Latinskiy Perevod 2015

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
з латинської мови
для студентів філологічного факультету
Луганськ 2014
1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
з латинської мови
для студентів філологічного факультету
ЗАТВЕРДЖЕНО
на засіданні кафедри
іноземних мов
протокол № 6
від 31.03.14
Луганськ 2014
2
УДК 811.124(076)
«Методичні вказівки з латинської мови для студентів філологічного

факультету» / Укл.: Курєнкова Г.М. - Луганськ: вид-во СНУ ім.В.Даля, 2014.
– 98 с.
Матеріали «Методичних вказівок» є необхідним мінімумом для
вивчення курсу латинської мови студентами 1та 2 курсів філологічного
факультету. Вивчення курсу «латинська мова» передбачає не лише ґрунтовні
знання граматики, але й практичні навички перекладу класичних джерел.
Саме тому посібник пропонує студентам роботу не тільки над теоретичним
матеріалом, але також вправи на закріплення нової лексики, крилаті вислови,
вправи на переклад з української мови на латину та зворотній переклад,
роботу по встановленню походження українських термінів. Важливого
значення надається вивченню словотворення (суфікси, префікси,
терміноелементи), що є особливо важливим при вивченні сучасної
термінології в філології, історії, філософії, релігієзнавстві. Практична
частина містить тексти та крилаті вислови історичного, філософського та
іншого напрямків, також джерела історичної латини.
Укладач: Г.М.Курєнкова
Відп. за випуск В.Е.Краснопольський, доц., к.п.н.
Рецензент доц. к.філ. наук,

зав. каф. ТППГРМ
Клименко О.С.
3
ВСТУП
Навчальна дисципліна “Латинська мова” продовжує залишатися

необхідною для вивчення студентами гуманітарного профілю, оскільки має
не лише практичне, але й теоретичне значення.
Латинська мова є базою для нових європейських мов, і зараз вона живе
не лише у відомих крилатих висловах, а й у величезному лексичному
арсеналі з різних сфер науки; не лише у історичних та міфологічних текстах,
але й у самій історії, літературі та культурі.
„Методичні вказівки” складаються з тем, які охоплюють основні
граматичні розділи курсу латинської мови та спрямовані на засвоєння
фонетичного, лексичного й граматичного матеріалу.
Кожен розділ складається із теоретичного матеріалу та
найрізноманітніших вправ на закріплення як лексичних, так і граматичних
знань студентів.
В «Методичних вказівках» значна частина теоретичного матеріалу
подається у вигляді таблиць, що значно допоможе студентам у роботі по
систематизації знань.
Великого значення надається роботі по словотворенню, що є
актуальним для вивчення історичних, філософських, релігієзнавчих,
психологічних та інших термінів та сприяє закріпленню знань лексики у
практиці сучасних мов.
Самостійне виконання студентами запропонованих вправ допоможе їм
вільно орієнтуватися у безмежному просторі наукової та культурної
термінології, навчить їх грамотно використовувати цей потенціал як в
розмовній, так і в письмовій мові.
4
Урок 1.
1. ПЕРІОДИ РОЗВИТКУ ЛАТИНСЬКОЇ МОВИ. АЛФАВІТ.

2. ФОНЕТИКА. ГОЛОСНІ, ДИФТОНГИ ТА ДИГРАФИ. ПРИГОЛОСНІ.
ЛАТИНСЬКІ ТА ГРЕЦЬКІ БУКВОСПОЛУЧЕННЯ.
3. ПРАВИЛО НАГОЛОСУ. ДОВГОТА ТА КОРОТКІСТЬ СКЛАДІВ.
1. ПЕРІОДИ РОЗВИТКУ ЛАТИНСЬКОЇ МОВИ
І АРХАЇЧНИЙ ІІІ-ІІ ст. д.н.е. :

Епічні поети: Невій, Енній ; комедіографи: Плавт, Теренцій; письменники:
Катон, Варрон
ІІ КЛАСИЧНИЙ або ЗОЛОТИЙ І ст..д.н.е. – І ст.. н. е.

Поети: Вергілій, Горацій, Овідій, Катулл, Лукрецій
Письменники та оратори: Цезар, Цицерон, Пліній
ІІІ ПІСЛЯКЛАСИЧНИЙ або СРІБНИЙ І-ІІ ст..н.е.

Поети- сатирики: Ювенал, Марціал
Письменники: Таціт, Сенека, Апулей, Авл Гелій
ІV ПІЗНЯ ЛАТИНА ІІ-V ст..н.е.

Письменник Амміан Марцелін
Християнські автори: Ієронім (Біблія Вульгата), Августин
СЕРЕДНЬОВІЧНА ЛАТИНА VI- XIV ст..

У країнах Європи як мова дипломатії, судочинства, католицької церкви,
школи
ЕПОХА ВІДРОДЖЕННЯ XIV- XVI ст..

Письменники: Т.Мор, Т.Кампанелла, Е.Ротердамський, Д.Бруно
XVII- XVIIIст.
Філософи та вчені: Р.Декарт, Б.Спіноза, І.Ньютон, Г.Лейбніц, К.Лінней
5
ЛАТИНСЬКИЙ АЛФАВІТ
Латинський алфавіт склався на основі грецького, але був перейнятий
через етрусків. Він складається із 24 літер – 6 голосних та 18
приголосних.
Позна- Назва Вимова Позна- Назва Вимова

чення чення
Aa a (a) Nn en (n)
Bb be (b) Oo o (o)
Cc ce ( k, ts) Pp pe (p)
Dd de ( d) Qq ku (k)
Ee e ( e) Rr er (r)
Ff ef (f) Ss es (s)
Gg ge ( ge ) Tt te (t)
Hh ha ( h) Uu u (u)
I i (J j) i ( i, й ) Vv ve (v)
Kk ka (k) Xx ix (ks)
Ll el (l) Yy ypsilon (i)
Mm em (m) Zz zeta (z)
2. ФОНЕТИКА.
Голосні, дифтонги та диграфи
Голосні: a, e, i, o, u, y – передають 12 звуків – 6 довгих та 6 коротких. Довгі звуки:

ā, ē, ī, ū та ін.; Короткі: ă, ě, ĭ, ŭ та ін. Всі голосні вимовляються тільки так, як і
пишуться: a – [а], e – [е], i – [і], o – [о], u – [у], y – [і]
ДИФТОНГИ
Уявляють собою сполучення двох голосних, які вимовляються як один склад.

Дифтонгів є два:
аu [ау, ав] Auróra (Аврора) áurum (золото) autúmnus (осінь)
еu [еу, ев] Európa (Європа) néuter ( ніякий, нічий)
ДИГРАФИ
Це дві голосні, які вимовляються як одна:
ае, ое [е] рraémium (нагорода) aéra (ера) coéna (обід) foédus

(договір)
NB:
6
аё, аē [ае] áёr ( повітря)
оё, оē [ое] рoёta ( поет)
Сполучення І та J з голосними
I i - була ще у класичну добу; J j - ввели в середньовіччі;

• вживаються вони однаково
• на початку та в середині слова перед голосними вимовляються як [й]:
ia - [йа, я] - iánua ( двері) ianuárius (січень)
ie - [йе, є] - iécur (печінка) injéctio ( впорскування)
io - [йо, рос. ё] - iócus ( жарт)
iu - [йу, ю] - Iúno ( Юнона) Iúppiter ( Юпітер)
Приголосні
Приго- Вимова Приклади

лосна
Сс у класичну епоху як [к],
з ІV – V ст. - як [ц] і [к]:
[ц] – перед е, і, у, ае, ое: céntum (сто) círculus (коло) Caésar
(Цезар) cýclus ( коло)
[к] – перед а, о, u, всіма fáctum ( вчинок) cáput ( голова) clárus
приголосними та в кінці (відомий) lac (молоко)
слова:
G g [ґ] дзвінкий звук gútta (крапля) génus ( рід)
Hh [г] глухий hómo (людина) Homérus Héra história
(історія)
Ll [ель] завжди як м`який звук: sýmbolum (знак) lápsus (помилка)
Ss [с] sagítta ( стріла) stílus (стиль) cómicus
(комічний)
[з] – між двома голосними або rósa (роза); sub rósa ( під розою, таємно)
між голосним та приголосним
m або n:
ss [ сс] compromíssum ( домовленість, угода)
Xx [кс] pax (мир) rádix (коріння)
[кз]– між голосними, другий з exémplar ( приклад) exércitus (військо)
яких наголошений:
Qq лише разом з u перед áqua (вода) quínque (п’ять) équus (кінь)
голосною як [кв]
ЛАТИНСЬКІ БУКВОСПОЛУЧЕННЯ
у позиції перед голосними вимовляються:
ti - [ці] - rátio (розум) áctio (дія) nátio (народ)

NB : у сполученнях: sti, xti, tti – [тi] – béstia (тварина) míxtiо (суміш) Áttius (Аттій)
ngu - [нгв] - língua (мова, язик) sánguis ( кров)
su - [св] - consuetúdo ( звичка) suávis (приємний) але: súus ( свій)
7
ГРЕЦЬКІ БУКВОСПОЛУЧЕННЯ:
ch [х] chárta (папір) chórus (хор)
sch [сх] schóla ( школа) schísma ( щілина)
th [т] théa (чай) theátrum (театр)
rh [р] rhýthmus ( розмірність) rhètor ( ритор, оратор)
ph [ф] philosóphia phásіs ( період)
3. ПРАВИЛО НАГОЛОСУ.
Поділ на склади відбувається по кількості голосних звуків. В латинській мові
склади рахуються від кінця слова:
3 2 1------------------------------ 4 3 2 1
po-pu-lus (народ) he-ro-ic-us (героїчний)
НАГОЛОС в латинській мові ставиться на другий склад від кінця слова,

якщо він довгий, або на третій склад, якщо другий короткий.
Правила довготи та короткості складів
Склади бувають довгі або короткі за природою або за положенням (позицією).
Довгі за природою склади:
1) містять дифтонг або диграф: di-aé-ta (спосіб харчування )

in-laé-sus (неушкоджений)
2) мають голосні, довгота яких cen-trā-lis (центральний);
позначається на письмі: ā, ē, ī, ū: a-mī-ca (подруга)
Короткі за природою склади
мають голосні, короткість яких cré-dě-re (вірити) o-cé-ă nus (океан)

позначається на письмі: ă, ě та ін.:
Довгі за позицією склади:
1) мають голосний, який стоїть e-le-mén-tum (первісна речовина)

перед двома або більше spé-ctrum (бачення)
приголосними:
2) мають голосний, що стоїть перед re-flé-xus (вигин)
x або z (подвійні приголосні):
Короткі за позицією склади:
1) мають голосний, що стоїть перед

сполученням приголосних té-ne-brae (сутінки)
br, pr, dr, tr, gr, cr, bl, pl, dl, tl, gl, cl, cen-tí-me-trum (сантиметр)
які дають короткий склад:
2) мають голосний, що стоїть перед pa-tri-a (батьківщина)
іншою голосною (голосна перед phi-lo-só-phi-a (досл.: любов до мудрості);
голосною є коротка):
3) мають голосний, що стоїть перед
8
грецькими буквосполученнями: stó-ma-chus (шлунок)
ch, th, rh, ph:
Вправи:
І. Прочитайте терміни та поясніть вимову голосних, дифтонгів та диграфів:
1.Ager, bellum, dоmĭnus, ego, fаbŭla, fallo, filius, ille, liber, lupus, nauta, nos, puer, solus,
totus, tu, vita, vos, amīcus, castra, cum, deleo, fеmĭna, fero, gigno, iste, longus, malo, nolo, paro,
pello, porto, aēr, praesidium, verus, volo, auctor, labor, auxilium, virgo, anĭmus, opus, orno, alo,
anĭmal;
2.audax, bene, premo, teneo, caedo, sub, nomen, omnis, aestas, ars, brevis, coepi, lex, mare,
pater, puella, fortis, augeo, pastor, ago, mons, aequus, novus, primus, orior, manus, parvus,
praesum, ipse, jus, fama, judex, inter, ventus, proelium, unus, juvěnis, multus, juvo, justus,
injuria, iter .
ІI. Прочитайте терміни та поясніть вимову приголосних, латинських та грецьких
буквосполучень:
1.vinco, cіvĭtas, corpus, caput, celer, civis, сolo, cornu, canis, classis, cor, curro, accipio,
еdŭco, exеrcĭtus, duco, cognosco, campus, оcŭlus, nascor, causa, scio, commūnis, creo,
auctоrĭtas, cultus, carmen, centum, clamo, difficĭlis, canto, decem, contra, cado, cupio, rectus;
2.progredior, legātus, gloria, ingenium, hic, hiems, regio, pingo, gravis, genus, homo, honor,
conjungo, gens, gladius, fuga, gradus, grandis, ignis, rogo, tego, pugno, navĭgo, aggredior, hostis,
prohibeo, gero, nihil;
3.parens, ipse, felix, studium, tempus, tres, sermo, sine, sapiens, pars, vulnus, trans, rex, sed,
statuo, murus, velox, spes, os, malus, signum, mors, levis, ludus, lux, magnus, dies, exprĭmo,
fides, pax, miles, mos, flos, avis, domus, virtus, post, res, sal, sensus, nullus, solvo, navis, pes,
semen, senex, servo, summus, talis, dux, finis, plenus, silva;
4.gratia, constituo, ratio, eques, testis, satis, suus, sententia, sequor, quantus, reliquus, nuntio,
antiquus, relinquo, loquor, quālis, pulcher, institūtum, quaero, quam, bestia, colloquium, initium.
ІІІ. Прочитайте терміни та поясніть правильну постановку наголосу:
1.Passus, floreo, intersum, memoria, voluntas, medius, narro, appello, autumnus, annus,
venio, promitto, fructus, schola, victoria, potestas, rapio, moveo, natūra, imperātor, finio, cresco,
defendo, conficio, contendo, compăro, рerspicio, patria, mortālis, liběro, dormio, numěrus,
morior, arbor, extrēmus, arbitror, servio, possum, provincia, necessarius, experior, secundus,
exerceo, voluptas, accūso, studeo, officium, maneo, fugio, inimīcus, invenio, impěro, alius,
supěro, videor, intellěgo, littěra, exemplum, censeo, varius, sedeo, socius, soleo, tantus, mille,
mundus, fatum, mater, plebs, faber, porta, terra.
IV. Використовуючи попередні три вправи, випишіть із них слова, що мають:
1. дифтонги;
2. диграфи;
3. латинські буквосполучення;
4. грецькі буквосполучення;
5. довгий за природою другий від кінця склад;
6. довгий за позицією другий від кінця склад: випишіть лише трискладові слова.
9
Урок 2.
1. Загальні відомості про іменник.

2. Перша відміна іменників.
3. Відмінювання дієслова – зв’язки „ бути”
4. Вираження заперечення.
1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ІМЕННИК
Іменник у латинській мові має такі граматичні категорії:

Рід - Genus: Відмінок – Casus :
masculīnum (m) – чоловічий рід Nominatīvus - називний
feminīnum (f) – жіночий рід Genetīvus - родовий
neutrum (n) – середній рід Datīvus - давальний
Число – Numěrus: Accusatīvus - знахідний
singulāris - однина Ablatīvus - відкладний
plurālis - множина (орудно - місцевий)
Vocatīvus - кличний
Латинський іменник має також категорію відміни - Declinatio.

Існує п`ять відмін іменників. Приналежність іменника до тої чи іншої відміни
визначається по закінченню відмінка Gen.sing.
відміна 1 2 3 4 5
Gen.sing. - ae - i - is - us - ēi
У словнику всі
латинські іменники записуються у словниковій формі, яка складається із: іменника у
Nom.sing., закінчення іменника у Gen.sing. та скороченого визначення роду – m , f або
n:
terra, ae, f - земля civĭtas, ātis, f – держава

lupus, i, m – вовк casus, us, m - випадок, відмінок
avis, is, f - птах res, rei, f - справа, річ
Отже, іменники слід запам`ятовувати у словниковій формі, оскільки по ній

можна визначити не лише відміну іменника, але й знайти його основу.
Основу іменника можна визначити по формі Gen.sing., відкидаючи його
закінчення : terrae - terr- ; lupi - lup- ; avis – av - ; civitātis – civitāt- ; casus - cas - ; rei - r - .
2. ПЕРША ВІДМІНА ІМЕННИКІВ

До неї належать переважно іменники жіночого роду, які у відмінку Nom. sing.
мають закінчення - a, а у Gen.sing. - ae :
terra, ae, f - земля; aqua, ae, f - вода; silva, ae, f - ліс;
Як винятки, до І відміни відносяться також деякі іменники чоловічого роду, які
називають осіб чоловічої статі, різні професії та ін.: poēta, ae, m – поет; nauta, ae, m -
10
моряк; patriōta, ae, m; athlēta, ae, m. Відмінюються вони так само, як і іменники
жіночого роду.
ЗРАЗОК ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ І ВІДМІНИ

forma, ae, f - будова, устрій
Sing. Plur.
Nom. forma formae
Gen. formae formārum
Dat. formae formis
Acc. formam formas
Abl. forma formis
Voc. forma formae
До І відміни належать також прикметники жіночого роду із закінченням - а: напр.:

magna - велика, pulchra - красива, longa - довга.
При перекладі словосполучень на латинську мову на першому місці ставиться
іменник, а на другому - прикметник: terra magna – велика земля, vita longa – довге
життя, puella pulchra – гарна дівчина.
До І відміни відносяться також присвійні займенники жіночого роду : mea – моя,
tua – твоя, nostra – наша, vestra – ваша та зворотно-присвійний займенник - sua - своя.
СЛОВОТВІР: СУФІКСИ
Найуживанішими суфіксами І відміни іменників є:
- tūr-, -sūr означають результат дії sculptūra – вирізане,

cultūra - оброблене
- īn - означає науку, заняття doctrīna – вчення,
medicīna – медицина
ent-, -ant- абстрактні поняття scientia – знання,
substantia – речовина
3. Відмінювання дієслова – зв’язки „ бути” (sum, fui, -, esse ) у теперішньому часі.

Будова речення з дієсловом-зв’язкою.
Sing. 1. sum – я є Plur. 1. sumus – ми є

2. es – ти є 2. estis – ви є
3. est – 3. sunt – вони є
він, вона, воно є
У латинському реченні дієслово – зв’язка, на відміну від української мови, як правило,

не випускається: Studiōsa (studiōsus) sum.- Я – студентка (студент).(досл.: я є студентка.)
При цьому іменна частина складеного присудка виражається завжди називним
відмінком. Так, речення «Латинська мова – це давня мова» або «Латинська мова є
давньою мовою» латиною звучить так : «Lingua Latīna est lingua antiqua».
4. Вираження заперечення.
Заперечення здійснюється за допомогою частки non, при цьому конструкція речення
не змінюється: In luna vita non est. – На місяці немає життя. Це ж саме може виражатися і
без частки non за допомогою заперечного слова: In luna nulla vita est (досл.: «на місяці
ніяке життя є»). Як бачимо, у латинській мові в заперечному реченні, як і в нових
західноєвропейських мовах, може стояти лише одне заперечення, виражене або часткою
11
non, або заперечним словом. Якщо ж у реченні вжито два заперечення, то сказане набуває
підкреслено ствердного змісту.
Вправи:
І. Прочитайте та перекладіть текст рідною мовою:

De Italia
Italia est magna et pulchra paeninsula Europae. Poētae natūram et terram fecundam Italiae
laudant. Incolae Italiae plerumque sunt nautae. Roma est in Italia. Italia est patria linguae
Latīnae. Lingua Romae etiam lingua Latīna est. Gloria victoriārum Romam ornat. Roma est
patria litterārum. Jam antiquitus ibi eloquentia, historia et cetěrae scientiae florent.
ІІ.Прочитайте та перекладіть крилаті фрази:

1.Philosophia est magistra vitae. 2.Fortūna est caeca. 3.Via trita est via tuta. 4.Sententia nostra
vera est. 5.Ira saepe causa injuriae est. 6.Magna est amicitiae vis. 7.Schola est via scientiārum.
8.Italia est patria poëtārum. 9.Causa magnae gloriae Romae antiquae est audacia incolārum.
10.Non solum in terra, sed etiam in aqua sunt bestiae. 11.Ad stellas via longa est. 12.Sine
amicitia vita nulla est.
ІІІ.Визначте відмінкову форму і число наступих іменників та перекладіть їх

рідною мовою:
terrae, scientiārum, stellas, injuriae, in Eurōpa, Gallia, poëtārum, gloriae, bestiae, in aqua,
incolārum, sine amicitia, Romae, causa, Belgia.
IV.Провідмінюйте словосполучення у Sing. та Plur.:

1) pulchra paeninsula – гарний півострів, 2) terra fecunda – родюча земля, 3) epistŭla grata
– вдячний лист, 4) toga candĭda – біла тога.
V.Утворіть форми Acc.sing. та Gen.plur. від наступних іменників:
persōna, herba, epistŭla, causa, magistra, aquĭla, cura, patria, victoria, nauta, incŏla.
VI. Перекладіть речення латинською мовою:
1.Наша батьківщина – велика і славетна країна. 2.Слава стародавнього Риму велика.
3.Стародавня Греція – батьківщина поетів. 4.Польща, Чехія і Словаччина – це землі
Європи.
VII.Проаналізуйте наступні іменники І-ої відміни, виділіть в них суфікси та
поясніть їх значення:
competentia, creatūra, disciplīna, apparatūra, dictatūra, distantia, medicīna, architectūra,
(in)differentia, litteratūra, doctrīna, agricultūra, instantia, sculptūra, pictūra.
VIII.Напишіть словникову форму латинських слів, від яких походять такі
українські терміни:
поет, магістральний, космонавт, латинізація, патріотизм, лінгвістика, сентенція,
схоластика, інкогніто, потенціальний, каузальний, персональний, муза, вітамін,
магістратура, романізація, магнат.
N.B. Вивчіть латинські вислови:
1. Historia est magistra vitae. – Історія – вчителька життя.
12
2. Ibi victoria, ubi concordia.- Там перемога, де згода.
3. Scientia potentia est.- Знання – сила.
4. Experientia est optĭma magistra.- Досвід – найкращий вчитель.
5. Aurōra musis amīca.- Аврора – подруга Муз.
6. Nulla est doctrīna sine lingua Latīna.- Немає науки без латини.
7. Ad Kalendas Graecas.- До грецьких календ (тобто ніколи, бо календи – перше число
кожного місяця – існували лише у римлян).
8. Persōna grata. – Повноважна особа, дипломат (досл.: приємна, бажана особа).
9. Terra incognĭta.- Невідома земля.
10. Tabŭla rasa.- Чиста дошка (про розум дитини).
11. Sub rosa.- Під розою, таємно.
12. Ubi bene, ibi patria.- Де добре, там батьківщина.
13. Non scholae, sed vitae discĭmus.- Не для школи, а для життя вчимося (тобто для себе).
14. Aquĭla non captat muscas.- Орел не ловить мух.
15. Roma aeterna.- Вічний Рим.
Урок 3.
1.Загальні відомості про граматичні категорії дієслів.
2.Словникова форма дієслів.
3.Утворення теперішнього часу дієслів.
4.Утворення наказового способу дієслів.
1.Загальні відомості про граматичні категорії дієслів.
TEMPUS (час) GENUS ( стан, залог)
1.Praesens – теперішній actīvum - активний

2.Imperfectum – минулий недоконаного passīvum - пасивний
виду
3.Futūrum I – перший майбутній
4.Futūrum II – другий майбутній NUMERUS ( число)
5.Perfectum – минулий доконаного виду Singulāris – однина
6.Plusquamperfectum - давноминулий Plurālis – множина
MODUS (спосіб, наклонение) PERSONA ( особа)
Indicatīvus - дійсний prima - перша

Conjunctīvus – умовний secunda - друга
Imperatīvus - наказовий tertia - третя
Безособові форми :
Infinitīvus – неозначена форма
participium - дієприкметник
supīnum – віддієслівний іменник
gerundium – віддієслівний іменник
gerundīvum – віддієслівний прикметник
2.Словникова форма дієслів (основні форми):

1.Praesens ind. act. p.1 sing.- amo – я люблю
2.Perfectum ind. act. p.1 sing. – amāvi – я полюбив (основа перфекта)
3.Supinum – amātum – щоби любити ( основа супіна)
4.Infinitivus – amāre – любити ( основа інфекта)
13
Словникова форма дієслів у словнику записується скорочено:
amo, āvi, ātum, āre (I) - любити
dormio, īvi, ītum, īre (IV) – спати
Визначення дієвідміни дієслів відбувається по закінченню інфінітива :
І – āre – ignorāre – не знати, stimulāre - прискорювати
II – ēre – vidēre - бачити, valēre – бути здоровим
III – ěre – agěre - діяти, dicěre – говорити
IV – īre – venīre - приходити, audīre - слухати
3.Утворення теперішнього часу дієслів. Дієслово- зв’язка „ бути”.
Для утворення теперішнього часу дієслів використовується дієслівна основа
інфекта, яку можна визначити по формі Infinitivus відкиданням закінчення – re для І,
ІІ та IV дієвідмін, та - ěre для III дієвідміни:
Infinitivus основа інфекта Закінчення oсн.

інфекта
І – ignorāre ignorā- -ā-
II – vidēre vidē- -ē-
III – agěre ag - на приголосний
або
III – struěre stru - голосний – u -
(будувати)
IV – venīre venī - -ī-
Теперішній час дієслів - Praesens indicativi activi – утворюється від основи

інфекта (презенс) додаванням особових закінчень активного стану:
Sing. 1.- o ; 2.- s ; 3.- t ; Plur. 1. – mus ; 2. – tis ; 3. - nt
Зразок відмінювання дієслів у Praesens indicativi activi:
Число Особа І дієвідміна- ІІ дієвідміна –

āre – amāre ēre – vidēre
Sing. 1 amo(a+o) - я люблю vidē-o – я бачу

2 amā-s – ти любиш vidē-s – ти бачиш
3 amā-t – він любить vidē-t – він бачить
Plur. 1 amā-mus – ми любимо vidē-mus - ми бачимо
2 amā-tis - ви любите vidē-tis - ви бачите
3 ama-nt - вони люблять vide-nt - вони бачать
Число Особа ІІІ дієвідміна - IV дієвідміна –

ěre – agěre īre - audire
Sing. 1 ago - я роблю áudi-o- я слухаю

2 ag-і-s – ти робиш áudi-s - ти слухаєш
3 ag -і-t- він робить áudi-t - він слухає
Plur. 1 ag -ĭ-mus- ми робимо audī-mus – ми слухаємо
2 ag -ĭ-tis- ви робите audī-tis - ви слухаєте
3 ag -u-nt - вони роблять áudi-u-nt - вони слухають
Відмінювання дієслова – зв’язки „ бути” (sum, fui, -, esse ) у Praesens ind. act.:
14
Sing. 1. sum – я є Plur. 1. sumus – ми є
2. es – ти є 2. estis – ви є
3. est – він, вона, воно є 3. sunt – вони є
4.Утворення наказового способу дієслів – Imperatīvus praesentis actīvi.

В латинській мові наказовий спосіб (імператив) має дві форми :
1.Форма імператива 2 особи однини дієслів 1, 2 та 4 дієвідмін уявляє собою

чисту основу інфекта:
I дієвідміна II дієвідміна IV дієвідміна
amā! – кохай! vidē! – дивись! audi! - слухай!
У дієслів III дієвідміни до основи додається -е : ag-e! - роби!
2.Для утворення форми імператива 2 особи множини до основи інфекта

додається закінчення -te :
I дієвідміна II дієвідміна IV дієвідміна
amā -te! - кохайте! vidē-te!- дивіться! audī-te!- слухайте!
У дієслів ІІІ дієвідміни закінчення -te у 2 ос. мн. приєднується за допомогою
поєднувальної голосної -ĭ- : ag-ĭ-te! - робіть!
N.B. 4 дієслова ІІІ дієвідміни, а саме: ducĕre (вести), dicĕre (говорити), facĕre (робити)
та ferre (нести) мають особливості в утворенні імператива.
Форма імператива 2 особи однини цих дієслів уявляє собою чисту основу інфекта:
duc! – веди! dic! – говори! fac! – роби! та fer! – неси!
Утворення форми імператива 2 особи множини відбувається за загальним зразком,
тобто до основи інфекта додається поєднувальна голосна -ĭ- та закінчення -te:
ducĭte! – ведіть! dicĭte! – говоріть! facĭte! – робіть! та ferte! – несіть
Для вираження заборони в латинській мові вживається аналітична форма, яка
складається із сполучення слів noli (sing.) або nolīte (plur.) та інфінітива дієслова:
Sing.: noli ignorāre! - не зневажай! noli tacēre! - не мовчи!
Plur.: nolīte ignorāre! – не зневажайте! nolīte tacēre! – не мовчіть !
Вправи:
І. Прочитайте та перекладіть ріднoю мовою речення:
1.Schola viam scientiārum monstrat. 2.Patriam amāre et defendĕre debēmus. 3.Natūra vitam
terrae quotannis renŏvat. 4.Non est facĭle mutāre natūram. 5. Scientia et potentia humāna
coincĭdunt. 6.Amicitia vitam ornat. 7.Nemo nimiae fortūnae credĕre debet. 8. Tantum scīmus,
quantum memoria tenēmus. 9.Non poena, sed natūra ab injuria arcĕre debet. 10.Qui tacet,
consentit. 11.Quod agĭtis, bene agĭte. 12.Quod nescis, noli dicĕre. 13.Bene dicis, sed male agis.
14.Quis in vita nunquam errat? Qui nihil agit.
ІІ. Прочитайте та перекладіть ріднoю мовою тексти:
De puellis Romānis
Tullia et Iulia puellae Romānae sunt. Tunĭcae puellārum albae sunt. Puellae in silvam
propĕrant, in silva cantant et saltant. Syra puellas vocat: «Tullia! Iulia! Properāte! Cena parāta
iam est!» Puellae Syrae obtempĕrant, in villam propĕrant, sed Tullia maesta est et flet. Genae
puellae lacrĭmis madĭdae sunt. «Cur, Tullia, fles?» - Syra puellam rogat. Et Tullia: «Poenam
timeo, - inquit, - nam tunĭca nova iam sordĭda est». Syra ridet et puellam nova tunĭca ornat. «O,
quam (= яка) bona es, Syra!» – puellae ancillam laudant.
15
De Germania antiqua
Gajus Julius Caesar et Publius Cornelius Tacĭtus vitam incolārum Germaniae antiquae
descrībunt. Incŏlae Germaniae antiquae agricultūrae non student et littĕras neglĭgunt. Vita
incolārum libĕra est, nam nulla disciplīna impĕdit. Incŏlae Germaniae excelsam statūram habent,
in pugnis hastas et sagittas gerunt, galeas non habent.
ІІI. Від наступних дієслів утворіть такі форми: повну форму інфінітива, основу
інфекта, стверджувальні форми наказового способу теперішнього часу.
Зразок:
amo, āre – amāre, amā-, ama! – люби! amāte! – любіть!
addo, ĕre додавати

clamo, āre гукати, кричати
cognosco, ĕre пізнавати
debeo, ēre бути повинним
dico, ĕre говорити, казати
doceo, ēre навчати
edŭco, āre виховувати
exerceo, ēre тренувати
finio, īre закінчувати
facio, ĕre робити
IV.Подані дієслова провідмінюйте у теперішньому часі та утворіть форми

наказового способу:
intellěgo, ěre; servio, īre; cogito, āre; debeo, ēre; credo, ěre
V.Зробіть морфологічний аналіз (визначте час, спосіб, стан, дієвідміну, особу та

число) наступних дієслівних форм:
errat, dicis, agĭte, dicĕre, nescis, agĭtis, scīmus, debet, tenēmus, coincĭdunt, mutāre, debēmus,
amāre, monstrat, impĕdit, neglĭgunt.
VI.Перекладіть речення латинською мовою:

1.Жителі нашої країни (землі) займаються землеробством. 2.У нього (досл.: він має)
міцна будова тіла. 3.Ми вивчаємо (discěre) історію нашої батьківщини. 4.Люди (homĭnes)
підкоряють (vincěre) природу. 5.Учи латинську мову ретельно (studiōse)! 6.Прикрашайте
життя! 7.Не мовчіть, якщо (si) не погоджуєтесь. 8.Кажи, якщо знаєш. 9.Ви повинні
захищати природу. 10.Ніхто не повинен захищати несправедливість.
VII. Напишіть словникову форму латинських слів, від яких походять такі
Дебет, кредит, кредо, нігілізм, мутація, гуманний, потенціальний, орнамент, меморіал,
натуральний, консенсус, агент, античний, вітаміни.
VIII.Проаналізуйте фразеологізми, використовуючи їх, складіть 5-7 речень та

перекладіть їх рідною мовою.
1. effutīre – говорити навмання, казати нісенітницю
2. aut etiam aut non respondēre – відповідати так або ні
3. in excelso esse – досягти високого становища
4. appāret et exstat – ясно та очевидно
5. exsudāre labōres – потіти над роботою
16
6. lacrimāre gaudio - плакати від радощів
7. vale, bene vale et me dilĭge – прощавай, бувай здоровий та люби мене (в кінці листа)
1. Vivěre est militāre. – Жити – значить боротися.

2. Errāre humānum est.- Людині властиво помилятися.
3. Qui quaerit, repěrit.- Хто шукає – знаходить.
4. Mala herba cito crescit.- Погана трава швидко росте.
5. Natūra nihil sine causa gignit.- Природа нічого не породжує даремно.
6. Festīna lente!- Поспішай поволі!
7. Divĭde et impěra!- Розділяй та володарюй!
8. Nota bene! (NB) – Зверни увагу! (досл.: запиши добре)
9. Veto!- Я забороняю (заборона)
10.Cogĭto, ergo sum.- Я мислю – отже, я існую.
11. Dum spiro, spero.- Поки дихаю – сподіваюсь.
12. Sapěre aude!- Зважся бути розумним (мислити)!
13. Dum docēmus, discĭmus.- Поки навчаємо, вчимося самі.
14. Fide, sed cui vide!- Довіряй, але дивись кому.
15. Vive valeque!- Прощавай та бувай здоровий!
Урок 4.
1. ІІ відміна іменників.
2. Словотвір: суфікси іменників ІІ відміни
3. Прикметники І-ІІ відмін
4. Присвійні займенники
5. Суфікси прикметників І-ІІ відмін
6. Граматичнй аналіз речення. Порядок слів
7.Порівняльна таблиця відмінювання іменників І-ІІ відмін.
1. ІІ відміна іменників
До ІІ відміни належать іменники переважно чоловічого роду із закінченнями у
Nom. sing. – us, - er та середнього роду із закінченням – um, а у Gen. sing. вони мають
закінчення - i, напр.:
popǔlus, i, m - народ puer, ěri, m – хлопчик, дитина

amīcus, i, m – друг labyrinthus, i, m - лабіринт
ager, gri, m - поле principium, ii, n – початок, причина
Сюди належать також декілька іменників жіночого роду із закінченнями: у Nom. sing.
– us та у Gen. sing. - i, напр.: methŏdus, i, f – метод; períŏdus, i, f – період;
ЗРАЗОК ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ IІ ВІДМІНИ

popǔlus, i, m – народ; magister, tri, m – вчитель
Sing. Plur.
Nom. popǔlus magister Nom. popǔli magistri
Gen. popǔli magistri Gen. populōrum magistrōrum

Dat. popǔlo magistro Dat. popǔlis magistris
Acc. popǔlum magistrum Acc. popǔlos magistros
17
Abl. popǔlo magistro Abl. popǔlis magistris
Voc. popǔle! magister! Voc. popǔli ! magistri !
N.B.: Правило середнього роду.

В латинській мові форми всіх іменників, прикметників, займенників та числівників
середнього роду у відмінках Nom., Acc. та Voc. Sing. та Plur. завжди співпадають, у
множині вони завжди закінчуються на - a.
ЗРАЗОК ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ

середнього роду - exemplum, i, n – приклад
Sing. Plur.
Nom. exemplum Nom. exempla
Gen. exempli Gen. exemplōrum
Dat. exemplo Dat. exemplis
Acc. exemplum Acc. exempla
Abl. exemplo Abl. exemplis
Voc. exemplum Voc. exempla
2. Словотвір: суфікси іменників ІІ відміни

Найуживанішими суфіксами іменників IІ відміни є:
- ment-um приєднується до дієслівної основи documentum, i, n (документ);

інфекта та утворює іменники середнього segmentum (відрізок);
роду зі значенням результату дії або fragmentum (уламок)
знаряддя праці
- (t)ori-um приєднується до дієслівної основи супіна laboratorium, ii, n (лабораторія);
або основи іменника та утворює territorium (територія);
іменники середнього роду зі значенням aquatorium (акваторія)
місця дії
- ari-um приєднується до основи іменника та aquarium, ii, n (водойма);
утворює іменники середнього роду зі vocabularium (словник);
значенням ємність або місткість tabularium (архів)
- ari-us приєднується до основи іменника або antiquarius, ii, m (антиквар);
прикметника та утворює іменники agrarius, ii, m (аграрій)
чоловічого роду зі значенням професії
або заняття
3. Прикметники І-ІІ відмін

Прикметники І-ІІ відмін складають першу групу латинських прикметників. Вони
мають закінчення у Nom.sing. для чоловічого роду – us, - er, для жіночого - a, для
середнього – um:
pulcher, chra, chrum – magnus, a, um –

красивий великий
liber, ěra, ěrum - вільний varius, a, um - різний
18
Прикметники жіночого роду відмінюються за І відміною, чоловічого та середнього –
за ІІ відміною іменників. Основа прикметників визначається за формою жіночого роду,
відкидаючи закінчення:
pulchra – pulchr-; liběra – liber- ; magna – magn- ; varia – vari-.
ЗРАЗОК ВІДМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ І-ІІ ВІДМІН
Sing.
m f n
Nom. pulcher pulchra pulchrum
Gen. pulchri pulchrae pulchri
Dat. pulchro pulchrae pulchro
Acc. pulchrum pulchram pulchrum
Abl. pulchro pulchra pulchro
Voc. pulcher pulchra pulchrum
Plur.
m f n
Nom. pulchri pulchrae pulchra
Gen. pulchrōrum pulchrārum pulchrōrum
Dat. pulchris pulchris pulchris
Acc. pulchros pulchras pulchra
Abl. pulchris pulchris pulchris
Voc. pulchri pulchrae pulchra
N.B.: Прикметники IІ відміни чоловічого роду на – us - відмінюються за зразком

іменників IІ відміни чоловічого роду на – us - .
4. Присвійні займенники
До І-ІІ відмін відносяться також присвійні займенники. Оскільки вони мають такі ж
самі закінчення, як і прикметники І-ІІ відмін, то і відмінюються вони також за їхнім
зразком. До присвійних займенників відносяться:
meus, a, um – мій, моя, моє noster, tra, trum – наш, наша, наше
tuus, a, um – твій, твоя, твоє vester, tra, trum – ваш, ваша, ваше
suus, a, um – свій, своя, своє
5. Суфікси прикметників І-ІІ відмін

Найуживанішими суфіксами прикметників І-ІІ відмін є:
- ĭc-us приєднується до основи іменника та specífĭcus, a, um;
утворює прикметники І-ІІ відмін зі metállĭcus, a, um
значенням властивості або
приналежності
- īv-us приєднується до дієслівної основи intensīvus, a, um (intensum) -
супіна та утворює прикметники зі напружений; actīvus, a, um
значенням ознаки (actum) – активний, діяльний;
passīvus, a, um (passum) -
бездіяльний
19
- ān-us приєднується до основи іменника та Romānus, a, um (римський);
утворює прикметники І-ІІ відмін зі Latīnus, a, um (латинський)
- īn-us
значенням якості або приналежності
6. Граматичнй аналіз речення. Порядок слів

Приступаючи до перекладу речення, треба уважно виписати слова у їх словниковій
формі, з`ясувати, до яких частин мови вони належать, потім зробити граматичний аналіз
речення, починаючи з присудка. Знайшовши присудок (дієслово в особовій формі), слід
визначити його час, особу і число. Якщо дієслово вжите у 1-й або 2-й особах, підмета
шукати не слід, бо логічним підметом буде особовий займенник, який у латинській мові
звичайно пропускається. Якщо ж дієслово-присудок стоїть у 3-й особі, треба шукати
підмет – іменник у називному відмінку. Коли в реченні замість особового дієслова є
дієслово-зв`язка, то крім підмета, слід також знайти іменну частину складеного присудка.
Після визначення підмета і присудка встановлюються другорядні члени
речення:додатки, означення, обставини. Якщо при цьому присудок виражений перехідним
дієсловом, тобто вимагає після себе питання кого? що?, то треба шукати прямий додаток у
знахідному відмінку.Далі за допомогою відповідних питань знаходять означення до
підмета, додатки та обставини, порівнюючи їх граматичні форми, закінчення відмінків,
числа, роду тощо. Наприклад: Fabŭlae poētārum vitam privātam populōrum antiquōrum
illustrant. – Оповіді поетів висвітлюють приватне життя давніх народів.
Fabŭla poētārum vitam privātam populōrum antiquōrum illustrant

e
(що?) (кого? (кого? (яке?) (кого? (яких?) (що
чиї?) що?) чиє?) роблять?)
Оповіді приватне давніх
поетів життя народів висвітлюють
підмет непрямий прямий означення непрямий означення присудок
додаток додаток прямого додаток непрямого
підмета додатка присудка додатка
присудка
Аналізуючи текст, слід пам’ятати, що порядок слів у латинському реченні довільний,

але здебільшого на першому місці стоїть підмет, на останньому – присудок. Прямий
додаток тяжіє до присудка, а узгоджене означення в основному ставиться після
означуваного слова. Зміни у традиційному розташуванні членів речення підкреслюють, як
правило, намір автора особливо виділити якийсь смисловий блок, висуваючи його на
перше місце. Це, зокрема, добре простежується у крилатих висловах, афоризмах тощо.
7.Порівняльна таблиця відмінювання іменників І-ІІ відмін.

Відміна Число Nom. Gen. Dat. Acc. Abl. Voc.
І Sing. -a - ae - ae - am -a -a
І Plur. - ae - ārum - is - as - is - ae
Sing. -us, - er - e, - er
(m) (m)
ІІ -i -o - um -o
- um (n) - um (n)
20
Plur. -i (m) - ōrum - is -os (m) - is - i (m)
ІІ - a (n) - a (n) - a (n)
Вправи:
І. Прочитайте та перекладіть рідною мовою речення:
1.Inter domĭnum et servum nulla amicitia est. 2.Natūra sanat, medĭcus curat morbos. 3.Non
muri, sed viri sunt praesidia oppidōrum. 4.Patriam in pericŭlis viri defendĕre debent. 5.Si multos
amīcos habes, magnas divitias habes. 6.Bellum, quod oppressos popŭlos libĕrat, justum est.
7.Lectio sine stilo vel calămo somnus est. 8.Pauci ex multis sunt amīci, qui certi sunt. 9.Neque
ingenium sine disciplīna aut disciplīna sine ingenio valet. 10.Corvus ocŭlum corvi non eruit.
11.Si amīcus meus es, tui amīci mei sunt. 12.Nemo patriam suam amat, quia magna, sed quia sua
est. 13.Suus rex regīnae placet. 14.Lutetia est oppĭdum Parisiōrum, quod posĭtum est in insŭla
fluvii Sequănae. 15. Qui discit sine libro, is aquam haurit cribro.
ІI. Прочитайте та перекладіть рідною мовою тексти:

De Romae antīquae principio
Roma condĭta est in Latio in sinistra ripa fluvii Tibĕris saecŭlo octāvo ante aeram nostram.
Initio parvum oppĭdum est, incŏlae in casis inter tumŭlos habĭtant, altus murus oppĭdum non
munit. Romāni cibum durum edunt, rustĭca negotia sunt praecipua. Perpetua bella cum finitĭmis
popŭlis non gerunt, ut postea.
De servis Romanōrum
Multi servi in villa opulenti viri Romāni laborant. Multi domĭni sevēri sunt, servos saepe
vitupĕrant et puniunt. Servi sevēros domĭnos non amant, sed timent. Bonos domĭnos servi
laudant et amant. Etiam Marcus Tullius Cicĕro multos servos habet. Tiro servus domĭnum suum
et Marcum, domĭni filium, valde amat. «Ubi Tiro est?» - Marcus rogat. At pater: «Tiro in
cubicŭlo suo manet, nam aeger est». Tullius medĭcos vocat et rogat: «O viri boni! Servum
meum curāte! Tiro vir bonus, doctus, et amīcus meus est». Medĭci perīti servum curant, Cicĕro
medĭcis gratias agit et praemium dat.
III. Визначте відміну, відмінок та число іменників та виділіть їх основу:
murus, saecŭlo, fluvii, regīnae, patriam, amīci, ocŭlum, sine stilo, popŭlos, cibum, in
pericŭlis, oppidōrum, libro, morbos, domĭnum.
ІV. Із словника випишіть по 3 дієслова ІІ та ІІІ дієвідмін та утворіть від них
форми 2 ос. одн. та мн. Praesens ind. act. та дві форми наказового способу.
V.Утворіть словосполучення, узгодивши іменник з прикметником.

Провідмінюйте утворені словосполучення у Sing. та Plur.:
1. amīcus, i, m; certus, a ,um - справжній друг
2. ager, gri, m; publĭcus, a , um - громадське поле
3. incŏla, ae, m; antiquus, a, um – стародавній житель
4. verbum, i, n; bonus, a, um – гарне слово
VI. Від наведених слів утворіть іменники IІ-ої відміни за допомогою таких
суфіксів:
-mentum firmāre (зміцнювати); armāre (знаряджати); invitāre

(запрошувати); fundāre (засновувати); hortāre (заохочувати);
21
imitāre (копіювати); delectāre (забавляти); impedāre
(перешкоджати); vestīre (одягати)
- orium conservo, āvi, ātum, āre (зберігати);
laboro, āvi, ātum, āre (працювати);
dirĭgo, rexi, rectum, ěre (керувати);
lego, legi, lectum, ěre (читати);
cremo, āvi, ātum, āre (спалювати);
ambŭlo, āvi, ātum, āre (прогулюватися);
sano, āvi, ātum, āre (оздоровлювати);
observo, avi, ātum, āre (спостерігати)
- arium aqua, ae, f; terra, ae, f; glossa, ae, f (мова ); vocabŭlum, i, n (слово);
inventum, і, n (винахід); Calendae, ārum, f (календи);
delphīnus, i, m; insectum, i, n (комаха)
- arius herba, ae, f; ager, gri, m; frumentum, i, n (зерно, хліб); arena, ae, f
(пісок); bestia, ae, f; argentum, i, n(срібло); bibliotheca, ae, f; ferrum,
i, n (залізо); liber, bri, m; adversus, a, um (протилежний,
супротивний), antiquus, a, um
VII. Перекладіть речення латинською мовою:

1.Хороші книги дають студентам необхідні знання. 2.Ми шануємо славну історію свого
народу. 3.Наше місто розташоване на березі великої річки. 4.Наші предки – це мужі, гідні
великої слави. 5. Ми читаємо книжки про (de+Abl.) стародавні міста. 6. Захистом для
жителів міста є міцні стіни. 7. Гарні учні виявляють (показують) старанність в науці. 8.
Ми повинні берегти нашу батьківщину від (a+Abl.) воєн та несправедливості.
VIII. Напишіть словникову форму латинських слів, від яких походять такі
мур, бібліотекар, президія, консерваторія, окуляри, фундамент, дисципліна,
домінувати, медик, лабораторія, ліберальний, дельфінарій, ера, ініціювати, акваріум,
популярний.
IX. Проаналізуйте фразеологізми, використовуючи їх, складіть 5-7 речень та
1. dicti studiōsus – любитель поговорити
2. distorquĕre ocŭlos – витріщити очі
3. evehĕre alĭquem in caelum – підносити когось до небес
4. explēre anĭmum gaudio – наповнити душу радістю
5. grandia exempla – переконливі приклади
6. incursāre ocŭlis – кидатися в очі
7. ocŭli anĭmi indĭces - очі – дзеркало душі
8. indignum! – ганьба!
9. inīqui ocŭli – заздрісні очі
10. inīquo anĭmo – з невдоволенням
11. speciōsus titŭlus - пристойний привід (предлог)

1. Per aspĕra ad astra.- Крізь терни до зірок.
2. Sine ira et studio. – Без гніву та пристрасті, тобто об’єктивно (Тацит про змалювання
історичних подій)
3. Ignorantia non est argumentum.- Незнання – не доказ.
4. Lupus in fabŭlis.- Вовк у байках (про вовка помовка)
22
5. Curricŭlum vitae.- Біографія (досл.: пробіжка по життю)
6. Ab ovo usque ad mala.- Від яйця до яблук (від початку до кінця)
7. Otium post negotium. – Відпочинок після праці.
8. Inter arma silent Musae.- Коли гримить зброя, Музи мовчать.
9. De mortuis aut bene, aut nihil.- Про мертвих або добре, або нічого (слід говорити)
10. Aut cum scuto, aut in scuto.- Зі щитом або на щиті.
11. De lingua stulta incommŏdа multa.- Через дурний язик багато неприємностей.
12. Ante victoriam triumphum paras.- Ти святкуєш тріумф до перемоги.
13. Arbĭter elegantiae.- Суддя витонченого.
14. Ex libris.- З книжок (друкований знак на книжках з прізвищем власника книжки).
15. Asĭnus ad lyram.- Осел з лірою (про профана у мистецтві).
Урок 5.
1. Особові займенники. Зворотний займенник
2. Вказівний займенник is, ea, id
3. Займенникові прикметники
4. Прийменники
1. Особові займенники
До них належать: ego – я; tu - ти; nos – ми; vos – ви. Особового займенника для 3
ос. одн. та мн. немає. Його замінюють вказівні займенники. При відмінюванні особових
займенників використовуються суплетивні форми (утворені від різних основ):
Nom. еgo – я tu – ти nos – ми vos – ви

Gen. mei – tui – nostrі – нас, vestrі – вас,
(Gen.- мене тебе nostrum – із vestrum – із
part.) нас вас
Dat. mihi – tibi – nobis – нам vobis – вам
мені тобі
Acc. me – мене te – тебе nos – нас vos – вас
Abl. me – te – nobis – vobis –
мною тобою нами вами
Зворотний займенник – sui – себе – вживається лише по відношенню до 3 ос.:
Nom. -
Gen. sui себе
Dat. sibi собі
Acc. se себе
Abl. se собою
N.B. В латинській мові особові займенники при дієсловах переважно не вживаються і

зустрічаються в реченнях та тексті у випадку їх протиставлення або логічного наголосу.
Прийменник cum (із) ставиться з Abl. після особових та зворотного займенників та
пишеться з ними разом:
mecum (зі мною); tecum (з тобою); nobiscum (з нами); vobiscum (з вами); secum (з
собою).
2. Вказівний займенник is, ea, id - цей, ця, це; той, та, те; він, вона, воно.
23
Цей займенник, подібно до займенникових прикметників, відмінюється за зразком
прикметників І-ІІ відмін, але з такими особливостями: Gen.sing. всіх родів закінчується на
- īus, а в Dat.sing. на – i.
Sing. Plur.
m f n m f n
Nom. is ea id ei eae ea
Gen. eius eius eius eōrum eārum eōrum
Dat. ei ei ei eis eis eis
Acc. eum eam id eos eas ea
Abl. eo ea eo eis eis eis
3. До займенникових прикметників належать:
unus, a, um один, одна, одне

solus, a, um єдиний, а, е
alter, ěra, ěrum один, а, е (з двох); інший, а, е
alius, a, ud інший, а, е (з багатьох)
uter, tra, trum хто (з двох); який, а, е
neuter, tra, trum ніхто (з двох); жоден;
nullus, a, um ніякий, а, е; жоден;
totus, a, um весь, вся, все; цілий, а, е;
ullus, a, um який-небудь;
Всі займенникові прикметники відмінюються подібно до прикметників І-ІІ відмін, але

мають закінчення у Gen.sing. – ius, а у Dat. Sing. – i.,напр.:
Sing. Plur.
m f n m f n
Nom. totus tota totum toti totae tota
Gen. totīus totīus totīus totōrum totārum totōrum
Dat. toti toti toti totis totis totis
Acc. totum totam totum totos totas tota
Abl. toto tota toto totis totis totis
Voc. tote tota totum toti totae tota
4. Прийменники
У латинській мові всі прийменники вживаються переважно з двома відмінками:
Accusatīvus та Ablatīvus.
1. Прийменники, найбільш уживані з Accusatīvus:
ad (до, для) ad astra – до зірок; ad discendum – для навчання

ante (перед) ante portam – перед брамою
apud (у, біля) apud Romanos – у римлян
contra (проти) сontra factum – проти факту;
іnter (між) inter pares – між рівними
ob (з причини) ob injuriam - з причини несправедливості
per (через) per aspěra – через труднощі
post (після) post factum – після факту
praeter (крім) praeter Discordiam – крім Дискордії
24
propter (внаслідок) propter hoc – внаслідок цього
trans (через) trans mare – через море
2. Прийменники, найбільш уживані з Ablatīvus:
e, ex (з, від) e familia – з сім`ї

pro (за, замість, для) pro forma – заради форми
sine (без) sine cura – без турботи
a, ab (від) ab ovo – від яйця
cum (з) cum amīco – з другом
de (про, згідно) de mortuis – про мертвих
prae (попереду) prae exercitum – попереду війська
3. Прийменники, що вживаються з двома відмінками: Accusatīvus та Ablatīvus:
Вибір відмінка залежить від питання:
куди? – Accusatīvus; де? в чому? – Ablatīvus.
in – в, на Acc.: Abl.:
in aquam – у воду; in aqua – у воді;
in terram – на землю; in terra – на землі;
sub - під Acc.: Abl.:
sub aquam – під воду; sub aqua – під водою;
sub terram – під землю sub terra – під землею
4. Два прийменники causa (з причини, заради) та gratia (завдяки, заради) вживаються з

родовим відмінком і ставляться постпозитивно (після іменника). Наприклад:
gloriae causa – заради слави; homĭnum gratia – заради людей, завдяки людям.
Вправи:
І. Прочитайте та перекладіть рідною мовою:

1.Vir doctus in se semper divitias habet. 2.Imperāre sibi magnum imperium est. 3.Non mihi
soli vivo, sed etiam patriae. 4.Omnia mea mecum porto. 5.Quod discis, tibi discis. 6.Vade
mecum! 7.Cognosce te ipsum! 8.Si valētis, bene est, ego valeo. 9.Quomŏdo te habes? 10.Qui non
est nobiscum, adversus nos est. 11.Ubi tu, Gaius, ibi ego Gaia. 12.Alter ego. 13.Inter nos. 14.Nec
sibi, nec altĕri. 15.Inter dоmĭnum et servum nulla amicitia est. 16.Per risum multum
cognоscĭmus stultum. 17.Nemo debet bis punīri pro uno delicto. 18.Sine ira et studio. 19.Deus ex
mаchĭna. 20.De mortuis aut bene, aut nihil. 21.Ab ovo ad poma. 22.De toga ad pallium. 23.Pro
forma. 24.Nolīte mittĕre margarītas ante porcos. 25.Per aspĕra ad astra. 26.Post factum. 27.Post
scriptum.28.Perіcŭlum est in mora. 29.Exempli gratia. 30.Non volet in buccas tuas assa columba.
31.Pro memoria. 32.Pro et contra. 33.Aliēna vitia in оcŭlis habēmus, a tergo nostra sunt.
De familia Romāna
Ex libris virōrum Romanōrum doctōrum de familia Romāna cognoscĭmus. Primum locum in
ea vir obtĭnet. Sed in familia Romāna non solum domĭnus et domĭna, filii filiaeque ipsōrum, sed
etiam servi sunt. Varia sunt servōrum officia: alii eōrum, catēnis vincti, agros in latifundiis
colunt, alii in ludis gladiatoriis exercent, alii domi ministrant, alii fabri sunt, ferrum, argentum
aurumque formant, alii alia faciunt. Multi servōrum, praecipue Graeci, viri docti sunt; ei sunt
scribae, medĭci et magistri liberōrum. Servi vitam molestam et misĕram agunt; domĭni eos
injuste puniunt. Nonnulli servi injuriam dominōrum non ferent et contra eos armis pugnant.
25
De Suēbis
Gajus Julius Caesar in libro suo «Commentarii de bello Gallĭco» vitam populōrum
antiquōrum descrībit. In quarto ejus «Commentariōrum» libro de Suēbis legĭmus. Suēbi,
Germaniae incŏlae bellicōsi, centum pagos habent. Quotannis alii in armis sunt, alii domi manent
et se atque armātos alunt et agros colunt. Sed privāti ac separāti agri apud eos nulli sunt neque
uno in loco remănent. Cibum durum edunt et cotidie se in bello exercent. Vita eōrum libĕra est,
nam e puĕris nullum officium aut disciplīna eis impĕdit. Viri ea de causa excelsam statūram
habent. Eōrum finitĭmi Ubii, qui in ripa Rheni habĭtant, vitam misĕram agunt, nam Suēbis magna
tribūta pendunt.
II. Провідмінюйте словосполучення у Sing. та Plur. та перекладіть їх рідною

мовою:
1) solus amīcus (єдиний друг); 2) aliud factum (інший вчинок); 3) ulla causa (будь-яка
причина); 4) id edictum (цей указ)
ІІІ. Проаналізуйте граматичні форми іменників:

аgros, populōrum, a tergo, in оcŭlis, pagos, divitias, vitium, aerumnam, mundus, angŭlo,
patriae, amīcos, statūram, сibum, in loco.
ІV. Проаналізуйте займенникові форми, визначте тип займенника, його відмінок

та число:
еa, ego, uno, ejus, nostra, se, nulli, aliōrum, suam, soli, іs, altĕri, totus, tibi, mea, te.
V. Використовуючи будь-яку частину Вправи І (речення або текст), знайдіть та

випишіть усі діслова та визначте їх граматичні форми: час, спосіб, стан, дієвідміну,
особу та число.
VI. Із запропонованих слів складіть речення та перекладіть їх рідною мовою:

1) vitam, Julius, descrībit, Gajus, populōrum, Caesar, antiquōrum;
2) Suēbis, in libro, ejus, legĭmus, quarto, de;
3) pagos, bellicōsi, Germaniae, habent, centum, incŏlae;
4) se, colunt, et, armātos, quotannis, et, alunt, agros;
5) in bello, durum, exercent, cibum, edunt, et;
6) excelsam, habent, statūram, viri;
7) disciplīna, eis, aut, officium, impĕdit, nullum.
VIІ. Перекладіть речення латинською мовою:

1) Гай Юлій Цезар описує громадське і приватне життя германських народів.
2) Природа цього місця зручна для битви.
3) Ніхто протягом усього життя (досл. через усе життя) не є щасливим.
4) Початок – половина усієї справи (rei).
5) Цей хлопець несе свої книжки з собою.
6) Я читаю лист мого друга.
VIIІ. Напишіть словникову форму латинських слів, від яких походять такі
мізерний, тотальний, егоїст, оккультний, альтернатива, нульовий, доктор, окуляри,
офіціант, армія, приватний, офіційний, сепаратний, локалізуватися, ліберальний, статура.
IХ.Проаналізуйте фразеологізми, використовуючи їх, складіть 5-7 речень та

26
1. neque mihi aut vobis – ні мені, ні вам
1. descendit verbum in pectus – слово запало в душу
2. flamma emĭcat in ocŭlis – очі виблискують вогнем
3. ex improvīso – зненацька, несподівано
4. incurrĕre in ocŭlos - попадатися на очі
5. omnia infra se esse - бути у всьому гірше
6. nomen mihi est… - мене звуть…(моє ім`я …)
7. propter notitiam – по знайомству
8. ocelle mi! – радість (краса) моя!
9. excitāre fluctus in simpŭlo - підняти бурю в склянці з водою
10. verbo tenus - лише на словах

1. Qui non est nobiscum, adversus nos est.- Хто не з нами – той проти нас.
2. Imperāre sibi magnum imperium est.- Володіти собою – найвища влада.
3. Omnia mea mecum porto.- Все своє ношу з собою.
4. Cognosce te ipsum!- Пізнай самого себе.
5. Nolīte mittěre margarītas ante porcos.- Не кидайте перли перед свинями.
6. Non volet in buccas tuas assa columba.- Смажений голуб не залетить сам до твого рота.
7. Nec sibi, nec altěri.- Ні собі, ні іншому.
8. Vade mecum!- Йди за мною (путівник)
9. Alter ego.- Другий я.
10. Deus ex mаchĭna.- Бог з машини (несподіване рішення)
11. Inter nos.- Між нами.
12. Pro forma.- Заради форми, формально.
13. De toga ad pallium.- Від тоги до плаща (від щастя до нещастя)
14. Post factum.- Після вчинку (після зробленого)
15. Post scriptum (P.S.). – Після написаного, постскриптум.
Урок 6.
1.Praesens indicativi passivi – теперішній час дійсного способу пасивного стану.

2. Синтаксис пасивної конструкції
3. Подвійний називний і подвійний знахідний відмінки (Accusativus duplex et
nominativus duplex)
4. Неозначена форма дієслова теперішнього часу пасивного стану – Infinitivus
praesentis passivi.
1. PRAESENS INDICATIVI PASSIVI – теперішній час дійсного способу

пасивного стану – утворюється від основи інфекта за допомогою особових закінчень
пасивного стану:
Sing.: 1. – or ; 2. – ris ; 3. – tur ; Plur.: 1. – mur ; 2. – mĭni ; 3. – ntur ;
Зразок відмінювання дієслів у Praesens indicativi passivi:

Sing. 1 am-or – мене кохають vide-or – мене бачать

2 amā-ris – тебе кохають vidē-ris – тебе бачать
3 amā-tur – його кохають vidē-tur – його бачать
27
Plur. 1 amā-mur – нас кохають vidē-mur - нас бачать
2 amā-mĭni – вас кохають vidē-mĭni - вас бачать
3 amā-ntur - їх кохають vidē-ntur - їх бачать

ěre – pingěre īre - audire
Sing. 1 ping-or - мене малюють áudi-or - мене слухають

2 ping-ě-rіs – тебе малюють audī-ris - тебе слухаюь
3 píng- ĭ - tur- його малюють audī-tur - його слухають
Plur. 1 píng- ĭ - mur- ас малюють audī-mur – нас слухають

2 ping- ĭ - mĭni- вас малюють audī-mĭni - вас слухають
3 ping-u-ntur - їх малюють audi-u-ntur - їх слухають
2. СИНТАКСИС ПАСИВНОЇ КОНСТРУКЦІЇ
При вживанні активної конструкції присудок ставиться в активному стані і вказує на

дію, яка поширюється на прямий додаток:
Amicitia vitam ornat. – Дружба прикрашає життя.
Studiōsa libros legit. – Студентка читає книжки.
nom. acc.
При заміні активної конструкції на пасивну прямий додаток стає підметом, а підмет –
непрямим додатком у відм. Abl.: abl.–auctōris (аблятив автора – з прийменником – a, ab)
або abl.–instrumenti (аблятив знаряддя):
Vita amicitia ornātur. – Життя прикрашається дружбою (amicitia - abl.–instrumenti).
Librі a studiōsa lеguntur. – Книжки читаються студенткою (a studiosa - abl.–auctoris).
3. Подвійний називний і подвійний знахідний відмінки (Accusatīvus duplex et

nominatīvus duplex)
При дієсловах із значенням називати, вважати, обирати, призначати (когось кимось)
в активному мовному звороті для передачі прямого додатка й іменної частини складеного
присудка вживається подвійний знахідний відмінок (в українській мові в такому
випадку вживається орудний відмінок): Древні називають Гомера найславетнішим серед
поетів. – Antīqui Homērum clarissĭmum poētārum appellant. У пасивному звороті в
тотожній конструкції стоїть подвійний називний відмінок: Гомер називається древніми
найславетнішим серед поетів.- Homērus ab antīquis clarissĭmus poētārum appellātur.
4. Неозначена форма дієслова теперішнього часу пасивного стану – Infinitivus

praesentis passivi.
Неозначена форма дієслова теперішнього часу пасивного стану дієслів І, ІІ та IV
дієвідмін має закінчення - ri, дієслів ІІІ дієвідміни – закінчення - i. Ці закінчення
приєднуються до основи інфекта:
Infinitivus Infinitivus
praesentis praesentis
activi passivi
І ornā-re прикрашати ornā-ri бути прикрашуваним

ІІ docē-re навчати docē-ri бути научуваним
28
III leg-ĕre читати leg-i бути читаним
IV audī-re слухати audī-ri бути слуханим
Вправи:

1.Bene dignoscĭtur, bene curātur. 2.Citius venit pericŭlum, cum contemnĭtur. 3.Diabŏlus non
est tam ater, ac pingĭtur. 4.Ferrum ferro acuĭtur. 5.Malo aliēno saepe docēmur. 6.Nunquam
pericŭlum sine pericŭlo vincĭtur. 7.Primum vivĕre, deĭnde philosophāri. 8.Si vis amāri, ama!
9.Clavus clavo pellĭtur. 10.Tertium non datur. 11.Contra factum non datur argumentum.
12.Nemo debet bis punīri pro uno delicto. 13.In malevŏlam anĭmam non intrat spirĭtus
sapientiae. 14. Qui fodit foveam altĕri, incĭdit in eam. 15. Marcus servus a me liberātur.
16.Nemo nostrum amīco auxilium negat. 17.Is plurĭmum habet, qui minĭmum desidĕrat. 18.Sine
justitia non valet prudentia.
De Minerva
Minerva dea sapientiae, belli et armōrum est. Ex cerĕbro Jovis nata, inter cetĕras deas consilio
et prudentia atque pudicitia praestat. Minerva a Graecis Athenārum patrōna putātur, Attĭca tota in
Minervae tutēla est. Cetĕrae deae sunt Juno, nuptiārum dea, Diāna, regīna silvārum et dea
agricultūrae.
Thesēus et Ariadna
In insŭla Creta, ubi regnat Minos, Daedălus, artĭfex ingeniōsus, magnum labyrinthum
aedifĭcat, plenum viārum flexuosārum. Labyrinthus a saevo monstro Minotauro custodītur.
Aegēus, rex Attĭcae, tribūtum pendіt in Cretam, scilĭcet septem (7) puĕros et puellas mittĕre
debet ad victĭmas monstro. Ei misĕri a monstro statim devorantur. Thesēus, Aegēi filius,
propōnat sibi bestiam saevam necāre et patriam ab ea horrĭda poena liberāre. Ităque cum sociis
suis ex Attĭca navĭgat et in Cretam advĕnit. Ibi Ariadna, filia Minōis (Gen.) adjuvāre eum
constituit atque filum longum et gladium mirum donat. Thesēus, ut intrat labyrinthum, allĭgat id
filum ad portam, et ita certa via in labyrintho servātur. Gladio miro felicĭter Minotaurus necātur,
Thesēus vero fili auxilio ex labyrintho venit. Denĭque cum Ariadna in Attĭcam navĭgat.
ІІ. Із вправи І виберіть речення, в яких пасивні звороти можна замінити на

активні. Утворіть із них речення в активному стані та перекладіть.
ІІІ. Зробіть морфологічний аналіз дієслівних форм:

exercētur, muniuntur, servātur, docēri, discuntur, debet, putātur, est, defendi, cognoscĭtur,
ambiunt, mitti, capĭtur,constituit, adjuvāre, devorantur.
IV. Провідмінюйте дієслова у Praesens indicativi activi et passivi:

saluto,āre – вітати; vinco,ěre – перемагати; exerceo, ēre – тренувати;
finio, īre – закінчувати.
V.Узгодивши іменник з прикметником, утворіть словосполучення та

провідміняйте його у Sing. та Plur.:
1. monstrum, i, n; saevus, a, um;
2. gladius, ii, m; mirus,a,um;
3. bestia, ae, f; horrĭdus, a, um;
VI. Замініть активну конструкцію на пасивну та перекладіть речення рідною

мовою:
1. Daedălus magnum labyrinthum aedifĭcat.
29
2. Aegēus tribūtum pendіt in Cretam.
3. Ariadna Thesēо filum longum et gladium mirum donat.
4. Thesēus allĭgat filum ad portam.
5. Thesēus patriam ab ea horrĭda poena libĕrat.
VII. Зробіть із пасивної конструкції активну та перекладіть речення рідною

мовою:
1. Labyrinthus a saevo monstro Minotauro custodītur.
2. Puĕrі et puellaе a monstro statim devorantur.
3. Gladio miro a Thesēо Minotaurus necātur.
4. Certa via in labyrintho filo longo servātur.
VIII.Перекладіть речення латинською мовою:

1. Така несправедливість карається.
2.Дружба прикрашає життя.
3.Цього студента хвалять його друзі.
4.Небезпека випробовує дружбу.
5.Розбрат породжує небезпеку, а згода – перемогу.
ІX. Напишіть словникову форму латинських слів, від яких походять такі
меморіал, порт, навігація, пленум, бестія, вал, конституція, соціум, філія, когнітивний,
екземпляр, епістолярний, доцент, патронат, репутація, тотальний, монстр, пропонувати,
пеня, гладіатор.
X.Проаналізуйте фразеологізми, використовуючи їх, складіть 5-7 речень та

1. mordēre aliquem (Acc.) dictis - казати комусь уїдливі слова
2. pellĕre anĭmum alicujus (Gen.) - торкнутися чиєїсь душі
3. surdo narrāre fabŭlam - розповідати байку глухому (дарма)
4. linguam tenēre – тримати язик за зубами
5. effundĕre lacrĭmas – проливати сльози
6. excedĕre e memoria – забуватися
7. gratias agĕre – дякувати
8. verba in ventos dare - кидати слова на вітер
9. vinēta sua caedĕre - рубати свої виноградники (шкодити самому собі)
10. visendi studio – із зацікавленістю, допитливістю
1. Tertium non datur.- Третього не дано.

2. Clavus clavo pellĭtur.- Клин клином вибивають.
3. Nunquam pericŭlum sine pericŭlo vincĭtur.- Жодна небезпека не долається без
ризику.
4. Si vis amāri, ama!- Якщо хочеш, щоб тебе любили – люби сам!
5. Nemo debet bis punīri pro uno delicto.- Ніхто не може бути покараний двічі за одну
провину.
6. Diabŏlus non est tam ater, ac pingĭtur.- Не такий страшний диявол, як його
малюють.
7. Ferrum ferro acuĭtur.- Залізо гостриться залізом.
8. Primum vivěre, deĭnde philosophāri.- Спершу жити, а потім філософствувати.
30
9. Malo alieno saepe docēmur.- Ми часто вчимося на чужій біді.
10. Contra factum non datur argumentum.- Проти факту немає доказів.
11. Bene dignoscĭtur, bene curātur.- Що добре розпізнається, те добре й лікується.
12. Amīcus certus in re incerta cernĭtur.- Справжній друг пізнається у біді.
13. Tempŏra mutantur et nos mutāmur in illis.- Часи змінюються та ми змінюємось
разом з ними.
14. Cetĕra desiderantur.- Все інше – бажане.
15. Approbātur. – Дозволено.
Урок 7.
1. Mинулий час недоконаного виду дійсного способу активного та пасивного
станів - Imperfectum indicativi activi et passivi
2. Mайбутній час дійсного способу активного та пасивного станів -
Futūrum I indicativi activi et passivi
3. Наказовий спосіб майбутнього часу
4. Cистематизація дієслів системи інфекта. Утворення дієслів системи
інфекта.
1. IMPERFECTUM INDICATIVI ACTIVI ET PASSIVI - минулий час недоконаного

виду дійсного способу активного та пасивного станів - утворюється додаванням до
основи інфекта суфіксів: – ba- для дієслів І та ІІ дієвідмін та - ēbā- для дієслів ІІІ та ІV
дієвідмін та особових закінчень активного та пасивного станів:
activi passivi
Sing.: 1. – m 2. – s 3. – t Sing.: 1. – r 2. – ris 3. – tur

Plur.:
Plur.: 1. – mus 2. –tis 3. – nt 1.–mur 2.–mini 3. – ntur
Зразок відмінювання дієслів у Imperfectum indicativi activi:

Sing. 1 amā-ba-m vidē-ba-m

2 amā-ba-s vidē-ba-s
3 amā-ba-t – він vidē-ba-t – він
кохав бачив
Plur. 1 amā-bā-mus vidē-bā-mus
2 amā-bā-tis vidē-bā-tis
3 amā-ba-nt - vidē-ba-nt -
вони кохали вони бачили

ěre – agěre īre - venire
Sing. 1 ag-ēba-m veni-ēba-m

2 ag-ēba-s veni-ēba-s
31
3 ag-ēba-t- він veni-ēba-t - він
робив приходив
Plur. 1 ag-ebā-mus veni-ēbā-mus
2 ag-ebā-tis veni-ēbā-tis
3 ag-ēba-nt - вони veni-ēba-nt - вони
робили приходили
Зразок відмінювання дієслів у Imperfectum indicativi passivi:
Особа І дієвідміна- ІІ дієвідміна –

Число āre – curāre ēre – docēre
Sing. 1 curā-ba-r docē-ba-r

2 curā-bā-ris doce-bā-ris
3 curā-bā-tur – doce-bā-tur –
його лікували його навчали
Plur. 1 curā-bā-mur doce-bā-mur
2 curā-bā-mini doce-bā-mini
3 curā-ba-ntur - doce-bā-ntur -
їх лікували їх навчали

ěre – pingěre īre - audire
Sing. 1 ping-ēba-r audi-ēba-r

2 ping-ebā-rіs audi-ebā-ris
3 ping-ebā-tur - audi-ebā-tur -
його малювали його слухали
Plur. 1 ping-ebā-mur audi-ebā-mur
2 ping-ebā-mini audi-ebā-mini
3 ping-ebā-ntur - audi-eba-ntur -
їх малювали їх слухали
Відмінювання дієслова – зв’язки „ бути”(sum, fui, -, esse ) у

Imperfectum ind. act.:
Sing. 1. eram – я був Plur. 1. erāmus– ми були

2. eras – ти був 2. erātis – ви були
3. erat – він був 3. erant – вони були
2. FUTURUM I INDICATIVI ACTIVI ET PASSIVI - майбутній час дійсного способу

активного та пасивного станів - утворюється додаванням до основи інфекта суфіксів: – b
- для дієслів І та ІІ дієвідмін, - ā - для 1 ос.одн. та – e – для всіх інших осіб дієслів ІІІ та
ІV дієвідмін та особових закінчень активного та пасивного станів. Причому дієслова І та
ІІ дієвідмін набувають особливостей відмінювання дієслів ІІІ дієвідміни теперішнього
часу, тобто мають між основою та закінченням поєднувальні голосні – ĭ – та – u.
Зразок відмінювання дієслів у Futūrum I indicativi activi:

āre – amāre ēre – docēre
32
Sing. 1 amā-b-o docē-b-o
2 amā-b-i-s docē-b-i-s
3 amā-b-i-t – docē-b-i-t –
він кохатиме він навчатиме
Plur. 1 amā-b- ĭ -mus docē-b- ĭ -mus
2 amā-b- ĭ -tis docē-b- ĭ -tis
3 amā-b-u-nt- docē-b-u-nt -
вони кохатимуть вони навчатимуть

ěre – dicěre īre - venire
Sing. 1 dic-a-m veni-a-m

2 dic-e-s veni-e-s
3 dic-e-t- він скаже veni-e-t - він
прийде
Plur. 1 dic-ē-mus veni-ē-mus
2 dic-ē-tis veni-ē-tis
3 dic-e-nt - veni-e-nt -
вони скажуть вони прийдуть
Зразок відмінювання дієслів у Futūrum I indicativi passivi:
Чис Особа І дієвідміна- ІІ дієвідміна –

ло āre – curāre ēre – docēre
Sing. 1 curā-b-or docē-b-or

2 curā-b-ě-ris docē-b-ě-ris
3 curā-b- ĭ -tur – docē-b- ĭ -tur –
його лікуватимуть його навчатимуть
Plur. 1 curā-b- ĭ -mur docē-b- ĭ -mur
2 cura-b- ĭ -mini doce-b- ĭ -mini
3 cura-b-u-ntur - doce-b-u-ntur -
їх лікуватимуть їх навчатимуть
Чис Особа ІІІ дієвідміна - IV дієвідміна –

ло ěre – pingěre īre - audīre
Sing. 1 ping-a-r audi-a-r

2 ping-ē-rіs audi-ē-ris
3 ping-ē-tur - audi-ē-tur -
його його слухатимуть
малюватимуть
Plur. 1 ping-ē-mur audi-ē-mur
2 ping-ē-mini audi-ē-mini
3 ping-ē-ntur - audi-ē-ntur -
їх малюватимуть їх слухатимуть
Відмінювання дієслова – зв’язки „ бути” (sum, fui, -, esse ) у

Futūrum I ind. act.:
Sing. 1. ero– я буду Plur. 1. erĭmus – ми будемо
33
2. eris – ти 2. erĭtis – ви будете
будеш
3. erit – він буде 3. erunt – вони будуть
3. НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
Наказовий спосіб майбутнього часу має форми другої і третьої особи однини та
множини.
Друга і третя особа однини утворюється шляхом додавання до основи інфекта
закінчення -to, друга особа множини — -tōte, третя особа множини — -nto (у IV
дієвідміні -unto); у III дієвідміні ці закінчення приєднуються за допомогою голосних -
i або -u:
accusāre, 1 — звинувачувати
Persōna Singulāris
2 accusāto! - ти повинен звинувачувати

3 accusāto! - він повинен звинувачувати
Persōna Plurālis
2 accusatōte! - ви повинні звинувачувати

3 accusanto! - вони повинні звинувачувати
defenděre, 3 — захищати
2 defendĭto! - ти повинен захищати

3 defendĭto! - він повинен захищати
Persona Plurālis
2 defenditōte! - ви повинні захищати

3 defendunto! - вони повинні захищати
audīre, 4 — слухати
2 audīto! - ти повинен слухати

3 audīto! - він повинен слухати
Persōna Plurālis
2 auditōte! - ви повинні слухати

3 audiunto! - вони повинні слухати
esse — бути
34
2 esto! - хай ти будеш!

3 esto! – хай він буде!
Persōna Plurālis
2 estōte! - будьте!
3 sunto! - хай вони будуть!
Наказовий спосіб часто вживається в джерелах римського права:

Testes estōte! Будьте свідками!
4.Cистематизація дієслів системи інфекта. Утворення дієслів системи інфекта.
Час Основа Суфікс Поєднувальні Закінчення Закінчення

голосні activi passivi
Sing. Sing.
для дієслів ІІІ 1. - о 1. - оr
дієвім.: 2. – s 2. – ris
Praesens інфекта ------ - i – для 2,3 3. – t 3. – tur
особи одн. та Plur. Plur.
1,2 особи 1. -mus 1.- mur
множ.; 2. –tis 2.– mini
- u – для 3 3. – nt 3. – ntur
особи множ.
- ba- Sing. Sing.
(І-ІІ дієвідм.) 1. - m 1. - r
2. – s 2. – ris
Imperfectum інфекта -ēba- ------- 3. – t 3. – tur
(ІІІ-ІV Plur. Plur.
дієвідм.) 1. -mus 1.- mur
2. –tis 2.– mini
3. – nt 3. – ntur
-b- для дієслів І- Sing. Sing.
(І-ІІ ІІ дієвім.: 1. – о/m 1. – оr/r
дієвідм.); - i – для 2,3 2. – s 2. – ris
-a- для 1 особи одн. та 3. – t 3. – tur
Futurum I інфекта особи одн. та 1,2 особи Plur. Plur.
-e- для інших множ.; 1. -mus 1.- mur
осіб (ІІІ-ІV - u – для 3 2. –tis 2.– mini
дієвідм.) особи множ. 3. – nt 3. – ntur
Вправи:
35
1.Describebātur a Homēro bellum longum, quod Graeci cum Trojānis gerēbant. 2.In bello
portae templi Jani in Roma non claudebantur. 3.Apud Romānos mortui plerumque cremabantur.
4.Romāni multa bella gerēbant, post victoriam multi captīvi pro servis Romam ducebantur. 5.In
familia Romāna primum locum vir obtinēbat, qui pater familiae appellabātur. 6.Apud Romānos
primo parvus numĕrus servōrum erat, nam ager non solum a servis, sed etiam a domĭnis
colebātur. 7.Aut inveniam viam, aut faciam. 8.Quod hodie non est, id cras erit. 9.Ut salūtas, ita
salutabĕris. 10.Qui semĭnat mala, metet mala. 11.Qui omnĭbus diffĭdit, is nunquam amīcos sibi
comparābit. 12.Quidquid prаecipies, esto brevis. 13.Verum amīcum pecunia non parābis.
14.Nunquam a bonis amabĕris, si malos amābis.
15.Donec eris felix, multos numerābis amīcos,
Cum fortūna perit, nullus amīcus erit.
De Neptūno , Mercurio et Aesculapio

Popŭli antiqui multos deos colēbant. Neptūnus in Oceăno habitābat. Nautae Neptūno
equos et tauros immolābant. Mercurius, deus mercatūrae, erat nuntius deōrum. Aesculapium
medĭci colēbant. Graeci Aesculapio gallos immolābant. Neptūni arae plerumque in ripis
fluviōrum erant, Mercurii in viis, Aesculapii in lucis. Ita fabŭlae poētārum antiquōrum narrābant.
De Romanōrum antiquōrum deis
Romāni antīqui multos deos colēbant. Alii eōrum in coelo, alii in terra, alii etiam in aqua
habitābant. Dei, incŏlae coeli, primum locum inter deos tenēbant, summum autem imperium
Juppĭter habēbat, qui domĭnus coeli et terrae putabātur. In Capitolio templum ejus dei situm erat,
quod ornabātur statua dei. Neptūnus, deus oceăni et fluviōrum, in oceăno habitābat, arae ejus
plerumque apud fluvios erant. Neptūno equi et tauri a nautis pro victĭmis immolabantur. Pluto
imperium inferōrum habēbat et sub terra habitābat. Ad eum deum anĭmae mortuōrum migrābant,
ităque Romāni tauros nigros ei immolābant.
Alii dei Romanōrum libĕri Jovis (Gen. від Juppiter) putabantur, in numĕro eōrum
Mercurius, Apollo, Mars, Diāna, Venus, Minerva etc (et cetĕra). Mercurium Romāni pro deo
commercii et mercatūrae colēbant atque deōrum nuntium numerābant. In tutēla Apollĭnis erant
poētae, ei deo Musae praebent, in numĕro eārum quoque Clio, Musa historiae. Diāna dea
silvārum, Minerva autem dea pugnārum et sapientiae putabantur.
ІІ. Зробіть морфологічний аналіз дієслівних форм та перекладіть їх рідною

мовою:
1) mando, esto, puniēmus, erit, amābis, pugnabāmus, oppugnabĭtis, incĭdit,
amabĕris, colebātur, capiebāmus, remittēmus.
2) erat, comparābit, obtinēbat, superabĭtis, parābo, gerēbant, diffĭdit, putabantur,
claudebantur, negābit, intrat, numerābant.
III. Провідмінюйте дієслова у Imperfectum indicativi activi et passivi:

aedifĭco, āvi, ātum, āre – будувати
teneo, ui, ntum, ēre – тримати
colo, ui, cultum, ĕre – обробляти, шанувати
punio, īvi, ītum, īre - карати
IV. Провідмінюйте дієслова у Futurum I indicativi activi et passivi:

expugno, āvi, ātum, āre – завойовувати
moveo, movi, motum, ēre – рухати
cognosco, nōvi, nōtum, ĕre – пізнавати
custodio, īvi, ītum, īre - стерегти
36
V. Узгодивши іменник з прикметником, утворіть словосполучення та
1. oppĭdum, i, n; proxĭmus, a, um;
2. amīcus, i, m; noster, tra, trum;
3. scriba, ae, m; perītus, a, um;
4. taurus, i, m; niger, gra, grum;

мовою:
1. Romāni multa bella gerēbant.
2. In familia Romāna primum locum vir obtinēbat.
3. Romāni antīqui multos deos colēbant.
4. Romāni ante Falerios castra habēbant.
5. Romāni dolo Faliscos non superābant.
VII. Зробіть із пасивної конструкції активну та перекладіть речення рідною

мовою:
1. Bellum longum a Homēro describebātur.
2. In bello portae templi Jani a Romānis non claudebantur.
3. Mortui a Romānis plerumque cremabantur.
4. Ager non solum a servis, sed etiam a domĭnis colebātur.
5. Neptūno equi er tauri a nautis pro victĭmis immolabantur.
VIII. Перекладіть речення латинською мовою:

1.Римляни в Колізеї дивилися бої (битви) гладіаторів (gladiatōrum).
2.Багато народів (досл.: численні народи) направляли послів до римлян.
3.У стародавньому Римі поля оброблялися рабами.
4.Римляни вели війни з багатьма народами Азії та Європи.
5.Римляни називали пригноблені народи варварами.
6.Ми триматимемо в пам`яті настанови наших вчителів.
7.Античні поети писали численні оповідання про свою батьківщину.
8.Ми завжди любитимемо нашу батьківщину й боротимемось за неї.
IX. Напишіть словникову форму латинських слів, від яких походять такі
Порт, спіритизм, акваріум, статуя, кремація, апеляція, океан, реанімація, нумерація,
агрокультура, сервіс, міграція, домінувати, альтернатива, мандат, комерція, тераріум,
армія, репутація, орнамент, респондент.
X.Проаналізуйте фразеологізми, використовуючи їх, складіть 5-7 речень та

1. gratia est – дякую
2. ad laevam - наліво, з лівого боку
3. in mare fundĕre aquas – носити воду в море (даремно працювати)
4. non opĕrae est mihi - мені ніколи (немає часу)
5. palma sine pulvĕre – нагорода, отримана без особливих зусиль (небрудна робота)
6. fortūna mihi ridet – доля мені посміхається (мені везе)
7. in suam tutēlam pervenīre - досягти повноліття
8. versāre suam natūram - змінювати свій характер
9. ad verbum (e verbo, de verbo, pro verbo) – дослівно, точно
37
10. toto vertĭce supra esse – бути вищим на цілу голову
11. inter vilia habēre - ні в що не ставити, зневажати
1. Ut salūtas, ita salutaběris. – Як ти вітаєшся, так і тебе вітатимуть.

2. Qui semĭnat mala, metet mala.- Хто сіє лихо, той його й пожинатиме.
3. Aut inveniam viam, aut faciam.- Або знайду дорогу, або прокладу сам.
4. Verum amīcum pecunia non parābis.- Справжнього друга грошима не купиш.
5. In hoc signo vinces.- Під цим стягом переможеш.
6. Destruam et aedificābo.- Я зруйную і я відбудую (спочатку).
7. Plenus venter non studet libenter.- Ситий живіт до навчання неохочий.
8. Credo, quia absurdum.- Вірю, тому що безглуздо (про сліпу віру).
9. Dónec éris felíx, multós numerábis amícos, // Cum fortúna perít, núllus amícus erít.-
Доки ти будеш щасливим, у тебе буде багато друзів; коли ж доля відвернеться, жодного
друга не залишиться.
10. Solus cum sola non cogitabuntur orāre «Pater noster».- Чоловік і жінка наодинці не
подумають читати «Отче наш».
Урок 8.
1.Іменники ІІІ відміни. Основа іменників.

2.Приголосний тип іменників ІІІ відміни.
3. Узгодження іменників ІІІ відміни з прикметниками І-ІІ відміни.
4. Суфікси іменників ІІІ відміни
1. Іменники ІІІ відміни. Основа іменників.

До третьої відміни належать іменники всіх трьох родів із різними закінченнями у
відм. Nom.sing. та закінченням – is у Gen.sing. Основу іменників ІІІ відміни необхідно
визначати по формі родового відмінка однини, відкидаючи його закінчення:
Словникова форма Gen.sing. Основа

іменника
caput, ĭtis, n (голова) capĭtis capit-
codex, ĭcis, m codĭcis codic-
(книжка)
basis, is, f (основа) basis bas-
ordo, ĭnis, m ordĭnis ordin-
(порядок)
mens, ntis, f (розум) mentis ment-
2. Приголосний тип іменників ІІІ відміни – до нього належать нерівноскладові

іменники всіх трьох родів з основою на один приголосний (нерівноскладові іменники
мають нерівну кількість складів у Nom.sing. та Gen.sing.), напр.:
motor, ōris, m viscus, ěris, n (внутрішній

(двигун) орган)
vox, vocis, f (голос)
Зразок відмінювання іменників ІІІ відміни приголосного типу
Sing. Plur.
mf n mf n
38
Nom. Voc. motor vox viscus motōres voces viscěra
Gen. motōris vocis viscěris motōrum viscěrum
vocum
Dat. motōri voci viscěri motōrĭbus viscеrĭbus
vоcĭbus
Acc. motōrem vocem viscus motōres voces viscěra
Abl. motōre voce viscěre motоrĭbus viscеrĭbus
vоcĭbus
3. Узгодження іменників ІІІ відміни з прикметниками І-ІІ відміни

Узгоджуючи іменники ІІІ відміни з прикметниками І-ІІ відміни, слід пам’ятати, що їх
закінчення не збігатимуться: прикметник відмінюватиметься за першою або другою
відміною (залежно від роду), а іменник – за третьою. Наприклад:
відмінок / число Sing. Plur.

masculinum
Nom. miles bonus milĭt-es bon-i
Gen. milĭt-is bon-i milĭt-um bon-ōrum
Dat. milĭt-i bon-o milĭt-ĭbus bon-is
Acc. milĭt-em bon-um milĭt-es bon-os
Abl. milĭt-e bon-o milĭt-ĭbus bon-is
Voc. miles bon-e milĭt-es bon-i
femininum
Nom. Voc. civĭtas bona civitāt-es bon-ae
Gen. civitāt-is bon-ae civitāt-um bon-ārum
Dat. civitāt-i bon-ae civitāt-ĭbus bon-is
Acc. civitāt-em bon-am civitāt-es bon-as
Abl. civitāt-e bon-a civitāt-ĭbus bon-is
neutrum
Nom. Voc. nomen bonum nomĭn-a bon-a
Gen. nomĭn-is bon-i nomĭn-um bon-ōrum
Dat. nomĭn-i bon-o nomĭn-ĭbus bon-is
Acc. nomen bonum nomĭn-a bon-a
Abl. nomĭn-e bon-o nomĭn-ĭbus bon-is
4. Суфікси іменників ІІІ відміни
- or приєднується до дієслівної основи doctum (docēre) –

супіна та утворює іменники doctor, ōris, m (вчений);
чоловічого роду, що означають діючу scriptum (scribĕre) –
особу scriptor, ōris, m (письменник)
- io приєднується до дієслівної основи actum (agĕre) – actio, ōnis, f (дія);
супіна та утворює іменники diffusum (diffundĕre) –
жіночого роду зі значенням дії або diffusio, ōnis, f
стану (розповсюдження)
- (ĭ) tas приєднується до основи прикметника qualis, e (який) –
та утворює іменники qualĭtas, ātis, f (якість);
жіночого роду зі значенням felix, īcis (щасливий) –
якості або стану felicĭtas, ātis, f (щастя)
- (ĭ) tūdo приєднується до основи прикметника amplus, a, um (великий) –
та утворює іменники жіночого роду зі amplitūdo, ĭnis, f (величина);
39
значенням якості або властивості solus, a, um (єдиний) –
solitūdo, ĭnis, f (пустеля)
Вправи:

1.Beatitūdo non est virtūtis praemium, sed ipsa virtus. 2.Hоmĭnem ex opеrĭbus eius
cognoscĕre. 3.Hоmĭnem non odi, sed eius vitia. 4.Ipsa se velocĭtas implĭcat. 5.Labor est etiam
ipsa voluptas. 6.Quod in corde sobrii, id in ore ebrii. 7.Tempŏra mutantur et nos mutāmur in illis.
8.Errāre humānum est, sed stultum est in errōre perseverāre. 9.Ex оpĕre artĭfex cognoscĭtur.
10.Finis corōnat opus. 11.Hostium munĕra non sunt munĕra. 12.Lex iusta libertāti, aequalitāti et
fraternitāti praesidio est. 13.Littĕris et аrtĭbus. 14.Tempus vulnĕra sanat. 15.Quod licet Jovi, non
licet bovi. 16.Una hirūndo non facit ver. 17.Et fabŭla partem veri habet. 18.Magna est vis
scientiae. 19.Amīcus Plato, sed magis amīca vеrĭtas. 20.Arbor mala, mala mala. 21.Homo locum
ornat, sed non homĭnem locus. 22.Mens sana in corpŏre sano. 23.O tempŏra, o mores! 24.Sine
labōre non erit panis in ore. 25.Si vis pacem, para pacem.
De Romŭlo et Remo, Romae conditorĭbus

Titus Livius, clarus scriptor Romanōrum, in libris suis, qui «Ab Urbe condĭta» appellantur,
fabŭlam de Romŭlo et Remo, Romae conditorĭbus, narrat. Numĭtor, rex Albae Longae, ab
Amulio, fratre suo, regno privātur. Amulius quoque nepōtes Numitōris Romŭlum et Remum in
flumĭne demergĕre jubet, sed ministri regis ei non parent et puĕros parvŭlos in flumĭnis ripa
ponunt. Ibi lupa puĕros invĕnit et nutrit. Postea Romŭlus et Remus a Faustŭlo, pastōre regio, et
ab ejus uxōre educabantur. Ităque puĕri paulātim adolescēbant. Paulo post Faustŭlus fratrĭbus
Romŭlo et Remo veritātem apērit, et fratres Amulium occĭdunt et regnum Numitōri avo reddunt.
Romŭlus autem postea rex civitātis fit et condit urbem novam haud procul a loco, ubi lupa eos
nutriēbat. Eam urbem a suo nomĭne Romam appellat.
IІ. Визначте граматичні форми іменників:

flumĭne, conditorĭbus, tempŏrum, virtūtis, scriptōres, eruditio, laborĭbus, novitātis, civitātem,
libertāte, pacis, corpŏra, honōres, societātis.
ІІІ. Утворіть та провідміняйте словосполучення:

1. labor, ōris, m; honestus, a, um - почесний труд
2. salus, ūtis, f; universus, a, um - загальне благо
3. jus, juris, n; verus, a, um - істинне право
4. lex, legis, f; is, ea, id - цей закон.
IV. Утворіть іменники ІІІ-ої відміни за допомогою суфіксів, запишіть їх у

словниковій формі та перекладіть рідною мовою:
1.- or:
guberno, āvi, ātum, āre керувати
rego, rexi, rectum, ěre керувати, спрямовувати
censeo, censui, censum, ēre оцінювати, критикувати
imĭto, āvi, ātum āre наслідувати
lego, legi, lectum, ěre читати
audio, ivi, ītum, īre слухати, перевіряти
credo, dĭdi, dĭtum,ěre вірити
recipio, cēpi, ceptum, ěre сприймати
40
traho, traxi, tractum, ěre тягнути
moveo, movi, motum, ēre рухати
2.- io :
narro, āvi, ātum, āre повідомляти
video, vidi, visum, ēre бачити
declāmo, āvi, ātum, āre виразно читати
subscrībo,scripsi, scriptum, ěre підписувати
transcrībo, scripsi, scriptum, ěre переписувати
erudio, ivi, ītum, īre навчати, вчити
declāro, āvi, ātum, āre проголошувати
invĭto, āvi, ātum, āre запрошувати
repĕto, ivi, ītum, ěre повторювати
definio, ivi, ītum, īre визначати
3.- ( ĭ ) - tas:
fraternus, a, um братерський
dignus, a, um гідний
quantus, a, um який (по кількості )
verus, a, um справжній, істинний
sanus, a, um здоровий
humānus, a, um людяний
bonus, a, um добрий, лагідний
probus, a, um чесний, скромний
postěrus, a, um майбутній
liber, ěra, ěrum вільний
(без поєднувальної – і-)
4. - ( ĭ ) - tūdo:
pulcher, chra, chrum красивий
beātus, a, um щасливий
latus, a, um широкий
longus, a, um довгий
altus, a, um високий, глибокий
magnus, a, um великий
multus, a, um численний
V. Зробіть морфологічний аналіз дієслівних форм:

reddunt, nutriēbat, occĭdunt, appellantur, apērit, adolescēbant, educabantur, privātur,
praebent, addit, pugnatōte, occultātur, ornat, firmantur, gignunt.
VI. Прочитайте терміни, знайдіть в них суфікси та назвіть їх значення:

dissertatio, aequātor, conceptio, dictātor, documentatio, instructor, conferentia, illustratio,
cursor, variatio, gravĭtas, expositio, audientia, detector, decoratio, lapidarium, emigratio.

1.Історія повинна описувати правду.
2. Іменам великих мужів історія дарує безсмертя.
3. Часи міняють звичаї людей.
4.Стародавні письменники згадують про чотири віки людського суспільства: золотий,
срібний, бронзовий та залізний.
41
VIII. Напишіть словникову форму латинських слів, від яких походять такі
українські терміни, виділіть відомі вам суфікси:
раціональний, гуманний, фабула, лабораторія, міністр, гоноровий, корпоративний,
пастор, фірма, локалізація, орнамент, номінація, пацифіст, урбанізація, патріотизм,
легальний, темп, опера, новизна, ерудиція, оперативний, віртуальний.
IX.Проаналізуйте фразеологізми, використовуючи їх, складіть 5-7 речень та

1. homo incommŏdus – важка (несносна) людина
1. index libri – заголовок книжки
2. vultus indĭcat mores - обличчя відображає характер
3. sal niger – уїдлива дотепність (досл.: чорна сіль)
4. virgo nimia pulchritudĭne - дівчина незвичної краси
5. tempus obsidēre - віднімати час
7. prosperĭtas valetudĭnis - квітуче здоров`я
8. conditio sine qua non – вкрай необхідна умова
9. vertĕre ex Graeco in Latīnum sermonem – перекладати з грецької на латину
10. homo desperātus – невиправна людина
1. Amīcus Plato, sed magis amīca verĭtas.- Платон мені друг, але істина дорожча.
2. Si vis pacem, para bellum.- Хочеш миру – готуйся до війни.
3. O tempŏra, o mores!- О часи, о звичаї!
4. Labor est etiam ipsa voluptas.- Праця сама по собі є задоволення.
5. Aurea mediocrĭtas.- Золота середина.
6. Tempus vulněra sanat.- Час лікує рани.
7. Una hirūndo non facit ver.- Одна ластівка не робить весни.
8. Arbor mala, mala mala.- Погане дерево, погані плоди.
9. Dura lex, sed lex.- Суворий закон, але закон (закон є закон).
10. Repetitio est mater studiōrum.- Повторення – мати навчання.
11. Consuetūdo est altĕra natūra.- Звичка – друга природа.
12. Vanĭtas vanitātum et omnia vanĭtas.- Марнота марнот і все марнота.
13. Nomĭna sunt odiōsa.- Імена ненависні (не називаючи імен).
14. Sancta simplicĭtas.- Свята простота (іронічно).
15. Littěris et artĭbus.- Наукам і мистецтвам.
Урок 9.
1.Іменники ІІІ відміни. Голосний тип іменників ІІІ відміни.

2.Мішаний тип іменників.
3. Особливості відмінювання іменників ІІІ відміни.
4.Порівняльна таблиця відмінювання іменників І-ІІI відмін.
1. Голосний тип іменників ІІІ відміни.

До нього належать іменники середнього роду із закінченнями:
у Nom. sing. – e, - al, - ar, та у Gen. Sing. – is, - ālis, - āris:
anĭmal, ālis, n (тварина); exemplar, āris, n (приклад); rete, is, n (сітка); mare, is, n (море)
N.B. Особливістю іменників голосного типу є закінчення таких відмінків:
Abl. Sing. – i; Nom Plur. – ia; Gen. Plur. – ium.
Зразок відмінювання іменників ІІІ відміни голосного типу
42
Sing. Plur.
Nom. animal mare animālia maria
Voc.
Gen. animālis maris animālium marium
Dat. animāli mari animālĭbus márĭbus
Acc. animal mare animālia maria
Abl. animāli mari animālĭbus márĭbus
2.Мішаний тип іменників.

До нього належать іменники переважно чоловічого та жіночого родів двох видів:
1) з основою на два або більше приголосних:
mens, ntis, f (розум); frons, ntis, f (лоб,чоло); urbs, urbis, f (місто);
2) рівноскладові із закінченням у відм. Nom.sing. – es , - is :
classis, is, f (група); canālis, is, m (канал); civis, is, m (громадянин);
N.B. Особливістю іменників мішаного типу є їх відмінність від іменників
приголосного типу закінченням відмінка Gen. Plur. – ium.
Зразок відмінювання іменників ІІІ відміни мішаного типу
Sing. Plur.
Nom. urbs classis urbes classes
Voc.
Gen. urbis classis urbium classium
Dat. urbi classi úrbĭbus clássĭbus
Acc. urbem classem urbes classes
Abl. urbe classe úrbĭbus clássĭbus
3. Особливості відмінювання іменників ІІІ відміни.

Деякі іменники ІІІ відміни мають особливості у відмінюванні, тому їх відмінювання
треба запам’ятовувати окремо.
1. Іменник vis (сила) має такі відмінкові форми:
Sing. Plur.
Nom. vis vires
Gen. ---- virium
Dat. ---- virĭbus
Acc. vim vires
Abl. vi virĭbus
2. Іменники Juppĭter (Юпітер) та bos (бик, корова):
Sing. Sing. Plur.

Nom. Juppĭter bos boves
Gen. Jovis bovis boum
Dat. Jovi bovi bobus
Acc. Jovem bovem boves
Abl. Jove bove bobus
4.Порівняльна таблиця відмінювання іменників І-ІІI відмін.
43
Sing. -us, - er (m) - e, - er
ІІ (m)
- um (n) -i -o - um -o
- um (n)
Plur. -i (m) - ōrum - is -os (m) - is - i (m)
ІІ - a (n) - a (n) - a (n)
III Sing. різні - is -i - em -e = Nom.
III Plur. - es (m,f) - ium - ĭbus - es (m,f) - ĭbus = Nom.
- a, - ia (n) - um - a, - ia
(n)
Вправи:

1.Numĕrus civium Romanōrum bellis perpetuis muniebātur. 2.In pace artes et littĕrae florent,
idcirco pax mater artium appellātur. 3.Scire leges non est verba eārum tenēre, sed vim ac mentes.
4.Summi montium vertĭces nive aeterna teguntur. 5.Milĭtes ex alta turri tela mittēbant. 6.Olim in
patria nostra multitūdo arcium altārum erat. 7.Concordia civium civĭtas firmātur, discordia
delētur. 8.Est proverbium Latīnum: inter arma silent Musae; alii dicunt: inter arma silent leges.
9.Maria vel a provincio, vel ab insǔlis, vel a civitatĭbus nomĭna accipiēbant. 10.Galli spatia
tempŏris numĕro noctium finiēbant. 11.Is, qui neutri parti amīcus est, hominĭbus odiōsus. 12.In
mediis aevis munĕra vassalōrum sunt: pontis erectio, arcis constructio, contra hostem expeditio.
De mari
Mare altum est plenum piscium et aliōrum animalium. In mari alto sunt multa et varia genĕra
animalium. Maria habent litŏra, flumĭna ripas. In litorĭbus marium multae sunt aves. In maria
magna et multa flumĭna influunt. Hominĭbus utilitāti agri et maria parent. Natūra marium varia
est: alia maria frigĭda, alia calĭda sunt. Multa maria Graecis et Romānis ignōta erant. Deus
flumĭnum et marium erat Neptūnus.
De Scythia
Scythia includĭtur ab uno latěre Ponto, ab altěro - montĭbus Riphaeis, a tergo - Asia ac Phasi
flumĭne. Ea multum in longitudĭnem et in latitudĭnem patet. Hominĭbus inter se sunt nulli fines,
neque enim agrum exercent, nec domicilium aut tectum aut sedes habent; armenta et pecŏra
semper pascunt et per incultas solitudĭnes semper errant. Uxōres liberosque (=et libĕros) suos
secum in plaustris vehunt, quae pro domĭbus habent. Justitia gentis morĭbus regĭtur, non legĭbus.
Nullum scelus apud eos sic grave est, quam furtum, quippe sine munimento pecŏra et armenta
habent. Aurum et argentum, quae relĭqui mortāles appětunt, neglĕgunt. Lacte et melle vivunt.
Usus lanae iis ignōtus est, nam pelles ferīnas pro vestĭbus habent.
ІІ.Проаналізуйте форми іменників, визначте тип відмінювання, відмінок та число:

morĭbus, fines, longitudĭnem, latěre, hostem, constructio, pontis, munĕra, noctium, tempŏris,
civitatĭbus, ex turri, nive, vertĭces, vim, leges, artium, pace.
44
tenēre, teguntur, mittēbant, delētur, finiēbant, sunt, errant, patet, regĭtur, includitur, pascunt,
erat.
IV. Провідмінюйте дієслова у Praesens, Imperfectum, Futurum I indicativi activi et

passivi:
appello, āre - називати, dico, ěre - говорити, scio, īre - знати.

провідмінюйте їх у Sing. та Plur.:
1. pars, rtis, f; magnus, a, um – велика частина;
2. testis, is, m; certus, a, um – надійний свідок;
3. tempus, ŏris, n; fortunātus, a, um – щасливий час;

мовою:
1. Milĭtes ex alta turri tela mittēbant.
2. Galli spatia tempŏris numĕro noctium finiēbant.
3. Scythae uxōres liberosque suos secum in plaustris vehunt.
4. Homĭnes antiqui aurum et argentum appětunt.
5. Scythae armenta et pecŏra semper pascunt.

1.Деякі моря були невідомі стародавнім народам.
2.Римляни приносили в жертву Юпітеру білих биків.
3.Своєю згодою громадяни зміцнюють державу.
4.Егейське море отримало назву від царя Егея.
5.Ми називаємо мир матір`ю мистецтв (Accusatīvus duplex).
анімаліст, легальний, мариніст, моральний, фініш, ноктюрн, вертикаль, екземпляр,
Монтана (штат), менталітет, одіозний, гравітація, міліція, фронтон, урбанізація, клас,
канал, цивільний, пацифіст, артист, провінція, експедиція, юстиція.
ІX.Проаналізуйте фразеологізми, використовуючи їх, складіть 5-7 речень та

1. spectāre lacūnar – дивитися в стелю (бути неуважним)
2. ovem lupo comittĕre - пустити вовка до овець
3. quem ad finem? – до яких пір?
4. in potestāte mentis esse – володіти собою, бути в пам`яті
5. multos modis salis simul edisse – з`їсти разом не один модій солі (пор.: не один пуд
солі)
6. lege artis – за законом мистецтва (за всіма правилами; так, як слід)
7. homo emunctae naris – тонка людина, розумна голова (досл.: людина з чистим
носом)
8. summa felicĭtas celeritasque – повний та швидкий успіх
9. festīvum caput – душевна людина
10. gratulatiōnem alicui facĕre (donāre) - поздоровляти когось з чимось
45
1. Finis corōnat opus. – Кінець вінчає справу.
2. Ars longa, vita brevis. – Життя коротке, мистецтво вічне (Гіпократ).
3. Mens sana in corpŏre sano. – У здоровому тілі – здоровий дух.
4. Sine labōre non erit panis in ore. – Без праці не буде й хліба в роті.
5. Contra vim mortis non est medicāmen in hortis. – Проти сили смерті немає ліків в
садах.
6. Fames – artium magistra. – Голод – наставниця мистецтв.
7. Quod licet Jovi, non licet bovi. – Що дозволено Юпітеру, те не дозволено бику.
8. Panem et circenses! – Хліба і видовищ! (вимога римської юрби за часів імперії).
9. Lege artis. – За законами мистецтва (за всіма правилами; досконально).
10.Urbi et orbi. – Риму (місту) та світові (вступна формула імператорських едиктів).
11.Cum grano salis. – З дрібкою солі (іронічно).
12.Alma mater. – Мати-годувальниця (про навчальний заклад).
Урок 10.
1.Прикметники ІІІ відміни.

2.Узгодження прикметників ІІІ відміни з іменниками.
3. Суфікси прикметників ІІІ відміни.
4. Субстантивація прикметників.
5.Порівняльна таблиця відмінювання прикметників І-ІІI відмін.
1. Прикметники ІІІ відміни.

Крім іменників, до ІІІ відміни належать прикметники, які за кількістю родових
закінчень у відм. Nom.sing.поділяються на три групи:
1.Прикметники з трьома закінченнями для трьох родів:

- er (m), silvester, tris, tre – лісовий,а,е;
- is (f), acer, cris, cre – гострий,а,е;
- e (n) celer, ěris, ěre – швидкий,а,е
2. Прикметники з двома закінченнями для трьох родів:
- is (m,f), brevis, e – короткий,а,е; fortis, e – сміливий,а,е;
- e (n) grácĭlis, e – стрункий,а,е
3. Прикметники з одним закінченням для трьох родів
- s, - r, - x словникова форма їх включає також форму родового відмінку:
(m, f, n) par,is – рівний,а,е; simplex, ĭcis – простий,а,е;
felix, īcis – щасливий,а,е; ( Gen.sing.: paris, simplĭcis, felīcis;)
Основу прикметників 1 та 2 груп визначаємо по формі жіночого роду, 3 групи – по

формі родового відмінка:
silvestris – silvestr-; acris – acr-; celěris – celěr-;
brevis – brev-; fortis – fort-; gracilis – gracil-;
paris- par-; simplicis – simplic-; felicis – felic-.
Прикметники ІІІ відміни відмінюються з особливостями голосного типу: Abl.sing. – i,
Nom., Acc.,Voc.plur. (n) – ia, Gen.pl. – ium.
Зразки відмінювання прикметників ІІІ відміни
Sing. Plur.
m f n m, f n
Nom. acer acris acre acres acria
46
Voc.
Gen. acris acris acris acrium acrium
Dat. acri acri acri acrĭbus acrĭbus
Acc. acrem acrem acre acres acria
Abl. acri acri acri acrĭbus acrĭbus
Sing. Plur.
m, f n m, f n
Nom. brevis breve breves brevia
Voc.
Gen. brevis brevis brevium brevium
Dat. brevi brevi brevĭbus brevĭbus
Acc. brevem breve breves brevia
Abl. brevi brevi brevĭbus brevĭbus
Sing. Plur.
mf n mf n
Nom. felix felix felīces felicia
Voc.
Gen. felīcis felīcis felicium felicium
Dat. felīci felīci felicĭbus felicĭbus
Acc. felīcem felix felīces felicia
Abl. felīci felīci felicĭbus felicĭbus
2.Узгодження прикметників ІІІ відміни з іменниками.

При узгодженні прикметників ІІІ відміни з іменниками слід враховувати, що коли
прикметник та іменник належать до різних відмін, то їхні закінчення не збігатимуться.
Наприклад, у наступних словосполученнях є такі варіанти поєднання іменника та
прикметника різних відмін:
persōna humĭlis (незнатна особа) – іменник - І відміни, прикметник – ІІІ відміни;
miles perītus (досвідчений воїн) – іменник - ІІІ відміни, прикметник – ІІ відміни;
bellum civīle (громадянська війна) - іменник - ІІ відміни, прикметник – ІІІ відміни;
Зразки відмінювання
Sing. Plur.
Nom. Voc. persōna humĭlis persōnae humĭles
Gen. persōnae humĭlis persōnārum humĭlium
Dat. persōnae humĭli persōnis humĭlĭbus
Acc. persōnam humĭlem persōnas humĭles
Abl. persōna humĭli persōnis humĭlĭbus
Sing. Plur.
Nom. miles perītus milĭtes perīti
Gen. milĭtis perīti milĭtum perītōrum
Dat. milĭti perīto milĭtĭbus perītis
Acc. milĭtem perītum milĭtes perītos
Abl. milĭte perīto milĭtĭbus perītis
Voc. miles perīte! milĭtes perīti
Sing. Plur.
47
Nom. Voc. bellum civīle bella civīlia
Gen. belli civīlis bellōrum civīlium
Dat. bello civīli bellis civīlĭbus
Acc. bellum civīle bella civīlia
Abl. bello civīli bellis civīlĭbus
3. Суфікси прикметників ІІІ відміни.
- āl-is, приєднується до основи іменника popŭlus, і, m (народ) –

- ār-is та утворює прикметники populāris, e (народний);
ІІІ відміни зі значенням vox, vocis, f (голос) – vocālis, e
приналежності (вокальний, голосовий)
ĭl-is, приєднується до дієслівної основи facěre (робити) – fácĭlis, e (легкий);
bĭl-is інфекта та утворює прикметники movēre (рухати) –
зі значенням можливості дії у móbĭlis, e (рухливий)
пасивному стані
4. Субстантивація прикметників.
У латинській мові прикметники часто вживаються у значенні іменників. Так,
прикметникового походження іменники amīcus (друг), inimīcus (ворог), Romānus
(римлянин) та ін. Багато слів мають паралельні значення як іменників, так і прикметників.
Наприклад:
dives, ĭtis багатий, а, е багатій

pauper, ĕris бідний, а, е бідняк
doctus, a, um вчений, а, е вчена людина
vicīnus, a, um сусідній, я, є сусід
Особливо часто у ролі іменників виступають прикметники середнього роду:
bonus, a, um добрий, а, е bonum, i, n добро

malus, a, um злий (поганий), а, е malum, i, n зло
Збірне поняття передається, як правило, множиною прикметника середнього роду:
cetĕrus, a, um інший, а, е cetĕra, ōrum, n решта

omnis, e увесь, всякий omnia, ium, n усе
multus, a, um численний multa, ōrum, n багато
asper, ĕra, ĕrum важкий aspĕra, ōrum, n труднощі
5.Порівняльна таблиця відмінювання прикметників І-ІІI відмін.

ІІ Sing. -us, - er (m) - e, - er
(m)
- um (n) -i -o - um -o
- um (n)
48
ІІ Plur. -i (m) - ōrum - is -os (m) - is - i (m)
- a (n) - a (n) - a (n)
III Sing. 1)- er (m),
- is (f),
- e (n)
- is -i - em -e = Nom.
2)- is (m,f),
- e (n)
3)- s, - r, - x
(m, f, n)
III Plur. - es (m,f) - ium - ĭbus - es (m,f) - ĭbus = Nom.
- a, - ia (n) - um - a, - ia
(n)
Вправи:

1.Miscēre utĭle dulci. 2.Vita brevis, ars longa. 3.Longum iter est per praecepta, breve et
effĭcax per exempla. 4.Nemo nascĭtur artĭfex. 5.Nomen est omen! 6.Fortes fortūna adĭuvat.
7.Multos timēre debet, quem multi timent. 8.Labor et patientia omnia vincunt. 9.Omnium
malōrum stultitia est mater. 10.Non omnis homo felix putātur. 11.Primus inter pares. 12.Sol
omnĭbus lucet. 13.Tempŏre felīci multi numerantur amīci. 14.Velox consilium sequĭtur
poenitentia. 15.Varium et mutabĭle semper femina. 16.Simplex veritātis oratio est. 17.Omne
initium difficĭle est. 18.Simĭlis simĭli gaudet. 19.Mobĭlis in mobĭle (Nemo).
De nummis Romanōrum
In multis Romanōrum nummis una ex parte Minervae caput, ex altĕra – navis imāgo erat.
Ităque puĕri Romāni ludum, qui “caput aut navis” nominabātur, agēbant. Pro exemplo Marcus,
nummum in terram jacit et: ”Navis! – exclāmat, sed nummus altĕra parte cadit.
Tum Lucius nummum jacit iterumque “Navis!” – clamat; nunc autem mummus ea parte cadit,
ubi imāgo navis est. Ob eam rem Lucius victoriam reportat.
Erant etiam alii nummi. In una parte eōrum verbum „Roma” erat, ex adversa parte –
Victoriae deae imāgo.
Ordĭnes in Roma
Romae libĕri cives et servi erant. Libĕri cives in negotiis publĭcis totum fere tempus
consumēbant et in Foro congregabantur, in servos autem omnes difficĭles labōres imposĭti erant.
Tamen etiam cives non omnes inter se pares putabantur. Nam eis, qui claros majōres habēbant,
via ad omnes honōres patēbat, nomen eis erat patricii. Relĭqua autem pars, quae nomen plebis
habēbat, minus in civitāte valēbat, inter eos multi mercatōres et opifĭces erant.
Erat apud Romānos quoque vetus mos, quo (за яким) homĭnes paupěres sibi inter nobĭles
patrōnos sumēbant et eis se commendābant. Patrōnus clientes suos (id autem nomen habēbant) in
judiciis defenděre, praeterea cibo aut pecunia adjuvāre debēbat. Grati clientes patrōno multa
officia praestābant etiam quotidieque mane domĭnum salutābant et in Forum eum deducēbant.
Quo plures clientes patricius habēbat, eo magis inter cives valēbat.
Erat etiam inter liběros cives et servos discrīmen in vestimentis. Nam servi modo tunĭcam,
libĕri super tunĭcam togam induēbant. Toga insigne civis Romāni putabātur.
ІІ.Проаналізуйте форми прикметників, визначте відмінок та число:

paupěres, mendāci, felīcem, difficĭles, simplex, vetĕra, commūnis, terribĭles, breve, forti,
parĭbus, mobĭlis.
49
induēbant, erant, debēbat, sunt, adjuvāre, crede, congregantur, defenděre, exprĭmunt,
putabantur, consumēbant, oppugnābat.
IV. Провідмінюйте дієслова у Praesens, Imperfectum, Futurum I indicativi activi

et passivi:
puto,āre – вважати; induo,ěre - одягати, вбиратися; vestio, īre - одягати.

1. labor, ōris, m; commūnis, e – спільна праця;
2. termĭnus, i, m; ingens, entis – великий строк;
3. ratio, ōnis, f; brevis, e – короткий зміст;
4. іnsignе, is, n; bonus, a, um – хороша ознака.
VI. Утворіть прикметники ІІІ-ої відміни за допомогою суфіксів:

- bĭlis: 1) transportāre (перевозити) 5) operāre (оперувати)
2) mirāre (дивуватися) 6) numerāre (рахувати)
3) curāre (лікувати) 7) stāre (стояти)
4) sanāre (оздоровлювати) 8) mutāre (змінюватися)
- ālis, 1) iuvěnis, is, m (юнак) 12) ratio, onis, f (розум)

- āris:
2) fatum, i, n (доля) 13) schola, ae, f
3) lex, legis, f 14) rex, regis, m (цар)
4) foedus, ěris, n (договір) 15) ovum, i, n (яйце)
5) lingua, ae, f 16) mors, mortis, f (смерть)
6) vulgus, i, m (народ) 17) natūra, ae, f
7) monumentum, i, n 18) officium, ii, n (обов`язок)
8) forma, ae, f 19) radix, ĭcis, f (корінь)
9) mos, moris, m (звичай) 20) origo, ĭnis, f (походження)
10) miles, ĭtis, m 21) persona, ae, f
11) mens, mentis, f 22) verbum, i, n
VII. Замініть активну конструкцію на пасивну та перекладіть речення рідною

мовою:
1. Ingens multitūdo Graecōrum Trojam decem annos oppugnābat.
2. Vetĕra proverbia prudentiam popǔli exprĭmunt.
3. Patrōnus clientes suos in judiciis defendēbat.
4. Grati clientes mane domĭnum salutābant.
5. Libĕri cives super tunĭcam togam induēbant
VIІI.Напишіть словникову форму латинських слів, від яких походять такі

територія, клієнт, офіційний, комуна, ліберальний, туніка, імітація, патрон,
ефективний, ветеран, тога, мобільний, орден, ординарний, гоноровий, нобілітет,
домінувати.

50
1. loquāces ocŭli – виразні очі
1. verba eluctantia – важко вимовні слова
2. non exsaturabĭle pectus – невмолиме серце
3. oratio extemporālis - промова без підготовки (імпровізація)
4. par pari respondēre (referre) – платити тим самим (око за око)
5. vincĕre expectatiōnem omnium – перевищити усі сподівання
6. vis verbi - зміст слова
7. viva voce – усно
8. Latīna voce loqui – розмовляти латиною
1. Fortes fortūna adjŭvat. - Сміливим доля допомагає.

2. Labor et patientia omnia vincunt. – Труд і терпіння перемагають усе.
3. Simĭlis simĭli gaudet. – Подібний подібному радіє.
4. Perpetuum mobĭle. – Вічний двигун (вічний рух).
5. Sapienti sat. – Розумному досить (натяку).
6. Omne initium difficĭle est. – Всякий початок є важким.
7. Miscēre utĭle dulci. – Поєднувати корисне з приємним.
8. Sol omnĭbus lucet. – Сонце світить усім.
9. Tempŏre felīci multi numerantur amīci. – В щасливі часи ми маємо багато друзів.
10. Primus inter pares. – Перший серед рівних.
Урок 11.
1. Дієприкметник теперішнього часу активного стану – Participium praesentis activi.

2. Відносний займенник.
3. Питальні займенники.
4. Неозначені займенники.
1. Дієприкметник теперішнього часу активного стану – Participium praesentis

activі (PPA) – утворюється від дієслівної основи інфекта за допомогою закінчень:
- ns (для дієслів І- ІІ дієвідмін) та - ens (для III- IV дієвідмін). Наприклад:
Infinitivus PPA
І laborā-re працювати labōrans працюючий
ІІ studē-re прагнути studens прагнучий
ІІІ assist-ěre допомагати assistens той, що допомагає
ІV audī-re слухати audiens той, що слухає
Participium praesentis activi (PPA), подібно до прикметників ІІІ відміни з одним

закінченням, має спільну форму для всіх трьох родів і відмінюється так само, як і
прикметники ІІІ відміни - з особливостями голосного типу. Словникова форма його
виглядає так:
labōrans, ntis - працюючий, а, е; studens, ntis - прагнучий, а, е; assistens, ntis - той, що
допомагає (той, а, е); audiens, ntis - той, що слухає (той, а, е)
PPA – Nom. PPA – Gen. Основа

labōrans labōrantis labōrant- працюючий, а, е
studens studentis student- прагнучий, а, е
assistens assistentis assistent- той, що допомагає
audiens audientis audient- той, що слухає
51
Зразок відмінювання
Sing. Plur.
m, f n m, f n
Nom. Voc. labōrans labōrant-es labōrant-ia (а)
Gen. labōrant-is labōrant-ium (um)
Dat. labōrant-i labōrant- ĭbus
Acc. labōrant-em labōrans labōrant-es labōrant-ia (а)
Abl. labōrant-i (e) labōrant- ĭbus
N.B.
Якщо PPA виступає в реченні у ролі іменника, то він відмінюється за зразком
іменників ІІІ відміни приголосного типу, якщо ж він виступає у ролі прикметника, то
відмінюється за зразком прикметників. Наприклад:
De homĭne laboranti – про працюючу людину.
De absente – про відсутнього.
Приклади вживання Participium praesentis activі в реченнях:

1. У функції узгодженого означення до іменника перекладається на рідну мову
відповідним дієприкметником або підрядним реченням:
Video puĕrum librum legentem. – Я бачу хлопчика, який читає книгу.
Apelles Alexandrum Magnum fulmen tenentem pingēbat. – Апелес зображав Олександра
Великого тримаючим блискавку.
2. У функції узгодженого означення до підмета; перекладається дієприслівником

або дієприслівниковим зворотом:
Meus amīcus eum librum legens ridēbat. – Мій друг сміявся, читаючи цю книгу.
Milĭtes timentes ex proelio fugiēbant. – Воїни, налякавшись, тікали з поля бою.
2. Відносний займенник.
qui, quae, quod – який, яка, яке
Зразок відмінювання займенника qui, quae, quod
Sing.
m f n
Nom.Voc. qui quae quod
Gen. cuius cuius cuius
Dat. cui cui cui
Acc. quem quam quod
Abl. quo qua quo
Plur.
m f n
Nom.Voc. qui quae quae
Gen. quōrum quārum quōrum
Dat. quibus quibus quibus
Acc. quos quas quae
Abl. quibus quibus quibus
52
N.B.
Відносний займенник часто виконує роль співвідносного (той…, який) причому
вживання вказівного займенника в основному реченні не обов’язкове. Наприклад:
Mihi placet, qui de fato victoriam parit. - Мені подобається той, хто вириває перемогу в
долі.
3. Питальні займенники.
qui? quae? quod? – який? яка? яке?
quis? quid? – хто? що?
Питальний займенник qui? quae? quod? (який? яка? яке?) відмінюється так само,
як і відносний займенник qui, quae, quod.
Питальний займенник quis? (хто?) відноситься до живих істот, а питальний
займенник quid? (що?) – до неживих предметів; обидві форми відмінюються лише в
однині.
Зразок відмінювання займенника quis, quid
Nom.Voc. quis ? quid?

Gen. cuius? cuius rei?
Dat. cui? cui rei?
Acc. quem? quid?
Abl. quo? qua re?
4. Неозначені займенники.
Неозначені займенники утворюються від займенників quis, quid та qui, quae,
quod за допомогою додавання часток неозначеності: ali-, - quam, - piam, - dam, - vis, -
libet, - que, - cum (que), які можуть вживатися перед займенником або після нього:
alĭquis, alĭquid – хтось, щось;

alĭqui, alĭqua, alĭquod - який-небудь;
quispiam, quaepiam, quidpiam – якийсь, який-небудь;
quisquam, quidquam – будь-хто, будь-що;
quidam, quaedam, quiddam – якийсь;
quilĭbet, quaelĭbet, quodlĭbet – який-завгодно;
quisque, quaeque, quidque – кожний, всякий та ін.
Неозначені займенники відмінюються так само, як займенники qui, quae, quod або
quis, quid. Частки при цьому не відмінюються і на відмінювання не впливають.
Зразок відмінювання займенника alĭqui, alĭqua, alĭquod
Sing.
m f n
Nom.Voc. alĭqui alĭquae alĭquod
Gen. alicuius alicuius alicuius
Dat. alicui alicui alicui
Acc. alĭquem alĭquam alĭquod
Abl. alĭquo alĭqua alĭquo
Plur.
m f n
53
Nom.Voc. alĭqui alĭquae alĭquae
Gen. aliquōrum aliquārum aliquōrum
Dat. aliquĭbus aliquĭbus aliquĭbus
Acc. alĭquos alĭquas alĭquae
Abl. aliquĭbus aliquĭbus aliquĭbus
Вправи:

1.Saepe ridentes vera dicĭmus. 2.Non quaerit aeger medĭcum eloquentem, sed sanantem.
3.Demens ocŭlis ducit uxōrem, non aurĭbus. 4.Homo, verum non dicens, saepe multa mala sibi
parat. 5.In mediis aevis homĭnes, scriběre nescientes, signum crucis pro subscriptiōnem
ponēbant. 6. 7.Cuivis dolōri remedium est patientia. 8.Trahit quemque sua voluptas. 9.Luna
latrantem canem non timet. 10.Nemo amat, quem timet. 11.Amantium irae – amōris renovatio.
12.Nil agenti dies longus est. 13.Sero venientĭbus ossa. 14.Sero venientes, male sedentes. 15.Vox
clamantis in deserto.
De gladiatōrum certamĭne
Termĭnis festis Romāni variis ludis delectabantur, imprīmis ludis vel certamĭne gladiatōrum,
ad quibus circi et amphitheatra aedificabantur. In meridionāli parte Urbis inter duos colles situs
erat Circus Maxĭmus, aedificium oblongum, ubi interdum multa milia homĭnum ludos
spectābant. In ludis gladiatōrum servi, qui magna vi corpŏris erant, ad spectacŭlum exercēbant.
Gladiatōres per multos annos in disciplīna apud magistros erant, qui eos variis modis pugnāre
docēbant. Cum ludi circenses erant, gladiatōres in Circum Maxĭmum adducebantur, ubi multi
cives cum matrōnis et puěris spectacŭlo gaudēbant, in quo gladiatōres certābant. Alii eōrum
gladiis, alii hastis pugnābant, alii pugnis certābant. Postquam quisque ex certantĭbus
vulnerabātur, spectantes plaudēbant et «habet» clamābant. Ei gladiatōres a popŭlo salūtem
petēbant. Sed plerumque spectantes pollĭce verso mortem infelīci indicēbant, quem victor
interficiēbat.
ІІ.Утворіть дієприкметники теперішнього часу – Participium praesentis activi – від

наступних дієслів та перекладіть їх рідною мовою. Назвіть українські терміни, що
походять від основ цих дієприкметників:
1) studēre (вчитися) 12) mutāre (змінювати)

2) respondēre (відповідати) 13) simulāre (прикидатися)
3) aspirāre (прагнути) 14) concurrěre
(збігатися, стикатися, йти разом)
4) consultāre (радити) 15) transcenděre (переходити)
5) residēre (залишатися на місці) 16) permanēre (залишатися)
6) opponěre (протиставляти) 17) (in)variāre (бути (не)змінним)
7) recensēre (перевіряти) 18) magistrāre (керувати, наставляти)
8) emigrāre (виселятися) 19) componěre (складати)
9) occupāre (захоплювати) 20) intelle(i)gěre (відчувати, розуміти)
10) regěre (керувати) 21) adjutāre (допомагати)
11) fabricāre (створювати) 22) tolerāre (терпіти)
ІІI.Проаналізуйте форми дієприкметників, визначте відмінок та число:

spectantes, certantĭbus, agenti, amantium, latrantem, nescientes, dicens, sanantem, ridentes.
ІV. Зробіть морфологічний аналіз дієслівних форм:
54
interficiēbat, erant, pugnāre, spectābant, delectabantur, est, timēre, ponēbant, scriběre, parat,
quaerit, dicĭmus.
V. Провідмінюйте дієслова у Praesens, Imperfectum, Futurum I indicativi activi et

passivi:
specto,āre, timeo, ēre; addūco, ĕre.
VI. Узгодивши іменник з прикметником, утворіть словосполучення та

1. homо, ĭnis, m; aegrōtus, a, um – хвора людина;
2. certamen, ĭnis, n; magnus, a, um – великий поєдинок;
3. victor, ōris, m; felix, īcis – щасливий переможець;
VII. Замініть активну конструкцію на пасивну та перекладіть речення рідною

мовою:
1. Non quaerit aeger medĭcum eloquentem, sed sanantem.
2. Trahit quemque sua voluptas.
3. In Circo Maxĭmo homĭnes ludos spectābant.
4. Homĭnes nescientes signum crucis pro subscriptiōnem ponēbant.
VIІI. Напишіть словникову форму латинських слів, від яких походять такі
пацієнт, матрона, луна, гладіатор, салют, термін, окуляри, сигнал, варіант, аматор,
цирк, амфітеатр, урбанізація, агент, партитура, корпоративний, спектакль.

1. fugiens labōris – ледачий
2. perfĭdum ridens - підступно (лукаво) посміхаючись
3. сupio omnia, quae vis – бажаю тобі здійснення усіх мрій
4. quanta mea sapientia est (quantum ego sapio) – наскільки я розумію
5. hora quōta est? – котра година?
6. aliquem hospitio invitāre - запросити когось у гості
7. incidĕre alicui (in aliquem) - наштовхнутися на когось
8. nihil interest - немає ніякої різниці
9. nullo loco numerāre – ні в що не ставити ( не цінувати)
10. eŏdem pocŭlo bibĕre – пити з тієї ж чаші (мати таке ж горе)
11. quid illum putas? – що ти про нього думаєш?
1.Quisque suae fortūnae faber est. – Кожен сам коваль свого щастя.
2. Ducunt volentem fata, nolentem trahunt. – Охочого доля веде, неохочого тягне.
3. Sero venientĭbus – ossa. – Пізно приходячим – кістки (хто пізно приходить, той сам
собі шкодить).
4. Vox clamantis in deserto. – Голос волаючого впустелі.
5. Quidquid id est, timeo Danaos et dona ferentes. – Що б там не було, але я боюсь
данайців, навіть коли вони приносять дарунки.
6. Qui pro quo. – Одне замість іншого (підміна понять).
7. Cui bono? Cui prodest? – Кому на користь? Кому вигідно?
8. Suum cuīque. – Кожному своє.
55
9. Condicio, sine qua non. – Абсолютно необхідна умова.
10. Status quo. – Наявний (існуючий) стан.
Урок 12.
1. Perfectum indicatīvi actīvi.

2. Plusquamperfectum indicatīvi actīvi.
3. Futurum II indicatīvi actīvi.
4.Cистематизація дієслів системи перфекта активного стану. Утворення дієслів
системи перфекта.
5. Відмінювання дієслова-звязки „ бути „ sum, fui, -, esse у часах системи перфекта.
До системи часів перфекта відносяться наступні часи: Perfectum, Plusquamperfectum

та Futurum П. Часи системи перфекта активного стану утворюються від основи
перфекта, часи пасивного стану - від основи супіна.
Для утворення часів системи перфекта активного стану використовується перфектна
основа, яку визначаємо за другою дієслівною формою, відкидаючи закінчення - і, напр.:
дієвімд. Словникова форма Основа перфекта

I laudo, āvi, ātum, āre - хвалити laudāv -
II video, vidi, visum, ēre - бачити vid -
III scribo, scripsi, scriptum, ěre - scrips -
писати
IV audio, īvi, ītum, īre - слухати audīv -
1. Perfectum indicativi activi -

минулий час доконаного виду дійсного способу активного стану - означає дію завершену,
яка відбулася в минулому, та відповідає на питання „ що зробив ?". Утворюється від
перфектної основи додаванням особових закінчень перфекта:
Sing.: 1. -і; 2. -isti; 3. -it; Plur: 1 - ĭmus ; 2. - istis ; 3. -ērunt;
Зразок відмінювання дієслів у Perfectum indicativi activi indicativi activi
laudo, āvi, ātum, āre – хвалити

Sing. Plur.
1 laudāv-i- 1 laudāv-ĭmus -
я похвалив ми похвалили
2 laudav-isti - 2 laudav-istis -
ти похвалив ви похвалили
3 laudāv-it - 3 laudav-ērunt -
він похвалив вони похвалили
scribo, scripsi, scriptum, ěre – писати
Sing. Plur.
1 scrips-i - я написав 1 scrips-ĭmus - ми написали
2 scrips-isti - ти написав 2 scrips-istis - ви написали
3 scrips-it - він написав 3 scrips-ērunt - вони написали
56
2. Plusquamperfectum indicatīvi actīvi - давноминулий час дійсного способу
активного стану - означає дію, яка вже відбулася раніше іншої дії в минулому. При
перекладі на рідну мову використовуються слова „раніше, давно". Утворюється від
перфектної основи за допомогою суфікса - ěra - та інфектних особових закінчень:
Sing.: 1. -m; 2. -s; 3. -t; Plur: 1 -mus ; 2. - tis ; 3. -nt;
Зразок відмінювання дієслів у Plusquamperfectum indicativi activi:
dico, dixi, dictum, ěre – говорити
Sing. Plur.
1 dix-ěra-m- 1 dixěrāmus -
я раніше сказав ми раніше сказали
2 dixěras - 2 dixěrātis -
ти раніше сказав ви раніше сказали
3 dixěrat - 3 dixěrant -
він раніше сказав вони раніше сказали
3. Futurum II indicatīvi actīvi - другий майбутній час дійсного способу активного

стану - означає дію, яка відбудеться в майбутньому раніше іншої майбутньої дії.
Утворюється від перфектної основи за допомогою суфіксів - ěr - ( для 1ос.одн.) та -ěrі-
(для всіх інших осіб) та інфектних особових закінчень:
Sing.: 1. -o; 2. -s; 3. -t; Plur: 1 -mus ; 2. - tis ; 3. -nt;
Зразок відмінювання дієслів у Futurum II indicativi activi:
venio, veni, ventum, īre - прибувати, приходити
Sing. Plur.
1 ven-ěr-о- 1 venerĭmus -
я раніше прийду ми раніше прийдем
2 ven-ěri-s - 2 venerĭtis -
ти раніше прийдеш ви раніше прийдете
3 veněrit - 3 veněrint -
він раніше прийде вони раніше прийдуть
4.Cистематизація дієслів системи перфекта активного стану. Утворення дієслів

системи перфекта.
Час Основа Суфікс Закінчення

activi
Sing.:
1. -і;
2. -isti;
Perfectum перфекта ------ 3. -it;
Plur:
1 - ĭmus ;
2. - istis ;
3. -ērunt;
Sing.
1. - m
57
2. – s
Plusquam- перфекта - ěra - 3. – t
perfectum Plur.
1. -mus
2. –tis
3. – nt
- ěr - ( для Sing.
1ос.одн.) 1. – о
та -ěrі- 2. – s
(для всіх 3. – t
Futurum II перфекта інших осіб) Plur.
1. -mus
2. –tis
3. – nt
5. Відмінювання дієслова-звязки „бути„ - sum, fui, -, esse у часах системи

перфекта.
Perfectum indicativi activi
Sing. Plur.
1 fui 1 fuĭmus
2 fuisti 2 fuistis
3 fuit - він був 3 fuērunt - вони були
Plusquamperfectum indicativi activi
Sing. Plur.
1 fuěram 1 fuerāmus
2 fuěras 2 fuerātis
3 fuěrat - він раніше 3 fuěrant - вони
був раніше були
Futurum II indicativi activi
Sing. Plur.
1 fuěro 1 fuerĭmus
2 fuěris 2 fuerĭtis
3 fuěrit - 3 fuěrint - вони
він раніше буде раніше будуть
Вправи:

1.G.J.Caesar, postquam a Pharnāce, rege Pontĭco, victoriam reportāvit, ad amīcum suum
scripsit: «Veni, vidi, vici.». 2.Darēus, rex Persārum, Graeciam in potestātem suam redigĕre
cupīvit. 3.Herodŏtus, scriptor Graecōrum, qui pater historiae appellātur, multārum gentium urbes
vidit et mores eārum descripsit. 4.Graeci Trojam expugnavērunt, urbem concremavērunt, incŏlas
fere omnes necavērunt. 5.Injuriam qui facĕre constituit – jam fecit. 6.Nil sine magno labōre vita
dedit mortalĭbus. 7.Iam fama nimium fecit. 8.Urbes constituit aetas, hora dissolvit. 9.Sententiam
58
mutabĭtis, si omnia audiverĭtis. 10.Medĭcus curavěrat, natura sanāvit. 11.Faciam, si potuěro.
12.Talem habēbis fructum, qualis fuěrit labor.
De Prometheo
Prometheus, qui auxilio Minervae homĭnes ex terra et aqua fecĕrat, de genĕre humāno
bene meruit. Dei saepe Prometheum ad epŭlas suas invitavērunt. Ităque consilium Jovis, qui
omnes homĭnes necāre constituĕrat, Prometheo notum erat. Prometheus aliquando in coelum
venit, ignem, quem Juppĭter hominĭbus negavĕrat, de Olympo subduxit et hominĭbus donāvit.
Quamquam Jovis ira magna erat, genus humānum non delēvit. Prometheum autem Vulcānus
iussu Jovis in monte Caucăso ferreis catēnis ad saxum alligāvit cotidieque aquĭla iecur Promethei
devorābat. Iecŏris pars, quam aquĭla interdiu devoravĕrat, noctu crescēbat. Ita Prometheus
ingentes dolōres tolerābat. Postea Hercŭles aquĭlam sagitta necāvit Prometheumque liberāvit.
De causa belli Troiāni

Pelēus, rex Thessaliae, ad suas nuptias cum Thetĭde dea omnes deos convocāvit praeter
Discordiam. Quae dea, ira commōta, discordiam concitāre constituit et ab janua in mensam
convivārum malum aureum jecit cum inscriptiōne: «Pulcherrĭmae» (найкрасивішій). Magna fuit
controversia inter Junōnem, Minervam et Venĕrem, nam sibi quaeque malum judicābat. Denĭque
Juppĭter imperāvit Mercurio deducĕre eas certantes ad Parĭdem, filium regis Priămi, qui tunc
greges in monte Ida pascēbat. Juno Parĭdi potentiam, Minerva sapientiam, Venus autem
Helĕnam, pulcherrĭmam omnium muliĕrum, promīsit. Paris, pollicitationĭbus motus, Venĕri
praemium pulchritudĭnis dat. Paulo post Paris Helĕnam, Menelāi regis uxōrem, auxilio Venĕris
rapuit eamque in conjugio habuit. Hinc bellum Trojānum incēpit, quos multos annos continēbat.
Denĭque Troja a Graecis dolo capta et delēta est.
ІІ.Проаналізуйте форми іменників, визначте відміну, відмінок та число:

conjugio, amīcum, pulchritudĭnis, mores, Helĕnam, gentium, Parĭdi, incŏlas, monte, urbem,
mensam, Trojam, medicus, fama, labōre.

jecit, potuěro, cupīvit, fuěrit, habēbis, redigĕre, faciam, curavěrat, expugnavērunt, audiverĭtis,
mutabĭtis, dedit, vidi, descripsit, appellātur.
IV. Провідмінюйте дієслова у Perfectum, Plusquamperfectum, Futurum II

indicativi activi:
muto, āvi, ātum, āre; habeo, bui, bitum, ēre; constituo, tui, tutum, ĕre.

1. injuria, ae, f; criminālis, e – злочинна несправедливість;
2. gens, gentis, f; antiquus, a, um – стародавній рід;
3. scriptor, ōris, m; clarus, a, um – відомий письменник;
VI. Перекладіть речення латинською мовою:

1. Греки зруйнували Трою та спалили місто.
2. Геродот описував життя та звичаї багатьох грецьких міст.
3.Люди будують міста, а мить їх руйнує.
4.Лікар повинен лікувати, а природа - оздоровлювати.
5. Ти не повинен чинити несправедливість іншому.
59
VIІ. Напишіть словникову форму латинських слів, від яких походять такі
урбанізація, патріархат, моральний, конституція, мутація, медик, куратор,
натуральний, санація, фрукт, імператор, філія, регалії, потенційний, премія, аннали,
континент.
1. Exēgi monumentum (Hor.). – Я звів собі пам’ятник.

2. Feci, quod potui, faciant meliōra potentes. – Я зробив все, що зміг, нехай інші зроблять
краще.
3. Veni, vidi, vici. – Прийшов, побачив, переміг.
4. Ut sementem fecěris, ita metes. – Як посієш, так і пожнеш.
5. Dixi et anĭmam levāvi. – Я сказав і полегшив (свою) душу.
6. Quod scripsi - scripsi. – Що написав – те написав (про відмову від переробок).
7. Montes auri pollicens. – Обіцяти золоті гори.
8. Mendāci homĭni vera quidem dicenti non credĭmus. – Брехливій людині ми не віримо,
навіть якщо вона говорить правду.
9. Bonum initium est dimidium facti. – Гарний початок – половина справи.
10. Currente calămo. – Біглим пером (нашвидкуруч писати).
Урок 13.
1.IV відміна іменників. Супін. Суфікси іменників IV відміни.

2.V відміна іменників.
3.Систематизація іменників I-V відмін.
4. Вказівний займенник hic, haec, hoc.
1. IV відміна іменників.
До ІV відміни належать іменники чоловічого та середнього родів, які мають
закінчення у Nom.sing. – us (m), - u (n) та у Gen.sing. – us:
spírĭtus, us, m (дух, спирт); fructus, us, m (плід); casus, us, m (випадок); gelu, us, n (мороз).
Зразок відмінювання іменників ІV відміни
Sing. Plur.
m n m n
Nom. Voc. casus gelu casus gelua
Gen. casus gelus casuum geluum
Dat. casui gelu cаsĭbus gеlĭbus
Acc. casum gelu casus gelua
Abl. casu gelu cаsĭbus gеlĭbus
До ІV відміни належать також деякі іменники жіночого роду: manus, us, f (рука);
domus, us, f (дім); quercus, us,f (дуб).
Supīnum - це віддієслівний іменник, що відноситься до ІV відміни та має лише дві

форми: Acc.sing. - um та Abl.sing. - u, напр.:
audītum – щоб слухати; audītu – до слухання;
Supīnum на –um вживається з дієсловами руху і виражає мету:
Veni te rogātum - Я прийшов, щоб тебе попросити.
60
Supīnum на – u вживається з прикметниками, що виражають різні ступені якості:
iucundus, a, um (приємний); facĭlis, e (легкий); difficĭlis, e (важкий); incredibĭlis, e
(неймовірний) та ін. і перекладаються так: horribĭle dictu - страшно сказати.
Суфікси іменників IV відміни
– us від основи супіна утворюються video, vidi, visum, ēre –

іменники ІV відміни, що означають visus, us, m (зір, бачення);
дію moveo, movi, motum, ēre –
motus, us, m (рух)
- āt-us від основи іменника утворюються magister, tri, m –
іменники ІV відміни, що означають magistrātus, us, m
діючу особу (представник влади)
2.V відміна іменників.

До V відміни належать іменники жіночого роду, які мають закінчення:
у Nom.sing. – es та у Gen.sing. – ēi: res, rei, f (справа, річ); facies, ēi, f (обличчя,
зовнішність); species, ēi, f (вид);
До V відміни належить також іменник чоловічого роду dies, ēi, m, який іноді може
бути також жіночого роду: dies certa – певний день.
N.B. Із всіх іменників V відміни повністю відмінюються в однині та множині лише
два іменники: res, rei, f та dies, ēi, m, інші ж відмінюються лише в однині, а у множині
мають лише деякі відмінки.
Зразок відмінювання іменників V відміни
Sing. Plur.
Nom. Voc. dies dies
Gen. diēi diērum
Dat. diēi diēbus
Acc. diem dies
Abl. die diēbus
3.Систематизація іменників I-V відмін.
Зведена таблиця відмінкових закінчень іменників І- V відмін
I II III IV V
Sing. f m n mfn m n f
Nom. -a -us, - er різні -us, (m) - es

(m) - u (n)
- um (n)
Gen. - ae -i - is -us - ēi
Dat. - ae -o -i - ui (m), - ēi
-u (n)
Acc. - am - um - em (m f); - um (m) - em
= Nom (n) - u (n)
Abl. -a -o - e (- i) -u -e
61
Voc. - e, - er
= Nom (m) = Nom = Nom = Nom
- um (n)
I II III IV V
Plur. f m n mfn m n f
Nom. - ae - i (m) - es (m f) -us, (m) - es

Voc. - a (n) - a, - ia (n) - ua (n)
Gen. - ārum - orum - um, - ium - uum - ērum
Dat. - is - is - ĭbus - ĭbus - ēbus
Acc. - as - os (m) - es (m f) -us, (m) - es

- a (n) - a, - ia (n) - ua (n)
Abl. - is - is - ĭbus - ĭbus - ēbus
4. Вказівний займенник hic, haec, hoc.

hic, haec, hoc – цей,ця,це - вказує на близький предмет.
Зразок відмінювання займенника hic, haеc, hoc
Sing. Plur.
Nom.Voc. hic haec hoc hi hae haec
Gen. huius huius huius horum harum horum
Dat. huic huic huic his his his
Acc. hunc hanc hoc hos has haec
Abl. hoc hac hoc his his his
5. Заперечні займенники.
nemo - ніхто, nihil – ніщо
Nom.Voc. nemo nihil

Gen. nеmĭnis (nullīus) nullīus rei
Dat. nеmĭni (nulli) nulli rei
Acc. nеmĭnem nihil (nil)
Abl. nеmĭne (nullo) nihĭlо (nulla re)
Вправи:

1.Aliae bestiae homĭnem visu, aliae audītu supĕrant, omnes vero homo supĕrat mente et
ratiōne. 2.Lingua Latīna diu apud popŭlos Eurōpae in magno usu erat. 3.Popŭlus Romānus
descriptus est in tribus, exercĭtus in centurias. 4.In signis exercituum Romanōrum littĕrae fuērunt
„SPQR”, id est: „Senātus populusque Romānus”. 5.In atrio, quod in media domo Romāna erat,
simulacra deōrum et imagĭnes majōrum clarōrum habebantur. 6.Vitae cursus brevis est, gloriae
sempiternus. 7.Quod ab initio vitiōsum est, non potest tractu tempŏris convalescĕre. 8.Multos
fortūna libĕrat poena, metu nemĭnem. 9.Visu carenti magna pars veri latet. 10.Amāre simul et
sapĕre ipsi Jovi non datur. 11.Multi multa sciunt, sed se ipsos emendāre nesciunt. 12.Vera
amicitia usque ad ultĭmum vitae diem manēbit. 13.Pulchra facies non semper est specŭlum anĭmi
62
boni. 14.Spes bona confirmat anĭmos datque vires. 15.Spes est omnĭbus hominĭbus commūnis:
eam enim illi habent, qui nihil aliud habent.
De exercĭtu Romāno
Exercĭtus Romānus praesidium civitātis Romānae erat. In exercĭtu Romāno peditātus
equitātum numĕro superābat. Omni exercitui consul praeĕrat. Duces exercĭtus Romāni belli perīti
erant, milĭtes erant audāces et fortes. Exercitui Romāno metus non erat notus. Adventus et
aspectus exercituum Romanōrum saepe hostĭbus causa metus erat. In exercitĭbus Romānis
magnus erat numĕrus civium et sociōrum. Temporĭbus imperatōris Augusti exercĭtus Romāni in
Germania erant. Castra exercituum Romanōrum principium multārum urbium Germaniae erant.
De Carthagĭne
In litŏre Afrĭcae contra Italiam sita erat Carthāgo, urbs antiqua et nobĭlis. Ea erat caput rei
publĭcae Carthaginiensium, qui praecipue mercatūra maritĭma divitias et potentiam sibi
paravērunt et cum ipsis Romānis de principātu contendēbant. Multa inter eos bella gerebantur,
multi duces rebus terra marique gestis se nobilitavērunt. Nobilissĭmus autem dux
Carthaginiensium et periculōsus hostis popŭli Romāni Hannĭbal fuit.
De arte libraria Romae

Apud vetĕres Romānos opĕra scriptōrum a servis, ad id destinātis, transcribebantur. Unus ex
illis dictābat, relĭqui calămis, atramento tinctis, scribēbant. Ita uno tempŏre multa exemplaria
librōrum parabantur. Alii libri erant in charta scripti, ex papyro parāta, alii membrāna, ex corio
facta. Singŭlae pagĭnae, inter se conglutinātae, in umbilĭcam volvebantur, unde libri
appellabantur „volumĭna”; ea in scriniis servabantur. In Foro Romāno erant multae tabernae
bibliopolārum, ex quibus libri in ultĭmas terras imperii Romāni dimittebantur. Romae homĭnes
divĭtes saepe cum summo studio magnas bibliothēcas sibi comparavērunt.
In usu quotidiāno erant tabŭlae cerātae, in quibus littĕrae stilo exarabantur. Qui scriptum
emendāre statuĕrat, in lata stili parte ea, quae scripsĕrat, delēbat. Unde illud proverbium: „Saepe
stilum verte!”
ІІ.Проаналізуйте форми іменників, визначте відміну, відмінок та число:

volumĭna, exemplaria, scriptōrum, anĭmi, diem, tempŏris, imagĭnes, deōrum, simulacra,
littĕrae, signis, tribus, mente, homĭnem, domo.

statuĕrat, verte, delēbat, comparavērunt, servabantur, dictābat, manēbit, sciunt, datur, latet,
convalescĕre, habebantur, fuērunt, erat, supĕrant.
IV. Провідмінюйте дієслова у Perfectum, Plusquamperfectum, Futurum II

indicativi activi:
supĕro, āvi, ātum, āre; lateo, tui, - , ēre; statuo, tui, tutum, ĕre.

1. Romānus, i, m; vetus, ĕris – старий римлянин;
2. pars, partis, f; magnus, a, um – велика частина;
3. homo, ĭnis, m; dives, ĭtis – багата людина;
VI. Напишіть словникову форму латинських слів, від яких походять такі українські
терміни:
63
бестія, візуальний, папір, ментальність, раціональний, мембрана, лінгвіст, таверна,
популярний, імідж, бібліотека, курс, ініціатива, табуляція, латентний, аматор, ветеран,
транскрипція, диктат, реліквія, табло, екземпляр, хартія.
1.Usus optĭmus magister est. – Досвід – найкращий вчитель.

2.Natūra incĭpit, ars dirĭgit, usus perfĭcit. – Природа починає, мистецтво спрямовує, досвід
завершує.
3.Radīces litterārum amārae, fructus dulces. – Коріння наук гірке, а плоди солодкі.
4.E fructu arbor cognoscĭtur. – Дерево пізнається по плоду.
5.Manus manum lavat. – Рука руку миє.
6.Amīcus verus cognoscĭtur: amōre, more, ore, re. – Справжній друг пізнається з любові,
поведінки, мови та справ.
7.Dies diem docet. – Один день навчає інший.
8.Nulla dies sine linea. – Жодного дня без рядка (лінії).
9.Est modus in rebus. – Є міра у речах.
10.Mare verbōrum, gutta rerum. – Море слів, крапля справ.
Урок 14.
1. Дієприкметник минулого часу пасивного стану - Participium perfecti passīvi.

2. Perfectum indicatīvi passīvi.
3. Plusquamperfectum indicatīvi passīvi. Futurum II indicatīvi passīvi.
1. Дієприкметник минулого часу пасивного стану - Participium perfecti passīvi

Утворення часів системи перфекта пасивного стану відбувається аналітичним
способом: за допомогою дієприкметника минулого часу пасивного стану - Participium
perfecti passīvi - та форм дієслова esse (бути) у відповідному часі.
Participium perfecti passīvi утворюється від основи супіна (її визначаємо за третьою
дієслівною формою, відкидаючи закінчення - um) за допомогою закінчень прикметників
І-ІІ відмін - us, - а, - um, напр.:
Дієвідм. Словникова форма Основа супіна

I laudo, āvi, ātum, āre - хвалити laudāt -
II video, vidi, visum, ēre - бачити vis-
III scribo, scripsi, scriptum, ěre - писати sript -
IV audio, īvi, ītum, īrе - слухати audīt -
Основа супіна Participium perfecti passivi

laudāt - laudātus, a, um - похвалений
vis - visus, a, um - побачений
sript - sriptus, a, um - написаний
audāt- audītus, a,um - почутий
Participium perfecti passīvi відмінюється за зразком прикметників І-ІІ відмін. У

реченні вони можуть виступати у ролі означення до іменника або іменної частини
складеного присудка. Крім того, використовуються для утворення часів системи перфекта
пасивного стану.
64
2. Perfectum indicatīvi passīvi утворюється від Participium perfecti passīvi та
допоміжного дієслова – звя`зки „ бути” у часі Praesens indicativi actīvi:
invito, āvi, ātum, āre – запрошувати
Sing.
1 invitātus, a, um sum - я є запрошений
2 invitātus, a, um es - ти є запрошений
3 invitātus, a, um est - він є запрошений
Plur.
1 invitāti, ae, a sumus - ми є запрошені
2 invitāti, ae, a estis- ви є запрошені
3 invitāti, ae, a sunt - вони є запрошені
3. Plusquamperfectum indicatīvi passīvi утворюється від Participium perfecti passivi та

допоміжного дієслова – зв`язки „ бути” у часі Imperfectum indicativi activi:
video, vidi, visum, ēre – бачити
Sing.
1 visus, a, um eram - мене раніше побачили
2 visus, a, um eras - тебе раніше побачили
3 visus, a, um erat - його раніше побачили
Plur.
1 visi, ae, a erāmus - нас раніше побачили
2 visi, ae,a erātis - вас раніше побачили
3 visi, ae, a erant - їх раніше побачили
Futurum II indicatīvi passīvi утворюється від Participium perfecti passīvi та

допоміжного дієслова – зв`язки „ бути „ у часі Futurum I indicativi activi:
audio, īvi, ītum, īre - слухати
Sing.
1 audītus, a, um еrо - мене раніше почують
2 audītus, a, um eris - тебе раніше почують
3 audītus, a, um erit - його раніше почують
Plur.
1 audīti, ae, a еrĭmus - нас раніше почують
2 audīti, ae, a еrĭtis - вас раніше почують
3 audīti, ae, a erunt - їх раніше почують
Вправи:

1.Magna classis Persārum parvo numěro navium Graecōrum apud Salamĭna victa est.
2.Romāni, ab Hannibăle victi, de salūte non desperābant. 3.Sabīni, a Romānis recepti, numěrum
civium Romanōrum auxērunt. 4.Post proelium comissum hostes terga vertērunt. 5.Flumĭni a
celeritāte, qua defluit, Tigri nomen est indūtum, quia Persĭca linguā „tigrin” sagittam appellant.
65
6.Et semel emissum volat irrevocabĭle verbum. 7.Homĭnes saepe eos, qui iis confīsi sunt,
fallēbant. 8.Multōrum aures clausae veritāti sunt. 9.Amicitia, inter pocŭla contracta, plerumque
vitrea est. 10.Hannĭbal primus copias suas trans Alpes in Italiam tradūxit, quod nemo unquam
ante eum fecěrat. 11.Xerxes, ubi cum exercĭtu Athēnas intrāvit, omnes sacerdōtes, qui in arce
Athenārum mansěrant, necāvit urbemque incendio delēvit. 12.Antīqua quae nunc sunt, ea fuěrant
olim nova.
De Tiberio et Gajo Gracchis fratrĭbus
Patricii Romāni, Carthagĭnem delentes et Graeciam capientes, magnas divitias in paucōrum

manus confluxērunt, relĭqua vero multitūdo popŭli, a nobilitāte oppressa, sedes paternas etiam
amīsit. Nam hac aetāte inter nobĭles sive optimātes et paupěres summae controversiae inceptae
sunt. Inter claros Romanōrum viros erant duo (2) fratres, Tiberius et Gajus Sempronii Gracchi,
nobĭli patre et proāvo, viri eximiae virtūtis atque humanitātis, qui contra avaritiam divĭtum
certābant. Сausam popŭli Romāni prior Tiberius Gracchus suscēpit. Is, tribūnus plebis anno
centesĭmo tricesĭmo tertio (133) creātus, agrum publĭcum inter cives paupěres dividěre et in
provincias novas colonias deducěre constituit. Ob eam rem aspěrum odium potentiōrum contra
se incitāvit et necātus est senātus consulto ut hostis rei publĭcae.
Ut necis fraterni vindex et legum ejus propugnātor Gajus Gracchus exstĭtit. Nobĭles, qui
Gajum plus etiam, quam Tiberium timēbant, eum questōrem in Siciliam misērunt. Tamen ille
Romam revertit et tribunātum petīvit. Tribūnus plebis anno centesĭmo vicesĭmo tertio (123)
creātus, per duos annos opěram dedit salūti popŭli, tandem vero a nobilĭbus oppressus est et
gladio necāre se jussit. Post interĭtum fratrum Gracchōrum diuturna bella civilia facta sunt.
ІІ.Проаналізуйте форми іменників, визначте тип відмінювання, відмінок та число:

agrum, avaritiam, optimātes, aetāte, gladio, fratrum, manus, proāvo, divitias, salūti, necis,
odium, viros, virtūtis.

revertit, misērunt, exstĭtit, necātus est, constituit, dividěre, suscēpit, certābant, erant, amīsit,
confluxērunt, jussit.
IV. Утворіть форми 3 особи однини та множини Perfectum, Plusquamperfectum та

Futurum II indicatīvi passīvi від таких дієслів:
neco, āvi, ātum, āre – вбивати; peto, īvi, ītum, īre – просити; mitto, misi, missum, ěre -
посилати.

1. civis, is, m; pauper, ěris – бідний громадянин;
2. sedes, is, f; paternus,a,um – батьківський дім;
3. popŭlus, i, m; oppressus, a, um – пригнічений народ;

мовою:
1.Patricii Romāni magnas divitias in paucōrum manus confluxērunt.
2. Relĭqua multitūdo popŭli sedes paternas amīsit.
3. Nobĭles Gajum in Siciliam misērunt.
VII. Замініть пасивну конструкцію на активну та перекладіть речення рідною

мовою:
66
1. Tiberius Gracchus a senāto necātus est.
2. Summae controversiae a nobĭlibus et paupěribus inceptae sunt.
3. Gajus Gracchus a nobilĭbus oppressus et necātus est.
магнат, нумерація, клас, навігація, салют, рецепт, комісія, номінація, апеляція, емісія,
контракт, вербальний, традиція, копія, урбанізація, античний, аннали, публічний, дивізія,
дивіденди, сенат, місія, петиція, креативний, цивільний.

1. non gravātus – не довго думаючи
2. claudus pilam - кульгавий з м’ячем (займатися не своєю справою)
3. prima facie (prima fronte) – з першого погляду
4. uno tempŏre - в той самий час, одночасно
1. Vox audīta latet, littěra scripta manet. – Почуте слово зникає, написана літера
залишається.
13.Alea jacta est. – Жереб кинуто.
14.Vi victa vis. – Сила перемагається силою.
15.Experto crede. – Вір тому, хто сам пережив.
16.Unus dies gradus est vitae. – Кожен день – це крок життя.
17.Felix, qui potuit rerum cognoscěre causas (Verg.). – Щасливий, хто зміг пізнати
природу речей.
18.De rebus omnĭbus et quibusdam aliis. – Про все взагалі і ще про дещо (ні про що по
суті).
19.Contra spem spero. – Без надії сподіваюсь.
20.Sub specie aeternitātis. – З точки зору вічності.
21.Pax huic domui. – Мир дому цьому (формула вітання).
Урок 15.
1. Ступені порівняння прикметників.

2. Особливості утворення ступенів порівняння деяких прикметників.
3.Відмінювання прикметників при ступенях порівняння.
4. Вживання відмінків при ступенях порівняння. Ablativus – comparatiōnis.
Genetivus – partitivus.
5. Ступені порівняння прислівників.
1. Ступені порівняння прикметників.

Якісні прикметники в латинській мові, як і в українській, мають три ступені
порівняння: позитивний або звичайний, вищий та найвищий ступені.
Gradus positīvus – позитивний, звичайний ступінь - це словникова форма
прикметника, яка міститься в словнику.
Gradus comparatīvus – вищий ступінь - утворюється від основи прикметника за
допомогою суфіксів: – ior (m, f) та – ius ( n), напр.:
Gradus positīvus Gradus comparatīvus Gradus comparatīvus
67
( m, f) ( n)
latus, a, um – lat-ior – ширший, ширша lat-ius –ширше
широкий, а, е
miser, ěra, ěrum - miser-ior – нещасніший, miser-ius - нещасніше
нещасний нещасніша
niger, gra, grum – nigr-ior – чорніший, nigr-ius – чорніше
чорний, а, е чорніша
acer, acris, acre - acr-ior – гостріший, acr-ius - гостріше
гострий гостріша
brevis, e - brev-ior – коротший, brev-ius - коротше
короткий, а, е коротша
sapiens, ntis - sapient-ior – розумніший, sapient-ius -розумніше
розумний розумніша
Gradus superlatīvus – найвищий ступінь прикметників утворюється від основи

прикметника за допомогою суфікса – issĭm - та родових закінчень – us, - a, - um:
Gradus positīvus Gradus superlatīvus
latus, a, um – lat-issĭmus, a, um – найширший, ширша, ширше

широкий, а, е
brevis, e - brev-issĭmus, a, um – найкоротший, коротша,
короткий, а, е коротше
sapiens, ntis - sapient-issĭmus, a, um – найрозумніший, розумніша,
розумний розумніше
2. Особливості утворення ступенів порівняння деяких прикметників.

Деякі прикметники утворюють вищий ступінь не за загальним правилом, а мають
особливості утворення.
1. Прикметники, чоловічий рід яких закінчується на - er, утворюють Gradus
superlatīvus додаванням до форми чоловічого роду суфікса - rĭm - + -us, -a, -um:
acer, acris, acre ( гострий ) acеrrĭmus, a, um ( найгостріший)

miser, ěra, ěrum ( нещасний) misеrrĭmus, a, um ( найнещасніший)
niger, gra, grum ( чорний) nigеrrĭmus, a, um ( найчорніший)
2. Шість прикметників ІІІ відміни, які закінчуються у Nom. на- ĭlis, e утворюють
Gradus superlatīvus додаванням до основи прикметника суфікса - lĭm - + -us, -a, -um:
facĭlis, e (легкий) facіllĭmus, a, um (найлегший)

difficĭlis, e (важкий) difficіllĭmus, a, um (найважчий)
simĭlis, e (подібний) simіllĭmus, a, um (найподібніший)
dissimĭlis, e (неподібний) dissimіllĭmus, a, um (найнеподібніший)
gracĭlis, e (стрункий) gracіllĭmus, a, um (найстрункіший)
humĭlis, e (низький) humіllĭmus, a, um (найнижчий)
Інші прикметники на - ilis, e утворюють Gradus superlativus за загальним

правилом.
68
3. Деякі прикметники утворюють ступені порівняння від різних основ. Такі ступені
порівняння називаються суплетивні або неправильні.
Gradus Gradus Gradus superlatīvus

positīvus comparatīvus
bonus, a, um melior, melius оptĭmus, a, um
(гарний) (кращий) (найкращий)
malus, a, um peior, peius pеssĭmus, a, um
(поганий) (гірший) (найгірший)
magnus, a, um maior, maius mаxĭmus, a, um
(великий) (більший) (найбільший)
parvus, a, um minor, minus mіnĭmus, a, um
(малий) (менший) (найменший)
multi, ae, a plures, plura plurĭmi, ae, a
(численний) (численніший) (найчисленніший)
4. Неповні ступені порівняння – мають прикметники, що походять від прийменників

або прислівників. Вони утворюють вищий та найвищий ступені, не маючи позитивного.
Найуживаніші серед них такі:
prior, prius – перший з двох primus, a, um – перший серед усіх
posterior, posterius - пізніший postrēmus, a, um - останній
inferior, inferius - нижчий infĭmus, a, um - найнижчий
superior, superius - вищий suprēmus, a, um - найвищий
interior, interius - внутрішній intĭmus, a, um – найглибший, таємний
exterior, exterius - зовнішній extrēmus, a, um –останній, крайній
ulterior, ulterius - дальший ultĭmus, a, um - найдальший
proprior, proprius - ближчий proxĭmus, a, um - найближчий
3.Відмінювання прикметників при ступенях порівняння.

Прикметники у Gradus comparatīvus відмінюються за зразком іменників ІІІ відміни
приголосного типу, а основа прикметника у вищому ступені співпадає з формою для
чоловічого та жіночого родів, напр.:
Sing. mf n Plur. mf n
Nom. brevior brevius Nom. breviōr-es breviōr-a
Gen. breviōr-is Gen. breviōr-um
Dat. breviōr-i Dat. breviōr-ĭbus
Acc. breviōr-em brevius Acc. breviōr-es breviōr-a
Abl. breviōr-e Abl. breviōr-ĭbus
Прикметники у найвищому ступені порівняння відмінюються як і прикметники І-ІІ

відмін з відповідними родовими закінченнями - us, a, um. Напр.:
Sing. Plur.
Nom. servus miserrĭmus Nom. servi miserrĭmi
Gen. servi miserrĭmi Gen. servorum miserrĭmōrum
Dat. servo miserrĭmo Dat. servis miserrĭmis
Acc. servum miserrĭmum Acc. servos miserrĭmos
Abl. servo miserrĭmo Abl. servis miserrĭmis
Voc. serve miserrĭme Voc. servi miserrĭmi
69
4. Вживання відмінків при ступенях порівняння. Ablativus – comparatiōnis.
Genetivus – partitivus.
При вживанні прикметників у вищому ступені в реченнях можливі дві конструкції:
зі сполучником та без сполучника.
1.Предмет, з яким щось порівнюється, ставиться у відмінку Nom. зі сполучником quam
(ніж), напр.:
Argentum est vilius, quam aurum (Nom.).- Срібло дешевше, ніж золото.
Aёr levior est, quam aqua (Nom.).- Повітря легше, ніж вода.
2.Предмет, з яким щось порівнюється, ставиться у відмінку Abl., який називається

ablativus - comparatiōnis (порівняння) без прийменника:
Argentum est vilius auro (Abl.) - Срібло дешевше золота.
Aёr levior est aqua (Abl.) - Повітря легше води.
У найвищому ступені порівняння для виділення іменника, що позначає предмет,

наділений особливою мірою якості на тлі інших, вживається:
а) аблатив з прийменником ex (з, з-поміж): fortissĭmus ex omnĭbus – найхоробріший з
усіх;
б) родовий відмінок множини без прийменника (так званий родовий частковий –
Genetivus - partitivus, який слід перекладати прийменниковою конструкцією з
прийменниками із, з-поміж, серед: fortissĭmus omnium - найхоробріший з поміж усіх.
5. Ступені порівняння прислівників.

Якісні прислівники в латинській мові, як і прикметники, мають три ступені
порівняння: звичайний, вищий та найвищий. Звичайний ступінь порівняння – це форма
прислівника, зафіксована у словниках. Вищий ступінь утворюється від основи
прислівника за допомогою закінчення – ius (як для прикметників середнього роду):
late -- lat– ius широко -- ширше

fortĭter -- fort– ius хоробро -- хоробріше
Найвищий ступінь порівняння прислівників утворюється від їх основи за допомогою

закінчення – issĭmе (– rĭme, – lĭme):
late lat-issĭme найширше

facĭle facil-lĭme найлегше
pulchre pulcher-rĭme найкраще
Вправи:

1.Nihil est celerior quam mens humāna. 2.Saepe initium difficilius est quam finis labōris.
3.Sors eōrum homĭnum, qui nihil cupiunt, felicior est, quam sors eōrum, qui semper plura
cupiunt. 4.Melior tutiorque est certa pax quam sperāta victoria. 5.Meliōres, prudentiōres,
constantiōres nos tempus facit. 6.Opes, honōres, genus neque feliciōrem faciunt, neque
meliōrem. 7.Discipŭlus est priōris posterior dies. 8.Gravissĭmum est imperium consuetudĭnis.
9.Firmissĭma est inter pares amicitia. 10.Proletarii erant pauperrĭmi homĭnes in plebe Romāna.
11.Hominĭbus pigris etiam facillĭmi labōres difficillĭmi videntur. 12.Quid est omnium
inimicissĭmus homĭni? Alter homo.
De Croeso et Solōne
70
Croesus in Asiae urbe habitābat, cui nomen erat Sardes. Hic rex, cujus divitiae ingentissĭmae
erant, magnam potentiam habuit. Aliquando Solo Atheniensis, unus e septem sapientibus, qui
leges utilissĭmas Atheniensĭbus scripsit, ad Croesum venit. Postquam jussu regis omnes divitiae
regāles ei monstrātae sunt. Croesus eum interrogāvit:”Quem omnium homĭnum felicissĭmum
putas?” Tum ille:”Tellum Atheniensem felicissĭmum omnium puto, nam ei boni et probi liběri
erant, et ipse, pro patria pugnans, morte honestissĭma vitam finīvit.” Cui rex irātus:”Cur non me,-
inquit, - tam divĭtem homĭnem, sed Tellum quеndam felicissĭmum putas?” Ei Solo:”Fortūna
humāna saepe mutātur. Quid incertius est opĭbus et divitiis? Nemo ante mortem a me felix
nominabĭtur”.
Haec verba Solōnis Croeso non placuērunt, sed paulo post a Cyro, rege Persārum, in pugna
victus ipse de felicitāte sua dubitāre coactus est.
ІІ.Утворіть вищий та найвищий ступені порівняння від наступних прикметників:

utĭlis, e; brevis, e; fortis, e; dulcis, e; felix, īcis; velox, ōcis; hostīlis, e; asper, ěra, ěrum;
insignis, e; crudēlis, e nobĭlis, e; audax, ācis.

coactus est, placuērunt, nominabĭtur, mutātur, finīvit, putas, interrogāvit, monstrātae sunt,
scripsit, erant, habitābat, videntur, facit, cupiunt.
IV. Утворіть форми 3 особи однини та множини Perfectum, Plusquamperfectum та

Futurum II indicatīvi activі та passīvi від таких дієслів:
dubĭto, āvi, ātum, āre – сумніватися; video, vidi, visum, ēre – бачити;
finio, finīvi, ītum, īre - завершувати.

1. labor, ōris, m; facillĭmus, a, um – найлегша праця;
2. lex, legis, f; utilissĭmus, a, um – найкорисніший закон;
3. homo, ĭnis, m; dives, ĭtis – багата людина;
VI. Визначте ступінь порівняння, рід, число та відмінок прикметників та
перекладіть їх рідною мовою:
firmissĭma, celerior, probi, gravissĭmum, priōris, feliciōrem, boni, regāles, divĭtem,
utilissĭmas, inimicissĭmus, pauperrĭmi, constantiōres, tutior, difficilius.
VII. Допишіть замість крапок закінчення, перекладіть речення рідною мовою:

1. Fortūna humān… saepe mutātur.
2. Tellum Atheniensem felicissĭm… omnium puto.
3. Solo leges utilissĭm… Atheniensĭbus scripsit.
4. Proletarii erant pauperrĭm… homĭnes.
5. Firmissĭm… est inter pares amicitia.
6. Prudentiōr…, constantiōr… nos tempus facit.
7. Tuti… est certa pax.
8. Initium difficili… est quam finis.
нігілізм, ментальний, гуманний, ініціатива, фініш, плюралізм, пацифіст, меліорація,
гоноровий, імперія, паритет, пролетарій, легальний, утилізація, регалії, демонстрація,
репутація, патріот, мутація, вербальний.
71
1. eligĕre ex malis minĭma – із бід вибирати найменшу
2. ab imis unguĭbus ad vertĭcem summum – від кінчиків нігтів до самої верхівки ( з
голови до ніг)
3. di bene vortant!- хай щастить!
4. eo magis – тим більше
5. gravĭter se habēre – погано себе почувати
6. multum interest – є велика різниця
7. magis magisque – все більше й більше
8. producĕre jucunde diem – провести приємно день
9. pure loqui - без помилок (чисто) говорити
1. Сonsultor homĭni tempus utilissĭmus. – Час – найкорисніший порадник людини.

2. Optĭma legum interpres consuetūdo. – Звичай – найкращий тлумач законів.
3. Ex malis minĭma eligĕre oportet. – З-поміж лих слід обирати найменше .
4. Honōres mutant mores, sed raro in meliōres. – Почесті міняють звичаї, але рідко
на кращі.
5. Fama nihil est celerius. – Немає нічого швидшого за чутку.
6. A bove majōre discit arāre minor. – Від старшого вола вчиться орати менший.
7. Citius, altius, fortius. – Швидше, вище, сильніше (девіз Олімпійських ігор).
8. Intra bonus, exi melior. – Увійди добрий, вийди кращий (про храм).
9. A priōri. – Заздалегідь (не спираючись на досвід).
10. A posteriōri. – На підставі досвіду.
11. Summa potestas. – Найвища влада.
12. Cetĕris parĭbus. – При інших рівних умовах.
Урок 16.
1. Умовний спосіб. Утворення часів кон’юнктива.

2. Відмінювання дієслова-зв`язки „бути” у часах умовного способу.
3. Значення кон’юнктива у незалежних реченнях.
4.Гімн студентства Gaudeamus.
1. Умовний спосіб. Утворення часів кон’юнктива.

Умовний спосіб - modus Conjunctivus - на відміну від дійсного вказує не на реальну, а
на гіпотетичну дію чи стан. В українській мові умовний спосіб вживається переважно для
вираження можливої чи нездійсненної дії і передається дієсловом у формі минулого часу з
часткою б, би (пор.: прийшов би, хотів би). Значення латинського кон’юнктива значно
ширше. Вживаючись у чотирьох часових формах (praesens, imperfectum, perfectum,
plusquamperfectum) активного і пасивного станів, кон’юнктив може передавати, крім
можливості, і заклик до дії, побажання про її виконання, вагання, сумнів тощо.
1. Praesens coniunctivi – теперішній час умовного способу – утворюється наступним

чином:
для дієслів І дієвідміни кінцева голосна основи інфінітива –ā змінюється на голосний
–ē з наступним додаванням закінчень;
для дієслів ІІ, ІІІ та ІV дієвідмін до основи інфінітива додається суфікс –ā і особові
закінчення:
72
Activum Passivum
Sing. Plur.
1. – m 1. – mus 1. – r 1. – mur
2. – s 2. – tis 2. – ris 2. – mĭni
3. - t 3. - nt 3. - tur 3. - ntur
I дієвідміна: nomĭno, āvi, ātum, āre – називати
Activum Passivum
Sing. Plur. Sing. Plur.
1.nomĭne-m 1. nominē-mus 1.nomĭne-r 1.nominē-mur
2.nomĭne-s 2. nominē-tis 2.nominē-ris 2.nominē-mĭni
3.nomĭne-t (він би 3. nomĭne-nt (вони 3.nominē-tur 3.nominē-ntur (їх би
назвав) б назвали) (його б назвали) назвали)
ІI
дієвідміна: doceo, cui, ctum, ēre - навчати
Activum Passivum
1.doce-a-m 1. doce-ā-mus 1. doce-a-r 1. doce-ā-mur
2. doce-a -s 2. doce-ā-tis 2. doce-ā-ris 2. doce-a-mĭni
3. doce-a -t (він 3. doce-a-nt (вони 3. doce-ā-tur 3. doce-a-ntur (їх би III
би навчав) б навчали) (його б навчали) навчали)
дієвідміна: scribo, scripsi, ptum, ěre – писати
Activum Passivum
1. scrib-a-m 1. scrib-ā-mus 1. scrib-a-r 1. scrib-ā-mur
2. scrib-a-s 2. scrib-ā-tis 2. scrib-ā-ris 2. scrib-a-mĭni
3. scrib-a-t (він 3. scrib-a-nt (вони 3. scrib-ā-tur 3. scrib-a-ntur (про
би писав) б писали) (про нього б них би писали)
писали)
IV дієвідміна: audio, īvi, ītum, īre – слухати
Activum Passivum
1. audi-a-m 1. audi-ā-mus 1. audi-a-r 1. audi-ā-mur
2. audi-a-s 2. audi-ā-tis 2. audi-ā-ris 2. audi-a-mĭni
3. audi-a-t (він би 3. audi-a-nt (вони 3. audi-ā-tur 3. audi-a-ntur (їх би
слухав) б слухали) (його б слухали) слухали)
II. Imperfectum coniunctivi - минулий час недоконаного виду умовного способу -

утворюється додаванням до презентної основи дієслів всіх дієвідмін суфікса – re- та
особових закінчень активного та пасивного станів. Фактично він утворюється від
неозначеної форми дієслова теперішнього часу додаванням особових закінчень,
аналогічних закінченням для теперішнього часу.
73
I дієвідміна: fundo, āvi, ātum, āre – засновувати
Activum Passivum
1. fundāre-m 1. fundarē-mus 1. fundāre-r 1. fundarē-mur
2. fundāre-s 2. fundarē-tis 2. fundarē-ris 2. fundarē-mĭni
3. fundāre-t (він 3. fundāre-nt (вони 3. fundarē-tur 3. fundare-ntur (їх
би засновував) б засновували) (його б би засновували)
засновували)
III дієвідміна: pingo, nxi, nctum, ěre – малювати
Activum Passivum
1. pingěre-m 1. pingerē-mus 1. pingěre-r 1. pingerē-mur
2. pingěre-s 2. pingerē -tis 2. pingerē-ris 2. pingere-mĭni
3. pingěre-t (він 3. pingěre-nt 3. pingerē-tur 3. pingere-ntur (їх
би малював) (вони б (його б би малювали)
малювали) малювали)
III.
Perfectum coniunctivi activi утворюється від перфектної основи додаванням суфікса – ěri -
та особових закінчень активного стану.
I дієвідміна: muto, āvi, ātum, āre - змінювати
Sing. Plur.
1. mutav-ěrim 1. mutav-erĭmus
2. mutav-ěris 2. mutav-erĭtis
3. mutav-ěrit (він би змінив) 3. mutav-ěrint (вони б змінили)
III дієвідміна: dico, dixi, dictum, ěre - говорити
Sing. Plur.
1. dix-ěrim 1. dix-erĭmus
2. dix-ěris 2. dix-erĭtis
3. dix-ěrit (він би сказав) 3. dix-ěrint (вони б сказали)
Perfectum coniunctivi passivi утворюється за допомогою Participium perfecti passivi і

дієслова esse у Praesens coniunctivi.
III дієвідміна: scribo, scripsi, scriptum, ěre – писати
Sing. Plur.
1. scriptus, a, um sim 1. scripti, ae, a simus
2. scriptus, a, um sis 2. scripti, ae, a sitis
3. scriptus, a, um sit (він був 3. scripti, ae, a sint (вони були б
би написаний) написані)
IV. Plusquamperfectum coniunctivi activi утворюється від перфектної основи

додаванням суфікса – isse - та особових закінчень активного стану.
II дієвідміна: taceo, cui, cĭtum, ēre – мовчати
74
Sing. Plur.
1. tacu-isse-m 1. tacu-issē-mus
2. tacu-isse-s 2. tacu-issē-tis
3. tacu-isse-t (він би промовчав 3. tacu-isse-nt (вони б
раніше) промовчали)
IV дієвідміна:. venio, veni, ventum, īre – приходити
Sing. Plur.
1. ven-isse-m 1. ven-issē-mus
2. ven-isse-s 2. ven-issē-tis
3. ven-isse-t (він би прийшов) 3. ven-isse-nt (вони б прийшли)
Plusquamperfectum coniunctivi passivi утворюється за допомогою Participium

perfecti passivi і дієслова esse у Imperfectum coniunctivi.
III дієвідміна:. lego, legi, lectum, ěre – читати
Sing. Plur.
1. lectus, a, um essem 1. lecti, ae, a essēmus
2. lectus, a, um esses 2. lecti, ae, a essētis
3. lectus, a, um esset (він би був 3. lecti, ae, a essent (вони були
прочитаний раніше) б прочитані раніше)
2. Відмінювання дієслова-зв`язки „бути” у часах умовного способу.

Дієслово-зв`язка „бути” – sum, fui, esse – має такі форми кон’юнктива:
Praesens coniunctivi
Sing. 1. sim Plur. 1. simus

2. sis 2. sitis
3. sit (він би був, нехай 3. sint (вони б були, нехай
він буде) вони будуть)
Imperfectum coniunctivi
Sing. 1. essem Plur. 1. essēmus

2. esses 2. essētis
3. esset (він би був, нехай 3. essent (вони б були, нехай
би він був) би вони були)
Perfectum coniunctivi activi
Sing 1. fuěrim Plur 1. fuеrĭmus

2. fuěris 2. fuеrĭtis
3. fuěrit (він би був) 3. fuěrint (вони б були)
Plusquamperfectum coniunctivi activi
Sing. 1. fuissem Plur. 1. fuissēmus
75
2. fuisses 2. fuissētis
3. fuisset (він би був 3. fuissent (вони б були
раніше) раніше)
3. Значення кон’юнктива у незалежних реченнях.

У незалежних реченнях кон’юнктив може виражати:
1. Спонукання, заклик до дії (coniunctivus hortativus), вживається лише в 1ос.мн.:
Gaudeāmus іgĭtur! (Веселімося!)
2. Наказ, ввічливе прохання, категоричне побажання (coniunctivus imperativus),
вживається у 2 та 3 ос. одн. та мн.:
Audiātur et altěra pars! (Хай буде вислухана і друга сторона!)
Imperfectum і Plusquamperfectum coniunctivi означають дію, яку слід би було виконати
(чи не виконати ) в минулому: Ea tum curāret! (Тобі не слід було цього робити).
3. Заборону (coniunctivus prohibitivus), вживається в 2 і 3 ос. одн. та мн., має форми
Praesens, Imperfectum і Plusquamperfectum coniunctivi: Ne venias! (Не приходь!) Ne dicas!
(Не говори!)
4. Побажання (coniunctivus optativus) вживається в 3 ос. одн. та мн., має форми
Praesens, Imperfectum і Plusquamperfectum coniunctivi.
Слід пам`ятати, що Praesens coniunctivi виражає бажання, яке стосується майбутнього;
Imperfectum coniunctivi – бажання, що стосується теперішнього (нездійсненне);
Plusquamperfectum coniunctivi – бажання, що стосується минулого (нездійсненне):
Vivat Academia! - Хай живе Академія!
Utĭnam venīret! - О, якби він прийшов (зараз)!
Ne tunc hoc fecissem! - О, якби я тоді не зробив цього!
5. Сумнів, вагання (coniunctivus dubitativus) вживається найчастіше у 2 ос. одн., має
форми Praesens і Imperfectum coniunctivi:
Quid dicam? (Що мені говорити?) Quid facěrem? (Що мені було робити?)
6. Поступку (coniunctivus concessivus) вживається в 3 ос., має форми Praesens і
Рerfectum coniunctivi: Sit hoc verum! (Припустимо, що це так!)
7. Можливість (coniunctivus potentiālis) вживається у 2 і 3 ос., має форми Praesens,
Imperfectum і Perfectum coniunctivi:
Alĭquis dicat. (Може, дехто каже.) Quis putāret? (Хто б міг подумати?)
4.Гімн студентства Gaudeāmus.
GAUDEAMUS – популярна і нині середньовічна студентська життєстверджуюча пісня

латинською мовою. Створена студентами Гейдельберзького університету в кінці XIV ст.
Музику написав фламандець Йоганн Окенгейм (XV ст.).
За традицією піснею „GAUDEAMUS” („Веселімось”) відкривалися студентські вечори,
популярна вона і в наш час.
GAUDEAMUS
76
Gaudeāmus іgĭtur, Vivant omnes vіrgĭnes,
Juvěnes dum sumus! Fаcĭles, formōsae!
Post jucundam juventūtem, Vivant et muliěres
Post molestam senectūtem Teněrae, amаbĭles,
Nos habēbit humus. (bis) Bonae, laboriōsae. (bis)
Ubi sunt qui ante nos Vivat et respublĭca

In mundo fuēre? Et qui illam regunt!
Vаdĭte ad supěros, Vivat nostra civĭtas,
Trаnsĭte ad infěros, Maecenātum carĭtas,
Ubi jam fuēre. (bis) Quae nos hic protēgit! (bis)
Vita nostra brevis est, Pereat tristitia,

Brevi finiētur, Pereant dolōres,
Venit mors velоcĭter, Pereat diabŏlus,
Rapit nos atrоcĭter, Quivis antiburschius
Nеmĭni parcētur. (bis) Atque irrisōres! (bis)
Vivat academia,
Vivant professōres!
Vivat membrum quоdlĭbet,
Vivant membra quaеlĭbet,
Semper sint in flōre! (bis)
Вправи:

1.Quod sentīmus – loquāmur, quod loquĭmur – sentiāmus; concordet sermo cum vita.
2.Amēmus partiam nostram et pareāmus legĭbus ejus. 3.Difficilia superēmus, impossibilia ne
optēmus. 4.Dictis facta respondeant. 5.Sit nox cum somno, sit sine lite dies. 6.Ne quid falsi
studeat, ne quid veri non studeat historia. 7.Ne sit secūrus, qui non est tutus ab hoste. 8.Qui dedit
beneficium – taceat, narret, qui accēpit. 9.Incĭpit novus annus: utĭnam sit felix!. 10.Quisque me
ad cenam vocavĕrit, valeat. 11. Ne mutēmus amīcos: quam veterrĭmus est, tam optĭmus est
amīcus. 12. Audiātur consilia sapientium homĭnum! 13. Si cupias pacem, linguam compesce
loquācem. 14. Edĭmus, ut vivāmus, non vivĭmus, ut edāmus. 15. Numĕrus convivārum ne sit
minor, quam Gratiārum, ne major, quam Musārum.
ІІ.Утворіть вищий та найвищий ступені порівняння від наступних прикметників:

fаcĭlis, e; juvěnis, e; jucundus, a, um; molestus, a, um; tener, ěra, ěrum; bonus, a, um;
difficĭlis, e; falsus, a, um; sapiens, ntis; verus, a, um; loquax, ācis; tutus, a, um;magnus, a, um;
novus, a, um;
edāmus, vivĭmus, compesce, cupias, audiātur, mutēmus, vocavĕrit, incĭpit, accēpit, narret,
dedit, sit, superēmus, pareāmus, sentīmus.
IV. Утворіть форми 3 особи однини та множини Praesens, Imperfectum, Perfectum

та Plusquamperfectum conjunctīvi activі та passīvi від таких дієслів:
voco, āvi, ātum, āre – кликати; pareo, rui, ritum, ēre – підкорятися; audio, īvi, ītum, īre -
слухати.
77
1. amīcus, i, m; optĭmus, a, um – найкращий друг;
2. lingua, ae, f; loquax, ācis – балакучий язик;
3. vіrgo, ĭnis, f; formōsus, a, um – гарна дівчина;
VI. Від наступних іменників утворіть прикметники ІІІ-ої відміни зі значенням

приналежності:
industria, ae, f; matrimonium, ii, n; pastor, ōris, m; conviva, ae, m, f; consul, lis, m;
potentia, ae, f; nomen, ĭnis, n; epistŏla, ae, f; initium, ii, n; sol, is, m; centrum, i, n; genus, ěris, n.
VII. Напишіть словникову форму латинських слів, від яких походять такі
факт, мінор, академія, респондент, професор, фальшивий, флора, мажор, протекція,
студія, муза, аннали, грація, оптимальний, номер, диявол.
1. Audiātur et altěra pars. – Хай буде вислухана також друга сторона.

2. Nemĭnem cito laudavěris, nemĭnem cito accusavěris. – Нікого відразу не хвали, і
нікого відразу не звинувачуй.
3. Cedant arma togae. –Нехай зброя поступиться місцем тозі (хай настане мир
замість війни).
4. Quid bonum, felix, faustum fortunatumque sit (QBFFFQS). – Хай це буде на
щастя, на благо, на вдачу.
5. Fiat justitia, pereat mundus. – Хай восторжествує правосуддя, хоча б і світ
загинув.
6. Sint ut sunt, aut non sint. – Хай буде, як є, або не буде зовсім.
7. Oděrint, dum metuant. – Хай ненавидять, аби боялися (вислів імператора Калі
гули).
8. Qui habet aures ad audiendum – audiat. – Хто має вуха слухати – нехай почує.
9. Quidquid agis, prudenter agas et respĭce finem (Ov.). – Щоб ти не робив, роби
розумно і передбачай завершення.
10. Prosit! – На здоров`я!
11. Fiat lux! – Хай буде світло!
78
ЛАТИНСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК
Aa
a, ab (Abl.) від
ac і
accipio, cēpi, ceptum, ĕre брати, приймати, довідуватися
ad (Acc.) до, для, к
addo, dĭdi, dĭtum, ĕre додавати
addūco, dūxi, ductum, ĕre приводити
adjŭvo, jūvi, jūtum, āre (Acc.) допомагати, сприяти, підтримувати
adolesco, adolēvi, adultum, ĕre підростати, дозрівати
advenio, vēni, ventum, īre прибувати, приходити
aedificium, ii, n будівля, споруда
aedifĭco, āvi, ātum, āre будувати, споруджувати
aeger, grа, grum хворий
aeger, gri, m хворий
Aegēus, i, m Егей (міфічний володар Афін)
aera, ae, f ера, вік
aerumna, ae, f печаль, сум, скорбота
aetas, ātis, f вік, час, доба
aeternus, a, um вічний
aevum, i, n вік (людини), сторіччя
79
ager, gri, m поле, земля
ago, egi, actum, ĕre робити, діяти
agricultūra, ae, f землеробство
ala, ae, f крило
Alba Longa, ae, f Альба-Лонга (місто в Лації)
albus, a, um білий
аliēnus, a, um чужий, невластивий, сторонній
аliquando якось, одного разу
alius, a, um інший
allĭgo, āvi, ātum, āre (Acc.) прив’язувати, зв`язувати
alo, alui, alĭtum, ĕre годувати
Alpes, ium, f Альпи
altĕr, ĕra, ĕrum інший
altus, a, um високий, глибокий
ambio, īvi, ītum, īre домагатися, прагнути
amicitia, ae, f дружба
amīcus, i, m друг
amitto, mīsi, missum, ěre втрачати, позбавлятися, відмовлятися
amo, āvi, ātum, āre любити
amor, ōris, m любов
amphitheatrum, i, n амфітеатр
Amulius, ii, m правитель Альба-Лонги
ancilla, ae, f служниця
angŭlus, i, m кут, закуток
anĭma, ae, f душа, дух
anĭmus, i, m душа, дух
annus, i, m рік
аnte (Acc.) до, перед
antiquus, a, um стародавній, античний
apеrio, rui, rtum, īre відкривати, відчиняти
Apollo, Apollĭnis, m Аполлон (бог сонця, мистецтв і медицини)
appello, āvi, ātum, āre називати, проголошувати, звертатися
appěto, īvi, ītum, ĕre (Acc.) прагнути, домагатися, шукати
аpud (Acc.) біля, коло, при
aqua, ae, f вода
ara, ae, f жертовник, вівтар
arceo, ui, ĭtum, ēre закривати, стримувати, охороняти
argentum, i, n срібло
Ariadna, ae, f Аріадна (дочка міфічного царя Міноса)
arma, ōrum, n pl зброя, армія, військо
armātus, a, um озброєний
armentum, i, n велика (робоча) худоба, табун
аrs, artis, f мистецтво, ремесло
artĭfex, ĭcis, m митець, майстер
arx, arcis, f фортеця
asper, ěra, ěrum жорстокий, колючий
аt аж
Athēnae, ārum, f pl Афіни
Atheniensіs,is, m афінянин
atque і, а також
atramentum, i, n чорнило
atrium, іi, n передпокій вітальня зала
80
Attĭca, ae, f Аттіка
audacia, ae, f відвага, хоробрість
audio, īvi, ītum, īre слухати, чути
audītus, us, m слух
augeo, auxi, auctum, ēre збільшувати
aureus, a, um золотий
аurіs, is, f вухо
аurum, i, n золото
aut або
autem а, ж, же, але
auxilium, іі, n допомога
avaritia, ae, f жадібність
avĭdus, a, um жадібний, ненаситний
avus, i, m дід, предок
Bb
Belgia, ae, f Бельгія
bellicōsus, a, um войовничий
bellum, і, n війна
bene добре
beneficium, іі, n благодіяння
bestia, ae, f тварина
bibliopōla, ae, f книготорговець
bibliothēca, ae, f бібліотека
Bohemia, ae, f Чехія
bonus, a, um хороший, добрий, чесний
brevis, е короткий
brevĭter коротко, швидко
Britannia ae, f Британія
Cc
caecus, a, um сліпий
Caesar, aris, m Гай Юлій Цезар
calămus, i, m перо
canis, is, m, f собака, пес
canto, āvi, ātum, āre співати
capio, cepi, captum, ĕre брати, захоплювати
Capitolium, іі, n Капітолій (перший із семи пагорбів Риму)
captīvus, a, um полонений
captus, a, um захоплений
careo, ui, iturum, ēre бути позбавленим, втрачати
Carthāgo, ĭnis, f Карфаген
casа, ae, f хатина
castra, ōrum, n pl військовий табір
causa, ae, f причина
celer, ĕris, ĕre швидкий
celerĭtas, ātis, f швидкість
cena, ae, f обід
centesĭmus, a, um сотий
centum сто
centuria, ae, f центурія
cerātus, a, um покритий воском, вощений
81
certāmen, ĭnis, n битва, поєдинок, суперечка
certo, āvi, ātum, āre боротися, змагатися, сперечатися
certus, a, um надійний, вірний, визначений, правильний
charta, ae, f папір, лист папірусу, документ
cibus, i, m їжа
Cicĕro, ōnis, m Ціцерон
circenses, ium, m pl циркові видовища
circus, i, m цирк
Circus Maxĭmus Великий цирк
сitius скоріше, швидше
civīlis, e громадянський
civis, is, m громадянин
civĭtas, ātis, f держава, країна
clamo, āvi, ātum, āre гукати, кричати
clarus, a, um славний, відомий
classis, is, f загін, флот, клас
claudo, si, sum, ĕre замикати, закривати
cliens, ntis, m клієнт, особа під протекцією впливового
патрона
Clio, us, f Кліо (муза історії)
сoelum (cаelum), і, n небо
cogito, āvi, ātum, āre мислити
cognosco, nōvi, nĭtum, ĕre пізнавати, дізнаватися
cogo, coēgi, coactum, ěre примушувати
coincĭdo, incĭdi, -, ĕre збігатися
сollіs,is, m пагорб
colo, соlui, cultum, ĕre обробляти, шанувати
colonia, ae, f поселення, місто, колонія
commendo, āvi, ātum, āre доручати, довіряти
commercium, іі, n торгівля, комерція
committo, mīsi, missum, ěre розв’язувати, здійснювати
committěre proelium – розпочинати битву
commōtus, a, um зворушений
сommūnis, е спільний, загальний
compăro, āvi, ātum, āre готувати, здобувати, влаштовувати
compesco, pescui, - , ěre стримувати, приборкувати
concĭto, āvi, ātum, āre скликати, спрямовувати, підбурювати
сoncordia, ae, f згода
concordo, āvi, ātum, āre узгоджуватися, бути у відповідності
concrĕmo, āvi, ātum, āre спалювати
condĭtor, ōris, m засновник
condĭtus, a, um заснований
condo, dĭdi, dĭtum, ĕre засновувати, закладати
confīdo, fīsus sum, ěre вірити, покладатися
confirmo, āvi, ātum, āre зміцнювати, укріпляти
confluo, fluxi, - , ěre зливатися разом, з’єднувати
conglutĭno, āvi, ātum, āre склеювати
congrĕgo, āvi, ātum, āre збирати, з’єднувати
conjugium, іi, n шлюб
consentio, sensi, sensum, īre погоджуватись
consilium, іi, n нарада, згода, рішення
constans, ntis стійкий
82
constituo, ui, ŭtum, ĕre вирішувати, встановлювати, ухвалювати
constructio, ōnis, f спорудження, складання, будування
consuetūdo, ĭnis, f звичка
consultus, us, m рішення, постанова
consūmo, sumpsi, sumpsum, ĕre витрачати, використовувати, завершувати
contemno, tempsi, temptum, āre зневажати
contĭneo, tinui, tentum, ēre містити в собі, включати, стримувати, тримати
сontra (Acc.) проти
contraho, trаxi, trаctum, ěre укріплювати, укладати,
controversia, ae, f суперечка, спір
convalesco, lui, - , ĕre видужувати, поліпшуватися
convīva, ae, f гість, співтрапезник
convŏco, āvi, ātum, āre скликати
copia, ae, f чисельність, достаток
copiae, arum, f - військо
corium, іі, n шкіра
Cornelius, іi, m Корнелій
corpus, ŏris, n тіло
сorvus, i, m ворон
cotidie щоденно
cras завтра
credo, dĭdi, dĭtum, ěre вірити
cremo, āvi, ātum, āre палити
creo, āvi, ātum, āre обирати, створювати
Creta, ae, f Кріт (острів)
cribrum, i, n сито, решето
Croesus, i, m Крез, цар Лідії
crux, crucis, f хрест
cubicŭlum, i, n кімната, спочивальня
сum (сполучник) коли, поки, під час
сum (Abl.) (прийменник) з, разом з
cupіo, īvi, ītum, ĕre прагнути, жадати
сur чому
curo, āvi, ātum, āre піклуватися, дбати, лікувати
cursus, us, m біг, шлях
custodio, īvi, ītum, īre стерегти, охороняти, захищати
Cyrus, i, m Кір, перський цар
Dd
Daedălus, i, m Дедал (легендарний грец. скульптор)
Darēus, ēі, m Дарій ІІІ (останній цар персів)
dat = див.: do, dedi, dātum, āre
datus, a, um наданий, даний
de (Abl.) про, по причині, із-за
dea, ae, f богиня
debeo, ui, ĭtum, ēre бути повинним
dedūco, dūxi, ductum, ĕre виводити, супроводжувати
defendo, ndi, nsum, ĕre захищати
defluo, fluxi, fluxum, ěre протікати, стікати вниз
delecto, āvi, ātum, āre приваблювати, радувати, втішати
delеo, ēvi, ētum, ēre знищувати, руйнувати
delētus, a, um знищений, зруйнований
83
demens, ntis безумний
demergo, mersi, mersum, ĕre занурювати, топити
demum дійсно, а саме, лише, тільки
denĭque нарешті
descrībo, scripsi, scriptum, ĕre описувати
desidĕro, āvi, ātum, āre прагнути, бажати, потребувати, втрачати
despēro, āvi, ātum, āre втрачати надію, розчаровуватися
destĭno, āvi, ātum, āre призначати, стверджувати
deus, i, m бог
devŏro, āvi, ātum, āre пожирати
Diāna, ae, f Діана (богиня полювання, тварин, місяця)
dico, dixi, dictum, ĕre говорити, казати
dicto, āvi, ātum, āre диктувати
dies, ēi, f m день
difficĭle важко
difficĭlis, е важкий, трудний
diffĭdo, fisus sum, ĕre не довіряти
dimitto, misi, missum, ĕre розсилати, відпускати, залишати,
disciplīna, ae, f дисципліна, наука, вчення
discipŭlus, i, m учень
disco, didĭci, -, ĕre вчитися, навчатися
discordia, ae, f незгода, розбрат
Discordia, ae, f Дискордія (богиня розбрату)
discrīmen, ĭnis, n різниця, небезпека
dissolvo, solvi, solūtum, ĕre розв’язувати, руйнувати, платити
diu довго
diuturnus, a, um довготривалий
dives, ĭtіs багатий
divĭdo, vīsi, visum, ěre розділяти
divitiae, ārum, f багатство
do, dedi, dātum, āre давати
doceo, сui, сtum, ēre навчати
doctus, a, um вчений
dolōr, ōris, m біль, страждання
dolus, i, m хитрість, підступ
domi вдома
domicilium, іi, n домівка
domĭnus, i, m володар, господар, хазяїн, бог, господь
domum додому
domus,us, f дім
dono, āvi, ātum, āre дарувати
dubĭto, āvi, ātum, āre сумніватися
duco, duxi, ductum, ĕre вести, вважати, гадати
dum доки
duo два
durus, a, um грубий, твердий, простий
Ee
е, ex (Abl.) з, із (рух зсередини)
еa = див. is, ea, id
edo, edi, esum, ĕre їсти
edŭco, āvi, ātum, āre виховувати
84
effĭcax, ācis дійовий, результативний
ego я
elŏquens, ntis красномовний
emendo, āvi, ātum, āre виправляти, вдосконалювати
emitto, mīsi, missum, ĕre випускати
enim навіть, бо ж
eo magis тим більше
epistŏla, ae, f лист
equus, i, m кінь
erectio, ōnis, f спорудження, зведення
erro, āvi, ātum, āre помилятися, блукати
eruditio, ōnis, f освіченість, ерудиція
eruo, rui, rŭtum, ĕre виривати, розоряти, руйнувати
et і, та, також
etc (et cetĕra) та інші, і так далі
etiam навіть
Eurōpa, ae, f Європа
ex (Abl.) з, із, з-поміж
exāro, āvi, ātum, āre різьбити, шкрябати
excelsus, a, um видатний, міцний
exemplar, āris, n примірник, екземпляр, приклад, зразок
exemplum, і, n приклад
exerceo, сui, сĭtum, ēre тренувати, виконувати
exercĭtus, us, m військо
eximius, a, um винятковий, видатний, досконалий
expeditio, ōnis, f похід, експедиція
exprĭmo, pressi, pressum, ĕre виражати, проявляти, показувати
expugno, āvi, ātum, āre завойовувати
exsisto,stĭti, - , ĕre виступати, виділятися
extra (Acc.) за, поза, за межами
Ff
fabŭla, ae, f байка, легенда, фабула
facĭle легко
facio, feci, factum, ĕre робити, чинити, виконувати
facies, ēi, f обличчя, зовнішність
Faleriі, ōrum, m Фалерії (місто на північ від Риму)
Faliscus, i, m фаліск (житель міста Фалерії)
fallo, fefelli, falsum, ěre обманювати
falsus, a, um оманливий, фальшивий
fama, ae, f слава, чутка
familia, ae, f cім`я, родина
Faustŭlus, i, m Фаустул (легендарний пастух)
felicĭtas, ātis, f щастя
felicĭter щасливо
felix, īcis щасливий
fere майже
ferīnus, a, um звіриний
festus, a, um святковий
filia, ae, f дочка
filius, іі, m син
filum, і, n нитка
85
finio, īvi, ītum, īre закінчувати, обмежувати
finіs,is, m межа, кордон, кінець
finitĭmus, a, um сусідній
fio, factus sum, fiĕri ставатися, відбуватися, траплятися
firmo, āvi, ātum, āre зміцнювати, укріпляти
firmus, a, um міцний
fleo, flēvi, flētum, ēre плакати
flexuōsus, a, um звивистий
floreo, ui, -, ēre цвісти
flumеn, ĭnis, n річка
fluvius, іi, m річка
fodio, fodi, fossum, ĕre рити, копати,
fortis, е хоробрий, дужий, сильний
fortūna, ae, f фортуна, щаслива доля
Forum, і, n ринкова площа, ринок
fossa, ae, f рів
fovea, ae, f яма
frater, tris, m брат
fraternus, a, um братерський
fructus,us, m плід, прибуток
frustra даремно
fundo, āvi, ātum, āre засновувати
fundamentum, і, n основа, засада
furtum, і, n крадіжка
Gg
Gajus, i, m Гай
Gajus Gracchus Гай Гракх, народний трибун
galea , ae, f шолом
Gallі, ōrum, m галли
Gallia, ae, f Галлія
Gallĭcus, a, um галльський
gaudēo, gavisus sum, ēre (Abl.) радіти, втішатися
gena, ae, f щока
gens, gentis, f плем’я, народ, рід
genus, ĕris, n рід, походження, покоління
Germania ae, f Германія
gero, gessi, gestum, ĕre вести, нести, здійснювати
gigno, genui, genĭtum, ĕre народжувати
gladiātor, ōris, m гладіатор
gladius, іі, m меч
gloria, ae, f слава
Graecі, ōrum, m греки
Graecia ae, f Греція
Gratia, ae, f Грація
gratia, ae, f вдячність, ласка, милість
gratiam agĕrе дякувати
gratus, a, um вдячний, приємний
gravis, е тяжкий, серйозний
grex, gregis, m череда, табун, стадо
Hh
habeo, bui, bĭtum, ēre мати, володіти
86
habĭto, āvi, ātum, āre жити, населяти
Hannĭbăl, ālis, m Ганнібал (карфагенський полководець)
hasta, ae, f спис
haud навряд чи, не зовсім, аж ніяк
haurio, hausi, haustum, īre черпати, брати
Helĕna, ae, f Єлена
Helvetia, ae, f Гельвеція
Herodŏtus, i, m Геродот Галікарнаський
hic, haec, hoc цей
hinc звідси, з цього часу
Hispania, ae, f Іспанія
historia, ae, f історія
hodie сьогодні
Homērus, i, m Гомер
homo, ĭnis, m людина
honestus, a, um чесний
honor, ōris, m честь, почесть
hora, ae, f година, час, пора року
horrĭdus, a, um страшний, жахливий, лютий
hostis, is, m ворог
humanĭtas, ātis, f людська гідність, людяність
humānus, a, um людський
Ii
iam вже
іbi тут
Ida, ae, f Іда (гора поблизу Трої)
idcirco ось тому
ignosco, nōvi, nōtum, ĕre прощати
іgnōtus, a, um невідомий
ille, a, ud цей, той
imāgo, ĭnis, f зображеня, образ, уявлення
imitatio, ōnis, f наслідування, імітація
іmmensus, a, um безмірний, величезний, безкраїй
immŏlo, āvi, ātum, āre приносити в жертву
іmpеdio, īvi, ītum, īre перешкоджати
imperium, іі, n влада, держава, імперія
impĕro, āvi, ātum, āre наказувати
imposĭtus, a, um розташований, покладений
impossibĭlis,e неможливий
imprīmis перш за все, у першу чергу
in (Acc.,Abl.) в, на
incendium, іі, n пожежа
incertus, a, um ненадійний, непевний
incĭdo, cĭdi, - , ĕre падати, потрапляти, припадати
incipio, cēpi, ceptum, ĕre починати
incĭto, āvi, ātum, āre викликати, пробуджувати
includo, clūsi, clūsum, ĕre замикати, закривати, обмежувати
incŏla, ae, m житель
incultus, a, um необроблений, дикий
indīco, dixi, dictum, ĕre оголошувати, проголошувати, наказувати
induo,dui, dūtum, ĕre одягати, присвоювати, приймати
87
infēlix, īcis нещасний
infĕrі, ōrum, m покійники, підземне царство
ingeniōsus, a, um талановитий
ingenium, іі, n обдарування, талант, здібності, намір
ingens, ntis величезний
inimīcus, a, um ворожий
іnitium, іі, n початок
injuria, ae, f несправедливість
inquiētus, a, um неспокійний
inquit говорить, каже
inscriptio, ōnis, f напис, запис
іnsignе, is, n ознака, регалії
insignis, е значний, великий
insŭla, ae, f острів
intellěgo, legi, lectum, ěre розуміти
іnter (Acc.) між, поміж
іnterdum інколи, між тим
interficio, fēсi, fectum, ĕre убивати
interĭtus, us, m загибель, знищення
interrogo, āvi, ātum, āre запитувати
intro, āvi, ātum, āre увійти, заходити, прийти
invenіo, vēni, ventum, īre знаходити, винаходити
ipse, a, um сам
ira, ae, f гнів
irātus, a, um розгніваний
irrevocabĭlis,e безповоротний
is, ea, id цей, ця, це; той, та, те
ita так, таким чином
Italia, ae, f Італія
ităque таким чином, отже
iter, itinĕris, n дорога, шлях
Iulia, ae, f Юлія (ім`я)
Jj
jаcio, jēci, jactum, ĕre кидати
jam вже
janua, ae, f двері
Janus, i, m Янус (легендарний цар Лаціума)
jubeo, jussi, justum, ēre наказувати, призначати
judicium, ii, n суд
judĭco, āvi, ātum, āre судити, присуджувати, думати, вважати
Julius, i, m Юлій
Juno, Junōnis, f Юнона
Jovis = див. Juppĭter, Jovis, m
Juppĭter, Jovis, m Юпітер ( повелитель неба і богів)
jussu за наказом
justitia, ae, f справедливість, правосуддя
justus, a, um справедливий
juvĕnis, is, m юнак
Ll
labor, ōris, m праця, труд, робота, зусилля
laboro, āvi, ātum, āre працювати
88
labyrinthus, i, m лабіринт
lac, lactis, n молоко
lacrĭma, ae, f сльоза
lana, ae, f вовна
lateo, ui, -, ēre ховатися, бути прихованим
Latīnus, a, um латинський
latitūdo, ĭnis, f ширина
Latium, іі, n Лацій
latro, āvi, ātum, āre лаяти, кричати
latus, a, um широкий
latus, ěris, n бік, сторона
laudo, āvi, ātum, āre хвалити
lectio, ōnis, f лекція, читання
lеgo, legi, lectum, ěre збирати, читати
lex, legis, f закон
liberālis, e вільний
liber, bri, m книжка
libĕr, ĕra, ĕrum вільний
libĕri діти
libĕro, āvi, ātum, āre (Abl.) звільняти від
libertas, ātis, f свобода
librarius, a, um книжковий
lingua, ae, f мова
lis, litis, f сварка, суперечка
littĕra, ae, f літера
Livius, іi, m (Titus Livius) Тит Лівій (римський історик)
locus, i, m місце, місцевість
longitūdo, ĭnis, f довжина
longus, a, um довгий
loquax, ācis балакучий, багатослівний
loquor, locutus sum, loqui говорити
ludus, i, m гра, забава
luna, ae, f місяць
lupa, ae, f вовчиця
Lutetia, ae, f Лютеція (пізніше – Париж)
lux, lucis, f світло, світоч
Mm
maestus, a, um сумний, жалісний
madĭdus, a, um вологий
magister, tri, m вчитель
magistra, ae, f вчителька
magnus, a, um великий
major більший
major, ōris, m старша людина (множина: предки)
male погано
malevŏlus, a, um недоброзичливий, зловмисний, підступний
malum, і, n лихо, зло
malus, a, um поганий, лихий, злий
mando, āvi, ātum, āre наказувати, передавати, давати
розпорядження
mane вранці
89
maneo, mansi, mansum, ēre залишатися
manus, us, f рука, сила
Marcus, i, m Марк (ім`я )
Marcus Tullius Cicĕro Марк Тулій Ціцерон
mare, is, n море
Mars, Martis, m Марс (бог війни)
mater, tris, f мати, мама
matrōna, ae, f матрона (заміжня жінка)
maxĭme найбільше
medĭcus, i, m лікар
medius, a, um середній, половинний
mel, mellis, n мед
melior кращий
membrāna, ae, f тонкий пергамент
memoria, ae, f пам'ять
mendax, ācis брехливий
Menelaus, āi, m Менелай
mens, ntis, f розум
mensa, ae, f стіл, обід
mercator, ōris, m торговець, купець
mercatūra, ae, f торгівля
Mercurius, іi, m Меркурій (бог торгівлі)
meridionālis, e південний
merĭto заслужено
metus, us, m страх
meus, a, um мій
migro, āvi, ātum, āre переходити, мандрувати, виїжджати
miles, ĭtis, m воїн, солдат
milia тисяча
Minerva, ae, f Мінерва
minĭmum, і, n найменша кількість, найменше
minister, tri, m служитель, урядовець, слуга
minor менший
Minos, ōis, m Мінос (легендарний правитель Кріту)
Minotaurus, i, m Мінотавр (чудовисько, напівлюдина-напівбик)
minus менше
mirus, a, um дивний, чарівний
miser, ěra, ěrum нещасний
mitto, misi, missum, ĕre посилати
mobĭlis, е рухливий
modo (adv.) тільки що, зараз
modus, i, m спосіб, міра
mons, montis, m гора
monstro, āvi, ātum, āre показувати
monstrum, і, n чудовисько
morbus, i, m хвороба
mors, mortis, f смерть
mortālis, е смертний
mortuus, a, um мертвий
mos, moris, m звичай
motus, us, m рух
mulier, ĕris, f жінка, дружина
90
multitūdo, ĭnis, f велика кількість, більшість
multum багато, дуже
multus, a, um численний
mundus, i, m світ, всесвіт
munimentum, i, n захист, оплот, прикриття
munio, īvi, ītum, īre укріплювати
munus, ĕris, n обов’язок, послуга, подарунок
murus, i, m стіна
Musae, ārum, f Музи (дев`ять богинь-покровительок
мистецтв та наук)
muto, āvi, ātum, āre змінювати
Nn
nam бо, адже, оскільки
narro, āvi, ātum, āre розповідати
natūra, ae, f природа
natus, a, um народжений
nauta, ae, m моряк
navĭgo, āvi, ātum, āre плисти (на кораблі)
navis, is, f корабель
ne не, щоб не
nec не
neco, āvi, ātum, āre убивати
neglěgo, lexi, lectum, ěre зневажати
nego, āvi, ātum, āre відмовляти, заперечувати
negotium, іі, n справа, заняття
nemo ніхто
nepos, ōtis, m онук, нащадок
Neptūnus, i, m Нептун (бог річок, морів та океану)
neque не
nescio, īvi, ītum, īre не знати
neutеr, tra, trum ніякий, нічий
nex, necis, f убивство, смерть
niger, gra, grum чорний
nihil ніщо
nil = nihil
nimius, a, um надмірний
nimis занадто, надміру
nix, nivis, f сніг, холод
nobĭlis, е знатний
nobilĭtas, ātis, f знать, нобілітет
nomen, inis, n ім`я
nomĭno, āvi, ātum, āre називати
non не
nonnullus, a, um деякий
non solum…sed etiam… не лише…але також
nosco, nоvi, nоtum, ĕre пізнавати
noster, tra, trum наш
novĭtas, ātis, f новина, новизна
novus, a, um новий
nox, noctis, f ніч
nullus, a, um ніякий
91
numero, āvi, ātum, āre лічити, рахувати, вважати
numĕrus, i, m число, кількість
Numĭtor, ōris, m Нумітор (легендарний правитель Альба-Лонги)
nunc тепер
nunquam ніколи
nuntia, ae, f вісниця
nuntius, іi, m вісник, посол
nuptiae, ārum, f pl весілля
nutrio, īvi, ītum, īre годувати
Oo
оb eam rem з цієї причини
oblongus, a, um довгастий, видовжений
obtempĕro, āvi, ātum, āre слухатися, підкорятися
obtinеo, tіnui, tentum, ēre посідати, володіти, отримувати, наділяти
occīdo, сīdi, сīsum, ĕre убивати
occulto, āvi, ātum, āre приховувати, таїти
oceănus, i, m океан
octāvus, a, um восьмий
ocŭlus, i, m око
odiōsus, a, um ненависний
odium, іі, n ненависть
officium, ii, n обов’язок
оlim колись
оmnĭbus – див. оmnіs, е
оmnіs, е увесь, всякий
opĕra, ae, f праця, зусилля
opĭfex, ĭcis, m ремісник
oppĭdum, i, n місто
oppressus, a, um пригнічений, підкорений
opprĭmo, pressi, pressum, ěre пригнічувати, підкоряти
oppugno, āvi, ātum, āre нападати, атакувати
ops, opis, f сила, міць, влада; мн.: майно, багатство
optĭmas, ātis, m знать, аристократія, оптимати
optĭmus, a, um найкращий
opto, āvi, ātum, āre прагнути, бажати
opulentus, a, um багатий, впливовий
opus, opĕris, n труд, справа, твір
oratio, ōnis, f промова, молитва
оrdo, ĭnis, m порядок, лад, прошарок, чернечий орден
orno, āvi, ātum, āre прикрашати
Pp
pagĭna, ae, f сторінка, аркуш
pagus, i, m паг, район, округ
Pannonia, ae, f Паннонія (рим.провінція, суч.Угорщина)
papyrus, i, m папірус
par, paris рівний, однаковий
parātus, a, um готовий
pareo, rui, rĭtum, ēre підкорятися, бути, виявитися
Paris, ĭdis, m Парис
Parisiі, ōrum, m паризії (галльське плем’я, яке заселяло район
р.Сена)
92
paro, āvi, ātum, āre готувати, виготовляти
pars, partis, f частина, сторона, бік
parvŭlus, i, m маля, синочок
parvus, a, um малий
pasco, pavi, pastum, ěre пасти
pastor, ōris, m пастух
pateo, tui, -, ēre бути відкритим, простягатися, відкриватися
pater, tris, m батько
paternus, a, um батьківський, отчий
patientia, ae, f терпіння
patria, ae, f батьківщина
patricius, іi, m патрицій
patrōna, ae, f покровителька
patrōnus, i, m покровитель, патрон
paucus, a, um нечисленний
paulātim помалу, потроху
paulo post трохи згодом
pauper, ěris бідний
pax, pacis, f мир
pecunia, ae, f гроші
pecus, ŏris, n дрібна худоба
Pelēus, ěi, m Пелей (цар Фтії, батько Ахілла)
pellis, is, f шкура, хутро
pendo, pependi, pensum, ĕre платити
pene майже
per (Acc.) через, по, на протязі
peregrinatio, ōnis, f мандрівка, подорож
perfidium, іі, n віроломство, зрада
pericŭlum, і, n небезпека
perītus, a, um досвідчений
perpetuus, a, um безперервний, постійний
Persae, ārum, m pl перси
Persĭcus, a, um перський, персидський
pes, pedis, m нога, стопа
peto, īvi, ītum, ĕre прагнути, домагатися, просити
Pharnāces, is, m Фарнак
Phasis, is, m р.Фасида
philosophia, ae, f філософія
piger, gra, grum ледачий
pigritia, ae, f лінощі
placeo, сui, сĭtum, ēre подобатися
plaudo, plausi, plausum, ĕre аплодувати, схвалювати
plaustrum, i, n віз, візок
plebs, plebіs, f простолюд, плебс
plenus, a, um повний
plerumque переважно
plures численні
plurĭmum, і, n дуже багато, понад усе
plus більше
Pluto, ōnis, m Плутон (бог підземного царства)
pocŭlum, і, n чаша, чарка
poena, ae, f кара, покарання
93
poëta, ae, m поет
Polonia, ae, f Польща
pollex, ĭcis, m великий палець
pollicitatio, ōnis, f обіцянка
pono, posui, posĭtum, ĕre класти, ставити, визначати, розміщати
pons, pontis, m міст
Pontus, i, m Понт, Чорне море
popŭlus, i, m народ
porta, ae, f ворота, брама
posĭtus, a, um розташований
possessio, ōnis, f власність, володіння
possum, potui, posse могти
post (Acc.) після
postea пізніше, згодом
posterior пізніший, наступний
postquam після того як
potens, ntis могутній, владний
potentia, ae, f сила, міць
potest = possum, potui, posse
potestas, ātis, f влада, могутність
praebeo, bui, bĭtum, ēre простягати, подавати, дозволяти, допомагати
praeceptum, i, n настанова, правило, розпорядження, наказ
praecipuus, a, um основний, головний
praemium, ii, n нагорода
praesidium, ii, n захист
praesto, stĭti, stĭtum, āre (Dat.) виявляти, зберігати, виділятися, очолювати
praeter (Acc.) крім
praeterea крім того
precipio, cepi, cеptum, ĕre повчати
pretium, іі, n вартість, ціна, платня, відплата
Priămus, i, m Пріам
primum спочатку, спершу
primus, a, um перший
principium, іі, n початок
prior попередній, раніший
privātus, a, um приватний
privo, āvi, ātum, āre (Abl.) позбавляти
pro (Abl.) для, замість, у якості
proāvus, i, m прадід, предок
probus, a, um чесний
procul далеко
proletarius, іi, m пролетарій (римський громадянин без майна)
proelium, іі, n битва
promitto, mīsi, missum, ěre обіцяти
propĕro, āvi, ātum, āre поспішати, йти
propōno, ui, sĭtum, ĕre виставляти, пропонувати, задумувати
propugnātor, ōris, m захисник, борець
proverbium, ii, n прислів’я
provincia, ae, f провінція
proxĭmus, a, um найближчий
prudens, ntis розумний, мудрий
prudentia, ae, f розсудливість, мудрість
94
publĭcus, a, um громадський, публічний
Publius, i, m Публій
puella, ae, f дівчина
puеr, ĕri, m хлопець, дитина
pugnа, ae, f битва
pugno, āvi, ātum, āre битися, боротися
pulcher, chra, chrum гарний, красивий
pulcherrĭmus, a, um найкрасивіший
pulchritūdo, ĭnis, f краса, врода
punio, īvi, ītum, īre карати
punītus, a, um покараний
puto, āvi, ātum, āre вважати
Qq
quaero, sīvi, sītum, ĕre шукати, питати, досліджувати
qualis, е який
quam ніж, чим
quantum скільки
quartus, a, um четвертий
questor, ōris, m квестор, судовий урядник
qui, quae, quod який, хто
quia тому що, оскільки
quid що
quidam, quaedam, quoddam якийсь
quippe оскільки, звичайно, без сумніву
quis хто
quisque кожен, всякий
quisquid, quidquid будь-хто, будь-що
quo куди, де, до такої міри, завдяки чому
quod що
quod = qui, quae, quod
quomŏdo як, яким чином
quoque також
quotannis щороку
quotidiānus, a, um щоденний
quotidie щоденно
Rr
rapio, pui, ptum, ĕre хапати, викрадати
raro рідко
ratio, ōnis, f рахунок, розум, суть, причина, спосіб
recipio, cēpi, ceptum, ěre приймати, брати, одержувати
recte правильно, добре
reddo, dĭdi, dĭtum, ĕre віддавати, повертати, робити, виконувати
redĭgo, ēgi, actum, ĕre приводити, привертати, перетворювати
regālis, e царський
regīna, ae, f цариця, королева
regio, ōnis, f область, край, регіон
regius, a, um царський
regno, āvi, ātum, āre царювати, правити
regnum, і, n царство, влада
rego, rexi, rectum, ěre керувати, правити
relĭquus, a, um інший, решта
95
remаneo, mansi, mansum, ēre залишатися, зупинятися
remedium, ii, n ліки
remitto, mīsi, missum, ĕre відпускати
Remus, i, m Рем
renovatio, ōnis, f відновлення, поновлення
renŏvo, āvi, ātum, āre поновлювати, відновлювати
reporto, āvi, ātum, āre відвозити, здобувати, отримувати
reputo, āvi, ātum, āre вважати
respondeo, nsi, nsum, ēre відповідати
res publĭca, rei publĭcae, f держава, республіка
reverto, verti, versum, ěre повертатися, прямувати
rex, regis, m цар, король
Rhenus, i, m Рейн (річка)
rideo, risi, risum, ēre посміхатися, сміятися, глузувати
ripa, ae, f берег
Riphaei, ōrum, m pl Ріфейські гори
rogo, āvi, ātum, āre питати, запитувати
Roma, ae, f Рим
Romania, ae, f Романія (Румунія)
Romānі, ōrum, m римляни
Romānus, a, um римський
Romŭlus, i, m Ромул
rustĭcus, a, um сільський
Ss
Sabīni, ōrum, m сабіняни (сусіди римлян)
sacerdos, ōtis, m жрець, священник
saecŭlum, і, n століття, вік
saepe часто
saevus, a, um лютий, жорстокий
sagitta, ae, f стріла
Salamis, īnis, f Саламін (острів у Егейському морі)
salto, āvi, ātum, āre стрибати, танцювати
salus, ūtis, f благополуччя, порятунок, спасіння
salūto, āvi, ātum, āre вітати
sano, āvi, ātum, āre лікувати, оздоровлювати
sanus, a, um здоровий, цілющий
sapiens, ntis розумний
sapientia, ae, f мудрість
sapio, ii, -, ĕre бути мудрим, розумно мислити
Sardes, īum, f Сарди
satis досить, доволі
scelus, ěris, n злочин
schola, ae, f школа
scientia, ae, f знання
scilĭcet звичайно, звісно, а саме, тобто
scīo, īvi, ītum, īre знати
Scotia, ae, f Скотія (пізніше -Шотландія)
scriba, ae, m писар
scribo, scripsi, scriptum, ěre писати
scrinium, іі, n скринька, шкатулка, шафа для документів
scriptor, ōris, m письменник
96
Scythia, ae, f Скіфія
se себе
secum з собою
secūrus, a, um безтурботний, спокійний
sed але
sedes, is, f сидіння, крісло, домівка
semel раз і назавжди
semper завжди
sempiternus, a, um вічний
senātus, us, m сенат
sententia, ae, f думка, вислів
sentio, nsi, nsum, īre відчувати
separātus, a, um відокремлений
septem сім
Sequăna, ae, f Секвана (суч. Сена)
sermo, ōnis, m мова, бесіда, розмова
servio, īvi, ītum, īre служити
servo, āvi, ātum, āre зберігати, рятувати, охороняти
servus, i, m раб
sevērus, a, um суворий
si якщо
sibi собі
sic так
signum, i, n знак, сигнал, прапор, печатка
sileo, lui, -, ēre мовчати
silva, ae, f ліс
simplex, īcis простий
simul одночасно
simulacrum, і, n зображення, статуя
sine (Abl.) без
singŭlus, a, um окремо взятий
sinistеr, tra, trum лівий
situs, a, um розташований
sive або, чи
Slovenia, ae, f Словенія
sociĕtas, ātis, f суспільство, товариство, спілка
socius, ii, m спільник, союзник
solitūdo, ĭnis, f самотність; множина: пустеля
Solo Atheniensis Солон Афінський
solus, a, um єдиний
somnus, i, m сон
sordĭdus, a, um брудний
sors, sortis, f доля, жереб
spatium, ii, n проміжок, відстань, період
spectacŭlum, i, n видовище
specto, āvi, ātum, āre дивитися, споглядати, бути розташованим
specŭlum, і, n дзеркало
sperātus, a, um очікуваний
spes, spei, f надія, сподівання
spirĭtus, us, m дух, душа
statim негайно, відразу
statua, ae, f статуя
97
statuo, tui, tūtum, ĕre постановляти, встановлювати
statūra, ae, f будова тіла, статура
stella, ae, f зірка
stilus, i, m стиль (паличка для письма)
studeo, ui, -, ēre (Dat.) займатися, старатися, намагатися, прагнути
studēre agricultūrae займатися землеробством
studium, іi, n старання, прагнення, заняття
sub (Acc.,Abl.) під
subscriptio, ōnis, f підпис
Suēbi, ōrum, m pl Свеби, група германських племен
summus, a, um верховний, головний, найбільший
sumo, mpsi, mptum, ĕre брати, приймати, обирати
super (Acc.) згори, над, поверх
supĕro, āvi, ātum, āre перемагати, перевершувати, долати
suscipio, cēpi, ceptum, ěre підтримувати, приймати
suus, a, um свій
Syra, ae, f Сіра (ім`я)
Tt
taberna, ae, f лавка, корчма
tabŭla, ae, f табличка, дошка, стіл
taceo, tacui, tacĭtum, ēre мовчати
Tacĭtus, i, m Тацит
talis, е такий
tam настільки
tamen однак, проте ж
tandem тоді, нарешті
tantum стільки
taurus, i, m бик
tectum, i, n дах, покрівля, дім
tego, texi, tectum, ěre укривати, накривати
telum, i, n спис, стріла, дротик
templum, і, n храм
tempus, ŏris, n час
tenеo, tenui, tentum, ēre тримати, володіти
tergum, і, n спина
termĭnus, i, m строк, час, кордон
terra, ae, f земля
terribĭlis, е страшний, жахливий
tertius, a, um третій
testis, is, m свідок
Thesēus, ĕi, m Тезей
Thessalia, ae, f Фессалія
Thetis, ĭdis, f Фетида
Tibĕris, is, m Тибр
Tiberius Gracchus Тиберій Гракх, народний трибун
Tigris, is, m Тигр (річка у Месопотамії)
timеo, timui, -, ēre боятися, лякатися
timor, ōris, m страх
tinctus, a, um змочений, вологий
Tiro, ōnis, m Тірон (ім`я)
Titus, i, m Тит (ім`я)
98
toga, ae, f тога
totus, a, um цілий, весь
tractus, us, m хід, проходження
trado, dĭdi, dĭtum, ěre передавати, переказувати, віддавати
traho, trаxi, trаctum, ěre тягнути, одержувати, приймати
trans (Acc.) через, по той бік
transcribo, scripsi, scriptum, ěre переписувати
tribunātus, us, m трибунат
tribūnus, i, m трибун
tribus, us, m триба, простий народ
tribūtum, і, n податок, данина
tricesĭmus, a, um тридцятий
tritus, a, um прокладений, уторований
Troja, ae, f Троя
Trojānus, a, um троянський
Tullia, ae, f Тулія (ім`я)
Tullius, iі, m Тулій (ім`я)
tumŭlus, i, m пагорб, насип, могила, курган
tum тоді
tunc тоді
tunĭca, ae, f туніка, сорочка
turris, is, f вежа, башта
tutēla, ae, f опіка, покровительство
tutus, a, um надійний, безпечний
tuus, a, um твій
Uu
ubi де, коли
Ubii, ōrum, m pl убії (германське плем’я)
ultĭmus, a, um найвіддаленіший, останній
umbilĭcus, i, m центр, середина
unde звідки
Ungaria, ae, f Унгарія (Угорщина)
unquam коли-небудь, будь-коли
unus, a, um один
urbs, urbis, f місто
usque аж до
usus, us, m використання, вжиток, користь, спосіб, звичай
ut як, щоб, що
utеrque, utraque, utrumque той і другий, обидва
utĭlis, e корисний
utĭnam о, якби!
uxor, ōris, f жінка, дружина
Vv
valde сильно, дуже
valeo, valui, valĭdum, ēre мати силу, значення; бути здоровим
vallus, i, m вал, насип
varius, a, um різноманітний
vassālus, i, m васал
veho, vexi, vectum, ěre возити, носити
vel або
venio, veni, ventum, īre прибувати, приходити
99
Venus, ĕris, f Венера (богиня краси і кохання)
verbum, i, n слово
verĭtas, ātis, f істина, правда
vero же, ж, дійсно
verso, āvi, ātum, āre крутити, направляти
vertex, ĭcis, m вершина, вир, вихор
verto, verti, versum, ěre повертати, обертати
verum, i, n правда, істина
verus, a, um справжній, істинний
vestimentum, i, n одяг
vestis, is, f одяг, одежа
vetus, ĕris давній, старий
vetustas, ātis, f давнина
via, ae, f дорога, шлях
vicesĭmus, a, um двадцятий
victĭma, ae, f жертва, жертвоприношення
victor, ōris, m переможець
victoria, ae, f перемога
video, vidi, visum, ēre бачити
villa, ae, f вілла, дім
vinco, vici, victum, ěre перемагати
vincŭlum, і, n кайдани, пута, в’язниця
vindex, ĭcis, m захисник, рятівник, месник
vir, i, m муж, воїн, чоловік
virtus, ūtis, f доблесть, доброчесність, відвага
vis, vis f (Acc. vim, Abl. vi) сила
visus, us, m зір, зовнішність, вид, бачення
vita, ae, f життя
vitiōsus, a, um хибний, помилковий
vitium, іі, n недолік, хиба, вада, шкідливий вплив
vitreus, a, um крихкий, скляний
vitupĕro, āvi, ātum, āre сварити, лаяти
vivo, vixi, victum, ěre жити
vix ледве, навряд чи
voco, āvi, ātum, āre кликати, називати
volo, āvi, ātum, āre літати, мчатися
volumen, ĭnis, n сувій, книга, том
voluptas, ātis, f насолода, радість
volvo, volvi, volūtum, ĕre обертати, крутити
vos Ви
vulněro, āvi, ātum, āre ранити
Xx
Xerxes, is, m Ксеркс, перський цар
100
ЗМІСТ
Вступ……………………………………………………………………………………………...4
Урок 1……………………………………………………………………………………………..5
Урок 2……………………………………………………………………………………………..9
Урок 3……………………………………………………………………………………………13
Урок 4……………………………………………………………………………………………17
Урок 5……………………………………………………………………………………………22
Урок 6……………………………………………………………………………………………27
Урок 7……………………………………………………………………………………………30
Урок 8……………………………………………………………………………………………37
Урок 9……………………………………………………………………………………………41
Урок 10…………………………………………………………………………………………..44
Урок 11…………………………………………………………………………………………..49
Урок 12…………………………………………………………………………………………..54
Урок 13…………………………………………………………………………………………..57
Урок 14…………………………………………………………………………………………..61
Урок 15…………………………………………………………………………………………..64
Урок 16…………………………………………………………………………………………..69
Латинсько-український словник………………………………………………………………76
101
102

Latinskiy Perevod 2015

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Latinskiy Perevod 2015

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«Методичні вказівки з латинської мови для студентів філологічного

Відп. за випуск В.Е.Краснопольський, доц., к.п.н.

Рецензент доц. к.філ. наук,

Навчальна дисципліна “Латинська мова” продовжує залишатися

1. ПЕРІОДИ РОЗВИТКУ ЛАТИНСЬКОЇ МОВИ. АЛФАВІТ.

1. ПЕРІОДИ РОЗВИТКУ ЛАТИНСЬКОЇ МОВИ

І АРХАЇЧНИЙ ІІІ-ІІ ст. д.н.е. :

ІІ КЛАСИЧНИЙ або ЗОЛОТИЙ І ст..д.н.е. – І ст.. н. е.

ІІІ ПІСЛЯКЛАСИЧНИЙ або СРІБНИЙ І-ІІ ст..н.е.

ІV ПІЗНЯ ЛАТИНА ІІ-V ст..н.е.

СЕРЕДНЬОВІЧНА ЛАТИНА VI- XIV ст..

ЕПОХА ВІДРОДЖЕННЯ XIV- XVI ст..

Позна- Назва Вимова Позна- Назва Вимова

Ll el (l) Yy ypsilon (i)

Mm em (m) Zz zeta (z)

Голосні: a, e, i, o, u, y – передають 12 звуків – 6 довгих та 6 коротких. Довгі звуки:

Уявляють собою сполучення двох голосних, які вимовляються як один склад.

ае, ое [е] рraémium (нагорода) aéra (ера) coéna (обід) foédus

I i - була ще у класичну добу; J j - ввели в середньовіччі;

Приго- Вимова Приклади

ti - [ці] - rátio (розум) áctio (дія) nátio (народ)

НАГОЛОС в латинській мові ставиться на другий склад від кінця слова,

Правила довготи та короткості складів

Склади бувають довгі або короткі за природою або за положенням (позицією).

Довгі за природою склади:

1) містять дифтонг або диграф: di-aé-ta (спосіб харчування )

мають голосні, короткість яких cré-dě-re (вірити) o-cé-ă nus (океан)

1) мають голосний, який стоїть e-le-mén-tum (первісна речовина)

1) мають голосний, що стоїть перед

1. Загальні відомості про іменник.

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ІМЕННИК

Іменник у латинській мові має такі граматичні категорії:

Латинський іменник має також категорію відміни - Declinatio.

terra, ae, f - земля civĭtas, ātis, f – держава

Отже, іменники слід запам`ятовувати у словниковій формі, оскільки по ній

2. ПЕРША ВІДМІНА ІМЕННИКІВ

ЗРАЗОК ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ І ВІДМІНИ

До І відміни належать також прикметники жіночого роду із закінченням - а: напр.:

- tūr-, -sūr означають результат дії sculptūra – вирізане,

3. Відмінювання дієслова – зв’язки „ бути” (sum, fui, -, esse ) у теперішньому часі.

Sing. 1. sum – я є Plur. 1. sumus – ми є

У латинському реченні дієслово – зв’язка, на відміну від української мови, як правило,

І. Прочитайте та перекладіть текст рідною мовою:

ІІ.Прочитайте та перекладіть крилаті фрази:

ІІІ.Визначте відмінкову форму і число наступих іменників та перекладіть їх

IV.Провідмінюйте словосполучення у Sing. та Plur.:

N.B. Вивчіть латинські вислови:

1. Historia est magistra vitae. – Історія – вчителька життя.

1.Загальні відомості про граматичні категорії дієслів.

TEMPUS (час) GENUS ( стан, залог)

1.Praesens – теперішній actīvum - активний

MODUS (спосіб, наклонение) PERSONA ( особа)

Indicatīvus - дійсний prima - перша

2.Словникова форма дієслів (основні форми):

Infinitivus основа інфекта Закінчення oсн.

Теперішній час дієслів - Praesens indicativi activi – утворюється від основи

Зразок відмінювання дієслів у Praesens indicativi activi:

Число Особа І дієвідміна- ІІ дієвідміна –

Sing. 1 amo(a+o) - я люблю vidē-o – я бачу

Число Особа ІІІ дієвідміна - IV дієвідміна –

Sing. 1 ago - я роблю áudi-o- я слухаю