Групи слів за

вживанням
Загальновживані слова.
Професійна, діалектна, розмовна
лексика. Терміни
 Загальновживані слова
• Загальновживані слова – це слова, які знає кожен носій мови,
незалежно від місця проживання, роду занять, освіти та інших
факторів. Вони становлять основу лексичного складу української мови
та входять у наше повсякденне мовлення. Загальновживані слова
можуть позначати різні предмети, явища, ознаки, дії, почуття,
професії, пори року, поняття тощо. Наприклад: хліб, вода, сонце,
небо, теплий, жити, радіти, зранку, завжди, телевізор, жовтий,
ідея, міркувати, борщ, країна, чесність, зло, корова, планета, річка,
дерево, будинок, вчитель, лікар, бігати, спати, розумний, гарний.
• Загальновживані слова вживаються без обмежень у всіх стилях мови
та не мають стилістичного забарвлення, тому їх також називають
нейтральними. До загальновживаної лексики належать слова,
вживання яких не обмежене ні діалектними, ні професійними
рамками. Тобто це слова, які вживають на всій території, де
функціонує українська мова.
• Загальновживана лексика містить також і слова загальнозрозумілі,
але вживані не всіма. А тими, хто використовує стилістично
забарвлену, вульгарну лексику: жерти, брехня, рило, патли,
слямзити, ляпас, задрипаний. Такі слова називають просторіччями,
вони мають знижене експресивно-стилістичне забарвлення. І є слова,
які не можуть вживати в реченнях деякі носії мови через недостатній
освітній рівень: ідентифікувати, апатичний, візуальний,
експресія, безапеляційність. Такі слова називаються термінами
або професіоналізмами.
• Загальновживані слова використовуються у всіх стилях української
мови. У наукових текстах, створених для широкої аудиторії, такі
слова будуть основою розповіді. Їхня кількість буде зменшуватись у
роботах, написаних виключно для фахівців. На відміну від розмовної
мови, у науковому стилі часто можна зустріти такі загальновживані
слова, як «є», «це»: З правила відомо, що радіус — це відрізок, який
з’єднує центр кола. Атмосфера є газовою областю навколо Землі.
• В офіційно-діловому стилі найчастіше загальновживані слова
вживаються як терміни та узагальнені поняття:Організація — фірма,
холдинг, корпорація. Товар — одяг, запчастини, автомобілі, бакалія.
• Публіцистичний стиль — найбільше орієнтований на широкий загал,
тому часто використовує загальновживані слова, але з виразним
забарвленням чи з оцінкою соціальних явищ. У публіцистичних
текстах часто зустрічаються слова: робота, людина, освіта,
будинок, закон, сумління, народжуваність.
• Оскільки основними рисами розмовного стилю є неофіційність і
невимушеність, то загальновживані слова грають у ньому
найважливішу роль. Вся лексика має побутовий характер, а слова
використовуються переважно, що описують погоду, здоров’я, новини,
цікаві події, покупки. У цьому стилі недоречні слова з відтінками
урочистості (будувати, держава, звершення). Вони можуть
використовуватися лише у жартівливій формі.
• Загальновживані слова складають також і основу художнього
стилю. Вони дозволяють лаконічно висловлювати думку
письменника. Автори надають нові відтінки слів і використовують їх у
різних контекстах. Наприклад, слово «залізний» означає «зроблений
із заліза», але в художньому тексті може вживатися для передачі
таких значень як «твердий, міцний, непорушний».
 ..\Відео\Загальновживані та
стилістично забарвлені слова
#2.mp4
 Розмовна лексика
• Розмовна лексика, яку ще називають просторічною,
використовується в побуті при невимушеному, неофіційному
спілкуванні. Цей різновид лексики об’єднує дві групи слів.
• До першої групи слів належать не літературні слова, тобто слова, що
вживаються з порушенням вимови, правил, роду, відмінювання і так
далі. Наприклад, часто можна почути «тудою» замість «туди», або
«тута» замість «тут». Часто в мовленні ми скорочуємо склади і слова.
Наприклад, «хо» замість «хочу», це не ускладнює розуміння
сказаного, однак не відповідає літературним нормам мови.
• Друга група слів – це слова, що мають ознаки згрубілості, зниженості,
фамільярності. Наприклад, училка (вчителька), братан (товариш),
фізра (фізична культура), моцик (мотоцикл, мопед), припертися
(прийти), втюритися (закохатися), жерти (їсти).
• Порівняно з нейтральною розмовна лексика має стилістичне
забарвлення неофіційності, інколи зниженості: швидко-хутко,
говорити-балакати, кричати-репетувати, іти-плентатися, бити-
лупцювати.
 Професіоналізми
• Професійна лексика – це слова, що вживаються переважно лише в
колі фахівців з тих чи інших спеціальностей для позначення знарядь
праці, процесів, інструментів, матеріалів, дій. Це досить велика
кількість слів, однак вони мають обмежене коло вживання і часто
зрозумілі лише спеціалістам. Наведемо деякі приклади професійної
лексики: вчителі: класний журнал, педрада, семестр, дошка;
юристи: позов, судове засідання, апеляція; журналісти: шпальта,
шапка, інтерв’ю, гранки, монтаж; моряки: кок, ют, палуба, щогла,
вітрило, якір; військові: марш-кидок, атака, дислокація, траншея.
• У межах одного колективу, підприємства може народжуватись
безліч нових професіоналізмів. Нові професіоналізми творяться за
рахунок словоскладання, префіксів та суфіксів. Серед
найпопулярніших префіксів є: до- (доукомплектувати, дообладнати);
недо- (недопромисел, недовнесок), за- (задебетувати,
заорганізувати); серед суфіксів найбільш продуктивні -ість, -ат, -
ація, -аж (дискваліфікація). Такі професіоналізми вживаються
здебільшого в усному мовленні. У писемному спілкуванні, зокрема в
діловому, вживання таких слів небажане.
 Термін
• Терміни — це слова, які мають чітке наукове визначення, їх не
можна замінити синонімами. Вони точні й однозначні. Терміни
офіційно визнані та використовуються у спеціальній науковій
літературі.
• Головною ознакою термінів є їх однозначність, адже від чіткого і
однакового розуміння терміна вченими залежить розвиток наукової
думки. Хоча інколи одне й те саме термінологічне слово має різні
значення в різних галузях знань. Наприклад, термін «операція» має
значення «хірургічне втручання» в медицині, «проведення
спланованих бойових дій» для військових і «переведення коштів з
рахунка на рахунок» у банківській справі.
• Хоча в більшості випадків терміни мають лише одне значення і
значна їх частина є вузькоспеціалізованими, тобто такими, що не
вживаються поза межами певної галузі.
• Найчастіше терміни виражаються іменниками і складаються із одного
слова, однак є терміни із двох і, навіть, більше слів. Наприклад,
«уподібнення приголосних», «складне речення з різними видами
зв’язку».
 Діалектизми
• Діалектизми — це слова, які вживаються лише жителями певної
місцевості. Вони не входять до складу загальновживаних слів, тому
що їх значення може бути незрозумілим для мешканців інших
областей: барабуля (картопля);боцюн (лелека);біціглі
(велосипед);баняк (каструля);куфер (скриня).
• Відповідно до територій поширення вчені виділяють західні говірки,
північні, а також південно-східні. Найпоширенішими і найбільш
вивченими є діалектизми Західної України. Далі – поліські говори. А от
південні і східні майже не вивчені, адже довгий час дослідники
вважали, що як такого південно-східного діалекту не існує. Однак вже
з’явились поодинокі праці, які заперечили цю думку. Для вивчення
діалектизмів використовують спеціальні діалектні словники, які
укладаються вченими, що мешкають у тих місцевостях.
• Західні говірки: вуйко (дядько), ґазда (господар), ватра (вогонь),
файний (гарний), леґінь (юнак), ногавиці (штани), біти (чоботи).
 Діалектизми
• Північні говірки: випуст (вигон), лісавиця (драбина), ореля (гойдалка),
сохар (дерев’яні вила), веселики (журавлі), ясниця (райдуга).
• Південно-східні говірки: банити (мити), пакіл (кілок), квасець (щавель),
вагани (ночви), пшінка (кукурудза).
• В основу української літературної мови ліг полтавський діалект,
завдяки творчості Івана Котляревського, саме тому більшість його
слів стали літературними.
• Діалектна лексика буває дуже важкою для розуміння, особливо
діалектизми з географічно віддалених регіонів. Прикладом яскравого
використання діалектної лексики є творчість письменників і поетів ХІХ
століття, що народилися в Західній Україні. До їх творів укладачі
найчастіше додають словники вжитих діалектних слів. Хоча інколи
доводиться самотужки знаходити значення того чи іншого слова.
Наприклад, словничок до діалектизмів Василя Стефаника («Камінний
хрест»), шукаючи значення слів із десяти окремих словників.
..\Відео\Нє — то нє, поцілюй
конє _ УКРАЇНСЬКІ
ДІАЛЕКТИ_ Гуцульський.mp4
..\Відео\Лексика обмеженого
вживання_ діалектні,
професійні слова й терміни
#3.mp4
 Онлайн-вправи
1. https://learningapps.org/6748144
2. https://learningapps.org/2382834