КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

ТВОРЧІСТЬ МИТЦЯ XХ-XХI СТ.

БАБЕНЦОВ ВІКТОР ВОЛОДИМИРОВИЧ

В и ко н а л а с т уд е н т к а 3 - г о к у р с у, г р у п а Д Н - 3 3 :
О с аул е н ко А . М .
Перевірила: к. Арх., доцент
Ко с а р е в с ь к а Р. О .

Київ 2023
Ві́ктор Володи́ мирович Ба́ бенцов (нар. 5 лютого 1921, село
Литвинівка, нині у складі міста Верхньодніпровськ
Дніпропетровської області — 23 лютого 2012, м. Київ) —
український живописець. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1977).
Народний художник України (2004). Член Національної спілки
художників України (від 1956 року).
Біографічні відомості
У 1938—1939 роках навчався в Дніпропетровському художньому
училищі.
Учасник Другої світової війни. В 1939—1941 рр. служив у Москві у
Пролетарській дивізії. 1943 року став членом ВКП(б). Пройшов усю
війну солдатом, закінчивши її сержантом 1945 року в Німеччині, на
березі Балтики, в містечку Барт. Має бойові та державні нагороди
СРСР.
З 1946—1952 роки навчався у Київському художньому інституті
(нині НАОМА — Національна академія образотворчого мистецтва і
архітектури). Навчався у Карпа Трохименка та Володимира
Костецького.
Працював в галузі тематичного живопису, портрета та пейзажу.
Від 1951 року бере участь у всесоюзних і республіканських
художніх виставках. Учасник зарубіжних виставок в Японії (1974—
1976), Фінляндії (1977), Болгарії (1984).

Він належить до тих майстрів, котрі вдосконалюють свій талант

щоденно копіткою і натхненною працею, для яких саме така праця —
Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
єдиний спосіб існування. Як зазначає Ігор Шаров, друзі і колеги
художника добре знали звичку майстра у будь-яку вільну хвилину брати
в руки олівець, блокнот і замальовувати свої враження. Мабуть, лише
так можна досягти довершеності своїх творів. Аркуш за аркушем,
неначе щоденникові записи , створюється той світ, яким бачить його В.
Бабенцов — чи то обличчя друга, чи то клаптик квітучої природи — все
це напрацьовується досить довго. Крим, Прибалтика, дніпровські,
азовські, каспійські береги, французькі, італійські, іспанські міста.
Бачити для Віктора Володимировича означало малювати, а малювати
означало жити.
Донька Олена Вікторівна Бабенцова (народилася 21 травня 1955 року в
Києві) — живописець і графік.
Костецький Володимир Миколайович
Карпо Дем'янович Трохименко
Творчість
Працював у галузі тематичного живопису,
портрета, пейзажу.
1950–1970 створював монументальні
живописні полотна на тему праці («Проба
сталі», 1951, у співавторстві;
«Метробудівці», 1956; «Трудівники моря»,
1959; «На будівництві Дніпродзержинської
ГЕС», 1963), Другої світової війни («Солдат.
1945 рік», 1974; «Брестська фортеця-герой»,
1975; «На визволеній землі. Рік 1943»,
1978).

Бабенцов В.В. :: Пейзаж ::1970-ті, 31х62, полотно, олія «Кримський мотив. Гурзуф». 1971. Полотно, олія
 З 1980-х переважали пейзажі («Весна», 1980; «Крим», 1981,
«Квітучий мигдаль», 1991), зокрема морські (див. Мариністика), на
яких зображене Балтійське, Каспійське, Чорне і Азовське моря.
Писав також краєвиди європейських міст (Парижа, Праги, Рима
тощо), натюрморти.

Автор картин: «Леся Українка» (1952, 1962), «В науку» (1961), «Т.

Г. Шевченко у Кам’янці-Подільському», «Спогади про Кармалюка»
(обидві — 1964), «Париж. Набережна Сени вночі» (1970), «Стояла я
і слухала весну…» (1970), «Біля стіни комунарів» (1971), «Портрет
матері» (1984), «На площі Сан Марко. Венеція» (1997), «Причал»
(2000) та ін.
Твори зберігаються в Національному художньому музеї України,
Видатних діячів української культури музеї, «Київській картинній
галереї», Бердянському, Дніпропетровському, Донецькому,
Харківському художньому музеях, Херсонській та
Севастопольській картинних галереях, Кам’янець-Подільському
державному історичному музеї-заповіднику, галереях та приватних
колекціях у Великій Британії, Німеччині, США, Франції, Японії
тощо.

Андріївська церква, 1985

 Похмурий день олія,1958 44,5х62,5

НАЗВА РОБОТИ: "Відпочинок"

РОЗМІР: 50 x 70 см, (19 3/4 x 27 2/4 дюйм.)
ОСНОВА/ТЕХНІКА: Картон, Олія
РІК СТВОРЕННЯ: 1961
Прощання з морем, 1973
 Віктор Бабенцов. Венеція. Причал, 2000, полотно, олія, 69х90

Віктор Бабенцов. На площі Сан Марко. Венеція, 1997, полотно, олія, 45х55
Бабенцов В.В. :: Гліцинія ::1979 Бабенцов В.В. :: Білогірськ ::1979 рік
Бабенцов В.В. :: Гурзуф ::1970 рік Бабенцов В.В. :: Леся Українка ::1982 рік
 Бабенцов В.В. :: Жнива ::1976 рік
Бабенцов В.В. :: В порту ::1980-ті, 125х125, полотно,
олія
04.02.2024
Бабенцов В.В. :: Весняний день ::1980 рік
Бабенцов В.В. :: Семенівка ::1979 рік
 Історія однієї роботи
Вона стояла, слухала весну, а він у картині втілив мить.
В картині дуже яскраво художник підкреслив велич і водночас
ніжність літературного генія. Завдяки тонким градаціям кольору та
тону створюється відчуття спокою, м'якості, тиші. Художник
використовує білий колір, дає відчуття чогось чистого,
недоторканного, якоїсь високої чесноти. Героїня радіє весняним
буйством, знаходить розраду в гармонії зі світом природи. Ми ніби
відчуваємо мову, «через людину» та «людиною», тобто вона через
автора приходить до нас із глибин Буття. Через час на цьому
полотні можна побачити символічний, мерехтливий слід її
(геніальної Лесі Українки) вірша:

Стояла я і слухала весну,

«Леся Українка» (1952, 1962)
Весна мені багато говорила,
Співала пісню дзвінку, голосну
То знов таємно-тихо шепотіла.
Вона мені співала про любов,
Про молодощі, радощі, надії,
Вона мені переспівала знов
Те, що давно мені співали мрії.

04.02.2024
 Висновок
Художник залишив низку прекрасних робіт, що і досі наповнюють радістю людей.
Віктор Володимирович Ба́бенцов став відомим та признаним художником ще за життя, його роботи прекрасні, ніжні і водночас
насичені через його не звичайний стиль. Загалом Бабенцов малював маслом і він володів настільки віртуозно матеріалом, що
його картинам притаманна деяка легкість і прозорість немов би художник використовував акварель. Його стиль чимось схожий
із стилем Репена який міх створити ілюзію прозорості і сяйва на полотна.

Бабенцов В.В. :: В порту :: Бабенцов В.В. :: Утро на Каспии ::

1980-е, 125х125, холст, масло 1965 год, 80х130, холст, масло
Література
1. Затенацький Я. До нового піднесення // Мистецтво. 1963. № 4. С. 8–9.
2. Камінська К. Ю. Події Великої Вітчизняної війни у графіці, живописі, скульптурі (погляди митців різних поколінь) //
Музейний альманах. Наукові матеріали: статті, есе. 2011. Вип. 2. С. 34–40.
3. Словник художників України. Біобібліографічний довідник. Кн. 1. / Гол. ред. Г. Скрипник. Київ : Інститут
мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2019. С. 77–78.
4. Бабенцов Віктор Володимирович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ;
за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 36. — ISBN 5-88500-042-5.
[Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
5. Бабенцов Віктор Володимирович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г.
Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 31. — ISBN 5-
88500-071-9.
6. Лабінський М. Г. Бабенцов Віктор Володимирович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН
України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с.
— ISBN 966-02-2681-0. — С. 18.
7. Віктор Бабенцов: Каталог Виставки творів. — К., 1982.
8. Віктор Бабенцов: Альбом. — К., 1985.