МИСТЕЦТВО НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ
Серед ремесел були поширені ковальське, бронзоливарне,
Залізний вік ( I тис. до н.е.) характеризується подальшим
удосконаленням засобів виробництва у племен, які населяли територію
України. Небезпека військової загрози змушувала їх укріплювати свої
селища. Так виникли численні городища, окопані ровами й обнесені
валами.
Найбільшим поселенням Європи доби раннього залізного віку є
Більське городище ( VII – III ст. до н.е.), розташоване на березі р.
Ворскли біля с. Більська Котелевського району Полтавської області. Воно
складається з трьох городищ : Західного, Східного і Куземинського, що
об’єднані спільним валом і ровом. Ця загальна територія має назву Велике
городище і займає площу 4 тис. гектарів. Під час розкопок тут виявлені
залишки великих наземних жител та землянок. Основним заняттям
населення було землеробство і скотарство, мідноливарне та ковальське
виробництво, ткацтво. Уламки посуду грецького виробництва свідчать про
торговельні зв’язки з античними державами Північного Причорномор’я.
На території України початок залізного віку пов'язаний з
кіммерійською культурою (Північне Причорномор'я, поч. I тис. до н.е.) і
з ранніми слов'янськими культурами (поч. н. е.).
Кіммерійці були першими з прадавніх жителів північного Причорномор'я,
чия самоназва дійшла до наших днів (IX - VII ст. до н.е.). Прадавня згадка
про кіммерійців зустрічається в "Одіссеї" Гомера. Саме кіммерійці
першими на нашій території стали застосовувати залізо в господарстві і
військовій справі, освоїли мистецтво верхової їзди.
У VII ст. до н.е. в причорноморських степах з'явилися іраномовні
племена скіфів, які перевершували кіммерійців чисельністю, військовою
організацією і єдністю. Власна назва цих племен - сколоти, розселялися
вони між річками Дон і Дунай. Утворена ними держава дістала назву
Велика Скіфія і проіснувала до III ст. до н.е.
Геродот, що відвідав Північне Причорномор'я, у своїй "Історії" в V ст.
до н.е. стверджував, що скіфи ділилися на царських скіфів, скіфів-
кочівників (степові райони на схід від Дніпра), скіфів-землеробів
(лісостепова зона Подніпров'я), скіфів-орачів (між Дніпром і Дністром).
Царські скіфи жили в Приазов'ї і степовому Криму, панували над усіма
іншими скіфськими племенами.
Свої поселення скіфи розміщували на високих, зручних для оборони
пагорбах. Городище оточували високими земляними валами і глибокими
ровами.
гончарство, ткацтво. Скіфи активно торгували з грецькими містами
Північного Причорномор'я.
Під час розкопок багатих поховань було знайдено зброю,
коштовності, забитих коней і слуг. Скіфських царів ховали під
величезними курганами, які досягали 15-20 метрів висоти (Кургани
Чортомлик, Солоха тощо). Навколо курганів робили рови і великі вали.
Скіфське декоративне мистецтво позначене стилістичною
цілісністю. В ньому широко використовуються мотиви, в основі яких
лежить зображення тварин. У зв’язку з цим скіфська художня творчість
дістала назву мистецтва звіриного стилю. Ритмічно повторюючись,
зображення тварин утворюють ніби своєрідний орнамент, який скіфські
майстри використовували для оздоблення побутових речей, одягу, зброї.
Всесвітню популярність здобула золота пектораль з кургану
Товста могила в Дніпропетровській області. Вважається, що пектораль
була виготовлена грецькими майстрами-ювелірами за замовленням
знатних скіфів Головним мотивом прикраси предметів були зображення
тварин в звіриному стилі: оленя, лося, ведмедя, коня, птахів, риб. Вони
представляли різних духів і грали роль магічних амулетів; крім того, вони,
можливо, символізували силу, спритність і хоробрість воїна.
Певний інтерес являють скіфські кам’яні статуї, які встановлювалися,
очевидно, на вершинах курганів. Вони зображують скіфських воїнів у
характерному вбранні, з башликом, з коротким мечем біля пояса і ріжком у
руці. Однією з найкращих пам’яток скіфського скульптурного мистецтва є
кам’яна статуя, знайдена поблизу селища Нововасилівка в Зaпорізькій обл.
Із двометрової брили вапняку висічено монолітну фігуру воїна.
З початком грецької колонізації ( VI ст. до н.е.) на Причорномор’ї на
скіфів все більше впливає антична культура.
У III ст. до н.е. в Північне Причорномор'я вторглися близькі до
скіфів по мові і звичаям, але більше войовничі кочівники – сармати. Назва
сармати походить від іранського "саоро-мат", що означає "опоясаний
мечем".
Для сарматських виробів характерна поліхромія, оздоблення зброї
та різних ужиткових речей вставками з коштовного каміння та кольорової
емалі. Серед творів сарматського мистецтва зустрічаються складні
багатофігурні композиції міфологічного змісту. В зображенні звірів у
сарматських пам’ятках реалістичне скіфське трактування образів
змінюється деякою витонченістю й примхливістю.
 В VI ст. до н.е. в Північному Причорномор’ї засновуються СЛОВНИК
численні античні міста-поліси. Античні міста Північного Причорномор’я
були розплановані в основному за класичною Гіпподамовою системою Геродот Галікарна́ський -(між 490 і 480 до н. е. — близько 425 до н. е.) —
прямокутних кварталів, оточених міцними кам’яними мурами, з давньогрецький історик, названий «батьком історії». Один з перших
акрополями, площами, храмами, громадськими спорудами і жилими географів і вчених-мандрівників. На підставі побаченого на власні очі і
будинками. почутих розповідей створив перший загальний опис відомого тоді світу.
Найбільшого розквіту держави досягли в VI - IV ст. до н.е. Провідну
роль серед них грали Ольвія, Херсонес, Боспорське царство. Гіпподамова система – спосіб планування античних міст з вулицями, що
Архітектура міст Причорномор'я носить античний характер з деякими перетинаються під прямим кутом, рівними прямокутними кварталами і
місцевими відхиленнями. Міцно увійшли до будівництва грецькі ордери. площами. Цю систему пов’язують з ім’ям давньогрецького архітектора
Культура грецьких міст-держав мала багато спільного з культурою Греції,
а пізніше - Риму. Розвивалися література, театр, музика, будувалися храми, Гіпподама з Мілета (485 – 405 роки до н.е., хоча зараз відомі і більш ранні
прикрашені скульптурою, фресками і мозаїкою. Колоністи створили свою приклади.
самостійну культуру. Освіту здобували в гімназіях, в яких викладалися
риторика, філософія, музика. Греки займалися наукою, розвивали Поліхромія - (від грец. полі — численний і грец. хромос — колір, фарба) —
медицину. Про це свідчать знахідки бронзових і кістяних інструментів. у широкому сенсі принцип багатобарв'я при розмальовуванні або
Якщо в перші віки існування причорноморських міст художні твори були використання багатоколірного матеріалу в архітектурі, скульптурі,
переважно привозними, то скоро там стали створюватися свої майстерні декоративно-ужитковому мистецтві. Багатобарвність мистецьких
керамістів, ювелірів, різьбярів по дереву. З'являються і свої живописці. творів.
Відмітними особливостями боспорских розписів І-ІІ ст. н. е. є
площинність, переважання локальних тонів, статичність фігур,
невиразність облич. ІЛЛЮСТРАЦІЇ
Тривалий час існування грецьких міст-держав на території Північного
Причорномор'я не пройшов безслідно для місцевих племен. Під впливом
античних держав у тутешніх племен формувалася власна держава.
Культура грецьких колоній вплинула і на розвиток слов'ян, їх культури,
державності.
 пектораль

золото сарматів

кам'яна баба кам’яна статуя з Нововасилівки

Херсонес. Місто забудоване за Гіпподамовою системою

Розпис поховальної камери склепу Деметри. I ст.

Некрополь Пантікапея