КОНСПЕКТ МИСТЕЦТВО МЕСОПОТАМІЇ Для статуеток властиві видовжені або присадкуваті пропорції, великі
інкрустовані очі, окремі деталі ледь намічені. Зображення зазвичай дані в
Стародавня Месопотамія (від грецького «земля між річками», або ще
Межиріччя, Дворіччя) – існувала в долині річок Тигра та Євфрата, в
сучасному світі це території Іраку і частково Сирії. Хронологічні рамки –
середина 4 тис. до н.е. по 12 жовтня 539 року ( дата падіння Вавилону).
В різний час тут розвивалися такі держави, як Шумер, Аккад, Ассирія,
Вавилонія.
Мистецтво Межиріччя було релігійним, тому визначальною рисою було
обов’язкове дотримання усталених норм побудови художнього образу –
канонів.
В цей період визначаються риси, що стали характерними для
мистецтва Дворіччя. Зодчество мало фортечний характер. Основним
будівельним матеріалом була сирцева цегла, тобто не випалена, а
висушена на сонці. Палаци зводилися на високій штучній платформі,
стіни ділилися вертикальним нішами, вікна мали вигляд вузьких щілин.
Приміщення розташовувалися навколо внутрішнього відкритого двору.
Найяскравіший приклад такої архітектури – палац Саргона ІІ,
побудований у VIII ст. до н.е. Цей палац мав площу 3 кв.км і
розташовувався на штучній цегляній платформі висотою в 14 метрів.
Німецький письменник Еріх Церен говорить, що палац складався з 200
приміщень і 13 дворів. Його кути були орієнтовані бо сторонах світу.
Великі ворота центрального входу прикрашали шість пар шеду – крилатих
биків з людськими головами. Шеду мали п’ять ніг, щоб створити ілюзію
руху. Істота стояла чи рухалася в залежності від точки зору глядача.
В Шумері виник зіккурат – вежа з поставлених один на один
паралелепіпедів від 3 у шумерів до 7 у вавилонян ( по кількості головних
богів). Тераси зіккуратів були пофарбованими в різні кольори і
з’єднувалися сходами або пандусами.
Найвідоміший зіккурат – Вавилонська вежа.
До найвідоміших архітектурних споруд Вавилону належать також
так звані ”Висячі сади Семіраміди”, вавилонські стіни та дорога
Мардука.
Скульптура була пов’язана з релігійною і військовою
тематикою. В Месопотамії складаються канони зображення людського тіла
в рельєфі. В них, як правило, постаті царя чи бога виділяються
збільшеними розмірами. Постаті воїнів виконані в меншому масштабі,
вони статичні. Голова і ноги фігур подані в профіль. а око і плечі – у фас.
суворо фронтальних позах, вони одягнені в довгий одяг, що ховає форми
тіла.
Одним з кращих скульптурних пам’ятників Вавилону 2 тис. до
н.е. є стелла із зведенням законів царя Хаммурапі. Це один з
найдавніших і найкраще збережених законодавчих кодексів стародавнього
Вавилону, створений близько 1780 року до н. е. за наказом вавилонського
царя Хаммурапі. Стелла являє собою конусоподібний монумент з чорного
діориту висотою 2,25 м і вагою 4 тонни.
На лицьовій частині розміщується рельєф із зображенням бога
Шамаша, що сидить на високому троні, і царя Хаммурапі. Шамаш
одягнений в звичайний вавилонський одяг, прикрашений оборками, на
його голові – високий головний убір. В правій руці він тримає жезл і
кільце, які означають прямоту і завершеність, тобто право і
справедливість.
Хаммурапі стоїть перед богом у позі глибокої покори і побожного
уваги. Ця сцена несе на собі відбиток урочистого ритуалу.
Виконана з піщанику близько 2300 р. до н.е. Переможна стелла
царя Нарам-Суена дає уявлення про мистецтво Аккаду.
Вона оповідає про перемогу Нарам-Суена над гірськими племенами.
Композиція рельєфу будується по діагоналі. Розташування фігур по всій
площині поверхні створює враження простору і руху. З’являється пейзаж
– хвилеподібними лініями показані скелі, кілька дерев дають уявлення
про лісисту місцевість. Уміло протиставлені в композиції переможені, які
молять про помилування, і повні енергії воїни Нарам-Суена, що
піднімаються вгору.
Особливої уваги заслуговують плити з палацу
Ашшурбаніпала в Ніневії. Центральне місце в цих рельєфах посідають
батальні сцени, численні також сцени царського полювання. Кращими є
рельєфи, на яких зображено поранених левів.
Через вологий клімат погано зберігалися настінні розписи. Тому
особливу роль відігравала мозаїка а також інкрустація, що широко
використовувалися в прикрашанні стін, колон, статуй. В цілому декорація
стін підкреслювала площину стіни. Сюжетами були війна, полювання,
сцени побуту і придворного життя, сцени релігійного змісту.
Одним з кращих витворів є так званий «Штандарт війни і миру» – пара
інкрустованих декоративних панелей, на кожній з яких на лазуритовому
тлі в три ряди викладені перламутровими пластинками сцени з життя
шумерів. В якості матеріалу застосовані перламутрові мушлі, вапняк,
лазурит. На одній панелі з зображенням війни показана прикордонна
сутичка за участю шумерського війська. Під колесами важких возів гинуть
противники. Поранених і принижених бранців приводять до царя. На іншій
панелі зображена сцена бенкету. Бенкетуючих звеселяють грою на арфі.
Датується штандарт серединою III тисячоліття до н. е. Розміри 21,59 на
49,53 см.
Кінець історії Межиріччя стався 12 жовтня 539 року, коли перські війська
зайняли Вавилон.
.
Словник:

Ніша – заглиблення в стіні

Інкрустація – прикрашання предмета пластинками різного
матеріалу, врізаними в його поверхню
декоративний – той, що прикрашає Палац Саргона ІІ
фасад – лицьова частина будівлі
ансамбль – декілька будівель, пов’язаних єдиним стилем
канон – з грецької – правило, сукупність норм і правил в
мистецтві.
тераса – огороджена відкрита прибудова до споруди у вигляді
майданчика для відпочинку.
пандус – полога похила доріжка, яка з'єднує дві горизонтальні
поверхні різного рівня, зазвичай для забезпечення
переміщення колісних транспортних засобів з однієї на
іншу.

Шеду
 Стелла царя Хаммурапі

Реконструкція зіккурата в Урі

Кругла скульптура

Стелла Нарам-Суена
 Штандарт із Ура. Зображення миру.

Рельєф «Поранена левиця» з палашу Ашшурбаніпала

Штандарт із Ура. Зображення війни