Давньогерманська лексика

Способи словотворення
Словотворення здійснюється у германських мовах за допомогою
таких засобів:
• А) суфіксації;
• Б) префіксації;
• В) внутрішньої флексії, або зміни кореневого
голосного(аблаут): нім. springen – der Sprung ;
• Г) парадигматичного відокремлення (напр., гот. іменник з
основою на –nd утворюється від дієприкметника І).

• Нерідко слова утворювались за допомогою поєднання кількох

способів.
• Напр., суф. + преф.: гот. hlaifs – gahlaiba, gards – ingardja;
• суф. + флексія: гот. lagjan (класти) – ligan (лежати).
Субстантивація прикметників та
дієприкметників
• найчастіше у певних синтаксичних
умовах субстантизувалась слабка
форма прикметника;
• при поєднанні з артиклеподібним
займенником;
• шляхом парадигматичного
відокремлення дієприкметника І.
• Напр., гот. frijonds – frijon
Суфіксація – найпродуктивніший
метод у словотворі
• 1) Суфікси імен дійової особи: старі
основотворчі суфікси –n, -an, -ji[ı:]n, -jan.
Запозичені з латини гот.: areis; д. англ. – ere,
д.сакс. – ari, eri, д. в. н. ari.
• Напр., гот. gudja (священник) – guÞ (бог),
bandja (полонений) – bandi (окови). Жін. роду
–io, -on, -jon – frijondi (подруга).
• -ing, -ung – в антропонімах та етнонімах >>у
нім. мові - інгові форми (жіночого роду)
• 2) Зменшувальні та пестливі суфікси: -l,
-ein/-ina, -k. Напр., гот. barnilo (дитятко) –
barn (дитя), Attila, Wulfila
Суфіксація – найпродуктивніший
метод у словотворі (2)
• 3) Суфікси абстрактних активних іменників
поділялись залежно від способу творення
основи – віддієслівних чи відіменних.
• -od, -ot, -ad: нім. Armut, Heimat, Zierat
• -ti (жін.роду): двн. maht
• 4) Суфікси прикметників: -ein, -isk (>>>англ.
-ish), -ig,-ih (>>> англ.-y);
д.англ, д.в.н. mennisc (>>Mensch)
• 5) дієслів – залежно від класу; -ja
(перехідність і каузативність), -na/-no – стан.
Префіксація – найпоширеніша в
дієслові
• un- (заперечення),
• ga- (граничність), us-, ana-, a-
(початковість); bi- (транзитивність);
• dis-, fra- (що означав втрату).
• Напр., гот. fraliusan (губити),
• д.англ. a-ȝeolwian
 Словоскладання
За характером першого компоненту складні слова
поділяються на:
• Складні слова, у яких перший компонент є
службове слово – прийменник + основа (напр., гот.
afardags – наступний день).
• Складні слова, у яких перший компонент є повне
слово. Напр., гот. дієсл. filuwaurdjan, прикм.
godakunds, імен. gudhūs.
• Деякі складні слова утворились шляхом додання
двох основ + афікс: напр., гот. unhanduwaurhts.
Cкладні слова у готській мові виявляють наявність
алітерації faihu-friks (зажерливий), кеннінгів bruϷ-faϷs
(нареченої хазяїн - жених), семантичної тавтології
mari-saiws (море-море - озеро).
 Давньогерманська лексика
Хронологічні шари лексики:
• Спільноіндоєвропейські.
• Спільногерманські.
• Слова часів виділення окремих
германських мов.
 Спільноіндоєвропейська
лексика германських мов
• терміни спорідненості (кревні родичі) основи
на –r: батько, мати, брат, сестра, син,
дочка, невістка, зять, свекор, свекруха
• назви тварин та рослин:
а) свійських тварин: віл, корова, свиня, баран,
вівця, жеребець, кобила, козел, коза, собака;
б) диких тварин: вовк, ведмідь, олень, мишка;
в) птахів: птах, орел, гусак, качка, шпак;
г) комах: муха, оса, бджола, шершень;
ґ) дерев: бук, береза, ялина.
 Спільноіндоєвропейська
лексика германських мов (2)
• назви частин тіла: серце, зуб, нога, коліно, вухо,
печінка, кров, бік, вуха, голова, брова, ніс, кістка,
ніготь, лікоть, долоня і т. д.
• назви явищ природи та географічних понять: море,
сніг, сонце, місяць, дощ, холод, вода, річка, земля,
гора, долина.
• предмети, пов’язані з діяльністю людини: колесо,
судно, борона, молоко, вовна, гроші, плуг, мідь,
залізо.
Порівняймо: худоба: гот. fai[ɛ]hu, д. ісл. fè, д. англ. fēoh,
лат. pecus; гроші: лат. pecunia, суч. англ. fee
(гонорар); д. слов. скотъ: гот. skatts (гроші, монети),
д. сакс. skat, суч. нім. Schatz (скарб).
 Спільноіндоєвропейська
лексика германських мов (3)
• Дієслово. В індоєвропейському ареалі були спільні
позначення для таких понять, як: жити, вмирати,
пити, їсти, спати, кусати, бачити, чути, брати,
лишати, думати, знати, йти, бігти, шити і т. д.
Напр., шити: литов. sıùti, ст. сл. шити, гот. siujan, д. а.
siwan, д. в. н. siuwen.
• Прикметник: такі поняття, як: новий, старий,
молодий, древній, гарячий, деякі кольори. Напр.:
червоний: гот. rauÞs, ірл. ruad, укр. рудий.
• Числівники – найдревніший клас слів, всі мають
індоєвропейські паралелі.
• Займенники – більшість мають індоєвропейську
етимологію.
 Спільноіндоєвропейська
лексика (англ)
• Family relations: father, mother, brother, son, daughter
• Parts of the human body: foot, nose, lip, heart, tooth
• Animals and plants: cow, swine, goose, tree, birch, corn
• The most important objects and phenomena of nature:
sun, moon, star, wind, water, wood, hill, stone
• Adjectives: hard, quick, slow, red, white, new
• Numerals from 1 to 100: one, two, twenty, eighty
• Pronouns – personal, except they (Sc.): I, you, he;
demonstrative : that; interrogative: who
• Some of the most frequent verbs: bear, do, be, sit, stand
 Спільногерманська лексика
• назви частин тіла: рука, кістка, тіло;
• назви тварин і рослин: птах, кінь, ворон, теля, листок;
• назви явищ природи та географічних понять: мороз, земля,
літо, час, роса. Напр., море: гот. saiws, д. в. н. sēo, д. ісл. sǽr;
дощ, непогода: д. а. storm, д. в. н. sturm, д. ісл. stormr;
• назви деяких предметів: міст, черевик, шнур,одяг;
• абстрактні поняття: надія, життя: гот. līf, д. в. н. līb, д. ісл. lif.
• Дієслово. Існують численні паралелі в цьому розряді.

Приклади:
пити - гот. drigkan, д. а. drincan, д. в. н. trinkan, д. ісл. drekke;
любити – гот. lei[i:]kan, д. а. lician, д. в. н. līhhēn, д. ісл. lika і т. д.
 Спільногерманська лексика
(англ)
• Nouns denoting parts of the human body: head, arm, finger
• Periods of time: summer, winter, time, week
• Natural phenomena: storm, rain, flood, ice, ground, sea, earth
• Artefacts and materials: bridge, house, shop, room, coal,
iron, lead, cloth
• Animals, plants and birds: sheep, horse, fox, crow, oak,
grass
• Adjectives denoting colours, size and other properties:
broad, dead, deaf, deep, grey, blue
• Verbs: see, hear, speak, tell, say, make, give
Ранні запозичення з кельтської
мови
• Інтенсивні контакти германців з кельтами почалися з
8-7 ст. до н. е. Приблизно у середині І тисячоліття до
н. е. з кельтської було запозичено слово «залізо»:
кельт. īsarno, д. ірл. iarann – гот. ei[i:]sarn, д. а. īsern,
д. в. н. īsarn.
• Також до цього періоду відносять слова, що
позначають соціальне становище або мають
стосунок до воєнної справи, а також такі слова, як
земля, городище, дзвін, присяга, заручник,
ненависть, бій, чаклунство, руна (таємниця).
• Окрім того, за зразком кельтських власних імен
утворилися германські на –rik, -rich (Theodorik, Alarik,
Dietrich і т. д.).
Ранні запозичення з латинської
мови
• Найдавніша германо-італійська лексика містить
юридичні, релігійні, виробничі та інші терміни. Напр.,
лат. strata (брукована дорога), лат. vallum (вал,
стіна), лат. fenestra (вікно), лат. cellarium (льох), лат.
butirus (масло), caseus (сир), beta (буряк) і т. д.
• Поняття належать до запозичень значно пізнішого
періоду.
• Окрім того, християнізація германців також сприяла
запозиченням абстрактного змісту, ознак абстрактів.
• Проте латинська мова теж запозичила певні слова з
германської мови. Напр., bastian (будувати), burg
(укріплення, місто), wirra (війна), haring (оселедець),
harpa (арфа), freck (свіжий), blank (білий), blund
(білявий), brun (бурий).
 Кельто-італо-германська
лексика
• Включає соціальні поняття, виробничі терміни, назви
частин тіла, рослин і тварин. Напр., чоловік, муж,
полонений, рот, підборіддя, зуб, вуж, риба, квітка,
горіх, огорожа, довгий і т. д.
• Напр., пустельний, необроблений (про землю) –
д. англ. wēste, д. в. н. wuosti, лат. vāstus, д.
ірл. fās (порожній);
• горіх – д. англ. knutu, лат. nux, ірл. cnū;
• шукати – гот. sôkjan, лат. sagio (шукаю за слідом),
ірл. sagim (шукаю дорогу);
• чоловік – гот. war, лат. wir, д. ірл. fer, д. англ., д. сакс.,
д. в. нім. wer.
 Германо-балтійські паралелі
• Відображені у лексиці для позначень
явищ природи, життя й праці,
абстрактних понять.
• Напр., працювати, розтирати,
хотіти, збирати, завірюха, обов’язок
(гот. skulah, лит. skola). Напр., д. ісл., д.
в. н. saga (оповідь), д. англ. saʒu, суч.
англ. say, лит. pāsaka (розповідь, казка).
Числівники 11 і 12.
 Германо-слов'янська лексика
• Давніми можна вважати лише назви води та деяких
частин тіла, інші стосуються початку нашої ери.
• Напр., вода: гот. wato, д. ісл. vatu, д. англ. wæter, д. в.
н. waʒʒar, д. слов. вода;
• ховати, берегти: гот. bairgan, д. ісл. bjarga, д. англ.
beorga, д. в. н. bergan, д. слов. брега, суч.
укр. берегти;
• низина: гот. dals (долина), д. англ. dǣl, д. слов.
долъ;
• кулак: fist – д. слов. пясть, суч. рос. запястье;
лебідь, ребро, стіг, біль.
 Германо-балтійсько-
слов'янська лексика
• Семантика свідчить про більш тісні зв’язки.
Тут знаходимо числівник 1000, назви металів,
збіжжя, якостей, виробничої діяльності.
• Напр., народ, люди: д. фриз. līod (народ),
д. в. н. liut, д. англ. leode (люди), латиськ.
laudis; оселя: д. ісл. salr (кімната), д. в. нім.
sal (житло), д. англ. selÞ (житло), лит. salà
(острів, село); золото: д. англ. gold, д. в.
нім. golt, лит. želtas, д. слов. злато; теплий:
д. в. нім. warm, лит. virti (варити), д. слов.
варити; жито, табун, віск, кувати, жар,
жорна і т. д.
 Стилістичне розшарування
давньогерманської лексики
• шар загальновживаних слів, напр., д. в.
нім. tragan (носити), leben (жити), д.
скан. bringan (приносити), wind (вітер);
• поетичні терміни, які характерні для
давньогерманського епосу: метафори,
епітети і порівняння. Напр., д. англ. wif
(жінка) – ides (поет.);
• книжна лексика, яка виникла пізніше з
розвитком освіти й культури:
термінологія богословська та наукова.
Культивується багато латинських та
грецьких запозичень.
 Семантичні процеси у лексиці
германських мов
• Розширення значення.
Напр., герм. makojan (engl. make, germ. machen) <<і.-є.
мастити (укр. «мазати», гр.. місити (з і-є),
псувати форму; нім. Genosse (товариш)<< д. в.
нім. ginozo (людина, що разом з іншою має вигоду,
задоволення); bereit (готовий) готовий до поїдки
верхи, reiten (скакати верхи); нім.
Schildern(зображувати)<<(прикрашати,розфарбов
увати)<< Schild(щит)
• Звуження значення.
а) герм. deuza (тварина) – англ. deer – n. Tier;
б) n. Ehe (шлюб) << з поняття «вічність».
 Семантичні процеси у лексиці
германських мов (2)
• Поліпшення значення:
Herzog<< heri-zogo “воєвода”; lord<< half-weard
“хоронитель хліба”
Lady<< hlæfdige – “та, що місить тісто” («dige» - спорідн.
укр. «діжа»)
Marschall << marah-scalc “конюх”
• Погіршення значення у 16 ст. (часто стосується
жінок).
Нім. Dirne “дівка, повія” << двн. Diorne “молода жінка,
дівчина” Також погіршення значення зазнала низка
ін слів: дурний від довірливий, підлий від мінливий,
шахрай від слуга від парубок.
 Семантичні процеси у лексиці
германських мов (3)
• Поляризація значення – від одного кореня
походять слова, що мають протилежні значення.
Нейтральне значення середина – герм. mit (об’єднати)
– слов. межа (роз’єднати); і. є. мати, лат. habēre,
англ. give, нім. geben, укр. хапати.
Зах.герм. *knehtaz “юнак” >>> англ. Knight; але нім.
Knecht “слуга, батрак”; Yesterday, gestern= д.ісл. i-
gær (завтра, учора)
• Переніс значення
Напр., і. є. bhel (сяяти, блищати) – герм. blue, bleu,
лат. flāvus (жовтий), слов. білий;
і. є. ghel (жовтий, yellow) – рос. желтый, зеленый.
Спільна лексика сучасних
германських мов
Спільна лексика сучасних
германських мов (2)
Спільна лексика сучасних
германських мов (3)
Спільна лексика сучасних
германських мов (4)
Спільна лексика сучасних
германських мов (5)
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!