МІНІСТЕРТСВО ОСВІТИ І НАУКИ

Тернопільський національний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка

Індивідуально навчально-дослідне
завдання
Тема: Відомості про давніх германців

студентки Марцінковської Інни

Керівник Заваринська Ірина Федорівна

Національна шкала_______________
Кількість балів:____ Оцінка: ECTS___
2

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

ВІДОМОСТІ ПРО ДАВНІХ ГЕРМАНЦІВ…………………………………...4

ВИСНОВКИ………………………………………………………………..……..8

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………...9

ДОДАТКИ……………………………………………………………………….10
3

ВСТУП

Аналіз і осмислення специфіки побутування та окреслення загальних

відомостей про давніх германців є актуальним на сьогоднішній день, що
зумовлено потребою в осмисленні та дослідженні низки явищ, концепцій та
теорій, котрі повʼязані із цим. Адже існує чимало суперечок та
неодностайностей серед науковців щодо їхнього функціоналу та введень у
науковий обіг.
Відтак мета цієї статті полягає в актуалізації відомостей про древніх
германців, їхнє суспільне життя, особливості та сутність соціального і
господарського ладу. На основі цього можливе виявлення германського рівня
соціального розвитку, зокрема перед Великим переселенням народів.
Ключовими джерелами, котрі вказують на цей процес, є відповідні тексти, де
простежуються початки нового суспільного ладу – феодалізму, а також
проявляються ознаки формування державності, що ми й розглянемо у цій
статті.
4

ВІДОМОСТІ ПРО ДРЕВНІХ ГЕРМАНЦІВ

Окреслення давніх германців можливе у рецепції загального етносу,
котрий охоплює широку групу племен, що за мовною ознакою відносяться,
на думку вчених, до індо-європейської мовної спільноти. Територія, яку вони
займали до початку нашої ери, охоплювала локації між «нижнім Рейном і
Віслою, Дунаєм, Балтійським і Північним морями, значну частину
Скандинавії, а також півострів Ютландію» [3, с. 1].
Варто зауважити, що германські писемні памʼятки значно пізніше, ніж
кельтські, потрапили «до рук» античної письмової традиції, а тому зараз ми
маємо набагато менше даних, що пов’язані із археологічним матеріалом із
достовірними повідомленнями давніх митців. Як зазначає С. Шкуняєв:
«кельтські племена вже в V ст. до н.е. привернули до себе увагу греків, у той
час, коли детальні описання германців з’явилися лише за кілька століть по
тому» [2, с. 594]. Окрім того, у ІV ст. до н.е. Піфей писав, що у час своїх
подорожей зіткнувся на південно-східному узбережжі Північного моря з
племенами тевтонів. Детальний опис його подорожі до нас не дійшов, проте
ним послуговувались пізніші історики і географи, грецькі автори Полібій,
Посідоній (2 ст до н.е.)., Римський історик Т. Лівій (1 ст. до н.е. – поч.
1. ст. н.е.). Вони також згадують про «набіги германських племен на
елліністичні держави південно-східної Європи і на південну Галлію і
північну Італію наприкінці 2 ст. до н.е.» [2, с. 16].
Уже із початком нової ери відомості про германців стають трохи більше
докладними. Грецький історик Страбон зазначав про те, що германці (свеви)
кочують у лісах, будують хатини і займаються скотарством. Грецький
письменник Плутарх описував германців «як диких кочівників, яким чужі
всякі мирні заняття, такі, як землеробство і скотарство; їх єдине заняття –
війни» [2, с. 30]. На його думку, германські племена служили найманцями у
військах македонського царя Персея на початку 2 ст. до н.е.
До кінця 2 ст. до н.е. германські племена кімврів з’являються у північно-
східних околиць Апеннінського півострова. За описами античних авторів, це
5

«були рослі, світловолосі, сильні люди, часто одягнені в шкури або шкіри
тварин, з дощатими щитами, озброєні обпаленими киями і стрілами з
кам’яними наконечниками» [2, с. 72]. Вони розбили римські війська і після
цього рушили на захід, з’єднавшись з тевтонами. Протягом декількох років
вони брали перемоги над римськими арміями, поки їх не розгромив римський
полководець Марій. Навіть після цього давні германці не припиняють набігів
на Рим і все більше загрожують Римській імперії.
До епохи Великого переселення народів у германців був родовий лад.
Ю. Цезар пише, що «германці селилися родами і родинними групами, тобто
племінними громадами» [5, с. 27]. У цю епоху у германців панують
патріархально-родові відносини. Разом з тим, у Тацита і в деяких інших
джерелах, які наводить Ф. Енгельс, є відомості про «наявність у германців
пережитків матріархату. Так, наприклад, у деяких германців тісніші узи
спорідненості визнаються між дядьком і племінником по сестрі, ніж між
батьком і сином, хоча спадкоємцем є син. В якості заручника племінник по
сестрі більш бажаний для ворога» [4, с. 43]. Найбільш вірну гарантію в
заручництві представляли дівчата – доньки чи племінниці з роду вождя
племені. Пережитком матріархату є й те, що в жінці древні германці бачили
особливу пророчу силу, радилися з нею у найважливіших справах.
Жінки не тільки надихали воїнів перед битвами, а й під час битв могли
вплинути на їх результат, йдучи назустріч втікаючим чоловікам і цим
зупиняючи їх і спонукаючи боротися за перемоги, так як для германців-воїнів
була страшна думка про те, що жінки їх племені можуть потрапити в полон.
Деякі пережитки матріархату простежуються в більш пізніх джерелах,
наприклад у скандинавській поезії.
Про кровну помсту, характерну для родового ладу, є згадки у Тацита, в
давньогерманських сагах і піснях. Тацит зазначає, що «помста за вбивство
може замінюватися викупом (худобою). Цей викуп – «віра» – вступає у
користування всього роду» [4, с. 63].
6

У свою чергу рабство у древніх германців носило інший характер, ніж в

рабовласницькому Римі. Рабами були військовополонені. Вільний член роду
теж міг стати рабом, програвши себе в кості або в іншу азартну гру. Раба
можна було продати і безкарно вбити. Але в інших відносинах раб – це
молодший член роду. Він має власне господарство, але зобов’язаний
віддавати своєму панові частину худоби та врожаю. Його діти ростуть разом
з дітьми вільних германців, і ті й інші в суворих умовах.
Цезар пише про суворий спосіб життя германців, про їх бідність, про те,
що вони загартовуються з дитинства, привчаючи себе до позбавлень. Про це
ж пише і Тацит, який наводить приклад деяких розваг німецьких юнаків, які
розвивають у них силу і спритність. Одна з таких розваг полягає в тому, щоб
стрибати оголеними між мечами, уткнутими в землю вістрями вгору.
За описом Тацита, «селища германців складалися з рублених хатин, які
стояли один від одного на значній відстані і були оточені земельними
ділянками. Можливо, в цих оселях розміщувалися не окремі сім’ї, а цілі
родові групи. Про зовнішнє оздоблення своїх осель германці, очевидно, не
піклувалися, хоча частини будівель обмазували кольоровою глиною, що
покращувало їх вигляд» [4, с. 89]. Германці викопували також приміщення у
землі і утеплювали їх згори, там вони зберігали припаси і рятувалися від
зимових холодів.
Із матеріалів археології про господарство германських племен, описаних
вченим К. Сюсько, дізнаємося про їхню господарську діяльність та її рівень.
Зокрема у Таблиці 1 подано статистичні дані щодо розведення худоби, її
видів у давніх германців. Крім того, у Таблиці 2 вчений подає дані щодо
поширення зернових культур на території Центральної Європи, у місцях
поселень германських племен. Із цього можемо зробити висновок, що давні
германці мали достатньо високий рівень розвитку господарської справи.
Про звичаї і звички древніх германців, про їх вірування збереглися
свідчення античних авторів, багато також знайшли відображення в
літературних пам’ятках німецьких народів, створених у більш пізні епохи.
7

Тацит пише про «суворість звичаїв давніх германців, про фортеці сімейних
уз. Германці гостинні, під час бенкету непомірні у вині, азартні, аж до того,
що можуть програти все, навіть свою свободу. Усі найважливіші події в
житті – народження дитини, посвята в чоловіка, одруження, похорони та інші
– супроводжувалися відповідними обрядами і співом. Своїх небіжчиків
германці спалювали; ховаючи воїна, спалювали також його обладунки, а
іноді й коня» [4, с. 134].
Багата усна творчість германців існувала в різних віршовано-пісенних
жанрах. Широко побутували обрядові пісні, магічні формули і заклинання,
загадки, сказання, а також пісні, що супроводжували трудові процеси.
Релігія давніх германців сягає своїм корінням в загальне
індоєвропейське минуле, але в ній розвиваються і власне гімецькі риси.
Тацит пише про культ Геркулеса, якого «воїни прославляли піснями,
вирушаючи в бій. У Додатку А подано короткий відеоролик-пісня про нього.
Цей бог грому і родючості називався у германців Донар (сканд. Тор); його
зображували з потужним молотом, яким він виробляв грім і трощив ворогів»
[4, с. 209]. Германці вірили, що в боях з ворогами боги допомагають їм, і
вони брали з собою в битви зображення богів як бойові прапори. Разом з
бойовими піснями у них існував особливий наспів без слів, так званий
«бардит» (barditus), який виконувався у вигляді сильного безперервного гулу
для залякування ворогів.
Особливо шанованими божествами були також Водан і Тіу, яких Тацит
називає Меркурієм і Марсом. Водан (сканд. Один) був верховним божеством,
він панував як над людьми, так і в Валгалле, де після смерті продовжували
жити воїни, полеглі в бою.
Відтак, як бачимо, давні германи мали свою суспільну організацію у
різних сферах, розвиваючись. У Додатку Б подані тестові завдання до теми,
окрім того, у Додатку В подано візуалізацію древніх германців.
8

ВИСНОВКИ
Таким чином, на основі таких давніх великих мислителів, як Ю. Цезар,
К. Тацит, Страбон, Плиній Старший та ін. нам вдалося окреслити специфіку
існування, діяльності та загальні відомості про давніх германів, території, на
яких вони проживали, відомості про худобу, яку і в яких місцях розводили,
особливості та види рослин, які засівали та вирощували. Окрім того, нам
вдалося дізнатися більше про вірування германців, їх поклоніння богам; про
родовий лад, панування матріархату; детальніше про державній устрій;
спосіб життя племен; особливості їхніх звичаїв, культури; специфіки
будування будинків та інших загальних відомостей про їхнє існування за
допомогою відповідних, зазначених джерел.
Окрім того, нам вдалося проаналізувати праці сучасних вчених, котрі
вносять характеристики та дослідження цього явища в історії. Таким чином,
нам вдалося досягти поставленої мети – актуалізації відомостей про древніх
германців, їхнє суспільне життя, особливості та сутність соціального і
господарського ладу.
9

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Гордієнко В. В., Гордієнко Г. М., Кривошея І. І. Історія середніх
віків. Практикум. Частина І: навч. посібник. Умань: Видавничо-
поліграфічний центр «Візаві», 2013. 576 с.
2. Древние германцы. Сборник документов. Москва: Государственное
социально-экономическое издательство, 1937. 450 с.
3. Сюсько К. М. Вихід германців на політичну арену Європи: веб-сайт.
URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/18476/1/Вихід
%20германців%20на%20політичну%20арену%20Європи.pdf
4. Тацит П. К. О происхождении германцев и местоположении
Германии / Соч.: В 2-х т. Львів: Наука, 1969. Т.1. 636 с.
5. Цезарь Г. Ю. Записки Юлия Цезаря и его продолжателей о
Галльской войне / Перев. и вст. ст. М. М. Покровского. Москва:
День, 1991. 450 с.
6. Шкуняев С.В. Германские племена и союзы племён // История
Европы. Москва, 1988. Т. 1. С.594–605.
 10

ДОДАТКИ
Таблиця 1
Розведення худоби в поселеннях давніх германців, %
Вид Відношення кісткових останків до загального числа
свійських кісткових знахідок
тварин Феддерзен Каблов, округ Вюсте
Вірде, округ Кенігсвустерхаузен, Кунерсдорф,
Везермюнде, ІІІ – Vст. округ Зеєлов,
І – V ст. І – ІV ст.
Велика рогата 48, 3 49,56 29,07
худоба
Кінь 12,7 7,93 5,8
Вівця 23,7 – 4,65
Вівця / коза – 10,22 14,53
Коза – – 2,33
Свиня 11,1 19,85 36,05
Собака 4,2 2,07 2,91

Таблиця 2
Поширення зернових культур на території Центральної Європи в місцях
поселень германських племен, %
Зернова Колишні римські Германія Чехія Польща Всього в
культура провінції на Центр.
Рейні й Дунаї Європі
Овес 10,6 11,1 27,2 9,7 11,3
Ячмінь 17,3 40,6 18,2 19,3 22,2
Жито 14,4 3,7 – 19,3 13,6
Пшениця 17,3 11,1 18,2 14,5 15,3
Полба 8 14,8 9,5 9,7 9,7
Однозернятка 4 3,7 9,1 1,6 3,4
Спельта 6,7 – – 9,7 6,3
Могар 4 – – – 4
Просо 12 14,8 9,1 14,5 13
11

Додаток А
Короткий відеоролик-пісня про культ Геркулеса, описаний у цій статті,
осмислений та інтерпретований на новий лад (епізод із мультфільму)

Покликання на електронне джерело: https://www.youtube.com/watch?

v=6WZ01_xFi14
12

Додаток Б
Тестові завдання до теми
1. У якому столітті Піфей писав, що у час своїх подорожей зіткнувся на
південно-східному узбережжі Північного моря з племенами тевтонів.
а) V ст. до н.е.
б) ІV ст. до н.е.
в) ІV ст. н.е.
г) VІ ст. до н.е.

2. Грецький історик Страбон зазначав про те, що германці (свеви) кочують

у…
а) горах і випасають овець;
б) полях і вирощують соняшники;
в) печерах і пулюють на диких тварин;
г) лісах, будують хатини і займаються скотарством.

3. Який грецький письменник описував германців «як диких кочівників, яким

чужі всякі мирні заняття, такі, як землеробство і скотарство; їх єдине
заняття – війни»?
а) Плутарх
б) Страбон
в) Піфей
г) Цезар

4. Яким способом селилися давні германці?

а) родами і родинними групами;
б) індивідуальними сімʼями;
в) за принципом господарського розподілу;
г) за принципом старшинства.
13

5. Що є характерним для родового ладу германців, на думку Тацита, і

виявляється у давньо-германських сагах і піснях?
а) матріархат;
б) господарська діяльність;
в) кровна помста;
г) битви.

6. Усі найважливіші події в житті – народження дитини, посвята в

чоловіка, одруження, похорони та інші – супроводжувалися у германців…
а) відповідними обрядами;
б) співом;
в) ритуалами;
г) обрядами і співом.

7. Своїх небіжчиків германці спалювали; ховаючи воїна, спалювали також…

а) усі його речі;
б) його дружину;
в) його обладунки, а іноді й коня;
г) лише воїна, усе інше віддавали близьким.

8. Особливо шанованими божествами у давніх германців були Водан і Тіу,

яких Тацит називає…
а) Меркурієм і Марсом;
б) Геркулесом і Тором;
в) Марсом і Тором;
г) Меркурієм і Геркулесом.

9. Тацит пише про культ…, якого «воїни прославляли піснями, вирушаючи в

бій. Цей бог грому і родючості називався у германців Донар (сканд. Тор);
14

його зображували з потужним молотом, яким він виробляв грім і трощив

ворогів»
а) Геркулеса;
б) Меркурія;
в) Марса;
г) Тора.

10. Як пише Тацит, Водан був верховним божеством, він панував як над
людьми. Скандинавською ж цей буде звучати…
а) Один
б) Тор
в) Марс
г) Меркурій
Ключ: 1 – б, 2 – г, 3 – а , 4 – а , 5 – в, 6 – г, 7 – в, 8 – а , 9 – а, 10 – а.
15

Додаток В
Древні германці

Рис. 1