Миколаєва)
 Херсонес Політичний устрій:
(Севастополь) Життя античних міст Північного Причорномор’я було таким самим, як і в Греції.
 Пантікапей Разом із с/г хорою кожне місто являло собою окрему державу-поліс.
(Керч) Зв’язки із метрополією ніколи не розривалися: саме з нею переселенці торгували, брали
 Тіра (Білгород- участь у культурному і політичному житті Греції тощо.
Дністровський) За устроєм грецькі поліси в Північному Причорномор’ї були:
 Феодосія  рабовласницькими
 демократичними
 аристократичними республіками.
Найвищу владу в них зазвичай мали народні збори і ради, до складу яких входили
найповажніші громадяни. Здійснювали безпосереднє управління полісом обрані на
певний термін службовці – архонти, стратеги тощо.
 Давні слов’яни
ІІ–І тис. до н. е. - поява слов`ян на історичний Три гілки слов’ян:
арені.  венеди (Вісла)
Вважається, що сформувались із землеробів між  анти (Подніпров’я) –
Дніпром та Віслою, Одером (зарубинецька,
антський племінний
чорноліська культура).
союз
Автохтонне населення (корінне, місцеве)
І–ІІ ст. н. е. – перші письмові згадки про слов`ян в  склавини (Подунав’я)
творах римських авторів Плінія Старшого, Тацита,
Птоломея (як «венеди»)

Жили племенами, за потреби об’єднувались у племінні союзи – протодержави.

Центри – укріплені городища.
Велике переселення народів ІІІ – VІcт. - рух племен зі сходу з метою завоювання Західної Римської імперії
 ІІІ ст. н. е – вторгнення готів у Північне Причорномор`я.
 IV-V ст. вторгнення гунів (Аттіла – найвідоміший
вождь)
 V-VI - Авари (аварський каганат – держава, р. Дунай),
«обри» - грабіжницькі напади до ІХ ст.
Наслідки переселення - розселення слов’ян IV- VII ст:

 Східн (анти) – предки українців, росіян, білорусів

 Західні
 Південні

Антський племінний союз

 Раннє державне утворення слов’ян
 Напади германських племен (готів)
 Цар Бож (Бусл)
 375 р. - прихід гунів
 Остання згадка про антів 602 рік, були розбиті аварами

Життя та побут давніх слов’ян Язичництво – віра в багатьох Богів

 Землеробство Дажбог – бог сонця,
 Осілий спосіб життя Перун – грому
 Ремесла Сварог – неба, Стрибог – вітру
Велес – худоби
 Племена на чолі з вождем
Дана – води
 Язичництво (політеїзм)
Макоша - родючості
Служителі – волхви

Слов’яни жили в невеликих поселеннях (городища), розташованих неподалік один від одного
Були об’єднані в племена, діяли народні збори віче, але не було центрального керівництва
Місто Київ:
Першим руським містом, що виникло в середині VI ст., став Київ - "мати міст руських". Згідно літопису, Київ був
заснований полянами на правому високому березі Дніпра і названий на ім'я їхнього князя Кия.
Вже на початку IX ст. Київ стає одним із найбільших міст Європи.

Причини швидкого зростання Києва

1. Сприятливі географічні умови території Києва.
2. Дніпро - водна магістраль.
3. «Коли ж поляни жили особно по горах сих [Київських], то була тут путь із Варягів у Греки, а із Греків [у
Варяги]».
4. Зручні природні умови для захисту від ворожих вторгнень.
5. Розташування на кордоні багатьох союзів східноєвропейських племен.
6. Родючі землі, густі ліси. Сприятливі умови для заняття землеробством, скотарством, ремеслами, торгівлею,
промислами.
 Київська держава
(Русь-Україна)

Сусіди
східнослов'янських
племен
1. Болгари:
 Державне
утворення -
Волзька Булгарія.
 Дунайська
Болгарія.
2. Хозарський каганат
(грабіжницькі напади на
слов’ян), степи (пд-сх.)
3. Візантійська імперія
(греки) – на півдні.
4. На півночі – нормани
(варяги), вікінги.
5. На заході – західні слов'яни.
Перші князі

Правління Олега (882-912 рр.)

 882 р. вбивство Аскольда Олегом (прийшов із Новгорода)
 Створення держави (землі між Новгородом та Києвом)
 Київ – столиця ( «матір городів руських)
 Контроль на «шляху із варяг у греки»
Походи на Візантійську імперію
 907рік – похід на Царгород, прибив щит на воротах (перемога), –підписання торгового договору
(безмитна торгівля, сплата данини)
  911 р. – перемога, підписання другого торгового договору, найбільш вигідного
 912 р. смерть від укусу змії («від коня»)
Ігор Рюрикович (912-945)
 Повстання деревлян (проти сплати полюддя)
 Походи на Візантію (941, 944) – поразка (флот спалений «грецьким вогнем»)
 Поява печенігів (Пд., кочівники)
 Загибель 945 (повстання древлян)

Правління Ольги (945-964 рр.)

 Помста древлянам за смерть чоловіка
Проведення реформи оподаткування:
 Встановлення чітко визначеного розміру податків («уроки»)
 Встановлення місця збору данини («погости»)
 957рік – візит в Візантію та прийняття християнства
 Встановлення дипломатичних відносин з Німеччиною

Правління Святослава Хороброго (964-972 рр.)

Син Ігоря
 Похід на Хазарський каганат Захопив Саркел (Білу Вежу).
 Похід проти Волської Болгарії
 Захоплення Таманського півостова (утворення
Тмутараканського князівства).
 966 р. – підкорив в’ятичів
 Приєднав до складу держави землі тиверців та уличів (Пд.)
 Балканські походи. 968, 969 – походи в Подунав’я проти
Болгарії та Візантії.
 969 р. – перша навала печенігів на Київ (“ти княже чужої
землі шукаєш, а своєї не бережеш”)
 969 – провів адміністративну реформу, замінив племінних
князів на своїх синів (Володимир у Новгороді).
 971 р. програв битву під Доростолом (“Мертві сорому не
ймуть”) і підписав мир з “ромеями” – віддав Візантійцям
завойовані території в Болгарії.
Загибель Святослава
В 972 р. коли Святослав повертався до Києва, на нього напали печеніги, якихт підмовили візантійці. Святослав
загинув, а з його черепа печенізький каган Куря зробив собі чашу для вина, яка була окована золотом.
Розквіт Київської Русі
Володимир Великий (980-1015 рр.)
 Прийшов до влади після 8 річної міжусобної боротьби (війна з
братами)
 Завершив формування території днржави:
 981-984 рр. придушив повстання в’ятичів, приєднав
Червенські міста (західна Україна).
 Об’єднав під своєю владою всі східнослов’янські племена.
Реформи
1. Адміністративна. Поділив державу на округи (очолили сини та
довірені особи). Централізація влади
2. Військова. Ліквідував племінні військові об’єднання. Роздавав
землю за службу
Злиття військової системи із системою феодального
землеволодіння
3. Оборонна – будівництво фортець – «Змієві вали» (печеніги)
4. Розпочав карбування перших монет (златники та срібники).
Гривня. Тризуб.
Релігійна реформа.
Етап 1:
 Реформування язичництва - запровадив Володимирове шестибожжя
(на чолі Перун).
 Спроба впровадження ідеї монотеїзму (однобожжя)
Етап 2. Хрещення Русі 988 р.
Легенда про вибір віри: Причини прийняття християнства
 Християнство 1. Необхідність консолідувати народ
2. Зміцнити свою владу (один Бог-один правитель)
 Мусульманство
3. Зміцнити міжнародний авторитет
 іудаїзм

Привід - захоплення Херсонесу (Корсуня), де прийняв хрещення, щоб

одружитися на сестрі візантійського імператора Анні
Хід подій:
 Хрещення Володимира у Корсуні

 Знищення язичницького
капища у Києві
 Хрещення Киян у Дніпрі 988 р.
Значення прийняття християнства

Культура
• Запровадження шкільного
навчання в Київській Русі
(перша школа для навчання
дітей бояр).
• Будівництво Десятинної церкви
Пресвятої Богородиці в Києві
(перша кам’яна церква на Русі).
• Поширення писемності
Ярослав Мудрий (1019-1054)

Усобиці між братами 1015 – 1019 рр.

 Святополк Окаянний (Київ)
 Борис
 Гліб
 Ярослав (Новгород)
 Мстислав (Тмутаракань)
Етапи сходження на престол
• Ярослав стає Київським князем (1019-1054 рр. , перемога над Святополком у битві на р. Альта)
• Угода з Мстиславом (Тмутаракань) 1026 р. про поділ влади
• Лише в 1036 році, після смерті Мстислава Ярослав став самовладцем Русі

Роздробленість Русі (ХІ- ХІІ ст.)

Феодальна роздробленість
Причини роздробленості
1.Великі простори держави та етнічна неоднорідність населення.
2.Зростання великого феодального землеволодіння.
3.Економічна самостійність великих феодалів
4.Військова та політична самостійність великих феодалів (феодал – землевласник).
5 .Відсутність чіткого незмінного механізму спадкоємності князівської влади.
Наслідки роздробленості
  Посилення нападів степових кочівників.
 Русь розпалася на багато князівств, занепала
 На території України утворилося 5:
1. Київське
2. Чернігівське
3. Переяславське
4. Галицьке
5. Волинське
Тріумвірат Ярославичів (1054-1073 рр.)
Перед смертю Ярослав поділив державу між синами:
• Ізяслав - Київ
• Святослав – Чернігів
• Всеволод – Переяслав

Проблеми Тріумвірату:
1. Половці
 У 1068 р. поразка Ярославичів від половців на р. Альта
 У 1068 р. у м. Київ відбулося народне повстання, у результаті Ізяслав був змушений бігти в Польщу
2. Міжусобиці
 Прагнення князів бути незалежними від влади київського князя
 Практика князівських з’їздів
 1072 р. – І-й Вишгородський з’їзд, затвердження на ньому «Правди Ярославичів» - доповнення до
Руської Правди
Любецький з’їзд 1097 р.
Вирішувалися питання:
• 1. спільної боротьби з половцями
• 2. припинення чвар між князями.
Ініціатором з’їзду був Володимир Мономах (Переяславський князь).
• Був затверджений удільний поділ Київської Русі на окремі князівства.
• Прийнято принцип «Кожен нехай держить вотчину свою»
Володимир ІІ Мономах 1113-1125 рр. та Мстислав Великий
Володимир Мономах був запрошений киянами!
• Відновлення єдності держави, підкорив собі більшу частину колишньої Київської держави
• Походи проти половців.
• Шлюбна дипломатія
• Мономах вніс нові доповнення до законів «Устав»
• Обмеження боргового рабства
• 1117 р. - Повчання дітям», у якому радив як управляти державою.
• Міст через Дніпро!
Мстислав (1125 – 1132) продовжував політику батька
• Після його смерті Київська держава остаточно розпалася на окремі частини
Пік роздробленості
1. У 1169 р. - Володимиро-Суздальський князь Андрій Боголюбський (син Юрія Довгорукого, онук
Мономаха) із військом напав на Київ, пограбував
2. 1185 р. - під керівництвом князя Ігоря Новгород – Сіверського відбувся похід на половців, що стало
сюжетом відомого епосу “Слово о полку Ігореві” – 1187
3. 1187 р. – «І потужила за ним Україна» (Переяславське князівство, Володимир Глібович)

Виникнення Галицько-Волинської держави

 Роман Мстиславич (1199-1205)
Ярослав Осмомисл  У 1199 – волинський князь Роман
(1153-1187) Мстиславович об’єднав Галицьке й Волинське
 Будівництво фортець князівства
 Розвиток господарств  Створив сильну державу із центром у
 Боротьба з боярами Володимирі
 Зміцнення держави  «Самодержець Русі»
 Згадка у «Слові о полку  1203 завоювання Києва, Київщини,
Ігоревім» Переяславщини
 Походи проти половців
 Загибель під Завихвостом

Розпад 1205-1238 рр.

Після смерті Романа Мстиславича (1205), використовуючи малолітство його синів
підняла голову боярська олігархія і вигнали синів Романа (Данила і Василько)
період усобиць у Галицько-Волинському князівстві
1238 р. – Данило Романович приєднав Галичину (підтримка волинських бояр та
міщан)

Данило Галицький (1238-1264)

• У 1238 р. князь Данило Романович розгромив під Дорогочиним тевтонський
орден.
• 1239 р. підкорив собі Київ, де посадив свого воєводу Дмитра (який захищав
місто від татар).
• У 1245 р. Данило переміг угорські та польські війська + бунтівливе боярство в
битві під Ярославлем.
Нові міста:
• Пагорб, Холм (1237 р. заснування), згодом - столиця
• Львів (названий по ім’ю його сина Лева, перша згадка у 1256р.),

Монгольська навала на Русь

1223 – перша битва з монголами на р. Калка:
• Монголи – кочовий народ з Азії
• Чингісхан – керівник війська
• Русько-половецьке військо
• Поранений Данило Романович (ще не Галицький)
• Русичі програли (бенкет на тілах полонених та
поранених)
• Монголи готують новий похід
Похід Батия:
• 1236 р. – онук Чингісхана Бату організував 2 похід
на Захід
• 1237 р. – спустошено Північно-Східну Русь (Рязань,
Володимир, Москва, Твер тощо)
• 1239 р. – похід Батия на Південно-Західну Русь
(Переяслав, Чернігів)
• 1240 р. – 6 грудня захопили Київ (знищена Десятинна церква)
• 1241 р. – похід на Західну Русь
• 1241 – 1242 рр. – похід на території. Польщі, Угорщини,
• 1242 р. - утворення Золотої Орди
“...обступила Київ сила татарська, і був город в облозі великій. І пробував Батий коло города, а вої його облягали
город. І не було чути нічого од звуків скрипіння возів його, ревіння безлічі верблюдів його, і од звуків іржання
стад коней його, і сповнена була земля Руська ворогами.”
Золотоординське ярмо:

 Економічна – данина
 Військова - участь руських воїнів у походах монголів (“податок кров’ю”)
 Політична – правили баскаки – ставленики хана
 Князі мали брати право на князювання - ярлик
 Данило і монголи
 У 1245 – 1246 рр. подорож Данила за ярликом у Золоту Орду і отриання ярлика (“Ой лихіша лиха
честь татарська…”)
 Пошук союзників проти монголів
 Договір з папою Риським:
1. папа –військова допомога проти монголів
2. Данило - приймає католицизм у державі
1253 р. прийняв від римського папи королівську корону.
Коронація у Дорогочині
 Договір з папою не був реалізований  (не надав військової допомоги)
 У 1254- 1255 рр. - Данило сам відбиває набіги татар, (темник Куремса) .
 Напад Бурундая в 1259 р. - Данило був змушений визнати владу Орди й зруйнувати побудовані
укріплення (крім Холма)
 Залежність від Орди залишилась
 1264 р. помер
Наслідки золотоординського панування:
• Руйнація та падіння ролі міст.
• Занепад ремесла і торгівлі.
• Демографічні втрати.
• Законсервовано роздробленість Русі
• Послаблення Русі (Польща, Литва, Угорщина розділили українські землі)
• Відставання Русі в своєму розвитку від Західної Європи

Наступники Данила
Лев І (1264 – 1301):
• Розорення господарства
• Переніс столицю до Львова
• Він намагався захопити Литву, що привело до розриву з Волинським князівством.
• Втрачена єдність Г-В держави
• Приєднав ЗАКАРПАТТЯ
Юрій І Львович ( 1301 -1315):
• знову об’єднав Галицьке й Волинське князівства.
• Самого Юрія І називали “король Руський, Волинський, князь Київський, Володимиро-Волинський,
Галицький, Луцький, Дорогочинський ”
• !1303 - створення Галицької митрополії.
Лев ІІ і Андрій І ( 1315 – 1323):
• правили спільно в Галичині й на Волині.
• Були “непоборним щитом проти монголів”
• Сприяли розвитку міст
• Обидва князі загинули.
• Не мали нащадків
Юрій ІІ Болеслав (1323 – 1340):
• Болеслав, зійшовши на престол, взяв ім’я Юрія ІІ і прийняв православ’я (до цього він був католик).
• Він допомагав німецьким колоністам.
• Сприяв поширенню католицизму (сприяв латинникам)
• При ньому збільшилося число іноземців при дворі.
• Розпад держави
• Політика останнього правителя обурила бояр
• Отруєння Юрія ІІ (1340).
• 1340 р. – припинення існування Галицько-Волинської держави

Економіка
• Натуральне господарство
• Землеробство – основа господарства
• Розвиток ремесел (чорна металургія!)
• Торгівля (шлях із варяг у греки)
 Структура населення

Освіта:
• Писемність формувалася на основі словʼянської абетки Кирила та Мефодія (кирилиця 858 р./863 р.) на
Русі поширюється після запровадження християнства (988 р.).
• У 10 – 12 ст. сформувалася давньоруська система освіти.
• Перші школи відкривалися при Володимирі Великому (988р) для дітей князів і бояр
• При Ярославі Мудрому шкільна освіта значно розшириласяУ 1086 р. Анна Всеволодівна відкрила
першу школу для дівчат.
• У 1037 р. Ярослав Мудрий організував у Києві (Софіївський собор) першу бібліотеку.

Пам’ятки письменництва
• «Найдавніша правда» або «Правда Ярослава»
• «Правда Ярославичів» 1072 р.,
• «Устав» і «Повчання дітям» (1117) Володимира Мономаха.
• «Повість минулих літ» (1113 Нестор).
• «Слово про закон і благодать» Іларіона (ХІ ст.1051р.).
• «Печерський Патерик» (ХІІІ ст.) — збірка оповідань про святих угодників.
• «Слово о полку Ігоревім» (1187).
• Остроми́ рове Єва́нгеліє — найдавніша датована писемна пам’ятка 1056-1057 рр.
• Реймське євангеліє – Анна Ярославна
• «Ізборники» Святослава 1073 і 1076 рр.
• Київський літопис (12 ст)
• Галицько-Волинський літопис (13 ст)

Образотворче мистецтво
• Ікони
• Фрески
• Мозаїки
• Книжкові мініатюри

Українські землі у складі ВКЛ та інших

держав (14-16 ст.)
Входження українських земель до ВКЛ
• 1340 р. – литовський правитель Гедимін
посадив на Волинь свого сина Любарта
• 1355-56 рр. - син Гедиміна Ольгерд
приєднав Чернігово-Сіверську землю
• Сині Води!!!!
• У 1362 р. у битві під Синіми Водами українсько-
литовські війська розбили монголо-
татар, звільнивши українські землі з-під їхньої
 влади. Приєднано Київ і Київщину, Переяславщину, Поділля.
• Більшість українських земель опинилося під владою ВКЛ!
Організація влади
• Не змінювали адміністративного устрою! (князівств)
• Ольгерд посадив у Києві свого сина Володимира Ольгердовича, який іменував себе «З божої ласки
князь київський».
• Гасло литовців: “Нового не впроваджуємо, старого не порушуємо”
• Українські князі займали високі посади у війську й адміністрації у ВКЛ
• Українська мова була державною мовою
• Українська культура, право («Руська правда») панували в литовській державі.
• Православна церква була пануючою.
• До 1385 р. українці мали рівні права з литовцями.
Становище українських земель під владою Польщі
• У 1349 р. - унаслідок походів польського короля Казимира ІІІ Галичина опиняється у складі Польського
королівства.
• 1387 р. – остаточне приєднання Галичини до Польщі
• У 1434 р. - на землях Галичини створювалося окреме Руське воєводство.
• 1434 р. - приєднано до Польського королівства західне Поділля, на території якого
створено Подільське воєводство.

Українські землі під владою Угорщини та молдовського князівства

Угорщина
• наприкінці ХІІІ – початку XIV ст. Угорщина приєднала до себе Закарпаття.
• по 1387 р. у складі Угорського королівства перебувала Галичина.
Молдовське князівство
• 1359 р. – Захоплення Молдавським князівством північної Буковини. (Шипинська земля = Чернівецька
обл.)
• XVI ст. Молдавське князівство потрапило у васальну залежність від Османської імперії разом з
Буковиною

Зміна становища українських земель

Кревська унія 1385 р. (зміст)
• Одруження князі ВКЛ Ягайла з польською королевою Ядвігою
• Ягайло прийняв католицизм та посів польський престол (Владислав ІІ)
• Приєднання ВКЛ до Польщі
Наслідки:
+унія допомогла зупинити просування німецьких лицарів на слов’янські землі.
+1410 р. – Грюнвальдська битва. Розгром Тевтонського ордену (литовсько-польсько-українсько-білоруське
військо).
-посилення впливу Польщі на українські землі ВКЛ
-поширення католицизму й початок утисків православної церкви.
-прагнення Польщі встановити контроль над ВКЛ
Городельска унія 1413 р.
1. заперечувала положення Кревської унії, визнаючи Литву незалежною.
2. вплив Польщі на Литву зберігався.
3. зрівняла в правах литовців та поляків католиків
4. вищі державні посади займали лише католики
5. посилила дискримінацію православного населення
Боротьба за збереження незалежності ВКЛ
• Велике князівство Руське
• Опозиція на чолі з Свидригайлом Ольгердовичем (1432-1435)
• Підтримка української та білоруської знаті
• 1435 р. у битві під Вількомиром (річка Швянта) Свидригайло зазнає поразки.
• Після поразки Свидригайла правителем Литви став Сигізмунд (1435 – 1440), що проводив політику
зближення з Польщею.
Ліквідація удільних князівств
• 1452 – Волинське
• 1471 – Київське (Семен Олелькович – останній князь).“І після нього в Києві князі перестали бути і
воєводи настали”)
Спроби повернення автономії
• 1481 рр. – «змова руських князів» з метою скинути литовське панування на українських землях і
приєднати їх до Московської держави. План не здійснився.
• 1508 р. – збройний виступ української шляхти на чолі з Михайлом Глинським проти Литви -
поразка

Литовсько-московські війни
• Московсько-литовські війни, у результаті яких Чернігово-Сіверщина опинилася під владою Москви.
• 1514 р. - битва під Оршею:
• Литовські війська на чолі з руським православним князем Костянтином Острозьким («Некоронований
король Русі») розбили Москву (80 тисячне військо)
Кримське ханство

• У 1449 р. на півдні України з’являється нова держава, що відділилася від Золотої Орди
• засновник Хаджі – Гірей, потомок Чингісхана)
• Крим, Північне Причорномор’я, Приазов’я, Подніпров’я
• 1475 – визнає васалітет від Османської імперії (Туреччина).
• Починає нападати на українські землі
• 1482 р. - кримський хан Менглі-Гірей нападає на Київ.
• Бахчисарай - столиця

Соціально-економічний розвиток та культура України в складі ВКЛ та інших держав

Верстви населення.
Привілейовані
• Шляхта – знатні люди, феодали в Речі Посполитій.
• Найзаможніших, знатних шляхтичів називали магнатами.
• Князі – нащадки удільних князів (не підпорядковувалися місцевій адміністрації)
• Духовенство – служителі церкви. Духовенство було вищим (митрополити, єпископи, архієпископи) та
нижчим (звичайні священнослужителі).
Непривілейовані . Міщани
Не мали доступу до управління державою, платили податки та виконували різні повинності
Цех – самоврядна громада вільних ремісників однією чи кількох спеціальностей.
Магдебурзьке право – міське право ( міське самоврядування, XIII ст. Німеччина)
Перше українське місто, яке отримало самоврядування – м. Сянок. (1339 р. від Юрія ІІ Болеслава. Магістрат
(міська рада) – виборний орган самоврядування (засідання у ратуші).
Але користь від магдебурзького права мали в основному поляки, а самоврядування українських міщан було
значно обмежене.
Непривілейовані. Селяни
Селяни становили близько 80% населення, найнижчий стан суспільства.
1557р – «Уставою на волоки» (Сигізмунд ІІ Август) виділяв кращі землі підфільварки.
Фільварок – (хутір, ферма) — багатогалузеве господарство шляхти, орієнтоване на виробництво збіжжя на
продаж. Працювали селяни-кріпаки
Від 1588 р., після укладання Третього Литовського статуту більшість селян ставали кріпаками.
У XIV ст. панщина становила 14 днів на рік. У ХVII ст. панщина – 5-6 днів на тиждень.
Антифеодальні рухи (виступи проти кріпацтва)
1490 р. – селянське повстання під проводом Мухи (Північна Буковина)
1491 р. - під проводом Андрія Борули (Галичина)
Культурно-церковне життя
• Культура цього періоду базується на спадку Київської Русі
• Сприятливі умови у ВКЛ
• Через Королівство Польське – проникають західні ідеї, зокрема Ренесансу
• У літературі поширюється староукраїнська мова – по суті церковнослов’янська, але наближена до
розмовної мови
Усна народна творчість
• становлення уснопоетичного жанру історичної пісні та балади (XIV-XV ст.).
• З’являються думи (XIV-XV ст.).
Освіта та наука
• Юрій Дрогобич (Котермак) - філософ, астролог, ректор Болонського університету, автор однієї з перших
друкованих книг
 Утворення Речі Посполитої (Люблінська унія)
Шлях до союзу:
1385 р. – Кревська унія
1413 р. – Городельська унія
1444 р. – Спільний правитель Казимир
Причини:
 Ослабленно Литви
 Захист від турецько-татарських набігів
 Прагнення Польщі отримати українські землі
й залежних селян
 Прагнення українських, білоруських,
литовських шляхтичів = права з польськими
землевласниками

1569 р. Люблінська унія – Польща та Литва створили

об’єднання - Річ Посполита

Наслідки:
(-)
• посилення експлуатації селян
• 1588р – ІІІ Литовський статут – остаточне закріпачення селян
• 80% міст – власність магнатів
• поширенні католицизму
• полонізація
Наслідки:
(+)
• Майже всі укр. землі в одній державі
• Розвиток економіки
• Укр. міста – центри розвитку торгівлі і
ремесел
• Зв’язок з Європою (культура, освіта)

На українських землях
утворювалось шість польських воєводств:
1. Руське (Галичина)
2. Белзьке
3. Брацлавське (Східне Поділля)
4. Волинське
5. Київське
6. Подільське.

Берестейська церковна унія 1596р.

Причини унії
Становище православ’я:
 падіння впливу Константинопольського патріархату
 низький культурно-освітній рівень священників
 протидія з Московського патріархату
 втручання світської влади, торгівля посадами

За і проти
Унію прийняли 6 із 8 єпархій Київської митрополії. Першим греко-католицьким митрополитом
став Михайло Рогоза (1596 – 1599), а по його смерті – Іпатій Потій (1599 – 1613)
 Козацтво.
У 15 ст. виникає нова верства українського суспільства – козацтво.
Воно стало особливим суспільним станом в Україні з певними правами і привілеями, мало свою територію,
незалежну від державної адміністрації.
Турецькою мовою слово «козак» означає бурлака, забіяка.
У мовах тюркських народів це слово означає вільну озброєну людину, що несе прикордонну вартову
службу.

Перші згадки про козаків

• З “Хроніки” польського автора М. Бєльського дізнаємося, що у 1489 р. козаки
супроводжували польське військо в поході проти татар
• У 1492 р. кримський хан Менглі-Гірей скаржився Великому князю Литовському,
що українські козаки (кияни і черкасці) напали на татарський корабель в гирлі
Дніпра

Утворення Запорізької Січі

• Запорозька Січ – центральне укріплене поселення козаків з запасами зброї,
боєприпасів, продовольства та козацьким управлінням.
• 1556 р. на острові Мала Хортиця була зведена перша Запорізька Січ Дмитром Вишневецьким

• Територія козацької держави називалася Землями Війська Запорозького або Вольностями

Війська Запорозького
• У запорозьких козаків був республікансько-демократичний устрій.
• Усю владу на Січі
мала Козацька рада, яка
збиралася тричі на рік,
вирішувала ключові
питання,
обирала отамана (кошово
го, гетьмана)
і старшину (козацький
уряд).
• Отаман (кошовий,
гетьман) був
головнокомандувачем
козацького війська, мав
найвищу судову та
виконавчу владу на Січі.
• Писар – виборна
військова особа, що
завідувала військовою
козацькою канцелярією.
• Осавул – виборна особа,
помічник отамана, стежив за порядком на Січі та військовому таборі.
• Обозний – виборна особа, що керувала військовою артилерією та відала постачанням війська.
• Хорунжий – особа, що зберігала і носила прапор Запорозького Війська (корогву).
• Бунчужний – виборна особа, помічник отамана, відповідав за бунчук (символ козацької влади), командир
частини козацького війська.
Запорозька Січ поділялася на паланки (очолювали полковники), паланки на сотні (очолювали сотники), сотні
на курені (очолювали курінні отамани).

РЕЄСТРОВЕ КОЗАЦТВО
Реєстрове козацтво – це козаки, які перебували на службі у польського короля й були поіменно записані в
спеціальний список – реєстр.
Причини створення:
1. Захист південних кордонів
2. Контроль Запорізького козацтва
Оформлення реєстрового козацтва
• У 1572 р. король Сигізмунд ІІ Август прийняв на державну службу 300 козаків
• В 1578 р. король Стефан Баторій збільшив козацький реєстр до 600 (500) козаків та надав їм ряд
привілеїв, а козацькій старшині вручив знаки влади – клейноди (булаву, бунчук, корогву, печатку).
• Слово «гетьман» стало власною після 1578 р., коли польський король Стефан Баторій дав Війську
Запорозькому «Конституцію та привілеї»
Привілеї реєстрового козацтва
• Звільнялися від податків.
• За службу отримували платню та землю.
• Мали право не підкорятися місцевому керівництву.
• Мали власний суд.
• Центром реєстрового козацтва було м. Трахтемирів.
• Утворення реєстрового козацтва стало поштовхом до оформлення козаків у новий стан українського
суспільства зі своїми правами, привілеями та обов’язками.
Молдавський похід Івана Підкови
• Козацький господар Молдови
• Був страчений за наказом польського короля С.Баторія
Постать Самійла Кішки
• Організував кілька вдалих походів на турецько-татарські володіння, але в одному з них був захоплений
у полон.
• У полоні його було продано в рабство на галери («на каторгу»), де він провів понад 26 років.
• йому вдається підняти вдале повстання на галері, повернувся в Україну.
 Козацькі повстання 90-х років XVI ст.
Причини повстань:
• Соціально-економічні (кріпацтво,
експлуатація, панщина, податки).
• Релігійні (нав’язування
православним українцям
католицизму та релігійної унії).
• Національні (полонізація).
• Бажання козаків збільшити
реєстр.
• Конфлікти між козаками та
шляхтичами.

Доба героїчних морських

походів
Кримське ханство
• Ясир - (від тур. «полонений» - бранці, яких захоплювали турки і татари під час нападів на українські,
російські і польські землі.
• Гарем - жіноче приміщення в будинку мусульманина, де утримувалися жінки й наложниці господаря.
• Яничари - привілейована піхота в турецькій армії, що поповнювалася примусовим набором хлопчиків
підданих – християн, які виховувалися для військової служби.
• Каторга - назва великого дерев’яного веслового військового судна в Османській імперії.
ПЕТРО КОНАШЕВИЧ-САГАЙДАЧНИЙ.
• походи на Варну, Перекоп
• 1615 р., 1617 р. – Стамбул
• 1616 р. – похід на Кафу (невільничий ринок)
• У 1618 р. - похід на Москву (повернули Чернігівські й Смоленські землі до Речі
Посполитої)
• У 1620 р. польські війська зазнають поразки від турків та татар в битві під
Цецорою.
• У 1621 р. козацьке військо зупинило турецький наступ на Польщу в Хотинській
битві.
• в 1620 р. запорожці вступили до Київського братства, чим сприяли відновленню
православної ієрархії в Україні.
• 1622 р. – помер від поранення в Хотинській битві

• Після смерті гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного поляки не виконали своїх обіцянок: не заплатили

козакам і зменшили реєстр. У результаті розгортається хвиля козацьких повстань у 20-30-х рр. XVII ст.
Повстання у 20-30-х рр. XVII ст

1630р. Повстання Тараса Трясила

(Федорович)
• 1630 р. – «Тарасова ніч»
• Перемога козаків
• Переяславська угода- реєстр 8
тисяч
Зруйнування фортеці Кодак 1635р.
• І. Сулима
• Фортеця Кодак
• Г. Боплан (французький військовий
інженер, який будував фортецю)

1638 р. -
«Ординації
Війська
Запорозького
реєстрового, що
перебуває на
службі Речі
Посполитої»:
 • обмежували права та привілеї козаків
• реєстр зменшувався до 6 тис. осіб
• відбудовувалася польська фортеця Кодак
• скасовувалась обрана посада гетьмана, а реєстрове козацтво очолював польський ставленик-шляхтич.

Релігія та церква
Православна церква
• У 1458 р. відбувається відокремлення Київської митрополії від Московської.
• Частина українських дворян денаціоналізується і переходить у католицтво.
• Криза православної церкви
Православні братства
Братства – релігійні та культурно – просвітницькі товариства, створювані православними міщанами при
церковних парафіях ( приходах ) України в XV – XVI cт.
• Львівське Успенське ставропігійне братство (1586 р.)
• Київське Богоявленське братство (1615 р.)
Книгодрукування
• Православні братства (меценати)
• У 1574 р. була надрукована перші книги – «Апостол», «Буквар»
• в Острозі у 1581 р. – «Острозьку Біблію» – першу друковану Біблію
• Книгодрукування
• «Граматика словенська» Мелетія Смотрицького
• До середини 17 ст. діяло 25 друкарень
• Друкарня Києво-Печерської лаври!
Освіта
• Острозька академія 1576р. (Слов’яно-греко-латинський колегіум)
• Засновник - В. К. Острозький (меценат, захисник православ’я)
• Київська братська школа (1615 р.) + лаврська школа = Києво-Могилянська колегія (1632 р.)
Полемічна література – це література, яка була зумовлена полемікою прихильників та противників
Брестської унії.
Православна церква 1 половина 17 ст.
Етапи боротьби за визнання православної церкви:
• 1620 – відновлення православних єпископатів (ієрархію). Йов Борецький – перший митрополит.
Не офіційно
• 1620р – запорозькі козаки на чолі з П. Сагайдачним вступили в Київське братство
• 1632/33р – Сейм «Статті для заспокоєння руського народу», офіційно визнавав УПЦ
Петро Могила
• видатний культурний та церковний діяч молдовського походження
• православний митрополит Київський
• Провів реформи у відновленому православ’ї!
• «Требник»
• Реставраційні роботи древніх храмів
• Києво-Могилянська колегія (1632 р.)

Національно-визвольна війна українського народу

середини XVII ст. (1648-1657рр.)
Причини та передумови
• Релігійний гніт
• Соціально-економічний гніт. Кріпацтво
• Засилля в Україні польських магнатів і шляхти
• Перетворення козацтва у провідну політичну силу українського суспільства
Рушійні сили визвольної боротьби:
• козацтво
• Селянство, міщанство
• частина української шляхти
• представники православного духовенства
Привід
• Напад чигиринського підстарости Д.Чаплиського на хутір сотника
реєстровців Б.Х.
• Скарга Владиславу IV – «Маєте шаблі, от і бороніть свою правду»
• Ув’язнення Б.Х. – втеча на Запоріжжя.
• Квітень – Б.Х. обрано гетьманом (військово-політичний союз з Ісламом Гіреєм)
Військові дії

1649 р. Розгром польського війська під Зборовом (знято облогу Збаража, припинено битву через
раду татар)

Зборівський договір 18 серпня 1649 р:

• Київське, Чернігівське і Брацлавського
воєводств під офіційною назвою Військо
Запорізьке визнавалася автономією в межах
Речі Посполитої
• Кількість реєстрового війська становила 40 тис.
осіб
• Шляхта отримала право повернутися до
маєтків, окрім території Війська Зопорозького
Молдавські походи 1650р.
• Перемога
• Союзний договір з Молдавією
• Господар Молдавії Василь Лупул
зобов'язується не допомагати Польщі
Козацька держава Військо Зопорозьке
• Столиця Чигирин
• Закони - універсали
• Адміністративно-територіальний устрій: полки та сотні.
• На 1649 р. налічувалось 16 полків. Битва під Берестечком 1651 р.
• Скасовано кріпацтво, дію унії Українці зазнають поразки через
• Устрій – республіка зраду кримського хана, який бере у
• Уряд – Генеральна старшина
полон Б. Хмельницького (військом
• Армія – 60-150 тис.
керував І. Богун).
• Козацтво – основний стан

Білоцерківська угода1651 р.

• Територія козацької автономії обмежувалася лише Київським

воєводством;
• Козацьке військо скорочувалося до 20 тис. осіб;
• Гетьман підпорядковувася польському королю та позбавлявся
права закордонних відносин з татарами;

Військові дії 1651-53 рр.

• квітень 1652 р. – перемога козаків на Брацлавщині (неподалік гори Батіг).
 • Тиміш Хмельницький і Розанда Лупул одружилися
• жовтень 1653 р. – поразка козаків під Жванцем – коз.+татари оточили поляків, хан йде на переговори з
поляками – Кам’янецька угода (повторено умови Зборівського миру)
• Молдовські походи 1652 - 1653 рр. (загибель Т. Хмельницького)
Переяславська угода
• 18 січня 1654 р. в Переяславі відбулася загальна Військова рада
• рішення про перехід України під зверхність московського царя.
• Присягти на вірність царю відмовились І. Сірко, І.Богун
Березневі статті 1654 р.

Військові дії 1655 – 1656 рр.

• 1654-1655 – наступ у
Білорусі і Західній Україні.
Козаки на чолі із
Золотаренком встановлюють
контроль над Білоруссю
• Тяжкі бої зими 1655 р.
(Дрижипольска /Охматівська
битва) - нічия
• Осінь 1655 битва під
Городком – перемога
козацько-московського
війська

Віленське пермир’я 1656

У жовтні 1656 р. Московська держава та Річ Посполита уклали між собою Віленське перемир’я.
Українську делегацію, на вимогу московської сторони, не було допущено до вироблення умов перемир’я.
Такі дії зі сторони Москви фактично означали денонсацію українсько-російського договору 1654 р.
 Цей факт серйозно занепокоїв Б. Хмельницького.
 Він зробив спробу утворити антипольську коаліцію з семигородським князем Юрієм II Ракоці та
Швецією, яка почала війну проти Польщі.
Наслідки Віленського пермир’я
• Козацькі полки А.Ждановича разом із військами трансільванського князя Ракоці перейшли в наступ на
польські землі і приймали участь в штурмі Варшави, зайняли Східну Галичину
• Поляки несподівано перейшли у контрнаступ на територію Трансільванії, що змусило князя відвести
свої військо
• 1657р. смерть Хмельницького
Наслідки Національно-визвольної війни 1648-1657 рр.
• Ліквідовано магнатське землеволодіння і фільваркова система господарювання
• Завойована особиста свободо селянства
• Усунуто національно-релігійний гніт українців
• Козацтво стало основною соціальною верствою українського суспільства

«Руїна»
Часові межі: від смерті Б.Хмельницького (1657) – до початку правління І. Мазепи (1687)

Характеристика:

 боротьба за владу між представниками козацької верхівки

 поділ України (по Дніпру на Лівобережну і Правобережну)
 втручання у її внутрішні справи іноземних держав (Московії, Речі Посполитої, Османської імперії).
 підпорядкування Української Православної Церкви Московському Патріархатові
• Інтервенція – втручання однієї чи декількох держав у внутрішні справи іншої держави шляхом
застосування військових сил.
• Під час «Руїни» відбувалася боротьба за владу між:
• – козацькою старшиною Війська Запорозького;
– шляхтою;
– «черню» – нижчими прошарками суспільства (міщанами, селянами, простими козаками).
 Гетьманування Івана Виговського 1657-1659рр.

Політика:
• Зовнішня: продовження політики Б. Хмельницького
• Внутрішня: задоволення інтересів старшинської верхівки та шляхти
Як наслідок: невдоволення незаможного козацтва і селянства
• Це викликало антигетьманське повстання на Лівобережжі – полтавського полковника Мартина
Пушкаря й кошового отамана Якова Барабаша (їх підтримувала Москва).Гетьман рушив на повсталих з
військом і татарами

Гадяцька угода 1658 р.

• 1. Україна входила до складу Речі Посполитої під назвою Великого князівства Руського (Київське,
Чернігівське, Брацлавське воєводства), як третя складова федерації – поряд із Польським
королівством та ВКЛ.
• 2. Законодавча влада – рада.
• 3. Виконавча влада – гетьман, якого обирали довічно і затверджував король.
• 4. Визнання усіх вольностей і традиційних прав Війська Запорозького
• 5. Польське військо не мало права переходити кордони України.
• 6. Зрівняння в правах православних і католиків.
• Автор проекту договору Юрій Немирич
• Сейм ратифікував дуже урізаний варіант!

Битва під Конотопом 1659 р.

• Війну проти гетьмана починає Росія. За допомогою кримських татар Виговський у липні 1659 р.
розгромив російські війська під Конотопом.
• Але скористатися перемогою гетьман не зміг, оскільки проти нього піднімається ще одне повстання —
під проводом І. Богуна та І. Сірка.
• Підтримані російськими військами, повсталі завдають поразки Виговському, і той змушений тікати до
Польщі.

Переяславські статті 1659 р.

• Заборонялись обрання
гетьмана без дозволу царя, зовнішні
стосунки.
• Московські воєводи сіли в
Києві, Переяславі, Ніжині, Чернігові,
Брацлаві, Умані.
• Київська православна
митрополія підпорядковувалася
Московському патріархатові.

У 1663 р. Ю. Хмельницький
зрікається гетьманства.
Повний розкол козацької
держави

І. Брюховецький у 1665
першим з українських
гетьманів поїхав до Москви,
де підписав Московський
договір:
 Українські землі
переходили під
безпосередню владу царя
(гетьман керував тільки
козаками)
 Московські
воєводи одержали право
збирати податки,
 втручатись у внутрішні справи ВЗ
 Збільшувалась кількість московських військ до 12 тис., вводились в усі великі міста
• Реалізація договору викликала хвилю повстань козаків, які в 1668 р. очолив Брюховецький, проте це
його не врятувало, гетьмана вбили його ж козаки.

Андрусівська угода 1667 р. - Мирний договір між

Річчю Посполитою і Московією:

• Перемир’я на 13,5 р
• За Московією закріплювалася територія Лівобережної
України і на 2 р. Київ
• За Річчю Посполитою – Правобережна Україна
• За порозька Січ переходила під спільний контроль обох
держав.

«Глухівські статті»:
 Московські воєводи
тільки в 5-ти містах і без
права
втручатися у внутрішні справи ВЗ
 Реєстр 30 000
 Забороно дипломатичних зносин
 Податки збирає українська старшина

Бучацький мир 1672 р.

• Річ Посполита визнавала існування Української козацької держави під протекторатом турецького
султана в межах Брацлавщини і Південної Київщини.
• Поділля переходило до Туреччини, а решта Правобережжя залишалася під владою поляків.

Конотопські статті 1672

 Подальше обмеження прав, заборона відносин з П. Дорошенком
 Заборона участі в польсько-
московських перемовинах
 Обмеження прав гетьмана
впливати на старшину
 Скасування компанійських
полків
Усунутий від влади внаслідок
Кримського походу 1687 р.
Наслідки Чигиринських походів

 Великий згін (примусове переселення населення на Лівобережжя)

 Спустошення Правобережжя (стратило 90% населення)
 Насильне переселення (депортація) мешканців Правобережжя (Подніпров’я) на Лівобережну Україну
організоване гетьманом Іваном Самойловичем у 1678–1679 рр., щоб підірвати економіку підвладної П.
Дорошенку території.

Наслідки «Руїни»
• Втрата територіальної цілісності України, захоплення її території іноземними державами.
• Занепад української культури.
• Значне скорочення населення України.
• Господарська розруха та руйнування.
• Україна зникає як суб’єкт міжнародної політики і стає розмінною монетою в політичній грі її агресивних
сусідів, об’єктом їхньої колонізації.
• Правда, на Лівобережжі в складі Російської держави ще зберігалась обмежена внутрішня автономія.

Бахчисарайський договір 1681 р.

• Між Московією, Османською імперією і Кримським ханством на 20 р.
• Лівобережжя входила до складу Московії; на Запорозьку Січ також поширювалася влада Московії;
Поділля визнавалося за Туреччиною.
• Визначалася нейтральна (нічийна)
незаселена зона в Україні між Пд.
Бугом і Дніпром

«Вічний мир»
• у 1686 р. Польща і Росія підписують
так званий «Вічний мир», згідно з
яким
• до складу Московської держави
входили Лівобережжя, Київ і
Запоріжжя,
• а до Речі Посполитої —
Правобережжя, Галичина, Північна
Київщина і Волинь.
• Туреччина отримувала Поділля,
• а Південна Київщина і Брацлавщина залишалися нейтральними.

Запоріжжя в період Руїни

• 1652 Чортомлицька Січ (1652- 1709 р)
• Відносна незалежність
• Втручання у громадянську війну в Гетьманщині
• Кошовий – І.Сірко:
 здобув перемогу в 65 боях, 12 разів обраний кошовим
 написав “листа запорожців” турецькому султану
 Воював з союзниками І.Виговського та П.Дорошенка – кримськими татарами, чим причинив до зриву
союзів
 Виступав проти зближення з Москвою

Слобідська Україна (1667-1687)

• Слобода – поселення вільне від кріпацтва
• 5полків (Харківський, Сумський, Ізюмський, Острогорзький, Охтирський)
• Не було гетьмана
• Підпорядковувались бєлгородському воєводі (Москві)

І. Мазепа (1687-1708)

Коломацькі статті 1687 р.(на основі

Глухівських статтей 1669 р.):
 гетьман не мав права без
царського указу зміщувати з посад
козацьку старшину, а старшина скидати
гетьмана;
 у Батурині розміщувався полк
російських військ;
 гетьману заборонялося мати
відносини з іншими державами;
 заохочувалися шлюби між
українцями та росіянами;
 реєстр становив 30 тис. осіб.

Гетьманування Івана Мазепи (1687 – 1708)

 Хороші стосунки з Петром І
 Прагне зберегти хоч той статус України, який ще залишився
 Захищає інтереси, в першу чергу, козацької старшини
 Дбав про створення козацької еліти («значкові» і «значні військові товариші», які мали особливі
привілеї)
Культурно-просвітницька діяльність:
• Відкриває школи, шпиталі, друкарні
• Засновано Чернігівський колегіум у 1700 р.,
• Києво-Могилянська колегія отримала статус академії у 1701 р.
• Збудовано/відновлено ряд споруд у стилі українського бароко («мазепинське бароко»).

Повстання Семена Палія(1702-1704 рр.)

• Відродження козацького устрою на Правобережжі
Польський король Ян ІІІ Собеський в 1685 р. відновив полково-сотенний устрій на Правобережжі
Мета – заселення порожнього краю та оборона від Османської імперії
→ утворились 4-ри полки:
• Богуславський
• Корсунський
• Брацлавський
• Фастівський (Білоцерківський)
→1699 р. мирний договір Польщі з Туреччиною усунув потребу Варшави в козаках, тому було видано
наказ розпустити правобережні полки.

У відповідь в 1702 р. розпочалось повстання під проводом Семена Палія

• «Друга Хмельниччина».
• Іван Мазепа в 1704 р. придушив це повстання, заарештував С. Палія
• Правобережжя перейшло під владу Мазепи
• Поразка Мазепи → остаточна ліквідація правобережного козацтва у 1713 р.

Північна війна 1700-1721 рр.

• війна між Росією та Швецією за узбережжя Балтійського моря.
• Завершилася перемогою Росії (на чолі з Петром І).
• У війну також були втягнені Річ Посполита, Данія, Саксонія та Гетьманщина.

Таємна угода з Швецією

• Протягом 1706 -1708 рр. тривають таємні переговори І. Мазепи зі шведським королем Карлом ХІІ та
польським королем С. Лещинським.
• У жовтні 1708 р. І. Мазепа разом із кошовим отаманом Запорозької Січі К.
Гордієнком переходить на бік шведського короля Карла ХІІ.
• Навесні 1709 р. І. Мазепа та Карл ХІІ укладають договір, за яким І. Мазепа зобов’язувався допомагати
шведам у війні з росіянами, а Карл ХІІ обіцяв уразі перемоги надати Україні незалежність.

Наслідки Мазепиної «зради»

• 1708 – вщент розгромлено Батурин
• 1709 – знищено Чортомлицьку Запорізьку Січ
• На І. Мазепу було накладене церковне прокляття – анафема.
• Вирішальна битва – Полтавська битва 1709 р. - програш
• Карл ХІІ та І. Мазепа втікають до Молдовського князівства у м. Бендери, де у 1709 р. і помирає
І.Мазепа.

Пилип Орлик
• Гетьман в еміграції
• Обраний після смерті І. Мазепи
• Надіявся на перемогу шведів у Північній війні
• Продовження політики І. Мазепи

Конституція Пилипа Орлика 1710 р. ( «Пакти й конституції законів і

вольностей Війська Запорізького»)

• Проголошується незалежність України від Росії та Речі Посполитої;

• Обґрунтовується протекція шведського короля та союз з Кримським
ханством;
• Територія України визначається Зборівським трактатом 1649 р.;
• При гетьманові утворюється Генеральна рада із законодавчою владою ;
• Справи про кривду гетьманську та провини старшини розглядає генеральний суд, до діяльності якого
гетьман не має права втручатися тощо.

Прутський похід 1711-13рр.

• Антимосковська коаліція у складі Швеції, Криму та Туреччини.
• 1711 р. Орлик з успішними боями підійшов до Білої Церкви,
• Петро І у відповідь оголосив війну Туреччині та вирушив на Молдову, де в липні царське військо було
оточене турками і після великого хабаря великий візир відпустив росіян.
• У 1714 р. Орлик змушений виїхати в Західну Європу, де продовжував спроби організації
антимосковської коаліції
• 1713 – остаточна ліквідація козацтва на Правобережжі

Обмеження автономії Гетьманщини

Іван Скоропадський (1708-1722)
• Решетилівські статті 1709 — 14 пунктів петиції, що її подав гетьман, частково були затверджені
царем , але на практиці не мали впливу на українсько-московські відносини
• Конфіскація маєтків козацької старшини і нахабна роздача награбованого московськими вельможам
• Мобілізації козаків на важкі будови військових укріплень, каналів (Ладога, Волга-Дон) і нової
московської столиці Петербургу
• Терор супроти мазепинців та їхніх родин, депортованих у Сибір

Укази Петра І

 1715 ліквідація виборності старшини

 1720 заборона української мови
 І Малоросійська колегія (1722-1727) С. Вельямінов
• Перебрала все адміністративне керівництво Лівобережною Україною:
• Контролювала встановлення і стягнення податків до царської казни.
• Контроль за діяльністю
Генеральної військової
канцелярії.
• Вельямінов мав право
на власний розсуд
втручатися в будь-яку
сферу українського
життя як повноправний
господар краю

П. Полуботок (1722-1724)

Данило Апостол

(1727-1734)
Діяльність гетьмана визначалася «Рішительними пунктами» 1727 р.
Гетьман здійснював активну внутрішню політику:
• домігся зменшення кількості російських військ натериторії Гетьманщини.
• Було проведено генеральне слідство про маєтності.
• вперше встановив точний бюджет державних видатків.
• Ініціює укладання збірника “Права за яким судиться малоросійський народ)
• 1734 р. допоміг запорожцям повернутися на їх колишні земілі – Нова Січ (на р.
Підпільна)

Правління Гетьманського уряду (1734-1750)

• Відзначалось своїм свавіллям та абсолютним нехтуванням прав українців.
• втручанням російських воєначальників у справи урядування та судівництва, зневагою до гідності
українців.
• 1737 р. Міністерське правління заарештувало Київський магістрат, відібрало старовинні привілеї міста
на магдебурзьке право.
• головував в управлінні О.Шаховський
Все це призвело до загострення внутрішньополітичної ситуації та соціально-економічного становища.
Ліквідації Гетьманщини та Запорізької Січі
Гетьманування Кирила Розумовського (1750-1764)
Реформи:
 Судова
 (земські суди (цивільні справи), підкоморські (земельні), гродські
(кримінальні).
 Військова
 Освітня
 Повернув під управління Київ і Січ
 Спроба розширити політичну автономію
Гетьманщини (намагання вести спадкове
гетьманство)
 1764 р. – Розумовського позбавлено
гетьманства та ліквідовано гетьманську
владу (Катерина ІІ)
Ліквідація решток автономного устрою
Гетьманщини
Друга Малоросійська колегія. П.
Рум’янцев
 Уніфікація
 Генеральний опис
o 1765 р. – скасування козацького устрою на Слобожанщині
o 1781 р. - скасовані козацькі полки на землях Гетьманщини утворено Малоросійське генерал-губернаторство
Глухів втрачає статус столиці
o 1783 остаточно ліквідовано козацьке військо
o 1783 у Лівобережній та Слобідській Україні запроваджувалося кріпацтво
o 1785 р. «Жалувана грамота дворянству» («Грамота про вільність дворянства»):надавала українській шляхті і
старшині всіх прав російського дворянства. Русифікація української еліти

Лівідація Запорізької Січі

1734-1775 рр. – Нова Січ на р. Підпільна:
 активний економічний розвиток,
 відсутність кріпацтва,
 козацька демократія
 Змельні володіння запорожців
складалися з 5-ти (пізніше - 8) паланок
Поступове обмеження автономії і
земельних володінь:
 1751 – Нова Сербія (Північний захід
Запоріжжя)
 1753 – Слов’яносербія (Північний схід
Запоріжжя)
Причини Ліквідації Запорізької Січі
 Військова загроза
 Самостійність у політиці
 Новий тип економічних відносин
 Хутірське господарство (зимівники)
Ліквідація Запорізької Січі
1774 – Кючук-Кайнарджийський договір -закінчилася Російсько-турецька війна (1768—1774), яку Москві
допомогли виграти запорожці, і козаки стали непотрібні.
1775 – ліквідація Запорозької Січі (указ Катерини ІІ)
російські війська під командуванням російського генерала Петра Текелія раптово оточили Січ. Козаки не
чекали на такий розвиток подій, а тому на Запоріжжі тоді перебувало зовсім мало вояків.
Останній кошовий отаман Запорозької Січі – Петро Калнишевський засланий у Соловецький монастир
1783 р. Кримське ханство перейшло під владу Російської імперії
 Правобережжя у 18 ст
Погіршення становища населення дає поштовх до розгортання:
 гайдамацького руху на Правобережжі
 опришківського руху в Західній Україні
Гайдамацький рух. Коліївщина.
Причини:
 Гноблення (панщина 6 дн./тиждень)
 1768 р. - Барська конфедерація
виступала проти поступок
православним, чинила репресії проти
селян Правобережжя)
Привід: «Золота грамота» Катерини 2
Очільники:
 запорозький козак М.Залізняк
 уманський сотник І.Гонта
Територія: Правобережжя (Київщина,
Брацлавщина).
 «Уманська різня»
 Повстання придушене з допомогою російських військ
Опришківський рух
Територія: Галицьке Прикарпаття, Буковина та Закарпаття
Легендарний ватажок: Олекса Довбуш (1738 – 1745 рр.) («український Робін Гуд»)
Територіальні зміни внаслідок поділу Речі Посполитої

Культура 18 ст.
Чинники, що впливали:
• Вплив ідей західноєвропейського Просвітництва
• Поступовий перехід від бароко до класицизму
• Політика русифікації
• Відтік української інтелектуальної еліти до Москви та Петербургу
• 1720 р. – Петро І заборонив книгодрукування українською мовою;
Освіта і наука

Здібні та охочі до науки діти мали змогу продовжити освіту в колегіумах, які створювалися за зразком
Києво-Могилянської академії

• Чернігівський(1700)
• Харківський(1726)
• Переяславський(1738)
• Ф. Прокопович– ректор Києво-Могилянської академії, математик, фізик, один з перший в Росії
застосував мікроскоп та телескоп.
• У 1701 р. Києво-Могилянській колегіум отримав статус академії.
• У др. пол. 18 ст. Києво-Могилянську академію перетворено на становий духовний навчальний заклад.
1817 р. – академію закрито
• 1674 “Синопсис”

Козацькі літописи
• «Літопис Самовидця»
• Літопис Григорія Граб’янки
• літопис Самійла Величка
Література
• Л. Баранович – «Нова міра старої віри».
• Г. С. Сковорода – «Байки харківські», «Сад божественних пісень».
• І. П. Котляревський – «Енеїда» (1798 р.) - перший твір, написаний розмовною українською мовою;
поклав початок формуванню української літературної мови.
• Народний епос: байки, історичні пісні, козацькі та кріпацькі пісні, балади, думи, перекази, чумацькі
пісні тощо.
Архітектура
• В архітектурі з другої половини ХVII ст. до кінця XVIII ст. переважає стиль «козацького бароко».
• З кінця XVIII ст. поширюється класицизм.
• І. Григорович-Барський – найвидатніший архітектор українського бароко ХVІІІ ст. ( Кирилівська та
Покровська церкви).
• С. Ковнір – Кловський палац, дзвіниці Дальніх і Ближніх печер Києво-Печерської лаври тощо.

Образотворче мистецтво
• І. Щирський- визначний гравер на міді доби бароко.
• О. Тарасевич – гравер, 40 гравюр «Києво-Печерського патерика», вважається засновником української
школи граверів.
• Й. Пінзель – визначний український скульптор.

Музика
• А. Ведель – український музикант, диригент, композитор.
• М. Березовський – український композитор, диригент, співак. Класик європейської музики ХVІІІ ст.;
автор опери «Демофонт».
• Д. Бортнянський – композитор і диригент другої половини ХVІІІ – поч. ХІХ ст. Створив новий тип
хорового концерту.

Наддніпрянська Україна під владою Російської імперії

(І пол. ХІХ ст.)
Політика Російської імперії:

• Централізація
• Уніфікація
• Русифікація (зросійщення)
• 1831 р. скасоване магдебурзьке право на Лівобережжі.
• ліквідовано судочинство за Литовськими статутами на Правобережжі.
• У 1802 р. на українських землях остаточно закріплюється поділ на 9 губерній.

Соціально-економічне становище населення

• Прояв кризи феодально-кріпосницьких відносин

• Основу економіки становило сільське господарство.
• панування кріпацтва (6 днів/тиждень)
• урочна система
• 75% землі належало поміщикам, 60% населення – кріпаки
• витіснення селян на неродючі землі
• примітивні, застарілі знаряддя праці, неефективне
екстенсивне господарство
• запровадження військових поселень (1817 – 1857, О.
Аракчеєв запровадив) – селянська сім’я утримувала 2-3
військових.

Зародження капіталістичних (ринкових) відносин

• у с/г України починають використовувати найману працю;

• інколи земля передається в оренду заможнім селянам, купцям тощо;
• подекуди використовується с/г техніка;
• зростає роль товарного виробництва с/г.
• розвиток торгівлі
• чумацький промисел
• Промисловий переворот (1840-1870-ті рр.) - перехід від ручної праці домашинної, від мануфактур до
фабрик і заводів.
Мануфактури – підприємства, засновані на ручній праці
Заводи та фабрики – підприємства, засновані на машинному виробництві
Активно розвивається промисловість:
• Суконна
• Вугільна
• Цукрова (родини Яхненків, Семеренків, Терещенків) та ін.
Зростання
• міст (Харків, Катеринослав, Київ, Єлизаветград)
• та портів (Одеса – «порто франко» - безмитна торгівля)

Антифеодальний рух на українських землях

Мета: скасування кріпацтва і отримання землі

Форми протесту: Масові антифеодальні повстання:

• Псування знарядь праці
• Турбаївське повстання 1789 – 1793
• Відмова виконувати повинності
рр. на Катеринославщині
• Підпали маєтків і вбивства
• у 1819 р. у Чугуєві (Харківщина) -
поміщиків
проти військових поселень;
• Утечі з маєтків
• 1813 – 1835 рр. - на Поділлі на чолі
• Збройний опір поміщикам і
з У. Кармелюком
місцевій адміністрації, повстання.

Українські землі в системі міжнародних відносин першої половини XIХ ст.

Російсько-турецька війна 1806-1812 рр.

1812 р. – Бухарестський мир:

• Росія отримала Бессарабію
• Більшість населення складали молдавани, але частину її території (Хотинський, Акерманський та
Ізмаїльський повіти) населяли українці.

Місце України у війні

• У шести українських губерніях провели набір земського ополчення: по кілька тисяч «ополченців» із
кожної;
• селян зобов’язали постачати для армії фураж і провіант, волів, коней, вози;
• територія Південної Бессарабії стає ареною бойових дій;
• жорстокі бої були за фортецю Ізмаїл, яку російські війська здобули штурмом у 1809 р.

Російсько-французька війна 1812 р.

• Україна в планах Наполеона І Бонапарта

 Передати частину земель союзникам: Польщі; Австрії; Туреччині;
 Розчленування України на “наполеоніди” – три області на чолі з генералами;
 За підтримку обіцяв для українців незалежність;
 Планував використати Задунайську Січ.
• Бойові дії охопили лише частину Волині
• Олександр І видає маніфест, в якому закликає українців боронити свою землю
• У формуванні одного з полків бере участь І. Котляревський
• Після війни всі козацькі полки розформовано, селян повернули у кріпацтво

Російсько-турецька
війна 1828–1829 рр.

• Участь козаків-
задунайців у
російсько-турецькій
війні 1828-1829 рр.
• 1500 козаків на чолі
з кошовим
отаманом
Задунайської Січі
Йосипом Гладким
перейшли на бік
Росії;
• Із задунайських козаків сформований
Дунайський полк (найкращий в
російській армії);
• Козаків, які залишилися в Задунайській
Січі, турки вирізали, укріплення
зруйнували, а січову церкву спалили.
• Азовське козацьке військо
• 1862–1864 рр. - частину козаків
силоміць переселили на Кубань і
Північний Кавказ;
Результати російсько-турецьких
воєн
Масонство

• У 1818 р. у Полтаві починає діяти масонська ложа «Любов до істини», одним з членів якої був
І.Котляревський.
• У 1818 р. у Києві діє «Ложа об’єднаних слов’ян».
• Основні ідеї: свобода, рівність, братерство, скасування кріпацтва та всіх форм гноблення
• Заборона таємних організацій по всій Російській імперії.

Польський національно-визвольний рух

• Мета: відновлення незалежності Речі Посполитої.

• 1830-1831 рр. – польське повстання Гасло: “За вашу і нашу свободу”
• Українці не підтримали повстання. Поразка

Декабристи

• Декабристи -(від назви місяця декабрь – грудень) - рух зародився у середовищі військових.
• Під час закордонного походу проти наполеонівської Франції солдати і офіцери російської армії могли
порівняти рівень розвитку західноєвропейських країн та Російської імперії.
• В середовищі офіцерів почала утверджуватися думка про необхідність реформ.

Повстання декабристів

• 14 грудня 1825 р. Північне товариство почало повстання у Петербурзі. Проте, в наслідок поганої
організації воно зазнало поразки.
• 29 грудня 1825 р. представники Південного товариства розпочали повстання Чернігівського піхотного
полку, яке очолив С. Муравйов-Апостол
• Повстання було придушено царськими військами. Більшість декабристів було заарештовано, п’ятеро
керівників повстання – страчено, інші переважно заслані в Сибір і на Кавказ.

Національне відродження І пол. 19 ст.

Етапи національного відродження

1 – академічний: пробудження інтересу до національної культури

2– культурний: активне творення літературних творів рідною мовою
3 – політичний: Висування політичних вимог, організаційне оформлення політичних партій і рухів…
• У 1791р. - місія В. Капніста до Пруссії - проект відновлення козацтва. Переговори з представниками
пруських урядових кіл, про можливість надання допомоги українському національно-визвольному
рухові у випадку відкритого збройного виступу проти російського самодержавства – провал.
• Козацька старшина переважно зрусифікувалась
• Національне відродження розпочала інтелігенція.
• У 1798 р. перша публікація «Енеїди» І. Котляревського

У 1821 – 1822 рр. у Полтаві діє нелегальне Малоросійське таємне товариство на чолі з В. Лукашевичем.
 • Програмний документ – «Катехізис автономіста».
• Головна мета – досягнення автономії України, скасування кріпацтва, ліквідація самодержавства.

У 1846 р. перше видання праці з політичної історії України – «Історії Русів» . Погляди автономістів

Західна Україна у першій половині ХІХ ст.

Реформи Марії-Терезії (1740-1780) та Йосифа ІІ (1780-1790)
Мета: покращення матеріал. становища населення для стабілізації соц.-екон. Розвитку краю і завдяки цьому –
зміцнення імперії.
Реформи:
 Аграрна: 1) особиста свобода селянина; 2) 2 дні панщини на тиждень.

 Релігійна: 1) зрівняння у правах усіх релігій, 2)

можливості для розвитку ГКЦ.
 Освітня: 1) початкова школа рідною мовою 2) 1774
відкриття Львівського університету (інститут Руський).
Згортання реформ за наступних імператорів
Розвиток економіки
Західна Україна - аграрно-сировинний придаток промислово
розвинутих регіонів Австрійської імперії.
Сільське господарство
- панування екстенсивного землеробства;
- малоземелля та безземелля селян;
- селянські повинності (кріпацтво, панщина, чинш, військова
служба);
- розвиток садівництва, виноградарства, тваринництва,
лісозаготівлі тощо
Промисловість:
- розвивається слабо (задіяно лише 2% населення)
- переважання мануфактур (ручної праці);
- 30-40 рр. ХІХ ст. почався промисловий переворот (найактивніше
розвивалася нафтовидобувна та лісопереробна галузі)
- панування іноземного капіталу
- занепад традиційних галузей виробництва: текстильної та шкіряної;
- встановлено найдовший в імперії робочий день (14-16 годин) при найнижчому
рівні зарплат.
Антифеодальна боротьба
 під проводом Л. Кобилиці (1843 – 1844 рр., 1848-1850 рр.) на Буковині
 1831 р. - «холерні бунти» на Закарпатті.
 1810-1825 рр. - рух опришків під керівництвом М.Штолюка.
Національне відродження

Піднесенням національно-визвольного руху в Західній Україні

  На перший план висувається питання про розвиток української мови
 ядро національного відродження - греко-католицьке духовенство
 1816 р. І. Могильницький у Перемишлі заснував Товариство греко-католицьких священників
 «Будителі»
 У 30-х роках центром Українського Відродження став Львів.
 1833 – 1837 - діяльність «Руської трійці» (М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький).
 У 1837 р. гурток видав альманах «Русалка Дністрова» – перший україномовний альманах, виданий на
Західній Україні.
 За Закратті підродженням займався всященник О. Духнович
Західноукраїнські землі під час революції 1848-1849 рр.
в Австрійській імперії
 У квітні 1848 р. скасовано панщину в Галичині.
 У Буковині панщину скасували у серпні 1848 р., а на Закарпатті вона фактично проіснувала ще 5 років.
 Сервітут - право користуватися чужою власністю; на правах сервітуту селяни користувалися спільно з
поміщиками лісами, луками, пасовиськами і платили за це поміщику
 15 березня 1848 р. – прийняття Конституції. Влада імператора обмежувалася парламентом – рейхстагом.

Головна Руська Рада 1848-1851 рр. (очолив Г. Яхимович)

 Проект про нац.-терит. автономію Східної Галичини
 з 15 травня 1848 р.– газета “Зоря Галицька”
 Видавництво «Галицько-Руська матиця»
 Поновлює укр. символіку (синьо-жовтий прапор)
 Створює власну гвардію стрільців
 У жовтні 1848 р. – у Львові Собор руських учених
 Відкриття у Львівському університеті кафедри укр.мови і літератури (очолив Я.Головацький)
 Будівництво у Львові Народного дому (бібліотеки і музею)
 Слов’янський конгрес у Празі (червень 1848 р.)
У липні 1848 р. розпочав роботу рейхстаг, в якому беруть участь й українці
У 1849 р. активізуються селянські виступи на Буковині під проводом Л.Кобилиці
Початок політичної реакції з метою ліквідації завоювань революції.
1851 р. – ГРР припиняє діяльність.

Наддніпрянська Україна під владою Російської імперії

ІІ половина 19 ст
Скасування кріпацтва у Російській імперії.
Причини скасування:
• Кріпацтво гальмувало розвиток промисловості, торгівлі
• Відсталість
• Поразка у Кримській війні 1853-1856 рр.
• Антифеодальний рух на українських землях
- «Київська козаччина» (1855 р.) – масовий рух селянства Київщини за повернення козацького стану.
- Похід в Таврію за волею 1856 р.
Скасування кріпацтва 1861 р.
Згідно із селянською реформою 1861 року:
 «-» «+»
-Земля передавалася селянським общинам + Скасовано особисту
за викуп. залежність селянина від
- До укладення викупної угоди селяни поміщика;
мусили відпрацьовувати панщину і + Селяни дістали особисту
сплачувати оброк, маючи статус свободу і громадянські права:
тимчасовозобов’язаних. • вступати у шлюб без дозволу
- На Правобережжі селянські наділи поміщика,
збільшили, а стан тимчасовозобов’язаних • укладати договори,
узагалі не вводився, щоб позбавити • торгувати і займатися
польських поміщиків селянської підтримки промислами,
на випадок чергового антиросійського • вступати на службу або до
повстання. навчальних закладів, вільно
- Поміщицьке землеволодіння розпоряджатися своїм
- Селянське малоземелля майном,
- Викупні платежі 49 років!!!! • самостійно виступати в суді.

Наслідки
 Завершився процес формування нових верств суспільства:
 пролетаріату (наймані робітники) та буржуазії (підприємці);
 зростання чисельності інтелігенції (українців лише 1/3);
 найвідоміші українські підприємці Терещенки, Харитоненки, Яхненки, Алчевські;
 більшість населення залишалося бути сільським (лише 13% жило в містах), водночас українці
перетворилися на «селянську націю»
 активна урбанізація (переселення в міста)
 чіткішою стала спеціалізація окремих районів України;
 були поширені різні методи використання землі (оренда, ведення власного господарства);
 підвищилась урожайність сільськогосподарських культур унаслідок використання машин,
вільнонайманої праці, поліпшення структури посівів.
 товаро-грошові відносини ставали домінуючими в господарствах поміщиків та заможних селян;
 Завершився промисловий переворот
 Селянське малоземелля
 Залізничний транспорт (1965 Балта-Одеса)
 Іноземний капітал
 Колоніальний характер економіки
 Концентрація капіталу
 Монополізація економіки
 Кооперативний рух (М. Левицький – «артільний батько» – розвивав кооперативи на Херсонщині)
Модернізація Російської імперії.
Реформи 1860-1870 рр.

• Земська реформа 1864 р.(реформа місцевого самоврядування)

•  У повітах та губерніях обиралися земські управи (земства) –
• місцеві органи влади, які опікувалися школами, лікарнями,
культурою, благоустроєм…;
 До складу земств переважно входили дворяни, буржуазія,
селяни; Міська реформа 1870 р
•  Земства були виборними – елементи демократії Створювалися міські думи
•  На Правобережжі земська реформа була впроваджена 1911 В обранні членів яких
р., оскільки влада побоювалася польського визвольного брали участь усі верстви
руху. міського населення, що
були власниками
нерухомого майна,
сплачували податки.

Судова реформа 1864 р.

• Запроваджено безстановий, незалежний від влади суд;
• Судові засідання ставали публічними;
• Судочинство відбувалося на змагальній основі: прокурор – адвокат;
• Уведено суд присяжних.
 Військова реформа 1862 – 1874 рр. Освітня реформа 1864 р.
• 1874 р. запроваджено загальну військову повинність чоловіків з 20 • Уведено єдину систему
р., які не належали до дворянського стану; початкової освіти;
• Служба скорочувалася до 6-7 років (до реформи забирали на 25 • Створено мережу
років у «мокалі»), особи з вищою освітою служили менше; класичних гімназій та
• Армія переозброювалася за новітніми технологіями, створено реальних училищ (давали
паровий флот; робітничу спеціальність);
• Росія була поділена на 15 військових округів. • Відновлено автономію
університетів.

Суспільно-політичне життя у Наддніпрянській Україні ІІ половина ХІХ ст.

Громадівський рух
І хвиля громадівського руху (1850-60 рр. ХІХ ст.)

1859 р. – перша громада, С- Діяльність:

Петербург  Видання першого українського
Склад: журналу «Основа» – 1861 р.
 В. Білозерський,  Друк творів українських
 М. Костомаров, письменників та вчених.
 П. Куліш,  Виступи за відродження
 Т. Шевченко. української мови.

1861 р. – Українська громада у Києві.

Склад: близько 200 чоловік. Очолював В. Антонович.
Діяльність:
 Доводили що український народ
є окремою нацією.
 Необхідно підвищувати
свідомість українського народжу.
 Організовували недільні школи
для дорослих, здійснювали навчання
українською мовою, створювали
українські підручники.
 Друкували книжки, відкривали
школи, бібліотеки, виступали з лекціями,
видавали газети, журнали.

Валуєвський циркуляр 1863 р.

 Заборона видання українських
книг
 Закриття громад
 Закриття недільних шкіл


Емський указ 1876:

 Не допускати ввозу укр.
книг
 Друкування та видання
укр. книг заборонено
 Арешт Драгоманова та
Чубинського
 Закриття південно-
західного відділу
Російського
географічного
товариства
Михайло Драгоманов
видавав журнал
«Громада» у Женеві

ЗУБО
(Загальноукраїнська
безпартійна організація)
1897 р
 Київ
 Антонович та О.
Кониський
Діяльність:
 видавництво«Вік
»
 Шевченківські
свята, спектаклі,
концерти
 Лекції,
розповсюджували літературу

Народники
 Російська течія
 Особливий розвиток сільської общини
 Терор проти представників влади
 Ходіння в народ
 1881 рік — вбивство російського царя народниками
Робітничий рух
 Збільшення кількості робітників
 Безправне становище, робочий день 12-16 год
 Соціал-демократичні ідеї
 Стайки, марксистські гуртки
Національне відродження кримських татар
Рух молодотурків:
• Відмова від традиційного для татарського суспільства клерикалізму
• Боротьба за підняття рівня освіченості народу
• Боротьба за зміни у традиційній соціальній структурі й статусі жінок
• Виступали за визволення селянської праці від будь-якого гноблення.
Провідник - Ісмаїл Гаспринський:
 Захист прав кримських татар
 Національне відродження
 Обраний міським головою Бахчисарая
 Із 1883 р. почав видавати першу національну газету «Терджиман» кримськотатарською й російською
мовами.

Західна Україна у 2 половині ХІХ ст.

Адміністративні зміни
• У 1867 р. Австрійська імперія стає дуалістичною (подвійною) Австро-Угорською імперією.
• У складі Австрії залишалася Галичина та Буковина;
• у складі Угорщини – Закарпаття.
• Галичина отримала обмежену внутрішню автономію, якою керував намісник, що призначався з числа
польських магнатів
• З 1861 р. у Львові працює Галицький сейм.
Соціально-економічний розвиток
• Аграрно-сировинний край
• Колоніальний характер економіки
• Малоземелля, аграрне перенаселення
• → масова трудова еміграція (до США, Канади, Бразилії, Австралії)
• Соціально-економічний розвиток
• Повільне формування промисловості: 95% підприємств були дрібними.
• Провідні галузі: лісопильна та нафтовидобувна (Дрогобицько-Богуславський нафтовий
район), солеварна
• Панування іноземного капіталу (австр., нім., бельг., канад.)
• Розвиток залізничного транспорту (Львів-Перемишль, 1861)
 • Кооперативний рух
Селянська постачально-збутова кооперація:
Мета: закуповувати і продавати великі партії продуктів без посередників, надавати кредити
• Ефективна форма протидії іноземному капіталу
• «Народна торгівля» (1883), В.Нагірний
Суспільно-політичний рух
Москвофіли
Мета: об’єднати Західноукраїнські землі з Наддніпрянською Україною під владою Росії
Діяльність: політична організація «Руська рада» (1870);
створили «язичіє» – суміш російської, української, польської та церковнослов’янської, яку подавали як
справжню руську мову.
Лідери: Я.Головацький
Народовці (українофіли)
Мета: єдність українських земель, необхідність їх об’єднання; розвиток української мови, культури.
Лідери: Ю. Романчук, К.Климкович, О. Барвінський
• 1861р. –культурно-освітнє товариство «Руська бесіда»
• Ініціатори створення у Львові першого професійного
українського театру (1864 р.)
• у 1868 р. відкрили культурно-освітнє товариство «Просвіта»
• у 1873 р. – Літературне товариство ім. Т. Шевченка (з 1892 р. перейменоване на Наукове товариство ім.
Т. Шевченка) (з 1897 по 1913 рр. очолював М. Грушевський)
• у 1885 р. заснували Народну Раду, яка повинна була продовжувати справу Головної Руської Ради
(очолив Ю. Романчук).
Радикали
• Представники молодої інтелігенції, що вели боротьбу за визволення українського народу від
соціального та національного гніту.
• Сповідували соціалістичні ідеї. Створили перші політичні партії.
• Лідери: І.Франко, М.Павлик, О.Терлецький
«Нова ера» 1892-1894рр. - українсько-австрійсько-польські домовленості кінця ХІХ ст.
Зміст
• Надання українцям місць в Австрійському парламенті та Галицькому сеймі.
• Відкриття трьох українських гімназій.
• Відкриття кафедри української історії (очолив М.Грушевський) у Львівському університеті.
• Розширення сфери використання укр. м. в держ. установах.
• Страхова компанія “Дністер”
• Українцям відкритий доступ до державних посад.
• У 1894 р. «Нова ера» завершилася через невдоволення і поляків, і українців.

Перші політичні партії

Русько-українська радикальна партія (РУРП) 1890 р.

Робітничий рух наприкінці ХІХ ст.

Форми боротьби:
• скарги,
• страйки,
• мітинги
Вимоги:
• соціально-економічні покращення,
• боротьба за виборче право
Результати:
• підвищення зарплати
• скорочення робочого дня до 10-11 годин на добу
• поліпшення умов праці.
• Селянський рух наприкінці ХІХ ст.
• З 90-х рр. ХІХ ст. політизація селянства; висувається вимога щодо національних і політичних (право
вибору) прав українців.
• Результати: посилення політичної активності селянства, зростання його національної самосвідомості.
Галичину з другої половини ХІХ ст. ототожнювали з П’ємонтом – італійським королівством, навколо
якого відбулося об’єднання Італії в середини ХІХ ст.
Особливості національно визвольного руху на Буковині
• Перші національні організації - москвофільські
• Національний рух формувався під впливом Галичини.
• «Буковинська трійця» (Ю.Федькович, С.Воробкевич, Г.Воробкевич)
• У 1875 р. – відкриття Чернівецького університету.
• У 1885 р. – видання української газети «Буковина» (редактор Ю.Федькович)

Особливості національно визвольного руху на Закарпатті

• Повільний темп через економічну відсталість та національні утиски з боку уряду Угорщини.
• Мадяризація
• Панування москвофільства.
• Діяльність «Товариства Св. Василя»

Розвиток культури ХІХ – поч. ХХ ст.

Освіта
 1805 р. – Харківського університету ім. В.Каразіна (заснував В. Каразін)
 1820 р. – в Ніжині гімназії вищих наук, що прирівнювалася до університету.
 1834 р. – Київського університету Святого Володимира (ректор М. Максимович)
 1817 р. – закриття Києво-Могилянської академії.
 1857 р. – створення П. Кулішем української граматики.
Наука
 М. Максимович (видатний науковець, енциклопедист, фольклорист, історик, філолог, етнограф,
ботанік, поет, перший ректор університету Св. Володимира)
 В. Антонович (історик, громадівський рух)
 Д. Бантиш-Каменський «Історія Малої Росії»
 М. Маркевич «Історія Малоросії»
 М.Костомаров (Історик, громадський діяч, засновник Кирило-Мефодіївського
братства, професор Київського у-ту. Історичні драми: «Сава Чалий»,
«Переяславська ніч»…
Математики:
 Т. Осиповський,
 М. Остроградський
В. Каразін - агроном, мететеоролог

Класицизм - орієнтація на античне мистецтво; притаманна простота форм і композиції, звернення до античної
спадщини, оспівування героїв.
Романтизм як реакція на розчарування в Просвітництві. Стверджується неповторність людської особистості,
прагнення свободи і самовдосконалення (основне покликання – вивчення життя народу)
Центр укр. романтизму і нац.-культур. відродження у перші десятиліття 19 ст. – Харків.
 І.Срезневський видав 6 книжок фольклорно-історичної збірки “Запорожская старина”, яка стала
своєрідним маніфестом укр. романтизму.
 Перші фольклорні збірники
 М. Цертелєв («Досвід збирання старовинних малоросійських пісень»),
 М. Максимович («Малоросійські пісні», «Українські народні пісні»)
 П. Гулак-Артемовський (байки («Пан та собака»), ректор Харківського у-ту.
П. Куліш
 Намагався виробити ідеологічну програму для укр. народу
 Твори: «Чорна рада»
Г. Квітка-Основ’яненко
  Основник сучасної прози
 Сатиричні твори: «Шельменко денщик», «Сватання на Гончарівці», «Конотопська відьма»…
Є. Гребінка
 Байкар
 «Малоросійські приказки», «Ніжинський полковник»
 Багато допомагав Т. Шевченку (викуп з неволі)
І. Котляревський
 Видання у 1798 р. «Енеїди»
Т. Шевченко
 «Кобзар», 1840 р. (перше видання)
 «Гайдамаки», 1841 р.
Театр і музика
 І. Котляревський – директор Полтавського театру,
 Г. Квітка-Основ’яненко – директор Харківського театру.
 С. Гулак-Артемовський поставив першу українську оперу «Запорожець за Дунаєм»
 1814 p. – створення першої професійної театральної трупи.
 1818 р. – в Полтавському театрі вперше поставлені п’єси Котляревського «Наталка-Полтавка» і
«Москаль-чарівник»
 Співки-кобзарі та лірники
Архітектура
Переважає класицизм
Садово-паркові комплекси:
 Софіївський парк в Умані
 парк «Олександрія» у м. Біла Церква
Живопис
 Т.Шевченко
 В.Тропінін

Розвиток культури кінець ХІХ – поч. ХХ ст.

І Мєчніков
 Біолог
 Епідеміолог
 Лауреат Нобелівської премії
 Перша бактеріологічна станція в Росії
 Працював разом з М. Гамалією
Михайло Грушевський
 очолив кафедру всесвітньої історії у Львівському університеті
 1897 р. очолив Наукове товариство ім. Шевченка
 «Історія України-Руси»
Агатангел Кримський
 Вільно володів майже шістдесятьма мовами, а також знав всі діалектні
особливості української мови
 Український сходознавець
 Дослідник історії української мови
 Перекладач і фольклорист
 Провів численні дослідження з історії та культури арабських держав
Наука
 І. Пулюй (рентгенівське випромінювання)
 В. Хвойка (археологія, трипільська культура)
 І. Сікорський (багатомоторний літак «Ілля Муромець», «Містер гелікоптер»)
Література та мистецтво
 романтизм,
 з другої половини ХІХ ст. реалізм та натуралізм.
 Микола Лисенко - основоположник української класичної музики. Опера «Різдвяна ніч». Опера
«Тарас Бульба»
Підприємці меценати
 Богдан Ханенко -український колекціонер старовини і творів мистецтва, меценат, підприємець
 Василь Симиренко -український промисловець, інженер-конструктор та технолог у галузі цукроваріння,
визначний меценат української культури, видавець