МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ СТРУКТУРНИЙ ПІДРОЗДІЛ

«ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ
НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ«ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Індивідуально-реферативна робота
на тему
«Рамсес II – Величний правитель»

Виконала
Студентка групи ДЗ-21
Грицай Анна-Марія
Перевірила
викладачка
Касіян О.Ю.

Львів - 2023
 ЗМІСТ
Вступ ..................................................................................................................................................................3
РОЗДІЛ І ..............................................................................................................................................................5
Широке монументальне будівництво в Древньому Єгипті епохи Рамсеса II. .............................................5
РОЗДІЛ II .............................................................................................................................................................8
Економічне становище Стародавнього Єгипту епохи Рамсеса II. .................................................................8
РОЗДІЛ III ......................................................................................................................................................... 10
Військові походи Рамзеса II. .......................................................................................................................... 10
Висновки ......................................................................................................................................................... 13
Список використаної літератури ................................................................................................................... 13
 Вступ
Тема Рамсеса II надзвичайно актуальна, оскільки його правління і досягнення
мають значення для розуміння не тільки історії Давнього Єгипту, а й впливу
цієї цивілізації на світову історію. Рамсес II був не лише сильним воїнським
лідером, але й великим реформатором, архітектором та культурним
покровителем. Його правління відзначалося багатьма важливими історичними
подіями, включаючи битву при Кадесьі і мирний договір з Хіттітською
імперією.

Метою цього реферату є дослідження правління Рамсеса II як великого

правителя Давнього Єгипту.

Завдання реферату:

1.1 Дослідити внутрішню політику Рамзеса II, включаючи його реформи та

заходи, спрямовані на поліпшення управління та суспільства в Давньому
Єгипті.

1.2 Розглянути зовнішню політику Рамзеса II, включаючи його дипломатичні

відносини з іншими цивілізаціями та військові походи.

2.1 Дослідити архітектурні творіння Рамзеса II, зокрема храм Абу-Сімбел та

інші значущі споруди.

2.2 Пояснити значення цих архітектурних спадків та їх вплив на культуру та

історію Давнього Єгипту.

3.1 Аналізувати економічний стан Давнього Єгипту під час правління Рамзеса
II.

3.2 Вивчити основні аспекти економіки, включаючи сільське господарство,

ремесла та торгівлю, та їх вплив на суспільство та країну в цілому.

4.1 Дослідити військові досягнення Рамзеса II, зокрема битву при Кадесьі та
інші важливі військові події.
4.2 Розглянути вплив цих військових досягнень на політичну та територіальну
стабільність Давнього Єгипту та Близького Сходу.
 РОЗДІЛ І
Широке монументальне будівництво в Древньому Єгипті епохи
Рамсеса II.

Час правління Рамсеса II в основному характеризувався широким будівництвом

і численними військовими походами. В економічному плані Єгипет процвітав,
без цього були б неможливі тривалі військові походи Рамсеса II.

Довге, шістдесятисемилітнє правління Рамсеса II виявилося останнім більш-

менш тривалим злетом колишньої могутності Єгипту. Надалі фараонам вже не
вдавалося на тривалий термін закріпити свій вплив і владу в сусідніх на півночі
і на півдні країнах і нав'язувати їм свою волю.

Наочним свідченням могутності Рамсеса II служать руїни численних

споруджених по його велінню чудових, багато прикрашених храмів і святилищ.
Вони споруджувалися повсюдно в Єгипті й у Північній Нубії.

Відповідно до древньої релігійної доктрини фараони вважалися істотами

божественної природи, "дітьми великих богів світобудови" і тому були
об'єктами релігійного шанування. У деяких храмах були навіть зображення
Рамсеса II, що здійснює поклоніння самому собі як богу.

Одними з найбільш чудових храмів є два печерних храми в Абу-Сімбелі, в

Нубії. Храми Абу-Сімбел, висічені в тендітному пісковику, були споруджені
три тисячі двісті років тому. Висота одного з них - тридцять три метри, ширина
- тридцять вісім метрів, глибина - шістдесят п'ять метрів. Біля входу в храм
піднімаються чотири двадцятиметрових колоса, кожен з яких зображує Рамсеса
II. Гігантські статуї як би охороняють древнє святилище. Невідомий скульптор
увічнив також усіх дітей фараона, розташувавши їх у ніг Рамсеса II. Образ
Рамсеса II також панує в храмі: над входом висічене його скульптурне
зображення, у першому приміщенні стелю підтримують пілястри що стоять
перед ними гігантськими статуями царя; в культовій молитовні поряд зі
скульптурами Амона, Птаха, і Ра-Гора-Ахуті є статуя самого Рамсеса Великого.

Прославлянню військових перемог фараона присвячені рельєфи гипостиля. На

східній стіні, по обидва боки від входу, поміщені традиційні зображення -
Рамсес убиває перед богами групи полонених, праворуч від входу - лівійців,
ліворуч - нубійців. Права, північна стіна зайнята грандіозними скульптурними
картинами, що оповідають про боротьбу Рамсеса II з хетами, у тому числі тут
показана і знаменита битва в Кадеші. На лівій, південній стороні розгорнуті
епізоди воєн з лівійцями і нубійцями. На останній, західній стіні видно
підсумки переможних походів Рамсеса II: цар приводить полонених до богів,
праворуч від проходу в наступні приміщення хетів, ліворуч нубійців,
відповідно до того, які війська зображення примикають північній та південній
стінах.

Ще один відомий єгипетський храм періоду Нового Царства - Луксорський

храм у Фівах. Він чарує відвідувачів красою своїх коллонад і рельєфів. Храм не
був побудований при якомусь одному фараоні. Кожен з державних владик
Єгипту вважав своїм обов'язком взяти участь в оздобленні храму головного
єгипетського бога Амона-Ра. Храм постійно перебудовувався, іноді навіть
руйнувалися цілі зали, щоб на їх місці побудувати нові, ще більш грандіозні.
Своєрідні ворота до храму утворюють пілони - дві монументальні вежі з
похилими стінами. Вони були побудовані в XIII столітті до нашої ери. Перед
пілонами стоять величезні двадцатипʼятиметрові обеліски, покриті
ієрогліфічними написами. Обеліски висічені з асуанського граніту і важать
більш 2500 тонн кожний.

Мумію Рамсеса II разом з муміями інших фараонів епохи нового царства в 1881
році знайшли Г. Масперо і Е.Бругш в печерній схованці в скелях Дейр - ель -
Бахрі. Посмертне "існування" великого фараона виявилося непростим.
Спочатку його мумію, щоб врятувати від грабіжників, у правління Херіхора у
Фівах перенесли в гробницю Мережі I. Пізніше, при Пайноджеме I, її
переповили і помістили в новий саркофаг. Незабаром мумія Рамсеса Великого
виявилася захованою спочатку в гробниці фараона Аменхотепа I, потім близько
960 року до нашої ери в тайнику Дейр - ель - Бахрі в гробниці цариці Інхапі.
Нині мумія перебуває в Каїрському музеї.
 РОЗДІЛ II
Економічне становище Стародавнього Єгипту епохи Рамсеса II.

Незліченні багатства у вигляді данини, податей і видобутку, що надходили з

підкорених країн, діставалися фараону, храмам і знаті. Рамсес II щедро
обдаровував святилища, намагаючись здобути прихильність і підтримку не
тільки богів, але і їх слуг-жерців. У житті Стародавнього Єгипту, як і в усьому
стародавньому світі, релігія відігравала величезну роль і в поєднанні із
зростаючою економічною могутністю жрецтво в інших випадках надавало
вирішальний вплив на найважливіші політичні події. Великі храми володіли
десятками тисяч рабів і величезною кількістю землі. У храмових коморах
накопичувались сотні кілограмів золота і срібла, величезні запаси зерна, олії,
меду, вина, овочів, тканин, одягу. Храмам належали цілі міста, десятки
торгових судів і ремісничих майстерень.

Це був період економічного процвітання Єгипту. Як я вже згадала вище, без

наявності великих продовольчих запасів у державних засіках неможливі були б
ні тривалі війни, ні широке монументальне будівництво в долині Нілу.

Але загальне стабільне положення в Єгипті аж ніяк не означає, що все

населення жило безбідно. В Єгипті було велике ремісниче населення. Адже
будівництво скельних гробниць і храмів вимагало величезної кількості робочих
рук: каменярів, теслярів, столярів, скульпторів, живописців. З ними трудилися
бальзамировщики і ціла армія ткачів, кравців, шевців, ювелірів, що
обслуговували мертвих. Робочі квартали були обнесені товстою стіною:
єгипетські володарі не особливо вірили в покірність простих трудових людей.

Збереглися матеріали, що розповідають про життя ремісників. Важкою була

їхня праця, бідне і одноманітне харчування, убоге житло. Робота кожного
ретельно враховувалася. Вчені знайшли свого роду журнали, в яких щодня
відзначався прихід на роботу. У них вказувалася і причина неявки, чи є вона
поважною.

Писарі, що знаходилися в некрополі, акуратно вели свої записи. Це були дуже

короткі ділові звіти "про тих, які приносять воду", "про тих, які приносять
овочі", "про тих, які приносять риб", "про тих, які спилюють дерева", "про тих,
які роблять гіпс" . Робилися також позначки про видачу інструментів,
продовольства, одягу. Проте біля багатьох імен стояли "пташки" - позначки
переписувача при перевірці списків.

Масові виступи іноді приносили перемогу страйкуючим. Збереглося кілька

позначок про видачу продовольства відразу ж після припинення роботи і
переговорів з начальством. Іноді ж чиновники і жерці обманювали ремісників.
Вони змушували їх відновлювати роботу, обіцяючи видати продовольство, але
не стримували свого слова. У таких випадках ремісники знову кидали роботу.

Простеживши маршрут виступу ремісників, сучасні вчені зробили цікаве

спостереження: страйкуючі завжди направлялися до тих храмів, в яких в цей
день було скупчення прочан. Вони, очевидно шукали співчуття в народу,
прагнули, щоб про їхню боротьбу знало все населення Фів. Тому страйкуючі
розташовувалися біля храму чи біля самих жвавих доріг і кричали правителю
міста, коли він проходив. Ремісники ще вірять у справедливість царя. Йому
вони адресують свої скарги і від нього чекають захисту…
 РОЗДІЛ III
Військові походи Рамзеса II.

Крім поборів і природних явищ причиною розорення населення були ще й

незліченні війни, якими прославився Рамсес II. Вступивши в 1317р. до н.е. на
престол після смерті батька Мережі I, який правив близько одинадцяти років,
Рамсес II з перших кроків показав себе людиною із сильною волею. Успішні
військові компанії Мережі I повернули Єгипту частину його колишніх
азіатських володінь, влили в економіку країни цілющу струмінь у вигляді рабів,
військового видобутку і данини. Рамсес II вирішив, що настав найкращий
момент для нових завоювань. Він навіть плекав думку не тільки відновити
єгипетську державу в її колишніх кордонах, але і просунути їх ще далі на
північ. А для цього треба насамперед розбити хеттів, які стали центром тяжіння
для всіх таємних і явних ворогів Єгипту.

Рамсес II здійснив кілька походів в Азію. Перший з них датується четвертим

роком царювання великого фараона, про що йдеться на так званій середній
стелі, поставленої Рамсесом біля річки Ель-Кельб ("Собачої ріки"). Мабуть, в
даному випадку Рамсес II, як колись Мережі I, прагнув підпорядкувати морське
узбережжя Палестини і Фінікії як необхідну умову подальшого успішного
ведення боротьби з хетами.

Другий похід, що датується п'ятим роком царювання, найбільше добре

освітлений єгипетськими пам'ятниками, завершився битвою під стінами
Кадеша на Оронті. Як засвідчено на західній стороні пілона в Рамессеумі, в
восьмий рік правління Рамсеса II військові дії проходили на території
Палестини, в Фінікії і Сирії. Фараонові вдалося осадити і взяти штурмом місто
Дапур в Північній Сирії, а також ряд міст у Північній Палестині.

У десятий рік свого царювання Рамзес II знову вторгся у Фінікію, на що вказує

поставлена їм у ріки Ель-Кельб південна стела. Існує ще північна стела, але її
текст повністю зруйнований. В цей же час Рамсес II зробив військовий похід в
Північну Сирію, про що повідомляють серії рельєфів в Карнаку і Луксорі та
інші пам'ятки. У Північній Сирії було захоплене місто Туніп.

Вісімнадцятого року свого правління Рамзес II був у Палестині в районі Бейт -

Шеана, про що свідчить виявлена тут базальтова стела, що знаходиться в даний
час в музеї філадельфійського університету. У Бейт Шеан були виявлені руїни
єгипетської фортеці і храму, що відноситься до часу Рамсеса II.

Кадеш був опорним пунктом хетів на півдні. У цьому районі і повинні були
розігратися в майбутньому вирішальні битви. Рамсес II готувався до них поволі
і планомірно.

Битва під Кадешем відбулася 13 травня 1274 року до н.е. і визначилася

драматичним розвитком подій. По початку битви, єгипетська армія, очолювана
Рамсесом II, була переважною і виглядала як переможець. Проте, хіттітська
армія виявилася краще організованою, ніж єгипетська армія очікувала.
Терміново зібрана військова рада не могла придумати нічого іншого, як
негайно послати за відсталими арміям, які "марширували на південь від селища
Шабтуна, щоб привести їх туди, де знаходиться їх величність". Сам верховний
сановник помчав з цим царським дорученням.

Але час було згаяно. Поки засідала військовий рада, 2500 хетських колісниць
переправилися на західний берег Оронта і з флангу вдарили по армії Ра, що
знаходилися на марші і були абсолютно непідготовленими до бою. Миттєво
оцінивши обстановку, Рамсес II скочив на колісницю і разом з охоронцями
намагався пробитися на південь. Ця спроба не вдалася. Тоді він повернув на
схід, до Оронту, зауваживши, що тут - найбільш вразливе місце супротивника.
Єгиптяни билися відчайдушно. Сила їх раптового удару була така велика, що їм
вдалося в одному місці скинути противника в річку.

Цей невеликий успіх не міг мати вирішального значення для результату бою.
Він лише відстрочив загибель єгиптян, яка здавалася неминучою. Але сталося
те, що вже не раз відбувалося на полях битв. Хетти виявили в розгромленому
таборі єгиптян багату здобич. І вони зійшли з колісниць і почали поспішно
хапати трофеї, боячись, щоб їх не випередили інші.

І тут щаслива випадковість різко змінила картину бою. Для з'єднання з армією
Рамсеса II від морського берега не поспішаючи рухалася велика військова
частина єгипетських новобранців. Підійшовши до місця бою і побачивши тяжке
становище армії Амона, єгипетські сили вдарили по хеттам.

Після битви, Рамсес II та хіттітський цар Хаттушілі III уклали дипломатичний

мирний договір, відомий як "Договір Кадесьа". Цей договір встановив межі
влади та впливу кожної сторони, що визначило стабільність на Близькому
Сході протягом наступних десятиліть.
 Висновки
По-перше, час царювання Рамсеса Великого відкриває нову епоху в історії
Стародавнього Єгипту - епоху Ремессідов. Усі нащадки цього фараона взяли
собі його ім'я, бажаючи бути схожими на великого предка.

По-друге, Рамсес II залишив свій слід в архітектурі, будуючи храми нового

типу, які поєднували єгипетські і нубійські традиції.

По-третє, Рамсес II був військовим стратегом, який розширив територіальні

кордони Давнього Єгипту та завершив освоєння Нубії.

Рамсес II був великим правителем Давнього Єгипту, чий внесок у історію був
дуже важливим. Його правління відзначалося реформами, військовими
досягненнями, архітектурними творіннями та релігійним впливом. Його ім'я
залишилося символом величі фараонів.

Список використаної літератури

1. Аравія. Матеріали з історії відкриття. (1981).
2. Біблія.
3. Енциклопедія для дітей. Країни і народи. (1994).
4. Immanuel Velikovsky. Ramses II and his time. N.Y. (1978).
5. О.Бєлов, Н. Петровський. Країна Великого Хапі. (1973).
6. І.А. Стучевский. Рамсес II і Херихор. З історії Стародавнього Єгипту
епохи Рамсесів. (1984).