Записати тему в зошит

Верстви та станові групи Київської

Русі відповідно до щаблів
соціальної піраміди
Князі

Бояри Дружинники Духівництво Купці

Смерди

Челядь

Холопи
 Основні заняття

рільництво - тваринництво
вирощування
польових культур
як галузь
сільського Сільське
господарства.
господарство Записати
таблицю
в зошит

Допоміжні заняття

промисли:
городництво садівництво полювання,
рибальство,
бортництво
 •Застосування плуга
•поширення дво- та трипільної
системи сівозміни в сільському
господарстві
•розширення посівів пшениці, жита,
проса, вівса, льону).
•Використання як тяглової сили
волів; залучення до процесу
оранки від кінця XI ст. коней.

Записати в зошит
 Основні культури, які вирощували:
пшениця, жито, ріпа,просо, овес, льон.

Значне поширення городництва та садівництва.

Важливу роль в сільському господарстві відігравало
тваринництво – приселищне.
На Правобережжі вирощували велику рогату худобу, а на
Лівобережжі – свиней.
 Ремесла

Понад 60

Найбільш поширені Домашні ремесла

металообробка
ткацтво
гончарне
ювелірне прядіння
ковальство плетіння
деревообробне вишивання
шкіряне шиття (кравецтво)
склоробство лагодження взуття(шевство)
Керамічне
Обробка кістки
Записати в зошит
Провідна галузь — чорна металургія.
Записати в зошит
Вмілі майстри вірізували посуд із деревини: миски,
ложки, ковші. Їх прикрашали чудернацькими
орнаментами, на яких можна було розгледіти
заморських птахів та рослин.
Розвиток ювелірного ремесла (використання
різних технологій виготовлення ювелірних
виробів: чернь, зернь, скань, емаль).
Торгівля.
Україна-русь розташовувалась на перетині великих
торгівельних шляхів, які зв’язували Північ, Південь
Європи, мусульманський Схід і Християнський Захід.
Торгівельні шляхи:
• «Із варягів у греки»;
• Залозний;
• Соляний.
• шовковий
 Торгівля

Внутрішня Зовнішня
торговельні
шляхи “грецький”- «З варяг у греки» -важливий торгівельний
шлях, що пролягав від Балтійського до Чорного моря

шовковий”-  зв'язує Китай і міста Центральної

Азії з країнами Середземномор'я

“соляний” -торговий маршрут , яким привозили

сіль з Криму на Київську Русь.

ЗАЛІЗНИЙ (залозний) - сухопутний торговий

шлях, що з'єднував Київ з Тмутараканню, Малою
Азією і країнами Сходу.

вивозили шкури, хутра, мед,віск, ремісничі

вироби, хліб, тощо

ввозили шовкові тканини,прикраси, вина,

прянощі, сукно,тонке полотно, тощо
Записати в зошит
 «З варяг у греки» -важливий
торгівельний шлях, що
пролягав від Балтійського
до Чорного моря

Соляний шлях — торговий маршрут

(згадуваний літописом у 1170), яким
привозили сіль з Криму на Київську
Русь.
Великий шовковий шлях
ЗАЛІЗНИЙ (залозний) ШЛЯХ - сухопутний торговий шлях, що
з'єднував Київ з Тмутараканню, Малою Азією і країнами
Сходу.
Деякі дослідники пов'язують назву шляху з тим, що він проходив
«за лозами», тобто за дніпровими плавнями та територією на
схід від них, де росла лоза.

Інші дослідники вважають, що Залозний шлях проходив

степовою частиною Північного Причорномор'я на
Лівобережжі Дніпра, де торговим караванам загрожували
кочівники й тому цей шлях був «залазьний», тобто
небезпечний.
 Гроші

Срібники Володимира Великого

Арабські діргеми
Златники Володимира Великого

Куна (Шкіряні гроші)

Мистецтво Київської
Русі
 Писемність

 З середини ІХ ст. використовували

глаголицю, схожу на ієрогліфічне
письмо.
 Після запровадження християнства
вдосконалене слов'янське письмо —
кирилиця — набуло особливого
поширення. Слов'янську азбуку
створили близько 863 р. болгарські
просвітителі Кирило та Мефодій
(кирилиця, яка лежить в основі
сучасного українського алфавіту).


Записати в зошит
 Освіта в Київській русі
Осередки освіти

ЦЕРКВИ І МОНАСТИРІ
Записати в зошит

У церковній школі
(мал. Р. Кудрявцева).
Головним засобом поширення освіти
стали письменство та школа. Піклування
про цю культурну галузь із часу введення
християнства взяли на себе держава й
церква. За князювання Володимира
Десятинна церква.
Святославича в Києві вже існує державна
Реконструкція північного боку.
школа, в якій навчались, або, як пише
літопис, “постигали учение книжное”, діти
Записати в зошит найближчого оточення князя.
 Учні писали на покритій воском дощечці
з допомогою писал – металевих або
кістяних стрижнів із загостреним кінцем і
лопаткою у верхній частині. Гострим
кінцем писали букви і слова, а лопатками
згладжували написане. Для кращого
запам’ятовування алфавіту букви писали
на окремих предметах (пряслицях,
гребінцях, дерев’яних дощечках). Великі
тексти писали на березовій корі.

За підрахунками вчених, у вликих містах

Київської Русі близько 10 % населення
було грамотним.

Приналежності для
письма. Писала, воскові
таблички, берестяні
грамоти.

Металеві писала з Київського Подолу. Гострим кінцем

вишкрябували букви, а протилежним – стирали написане.
•  У 1037 р., у новозбудованій Софії Київській Ярослав
створює школу нового типу, яка стала фактично першим
вищим навчальним закладом на Русі , де, крім грамоти,
вивчали грецьку і латинську мови, основи філософії і
медицини. При соборі була заснована перша бібліотека.

Записати в зошит

За підрахунками вчених, Софійська бібліотека налічувала понад 950

томів. 
• У 1086 р. дочка Всеволода Ярославича і
сестра Володимира Мономаха Янка
Всеволодівна(онука Ярослава Мудрого)
заснувала при Андріївському монастирі
школу для дівчат.

Записати в зошит
 Медицина
1. Першими медиками на Русі були
всілякі знахарі, відуни, волхви, чарівники, проти
яких виступало духовенство. Але в XI—XII
століттях місце знахаря займає лічець, або лікар.
Лікарі були, як правило, з ченців.
2. Головними в арсеналі їх лікувальних методів були
настої і відвари з лікувальних трав, зокрема Євпраксія
привезених з Єгипту, а також молитви і взагалі Всеволодівна
вплив словом на хворого .
3.  Відомим лікарем у Києві був Агапіт, який умів
робити хірургічні операції. у 1076 р. Святославу
Ярославичу навіть була зроблена хірургічна
операція з видалення пухлини на шиї

Агапіт Печерский