КУЛЬТУРА НАЦІОНАЛЬНОЇ

МЕНШИНИ ЄВРЕЇВ В УКРАЇНА

Виконала Мироненко Маргарита УЕ-21
 Етнічне походження та мовна група
Є дві гіпотези виникнення єврейського народу.

Рейнська
◦ У самого єврейського народу
найпопулярнішою версією походження
європейського єврейства залишається рейнська
гіпотеза. Її прихильники вважають, що після
того, як у VII ст. їхні предки залишили Святу
землю через мусульманське завоювання,
основна маса переселенців осіла в Рейнській
області. Потім, на початку XV ст., приблизно 50
тисяч юдеїв вирушили на схід, де змогли
зберегти ендогамію і, попри війни,
переслідування, економічні труднощі та
стихійні лиха.
Хозарська
◦ Інша (хозарська) гіпотеза стверджує, що євреї
походять від хозарів — конгломерату
тюркських та іранських племен із субстратом
месопотамських і греко-римських євреїв.
Вони створили державу Хозарський каганат
на території сучасних півдня Росії, півночі
Грузії та сходу України й навернулися в
юдаїзм у VII—IX століттях. Після розгрому
хозарів руссю в X ст. й остаточного зникнення
Хозарії з лиця землі в XIII ст. деякі групи
юдео-хозар утекли до Східної Європи.

Найпоширенішою мовою у євреїв є іври́т (староєвре́йська мо́ва) — єврейська (гебрейська) мова з групи
семітських; державна мова у сучасному Ізраїлі. На письмі застосовується староєврейська абетка.
 Як з’явились в Україні
Євреї з'явилися в Україні ще за часів Київської Русі. Прибули вони з кримських
і грецьких колоній та хозарських областей. В XV—XVI ст. чимало євреїв
пересилилося в Україну з Польщі. На території Російської імперії євреям
дозволяли проживати лише у містах і невеликих містечках, де вони у багатьох
випадках кількісно переважали населення інших етнічних груп. Особливо
багато євреїв було у міських поселеннях Волині, Галичини і Поділля.
У свій час царський уряд встановив так звану лінію осілості, східніше від якої
постійне проживання євреїв заборонялося. В Україні ця межа проходила
вздовж Дніпра з деяким відхиленням на схід. У зв'язку з цим багато євреїв
«вихрещувались», тобто міняли віру з юдейської на християнську, змінювали
прізвища на «благозвучніші». Незважаючи на національні утиски царського та
австро-угорського режимів, євреї до часу встановлення радянської влади
займали міцні економічні позиції.
 Сучасне розселення
Сучасне розселення євреїв в Україні характеризують матеріали
Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Їх чисельність
постійно скорочується: якщо в 1926 р. в Україні проживало 2.7 млн
громадян єврейської національності, то 1989 р. — 486.3 тис. осіб, то
в 2001 р. — 103.6 тис. осіб. Зменшення кількості громадян цієї
національності пов'язано із масовим знищенням їх окупаційною
німецькою владою в роки Другої світової війни та їх еміграцією до
Ізраїлю й в інші країни. Зараз 99.2 % усіх євреїв проживає у міських
поселеннях України і тільки 0.8 % — у сільській місцевості.
Найбільша кількість євреїв проживала в м. Києві, Одеській,
Дніпропетровській, Харківській, Донецькій, Вінницькій,
Житомирській, Чернівецькій областях, АР Крим. Зараз в Україні
працює товариство єврейської культури, відновлюються єврейські
національні школи, синагоги, видаються газети мовою ідиш.
 Особливості національно костюму
Традиційна одяг євреїв дуже колоритна і виділяє представників цієї нації з
натовпу. Протягом довгих століть вигнання євреї прагнули відрізнятися
своїм зовнішнім виглядом від їх оточення. Та й у наш час значна частина
релігійного єврейства в Ізраїлі, США та інших країнах продовжують
наполегливо триматися за свій традиційний єврейський одяг.
Як виглядає національний костюм євреїв?
◦ Чорні сюртуки, капелюхи, пояси – ці предмети єврейського костюма стали
«візитною карткою» цього іудея. Трохи менш відома ярмулка – кругла
шапочка. Традиційна одяг став більш стриманим, багато уваги
приділялося деталей і того, щоб наряд підкреслював релігійність людини і
його приналежність до певної громади. В національній єврейської одязі
переважають нейтральні тони. Основний з них – чорний. Взимку також
носили вбрання коричневого чи синього кольору. Влітку в одязі домінував
білий колір.
Особливості національного костюму
Традиційний чоловічий костюм складається з простого чорного сюртука і накидки.
Відмінна риса цієї накидки в тому, що вона, хоч і виглядає, як верхній одяг, але носити не
тільки на поверхні, але і під сорочку. Головне, щоб кисті розташовувалися поверх штанів.
Кожен єврей свій традиційний наряд доповнює головним убором. Іноді їх буває навіть
кілька відразу – ярмулка і поверх неї «каскет» або ж «дашек». «Каскети» зовнішнім
виглядом нагадують кепки старого фасону. У повсякденному житті частиною
традиційного єврейського костюма є чорна капелюх. Цей лаконічний головний убір,
незважаючи на уявну простоту, дуже багато може розповісти про свого власника.
Жіночий національний костюм складається з сукні або блузи з спідницею і фартуха.
Фартух виконував не тільки функцію захисту від побутової бруду, але і охороняв від
пристріту. Сукні жінок старої віри були довгими і прикрашені ручною вишивкою або
мереживом. Руки приховували за довгими рукавами, звужуються до зап’ясть. У такій
сукні був також воріт стійка, прикрашений мереживом і щільно обхоплює шию.
Щільним кільцем талію обхоплював і шкіряний пояс.
 Особливості національної кухні
Єврейська кухня, на відміну від багатьох інших, підпорядкована суворим релігійним правилам. Так,
згідно із законом суворо заборонено поєднувати м'ясні та молочні продукти, вживати свинину,
верблюжатину, м'ясо зайця, а також комах, земноводних і плазунів. Кошерним вважається тільки
поєднання м’яса таких тварин як корова, коза, вівця, жирафа, лось. Дозволяється вживати м'ясо птахів
- гусей, курей, індиків, перепілок, качок. Забій тварин здійснюється також за особливими правилами.
Що стосується риби, вона м'ясом не рахується; кошерна риба повинна мати луску і плавники. Перед
приготуванням продукти ретельно оглядаються - вони не повинні мати ніяких дефектів. Варто також
відзначити, що традиційна єврейська кухня ділиться на ашкеназьку і сефардску. Євреї, які
проживають в Європі, дотримуються традицій першої, в той час як євреї Близького Сходу - другої.
Найпопулярніші страви: фарширована риба, помідори, фаршировані грибами,
Обрядовість
Йом кіпур (судний день) — головне свято в іудаїзмі. Як й інші свята, тісно
пов'язане з культом Ягве. У цей день Бог визначає долю кожної людини на
майбутній рік. Віруючі повинні тоді бу­ти особливо покірними і
смиренними, каятися в гріхах і просити у Бога прощення. Це свято є
своєрідним розвит­ком давньоєврейського магічного обряду очищення.
Тоді давні євреї-скотарі, святкуючи козлоподібного духа пус­телі Азазела,
приносили в жертву двох козлів — одного бо­гові Ягве, а другого Азазелу.
Першого козла вбивали і спа­лювали, а на другого, так званого "козла
відпущення", скидали всі нечистоти, які збирали в тирлі (стійбищі), а
разом з ними горе і нещастя. Після цього козла виводили в пустелю, щоб
його розірвали та з'їли хижаки — він на­чебто діставався Азазелу. З часом
цей обряд став святом відпущення гріхів. Тепер віруючі приносять в
жертву за чоловіка білого півня, а за жінку — курку, які начебто бе­руть на
себе гріхи, платячи за це життям.
Взаємодіносини
Розповідаючи про євреїв неможливо не згадати про страшні події Голокосту, які відбувалися в
Україні. Німецька окупація України під час Другої світової війни була трагедією для українських
євреїв. В межах Радянського Союзу 2,5 з 4,8 мільйонів євреїв були знищені. У Києві 35000 євреїв
було вбито в Бабиному Яру. Масове вбивство євреїв здійснювалося всюди в Україні в 1942–1944
роках. На території Української РСР було знищено майже чверть від усіх загиблих євреїв Європи.
Близько 4000 євреїв брали участь у партизанському спротиві на території України.
За винятком окремих злочинців і тих, хто співпрацював з німцями, українське населення не брало
широкої участі у цих вбивствах. Переважна більшість українців боролася з німецькими окупантами
у лавах Червоної Армії, у партизанських загонах і у загонах УПА. Незважаючи на покарання
смертю за допомогу євреям, багато українців, зокрема митрополит Андрій Шептицький та родина
головнокомандувача УПА Романа Шухевича, намагалися сховати євреїв.
 Культурні діячі
Шимон Редліх - представник єврейської спільноти
в Україні, історик, нині відомий у світі фахівець з
історії євреїв у Східній Європі, викладач
університету Бен-Гуріон в Ізраїлі написав книгу, яку
презентував і в Києві - «Разом і нарізно в
Бережанах”. “Разом і нарізно в Бережанах” – це не
просто історія українсько-єврейсько-польських
стосунків першої половини минулого століття,
прожита й проаналізована автором. Це ще й книга,
яка вмістила у собі несподівано-очікуваний погляд
на таку історію, книга актуальних питань, на котрі
можна відповісти, тільки зламавши історичні та
моральні стереотипи минулого.
Шолом-Алейхем — єврейський письменник,
драматург, один з основоположників сучасної
художньої літератури мовою їдиш. Також писав свої
твори івритом і російською. Життя митця було тісно
пов'язане з Україною. Поява Шолом-Алейхема
знаменувала нову сторінку в розвитку новітньої
прози мовою їдиш. Творчість письменника
забарвлена українським колоритом, у творах подано
описи української природи, використано українську
лексику, фольклор. Більшість подій, про які пише
Шолом-Алейхем, відбуваються в Україні.
 Культурні діячі
Грицько Кернеренко (справжнє ім'я — Гірш бен Борух, Григорій Борисович Кернер)
— український письменник, поет та перекладач єврейського походження, який
вважається засновником українсько-єврейської літературної традиції. Літературна
спадщина Грицька Кернеренка становить кількасот віршів, поетичних перекладів,
кілька коротких оповідань і казок, та одна п'єса.
Ось деілька його збірок: «Правдива казка». Оповідання (1886); «Невеличкий збірник
творів Грицька Керненка» (1890); «Щетинник. З народного життя». Поема (1892);
«В досужий час. Лірна поезія». Поезії (1896); «Цілюще зілля». Оповідання (1904);
«Менти натхнення». Збірник творів (1910)
Також Грицько Керненко присвятив пам'яті Тараса Шевченка кілька своїх віршів
(«Роковини смерті Шевченка» (1890), «Пам'яті Шевченка» (1909).
 Джерела
◦ https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%
BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B8_
%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96#%D0%84%D0%B2%D1
%80%D0%B5%D1%97
◦ https://ukrainer.net/yevreyi/
◦ https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D1%80%D0%B8%D1%82
◦ https://kirpi4ik.com.ua/lyudi-v-chornomu-abo-divovizhna-istoriya-pro-kostyumi-yevre%D1%97v/
◦ http://www.tureizahav.lviv.ua/ua/statti/zakony-evrejskoji-povedinky/zakony-pro-evrejskyj-odjag.html
◦ https://travelfrog.com.ua/ua/novosti-ua/shchodennyk-mandrivnyka/276-osoblivosti-evrejskoji-kukhni/
◦ https://buklib.net/books/32436/
◦ https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82-%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%
B0
◦ https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%9
4%D0%B2%D1%80%D0%B5%D1%97%D0%B2_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D
1%97%D0%BD%D1%96
Дякую за увагу!