МЛАб1-23-4.

0д

ФРАЗЕОЛОГІЯ
АКТИВНІ ТА ПАСИВНІ
ДІЄПРИКМЕТНИКИ

Асанова Дарія
• Поняття
фразеологізма

• Приклади
План
фразеологізмів

• Активні та пасивні
дієприкметники
 Мовні одиниці, що складаються з
кількох роздільно оформлених
Поняття компонентів, характеризуються

Фразеологізма стійкістю лексичного складу

синтаксичної будови і, як і окремі слова,
та

позначають поняття, звуться

фразеологічними одиницями, або
фразеологічними зворотами, чи
просто фразеологізмами.
 Тягар (а не вантаж)
Компоненти фразеологізмів навіть у близькоспоріднених мовах обов’язків
не завжди збігаються. Скажімо, в російській мові слово груз часто
входить до фразеологізмів: груз воспоминаний, груз наследства,
груз обязанностей. Відповідником цього слова в українській мові є
вантаж, але тільки в прямому значенні: «Вони мовчки висаджували
вантаж на плечі один одному» (О. Гончар). У складі
фразеологічних одиниць замість вантаж уживається тягар (р. відм.
тягаря, а не тягару, як інколи пишуть і кажуть): тягар спогадів,
тягар спадщини, тягар обов’язків. З цього погляду варто було б
відредагувати фразеологізми в спортивному газетному матеріалі:
«На чаші (краще на шальки) терезів лягли, з одного боку, честь
команди та її нових керівників, а з другого — вантаж (треба тягар)
першого кола».
Форми вітання й
прощання До фразеологічних одиниць належать і форми вітання та
прощання. Вони давно усталилися в українській мові, і їх не
варто модернізувати без потреби. Досить часто чуємо
неправильні з погляду української граматики форми вітання та
прощання в розмовному мовленні, по радіо й телебаченню
«Добрий ранок!; Доброго дня, шановна редакція! (тут іще й
ігнорування кличного відмінка — редакціє); Доброго вечора,
шановні телеглядачі; Доброї (спокійної, навіть гарної) ночі,
дорогі діти!»
В українській літературній мові усталилися такі форми:
Доброго ранку!; Добрий день! (Добридень!); Добрий вечір!
(Добривечір!); На добраніч! Добраніч!
 Як учитель, а не в
якості учителя
Немає сумніву в тому, що рос. качество відповідає укр. якість. Та
це аж ніяк не означає, що й фразеологізм в качестве кого-то можна
відтворювати в якості когось. Словосполучення типу в качестве
председателя (профессионала, учителя, друга) в українській мові
мають відповідники: як голова (професіонал, учитель, друг). А
газети, радіо- й телепередачі раз по раз уживають «суржикових»
витворів в якості орендарів, в якості гостей, претендентів і под.
Напр.: «Іван Степанович уперше відповідав на запитання
кореспондентів у якості Голови (замість нормального як Голова)
Верховної Ради України». Можна ще вживати в ролі, у функції,
коли є потреба надати
текстові канцелярського відтінку.
 Становити інтерес і
представляти інтереси
«Висловлені на науковій конференції пропозиції представляють
інтерес для нашого підприємства». У цьому фрагменті з
радіопередачі поняття «викликати зацікавлення, бути корисним»
слід передавати українським висловом становити інтерес
(пропозиції становлять інтерес). Коли йдеться про дію за чиїмсь
дорученням, про вираження чиєїсь волі, тоді доречний
фразеологізм представляти (репрезентувати) інтерес (інтереси).
Напр.: «Тепер колишній доцент університету став дипломатом, він
представляє інтереси України в Хорватії» (газ.); «Микола Лисенко
репрезентує музичний романтизм у повному розумінні цього
слова» (журн.); «Досвід Польщі в розвиткові сільського
господарства становить великий інтерес для України» (газ.).
 Робити внесок і
вносити вклад

Деякі мовці не розрізняють висловів робити внесок і вносити вклад. У прямому

розумінні, коли маємо справу з грішми (коли йдеться про ощадну касу, банк, фонд),
використовуємо вислів вносити вклад. Напр.: «Киянка Галина Гуць внесла вклад у сумі
1000 карбованців на відбудову церкви Богородиці Пирогощої» (газ.). Якщо мова йде про
сприяння розвиткові науки, культури, мистецтва, слід уживати вислів робити внесок:
«Значний внесок у справу створення українського професіонального театру зробив Тарас
Шевченко» (газ.).
 У засобах масової інформації можна натрапити на
Моя хата скраю, а не штучний фразеологізм моє діло сторона. А тим часом

моє діло сторона

російському вислову мое дело сторона (коли йдеться про
байдужість у ставленні до чогось, про небажання
втручатися в якусь справу) в українській мові
відповідають: моя хата скраю; про мене — вовк хоч
траву їж; наше діло півняче: прокукурікали, а там хоч і
не розвидняйся; моє діло мірошницьке: підкрутив та й
сів.
 Квартира з усіма вигодами (не
зручностями)

Невмотивовані кальки з російської мови особливо неприємно вражають у словосполученнях

фразеологічного й нефразеологічного типу. Тут слова начебто й українські, а поєднані всупереч семантико-
фразеологічним нормам нашої мови. У засобах масової інформації досить часто використовують вислів
«квартира з усіма «зручностями». Російське слово удобство перекладається в нас зручність (сприятливість,
приємність у користуванні) та вигода (комфортність; обладнання, що створює певні зручності для побуту
людини). Напр.: «Голубенко перейшов на другий борт і сів, приємно відчувши велику зручність білих
пароплавових крісел» (Словник української мови. Т. 3. С. 718); «Є думка розпочати будівництво нового
села. І спершу хоч одну вулицю опорядити з будинками на кілька поверхів, з вигодами» (Словник
української мови. Т. 1. С. 375). Тож нормативний вислів української літературної мови — квартира з усіма
вигодами.
 Лексико-граматичною особливістю сучасної української мови
є майже повна відсутність у ній активних та пасивних
дієприкметників теперішнього часу. Будь-який російський,
Дієприкметники
польський або чеський дієприкметник теперішнього часу (а в
цих мовах дана граматична категорія поширена, особливо в
книжних стилях) прагнуть замінити теоретично можливим
українським: працюючий, пануючий, руйнуючий, гальмуючий,
всеохоплюючий, захоплюючий, чаруючий, оточуючий,
життєстверджуючий, слідуючий, поступаючий; управляємий,
виробляємий, пізнаваємий, відміняємий і т. п. Інші абсолютними
замінниками таких дієприкметників визнають лише підрядні
означальні речення: що (який) працює, панує, руйнує, керується,
виробляється і под.
Дієприкметники, які перейшли
до класу прикметників

У першому випадку маємо неприродне для нашої мови перенасичення

шиплячими звуками, у другому — незграбність, кострубатість, одноманітність
викладу. Посилання на наявність в окремих класиків української літератури
утворень на -чий, -щий, -мий не виправдовують використання таких слів у
сучасній мові.
З названих розрядів слів у сучасній мові лишилися тільки ті
дієприкметники, які втратили дієслівні ознаки й перейшли до класу
прикметників: лежачий, квітучий, цілющий, живлющий, невмирущий,
відомий, знайомий тощо.
 Дієприкметники на
-мий та -ний
Українська мова має великий набір власних засобів відтворення російських, польських та
інших побудов дієприкметникового плану. Пасивні дієприкметники на -мий здебільшого
заступаються досить поширеними в нашій мові дієприкметниками на -ний (які за
походженням належать до минулого часу, але в певному контексті набувають ознак
теперішнього): рос. управляемый, производимый, познаваемый, склоняемый — укр.
керований, вироблюваний, пізнаваний, відмінюваний та ін.
В інших випадках замість дієприкметників на -мий (незамінимий, невловимий,
недостижимий, невгасимий, незборимий) треба використовувати прикметники на -ний:
незамінний, невловний, недосяжний, незгасний (непогасний), незборний. Тож в уривку з
газетного тексту «Згодом випускники
ставали незамінимими фахівцями всіх рангів» слід було написати незамінними фахівцями.
 Активні дієприкметники теперішнього часу найчастіше
відтворюються прикметниками: панівний, руйнівний,

Активні гальмівний,
навколишній
всеохопний, захопливий,
(довколишній),
чарівливий,
життєствердний,

дієприкметники металорізний, нержавний і т. д. Отже, гальмівний (не

гальмуючий) центр, панівна (не пануюча) ідея, навколишнє
(не оточуюче) середовищу, координаційний (не
координуючий) центр, життєствердна (не
життєстверджуюча) музика тощо.
 Слідуючий та
поступаючий

Дієприкметники слідуючий та поступаючий неможливі навіть теоретично, бо в українській

мові немає дієслів, від яких вони могли б бути утворені. Рос. следующий перекладаємо:
наступний (у часовому й просторовому значенні) — наступний рік, наступна зупинка; такий
(перед переліком або поясненням) — на порядку денному стоять такі питання: (далі йде
перелік питань), міністр закордонних справ заявив таке: (далі викладається зміст заяви). Укр.
відповідниками рос. поступать є чинити, робити (коли йдеться про якісь дії), поводитися (про
ставлення до когось, чогось), задходити (про заяву, пропозицію, гроші, книжки), вступати (до
навчального закладу, організації).
 “Наступивший”, як
лесична помилка

Використовуване в газетах поздоровлення типу «Вітаю Вас з наступившим Новим роком» слід
розглядати як грубе порушення лексичної норми. Можна було сказати «з настанням Нового року».
А взагалі вітають з якоюсь подією, котра є результатом фізичних чи розумових зусиль людини: з
успішним закінченням навчального закладу, з відкриттям у якійсь галузі, з установленням рекорду.
Що ж до Нового року (який настає незалежно від волі чи зусиль людей), то в українській мові
доречні вислови: бажаю (зичу) щасливого Нового року, щастя Вам у Новому році, хай щастить Вам
у Новому році і т. ін.
 Є й інші однослівні замінники активних дієприкметників. Але
не варто нехтувати й підрядних означальних речень зі
сполучниками що, який, рідше котрий. «Той, що греблі рве»

Дієприкметники зі (Леся Українка); «Батальйон врізався в новий квартал, який

упирався рогом у перехрестя вулиць» (О. Гончар); «Онисько був

сполучниками у своєму довгому кожусі, котрий трохи не волочився по землі»

(Панас Мирний). І в реченні з газети «Такі заяви незрозумілі
вихователям, люблячим свою професію» правильно було б «...
вихователям, що (які) люблять свою професію».
 Висновок
Отже, фразеологізми є важливою складовою мови, яка виражається
у виразах, стійких сполученнях слів, часто маючи образність та
виражаючи певний сенс або відтінок значення. Вживання
фразеологізмів в різних ситуаціях може збагатити мовлення, роблячи
його експресивнішим та насиченішим.
Однак правильність вживання фразеологізмів вимагає розуміння
їхнього значення та контексту. Невірне вживання може призвести до
непорозумінь. Тому важливо вивчати фразеологізми, розуміти їхні Відсутність в активному вжитку дієприкметників

відтінки та використовувати їх у відповідних ситуаціях. теперішнього часу не вада, а характерна риса

сучасної української літературної мови, пов’язана з
її народно-розмовною основою.
 Джерело

Порадник: “Культура слова: мовностилістичні поради”

Олександр Пономарів
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!