Цивілізаційна спадщина

Стародавнього світу
 Бесіда за запитаннями

1. Що таке історія?
2. Як вивчають історію?
3. Що таке давній світ?
4. Які держави ми вивчали в історії Стародавнього
світу?
5. Як ви розумієте слова «цивілізаційна спадщина»?
 План

1. Надбання давніх часів.

2. Уроки історії стародавніх цивілізацій.
3. Велике переселення народів та його наслідки.
 1. Надбання давніх часів

? Розкажіть, яку роль в історії Стародавнього світу

відіграли діячі, згадані в «історичній хмаринці».
Практичне завдання: потрібно розмістити зображення пам’яток в
хронологічному порядку на шкалі часу
ІІІ ст. до н. е. ІІІ тис. до н. е. І ст. н. е.

ІV тис. до н. е

V ст. н. е. ІV ст. до н. е. VІ ст. до н. е.

 Вправа «Мозковий штурм»
Як ви розумієте вислів «Незворушний, мов Сфінкс»?

Поясніть історію походження крилатого

вислову «Соломонове рішення»?

Хто і за яких обставин сказав слова «Рубікон

перейдено»? Що означають ці слова зараз?

Що ви знаєте про 7 чудес світу?

 2. Уроки історії стародавніх цивілізацій

Історія Стародавнього світу – найдовший період в історії людства. Саме в

цей період з’явилися мистецтво й релігія, людина почала займатися
землеробством, скотарством, ремеслом і торгівлею, зародилися перші
держави.
Стародавній світ дав людству папір і календар, скло, унікальні пам’ятки
архітектури й скульптури, живопису, поезії. Театр та Олімпійські ігри –
складова життя не тільки Стародавньої Греції, а й сучасних людей.
Історія багато чого навчила людей. У людства зародилися нові ідеї щодо
устрою нашого світу, про закони природи й про те, яким має бути щасливе
суспільство. Героїчні сторінки минулого і сьогодні надихають народи в їхній
боротьбі за волю і справедливість, багата культурна спадщина є основою
для національного й культурного відродження.
Історія Стародавнього світу пов’язана й з історією України. На теренах
сучасної України жили кіммерійці і скіфи; у Північному Причорномор'ї
розвивалися грецькі міста-держави. З Візантії поширилося в Русі-Україні
християнство, прийшло кириличне письмо. Звідти ж – багато культурних
традицій, що формували в Європі християнську цивілізацію, до якої
належить і сучасна Україна.

Запитання

?
1. Чому знання історії Стародавнього світу важливе у теперішні
часи?
2. Які досягнення людства Стародавнього світу
використовуються у теперішні дні?
 3. Велике переселення народів та його наслідки

Велике переселення народів – це переселення великих мас

германських, тюркських, іранських та слов’янських племен у ІV – VІІ ст.,
наслідком якого було утворення варварських держав.

Варвар («той, хто бурмоче») –

зневажлива назва, яку
застосовували греки, а пізніше
римляни до всіх, хто не належав
до їхньої народності.
 Римський і варварський світи
напередодні нової доби всесвітньої історії

Початку нової доби всесвітньої історії передували

події, про які ви вже знаєте, — занепад Римської
імперії, Велике переселення народів, розселення
варварів на території Західної Римської імперії та
утворення ними своїх держав.

Біля колиски середньовічної Європи стояли два

протилежні й несхожі світи: античний (греко-
римський), що від початку нашої ери активно
християнізувався, і варварський, на який також
здійснювало вплив християнство. Складний і
важкий шлях поєднання цих світів тривав декілька
століть (із середини V до кінця IX ст.).
 Так сталося, що варварами в
сприйнятті римлян стали
насамперед племена, що жили
на просторах Європи: кельти,
германці, слов’яни. Найбільший
вплив на подальшу долю
Західної Римської імперії
справили германці.

Рим дізнався про германців рано. Ще

наприкінці ІІ ст. до н. е. римлянам
довелося відбити набіги племен
кімрів та тевтонів.
Переважна частина германських
племен у І – IV ст. розселилася у
прикордонних з імперією землях.
 Германці не будували міст, селилися
невеликими поселеннями на
прихованих серед лісів і болот рівнинах,
полях і луках. Займалися вони
землеробством, вирощували жито,
ячмінь, пшеницю, овес. Любили, щоб
було багато худоби. Полювали і збирали
по лісам і болотам ягоди, гриби тощо. З
болотних руд добували залізо, з якого
виготовляли знаряддя праці та зброю.
Також серед германців було чимало
вправних ювелірних майстрів. Германці. Римський рельєф
 Найважливіші питання життя германці вирішували на народних зборах.
Старійшини та вождь обговорювали і приймали рішення, які потім
схвалювалися на зборах. Вождя й старійшин називали знаттю, оскільки вони
мали владу, авторитет і повагу. Як правило, плем’я обирало вождем сміливого,
мудрого й досвідченого воїна. Однак починаючи від IV – VI ст. влада вождів у
деяких племен поступово ставала спадковою.

Головною опорою вождя був загін

відважних й особисто відданих йому
воїнів. Лад, що існував у германців у Воєнна демократія –
першій половині І тис. н. е., називають організація влади на стадії
воєнною демократією. Вона існувала переходу від первісного
практично в усіх народів і була ладу до держави.
останнім етапом додержавного
розвитку суспільства.
Рим після кількох невдалих спроб підкорити світ варварів
відокремився від нього лімесом – укріпленою лінією на
кордонах, що складалася з ровів, веж, воєнних таборів.
Однак кордон не роз’єднав два світи, а скоріше поєднав їх.
У прикордонних містах процвітала торгівля, усе більше
германців ішли служити до римського війська, германська
знать переймала спосіб життя та звичаї римлян,
відправляла своїх дітей навчатися античної мудрості.

Вже у ІІІ ст. лімес перестав бути серйозною перешкодою.

Його без зусиль долали деякі племена, проникаючи у глиб
імперії. Рим цьому не перешкоджав, а іноді й сприяв,
розселяючи ці племена як союзників, для війни проти
таких, як вони самі. Вони посилювали занепадаючу
римську армію. Те, що відбувалося, мало скидалося на
завоювання. Відбувалися поступові процеси варваризації
Риму і романізації варварів.
 Проте в IV ст. світ варварів прийшов у рух, який став Великим
переселенням народів. До Західної Римської імперії рушила сила-
силенна варварів, зупинити яку було неможливо.

Наслідками Великого переселення народів стали:

 падіння Риму (410 р.),
 розорення його вандалами (455 р.),
 загибель Західної Римської імперії (476 р.),
 поява на території Європи нових народів і нових держав.

На останньому етапі Великого переселення народів відбулося

розселення слов’ян із їхньої прабатьківщини. За результатами Великого
розселення слов’ян на території сучасної України оселилися сім
східнослов’янських союзів племен — деревляни, поляни, уличі, тиверці,
сіверяни, волиняни (дуліби) та білі хорвати.
 Домашнє завдання
1. § 1 прочитати.
2. С. 9 «Мислю творчо»: визначте, розвиток яких
цивілізацій ілюструє колаж. Поясніть, що зображено на
фото. Уявно розташуйте їх на шкалі часу (усно).
 Критерії оцінювання з історії
Початковий рівень:
1 бал: учень (учениця) називає одну-дві події, дати.
2 бали: учень (учениця) вибирає правильний варіант відповіді на рівні «так-ні»;
має загальне уявлення про лічбу часу в історії.
3 бали: учень (учениця) двома-трьома простими реченнями розповідає про
історичну подію чи постать; упізнає її за описом

Середній рівень:
4 бали: учень (учениця) репродуктивно відтворює невелику частину навчального
матеріалу теми, пояснюючи історичні терміни, подані в тексті підручника.
5 балів: учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює основний зміст
навчальної теми, визначає окремі ознаки історичних понять.
6 балів: учень (учениця) самостійно відтворює фактичний матеріал теми,
установлює послідовність подій
 Достатній рівень:
7 балів: учень (учениця) послідовно й логічно відтворює навчальний матеріал теми,
характеризує події (причини, наслідки, значення), використовує історичні документи, як
джерело знань.
8 балів: учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і використовує знання за
аналогією, аналізує описані історичні факти, порівнює однорідні історичні явища, визначає
причинно-наслідкові зв'язки між ними.
9 балів: учень (учениця) узагальнює окремі факти та формулює нескладні висновки,
обґрунтовуючи їх конкретними фактами; дає порівняльну характеристику історичних явищ.
Високий рівень:
10 балів: учень (учениця) використовує набуті знання для вирішення нової навчальної
проблеми; робить аргументовані висновки, синхронізує події вітчизняної та всесвітньої
історії.
11 балів: учень (учениця) володіє глибокими знаннями, може вільно та аргументовано
висловлювати власні судження, співвідносити історичні процеси з періодом на основі
наукової періодизації історії.
12 балів: учень (учениця) системно володіє навчальним матеріалом; самостійно
характеризує історичні явища, виявляє особисту позицію щодо них; уміє виокремити
проблему й визначити шляхи її розв'язання; користується джерелами інформації, аналізує
та узагальнює їх.