Ліцей

Поети Херсонщини

Виконала учениця 10 – А класу:

2022 рік
1
 БАХУТА АНАТОЛІЙ ПАВЛОВИЧ
 Бахута Анатолій Павлович
народився в Києві, у родині
працівників річкового флоту.
Дитячі роки поета пройшли в с.
Калуга Миколаївської області та в
Новій Каховці, що на Херсонщині.
Працював на будівництві
Дніпродзержинської ГЕС та на
спорудженні Новокриворізького
збагачувального комбінату,
робітником на
Новокаховському
електромашинобудівному заводі .
З 1970 року працював Бахута
Анатолій Павлович
кореспондентом газети „Нова
Каховка”, відповідальним
секретарем районної газети „Зоря
комунізму”.
Друкуватись почав поет у місцевій
з 1957 року, з 1959 -
республіканській пресі. Підготував
до друку кілька рукописів
поетичних книг. Серед них –
„Сталеві бризки”, „Дань”, „Ми -
діти людей” (1970), „Казка про
Дуба та його синів”, „Революція –
це я” (1979)голосом чистої і
відвертої, вразливої і ніжної душі.
Творча палітра А. Бахути
різнобарвна. Вірші, поеми,
афоризми, малюнки, лінгвістичні
дослідження, футуристичні
[1939-1990]  розвідки говорять про яскравий
поет  талант їх творця.
Бахута Анатолій Павлович - лауреат Міжнародної літературної премії імені Олексія Кручоних.
Ім’я А. П. Бахути присвоєно загальноосвітній школі № 2 м. Нова Каховка, де навчався майбутній
поет, а в будинку, де він жив, відкрито літературний музей.  

Автор книги "Дань"(2004).

2
 КУЛИК ВАЛЕРІЙ ПАВЛОВИЧ
Кулик Валерій Павлович народився в селищі Чаплинка в родині
освітян.
Закінчив факультет української філології Херсонського
педагогічного інституту. Працював кореспондентом районних
газет у Чаплинці, Білозерці, Цюрупинську, Новій Каховці,
створив і керував літературною студією "Біле озеро", а сьогодні
очолює літературно-мистецький гурт "Таврійський первоцвіт".
Перші вірші Валерія Кулика було опубліковано у Чаплинській
районній газеті "Радянська Таврія" 1961 року, а перша книжка
поета "Відстані" побачила світ у видавництві "Таврія" у 1978
році.
Сьогодні творчий доробок майстра слова нараховує близько двох
десятків поетичних збірок та чотири пісенних.
Поезія В.П.Кулика приваблює своїм широким тематичним
діапазоном: патріотична ("Розмова з сином", "Світ мій світає в
тобі, Українонько"), філософсько-етична ("Балада про вічне
дерево", "І слухати зорю..."), мистецька ("Рожевий духоцвіт м'якої
[1948]  
глини"), героїчна ("Бунтарська кров", "На Каховському
поет, журналіст
плацдармі"), історична ("Колективізація", "Голод").
Наскрізними у творах поета є образи саду, хліба, материнської хати, рушника, ластівки,
ромашки, за допомогою яких автор прагне утвердити в довколишності високі ідеали добра і
краси, гуманності і благородства.
Мова поезії митця напоєна буйними соками рідної землі, вишукана й проста, барвиста і прозора,
емоційна і розважлива.
В змістовній індивідуальній поетичній стилістиці Валерія Кулика форма посідає важливе місце.
Саме про це свідчать його численні сонети, майстерно довершені вінки сонетів, а також
філігранні переклади сонетів та вінків сонетів.
Нині Валерій Кулик старший редактор телебачення Херсонської облдержтелерадіокомпанії
"Скіфія", автор та ведучий літературно-мистецьких телевізійних програм.
Кулик Валерій Павлович член Національної спілки письменників України з 1996 року, лауреат і
дипломант кількох Міжнародних та Всеукраїнських телевізійних фестивалів. А телепрограма
"Ахалцихе – квітка надії" про національні меншини Херсонщини у 2005 році була удостоєна
гран-прі на Міжнародному телефестивалі у Донецьку.  

Твори: "Озимина" (1981), "З когорти правофлангових" (1985), "Дорога до тебе" (1989),
"Трояндове вино" (1994), "Відлуння любові" (1995), "Уста твої ніжніші за корали..." (1997),
"Світився гранями сонет" (2000), "Колодязь у степу" (2002), "Алегорії вишневого саду" (2004),
"У мареві мальв" (2006).

3
 ЩЕРБА ТАЇСІЯ МИКОЛАЇВНА
[1943]  торкаючись душі", "Причетні до
поетеса, літературознавець, краєзнавець,
прозаїк, літературний критик
видатних особистостей Херсонщини.
Щерба Таїсія Миколаївна народилася
22.04.1943 року на Херсонщині, за
фахом учитель української мови та
літератури, відмінник народної освіти
України, учитель-методист,
літературний консультант ХОО
НСПУ. Двічі поспіль – перша
переможниця Всеукраїнських
конкурсів "Учитель року-94",
"Учитель року-95". Член
Національної спілки журналістів
України, лауреат конкурсу "Жінка
року-2004" у номінації "Пані
Творчість" (Херсон), член
Національної спілки письменників
України – поетеса, літературознавець,
краєзнавець, прозаїк, літературний
критик.
Автор більше двохсот публікацій у
часописах України, далекого та
близького зарубіжжя, у періодичній
пресі області; збірок поезій: "Добра
зернина", "І стелиться рушник мого
життя", "Дотик душі", "Невичерпний
дивосвіт"; методичних посібників:
"Цілющі острови духовності" (ЛРК),
"Українознавство в школах"; книжок
прози: "Розмай", "Світло істини",
"Бути людиною", "Архіви пам'яті";
упорядник альманахів "Таврія
поетична", "Вежі та вітрила", "Степ"
№14, №15; збірок публіцистики:
"Силою художнього слова", "Словом
слова"; двадцяти п'яти літературних
портретів письменників-краян,

4
 Анатолій Кичинський
Кичинський Анатолій Іванович народився у 1950 році в с.
Преображенці Чаплинського району на Херсонщині. Закінчив
Херсонський педагогічний інститут та Вищі літературні курси
при Літературному інституті ім. О.М. Горького в Москві.
У сімнадцятирічному віці почав друкувати вірші у районних та
обласних газетах. Перша поетична книга А. Кичинського
”Вулиця закоханих дерев”, яка побачила світ у 1976 році,
відзначена обласною комсомольською премією ім. Іллі Кулика.

Анатолій Кичинський – сучасний поет, творча манера якого

містить у собі не лише народно-поетичні традиції, культурні
ознаки, спадкоємність, але й традиції класиків української
поетичної культури, він майстерно володіє фольклорними
інтонаціями, авангардовими формами.
Йому належать переклади грузинських, угорських, єврейських,
білоруських та російських авторів.
Багато віршів А. Кичинського покладено на музику, які
виконують відомі співаки, а картини-пейзажі, натюрморти поета і художника є у приватних
зібраннях в Україні і за кордоном.
Кичинський Анатолій Іванович член Національної спілки письменників України та Асоціації
українських письменників, лауреат літературних премій ім. Павла Усенка, Бориса Нечерди та
Національної премії України ім. Т.Г Шевченка. Лауреат фестивалю “Слав’янські обійми“,
володар Міжнародної літературної премії ”Летюче срібне перо” (Болгарія). Нагороджений
медаллю ”Незалежність України” Міжнародною Академією Рейтингових технологій “Золота
фортуна“.

Анатолій Кичинський – поет-лірик, поет-маляр, поет-мислитель.... – універсальний митець, який

у процесі поетичного розвитку досяг значного успіху в поетичних мотивах, формах та
експериментах. Він однаково володіє фольклорними та пісенними інтонаціями, ліричністю,
культурою класичної версифікації, поетикою роздумів, а також – модерними прийомами й
формами.
А ще Анатолій Кичинський відомий також і багатьом шанувальникам живопису як автор
настроєвих пейзажів і натюрмортів, чимало з яких займають помітні місця у приватних колекціях
не лише в Україні, а й за її межами. 

Анатолій Кичинський – лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка 2006 року (за збірки
“Пролітаючи над листопадом” і “Танець вогню”) – постає поетом не лише сьогоднішньої
української культури, а й для наступних генерацій шанувальників красного слова. Його художнє
слово є по-справжньому красним – увиразненим, малюнковим, багатобарвним, масштабним,
поетично мудрим. Його поетичний простір засвідчує, що Таврійська земля услід за Олексієм
Кручоних, Дмитром Овсянико-Куликовським, Борисом Лавреньовим, Миколою Кулішем,
Сергієм Бондарчуком, Миколою Гриньком продовжує народжувати й плекати митців, ім’я і
творчість яких стають брендом сучасного і стильного мистецтва.