Суспільне та господарське

життя . Духовний світ давніх

слов’ян

Терешко Л.Б
 Мета: охарактеризувати суспільне життя, заняття, побут і духовне життя давніх
слов’ян; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки,
коментувати тексти писемних історичних джерел та відповідати на запитання до них;
навички роботи з історичною картою; виховувати зацікавленість до вивчення теми.
План

 1.Суспільне життя давніх слов’ян

 2. Господарське життя давніх
слов’ян
 3.Духовний світ
 Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних
знань учнів.

 - Хто такі слов’яни?

 - Як римські вчені називали слов’ян?
 - Які 3 гілки слов’ян існують?
 - До якої гілки слов’ян належать українці?
1.Суспільне життя давніх слов’ян
 Поселення давніх слов’ян
розташовувалися групами на
близькій відстані одне від одного
на схилах річок.
Общинний устрій

Родова община

Сусідська община

Плем'я, союзи племен

 • Племена
Плем’ очолювали обрані
я громадою вожді.
Саме він мав
верховну владу.
 Князь
(вождь племені)

Віче (народні
збори)
Рада старійшин
(ухвалювали
Військо племені найважливіші
рішення)

Родові общини
племені і їх
старійшини
 перерозподіл
надлишку
продукції

організація
оборони під час
воєн

спорядження
військових
дружин

слов'янський вождь
 РОБОТА ІЗ ІСТОРИЧНИМ ДЖЕРЕЛОМ:

Згадує про такі ради візантійський історик 6 ст.

Прокопій Кесарійський: «Ці племена, склавини й анти, не підлягають одній

людині, - з давніх-давен живуть у демократії, тому про все, що для них корисне чи
шкідливе, вони обмірковують спільно. І майже в усьому іншому обидва варварські
народи здавна живуть однаково».
 Коли з’являлася потреба боронитися від сильного ворога, слов’янські
племена об’єднувалися у великі військові союзи. Прикладом такого союзу
може бути антське об’єднання.
 Утворення великих союзів племен свідчить про такий рівень суспільних
відносин, що передує державі. Отже, давні слов’яни в 5-7 ст. наблизилися до
створення держави.
 На переддержавний рівень суспільства в давніх
слов’ян указує й те, як вони облаштовували свої
поселення. Менші з поселень скупчувалися
навколо більших - своєрідних племінних центрів.
 Останні були й ремісничими осередками. Згодом
такі великі поселення перетворювалися на
укріплені городища.

 Залишки великого слов’янського міжплемінного

центру археологи знайшли, приміром, на Волині - це
Зимненське городище.
Завдання 1.

 Складіть словничок з 3-4 слів, які

можна використати в розповіді про
суспільне життя давніх слов’ян.
Запишіть тлумачення до кожного.
2. Господарське життя давніх слов’ян
 Як відомо, слов’янські поселення VI–IX ст.
розміщувалися переважно на похилих південних або
східних схилах перших надзаплавних терас великих
річок, їхніх приток, невеликих струмків, водоймищ
поруч із джерелами питної води, в оточенні зручних
для землеробства й випасу худоби земель
Житла давніх  Основним матеріалом, що служив східним
слов’ян слов'янам для будівництва будинків, було
дерево (навіть зараз часто будинки будують
саме з цього матеріалу). До вибору дерева
наші предки підходили з особливим
трепетом, не кожне дерево могло бути
використано для зведення будинку, існував
ряд заборонених дерев. священні дерева;
старі і молоді дерева; прокляті дерева.
 Місце, на якому буде стояти будинок, мало за
всіма ознаками бути сприятливим:
 Не можна будувати на місці, де була дорога;
 Де була баня;
 На спірній ділянці землі;
 На місці поховання;
 Де пролилася людська кров, було когось убито;
 На місці, де раніше стояв будинок, який згорів (в
якому хворіли люди і так далі).
Щасливим же вважалося місце обжите, де лягає
худоба відпочивати, де проходили шляхи мурашок
– це вважалось за символ родючості.
 Дуже велике значення для щасливої новобудови мав також час її закладання. Зазвичай
найкращими днями для цього були весняні та літні. Якщо закласти хату на новий місяць, то
в хаті буде завжди достаток.
 Серед тижня найбільш сприятливими днями вважались вівторок, четвер, п’ятниця і субота. Під
час закладання хати існував ще своєрідний архаїчний обряд – відкуп. Колись у давнину для
зміцнення хати люди приносили жертви, спочатку людські, потім їх замінили на тварин, черепи
тварин, а ще пізніше було вже достатньо рослин чи дрібних грошей. Це закладалось у замки
до першого вінця нового зрубу.
 Землеробство та
скотарство

Ремесло
Заняття
слов'ян

Полювання
та
Бортництво рибальство
  Давні слов’яни жили із землеробства та осілого
скотарства.
 Вони вирощували просо, ячмінь, пшеницю,
жито, овес, льон і коноплі, віддаючи перевагу
ярим сортам. Сіяти озимину навчилися в другій
половині 1 тисячоліття. З городини знали горох,
ріпу, редьку, цибулю й часник.

ро б с т во 
Зе мле Довгий час панівною в землеробстві була
перелогова система. На Поліссі для обробітку
ґрунту застосовували ще підсіку, спосіб, коли для
збільшення площі орних земель вирізали й
випалювали ділянку лісу.
 Перелогова система

 Коли поле обробляли і

засівали аж до виснаження
землі, а потім воно
відпочивало до
Кожне з полів рік
відновлення родючості.
перебувало під паром, в той Використовувалося
час як два інших засівалися
зерновими культурами. двопілля і трипілля
Трипілля зникло після того,
як виявилося, що конюшина
збагачує грунт і пар зовсім
не обов'язковий.
 
 
 
 
 
 
  З тварин розводили велику рогату худобу,
кіз, овець, свиней. Помічниками в
і н ші слов’янських господарствах були воли та
т во т а коні.
и н н и ц в
Тв а р м и с л і
п р о
види
 Живучи поміж лісів, у краю річок та озер, слов’яни не нехтували тисячолітнім
мисливським і рибальським досвідом.
 Полювали не лише для того, щоб здобути додаткові харчі, а й заради хутра - чи
не найціннішого товару, що його слов’яни збували сусіднім народам.

БОРТНИЦТВО-збір меду диких бджіл

 З-поміж ремесел особливого розвитку досягли ливарна
справа й ковальство. Особливо шанували майстрів-ювелірів.
У Подніпров’ї знайдено велику кількість прикрас,
виготовлених в унікальній техніці виїмчастої емалі.
  Розквіт гончарного виробництва припав на наших
землях на 3-4 ст. - на часи черняхівської культури.
 До тієї пори археологи відносять знахідки близько 50
гончарних майстерень, де виготовляли різноманітний
посуд: кухонні горщики та посудини для зберігання
припасів, а також миски, глечики, кухлі, келихи,
триручні вази.
 Уся черняхівська кераміка мала особливий сірий - від
світлого до темного - колір та оздоблювалася
вишуканими орнаментами й різноманітними
зображеннями.
 Раптовий злет гончарного виробництва був пов’язаний із
контактами слов’ян з іншими народами, зокрема
вихідцями з римських придунайських провінцій, від яких
і було запозичено досконалу технологію.
Під час Великого
переселення народів
гончарство занепало.
Аж до 10-11 ст. слов’яни
виготовляли ліпний посуд.
  Черняхівська археологічна культура (3-4
ст.), охоплювала землі між Прип’яттю
й Десною на півночі та Чорним морем
і Дунаєм на півдні.

Глечик із сільськогосподарським календарем. 4 ст,.,

черняхівська культура.
 Торгівля
 Торгівля у східних слов'ян розвивалася слабко.
Проте у VIII ст. їй дали поштовх купці зі Сходу й
зокрема араби-мусульмани, що стали проникати у
східнослов'янські землі.
 В обмін на дорогоцінні метали, тонкі сукна,
ювелірні вироби східні слов'яни могли
запропонувати традиційні плоди своєї землі: мед,
віск, хутра, а також рабів. Останній товар араби
цінили над усе. Торгівля ця процвітала
наприкінці VIII ст.
Працюймо самостійно.
Завдання 2.

 Використовуючи подані рядки слів, сформулюйте речення, які характеризують

господарське життя та заняття давніх слов’ян.
 Велика рогата худоба, кози, вівці, свині
 - Горох, ріпа, редька, цибуля й часник
 - Ливарна справа й ковальство
 - Посуд, вироби зі скла, бронзи, срібла й золота, вина, олія
 - Просо, ячмінь, пшениця, жито, овес, льон і конопля
 - Хутро, мед, віск, шкури, зерно.
•Використовуючи подані ілюстрації, сформулюйте речення, які характеризують
господарське життя та заняття давніх слов’ян.

– … (тварини, яких розводили давні слов’яни).

– … (рослини, які вирощували давні слов’яни).

- … (продукти, якими торгували давні слов’яни).

– … (вироби, що виготовляли давні слов’яни).

 3.Духовне життя

Давні слов’яни були язичниками. ПРИГАДАЙТЕ

ХТО ЦЕ???
Оскільки за тих часів венеди, анти, склавини ще не
мали власної писемності, свідчень про їхні вірування
майже не збереглися.
Щоправда, зусиллями вчених різних галузей знань
дещо з давньослов’янської міфології таки відновили.
Цій справі прислужилися й археологічні знахідки.
ПРИГАДАЙТЕ, що таке археологія???
 Звідки вам відомі ці персонажі?
 На вашу думку, чи справжні вони, чи
вигадані.
 Сьогодні ми з вами поговоримо про те, чи
дійсно слов’яни вірили в вищезгаданих
героїв, яким богам поклонялися,.
Давні слов’яни мали святилища – капища
(ВИВЧІТЬ ТЕРМІН).
Це були кам’яні вимостки або заглиблення в землі.
Більшість із них стояла просто неба, у центрі
розташовувалися жертовники та масивний стовп, на
якому височів ідол. На святилищах-
капищах порядкували служителі язичницьких обрядів
- волхви, їх вважали знавцями таємниць природи,
посередниками в спілкуванні з богами;
волхви, за уявленнями слов’ян, були наділені
надприродними силами й здібностями.
 Для поклоніння богам слов'яни будували капища. По його межах ставились ідоли
(дерев'яні зображення богів).
В капищах слов'яни приносили жертви, здійснювали обряди, просили богів про милість і
покровительство, давали клятви,
влаштовували ритуальні бенкети.
Волхви-слов'янське жрецтво, служителі
язичницького культу.
 Русичі «на цьому острові, —
пише візантійський імператор,
здійснюють свої
жертвоприношення, так як там
росте великий дуб.
Вони приносять в жертву
живих півнів, кругом втикають
стріли, а інші (приносять)
шматки хліба, м'ясо, і що має
кожний, як вимагає їх звичай.
З приводу півнів вони кидають
жереб — зарізати їх (в
жертву), чи з'їсти, чи пустити
живими».
Східні слов'яни-язичники, на відміну від деяких
сусідніх народів, не приносили людські жертви
своїм ідолам.
  Давні слов’яни, що проживали на
території України, поклонялися
божествам, пов’язаним з рільництвом і
скотарством.
 Джерела розповідають про
верховного бога (бога сонця) -
Даждьбога.

Найбільше звернень до Дажбога було пов'язано з

хліборобськими обрядами. Дажбогу поклонялися
і його вшановували подніпровські слов'янські
племена - поляни.
До наших днів у новорічних обрядах дожив бог
життя Дідух - це Дух поля, живий дух.
Пізніше символом Дажбога стала квітка
соняшника, яка реагує на рух сонця по небосхилу,
повертаючи за ним свою голівку.
 Бог неба-Сварог
Сварог – «той, що ходить по небу», старший
син Роду.
Він є небесним ковалем, що викував Світ,
покровителем ковальства та ковалів, а також
опікун ремесла.
Населив Землю різними істотами, створив
перших людей, став покровителем шлюбу та
родини.
Є винахідником плуга та жорен, навчив людей
молоти зерно та пекти хліб.

Батько українського олімпу, саме від нього походять інші

боги -
Сварожичі.
 Лада - божественна супутниця
Сварога
 У людському розумінні це все
світле, добре, що об'єднує між
собою людей. Вона дає лад і
гармонію між чоловіком і
жінкою.
 Перун - син Сварога і Лади.
 Бог зброї. Володар блискавок і грому.
 За уявленнями, він їздив по небу на вогненній
колісниці, запряженій крилатими вогнистими
кіньми.
 На зиму замикав небо і засинав, а навесні
зозуля, прилетівши з вирію, будила Перуна від
зимового сну, і він одмикав небо, пускав на
землю тепло, і все знову оживало.

Перун, вважалось, на всіх наводить страх,

метаючи свої вогняні стріли в демонів, лихих
людей.
У деяких областях України дотепер збереглося
давнє прокляття "Бодай тебе Перун побив!"
Злі сили бояться грому й шукають собі
порятунку під деревами, тому там не слід там
ховатися, щоб ненароком не постраждати
разом з ними.
Світовит - Шанувався у них як
Бог війни, сонця й вогню.
 Світовит — дослівно «світло, що витає в повітрі»,
тобто духовний вогонь, світло та святість одночасно.
Бог - покровитель худоби, родючості
та добробуту Beлес.

 Макоша-богиня
ткацтва
Ярило - Бог весняної родючості,
літнього розквіту творчих сил
природи, дітонародження.
Ярило - яр, ярий - означає сильний,
завзятий, весняний, гнівний.
Перші свята Ярила відзначають
навесні, коли він пробуджується, а
влітку відбувається символічний
похорон Ярила, відомий під назвою
похорон Кострубонька.
Жінки з жартами ховали опудало
Ярила (Коструба), який завмирав на
зиму, щоб навесні знову пробудитися.
Стрибог - Бог вітру (вихору, бурі),
точніше, дід і володар вітрів. Його
атрибути - лук і стріли.

За переказами, Стрибог народився на

початку часів з подиху Бога Рода. Разом зі
Сварогом та Сварожичами переміг Чорного
змія.
Допомагав Перуну в його боротьбі зі
Скіпером – звіром, а Хорсу – в боротьбі з
Місяцем.

Головні храми Стрибогу знаходились на

морських островах, поблизу витоків рік, де
часто зупинялись торгові кораблі. Перед
виходом у відкрите море купці приносили
Стрибогу багаті дари.
 Поклонялися наші предки
духам: лісовикам, водяникам,
домовикам тощо.
 Вірили в надприродну силу
русалок, берегинь, вовкулак…
 МАВКА – різновид русалок, що
живуть у лісах і символізують душі
померлих дітей, які після смерті
постають у вигляді молодих
красивих дівчат, котрі танцями і
співами заманюють у ліс молодх
парубків і залоскочують їх або
стинають їм голови 

РУСАЛКА ПОЛЬОВА (
Поляниця)  – дух, що
уособлює мрії про волю,
Русалки — це істоти слов'янської міфології, що є дівами незалежність, гордість.
прісних та солоних вод. Вони — дівчата-утоплениці. Походить з дівчини, яку
Серед русалок є й Лоскотниці – це душі дівчат, що померли розтерзали дикі звірі або яка
зимою; вони з’являються на полях і до смерті залоскочують повісилася. Гуцули називають
дівчат і хлопців, якщо ті потрапляють до них. її Повітрулею.
Потерчата -   мертвонароджені діти (викидні) отримували назву
“потерчата” У “Лісовій пісні” Потерчатами названі двоє дітей (мабуть
близнюків), але вже байстрюків (безбатченків), яких умертвила мати.
Тому Потерчата неприхильні до представників чоловічої статі.
ВОДЯНИК - це злий дух, втілення водної стихії як негативного й
небезпечного явища.
Водяник найчастіше мав вигляд старого діда, покритого
водоростями, з довгою бородою і хвостом. Міг перевтілюватися у
різні істоти —дитину, козла, собаку, качура, рибу тощо.
Вважалося, що його володіння обмежувалися водоймищем. 
Лісовик — малий, бородатий дідок, меткий рухами, поважний
обличчям. У брунатному вбранні барви кори, у волохатій
шапці з куниці бачила Лісовика Леся Українка, у «Лісовій
пісні».
Лісовик збиває людей з дороги, усіляко шкодить їм. Якщо людина хоче
нашкодити лісу, то лісовик закрутить стежки так, що людина не вийде
ніколи звітси, або попросить інших мешканців лісу скоїти зле.
ПЕРЕЛЕСНИК - (летавиць) — різновид злого духу
, що, як зірка, падає з неба та відвідує людей,
прибираючи вигляд рідних, близьких.
Вірили, що його
можна «дістати» з
великої туги за
покійною
людиною.
Вигнати
перелесника з
хати, де він
оселився, дуже
важко.
ЗЛИДНІ
ДЕ ЛИШЕ ВОНИ ОСЕЛЯЮТЬСЯ, ТАМ ПАНУЮЮТЬ ЗЛИДНІ.
ПОЗБУТИСЯ ЇХДУЖЕ ВАЖКО.
Завдання 3.

Назвіть богів та сили природи, яким

поклонялися давні слов’яни.
 Розгляньте зображення та заповніть схему у зошиті
 Історичний диктант
1) Хто перший написав про давніх
слов’ян? (Пліній, Птолемей, Тацит)
2) Хто відкрив зарубинецьку та
черняхівську культури? (В. Хвойко)
Вставте пропущені слова.
3) Що було головним заняттям слов’ян?
Перші писемні згадки про слов’ян
(Землеробство)
містяться у творах римських авторів —
4) Які ремесла були характерні для
... (Плінія Старшого, Тацита,
давніх слов’ян? (Гончарство, ковальство,
Птолемея), які називали їх ...
ткацтво)
(венедами). Археологічною
5) Як називався збір меду диких бджіл?
відповідністю їм була ...
(Бортництво)
(зарубинецька) культура, яку
6) Як називалися племена зарубинецької
змінила ... (черняхівська) культура.
культури? (Венеди)
Основним заняттям слов’ян було ...
7) Які системи землеробства
(землеробство), у лісових районах була
використовували давні слов’яни?
... (підсічна) система, а в степових
(Підсічну та перелогову)
— ... (переліг). Вони розводили худобу:
8) Кому належала вища влада в
... (коней, свиней та ін.); розвивалися й
слов’янських племенах? (Віче)
промисли: ... (мисливство,
9) Як називалися слов’янські вірування?
рибальство); певну роль відігравало ...
(Язичництво)
(бортництво) — збір меду диких
10) Що будували давні слов’яни для
бджіл. Існувало в давніх слов’ян і
захисту від кочовиків? («Змієві вали»)
ремесло — ... (ковальство, гончарство,
ткацтво).
Домашнє завдання

Прочитати параграф 56, Виконайте

творчий проєкт намалювати малюнок
«Один день із життя давніх слов'ян», зняти
відео розповідь на дану тему до малюнку.