Побут кіммерійців та

скіфів
 Кіммерійці (ІХ–VІІ ст. до н. е.)

Наприкінці ІІ тис. до н.е. з

індоєвропейської спільноти
виділилося плем’я кіммерійців.
Це перший народ, що проживав
на території України, про який
згадується у письмових
джерелах – «Одіссеї» Гомера.
Найбільше і найдостовірніше
розповів про кіммерійців
грецький історик V ст. до н.е.
Геродот.
 Кіммерійці (ІХ–VІІ ст. до н. е.)

Археологи знаходять речові

пам’ятки кіммерійців у
Північному Причорномор’ї, на
Північному Кавказі, у Поволжі, на
нижній течії Дністра та Дунаю.
Кіммерійці були іраномовними.
Ранні кіммерійці вели осілий
спосіб життя. Пізніше, у зв’язку з
настанням посушливого клімату,
вони стали кочовим народом і
розводили в основному коней,
на яких вчилися їздити верхи.
 Кіммерійці (ІХ–VІІ ст. до н. е.)

Племена кіммерійців об’

єднувалися у великі союзи
племен, які очолював цар-вождь.
Поселення кіммерійців були
тимчасовими, в основному –
табори, зимівники. Але вони
мали свої кузні і ковалів, які
виготовляли залізні та сталеві
мечі і кинджали, найкращі на той
час у Стародавньому Світі.
 Кіммерійці (ІХ–VІІ ст. до н. е.)

Їхні майстри виготовляли

кінські вудила, наконечники
стріл, прикраси. Вони мали
високий рівень розвитку
керамічного виробництва.
Особливо гарними були кубки з
лощеною поверхнею,
прикрашені геометричним
орнаментом. Дуже красивими
були у них прикраси, зроблені з
напівкоштовного каміння.
 Кіммерійці (ІХ–VІІ ст. до н. е.)
Кіммерійському мистецтву
були притаманні геометричні
мотиви: спіралі, кільця,
хрестоподібні, прямокутні та
ромбоподібні фігури, лунниці,
розетки, меандри. Для
виготовлення металевих прикрас
майстри застосовували різні
технічні прийоми: лиття по
восковій моделі, ковку, тиснення,
різьблення та пайку. Деякі
предмети інкрустовані скляними
вставками, які посилювали
враження декоративної
завершеності.
 Кіммерійці (ІХ–VІІ ст. до н. е.)
Збереглися до наших днів
зроблені кіммерійцями кам’яні
могильні плити із зображенням
людей.
Знатних людей ховали у
великих курганах. Були чоловічі
й жіночі поховання. У чоловічі
поховання клали кинджали,
вуздечки, набір наконечників
для стріл, кам’яні бруски,
жертовну їжу, коня. У жіночі
поховання клали золоті та
бронзові кільця, скляне і золоте
намисто, глиняний посуд.
 Скіфи (VІІ–ІІІ ст. до н. е.)
В VII ст. до н. е. на території України з’
явилися давньоіранські племена
скіфів, які витіснили кіммерійців та
підкорили місцеві племена.
За свідченнями Геродота, скіфи
поділялися на декілька основних
племен, які заселяли окремі території
і мали різне політичне становище:
•царські скіфи, які жили між Дніпром
та Доном і займали панівні позиції
•скіфи-кочовики, що жили в
Причорноморських степах;
•скіфи-хлібороби (землероби)
проживали в лісостепу на лівому
березі Дніпра;
•скіфи-орачі заселяли територію над
річкою Буг, між Дніпром і Дністром.
 Скіфи (VІІ–ІІІ ст. до н. е.)
Царські скіфи та скіфи-кочівники
панували над іншими племенами.
Скіфи-кочівники випасали худобу,
тому перекочовували зі своїми
стадами з місця на місце, залежно від
пасовиськ. Така господарська
діяльність впливала на їх побут.
Житлом служили вози з шатрами.
Харчувалися скіфи-кочівники
переважно м’ясом, сиром і молоком. З
Греції привозили вино, а хліб
добували у вигляді данини від інших
племен, що проживали на території
нинішньої України. Поширеним було і
полювання.
 Скіфи (VІІ–ІІІ ст. до н. е.)

Скіфи-хлібороби вели осілий

спосіб життя, сіяли пшеницю,
просо, ячмінь, коноплі,
висаджували цибулю, часник. Свої
продукти вони продавали
грецьким колоніям. Розвивалися
садівництво та різні промисли,
ремесла, особливо обробка
чорних і кольорових металів,
бронзи. У скіфів було розвинуте
гончарство. Свій посуд вони
виробляли вже на гончарному
крузі.
 Скіфи (VІІ–ІІІ ст. до н. е.)

Знали скіфи і ювелірну справу.

Унікальні ювелірні вироби із
золота і срібла знайдені в
розкопаних археологами курганах
(могилах). Скіфи вели постійні
війни. Вони були чудовими
вершниками. Основною зброєю
був складний скіфський лук,
відомий своєю дальнобійністю.
Користувалися також списами,
дротиками, сокирами, кинджалами
і короткими мечами
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!