Professional Documents
Culture Documents
Семінарські заняття вгф
Семінарські заняття вгф
питання до теми
Завдання до теми
1. Запам’ятайте хронологію основних подій епохи зіткнень
германців з римлянами і, спираючись на неї, розкажіть про ці події:
Література:
1. Жирмунский В.М. История немецкого языка. – М., 1956
2. Клейн Л. От Днепра до Инда // Знание – сила. – 1981. -
№11.
3. Мифы народов мира, под ред. С.А.Токарева, т.1
Ding n. ‘germanische Volks- und Gerichtsversammlung, Sache, Gegenstand,
Angelegenheit’, ahd. thing (8.
Jh.), mhd. dinc, asächs. thing, mnd. mnl. dinc, nl. ding, aengl. þing, engl. thing, anord. þin
g, schwed. ting und (im grammatischen Wechsel) got. þeihs ‘Zeit’ gehen zurück auf die
zur Wurzel ie. *ten- ‘dehnen, ziehen, spannen’ gehörende
Gutturalerweiterung ie. *tenk- ‘ziehen, dehnen, spannen, Zeitspanne’. Zur gleichen
Wurzel stellen sich lat. tempus ‘Zeitabschnitt, Zeit’ und air. tan ‘Zeit’. Westgerm.
und nordgerm. *þenga- bezeichnet die ‘Volksversammlung aller Freien’, die über Krieg
und Frieden beschließt, den Heerführer oder König wählt und in der Recht
gesprochen wird.
Schatz m. ‘angehäufte Kostbarkeiten (besonders Schmuck, Edelsteine, Geld),
Wertgegenstände, Reichtümer (vgl. Kunst-, Bodenschätze), geachtete, geliebte
Person’, ahd. scaz ‘Münze, Geld, Reichtum’ (8. Jh.), mhd. scha(t)z ‘verarbeitetes
Edelmetall, Geld und Gut, Reichtum, Tribut, Steuer, Wert,
Preis’, asächs. skatt, mnd. schat, mnl. scat, nl. schat, aengl. sceatt, anord. skattr ‘Steuer,
Schatz’, schwed. skatt, got. skatts ‘Münze, Geld’, afries. sket, schet, schat ‘Geld, Vieh’
(germ. *skatta-) haben keine außergerm. Verwandten und sind etymologisch ungeklärt.
Die wohl älteste, im Afries. bezeugte Bedeutung ‘Vieh’ findet sich wieder in
wahrscheinlich aus dem Germ. entlehntem aslaw. skotъ ‘Vieh,
Haustier’, russ. skot (скот) ‘Vieh’, so daß man eine Entwicklung von ‘Vieh’ als Zeichen
des Reichtums zu ‘Geld, Besitz’ annehmen kann (vgl. dazu lat. pecū ‘Vieh’
und pecūnia ‘Vermögen, Geld’, s. ↗Vieh und die dort dargestellte Entwicklung
im Germ.). DE VRIES Nl. 609 f. (wo zahlreiche, letztlich nicht befriedigende
Herleitungsversuche angeführt werden) erwägt, da Bedeutungen wie ‘Zins, Steuer’
dem Germ. fremde Begriffe seien, Rückführung der Formen auf ein östliches
Wanderwort.
Завдання до теми
Розкажіть про релігійні уявлення і релігійні обряди давніх
германців за допомогою схеми:
Література:
1. https://de.wikipedia.org/wiki/Nordische_Mythologie
2. https://studfiles.net/preview/5263595/page:7/
3. http://historylib.net/germanska-mifologiya-i-її-kulturnij-vpliv/
4. http://znaimo.com.ua/Германо-
скандинавська_міфологія#link4
5. http://moyaosvita.com.ua/istoriya/mifi-davnix-germanciv/
6. https://supermif.com/skand/skandinav_.html
7. https://supermif.com/skand/skandinav_.html
Семінарське заняття № 3
Тема: ДАВНЬОГЕРМАНСЬКІ ПЛЕМЕНА. ЇХНЯ МІГРАЦІЯ
Й УТВОРЕННЯ ГЕРМАНСЬКИХ "ВАРВАРСЬКИХ
КОРОЛІВСТВ"
План заняття
I. Класифікація германських племен за Плінієм Старшим.
II. I. Північні германці (гіллевіони).
2. Східні германці.
3. Західні германці:
а) інгевонські племена (фризько-саксонські племена), 6)
іскевонські племена (франкські племена), в) гермінонські племена.
ІІІ. Епоха "великого переселення народів".
IV. Франкські держави Меровінгів і Каролінгів.
V. Древні германські мови. Найдавніші дані про мови
германських племен. Перші германські запозичення в інших
індоєвропейських мовах.
Питання до теми
1) Що ви знаєте про давньогерманський міф про трьох синів
бога Манна і як пов'язана з ним класифікація германських
племен Плінія Старшого?
Давньогерманські племена були однією з основних
етнічних груп в Європі під час античності та
раннього середньовіччя. Їхня міграція та утворення
германських "варварських королівств" були
складними історичними подіями. Класифікація
германських племен за Плінієм Старшим не є
основоположною та відомою класифікацією, але
можна використовувати деякі загальні відомості для
розуміння цього процесу.
Питання до теми
1) З яких джерел ми черпаємо відомості про лексику
давньогерманських мов? 2) Яке місце в ієрархії мовних рівнів займає
лексичний ярус мови? 3) Чи піддається кількісному підрахунку
словниковий фонд давньогерманських мов? 4) З якими племенами
древні германці мали контакти, судячи з лексичних паралелей? 5) Як
підрозділяється стилістично лексика давньогерманських мов? 6) Яке
місце в ієрархії мовних рівнів займає словотворчий ярус мови? Чому
словотвір має одночасно лексичний і граматичний характер? 7) Що
такий морфологічний словотвір? Які способи морфологічного
словотвору ви знаєте? 8) Є чи принципові розбіжності між
словоскладанням і афіксацією? 9) Що таке патронімічний суфікс?
Які патронімічні суфікси ви знаєте? 10) Що такий синтаксичний
словотвір? 11) Що таке конверсія?
Завдання до теми
1. Розкажіть про морфологічну структуру слова в
індоєвропейській та у давньогерманських
2. Назвіть найбільш продуктивні суфікси давньогерманських
мов. Наведіть приклади слів з цими суфіксами.
3. Розкажіть, як розвивалися давньогерманські суфікси гот. -
leik, да., дісл. -lic, двн. -lihhi, да. -had, дск. -hed, двн. -heit, дісл. -
heiðr, гот. -haidus.
4. Поясніть походження суфіксів у сучасних германських мовах
і приведіть приклади: англ. -er, -ship, -dom; нім. -er, -schaft, -tum;
швец. -are, -skap, -dom.
5. Визначте, за яким способом утворені наступні
давньогерманські слова. Перекладіть їх: да. boo-hûs, да. suo-stæ, да.
sunnandæz, да. оxenaford, да. monandæz, двн. gast-hus, двн. houbit-
gelt, двн. boum-garto, двн. donerestag, двн. rosensame; двн. berenwurz,
двн. sunn-untac, гот. fotubaurd, гот. augadauro, гот. figgragulp, дісл.
song-hu, дісл. skip-verjar, дісл. gudhus
6. Назвіть найбільш продуктивні префікси давньогерманських
мов. Наведіть приклади слів з цими префіксами.
7. Розкажіть про роль умляута й абляута в германському
словотворі.
8. Визначите, за яким способом утворені наступні слова:
да. räd – ræig : англ. readi
да. angli – englise : англ. english
двн. fart – fertig : нім. fertig
двн. alt – eltiron : нім. Eltern
дісл. rad – redig : норв. Red
8. Назвіть основні семантичні групи слів спільноіндоєвропейського
походження, які входять до складу давньогерманських мов.
9. Назвіть основні семантичні групи слів загальногермнського
походження, які входять до складу давньогерманських мов.
10. Порівняйте такі загальноіндоєвропейські слова, назвіть їхні
відповідності в сучасних германських (німецькій, англійській)
мовах:
гот. rign, дісл. regn, да. rezn, лат. rigo; укр. мряка.
гот. аhvа, дісл. á, да. ca, двн. aha, лат. aguaю
гот. dal, дісл. dalr, да. del, двн. tal, грец. tholo, ст. сл. долъ.
дісл. bjorn, да. bera, двн. bero, лит. beras, рос. бурый (вугілля), іє.*ber.
гот. kyr, дісл. gäus ‚рогата худоба’, да. cu, двн. kuo, скр. gauh, іє.
*gow, лат. bös, bowis, лат. guovs, арм. kov, стсл. говадо, грец. buos.
гот. wulfs, дісл. ulfr, да. wulf, двн. wolf, грец. lukos, лат. lupus, лит.
vilkas, стсл. влъкъ, скр. urkas, іє. wulf/wulph <*uel + peku.
11. гот. guma, дісл. gumi, да. zuma, двн. gomo, лат. homo, лит. zmõgus,
лат. humus, лит. zeme, укр. земля.
12. Порівняйте наступні загальногерманські слова, наведіть їхні
відповідності в сучасних германських мовах і визначте, до якої
лексико-семантичної групи вони відносяться:
https://www.youtube.com/watch?v=Tl9xMazZmes
https://www.youtube.com/watch?v=R0BnEfNCcTQ
https://www.youtube.com/watch?v=f9m_4gLZueY
https://www.youtube.com/watch?v=KYsp-IVvjW4
https://www.youtube.com/watch?v=cXROh2GHi-I
https://www.youtube.com/watch?v=CRPyk5L09uk
https://www.youtube.com/watch?v=SQuimWXh5V8
https://www.youtube.com/watch?v=wo4D9unxETU&t=37s
https://www.youtube.com/watch?v=8VRkprnLw7w
https://www.youtube.com/watch?v=uaQ5hstB1PA
https://www.youtube.com/watch?v=xPHzSecrNIk
https://www.youtube.com/watch?v=N3EOINI3jz4
https://www.youtube.com/watch?
v=Tl9xMazZmes&list=PL9WVnHsZYebOZhLL0URHWKeGQ8uFfhks
K